Організаційно-правове забезпечення боротьби з економічною злочинністю в Україні: проблеми та шляхи їх розв"язання (реферат)

Реферат на тему:

Організаційно-правове забезпечення боротьби з економічною злочинністю в Україні: проблеми та шляхи їх розв’язання В умовах трансформації економічних відносин в Україні, в першу чергу за рахунок подальшого розвитку колективної і приватної власності, назріла гостра необхідність зміни державних підходів щодо протидії кримінальному сектору «тіньової» економіки, що має тенденцію до подаль­шого зростання.

Враховуючи зазначене, Президент та Уряд України посилюють вимоги щодо діяль­ності правоохоронних органів, спрямованої на підви­щення рівня захисту економічних інтересів держави через ефективність скоординованої боротьби з організованою та економічною злочинністю в стратегічно важливих та тих галузях економіки, ситуація в яких безпосередньо впливає на економічну і політичну стабільність держави.

На подальше посилення протидії криміналізації економічної сфери спрямовано Указ Президента України «Про заходи щодо подальшого зміц­нення правопорядку, охорони прав і свобод громадян» від 18.02.02 № 143/2002, в якому до пріоритетних напрямів діяльності право­охоронних органів віднесено боротьбу зі злочинами проти власності, з організованою злочинністю і корупцією, відмиванням коштів, здобутих злочинним шля­хом, а також викриття правопорушень у бюджетній сфері.

Завдання щодо посилення боротьби з економічною злочинністю в основному поклада­ються на Державну податкову адміністрацію України, Службу безпеки України, Держав­ну митну службу України та Міністерст­во внутрішніх справ України, у структурі яких функціонують спеціальні підрозділи по боротьбі з економічною злочинністю.

На засіданні Координаційного комітету по боротьбі з корупцією та організованою злочинністю при Президентові України у поточному році виникло питання про те, яке пра­во­охоронне відомство є відповідальним за організацію боротьби з економічною зло­чинністю у державі. Генеральною прокуратурою для його вирішення у вересні 2002 ро­ку була внесена про­позиція щодо створення на базі Державної податкової адміністрації України, Міністерства економічної безпеки, якому підпорядкувати Дер­жавну митну службу та Державну службу по боротьбі з економічною злочинністю (ДСБЕЗ) МВС України.

Зважаючи на те, що економічна безпека є одним із найбільших пріоритетів у проведен­ні державної політики щодо забезпе­чення національної безпеки України, вказана пропо­зиція залишається актуальною сьогодні і заслуговує належного вирішення. За роки рефор­му­вання економічна злочинність у нашій державі досягла ви­сокого рівня. З кожним роком збільшується кількість тяжких економічних злочинів. Лише за останні два роки частка ухилень від сплати податків в особливо великих розмірах серед загальної кількості злочинів, виявлених податковою міліцією, зросла з 53 до 76 від­сотків. Якщо у 2000 році було порушено 126 кримінальних справ про ухилення від сплати податків (сума ухилення понад 1 млн. грн. по кожній справі), то у 2001 році - 225, а за 8 місяців поточного року — вже 245. Керівництвом МВС служба ДСБЕЗ також орієн­тована на посилення боротьби з тяжкими злочинами, а під­розділи по боротьбі з контрабан­дою митної служби — на поси­лення роботи щодо викриття незаконного переміщення товарів та послуг через митний кордон.

У той же час здійснювані правоохоронними органами заходи щодо посилення бороть­би з економічною злочинністю не завжди досягають необхідної ефективності. Певною мірою це є наслідком відсутності належ­ної координації в управлінні правоохоронними органами, що призвело до деякої розрізненості дій усіх відомств, наділених функціями боротьби з правопорушеннями у сфері економіки, на що наголошував Президент України Л. Д. Кучма на засіданні Координаційного комітету по боротьбі з корупцією і організо­ваною злочинністю 10 липня 2002 року.

На нашу думку, створення єдиного державного органу економічної безпеки дозволило б усунути вказані недоліки, забезпечити ефективне проведення державної політики реформування економіки та посилення боротьби зі злочинністю у цій сфері.

При розгляді зазначеної пропозиції учасники наради від ДПА, МВС, ДМС України визначились, що приймати рішення про створення такого органу без проведення більш глибокого вивчення цієї проблеми і здійс­нення значної підготовчої роботи є передчасним. Механічне злиття вка­заних державних структур без всебічного опрацювання усіх питань, на їх думку, не принесе очікуваного поліпшення справ у даній сфері. Перш за все було враховано, що поняття економічної безпеки є значно ширшим, ніж боротьба з економічною злочинністю, а функції, які виконують дер­жавні податкова і митна служби та служба боротьби з економічною зло­чинністю МВС, не охоплюють всі складові частини еконо­мічної безпеки.

Зазначене свідчить про те, що проблема уже визначена на дер­жавному рівні і її намагаються вирішити, але правоохоронні органи ще не готові до такого кардинального кроку щодо зміни структури, яка б дозволила сконцентрувати всі сили правоохоронних органів, які ведуть боротьбу з економічною злочинністю в державі, покращити координа­цію управління ними для досягнення високого кінцевого результату.

Наступним кроком покращання координації управління правоохо­ронними органами по боротьбі з економічною злочинністю є розробка МВС, СБУ, ДПА разом з іншими зацікавленими виконавчими органами проекту Закону України «Про боротьбу з еконо­міч­ною злочинністю» .

Автори законопроекту враховують, що його розробка обумовлена вимогами часу, коли приватна та колективна власність у державі набула свого подальшого розвитку, проте відмова різних фінансових установ та суб'єктів підприємництва в наданні певних відомостей при ознайомленні чи вилученні фінансових і засновницьких документів, прове­денні ревізій, інвентаризацій та взагалі перевірок є вже не винятком, а системою.

У той же час права спецпідрозділів при здійсненні боротьби з еконо­мічною злочинність визначені Законом України «Про міліцію», який було прийнято десять років тому, вже не відповідають реаліям сього­дення.

Одночасно необхідно зазначити, що в Кримінально-процесуальному кодексі України потрібно значно розширити главу десяту. Це, в першу чергу, стосується статті 103 «Повноваження органів дізнання», де права оперативних підрозділів визначені одним абзацом «…На органи діз­нання покладається вжиття необхідних оперативно-розшукових заходів з метою виявлення ознак злочину і осіб, що його вчинили …», але ж на стадії дослідчої перевірки матеріалів з метою встановлення ознак злочину та осіб, які його вчинили, окрім оперативних заходів, передбачених Законом України «Про опера­тивно-розшукову діяльність», потрібно застосовувати комплекс інших заходів: опиту­ван­ня осіб, обстеження підприємств, вив­чення та вилучення документів, витребування та отримання різних відо­мостей, проведення ревізій (перевірок) фінансово-господарської діяльності тощо, які сьогодні також потребують свого законодавчого врегулювання.

Крім того, виникає нагальна потреба в створенні спеціального фі­нансово-контроль­ного (аудиторського) підрозділу в структурі органів внутрішніх справ. Це, в першу чергу, обумовлено тим, що протягом останнього часу одночасно з реформуванням еконо­мічних відносин, а відповідно і форм власності трансформувалася і економічна злочин­ність. Так, Управлінням оперативної інформації МВС України, згідно з діючим Криміналь­ним кодексом України, до злочинів економічної спрямованості зараховано 72 статті (проти 54-х у старому КК України), зокрема 59 (39%) — безпосередньо віднесено до компетенції служби ДСБЕЗ, з яких 48 (81%) — потребують обов’язкового складання спеціальних узагальнюючих актів ревізій (перевірок).

Крім того, недостатньо врегульовано питання взаємодії органів внут­рішніх справ та інших правоохоронних органів із підрозділами Голів КРУ Міністерства фінансів України щодо проведення ревізій під час дослідчих перевірок, які неодноразово піднімались на різних рівнях виконавчої та законодавчої влади, але до цього часу не знайшли свого позитивного вирішення. У результаті цього оперативні підрозділи органів внутрішніх справ позбавлені права щодо проведення ревізій і перевірок працівниками КРУ під час дослідчих перевірок на непідконтрольних їм підприємствах, тобто тих, які не займались використанням бюджетних чи інших дер­жавних коштів.

Так, тільки в м. Києві у 2001 році до КРУ направлено 105 запитів на проведення документальних ревізій і по 48 з них відмовлено. Разом з тим, сьогодні обмежені можли­вості оперативних підрозділів і щодо вико­ристання можливостей аудиторських служб, коли вартість кожної такої перевірки становить від 2 до 5 тис. гривень, але ці фінансові видатки в кошторисі правоохоронних органів не передбачено.

Сьогодні тільки працівники податкових органів згідно з законодав­чими актами, що регламентують їх діяльність, мають певні права, в т. ч. і через застосування санкцій, при перевірці фінансово-господарської ді­яльності суб'єктів підприємницької діяльності різних форм власності. В усіх інших правоохоронних органах (МВС, СБУ) відповідні повноваження відсутні, що значною мірою негативно впливає на ефективність боротьби зі злочинністю в цій сфері.

Предметом правового регулювання зазначеного законопроекту є ви­значення боротьби з економічною злочинністю як загальнодержавної проблеми.

Сьогодні діяльність правоохоронних органів, які здійснюють бороть­бу зі злочинністю в економічній сфері, регулюється Кримінальним та Кримінально-процесуальним кодек­сами України, Законами України «Про міліцію», «Про Службу безпеки України», «Про державну податкову служ­бу в Україні», «Про організаційно-правові основи боротьби з організо­ваною злочинністю», «Про оперативно-розшукову діяльність» та іншими норма­тивно-правовими актами, які потребують відповідного удосконален­ня з урахуванням вимог часу. Внаслідок цього кожен із центральних органів виконавчої влади намага­ється самостійно вирішувати проблему недосконалості чинного законодавства у сфері протидії економічній злочинності.

Законопроект визначає також організаційні та правові засади запо­бігання, виявлення та припинення посягань на економічні відносини на основі чіткої правової регламентації діяльності правоохоронних органів, які здійснюють боротьбу з економічною злочинністю, та визначення ме­ханізму їх взаємодії з іншими органами виконавчої влади.

У законопроекті до прав працівників підрозділів по боротьбі з економічною злочин­ністю віднесено право безкоштовно користуватись інформацією автоматизованих інформаційних і довідкових систем та бан­ків даних, що функціонують у правоохоронних та судових органах, установах Національного банку України, підрозділах Державної подат­кової адміністрації України, Державної митної служби України, Антимо­нопольного комітету України, Фонду державного майна України, Держав­ної комісії з цінних паперів та Фондового ринку України, Державного комітету статистики України та інших.

Розділом третім зазначеного законопроекту передбачається регла­ментація коорди­нації в управлінні правоохоронними органами по боротьбі з економічною злочинністю як між собою, так і з органами центральної виконавчої влади. Зазначається також, що порядок взаємодії між підроз­ділами по боротьбі з економічною злочинністю, умови обміну інфор­мацією, використання банків даних, а також проведення скоординованих заходів регулюється спільними нормативно-правовими актами Міністерст­ва внутрішніх справ України, Служби безпеки України, ДПА України, Державної митної служби України.

З метою забезпечення взаємодії підрозділів по боротьбі з еконо­мічною злочинністю в центральних апаратах зазначених органів можуть передбачатись посади осіб, до функціо­нальних обов’язків яких входить здійснення взаємодії у питаннях боротьби з економічною злочинністю. Ці функції можуть бути також покладені на їх керівників. Підрозділи по боротьбі з економічною злочинністю взаємодіють із Національним банком України, Міністерством фінансів України, Фондом державного майна Ук­раїни, Антимонопольним комітетом України, Державним комітетом у справах охорони державного кордону України, іншими центральними органами виконавчої влади.

Для забезпечення взаємодії між цими підрозділами пропонується за рахунок штатної чисельності МВС, ДПА, СБУ або в межах встановленої чисельності апаратів централь­них органів виконавчої влади ввести посади помічників керівників центральних органів виконавчої влади з питань координації взаємодії у боротьбі з економічною злочинністю.

У цьому законопроекті визначаються мета, основі напрями боротьби з економічною злочинністю, поняття «економічного злочину», «економіч­ної злочинності», «дослідчої (попе­­редньої) перевірки», що обумовлено відсутністю їх у чинному законодавстві, коло відпо­відних правоохоронних органів, які протидіють кримінальній частині «тіньової» економіки.

Крім передбачених організаційно-правових засад координації взає­модії підрозділів по боротьбі з економічною злочинністю між собою, передбачені також їх взаємодія з центральними органами виконавчої влади та інформаційне забезпечення.

Розширено повноваження працівників підрозділів по боротьбі з економічною злочин­ністю, передбачена можливість створення спеціалізо­ваних підрозділів для розслідування кримінальних справ цієї категорії.

Прийняття зазначеного законопроекту, на нашу думку, дозволить на законодавчому рівні визначити державну стратегію боротьби з економіч­ною злочинністю, систему тих спеціальних державних органів, які здійс­нюють боротьбу з економічною злочинністю, одночасно визначивши їх правовий статус. Разом з тим, він дозволить чітко розмежувати, а одно­часно і розширити повноваження та функції цих органів, закріпити механізм коор­ди­нації взаємодії між правоохоронними та іншими державними органами виконавчої влади і фінансовими установами у боротьбі зі злочинністю в економічній сфері.

Реалізація положень цього законопроекту сприятиме також запро­вадженню на державному рівні комплексного підходу у боротьбі з економічною злочинністю, що, в свою чергу, забезпечить ефективний захист прав і законних інтересів громадян, суб'єктів підприємницької діяльності усіх форм власності та держави.