Висипний тиф

РЕФЕРАТ

На тему:

«Висипний тиф».

Висипний тиф — гостре інфекційне захворювання. Характеризується пораженням судинної і нервової системи, протікаючи з явищами інтоксикації я і розеольоно-петихіальною висипкою.

Збудник — дрібні поліморфні нерухомі мікроорганізми. Добре зафарбовується по Романовському. Ростуть тільки на середовищі тканини і в курячому ембріоні, так як являється внутріклітинним паразитом. Скоро гинуть при температурі 50−52оС і вище, і при дії звичайних дезинфікуючих середників.

Джерелом інфекції являється хворий висипним тифом в любій формі або хворобою Брілля. Хворий заразний з початку захворювання і на протязі 1−2 днів після зниження температури. Передача інфекції відбувається платиними вошами і деколи головними.

Воша, насосавшись крові хворого, також хворіє і стає заразною через 4−6 днів. Вона залишається заразною і до кінця життя в проміжку місяця. Рикетсії розмножуються в епітеліальних клітинах кишечника воші і у великих кількостях ввиділяються з фекаліями.

Механізм зараження заключається в попаданні фекалія в розчин, в місця укусів на шкірі здорової людини, при укусу зараження не проходить, так як в слинних залозах вошей рикетсії відсутні. Епідеміологічне розповсюдження висипного тифу зв’язане з різними соціальними умовами, В нас епідемічний висипний тиф ліквідований.

Патогенез. Рикетсії Провагека в організм людини проникають в кров і внутрішні органи. Вважається, що вони розмножуться в клітинах екдотелія судин, визиваючи васкуліт з вогнищевими некробіотичними змінами судинної стінки, тромботичні процеси. При розпаді рикетсій звільняється ендотоксин, все це разом взяте оприділяє розвиток захворювання. Найбільші зміни спостерігаються в головному мозку, шкірі, над нирках. Виникають порушення у виді «висипного енцефаліту», висипка, тяжкі розлади внутрішніх органів, особливо кровообігу. Смерть при висипному тифі наступає внаслідок судинної недостатності.

Клініка. Інкубаційний період 12−14 днів. В кінці цього періоду захворювання. Можуть відмічатися озноб, недомагання, легка головна біль, за цим швидко розвивається хвороба. Температура тіла досягає високих цифр, різка головна біль, упадок сил, безсонниця, збудження. Лице гіперемійоване, набрякле. В зіві розлита гіперемія, на м’якому піднебінні на 3−4 день хвороби деколи появляється енантема у вигляді точеної гемарагії, язик сухий, обложений сірувато-коричневим налетом.

Висипка появляється на 4−5 день хвороби. Висипка велика, розміщується на бокових поверхнях грудей і животі, згинальних поверхнях рук. Висипка розельозна — петихіальна. Розеоли розміром 2−4 мм, нерівними «розмазаними» краями, різної форми, петехії появляються в центрі деяких розеол, або можуть бути первинними.

Висипка закінчується 2−3 дня, потім висипка блідне. Характерне збільшення селезінки з 3−4-го дня хвороби, печінки, стілець затриманий.

При наявності розвитку всіх симптомів хвороби стан хворого погіршується, досягає максимуму інтоксикації, явища менінгізму, порушується свідомість, появляється бред, може появитись висипнотифозний енцефаліт, наростають симптоми порушення кровообігу, артеріальний тиск падає, тони серця стають глухими, може настати колапс.

В розгарі хвороби нерідко розвиваються трахсобронхіти, пневмонії, може наступити розлад сечовиділення, в сечі білок, еритроцити і лейкоцити, гіалінові і зернисті циліндри.

Лікування та профілактика.

Антибіотико терапія — основне лікування при висипному тифу. Велика ефективність левоміцетину, тетрацикліну, окситетрацикліну в дозах то віку. Для дезинтоксикації в/венно вводять 5% р-н глюкози або ізотонічний розчин NaCl з аскорбіновою кислотою, оксигенотерапію, із серцевосуднних вводять кмфору, кофеїн, строфантин, стрихнін, адреналін, ефедрін та інші, при різкому збудженні - барбітурати, хлоралгідрат. В тяжких випадках — кортикостероїди, при головній болі - лід на голову, амідопірин, анальгін.

При висипному тифі корисно проводити щоденні теплі ванни (35−37оС), обтирання. Вони покращують кровообіг, вентиляцію легень. Хворому необхідний ліжковий режим. Дієта повинна бути калорійною, багата білками, вітамінами.

Профілактика — являються міроприємства направлені на повне виявлення всіх джерел снорекції і знищення педикульозу серед населення.

При виникненні висипного тифу або підозрінні на нього хворого негайно госпіталізують. Одяг, постільна білизна підлягає дезинфекції в спеціальних камерах, також проводиться дезинфекція людей, які оточують хворого. Після цього вони можуть працювати, діти можуть відвідувати дитячі заклади. Все рівно за ними встановлюється медичний нагляд протягом 25 днів з дня ізоляції хворого.

За вогнищем висипного тифу ведеться нагляд протягом 71 дня. При виявленні педикульозу санобробку повторяють.

По епідпоказаннях може бути проведена активна імунізація живою вакциною, приготовленою із рикетсій Провагека.