Системи студентського самоврядування в університетах Європи та інших країн

Кожен з Вас, мабуть, пам’ятає свої перші місяці в університеті: усе здавалось новим та недосяжним, так важко було зорієнтуватись у морі інформації. А яких зусиль варто було докласти, щоб підготувати перший у своєму житті день факультету! Що вже казати про той шок, коли тебе п’ятим поселили в кімнату, а ліжок тільки чотири! А чого варте згадати викладача, який ще з підручником часів СРСР намагався приспати Вас, монотонно читаючи незрозумілі байки?

Це лише частина тих споминів, що прийдуть Вам на згадку, якщо у Вашому навчальному закладі не було студентського самоврядування. Правда, і при існуючій, але тільки на папері, студентській раді усі ці «знущання» над студентом могли відбуватись. На жаль, в Україні мають місце і такі випадки.

Радує одне: що нам є з ким і маємо над чим працювати. Але для початку трохи «лікбєзу» по самоврядуванню.

Студентське самоврядування — це форма управління, за якої студенти на рівні академічної групи, факультету, гуртожитку, курсу, спеціальності, студентського містечка, іншого структурного підрозділу ВНЗ мають право самостійно вирішувати питання внутрішнього управління. Головна мета діяльності органів студентського самоврядування полягає передусім у створенні умов самореалізації молодих людей в інтересах особистості, суспільства і держави, у захисті прав студентів. Студентське самоврядування є важливим фактором розвитку і модернізації суспільства, виявлення потенційних лідерів, вироблення у них навичок управлінської та організаторської роботи з колективом, формування майбутньої еліти нації.

Отже, студентське самоврядування є засобом реалізації студентською громадою своїх прав, обов’язків та ініціатив через прийняття рішень і їх впровадження за допомогою власних ресурсів у сфері, що визнається адміністрацією, та у співпраці з нею, а також гарантії брати участь через своїх представників у вирішенні питань, які стосуються студентства.

Студентське самоврядування потрібно студентству, тому що це — практична школа для тих, хто бажає спробувати себе у ролі керівника, адміністратора, лідера. ОСС — це можливість реалізовувати суспільно значущі проекти, що підуть на користь усій студентській громаді. Студентське самоврядування можна сміливо назвати однією з перших сходинок до громадянського суспільства, коли громада висуває своїх лідерів та вчиться контролювати їхні дії.

Ефективне студентське самоврядування сприяє гармонійному розвитку навчального закладу. Завдяки студентським ініціативам можна визначати нові напрями розвитку поза навчальною діяльністю, вдосконалювати навчальний процес тощо. Розвинуте студентське самоврядування може стати тим додатковим фактором, що впливає на вибір абітурієнтом навчального закладу. Також важливим фактором є те, що випускники університетів з розвинутим студентським самоврядуванням необхідні роботодавцям, бо ОСС допомагають студентам виробити необхідні в роботі навички організації праці, самодисципліни, формування почуття відповідальності тощо.

Необхідна також наявність інформованості студентів стосовно діяльності ОСС. На це варто спрямувати великі зусилля.

Потрібно підтримувати прагнення студентів до соціальної активності, до вирішення важливих питань, адже органи студентського самоврядування необхідні для розвитку демократичного громадянського суспільства.

Особливості діяльності органів студентського самоврядування в інших країнах Життя студентів Європи без студентського самоврядування і різноманітних студентських клубів на кшталт Альфа і Бета уявити неможливо. ОСС у європейських країнах перебувають у рівноправних партнерських стосунках з адміністрацією навчальних закладів.

Слід зазначити, що в історії діяльності вищих навчальних закладів як Європи, так і колишнього Радянського Союзу чітко виділяються 3 типи студентського самоврядування:

• 1) Імітаційний, або ігровий — для нього характерна організація спільноти студентства як наслідування державного ладу (наявність парламенту, конституції, суду, судді;
• 2) Псевдоділовий, або бюрократични — цей тип самоврядування робив самоціллю створення бюрократичного апарату у студентському середовищі під виглядом підготовки активістів-організаторів, коли для розширення студентського активу створюються багаточисельні ради, штаби, комісії, не зайняті реальною діяльністю;
• 3) Демократичний — його розвиток і вдосконалення обумовлені сучасними умовами життєдіяльності суспільства і вимогами до особистості студента. Демократія передбачає і соціальне партнерство, і особисту участь кожного у справах того соціуму, частиною якого він є.

Риси, що характерні для європейського самоврядного руху:

• 1) фінансування діяльності ОСС адміністрацією вузів;
• 2) прямі і таємні вибори до ОСС;
• 3) відсутність студентських профспілок;
• 5) забезпечення ОСС потужною базою для здійснення своїх обов’язків: приміщенням, технікою, зв’язком;
• 6) значний досвід роботи в демократичних умовах.

Розглянемо специфіку ОСС в Англії, Франції та Польщі. У Великобританії студентська спілка, студентський уряд або студентська рада існують у багатьох коледжах та університетах і часто мають власні будівлі або сукупність приміщень на території університету, займаються соціальною та організаційною діяльністю студентів. У деяких закладах студентські спілки за своїми формальними ознаками нагадують спілки праці, але фактично себе профспілками не позиціонують. Багато студентських спілок (на відміну від студрад Франції) є вкрай заполітизованими і дуже часто відіграють роль навчальних центрів, які готують політиків, а також сприяють політичній кар'єрі своїх членів. Такі спілки проводять різноманітні кампанії, дебати тощо, які проходять дуже енергійно і в процесі яких студенти виявляють великий ентузіазм. У Великобританії голова студради, т. зв. `Sabbatical officer', є керівником, який працює повний робочий день і отримує заробітну плату. Більшість студрад також мають керівників, які працюють повний та неповний робочий день і не отримують зарплату: т. зв. `non-sabbatical officers'. Всі студради вищих навчальних закладів мають потужне фінансування. Матеріальну допомогу їм надають університети, державні установи, спонсори.

У Франції студенти мають можливість бути представленими у різноманітних установах вищої освіти на всіх інституційних рівнях. Крім того, студенти можуть вступати в об'єднання на кшталт асоціацій і синдикатів. Однак найвпливовішим є представлення студентів на рівні університетів. Університет функціонує за допомогою трьох центральних рад: адміністративної ради, ради з питань навчання і університетського життя та наукової ради. Вибори до всіх трьох рад проводяться одночасно за окремими списками. Студенти обираються терміном на 2 роки, викладачі та адміністратор — на 4 роки. Студенти, обрані до цих рад, також представлені у різноманітних університетських комісіях, зокрема дисциплінарній та соціальній.

Яким чином ми можемо використати позитивні здобутки європейських ОСС у наших сьогоднішніх реаліях? Є декілька шляхів.

Залучати активістів ОСС наших вузів до участі у міжнародних студентських конференціях, присвячених проблемам студентського самоврядування, брати участь у міжнародних програмах обміну досвідом у сфері студентського самоврядування.

Слідуючи принципам Болонського процесу, бути якомога динамічнішим та активним студентом, отримувати освіту за кордоном, на практиці переконуючись в ефективності самоврядування університетів Західної Європи.

Актуальним є проведення міжуніверситетських тематичних круглих столів, видання інформаційних матеріалів з цієї теми: необхідно зацікавити активістів наших ОСС у дослідженні досвіду європейських студентів у побудові дійової структури ОСС.

На нашу думку, органам студентського самоврядування українських навчальних закладів не завадило б:

• 1) підвищити представництво студентів у Вченій раді;
• 2) боротись за фінансову підтримку ОСС;
• 3) пропонувати чіткі заходи щодо використання фінансових ресурсів;
• 4) створити Раду по проектам, куди студенти зможуть надавати свої ідеї щодо проведення семінарів, конкурсів, цікавих зустрічей, вечірок, де інформація буде аналізуватись і буде обрано проекти до реалізації.

Враховуючи Європейський вектор подальшого розвитку України, приєднання України до Болонського процесу, творчі ініціативи Міністерства освіти України по впровадженню та розвитку студентського самоврядування у вузах України на принципово нових демократичних засадах, вивчення європейського освітянського досвіду є актуальним і своєчасним.