Роль сучасних банків у економічному розвитку країни

Сутність і функції банку визначають його роль в економіці. під роллю банку слід розуміти його призначення, то, заради чого він виникає, існує і розвивається. Так само як і функція, роль банку специфічна, вона адресує до економіки в цілому, до банку незалежно від того, до якого типу він належить (емісійному або комерційному, ощадним або інвестиційному і т. п.).

Враховуючи те, що банк функціонує в сфері обміну, його призначення та вплив на економіку необхідно, насамперед, розглядати через дану сферу. Призначення банку полягає в тому, що він забезпечує: впорядкування і раціоналізацію грошового обороту. Як це випливає з функції акумуляції тимчасово вільних ресурсів, банки є збирачами тимчасово вільних грошових ресурсів для їх подальшого напрямки тим господарюючим суб'єктам, які потребують додаткових асигнуваннях. Зібрані по крупицях тимчасово вільні грошові кошти як дрібні грошові потоки перетворюються банками у величезні потоки грошових ресурсів. Їх концентрація, напрямок на задоволення потреб виробництва та обігу понад наявні в їх розпорядженні джерел становить найважливіший атрибут їх зіткнення і взаємодії з економічним середовищем. Акумулюються банками грошові кошти, їх подальше перерозподіл дають можливість не тільки підтримати безперервність виробництва і обігу продукту, але і прискорити відтворювальний процес в цілому.

Перехід від примітивних форм розрахунків, які використовуються стародавніми банкірськими будинками, до організації розрахунків на базі сучасних електронних мереж дає можливість господарству прискорити час звернення, розширити господарські зв’язки між товаровиробниками. Банки стали невід'ємними атрибутами сучасного економічного життя. Без їх сприяння неможливо представити діяльність підприємств, їх об'єднань, окремих юридичних осіб і громадян. Впорядкування і раціоналізація грошового обороту досягається не тільки внаслідок розрахунків, організованих банком, впровадження найбільш досконалих і економічних форм платежів, а й за допомогою більш раціонального використання ресурсів підприємства. По коштах, поміщеним в банк, підприємства та громадяни можуть отримувати певний відсоток по вкладами, безкоштовні інші послуги. В цілому банки можуть виконувати по дорученням клієнта роботу з управління грошовими і матеріальними засобами. Гроші, що знаходяться в банку, не просто зберігаються на рахунках, вони здійснюють кругообіг, що дозволяє отримати додатковий прибуток, як їх власникам, так і кредитній установі.

У статистичних збірниках міститься особлива інформація про роботу банків з позиції розміру залучених коштів, обсягу депозитів, форм розрахунків, розміру операцій з цінними паперами, валютних операцій і т. д. Ці та інші дані дозволяють оцінити масштаби та напрямки банківської діяльності, визначити їх розвиток в динаміці, зробити порівняння роботи банків за їх групами, в зіставленні з іншими країнами та ін.

Важливо розглядати банківську діяльність не тільки саму по собі, але і в ув’язці з загальноекономічними показниками. Банк, працюючи у сфері обміну, НЕ відгороджений «китайською стіною» від народного господарства, відтворювального процесу в цілому. Його роль, тому неможливо представити ізольовано від впливу на економіку в цілому, від того, як банки, надаючи свій продукт, допомагають господарству в його розвитку. Було б, наприклад, проблематичним розглядати роль банку з позиції тільки маси платіжних коштів, що надаються на макрота мікро рівнях. Розмір випущених в обіг грошей свідчить лише про виконуваної банком операції, без якої не відбувся б обмін, сповільнилося хід виробництва і звернення продукту. Випуск платіжних засобів — важлива характеристика банківської діяльності. Однак з позиції оцінки ролі банку тут навряд чи можна ставити крапку. Емітування платіжних засобів має, принаймні, дві сторони: їх маса має великий вплив на стабільність грошової одиниці і на ефективність виробництва і обігу продукту.

Банки не можуть не бачити і того, що штучне стримування потоку грошових коштів, необхідних для обміну, може викликати труднощі в платежах. Так, в Росії на початку 90-х рр. друкування грошей, їх випуск в звернення відставали від потреб готівково-грошового обігу, викликаючи затримку виплати заробітної плати працівникам, отримання пенсій та допомог. Однією з причин неплатежів між підприємствами в умовах сильної інфляції і знецінення їхніх капіталів виступало (поряд з іншими причинами) відставання емісії від потреб грошового обігу, на практиці призводило до призупинення виробництва, згортання виробництва певних промислових продуктів. Стабільність грошової одиниці, відповідність її маси потребам народного господарства є найважливішим показником збалансованої грошової політики банків, найважливішим компонентом того, наскільки діяльність банків відповідає їх призначенню в економіці. Банки, хоча і працюють, як зазначалося раніше, у сфері обміну, але не заради його як такого, останній невіддільний від виробництва, розподілу та споживання суспільного продукту. Роль банку, відтворена на макроекономічному рівні, не може бути, тому розкрита в повній мірі без урахування його впливу на економіку в цілому.

Банк, будучи інститутом обміну, працює не тільки на нього, а й на кінцеві цілі споживачів банківських послуг. Вплив ролі банку на загальноекономічні показники можна простежити на прикладі його діяльності в області кредитування господарства. обсяг цієї діяльності не дає повної картини призначення банків. Так, в період економічних криз потреба в кредитах значно зростає. Підприємства частіше відчувають гострі фінансові труднощі, взаємні неплатежі з найрізноманітніших причин (труднощі збуту, невиконання урядом зобов’язань з оплати замовлень, неспроможність боржників та ін.) досягають колосальних розмірів, викликають різке збільшення потреби в кредиті як платіжному засобі. У цих умовах повне задоволення банками потреби підприємств у додаткових платіжних засобах було б помилковим. Досвід показує, що в період економічних криз різко зростають кредитні ризики. Зростання кредитів ні тільки не супроводжується їх адекватним поверненням, але, навпаки, викликає значний зростання прострочених платежів по позиках, призводить до зростання збитків від кредитних операцій. Саме в цьому зв’язку в період кризи банки, незважаючи на значне зростання попиту на кредит, скорочують обсяги своїх кредитних операцій. Зниження обсягів виробництва неминуче супроводжується і скороченням обсягу кредитних вкладень. Діяльність банку з кредитування народного господарства всупереч тенденціям виробництва і ринку його продуктів неминуче може підірвати як саме виробництво, так і кредитну основу, базовану на поворотному рух коштів. Тому розробляються моделі оптимального співвідношення між зростанням виробництва та зростанням кредитних вкладень, активів банку і частки кредитів в його активах, встановлюються нормативи ліквідності, пропорції між кредитами та депозитами і т. д. Їх мета полягає у стримуванні невиправданої кредитної експансії, зниженні ризиків у банківській діяльності. Якісна сторона ролі банку досягається тут за допомогою проведення збалансованої політики, спрямованої як на ефективність виробництва, так і на ефективність банківської діяльності. виходячи з того, як банку вдається на практиці проводити таку політику, в кінцевому рахунку, і визначається результат — виконував він своє призначення в економіці, чи була роль банку позитивною або негативною. При оцінці ролі банку важливо бачити і його суспільне призначення. банк з позиції власності являє собою неоднорідний інститут. Центральний банк найчастіше є власністю держави. Здійснюючи свою діяльність на макро рівні, він виступає як загальнонаціональний інститут, який проводить політику не в інтересах того чи іншого регіону, тієї чи іншої групи галузей народного господарства або підприємств, а в інтересах держави, нації в цілому. Виступаючи при цьому як економічний інститут, центральний банк не ставить своїм завданням отримання прибутку. 16].

Проаналізувавши інформацію подану у другому розділі, можна зробити висновок діяльність комерційних банків, яка має великий спектр послуг. Але найважливішою функцією банку є кредитування. Визначенні роль, задачі та послуги Національного банку. Відмінності основних завдань діяльності комерційного та Національного банку. Строгий «поділ влади», тобто, визначення чітких меж повноважень та поділ сфер впливу між ЦБ і НБУ здатен значно підвищити ефективність роботи банківської системи, що допоможе розвитку економіки країни. Сутність та функції банку визначають його роль в економіці. Під роллю банку слід розуміти його призначення, то, заради чого він виникає, існує і розвивається. Так само як і функція, роль банку специфічна, вона адресує до економіки в цілому, до банку незалежно від того, до якого типу він належить (емісійному або комерційному, ощадним або інвестиційного і т. п.).