Операції з пластиковими картками

Вперше прообраз пластикових карток з’явився в США, традиційній країні споживчого кредиту. Ці товарні картки мали два призначення — стежити за рахунком клієнта і забезпечити механізм запису його покупок, їх поява була логічним продовженням оплати в розстрочку.

З 1914 торгові підприємства стали випускати картки для найбагатших клієнтів, щоб прив’язати їх до своєї мережі магазинів і продавати їм найбільш дорогі товари. На початку 20-х нафтові компанії стали випускати «карти чемності» (courtesy cards), за допомогою яких водії могли робити покупки на будь-якій бензоколонці. У 1928 почався випуск Charga-Plates, пластинок з вибитою адресою.

З 1936 року ряд американських підприємств об'єднались з метою кредитування спільних клієнтів. Так зростаюча індустрія авіаперевезень, очолювана American Airlines, запропонувала власну кредитну схему, що одержала назву Universal Air Travel Plan (UATP). Спочатку випускалася купонна книжка проти депозиту клієнта, а потім кредитний план розвинувся в операцію, подібну до операції за кредитною карткою.

Ряд великих американських банків, оцінивши успіх першовідкривачів, випустили свої кредитні картки, скористатися якими можна було для розрахунків за послуги чи товар.

Утворюватися платіжні системи таким чином: банк випускав картку і відкривав рахунок клієнту; на території країни і за рубежем створювалася ціла мережа магазинів, барів, ресторанів, готелів і т.д., де приймали до оплати картки, випущені банком-емітентом; створювався центр, що займався обслуговуванням (процесінгом) пластикових карток.

У наступні 30 років великі компанії запропонували такі нововведення, як мінімальна місячна плата, плата за фінансові послуги, 30-денний період відстрочки за платежами — і все заради максимального доходу від операцій за картками. Жорстка конкуренція змусила компанії піти на значні витрати і почати емісію кредитних карток.

Ера сучасної універсальної кредитної картки почалася в 1949 р. з утворення Diners Club (Обідній клуб). Постійні відвідувачі ресторанів, що мають гарну репутацію, могли одержати картку «DC» і пред’являти її в багатьох ресторанах Нью-Йорка замість готівки. Ресторани передавали копії рахунків у «DC», який щомісяця виставляв клієнту загальний рахунок. Клієнт розплачувався з «DC», а той — з ресторанами.

А. Блумінгдейл, Ф Макнамара і Р. Снайдер представили проект нового типу карток — універсальних, що забезпечували здійснення купівлі товарів у торгових точках всієї країни. Важливим пунктом плану було введення третьої сторони в кредитних операціях. Diners Club став посередником між покупцем і фірмою, забезпечуючи кредит одному й іншому і беручи плату за послуги.

За Diners Club з’явилися Т&Е (Travel&Entertainment) компанії карток, що займаються туризмом і розвагами. У1958 році American Express, найбільша компанія дорожніх чеків, і Carte Blanche одночасно вийшли на ринок універсальних кредитних карток. У цьому ж році перший і другий банки країни — Bank of America і Chase Manhattan Bank також приступили до операцій із кредитними картками. Однак в 1962 році Chase Manhattan був змушений припинити свої операції з причин складності при передачі інформації, шахрайства і зловживань.

У 1966 році Bank of America почав надавати ліцензії іншим банкам на проведення операцій з картками BankAmericard. Рішення про розширення операцій по всій країні зазнало опору з боку інших великих банків і привело до утворення другої національної системи карток, що одержала назву Interbank Cards Association.

Наприкінці 1960;х Bank of America і Interbank провели спільну кампанію розсилання карток поштою. За короткий час кількість власників карток збільшилася на мільйони. Одночасно відбувалося стрімке зростання кількості фірм, зв’язаних з національними системами карток. Це змусило банки, що випускали незалежні картки, приєднуватися до однієї з двох національних систем. В результаті до 1978 року більше 11 тисяч банків приєдналися до однієї чи до двох систем.

Міжнародний ринок платіжних карток зростав. З початку 1950;х кредитні картки з’явились в Європі, коли Bri tish Hфtel & Restaurant Association випустила картку В M R. Серед американських компаній, що діяли в Європі, домінувала Diners Club. У 1972 році Americard заявила про початок операцій у 72 країнах, але швидке поширення відбувалося тільки у Великобританії, де компанія придбала картку Barclay’s. Європейські банки не квапилися підписувати угоду, підкоряючи себе найбільшому банку Америки. Ці побоювання спрацювали на руку Interbank, що досяг угод з EuroCard, найбільшою системою універсальних карток у Європі, і з Acsess, найбільшою системою Великобританії.

На український, точніше радянський ринок пластикові гроші прийшли наприкінці 60-х років. Першими були пластикові картки Diners Club International. Представники цієї системи підписали з Держкоммайном в особі ВАТ «Інтурист» агентську угоду про обслуговування в СРСР цієї платіжної системи. У 1974 році аналогічна угода була підписана з Visa International, у 1975 році з Evrocard, Master Card, у 1986 році з JBC International. Обслуговувалися за пластиковими картками винятково іноземці, форма обслуговування носила прихований характер і виконувала сервісні функції, що надавалися Інтуристом виключно для своїх клієнтів. Зміни, що почалися в нашій країні в середині вісімдесятих років, які ознаменували собою початок залучення банківської системи до західних стандартів, створили підґрунтя для появи пластикових карток.

Пластикова платіжна картка — це персоніфікований платіжний інструмент, що надає клієнту можливість здійснення безготівкових платежів за куплені товари чи надані послуги і при необхідності отримувати чи поповнювати готівковими коштами поточний картковий рахунок.

Сучасна пластикова картка являє собою пластину стандартних розмірів (85.6 мм 53.9 мм 0.76 мм), виготовлену зі спеціальної, стійкої до механічних і термічних впливів, пластмаси. Одна з основних функцій пластикової картки — забезпечення ідентифікації особи, що використовує картку, як суб'єкта платіжної системи. Для цього на пластикову картку наносяться логотипи банку-емітента і платіжної системи, що обслуговує картку, ім'я власника картки, номер його рахунку, термін дії картки тощо.

На банківській пластиковій картці зазвичай розміщена наступна інформація:

— на лицьовій стороні карточки наносяться ім'я власника, номер картки, термін дії картки, логотип банка-емітента карточки, логотип платіжної системи. На деяких картках в якості одного із засобів безпеки від підробки наноситься голограма;

Рис. 9.3 Лицьова сторона карточки

пластиковий картка банкомат готівка на зворотній стороні картки знаходиться місце для підпису власника картки, магнітна стрічка, інколи фотографія власника і логотипи мереж банкоматів, в яких можна зняти готівку.

Рис. 9.4 Зворотна сторона карточки

Номер картки складається із 16 цифр: перші шість — код банка емітента (Issuing Bank), наступні 9 — банківський номер карточки (номер карт-рахунку), остання цифра — контрольна.

Крім цього, на картці може міститись фотографія власника та його власний підпис. Алфавітно-цифрові дані - ім'я, номер рахунку тощо — можуть бути ембосовані, тобто нанесені рельєфним шрифтом. Це дає можливість при ручній обробці прийнятих до оплати карток швидко перенести дані на чек за допомогою спеціального пристрою — імпрінтера, що здійснює «зчитування» картки.

Класифікувати пластикові картки можна за цілим рядом параметрів:

• 1. За цільовим призначенням:
  • — Банківські (інколи їх називають платіжними) — призначені для здійснення безготівкової оплати за товари та послуги власником картки, а також для отримання ним готівкових грошей зі свого банківського рахунку в спеціальних банкоматах практично в будь-якій частині світу.

Даний вид карток становить найбільший інтерес, оскільки саме ці картки в основному і використовуються як для здійснення покупок в Інтернеті, так і в звичайній (оффлайновій) торгівлі.

• — Ідентифікаційні призначені для регулювання доступу співробітників в окремі приміщення або доступу на здійснення відповідних операцій на обладнанні.
• — Клубні - випускаються окремими організаціями, асоціаціями, клубами і поширюються серед членів цих організацій. Власник такої картки може отримати знижку (discount) на товари чи послуги, отримані у відповідних торгівельних точках.
• — Дисконтні. Наприклад, карта ETN є світовим рекордсменом по кількості готелів, в яких вона дозволяє отримувати знижки, — 12 000 готелів, розташованих в 180 країнах світу. Щоправда, більшість з них «туристичного класу» (тобто рівня трьох зірок) але є серед них також deluxe і First class. Залежно від країни та класу готелю, з ETN можна заощадити від Ю% до 50%. Крім готелів, до системи входять різноманітні сервісні служби ресторани, туристичні фірми.
• — Сервісні. Найбільш «козирною» сервісною картою вважається Priority Pass. Вона дає своєму власнику можливість сховатися від суєти аеропортів у VIP — залах та спеціальних салонах. Сервіс надається незалежно від авіакомпанії, послугами якої переважно користується клієнт, або класу авіаквитку.
• 2. За функціональними характеристиками банківські картки поділяються на:
  • — Кредитні - дозволяє її власнику отримувати кредит при оплаті товарів або послуг, вартість яких вища, ніж залишок на банківському рахунку, що прив’язаний до карточки (карт-рахунку). Виданий кредит повинен бути погашений на протязі визначеного терміну. Погашення кредиту може відбуватися із страхового депозиту, який вноситься клієнтом при відкритті в банку карткового рахунку, або зарахуванням на рахунок грошей, внесених власником карточки готівкою чи методом безготівкового переводу.
  • — Дебетові - власник дебетової карточки зможе оплачувати придбання товарів чи послуг, а також отримувати готівку в банкоматах тільки в межах суми, що знаходиться на картковому рахунку. В США переважають кредитні картки, в Західній Європі дебетові картки складають більшу частину всіх платіжних карток
  • — Зарплатні

Рис. 9.5 Дебетні карти

• 3. За змістом інформації у карті:
  • — Магнітні - з магнітною стрічкою, де записані дані власника та інформація про те, в який банк звертатися для списання необхідної суми за товар чи послугу. Тобто, картка не містить інформацію про суму, яка знаходиться на ній.
  • — Смарт-картами (smart carts) «розумними» картами, чіповими картами (chip cards) — карта містить в собі зашифровану інформацію про суму, що на ній знаходиться.

Магнітні картки є найбільш поширеними на сьогоднішній день. Але, як стверджують спеціалісти, смарт-картки — це майбутнє. Останнього часу спостерігається значне збільшення використання в якості платіжного засобу саме смарт-карт.

Рис. 9.6. Смарт-карти

• 4. За методом нанесення на картку ідентифікаційної інформації.
• — Ембоссірована — інформація може бути нанесена рельєфним шрифтом (видавлена) спеціальним апаратом ембоссером (embosser).
• — Неембоссірована ідентифікаційна інформація випалюється і, зазвичай, ці картки призначені тільки для електронного використання (наприклад, VISA Electron).
• 5. За змістом інформації нанесеній зовні на карті:
  • — персоналізовані: на картці зазначено номер картки, строк дії та (обов'язкової) ім'я клієнта;
  • — неперсоналізовані: на картці зазначено тільки номер картки та строк дії.
• 6. За методом користування:
  • — індивідуальні, (Customer cards) призначені тільки фізичним особам;
  • — корпоративні, тільки компаніям (організаціям). Корпоративна картка прив’язана до рахунку компанії і може бути оформлена тільки на працівника компанії. Така картка може бути лімітована компанією і тоді власнику картки встановлюється ліміт використання грошових коштів із рахунку компанії. Якщо ліміт не встановлено, то власник картки може розпоряджатися всією сумою, що знаходиться на рахунку компанії (прив'язаному до даної картки).

Рис. 9.7. Корпоративні картки

• — Сімейні видаються як індивідуальні тільки фізичним особам, але так само як і корпоративні окремі картки можна оформити на кожного члена сім'ї власника карткового рахунку. При цьому для кредитних карток членів сім'ї зазвичай встановлюється ліміт використання грошей.
• 7. За видом валюти поповнення:
  • — гривнева;
  • — валютна.
• 8. За класом обслуговування:
  • — стандартні;
  • — золоті;
  • — платинові.

Рис. 9.8. Карти Bin класу

9. За схемою розрахунків:

Електронні - У VISA, наприклад, це VISA Electron, в MasterCardMaestro. Такі картки є неімбоссовані і призначені тільки для електронного використання. За такими картками можна отримати готівку в банкоматах, а оплачувати товари та послуги ними можна тільки в торгових точках, де є спеціальні електронні термінали. Є електронні картки, які призначені тільки для отримання готівкових грошей в банкоматах, наприклад у системі MasterCard карточка.

Віртуальні. Оскільки карта віртуальна, «фізично» картка на пластику не випускається. Номер картки і дату її закінчення необхідно буде заповнити на муляжі картки (на зворотному боці).

Рис. 9.9. Муляж карти

• — ATM картки. ATM — це абревіатура з англійської Automatic Teller Machine (інколи їх ще називають Automatic Banking Machine (ABM) або Payment Banking Machine (PBM)), тобто банкомат. Всі банківські картки, за малим винятком, можна назвати ATM картами, оскільки всі вони обслуговуються банкоматами і за ними можна отримати готівкові гроші.
• — Міні-карти. Відмітною особливістю цього продукту є мінімально можливий для платіжної карти розмір. Карта Platinum mini в першу чергу продається VIР-клієнтам, які намагаються підкреслити свою унікальність, слідкують за тенденціями моди, намагається показати ті чи інші новинки свого гардеробу, нову біжутерію, годинники, авто и т. п. Не обслуговується в банкоматах
• 10. За зоною дії картки:
  • — Domestic — внутрішні картки;
  • — International — міжнародні картки.
• 11. За платіжними системами або асоціаціями карток (Card Associations), в рамках яких відбувається обслуговування карток:
  • — VISA;
  • — EuroCard/MasterCard;
  • — American Express (AMEX);
  • — інші.

Взагалі, одна картка може підтримувати і обслуговуватися тільки однією платіжною системою.

Поняття будь-якого виду карт може вживатися і в більш широкому змісті. Наприклад, Кредитні картки можуть бути як індивідуальними, так і корпоративними.

Щоб покупець зміг розплатитися з торговцем за придбані у нього товари або послуги за допомогою пластикової картки, повинна існувати платіжна система, в рамках якої здійснюватиметься така операція. Таку систему в загальному вигляді можна представити як сукупність суб'єктів, які уклали угоду про те, що вони готові здійснювати взаєморозрахунки між собою на безготівковій основі, використовуючи певні механізми і дотримуючи встановлені правила.

До сучасних платіжних систем відносяться VISA International, Mastercard International, Amarican Express, Diners Club International, JCB International, що значно відрізняються як за кількістю банків-учасників, так і за кількістю емітованих платіжних карток.

VISA International на даний момент є найбільшою міжнародною платіжною системою, як за кількістю карток, так і за оборотами. Міжнародна платіжна система побудована за принципом асоціації фінансових організацій з різних країн. Організаційний принцип — недоходна корпорація, зареєстрована в США, штат Делавар. Члени асоціації одночасно більше 19 тисяч членів — найбільших світових фі-611 організацій. Штаб-квартира регіональної ради директорів знаходиться в Лондоні.

Mastercard International — консорціум, що складається з двох ком-ній — американської MasterCard і європейської Europay. Платіжна система є другою на світовому ринку. Внутрішня побудова компанії аналогічна до Visa — це асоціація, члени якої є власниками. Європейський центр знаходиться в Бельгії, Ватерлоу.

American Express — третя за величиною компанія на ринку пластику. Компанія була організована більше 100 років тому. Штаб-квартира знаходиться в Нью-Йорку, а Європейський офіс — у Брайтоні. Картки American Ехрress приймаються в 3,5 млн підприємств в, усьому світі (основний акцент на авіаквитки, готелі, ресторани, дорогі магазини, прокат автомашин).

В платіжну систему, що використовує пластикову картку як засіб оплати, входять наступні групи суб'єктів:

• — Емітенти пластикових карток (Card Issuers).
• — Власники пластикових карток (Cardholders or Cardmembers).
• — Провайдери послуг з організації прийому оплати карткою в торгових точках (Merchant Account PROVIDERS-MAP).
• — Торгові точки або торговці, що приймають до оплати пластикові картки (Merchants).
• — Процесингові центри (Transaction Processing Clearinghouse).

Загальні правила роботи з платіжною карткою та взаємодія учасників платіжної системи, при здійснені розрахунків за надані послуги, з допомогою пластикових карток показані на рисунку 9.10.

Рис. 9.10. Схема взаємодії учасників платіжної системи.

1. Клієнт звертається в банк з заявкою на одержання банківської карти.

Банк, що випускає картку, називається банком-емітентом (Issuing Bank). Банк-емітент є гарантом виконання всіх платіжних зобов’язань, що виникають в процесі використання випущених ним карток. Картка впродовж всього терміну дії залишається власністю банку, а клієнт банку отримує картку тільки в користування і є тільки утримувачем картки.

Форма заявки визначається банком. Перед наданням клієнтові пластикової картки банк проводить перевірку фінансового положення і кредитоспроможності клієнта. При позитивному вирішенні питання, банк відкриває клієнту спеціальний картковий рахунок.

2. Банк-емітент оформляє та видає платіжну картку клієнту Основним матеріалом для виготовлення пластикових карток служить полівінілхлорид (ПВХ). Він легко піддається обробці і нейтральний до фарб, що дозволяє одержувати на готових картках дуже чисті кольори.