Фразеологічні одиниці з компонентом заперечення: особливості семантики та функціонування в німецькій мові

Зміст

Вступ Розділ І. Німецька фразеологія в колі сучасних лінгвістичних проблем

1.1 фразеологія яка знакова одиниця

1.2 дослідження німецької фразеології в германістиці та українському мовознавстві

1.3 поняття внутрішньої форми фразеологізму Розділ ІІ. Специфіка семантики заперечних фразеологізмів в німецькій мові

2.1 семантичні особливості фразеологізмів

2.2 образні чинники фразеологізації заперечених словосполучень

2.3 семантичні групи німецьких фразеологізмів з компонентом заперечення та особливості їх уживання

2.3.1 фразеологізми з функцією вираження гніву, незадоволеності людини будь — чим

2.3.2 фразеологізми з функцією вираження поведінки людини

2.3.3 фразеологізми з функцією вираження небажання людини вступати в розмову або продовжувати його

2.3.4 фразеологізми з функцією вираження характеру розмови (зазвичай з негативного боку), типу нести нісенітницю

2.3.5 фразеологізми з функцією вираження ставлення людини з великою старанністю до роботи або до справи

2.3.6 фразеологізми з функцією вираження з небажанням людини працювати або займатися якоюсь справою

2.3.7 фразеологізми з функцією вираження психічного стану людини, яке проявляється зовні, в його манері поведінки

2.3.8 фразеологізми з функцією зовнішнього прояву своїх почуттів Висновки Список наукової літератури Список ілюстративних джерел Додаток 1. Німецькі прислів'я та приказки з компонентом заперечення

Вступ

Курсова робота на тему «Фразеологічні одиниці з компонентом заперечення: особливості семантики та функціонування в німецькій мові» присвячена вивченню мовної специфіки стійких фразеологізованих висловів з компонентом заперечення, які відзначаються різною семантикою, конотацією та прагматичною спрямованістю. Фразеологія як наука продовжує розвиватися і привертати увагу все ширшого кола дослідників. Постають нові проблеми, уточнюються або ж по-новому висвітлюються питання, що досліджувалися досі. Серед мовознавців немає одностайності щодо визначення центральної одиниці предмета, його природи, значення тощо. Деякі аспекти залишаються недостатньо вивченими, як, наприклад: зіставне дослідження фразеології, фразоутворення, фразеологія і контекст, перекладознавчі рівні фразеології. Наукові досягнення у сфері фразеології окремих мов дають підставу увиразнювати у ній наявність різних універсалій, а звідси постає можливість виділити явища загальної фразеології. Таким чином, все це — складові фразеології не лише як науки, але й як навчальної дисципліни.

Актуальність теми дослідження визначається сутністю фразеологічних одиниць в цілому та специфікою щодо вивчення німецької фразеології з боку українських та зарубіжних вчених. Фразеологізми з компонентом заперечення становлять для нас особливий інтерес оскільки містять в своїй структурі такий набір заперечень, який є не характерним для рідної мови, в наслідок чого створює характерні лише для німецької мови специфічні умови для їх уживання в певних конкретних ситуаціях.

Зв’язок роботи з науковими темами. Проблематика курсової роботи відповідає колективній науковій темі кафедри «соціолінгвістичний, лінгвокультурологічний і прагматичний аспекти мови: синхронія та діахронія досліджень № ДР 0110U005870» та індивідуальній темі наукового керівника фразеології німецької та української мов в лінгвокультурологічному контексті, в ономасіологічному та семасіологічному аспектах.

Метою курсової роботи є аналіз семантики фразеологічних одиниць з компонентом заперечення та вивчення особливостей їх уживання в німецькому мовленні. Для досягнення мети в роботі вирішуються такі основні завдання: 1) визначення місця німецької фразеології в колі сучасних лінгвістичних проблем в германістиці та в українському мовознавстві; 2) вивчення поняття про внутрішні форми фразеологічних одиниць; 3) аналіз семантики заперечних фразеологізмів; 4) вивчення образних чинників фразеологізмів в німецькій мові; 5) семантичні групи німецьких фразеологізмів з компонентом заперечення та особливості їх уживання.

Об'єктом дослідження обрано стійкі фразеологізовані в вислови німецької мови, які містять компонент заперечення.

Предметом дослідження виступає специфіка семантики зазначених фразеологізмів та особливості їх функціонування в німецькій мові.

Матеріалом роботи є вилучені шляхом вибірки з німецько-мовного словника «Немецко-русский фразеологический словарь» [Москва 1956].

В роботі використано такі лінгвістичні методи: метод семантичного аналізу, описовий метод, методика вивчення тематичного поля за функціональним показником їх вживання.

Практичне значення роботи полягає в використанні практичного матеріалу, роботи з навчальною метою, а також з перспективною метою продовження наукового дослідження за заявленою темою.

Курсова робота складається з вступу, 2 розділів, висновків, списку використаних джерел, додатків, ілюстративної частини. Загальний обсяг роботи становить 33 сторінки, текст роботи — 19 сторінок. У додатках наведено цікаві приклади німецьких прислів'їв та приказок з компонентом заперечення. Їх кількість становить 40.

фразеологія мовознавство семантичний німецький

Розділ І. Німецька фразеологія в колі сучасних лінгвістичних проблем

1.1 Фразеологія яка знакова одиниця культури

Фразеологія як цілісний об'єкт — сукупність елементів з системними властивостями — передбачає наявність гомогенних, однорідних одиниць. Фразеологізми виступають як двосторонніми одиницями системи мови, які мають план вираження (означаюче) і план змісту (означуване). Таким чином вони творять єдність. Фразеологізми мають статут мовного знака. Вони виникають з однопорядкових знаків, номінативних одиниць — із слів. Отже, ми розглядаємо спільність та відмінність ознак між словом і фразеологізмом. До них відносять: стійкість, значення, структурно — граматичні особливості, сполучуваність фразеологізмів, моделювання у сфері фразеології, стійкі сполуки нефразеологічного типу та інші.

Одним із визначальних питань теорії фразеології є стійкість фразеологізмів. Від вирішення цього завдання залежить визначення межі фразеологічного фонду та межі дослідження фразеології загалом. Але «стійкість» ще й досі не набуло загального значення як термін. Оригінальну концепцію стійкості запропонував В.Архангельський. В її основу покладено поняття про постійні та змінні члени фразеологізму і про внутрішню залежність між ними. Вчений виділяє 3 види внутрішньої залежності між членами фразеологізму: взаємну детермінацію (це залежність, в якій один член фразеологізму як одиниця певного рівня мовної структури передбачає існування другого члена (наприклад: денно і нощно), детермінацію (вид залежності, при якій один член фразеологізму як одиниця певного рівня мовної структури передбачає існування другого члена (наприклад: «бити баклуши» — де «баклуши» прогнозує існування відповідно інших елементів, але не навпаки), індетермінацію (вид залежності, при якій обидва члени фразеологізму сполучаються один з одним як логічно рівноправні (наприклад: «цілком і повністю»). Структура фразеологізму, бінарного чи багаточленного, характеризується наявністю відношень між його членами. Члени можуть бути постійними та змінними. Визначення В. Архангельського зазнало критики, бо воно справді має незавершеність.

1.2 Дослідження німецької фразеології в германістиці та українському мовознавстві

Дослідження фразеології в німецькому мовознавстві бере свій початок зі спостережень тих лексикографів, які звернули увагу на існування в мові стійких сполук слів, що характеризуються своєрідною організацією елементів, а також поняттям, відмінним від самостійних значень цих компонентів.

Серед найвизначніших робіт німецьких вчених варто згадати той факт, що найвизначнішою працею першої половини ХХ століття була «Німецька фразеологія» Ф.Зайлера. Вперше зроблена спроба диференціювати стійкі сполуки слів. Ф. Зайлер виділяє в окремі групи прислів'я, приказки (sprichwцrtliche Redensarten), куди він відносить і власне фразеологізми (наприклад: im Trьben fischen, Цl ins Feuer giessen, an den Bettelstab kommen), афоризми, крилаті слова, парні сполуки слів. Багато уваги Ф. Зайлер приділяє аналізу етимології фразеологізмів, сферам їхнього виникнення і тематичній характеристиці. Варто відзначити також значне досягнення німецької фразеології словник, виданий Е. Агріколою за участю Г. Гернера та Р. Кюфнера.

Німецькі фразеологи розрізняють декілька груп у класифікації фразеологізмів: 1. Прості фразеологічні сполуки (einfache phraseologische Verbindungen). Характеризуються тим, що значення одного із компонентів, здебільшого дієслова, зрушене або частково переосмислене: Abschied nehmen; Erfolg, Interesse, Aussichten haben; zum Ausdruck bringen.

2. Фразеологічні єдності (phraseologische Einheiten). Характеризуються тим, що мають узагальнене або переосмислене значення, хоч їхній смисл розкривається за допомогою значень їх компонентів: Цl ins Feuer giessen: Stroh im Kopf haben; wie ein Buch reden.3. Ідіоми (Starre phraseologische Verbindungen). Характеризуються тим що є невмотивованими і значення їх не можна вивести зі значень їхніх компонентів: jemanden im Stich lassen; jemandem durch die Lappen gehen.

Запропонована класифікація заґрунтована, власне, на семантичному принципі. Для семантичної класифікації характерні два моменти: семантичне переосмислення компонентів (повне або часткове) і вмотивованість значення фразеологізму.

Слід відзначити також лексикографічну працю В. Фрідеріха «Moderne eutsche Idiomatik», що, на наш погляд, є найбільшим досягненням сучасної німецької лексикографії. Словник має передусім практичну значимість. Варто підкреслити і значний внесок автора у теорію фразеології, його визначення ідіоми як сполуки слів.

Також можна згадати праці В. Шмідта, де фразеологія розглядається як частина словникового складу мови. Інакше кажучи, він відносить фразеологізми до одиниць мовної системи. Фразеологізми В. Шмідт розглядає як засіб образності мови поруч з персоніфікацією, метафорою, метонімією. Характерною особливістю фразеологізмів він вважає образність, здатність символічно виражати інший зміст. Берлінський мовознавець не зосереджує увагу на питаннях методу дослідження фразеологізмів, визначення фраземи, класифікації слово­сполучень у вимірах теорії фразеології. Нам видається доволі цікавою представлена цим ученим класифікація фразеологізмів за сферами їх виникнення у зв’язку з розкриттям етимології окремих фразеологічних одиниць, наприклад: 1) із селянського побуту (mit den Hьhnern aufstehen); 2) з мови мисливців (jemandem auf die Spur kommen);3) з життя ремісників (ьber die Schnur hauen, im Lot sein);4) із солдатського жаргону (von der Pike auf dienen); 5) зі сфери ігор та музики (jemanden in Sack stecken; alles auf eine Karte setzen; den Ton angeben).

В. Шмідт розглядає прислів'я та приказки в окремому аспекті. Вказуючи і на їх відмінності від фразеологізмів (sprichwцrtliche Redensarten), сентенцій та крилатих слів, він опирається на Зайлера. Що ж до образності прислів'їв та приказок, то В. Шмідт вбачає тут дві групи: перша — це прислів' я та приказки, компоненти яких творять цілісний образ, наприклад: «Der Fisch fдngt beim Kopf an zu stinken», «Neue Besen kehren gut» .Друга група охоплює такі прислів' я та приказки, образ яких творить лише частина компонентів, наприклад: Hoffnung ist der Schiff mit einem Mast von Stroh", «Freundschaft ist des Lebens Salz», «Geld ist die Braut, um die man tanzt» .

Помітним досягненням німецького мовознавства є праця В. Флайшера «Фразеологія сучасної німецької мови». Це — ґрунтовна праця, в якій теоретично осмислені основні проблеми фразеології. Центральне місце автор відводить визначенню фразеологізму як мовного знака, відмінного від власних назв, термінів та інших стійких конструкцій, у тім числі прислів' їв, приказок, сентенцій, максим, афоризмів і крилатих фраз.

Таким чином, дослідження з фразеології німецьким вченим засвідчує той факт, що названий комплекс питань перебуває упродовж останніх десятиліть у центрі уваги німецької філологічної науки.

Сучасні дослідники німецької фразеології приділяють багато уваги питанням, пов’язаним з виявленням національної специфіки одиниць одного рівня. Так, серед останніх робіт з німецької фразеології, результати яких ґрунтовано та всебічно обговорювалися на науково — практичній конференції, у Кіровоградському державному педагогічному університеті ім. Володимира Винниченка (2011р.) та викладені в збірнику «Наукові записки 95(2)». Серед них варто згадати такі, як: 1." Фразеологічна стилістика побажань української та німецької мов" Головіна Н.Б. 2, с. 67]. Стаття присвячена вивченню стилістики фразеологізмів зі значенням побажання в німецькій та українській мовах. Фразеологічна семантика та фразеологічна стилістика цих одиниць розглядаються як два органічно пов’язані між собою елементи. Зокрема вона робить висновок про те, що у фразеологічному значенню побажань притаманне поняття бінарності, тобто наявність та співвідношення в ньому предметно-логічного та експресивного елементів. Переважно це побажання, в яких актуалізовані обидва елементи одночасно. Меншою є вага побажань, в яких предметно-логічний елемент виступає потенційною можливістю та побажання (переважно вигукові), в яких відбувся процес перерозподілу предметно-логічного та експресивного елементів на користь останнього.

Іншою цікавою статтею є, на нашу думку, робота Тарасової В. «семантичні особливості фразеологічних одиниць з компонентом „засіб пересування“ у сучасних англійській, німецькій, російській та українській мовах» [7, с. 133 ].

Стаття присвячена сопостановлюючому аналізу фразеологічних одиниць з компонентом «засіб пересування» в англійській, німецькій, російській та українській мові. За результатами аналізу, ФО з компонентами «засіб спілкування» доводять своєрідність мовних традицій вживання слів аналогічних або близьких тематичних розрядів в їхній якості компонентів ФО є яскравим проявом національної лінгвістичної своєрідності. Вважаємо перспективним продовження досліджень у обраній галузі на прикладі ФО з переосмисленими компонентами, що належать до інших понятійних груп.

Серед інших варто назвати також роботу Таранухи Т. «Фразеологічні одиниці на позначення рис характеру людини з компонентами зооморфізмами в українській та німецькій мовах» [8 с. 288]. Стаття присвячена виявленню національно-культурної специфіки фразеологізмів на позначення рис характеру людини із зооморфним компонентом в українській та німецькій мовах. У своєму висновку зазначає, що особливості тваринного світу створюють наочну модель, елементи якої нагадують життя людей. Основою використання назв тварин у символічному значенні є зовнішній вигляд, поведінка та звички тварин. При цьому кожна лінгвоспільнота має власну систему кодування зоохарактеристик. Аломорфність конституентів образної характеристики у порівнюваних мовах зумовлена традицією носіїв різних мов вибирати тварин, які розповсюджені в певному ареалі, а також виділяти такі риси їх поведінки, які вважаються значимими.

Представлений нами короткий огляд наукової літератури, що описує, роз’ясняє, аналізує та вивчає одну із найцікавіших та найяскравіших частин лексикону будь-якої мови. Фразеологія, свідчить про те, що з часом до фразеологічного фонду німецької мови інтерес не зменшується, а, навпаки набуває багато чого нового, адже використовує сучасні положення наукової парадигми про національний характер та самобутність будь-якої мови взагалі та її фразеологічних одиниць зокрема.

Зважаючи на це зростає необхідність залучення до аналізу уже нових груп фразеологізмів, особливо тих, які досі ще не були об'єктом спецільного дослідження. Серед них на особливу увагу заслуговують, на наш погляд, фразеологізми німецької мови, що містять у своєму складі компонент заперечення. (Наприклад: «sich keinen Rat wiЯen» (зі значенням (рос.) «не знать что делать»); «nicht im rechten FaЯe sein» (зі значенням (рос.) «быть не в своей тарелке»); «die Zeiten sind nicht danach» (зі значенням (рос.) «времена не те); «um keinen Preis» (зі значенням (рос.) «ни за что»); «nie und nimmer» (зі значенням (рос.) «никогда и не при каких обстоятельствах»); «noch nicht flьgge sein» (зі значенням (рос.) «еще не опериться»).

Детальніший розгляд одиниць цього типу з точки зору аналізу їх семантики, функційних особливостей, а також стилістичного забарвлення дозволить розширити знання про специфіку фразеологічної вербалізації навколишнього світу носіями німецької мови.

1.3 Поняття внутрішньої форми фразеологізму

Питання про внутрішню форму у вітчизняному мовознавстві порушив О. О. Потебня, який глибоко дослідив семантику різних мовних одиниць, конкретизував поняття гумбольдської внутрішньої форми мови щодо внутрішньої форми слова і фразеологізмів. Український учений розглядав внутрішню форму слова як творчу даність національної свідомості. Розвиваючи ідеї В. фон Гумбольда, він зазначав: «Внутрішня форма слова є співвідношенням змісту думки до свідомості; вона показує, як уявляється людині її власна думка» [6 с. 83]. Ядром концепції О.О. Потебні є визнання апперцептивної природи внутрішньої форми, тобто залежності формування так званого вторинного образу, який є основою номінації того чи іншого явища, від раніше пізнаного. Іншими словами, кожне конкретне сприйняття зумовлене попереднім досвідом людини. Внутрішня форма, виступаючи як основа вмотивованості виконує функцію з'єднувального ланцюжка між змістовою та формальною сторонами мовного знака. Ідеї О.О. Потебні є особливо важливими для розуміння семантики фразеологізмів які ми досліджуємо, оскільки її цілісне узагальнено-образне значення опосередковано формується шляхом використання того колективного народного досвіду, який «закодовано» у внутрішній формі. Так наприклад, серед нашого матеріалу трапляється дуже багато фразеологізмів з компонентом заперечення, які мають повчальний характер та використовуються як прислів'я: «Auf die Lдnge tut das nicht gut» (зі значенням «если дело затянется, будет плохо»); «Aus Nichts wird Nichts» (зі значенням «из ничего не будет ничего»); «das Kleid macht nicht den Mann, der Sattel macht kein Pferd» (зі значенням «о человеке не суди по одежде, о лошади — по седлу»); «es wandelt niemand ungestraft unter Palmen» (зі значенням «никому не дано безнаказанно вкушать яд власти»); «juble nicht eher, als bis du ьber den Graben bist» (зі значенням «не говори „гоп“ пока не перепрыгнешь»); «es ist nichts verborgen, man kommt zuletzt auf den Grund «(зі значенням «нет ничего тайного, что не стало бы явным»).

Багато з дослідницьких фразеологізмів використовуються в німецькій мові також як приказки, за допомогою яких коментують ту чи іншу ситуацію. Розуміння О. О. Потебнею внутрішньої форми слова як «представлення», «способу представлення позамовного змісту», «відношення змісту думки до свідомості», «ознака значення», спільного (А) для даного (А) і нового (Х, Б), безліч разів інтерпретованого у формулі А — а — Х (Б), є визнанням апперцептивної природа внутрішньої форми, тобто залежності формування вторинного образу, який утворює основу найменування того чи іншого явища. Основними способами створення апперцептивних образів виступають, на думку О.О. Потебні, асоціації, тобто коли «два різні уявлення сприймаються свідомістю за одне й те саме» [8 с.136]. Цікавими на нашу думку з точки зору формування вторинного образу в фразеології виявляється наприклад: «es schlдgt nicht immer ein, wenn es donnert» (зі значенням: «не всегда ударяет молния, когда гремит гром») [НРФС, с.181]; «man schlдgt nicht Mьcken mit Keulen tot» (зі значенням: «на мух с дубинами не ходят») [НФРС, с. 413]. В першому фразеологізмі слово «блискавка» (молния) виступає для вираження поняття надзвичайної складності проблем. Тобто не завжди проблема може бути такою глобальною, як може здаватися на перший погляд. Не слід заздалегідь боятися. Це може виявитися марним. В другому фразеологізмі слова «муха» та «дубина» виступають для розуміння того, що маленька справа не потребує часто надвеликої уваги.

Вчення про внутрішню форму слова О.О. Потебні є ключем до мовної концепції взагалі та фразеологічної зокрема, оскільки фразеологізм має тісні зв’язки з лексикою, яка, виконуючи роль будівельного матеріалу, демонструє в її межах свою здатність до значних семантичних змін, що зумовлені смисловими асоціаціями. Воно найтісніше пов’язане з проблемою номінації й асиметричністю мовного знака. Образ свідомості, асоціаційний зі словом, — це одна з небагатьох спроб описати знання, що використовуються комунікантами при створенні та сприйнятті мовленнєвих повідомлень. А ім'я (слово, тіло знака) — це культурна рамка, яка накладається на індивідуальний досвід кожної людини, яка пройшла соціалізацію в певній культурі. «Назвати» — означає приписати певне значення, тобто зрозуміти, включити до своєї свідомості.

Безперечним є те, що національна — культурна специфіка детермінується не мовою, а формується в процесі життєдіяльності конкретного соціуму, в системі вибудуваних ним матеріальних та духовних цінностей і лише відбутих у мові, її семантиці. Таким посередником між фразеологічним значенням та фраземотвірною основою і виступає внутрішньою формою. Інакше кажучи, «вона стає своєрідним віконцем, що допомагає побачити когнітивні й духовні особливості національних мовних картин світу» [116, с. 138].

Отже, під внутрішньою формою фразеологізмів розуміють такі ознаки номінації, які усвідомлюються мовцями певного колективу. Оскільки вона пов’язана з образністю, базується на образності, то мовці легко переходять від елементів значення прототипів (вільних сполучень, неметафоричних фраз) до цілісного значення фразеологізмів. У процесі еволюції актуальне значення фразеологізмів відтісняє етимологічний образ на другий план, однак саме актуальне (предметне) значення фразеологізму «не може якось виявлятися окремо й незалежно від етимологічного значення» [65, с. 9].

РОЗДІЛ II. Специфіка семантики заперечних фразеологізмів в німецькій мові

2.1 Семантичні особливості фразеологізмів

Семантика, в широкому сенсі слова, — є аналізом співвідношення між мовними виразами та світом, реальним чи уявним, а також саме це відношення та сукупність таких відносин.

Семантичний компонент обов’язково включає в себе лексикон, в якому про кожному слові повідомляється, що воно позначає, тобто кожному слову зіставляється його значення в даній мові і правила комбінування (взаємодії) значень слів, за якими з них формується зміст більш складних конструкцій, насамперед пропозицій.

В якості самостійної лінгвістичної дисципліни семантика виділилася порівняно недавно, в кінці XIX ст. сам термін «семантика» для позначення розділу науки був вперше введений в 1883 французьким лінгвістом М. Бреаль, що цікавився історичним розвитком мовних значень. Аж до кінця 1950;х років поряд з ним широко використовувався також термін «семасіологія», нині зберігся лише в якості не дуже вжиткового назви одного з розділів семантики.

Об'єкт семантики складає єдність трьох елементів мовного знака: що означає, денотата і означуваного. Зовнішній елемент (послідовність звуків або графічних знаків) — що означає - пов’язаний, по-перше, з позначається предметом, явищем дійсності - денотатом, і, по-друге, з відображенням цього предмета, явища у свідомості людини — означуваним. Означається є результатом суспільного пізнання дійсності і звичайно тотожне поняттю, іноді поданням. Потрійна зв’язок — «що означає - денотат — означається» складає категорію значення, основну одиницю (осередок) семантики.

Ці трьох аспектні одиниці вступають між собою в закономірні, системні відносини, уподібнюючись одна інший по одному з трьох елементів: по означаючому (синоніми), по тому, що означає (омоніми), по денотату і референту (особливий різновид синонімії - трансформація, перифраз). Синонімія, омонімія, перефразовування (трансформація), а також полісемія утворюють основу системності в семантиці.

2.2 Образні чинники фразеологізації заперечених словосполучень

Процес фразеології є універсальним у лінгвістиці, тому що фразеологізми наявні в усіх мовах і в кожній мові вони мають свої форми вираження. А. Г. Назарян пояснює це тим, що «фразеологізми, будуючи на різнооформленими мовними утвореннями, порівняно з фонемою, морфемою, словом, наділені складнішою лексико — граматичною і особливо змістовною структурою, у творенні якої більшою мірою беруть участь позамовні чинники. Ці чинники відіграють суттєву роль у формуванні і розвиткові фразеологічної одиниці (ФО), зумовлюють їх національний характер». Фразеологізація одиниць мови пов’язана зі зрушенням у семантичній структурі компонентів, які, різною мірою втрачаючи денотативну спрямованість, дезактуалізуються.

Проблеми фразеологізації висвітлені в роботах таких мовознавців, як: С. Н. Денисенко, Р.П. Зорівчак, О.В. Кунін, В.М. Мокієнко, які враховують семантичні та структурні особливості генотипу і чинники, що виникають у процесі фразеологізації. Так серед способів фразеологізації О.В. Кунін називає: а) переосмислення вільних сполучень слів, б) переосмислення стійких сполучень слів нефразеологічного характеру, в) створення ФО поза стадією вільного сполучення слів, г) спотворення компонентів словосполучення. При переосмисленні послідовнозалежним шляхом нові значення формуються в такому порядку: вільне словосполучення — первинно — образне значення — вторинно — образне значення і т.д., напр., і пальцем не доторкнутися — (не торкатися чогось) — і пальцем не доторкнутися (не зробити ніякої дії). У такій ієрархічній організації розвитку значень «одна сема відноситься до іншої як елемент нижчого порядку до елемента вищого». За аналогією до складнопідрядних речень із послідовною підрядністю їх можна назвати семемами першого (другого, третього і т.д.) ступеня, де вільне словосполучення виконує роль головного речення.

У сучасному мовознавстві метафора розглядається як багатоаспектне лінгвістичне явище, що є результатом природного розвитку мови, зумовленого пізнавальною та комунікативною діяльністю людини під час соціально — історичної практики, коли нові соціальні відносини та зв’язки приводять до перетворення інформації, сконцентрованої в словесних знаках. Охоплюючи різні аспекти мови, метафора виявляється в усіх функціональних різновидах мови. У процесі метафоротворення беруть участь три сутності:

1) основа метафори як думка про світ (предмет, подію тощо), яка, в першу чергу, існує у внутрішньому мовленні, тобто в довербальній формі; 2) деяке образне уявлення про допоміжну сутність; 3) саме значення тієї одиниці, що переосмислюється шляхом метафоризації імені. З одного боку, воно викликає образне уявлення, що співвідноситься з референтом даного значення, з іншого — діє як фільтр, тобто організує смисл нового поняття. Отже, метафора розглядається як процес такої взаємодії зазначених сутностей та операцій, що сприяє отриманню нового значення про світ та позначенню цього знання за допомогою номінативних одиниць. Характерними ознаками цього процесу є образність, вибір релевантних ознак для утворення гносеологічного образу реальної дійсності та фактор адресата, тобто здатність адресата до розуміння як самої метафори, так і образу, який вона позначає.

2.3 Семантичні групи німецьких фразеологізмів з компонентом заперечення та особливості їх вживання

Серед обраного для аналізу матеріалу виділяємо декілька тематичних груп фразеологізмів з компонентом заперечення, на яких ми зосередимо нашу увагу.

2.3.1 Фразеологізми з функцією вираження гніву, незадоволеності людини будь-чим

Загальна кількість німецьких фразеологізмів з компонентом заперечення з функцією вираження гніву, незадоволеності людини будь-чим становить 15% від загальної кількості вибірки. Певним чином це свідчить про незначну активність німців щодо вираження гніву, роздратування, невдоволення та ін. негативних емоцій за допомогою фразеологічних одиниць заявленого типу. Для прикладу наведемо декілька з найбільш цікавих з точку зору структури та семантики.

Так, фразеологізм німецької мови schreib doch keinen Roman! зі значенням (рос.) «не тяни канитель!» [НФРС, с.629] вживається в ситуації, коли людина може скаржитися через надмірну повільність будь-кого по відношенню до справи, або будь якої розмови, де людина намагається втекти від відповіді, або навпаки не має що сказати. Метафора витрачати багато часу створюється за допомогою словосполучення Roman schreiben. З огляду на те, що цей образ виявляється універсальним, значення фразеологізму є цілком зрозумілим для всіх. Особливість цього вислову полягає саме у виборі об'єкту для створення метафори — писати роман. Щодо рідної мови, то руська фразеологія зберігає інші ФО з таки самим значенням, проте специфічною ВФ: Не тяни кота за хвост!, Не тяни резину!

Також можна зазначити фразеологізм mach keine Sachen зі значенням (рос.) «не выдумывай». НФРС, с.639] Позначає момент в спілкуванні, коли людина в тій чи іншій розмові знає насамперед що будь — яка розповідь співрозмовника може опинитися або маячнею, або навпаки лише догадкою. В цьому фразеологізмі ми не можемо зазначити ніякої метафори, але можемо визначити, що ця ФО може бути зрозумілою взагалі для всього люду.

dein Vater war doch kein Glaser зі значенням (букв. рос.) — «твой отец не стекольщик» (розм. «ты не стеклянный»). НФРС, с. 3] Позначає ситуацію, коли людині хтось заважає, тобто не дає побачити щось, через те, що загороджує оглядання. Метафора ти не скляний створюється за допомогою словосполучення kein Glaser war. Ця ФО є зрозумілою та доступною для всіх. Особливість цього вислову полягає саме в виборі об'єкту для створення метафори — скляний.

ein Kerl wie gar keiner зі значенням (рос.)" парень «оторви да брось[НФРС, с. 413]. Позначає винахідливу, кмітливу людину, що володіє непоганими фізичними даними, що однаково добре працює головою і руками, до того ж не обділений даром комерсанта. Цей фразеологізм є зрозумілим для всіх та не потребує роз’яснення, адже його можна докладно перекласти на рідну мову і він не втратить свого значення.

was dich nicht brennt, das blase nicht зі значенням (рос.) «не суйся куда тебя не просят» [ НФРС, с. 128]. Позначає прохання не втручатися до чужої справи або життя, якщо про це не прохали, або якщо це немає ніякого сенсу та може нанести тільки шкоду. Цей фразеологізм не містить в собі вторинного замислу або метафори, отже є зрозумілим для всіх. Та особливість його полягає в об'єкті nicht brennt, blase nicht.

2.3.2 Фразеологізми з функцією вираження поведінки людини

nicht durch gehen haben зі значенням (рос.) «ничего не спускать с рук» [НФРС, с. 189 ]. Позначає справедливе ставлення людини до будь-кого, та не залишати когось безкарного. Тобто наказувати людину за кожну провину. Або навпаки, але дуже рідко, заохочувати будь — кого за будь які малі заслуги. Метафора не спускати з рук, створюється за допомогою словосполучення durch gehen haben. Особливість цього фразеологізму полягає саме в виборі об'єкту для створення метафори спускати з рук.

im Auge (be)helten зі значенням (рос.) «не спускать с глаз» [ НФРС, с. 77]. Тобто не випускати людину з поля зору. Завжди тримати її під власним контролем. Метафора не спускати з глаз, створюється за допомогою словосполучення durch gehen haben. Особливість цього фразеологізму, як і в попередньому випадку, полягає саме в виборі об'єкту для створення метафори спускати з глаз.

nicht um die Ecke schauen зі значенням (рос.) «действовать без оглядки» [НФРС, с. 192]. Позначає те що людина може робити що не будь, не зважаючи на те, що може допускати помилки, та не враховуючи наслідки. Цей фразеологізм містить метафору, яка створюється за допомогою словосполучення Ecke umschauen. Особистість фразеологізму полягає в виборі об'єкту для створення метафори без огляду.

sich keine Mьhe verdrissen lessen зі значенням (рос.) «не жалеть сил» [НФРС, с. 803]. Позначає що людина є дуже працьовитою і працює без зупинок, викладаючи себе на повну. Особистістю цього фразеологізму є вибір об'єкту verdrissen lessen. Він не являє собою метафору, тому і є більш зрозумілішим людям.

nicht um ein haarbreit weichen зі значенням (рос.) «не отступать ни на пядь» [НФРС, с. 324]. Позначає що людина має свою чітку точку зору і від неї ні за що не відступиться. Особистість цього фразеологізму полягає в виборі об'єкту пядь, що означає відстань.

2.3.3 Фразеологізми з функцією вираження небажання людини вступати в розмову або продовжувати його

darum keine Feindschaft зі значенням (рос.) «не в обиду будет сказано» [НФРС, с. 230]. Позначає те що людина не хоче образити когось, але має намір сказати правду про деяку ситуацію. Але інколи цей фразеологізм може бути вжитим для того, щоб людина просто відчепилася та за для того щоб зупини бесіду. Цей фразеологізм є зрозумілим для всіх, тому що має прямий сенс. Особливість його полягає в виборі об'єкту Feindschaft.

er brachte keine drei Worte zusammen зі значенням (рос.) «не мочь трех слов связать» [НФРС, с. 894]. Позначає ту ситуацію, коли людина не в змозі вимовити своєї думки. Цей фразеологізм має переносне значення. Його метафора полягає в виборі об'єкта drei Worte zusammen. Цей фразеологізм є зрозумілим для всіх.

ьber den Geschmack lдsst sich nicht streiten зі значенням (рос.) «о вкусах не спорят» [НФРС, с. 291]. Фразеологізм вживається в якості пропозиції не починати або припинити суперечку, котра нічим добрим не скінчиться, тому що кожен із сперечальників притримується протилежної точки зору. В цьому фразеологізмі немає метафори та зрозуміти його не важко. Особливість цього фразеологізму полягає в виборі об'єкта streiten sich.

nichts zu machen зі значенням (рос.) «ничего не поделаешь» [НФРС, с. 497]. Це той момент, коли людині потрібно змиритися з тією чи іншою ситуацією, з якої, у випадку вживання цього фразеологізму, можна знайти одне рішення, яке не задовольняє людину. Особливість цього фразеологізму полягає в виборі об'єкта machen zu.

2.3.4 Фразеологізми зі значенням характеристики особистості

keinen roten Heller wert sein зі значенням (рос.) «ломанного гроша не стоить» [НФРС, с. 184]. Та особистість, що нікуди не може згодитися, або не представляє ніякої цінності будь — де. Цей фразеологізм складається з метафори roten Heller wert sein. Особливість цього фразеологізму полягає в виборі об'єкта ломана копійка.

2.3.5 Фразеологізм зі значенням відношення людини до справи. В даному випадку висловлююче велике старання

sich durch nichts abschrecken lassen зі значенням (рос.) «не останавливаться не перед чем» [НФРС, с. 30]. Позначає ставлення людини до справи, його целеспрямованність та вказує на те, що людина не будет відволікатися на будь-які труднощі. Має прямий сенс та особливість цього фазеологізму полягає в виборі об'єкта ні перед чим.

mach mir nicht die Pferde scheu зі значенням (рос.) «не сбивать с толку» [НФРС, с. 584]. Що позначає не плутати або не вводити в оману людину. Не відволікати від логічного ланцюжку думки людини. Метафор цього фразеологізму полягає в виборі об'єкта Pferde sche. Особливістю вибору цього фразеологізму полягає в виборі об'єкта збивати з пантелику.

nicht aus den Augen sehen kцnnen зі значенням (рос.) «света белого не видеть» [НФРС, с. 693]. Позначає стан людини, що знаходиться в подавленому, пригніченому стані. Обтяжена непосильною працею, не знаючи спокою і відпочинку. Цей фразеологізм має переносне значення, яке полягає в фразі білого світла не бачити. Є зрозумілим для всіх.

sich keinen Rat wissen зі значенням (рос.) «ума не приложу» [НФРС, с. 858]. Позначає стан в якому не можна здогадатися, або зрозуміти що-небудь. Метафора складається за допомогою словосполучення Rat wissen. Особливість фразеологізму полягає в виборі об'єкта не доклсти.

2.3.6 Фразеологізми, що характеризують нехтуюче ставлення людини до праці або до роботи

sich kein Bein ausreissen зі значенням (рос.) «не лезть из кожи вон» [НФРС, с. 103]. Позначає надмірне старання щосили. Має переносне значення. Метафора складається за допомогою словосполучення Bein ausreissen sich. Особливістю цього фразеологізму є об'єкт лізти зі шкіри.

das schlдgt nicht in mein Gebiet зі значенням (рос.) «это не входит в мою компетенцию» [НФРС, с. 271]. Це означає, що питання не відноситься до сфери вашої діяльності та обов’язкам. Цей фразеологізм є зрозумілим, та має пряме значення та не потребує надприродного роз’яснення.

das macht die Suppe nicht fett зі значенням (рос.) «на этом далеко не уедешь» [НФРС, с. 756]. Що позначає не досягання значних результатів в будь-якій справі. Метафора цього фразеологізму складається з словосполучення die Suppe nicht fett. Особливість цього фразеологізму полягає в об'єкті не виїдеш.

2.3.7 Фразеологізми, що характеризують психічний стан людини, який виявляється зовні, в його поведінці

nicht bei sich sein зі значенням (рос.) «быть вне себя» [НФРС, с. 696]. Це означає стан людини яка знаходиться не в собі від люті або не контролює свої дії, вчинки в деяких життєвих ситуаціях. Метафора цього фразеологізму полягає в словосполученні bei sich sein. Особливістю цього фразеологізму є об'єкт бути не в собі.

sich nicht recht wohl in seiner Haut fьhlen зі значенням (рос.) «быть не в своей тарелке» [НФРС, с. 354]. Означає стан людини, тобто коли вона себе почуває незатишно, дискомфортно; не на належному місці, поза звичної обстановки; в поганому настрої, не в настрої и т. д. Метафора цього фразеологізму полягає в словосполученні in seiner Haut fьhlen. Особливістю цього фразеологізму є вибір об'єкту бути не в своїй тарілці.

2.3.8 Фразеологізми з функцією зовнішнього прояву своїх почуттів

ihm ist nicht beizukommen зі значенням (рос.) «к нему не подступится» []. Це означає, що людина притримується своєї точки зору і не йде на зустріч ні під яким приводом. До неї не можна знайти ніякого підходу. Цей фразеологізм не має метафори але є зрозумілим для всіх.

tritt dir nicht auf den Schlips— зі значенням (рос.) «не воображай о себе слишком многое» [НФРС, с. 666]. Тобто означає, що людина занадто багато про себе уявляє. Попросту — переоцінює себе. Цей фразеологізм не має метафори та має просте значення. Особливістю цього фразеологізмує вибір об'єкту уявляти про себе.

es hinkt niemand an eines andern Fuss зі значенням (рос.) «чужое горе не болит» [НФРС, с. 263]. Тобто означає, що сторонні люди ніколи не зрозуміють всього твого душевного стану з приводу будь — якої трагічної ситуації. Стороння людина може лише прокоментувати твоє нещастя, але зрозуміти всієї горісі не зможе. Цей фразеологізм є метафорою. Його особливістю є вибір об'єкту горе не болить. Але маючи метафонімічний склад, ця ФО є взагалі зрозумілою для всіх.

kein Nutzen ohne Schaden зі значенням (рос.) «нет худа без добра» [НФРС, с. 560]. Тобто, означає, що в будь-якої поганій події можна знайти позитивні сторони у вигляді побічного ефекту. Особливістю цього фразеологізму є вибір об'єкту kein Nutzen ohne Schaden. Цей фразеологізм має зрозуміле значення. В ньому немає метафори.

Основним мовним критерієм фразеологічности тієї чи іншої словесної є критерій неперекладності чи неможливості точного перекладу на інші язики.

Однією з основних ознак ФО є її відтворюваність. ФО не створюються щоразу знову на процесі промови. Вони відтворюються у пам’яті людей готовому вигляді й як такі використовуються потім у той чи іншій пропозиції.

Висновки

Курсова робота присвячена темі стилістики та функціональній особливості німецьких фразеологизмів з семантичним компонентом заперечення. У вступі нашої роботи мовиться про семасиологію, стиль та функциональність усталених виразів в німецькій мові. Актуальність теми дослідження визначається сутністю фразеологічних одиниць в цілому та специфікою щодо вивчення німецької фразеології з боку українських та зарубіжних вчених.

Метою курсової роботи є аналіз семантики фразеологічних одиниць з компонентом заперечення та вивчення особливостей їх уживання в німецькому мовленні. Для досягнення мети в роботі вирішуються такі основні завдання: 1) визначення місця німецької фразеології в колі сучасних лінгвістичних проблем в германістиці та в українському мовознавстві; 2) вивчення поняття про внутрішні форми фразеологічних одиниць; 3) аналіз семантики заперечних фразеологізмів;4)вивчення образних чинників фразеологізмів в німецькій мові; 5) семантичні групи німецьких фразеологізмів з компонентом заперечення та особливості їх уживання.

Об'єктом дослідження обрано стійкі фразеологізовані в вислови німецької мови, які містять компонент заперечення.

Предметом дослідження виступає специфіка семантики зазначених фразеологізмів та особливості їх функціонування в німецькій мові.

Матеріалом роботи є вилучені шляхом вибірки з німецько-мовного словника «Немецко-русский фразеологический словарь» [Москва 1956]. В роботі використано такі лінгвістичні методи: метод семантичного аналізу, описовий метод, методика вивчення тематичного поля за функціональним показником їх вживання.

Практичне значення роботи полягає в використанні практичного матеріалу, роботи з навчальною метою, а також з перспективною метою продовження наукового дослідження за заявленою темою.

Отже, після виконаної роботи, можна зробити висновок, що фразеологічний фонд німецької мови настільки великий, що повне його дослідження не вмістилося б у рамки цієї роботи. Проте, на прикладі розглянутих фразеологізмів можна чітко уявити наскільки різноманітні по своїй семантиці виразності ФО сучасної німецької мови. Після проведення аналізу ми прийшли до висновку, що найбільший відсоток фразеологізмів складають ФО з компонентом заперечення kein (40%), nicht (35%), kein ohne (20%), niemand (5%).

Список наукової літератури

1. Баран Я. А., Зимомря М.І., Білоус О.М., Зимомря І.М. «фразеологія: знакові величини» Вінниця: Нова Книга, 2008. [с. 14]

2. Головіна Н.Б. «фразеологічна стилістика побажань української та німецької мов», // Наукові записки — Випуск 95. — Серія: Філологічні науки (мовознавство): У 2 ч. — Кіровоград: РВВ КДПУ ім. В. Винниченка, 2011;580с.

3. Жуков В. П. Семантика фразеологических оборотов. — М.: Просвещение 1978. — 160 с.

4. Манакін В.Н. Внутрішня форма слова як параметр міжмовного зіставлення // Проблеми зіставної семантики. — К.: Вид. центр КНЛУ. 2005. — Випуск 7. — С. 130−140.

5. Назаров С. Н. Устойчивые словесные комплексы с национально — культурным компонентом содержания в современном немецком языке. Автореф. дис. … канд. филол. наук. 10.02.04. — К., 1987. — 24с.

6. Потебня А. А. Мысль и язык. — Одесса: Гос. изд-во Украины, 1922 — 188 с.

7. Тарасова В. «семантичні особливості фразеологічних одиниць з компонентом „засіб пересування“ у сучасних англійській, німецькій, російській та українських мовах». // Наукові записки — Випуск 95. — Серія: Філологічні науки (мовознавство): У 2 ч. — Кіровоград: РВВ КДПУ ім. В. Винниченка, 2011. 580 с.

8. Тарануха Т. «фразеологічні одиниці на позначення рис характеру людини з компонентамизооморфізмами в українській та німецькій мовах». // Наукові записки — Випуск 95. — Серія: Філологічні науки (мовознавство): У 2 ч. — Кіровоград: РВВ КДПУ ім. В. Винниченка, 2011. 580 с.

9. Уфимцева Н. В. Языковое сознание и образ мира славян // Языковое сознание и образ мира. Отв. ред. Н. В. Уфимцева. — М.: Наука, 2000. — С. 207−208.

Ілюстративні джерела

НФРС: «Немецко-русский фразеологический словарь», М.: Государственное издательство иностранных и национальных словарей 1956. — 904 с.

Додаток 1.

Німецькі прислів'я та приказки з компонентом заперечення