Розвиток навичок культури усного та писемного мовлення в 10-11 класах при вивченні фразеологізмів

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ БЕРДЯНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІНСТИТУТ ФІЛОЛОГІЇ ТА СОЦІАЛЬНИХ КОМУНІКАЦІЙ КАФЕДРА РОМАНО-ГЕРМАНСЬКОЇ ФІЛОЛОГІЇ

КУРСОВА РОБОТА З ТЕМИ:

РОЗВИТОК НАВИЧОК КУЛЬТУРИ УСНОГО ТА ПИСЕМНОГО МОВЛЕННЯ В 10−11 КЛАСАХ ПРИ ВИВЧЕННІ ФРАЗЕОЛОГІЗМІВ

ВСТУП

У різних за характером фразеологічних дослідженнях нерідко зустрічається зауваження про те, що одиниці фразеологічної системи в більшій мірі, ніж одиниці будь-якого іншого структурного рівня мови, наділені національним колоритом. Вони є носіями не тільки предметного значення, а й характерних рис етнокультурного обличчя народу.

Необхідність вивчення того, як мовні знаки відображають національно-культурні особливості матеріального та духовного життя народу, використовуючи засоби порівняльного аналізу, зумовлена перш за все, зростаючою потребою міжкультурної комунікації. Для даного дослідження найбільший інтерес становить аналіз фразеологізмів англійської мови на позначення характеристик людської особистості, як з точки зору їх лінгвокраїнознавчого аспекту так і щодо можливостей перекладу англійських фразеологізмів українською мовою. Фразеологічний фонд є відкритою системою, оскільки він постійно поповнюється за рахунок відомих афоризмів літераторів, митців, науковців, тому тема фразеології завжди цікавила дослідників, а отже є багато досліджуваною, що і доводить актуальність обраної теми.

Вагомий внесок у розробку проблем фразеології зробили Л. Булаховський, Л. Паламарчук, В. Виноградов, О. Потебня, П. Горецький, М. Сидоренко, М. Ломоносова, Ф. Буслаєва, П. Фортунатова, О. Шахматова. Питаннями вивчення фразеологічних одиниць англійської мови в різний час займались О. Кунін, Л. Сміт, Г. Антрушина, І. Арнольд, Т. Арбекова, Є. Арсентієва, В. Ужченко, Б. Шаллі, Ч. Хоккет та інші вчені.

Мета дослідження полягає у аналізі суті та способів перекладу англійських фразеологізмів, які вживаються для опису людського характеру та методів за допомогою яких вони вивчаються у старших класах школи.

Для досягнення цієї мети необхідно виконати такі завдання:

— з'ясувати предмет фразеології;

— розглянути можливі методи перекладу фразеологізмів та проблеми пов’язані з процесом перекладу;

— застосувати методи перекладу до відібраних фразеологізмів британського варіанту англійської мови;

— розробити вправи, за допомогою яких вивчаються фразеологізми на старшому етапі середньої школи.

Для виконання поставлених завдань необхідно застосувати такі методи як компонентний аналіз щодо англійських фразеологізмів, порівняльний аналіз англійських фразеологічних зворотів стосовно наявності відповідників в українській мові та логічний опис опрацьованого матеріалу.

Об'єкт дослідження — система фразеологізмів британського варіанту англійської мови на позначення характеристик людської особистості.

Предмет дослідження — лінгвокраїнознавча основа та українські еквіваленти даних англійських фразеологізмів.

Структура роботи обумовлена логікою наукового пошуку. Робота складається зі вступу, двох розділів, висновку та списку використаних джерел.

РОЗДІЛ 1. ЛІНГВОКРАЇНОЗНАВЧИЙ АНАЛІЗ У СИСТЕМІ ФРАЗЕОЛОГІЇ АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ

1.1 Предмет і обсяг фразеології

Виділення з мовного потоку стійких сполук слів, які відрізняються за своїм характером від вільних комбінацій синтаксичного плану, і залучення їх до одиниць мови як системи, викликало необхідність точного термінологічного позначення цих одиниць. Із великої кількості термінів, що пропонувалися у свій час різними вченими найбільшого поширення набули такі: фразеологічна одиниця (ФО), стійка сполука слів, стійке словосполучення, фразеологізм, ідіома [1], [2], [3], [4], [7], [8], [9], [10],.

Дана робота оперує усіма вище перерахованими термінами, які по суті є ідентичними, оскільки використовуються на позначення одного і того ж явища.

Фразеологізм як одиниця мовної системи — складне і багатогранне явище. Гостра полеміка ведеться навколо таких питань, як стійкість ФО [8], [9], [10], співвідношення ФО і слова [2], [7], значення ФО [8], [9], [10], методи дослідження та вивчення ФО [1],. Перш за все спробуємо визначити сам предмет спостереження.

Одним із універсальних засобів мов є вільний вибір і сполучуваність лексичних одиниць. Із обмеженого набору одиниць мовної системи можна побудувати в принципі необмежену кількість їх комбінацій. Сюди належать такі сполуки лексичних одиниць, як читати книгу, гарний будинок, бурштинові вироби і т.п. За цими моделями можна утворити ряд інших сполук, наприклад: косити траву, старий чоловік, кам’яні будинки. Слова, що використані у цих сполуках, можуть входити і в інші словесні комбінації: читати оголошення, гарний стіл, бурштинові прикраси. Вільні сполуки слів можуть піддаватись трансформації: бурштинові вироби — вироби з бурштину — вироби, зроблені з бурштину, і т.д. Зв’язок слів у вільних словосполученнях підлягає певним правилам на лексичному, семантичному та граматичному рівнях.

Поруч з вільними сполуками слів у мові людини існує багато зворотів, компоненти яких фіксовані, а відношення між ними закріплені. Такі звороти одержали назву стійких сполук слів. Вони характеризуються відтворенням певного лексичного складу, обмеженого у виборі.

Стійкі сполуки слів надзвичайно різноманітні за своїми видами. Їх межу утворюють, з одного боку, сполуки, компоненти яких є елементами словотворчих моделей (читати мораль, гарний хліб), а з другого — сполуки, що являються, за словами Я. Барана, «готовими до вжитку формулами» (лебедина пісня, дихати на ладан, все моє ношу з собою, куй залізо, поки гаряче). Такі звороти-формули не підлягають трансформації. Не можна, наприклад, сполуку дихати на ладан трансформувати в словесну комбінацію ладан, на який дихає. Стійкі сполуки слів характеризуються різноманітністю граматичної структури, ступенем внутрішніх зв’язків між компонентами, цілісністю значення, семантичними змінами, образністю, експресивністю. Які із названих сполук слів становлять предмет фразеології, залежить від методу дослідження та критеріїв визначення ФО.

Спільність у поглядах на предмет і завдання фразеології не існує. Однак найбільш загальні риси дослідження ФО знаходять відображення в усіх працях з фразеології. Цими загальними рисами є: фразеологія як факт мовної системи; внутрішні механізми з'єднання компонентів, система обмеження сполучуваності і відбору одиниць; характеристика складу зворотів; необхідність фіксації конкретного матеріалу дослідження.

Досі увагу дослідників привертало вивчення фразеології окремих мов. Нагромаджений багатий фактичний матеріал сьогодні дає змогу зробити узагальнення, зокрема щодо предмету фразеології. Існує три підходи до розуміння даної проблеми, а саме:

1) вузьке розуміння обсягу фразеології, відповідно до якого фразеологія розглядає лише ті ФО, які у номінативній функції рівнозначні слову;

2) широке розуміння обсягу фразеології, згідно з яким дана наука повинна вивчати не лише ФО-словосполучення, але й ФО-речення, усі стійкі сполуки, в тому числі прислів'я, крилаті вислови та афоризми;

3) фразеологія розглядається як наука про сполучні можливості слів перш за все у вільних сполуках слів, стійкі ж словосполучення розглядаються як один із підвидів сполучення слів. Отже, розглянемо кожен із пунктів детальніше.

Представники вузького розуміння обсягу фразеології (О. Смирницький, О. Бабкін, Н. Амосовa, Х. Касарес та інші) об'єктом дослідження вважають лише ті звороти, які виконують у мові функцію номінації (у семантичному відношенні вони рівнозначні слову). Такі звороти є носіями лексичного значення як знаки мовної системи.

Стійкі сполуки слів, які виконують у мовленні функцію комунікації (наприклад, прислів'я та приказки), виносяться прихильниками вузького розуміння обсягу фразеології за межі фразеологічного фонду. Зокрема, Х. Касарес звертає увагу на те, що: «…прислів'я не є лексичним фактом, що зводиться до єдиного концептуального еквівалента…, воно не є також сполученням слів, що одержують особливе значення при злитті у єдине понятійне ціле». І далі: «…приказки … складають закінчене речення …, у якому сполучаються щонайменше два поняття і в якому слова зберігають своє звичайне значення, пряме або переносне, і не деформуються при цьому семантично в процесі утворення нової неподільної лексичної єдності».

Думку X. Касареса поділяє Н.M. Амосова, яка називає прислів'я та приказки «притчами-мініатюрами», особливостями яких є їх функціонування в синтаксично замкнутому вигляді; вони виконують функцію комунікації, а не номінації, цілісне значення їм не властиве, в систему мови вони не входять. Це автономні самовичерпні і за структурою, і за змістом речення [2, с.143₁₄₅].

Предикативна структура звороту сама по собі не є показником того, що дана сполука слів виходить за межі фразеології. Н.M. Амосова визнає фразеологічні одиниці предикативної структури. Вона ділить їх на два підтипи: частково предикативні і цільнопредикативні.

До частково предикативних фразеологізмів дослідниця зараховує звороти, які містять граматично ведучий член (антецедент) і залежну рід нього предикативну одиницю, наприклад: to fiddle while Rome is burning — тішитися, коли навколо біда; to pay the piper while others call the tune — давати поживитися іншим без користі для себе.

До цільнопредикативних Н.M. Амосова відносить:

1) звороти, що мають структуру обставинних речень із сполучником підрядності: before you (one) can say Jack Robinson — блискавично, і ахнути не встигнеш; as the crow flies — навпростець;

2) фразеологізми, що виконують функцію вставних речень: as fare as that goes — якщо вже говорити про це, щодо цього;

3) фразеологізми, оформлені як частині складного речення, що мають відкриту структуру (доповнюються підпорядкованою предикативною одиницею): God knows (how, where etc.) — невідомо; it goes without sayings (that) — певна річ, звичайно.

Цільнопредикативні фразеологізми мають постійний склад компонентів і цілісне значення і виступають у мовленні як готові одиниці [2, с.136₁₄₂]. Щодо вигукових зворотні типу pull devil! pull baker! — ану валяй! анy, хто кого!; Save the mark! — та що ви!; Hang it all! — до дідька!, то вони мають цілісне значення, виконують функцію одиниць мови і використовуються як готовий будівельний матеріал. На цій підставі Н. Н. Амосова відносить їх до фразеологічного фонду [2, с. 143].

Представники теорії вузького розуміння обсягу фразеології головну увагу приділяють відмінностям між зворотами типу речень і типу словосполучень і вказують на неможливість об'єднати їх в одній групі лексики, оскільки в такому разі неминуче змішуватимуться план мови і план мовлення.

Більш поширеною точкою зору на обсяг фразеології є розглядання її у широкому розумінні цього слова. Одна група вчених вважає, що фразеологія повинна вивчати не лише звороти-словосполучення, але й звороти-речення. У фразеологічний фонд повинні входити всі стійкі сполуки слів, у тому числі прислів'я, приказки, крилаті слова та афоризми. Ця точка зору стала, по суті, класичною, її поділяє більшість дослідників-фразеологів [2], [8], та інші.

Прихильники цієї точки зору намагаються показати спільність ознак між усіма стійкими сполуками слів, які вони залучають до фразеології. Найчастіше такими ознаками називають:

відтворюваність у готовому вигляді,

стійкість структури та лексичного складу, цілісність значення фразеологізмів.

Відомий мовознавець О. Кунін у своїй монографії «Англійська фразеологія» критерієм залучення того чи іншого словосполучення (особливо предикативного) визначає наявність коефіцієнта фразеологічної стійкості не нижче мінімальної. Він пише: «…будь-яке речення, що відповідає цьому критерію, є з нашої точки зору ФО, незалежно від функції, яку воно виконує в реченні, і здатності до самостійного вживання».

Щодо критеріїв номінації та комунікації для залучення одиниць до фразеології, то О.В. Кунін називає їх нерелевантними, оскільки вони призводять до парадоксального положення. В англійській мові є фразеологічні одиниці, які можуть вживатися у активному і пасивному станах. В залежності від нього вони виконують функцію то номінації, то комунікації, наприклад: cross (pass) the Rubicon — the Rubicon is crossed; shed crocodile tears — crocodile tears are shed. Отже, одна і та ж одиниця у активному стані є фразеологізмом, а у пасивному є нефразеологізмом.

О.В. Кунін виступає і проти передачі прислів'їв та приказок повністю у відання фольклористів. Фольклористика цікавиться прислів'ями та приказками як продуктом народної творчості, що характеризує народну мудрість, звичаї і т. д., а фразеологія вивчає своєрідність їх структурних особливостей і семантики. Цікавлять прислів'я та приказки фразеологів і як джерело фразеологічної деривації.

Однак не всі прислів'я О.В. Кунін залучає до фразеології. За її межами він залишає ті, у яких немає переосмислення компонентів, наприклад: all is well that ends well; live and learn; [12, с. 242] На думку І.І. Чернишової, залучення зворотів, співвідносних з реченнями, до фразеології визначається функціональним критерієм. Оскільки основне функціональне призначення фразеологізмів — це підсилення висловлюваного, оцінка і т. п., то немає принципової різниці в тому, реалізується ця функція через словосполучення, сполучення слів чи через речення.

Згідно з іншим варіантом, фразеологія (у широкому розумінні слова) повинна вивчати усі стійкі сполуки слів, у тому числі цитати з художніх творів, лозунги і навіть окремі метафорично вжиті слова (наприклад, заєць у значенні пасажир без квитка).

На думку Я. Барана, до фразеологічних засобів мови належать, не лише ідіоми, але й прислів'я і приказки, афоризми, крилаті рядки віршів, стійкі формули і звороти науково-термінологічного характеру, деякі канцелярські штампи, виробничо-технічні вирази. Усім цим матеріалом користується письменник, оскільки ці стійкі вирази входять в систему мови, надають їй своєрідного лінгвокраїнознавчого колориту і специфіки. Подібної думки про обсяг фразеології дотримується і Г. Їжакевич. Фразеологічними одиницями вона називає наступне: атомна зброя, атомна енергія; сільське господарство; За честь, свободу і незалежність Батьківщини!; Смерть німецьким загарбникам; фашистські банди; фашистські головорізи; фашистські орди; месники українського народу; рівність і дружба народів; «Ми за мир у всьому світі між народами всіма» (П. Тичина); «Ой застогнав сивий пугач в степу на могилі» (Т.Г. Шевченко).

З теоретичної точки зору широке розуміння фразеології має і свої переваги (розглядаються стійкі сполуки слів нефразеологічного типу), і недоліки (важко визначити межу між фразеологізмами і вільними сполуками слів).

Третя точка зору на обсяг фразеології полягає в тому, що. фразеологія розглядається як наука про сполучуваність лексичних одиниць взагалі. Інакше кажучи, фразеологія виділяється в науку про сполучувальні можливості слів перш за все у вільних сполуках слів, стійкі ж словосполучення розглядаються як один із підвидів сполучення слів.

Такий напрямок має стаття О. Ахманової, Е. Мєднікової та С. Григор'євої «До питання про фразеологічну сполучуваність слів і шляхи її вивчення». Вони вважають, що фразеологія взагалі і фразеологічне сполучення зокрема будуть розглянуті у плані вивчення проблеми лексичної або лексико-фразеологічної сполучуваності слів" [3, с.94−95].

Першочергового значення автори надають вивченню валентності, сполучувальним можливостям слова, оскільки ця область лінгвістичного знання або, згідно з термінологією авторів, фразеологія як наука про лексико-фразеологічну сполучуваність слів майже не досліджена. А нагальною потребою для розвитку теорії, і ще більше для практики вивчення мови, є створення словників фразеологічної сполучуваності. Від тлумачних словників вони відрізняються тим, що здатність того чи іншого слова може сполучатися з деякими даними, а не іншими словами, не збігається із специфікою його різних значень внутрішніх семантичних властивостей. Інакше кажучи, валентність слова не збігається з його полісемією. Наприклад: слово sharp «притягується» словами man, fellow, child, lawyer, але відштовхується такими словами того ж ряду, як professsor, musician.

Близькою до цього розуміння фразеології як науки є концепція М. М. Копиленка. Він вважає, що обмеження обсягу фразеології вузьким колом сполук лексем, визначених за допомогою того чи іншого критерію, штучно розірве єдиний об'єкт вивчення — сполучення лексем. Наприклад, словосполука чорна кішка характеризується такими значеннями: домашня тварина відомого кольору; тварина, що викликає забобонний страх; сварка, розрив дружніх відносин. Якщо ж об'єктом фразеології стане лише одне із значень, то два інших штучно випадуть з поля зору дослідника. І далі автор зазначає: «В межах же однієї науки — фразеології - буде забезпечено єдність підходу до сполучуваності лексем і сeмем і єдність їх аналізу — від ефемерних, що руйнуються зразу ж після виникнення сполук, до лексично неподільних і семантично неподільних лексем», [20, 36₃₉].

Кожна точка зору на обсяг фразеології тією чи іншою мірою допомагає вирішенню проблеми і може бути представлена як питання більш загального або більш часткового порядку. Фразеологія як наука розвивається, дискусії продовжуються. На сьогоднішній день, як показує аналіз літератури, найбільше прихильників має фразеологія в широкому розумінні у тому її варіанті, де у фонд фразеології входять стійкі звороти типу словосполучень і речень з частковим або повним переосмисленням значень компонентів.

1.2 Аналіз англійських ФО на позначення негативних та позитивних рис людської особистості

Різноманітність сфер, у яких англійська культура закарбувала свій колективний доробок у вигляді фразеологізмів надзвичайно велика. Будь-яка сфера життя людини обов’язково буде представлена тут. Оскільки метою даного дослідження є аналіз фразеологізмів англійської літературної мови, які пов’язані з характеристиками людської особистості, то саме про них далі і піде мова. Ми будемо розглядати ФО користуючись попередньо здобутими знаннями щодо лінгвокраїнознавчого аналізу та способів перекладу ФО.

Отже, звернемось до значення, походження та прикладів вживання деяких англійських фразеологізмів.

Про значення фразеологічного звороту аbandoned wretch, який використовується для позначення таких понять як «неприторенний, страшенний негідник», можна здогадатись з першого компоненту аbandoned, той, хто є покинутим, або іншими словами «запущеним» (якщо мова йде про виховання) не завжди власними силами приходить до правильного вибору життєвих пріоритетів, що може потягти за собою неприємні наслідки. Прикладом вживання даного виразу у художній літературі є наступні рядки з твору Т. Макколея: «They have represented him as an abandoned wretch» [15, с. 367].

Фразеологізм сodfish aristicracy — «тріскова аристократія», нуворіши, який вважається застарілим американізмом, набув нового звучання у світлі економічних перетворень, які в даний момент переживає Україна. Якщо американці «трісковою аристократією» називали людей, що пишаються своїм нещодавно придбаним багатством, нуворішів, то в Україні даний фразеологізм можна розтлумачити, як «нові росіяни» чи «нові українці». Смислове навантаження обох фразеологізмів однакове, мова тут іде про людей, які в короткий час збагатились і стали прагнути визнання представників «голубої крові». Але відмінності у лінгвокраїнознавчому аспекті полягають у тому факті, що американські нувориші збагатились працюючи на рибних промислах у штаті Массачузетс, а походження капіталів «нових українців» могло б у більшості випадків зацікавити правоохоронні органи.

Фразеологізм to сome uncle over oneлаяти когось, удаючи з себе близького родича, мати за панібрата, походить з історії давнього Риму. Згідно з легендами та переказами Рatruus, ім'я, якого згодом стало загальною назвою, залишився єдиним опікуном своїх племінників і проявляв у вихованні своїх небожів таку суворість, що став персонажем давньоримської приказки.

Фразеологічний зворот сool beggar може вжаватись у різних варіаційних композиціях елементів, замість другого компонента beggar, мовець може застосовувати такі варіанти як card, customer, fish, hand. Значення від даних трансформацій не змінюється кардинальним чином і українською трактується як нахаба [10,с.179]. У Е. Войніч є наступні прозові рядки, які можна вважати прикладом вживання даного фразеологічного звороту: «He seems to be rather a cool hand, he has been introducing the girl to people just as if she were his maiden aunt» [18, c. 47].

Історія створення фразеологізму сurry favour with one — запобігати перед кимось [10,с.189], досить цікава і незвична. Паралельно з англійським існує і шотландський варіант даного виразу, який звучить як to claw favour with one. Значення обож висловів зводиться до українського підлещуватись до когось, запобігати перед кимсь; ходити перед кимсь на задніх лапках. Справа в тому, що вираз to curry favour є перекрученим від to curry favel, що походить від старофранцузького estriller fauvel — чистити скреблом рудого коня. Лінгвокраїнознавчий аналіз допомагає зрозуміти значення даного фразеологізму та зв’язок запобігання із конем — рудий кінь вважався втіленням хитрощів та обману. Звідси улещувати рудого коня, означає запопадливо ставитись до когось. В даному випадку автор літературного твору мав на увазі людину не запопадливу і тому стосовно неї використав даний фразеологізм у заперечній формі: «…He did not curry favour, but stood bluntly as if to say: «Take me as I am or leave me» (A. Cronin) [13, c. 389].

Маринізм to drop the pilot звучить у прямому значенні як відпустити лоцмана, повною мірою відображає відмінність у реаліях, які є домінуючими у житті суспільства. Велика Британія — острівна країна, відповідно морська тематика близька усім мешканцям Об'єднаного королівства, тому і висвітлення проблем сьогодення здійснюється майстрами слова через використання термінології близької усім і кожному, особливо, якщо необхідно прокоментувати якусь політичну подію людям, які не близькі до справ державних. Таким чином даний фразеологізм набув нового, переносного значення. Сталося це 20 березня 1890 року на шпальтах британського гумористичного журналу «Punch», там було вміщено карикатуру: на карикатурі зробленій Дж. Тенніелем (J. Tenniel) Бісмарк був зображений у формі лоцмана, оскільки на вимогу Вільгельма ІІ Бісмарк подав у відставку, а фразеологічна одиниця набула значення відмовитися від вірного порадника.

Американізм аs dumb as a wooden Indian може перекладатись українською дурний, як баран (як пеньок). Даний фразеологізм закарбував існування реклами перед магазинами тютюнових виробів. Як засіб принадження клієнтів, власники виставляли дерев’яні фігури індійців. Оскільки з дерев’яного бовдура багато не візьмеш, у вжитку жителів Нового світу з’явився даний вираз. Окрім того, що дерев’яні фігури не відзначаються видатними розумовими здібностями, даний вираз зачіпає також расову дискримінацію, оскільки етнічне населення Америки вважали людьми нижчого сорту, зважаючи на колір шкіри.

Біблійна тематика у фразеології займає особливе місце. Чимало цитат з Біблії стало крилатими, серед них Saul among the prophets. Оскільки українському читачеві Біблія так само близька, фразеологізм можна просто дослівно перекласти — Саул серед пророків,. Ала для кращого розумінні значення даного виразу можна пояснити, що Саул, як новоспечений пророк відображає людину, яка захищає те, на що сама нещодавно нападала або навпаки; людину з несподівано виявленими талантами. Ґолсуорсі застосував даний вислів у своїй «Сазі про Форсайтів»:

«Now! I want to get that book attacked!»

«You! Is Saul, among the prophets? Why this sudden zest?» [10, с. 808].

Люди помирають, а слава про них (як хороша так і погана) живе далі. Так сталось і з Дж. Деннісом (J. Dennis, 1657−1734). Вираз to steal one’s thunder, який означає - використати, запозичити чужі думки, ідеї, винаходи і розповсюдити їх (для власної користі), — це критичний відгук про використання штучного грому для постановки «Макбета»; цей сценічний ефект винайшов Денніс для постановки своєї власної п'єси «Appius and Virginia». К. Прічард використав даний фразеологізм у своєму прозаїчному доробку: «That got Bill. As if his interest in her had passed, he dropped Laurs and went off to the bar. He couldn’t afford to have his thunder stolen that night». (K.S. Prichard) [16, с. 41].

Двоїстість людської натури, а саме гірша прихована її частина відображена у фразеологічному звороті velvet glove (або paw).Даний вираз слугує при описі людина, яка тільки здається лагідною, яка м’яко стелить [10,с.983]. Даний вислів (velvet glove) є частиною прислів'я an iron hand in a velvet glove, а velvet paw є частиною прислів'я velvet paws hide sharp claws. Не можна забувати про пазурі в м’якій котячій лапці.

Worship the golden calf продовжує біблійну традицію в англійській фразеології. Відомий факт про поклоніння золотому тельцю як символу багатства залишився у культурній спадщині з негативним забарвленням — схилятися перед багатством, любити гроші, забуваючи при цьому про духовне багатство. О’Генрі так використав даний фразеологічний зворот у своїй творчості: «She always has more ready cash than a dozen business men, and she is very popular in that part of the town where they worship the golden calf». (O. Henry) [14, с. 381].

Фразеологізм (to sit) above the saltзаймати за столом почесне місце, бути людиною, яку всі поважають, належить до виразів, які характеризують як соціальне становище особи так і її здобутки на професійній ниві. Правильніше було б сказати, що в сенсі даної ФО, професійні досягнення мали наслідком високий соціальний статус. Звертаючись до лінгвокраїнознавчого аналізу ми можемо побачити зв’язок між формою, тобто компонентним складом, та семантикою даного фразеологізму. Мова йде про компонент salt, оскільки по компонентний переклад (сидіти біля солі) не допомагає нам у з’ясуванні структурно-семантичного зв’язку. Звернення до історичної довідки дає можливість з’ясувати, що в середньовічній Британії (вираз виник саме в середні віки) сіль була дуже дорогою і дуже високо цінувалась, саме тому найповажніших гостей у домі садовили біля солі для того, щоб виказати свою повагу та вдячність за честь приймати такого гостя.

Фразеологічний зворот, який англійською звучить як аce in the hole — друг, на якого можна покластися у важку хвилину, звертається до сфери людських якостей, а саме до однієї з найкращих здатностей людини — дружити. Вданому даному контексті мова йде про надійність. Звертаючись до походження даної ФО ми можемо збагнути, що дане значення є переносним, а первинне семантичне навантаження стосується значеннєвого поля «карти», мається на увазі шулерський трюк, під час якого гравець використовує карту, приховану в якійсь щілині меблів чи підлоги. Оскільки даний трюк довгий час не могли розкрити, що приносило його винахіднику чималий прибуток, а звертався гравець до цього обману лише у випадках крайньої необхідності, то стає зрозумілим зв’язок між структурою та змістом даної ФО: спочатку вірним другом називали трюк, згодом першочерговість трюка стерлась і залишилось переносні значення, яке набуло більшої ваги ніж пряме.

До семантичного поля «карти» за походженням належить і така ФО як the аce of aces — кращий з кращих. Мова у даному випадку стосується самих картярів. «Тузом із тузів», називали найкращого у цій сфері діяльності. Після появи повітроплавання та пілотів, яких почали за майстерність називати «асами», даний фразеологічний зворот перейшов у інше поле. Тепер пілота за його майстерність називали «асом з асів», тобто найкращим серед кращих, професіоналом найвищого ґатунку. Але оскільки професіонали зустрічаються не лише серед пілотів, дана ФО шляхом індукції набула ширшої сфери вживання — не лише картярства чи повітроплавання, а будь-якої професійної майстерності взагалі. Зараз дана ФО стосується усіх видів діяльності та людей, які майстерно займаються цими видами діяльності - професіоналів.

У творі В. Теккерея «Ярмарок суєти» ми зустрічаємо фразеологічний зворот the babe unborn — невинна людина у наступному контексті: «Mr. Pendennis knows no more of this business than the unborn» [17, с. 371]. Даний фразеологізм припускає варіантність складових компонентів, зокрема компонента babe, на його місці і в його функції може застосовуватись синонім child. Значення даного фразеологічного виразу українською мовою не можна перекласти відповідним адаптованим до лінгвокраїнознавчого оточення фразеологізмом. Цей зворот має релігійне походження і окрім прямого значення (немовля), ще й переносне (саме воно пов’язане з релігійною тематикою). Релігійна тематика легко проглядається крізь прозору форму: дитина, яка ще не народилася, не прийшла в цей грішний світ, ще не вчинила жодного гріха, є невинною, або в сенсі твору В. Текерея абсолютно нічого не знає, ні в якій мірі не причетна до якогось злочину.

Повертаючись до сфери соціальної стратифікації та професійних досягнень ми розглядаємо фразеологізм ball is at one’s feet — бути хазяїном становища, мати всі переваги в чомусь. Прикладом вживання даного твору в художній літературі можуть бути такі прозові рядки: «Then his son would take his place, with no ladder to climb, no weary heart-burning and hard slowing to go through, but with the position achieved; the ball at his foot.» (E. Yates) [19, с. 73].

Очевидно, що в даному випадку йдеться про здобуття та утримання соціального статусу в суспільстві. Даний фразеологізм не є також виключенням серед ФО, у яких переносне значення з часом посідає провідну позицію. Пряме значення даного звороту пов’язане з семантичним полем «англійського футболу», в якому володіння м’ячем — це володіння активною ініціативою — це лідерство як в грі так і в професійній діяльності та в суспільстві.

Ведучи мову далі про виховання та відповідний соціальний статус, який зазвичай є наслідком відповідного або невідповідного виховання, розглянемо ФО to be choice of one’s company — бути обережним, уважним у знайомствах. Прозора структура дає нам можливість уже при по компонентному перекладі з прямого значення зрозуміти зв’язок між структурою та семантикою: зважено ставитись до вибору кола спілкування.

Звертаючись до твору Дж. Ґолсуорсі «Сага про Форсайтів» ми зустрічаємо цікавий вираз, який не відзначається прозорістю форми та простотою лінгвокраїнознавчого підґрунтя. Отже, у третьому томі «Саги про Форсайтів» зустрічається наступне речення: «They had become `upper class' and now their name would be formally recorded in the Stud Book…"[10, с 809].

Нас найбільше зацікавив фразеологічний зворот be recorded in the Stud Book — занесення до правлячої верхівки буржуазії, великої буржуазії. Якщо мова йде про рід Форсайтів, то стає зрозуміло, що найймовірніше ця фраза стосується росту в соціальному сенсі. Але зв’язок для іноземця не легко вловити, тому після лінгвокраїнознавчого аналізу стає зрозуміло, що мова йде про книгу, в якій реєструється родовід породистих скакунів. Отже, знову маємо справу з виразом, в якому метафоричне значення вийшло на передній план. Оперуючи даними знаннями можна сказати, що зазначена ФО виказувала дещо зневажливе ставлення істинних аристократів крові до тих, хто досягнувши певного майнового статусу, прагнули посісти місце благородних родин.

Коли говорять про відвертість висловлювань особи, нерідко використовують фразеологізм, який мав дуже цікаву історію адаптації англійською системою фразеології. Мова ведеться про вислів to call a spade a spade — називати речі своїми іменами. Український переклад здається більш виграшним у сенсі як форми так і семантики. Даний вислів є результатом процесу запозичення внаслідок взаємодії культур. Сам вислів належить Плутарху, а влучний, хоча дещо неточний переклад здійснив Еразм Ротердамський. Саме цей переклад став основою для запозичення усіма іншими європейськими культурами. В даному конкретному випадку перекладач шляхом індукції розширив сферу значення ФО, чим зробив її популярною та широковживаною.

Інший крилатий вислів належить В. Шекспіру. У першій сцені третьої дії «Гамлета» зустрічається така компаративна двочленна структура (as) chaste as ice — невинний. Українське порівняння зі снігом стосується білизни, із кришталем — чистоти, незаплямованості, тому для перекладу ми можемо застосувати українську компаративну двочленну структуру непорочний, як дитина. Структура з «льодом» є досить прозорою для розуміння, особливо, якщо мова йде про вживання в контексті.

За часів королеви Єлизавети І постів додержувались лише католики, яких вважали за людей політично неблагонадійних. Тому, на доказ своєї відданості державі, протестанти, які до цього щоп’ятниці постили та їли лише рибу, відмовились від цієї традиції. Так в англійській мові з’явився ще один фразеологізм релігійного походження to еаt no fish, тобто не додержуватись постів, не бути католиком, бути благонадійним [10,с.226]. Існування ряду ФО, які мають релігійну основу яскраво свідчить про те, що в країні (Великій Британії) релігія та віра бути та залишаються провідними в житті суспільства. І якщо при перекладі біблеїзмів особливих труднощів не виникає (Біблія одна і для православних, і для католиків, і для протестантів), то при перекладі ФО подібних до to еаt no fish без розгляду лінгвокраїнознавчого підґрунтя важко усвідомити зв’язок між структурою та семантикою. Англійський маринізм to know the ropes — знати всі ходи і виходи [10,с.590]. яскраво ілюструє культурні особливості суспільства, в якому було створено ФО. Оскільки Велика Британія острівна країна оточена океаном, цілком природно, що усі мешканці держави знайомі з морською тематикою. Саме тому значна частина від загальної кількості ФО англійської літературної мови пов’язана з тематичним полем «море». Оскільки українському читачеві морська тематика не так близька, при перекладі можна використовувати фразеологізм, а взагалі ширше трактування даного фразеологічного звороту звучить так: добре орієнтуватися, досконало знати.

Ще один фразеологізм пов’язаний з типовими англійськими реаліями стосується теми соціального статусу в суспільстві. Йдеться про досягнення вершини політичної кар'єри британця — здобуття посади прем'єр-міністра. ФО звучить як to reach the woolsack — стати прем'єр-міністром. Не володіючи інформацією лінгвокраїнознавчого характеру про роль вовни в Британії та традиції пов’язані з цим продуктом, важку усвідомити зв’язок між формою та змістом. Справа у тому, що вовна знаходиться в подушці, на якій під час сесійних засідань сидить прем'єр-міністр. Таким чином британський парламент вшановує вовну, яка колись вивела Об'єднане Королівство в ранг найзаможнішої країни світу. Тобто людина, до якої можна застосувати дану ФО цілеспрямовано йшла до втілення мрії і досягла поставленої мети і нині заслуговує поваги оточуючих.

Вираз «rough diamond», який застосовує В. Теккерей звучить наступним чином: «And so you were at Lady Whistone’s last nіght,"the Major said, not in truth knowing what observation to make to this rough diamond». Маючи пряме значення невідшліфований алмаз, даний фразеологізм має ще й переносне значення і саме до переносного значення в американському варіанті англійської мови існує синонім «a man with a bark on». Переклад не є несподіванкою для українського читача і звучить, як людина з хорошими внутрішніми якостями, але непоказна на зовні; незграбна, неотесана, але добра людина. Отже, з усієї різноманітності англійської фразеології ми відібрали обмежену кількість фразеологізмів на позначення негативних та позитивних рис людської натури. Дані фразеологізми зачепили такі галузі життя як виховання, прагнення набуття соціального статусу, поведінка в суспільстві, аспекти політичного життя, дискримінацію за расовими ознаками та одвічні біблійні мотиви. Фразеологія англійської мови — це надзвичайно багате поле для дослідницької діяльності. Дослідження лінгвокраїнознавчого фону та можливостей українського перекладу фразеологізмів британського варіанту англійської мови на позначення характеристик людської особистості ще раз дало нам змогу у цьому переконатись. Результати даного дослідження будуть корисними з позиції розуміння унікального іншомовного культурного матеріалу та його відтворення рідною мовою.

Як ми і передбачали різноманітність сфер, у яких англійська культура закарбувала свій колективний доробок у вигляді фразеологізмів виявилась надзвичайно великою. Будь-яка сфера життя людини обов’язково представлена тут. Оскільки метою даного дослідження являвся аналіз фразеологізмів англійської літературної мови, які пов’язані з характеристиками людської особистості, то саме їх ми і розглядали.

Працюючи з ФО ми використовували такі фразеологізми abandoned wretch, abandoned wretch, codfish aristocracy, to come uncle over on, cool beggar, to curry favour with one, to drop the pilot, as dumb as a wooden Indian, Saul among the prophets, velvet glove, to worship the Golden calf, (to sit) above the salt, ace in the hole, the ace of aces, the babe unborn, ball is at one’s feet, be choice of one’s company, be recorded in the Stud Book, to call a spade a spade, (as) chaste as ice, to eat no fish, to know the ropes, to reach the woolsack та rough diamond.

Звертаючись до англійських фразеологізмів на позначення якостей особистості ми мали змогу порівняти їх структурно-семантичні зв’язки та відповідні українські переклади, проводили лінгвокраїнознавчий аналіз найцікавіших з поданих фразеологічних зворотів, намагаючись збагнути етнокультурні особливості англійської системи ФО. Саме відмінність у етнокультурних фонах англійської та української фразеологічних систем створюють найсуттєвіші проблеми зі сприйняттям та розумінням фразеологічних зворотів; саме з’ясування цих відмінностей та лінгвокраїнознавчих особливостей створює відчуття володіння мовою, бо для того, щоб володіти мовою певного народу необхідно перш за все збагнути (чи намагатися збагнути) її культуру. Отже, аналіз проблеми виявив, що на теперішньому етапі розвитку англійської фразеології, а особливо розвитку теорії лінгвокраїнознавчого аналізу та перекладознавства в контексті фразеології, актуальність даної тематики є безперечною. Причина полягає у зростанні міжкультурних контактів та зростаючій потребі у культурно усвідомленій комунікації.

РОЗДІЛ 2. ОСОБЛИВОСТІ ФОРМУВАННЯ ЛЕКСИЧНОЇ КОМПЕТЕНЦІЇ УЧНІВ

2.1 Методичні рекомендації щодо вивчення фразеологізмів на старшому етапі загальноосвітньої школи

фразеологічний одиниця лексичний компетенція Сучасна лінгвістика розглядає мову як ієрархічну структуру, яка складається з рівнів, кожен з яких характеризується особистим набором мовних знаків. На лексичному рівні який нас цікавить функціонують такі одиниці, як слова і фразеологізми. За курс навчання в школі учні повинні засвоїти значення і форми цих одиниць та вміти їх використовувати в різних видах мовленнєвої діяльності, тобто оволодіти навичками лексичного оформлення експресивної мови та навчитись розуміти лексичні одиниці на слух та при читанні.

При здійсненні продуктивних видів мовленнєвої діяльності (говоріння, письмо) необхідно: володіти лексико—_смисловими та лексико_тематичними асоціаціями; поєднувати нові слова з раніше засвоєними; вибирати потрібне слово з антонімічних и синонімічних протиставлень; виконувати еквівалентні заміни; прогнозувати на рівні форми та змісту; пристосовуватися до індивідуальних особливостей мовця і володіти швидкою реакцією; правильно вживати слова з урахуванням норм мови та ситуації спілкування.

Для рецептивних видів мовленнєвої діяльності (аудіювання, читання) необхідно: співвідносити адитивний/зоровий образ з семантикою; долати спрямованість уваги на внутрішнє артикулювання; диференціювати омонімічні, синонімічні та антонімічні явищам; користуватися прогнозуванням і орієнтирами сприйняття для створення установки на виконання певної діяльності з новим лексичним матеріалом.

З психологічних досліджень відомо, що актуалізація слів здійснюється на етапі внутрішнього програмування в момент їх семантичного розгортання і вигляді згорнутих скорочених форм. На етапі граматико-семантичної і моторної реалізації смислового плану мовець вибирає мовні засоби згідно з комунікативним завданням. Опора на асоціативно-кумулятивні зв’язки допомагає йому прогнозувати ймовірності появи певного слова (або декількох слів) у певному лінгвістичному оточенні.

На пошук і вибір слів, а також на правильність їх вживання в мовленні впливають як рідна, так і досліджувана мова. Їх вплив може мати і позитивний і негативний характер. Перше прийнято називати перенесенням, а друге — інтерференцією.

Облік дії перенесення є важливою умовою успішного навчання іноземної мови взагалі і лексиці зокрема.

Що стосується інтерференції, то прийнято розрізняти два її види — міжмовну і внутрішньомовну. Остання характерна для середньої та старшої ступенів навчання, коли учні набувають достатній мовний досвід. Раніше сформовані і більш міцні навички интерферуються з новими, що і призводить до помилок у вживанні лексики і в її смисловому сприйнятті на слух і при читанні. Замічено, що міжмовна інтерференція проявляється переважно на рівні значення і вживання, тоді як внутрішньомовна може мати місце не тільки на цих двох рівнях, а й на рівні форми.

Відомо, що причиною виникнення інтерференції є розходження в системах досліджуваної та рідної мов. Система мови на будь-якому її рівні (у тому числі і на лексичному) представляє систему опозицій мовних явищ. Під час контакту двох мов у свідомості учнів явища досліджуваної мови зіставляються ні з явищами рідної мови, а з опозиціями, тобто наводяться в систему, аналогічну рідній мові.

Диференціальні ознаки рідної мови, як більш стійкі, вносяться в систему диференціальних ознак досліджуваної мови. Причому, чим менше виражені відмінності, тим легше вони підміняються диференціюючими ознаками рідної мови і тим сильніше виявляється інтерференція. Внутрішньомовна інтерференція проявляється у змішуванні диференціальних ознак усередині системи однієї мови.

Всяке слово, що входить у словниковий склад мови, являє собою складну, різнопланову величину. Будучи основним компонентом структури мови, її основною одиницею, слово, з одного боку, має форму, а, з іншого боку — значення.

Під формою слова розуміється фонетична і орфографічна сторона слова, його структура і граматичні форми.

При навчанні лексиці будь-якої мови виникають труднощі при вивченні обсягу значень слів, який у більшості випадків не співпадає з рідною мовою, багатозначності слів, характеру сполучуваності одних слів з іншими, а також вживання слова в конкретних ситуаціях спілкування.

Загальна для всіх мов складність полягає і в тому, що одне і те ж поняття часто виражається різними за семантичною структурою лексичними засобами. Наприклад, рідкий суп — нім. dunne Suppe; англ. thin soup (буквально; тонкий суп).

Поряд з цим, кожній з мов, що вивчаються притаманні свої труднощі. Так наприклад, характерною особливістю лексики французької мови є слаборозвинена афіксація, типова для російської та німецької мов. Словам «ходити», «приходити», «йти», «входити» і будуть відповідати дієслова aller (marcher), venir, partir, entrer. Угруповання слів по кореню, дуже корисна для засвоєння слів в німецькій мові, для французької мови виявиться малоефективною. Характерною особливістю англійської мови є багатозначність і омонімія.

Труднощі представляють також такі явища, коли іменник семантично близьких слів представлен словом англійського походження, а прикметник — запозиченням з латинської або французької мов. Наприклад, «серце» — heart; «серцевий» — cardial; «зуб» — tooth, «зубний» — dental; «людина» — man, «людський» — human і т.д.

Інші вчені в основу відбору активної лексики кладуть не один, а два критерії:

1) Співвідношення значення та форми слова в рідній та іноземній мовах з урахуванням можливої інтерференції.

2) Характер самого слова в мові, що вивчається.

На основі цих критеріїв виділяються вісім типів слів:

інтернаціональні і запозичені слова з співпадаючим значенням у двох мовах;

похідні та складні слова, а також поєднання слів, компоненти яких знайомі учням;

слова, обсяг яких не суперечить семантичному обсягом слів у рідній мові;

слова, специфічні за своїм змістом для досліджуваного мови;

слова спільного з рідною мовою кореня, але відрізняються за змістом;

словосполучення і складні слова, окремі компоненти яких хоч і відомі учням, але ідіоматичні і не подібні за змістом з семантично близькими словами рідної мови;

лексичні одиниці, обсяг значення яких ширше обсягу значень відповідних слів рідної мови;

лексичні одиниці, обсяг яких вужче обсягу відповідних слів рідної мови.

Ця типологія дає досить повну і всебічну диференціацію лексики з точки зору якісної характеристики слів. Проте вона також не ідеальна. Недолік вбачається, зокрема, в нечіткості розділення слів за критеріями першої та третьої груп. У другу групу можуть включатися слова всіх інших груп, так як критерій їх виділення не виключається іншими умовами типології. С. В. Калініна, враховуючи залежність типології від приналежності слів до рецептивних або продуктивних, розробила критерії оцінки важкості пасивної лексики. За формою і змістом нею виділяються два типи лексичних одиниць; слова які розкладаються и не розкладаються. Перші визнаються більш легкими для розуміння при читанні. У цій типології абсолютно не враховуються формальні подібності та розбіжності між досліджуваною і рідною мовою, з чим навряд чи можна погодитися.

М.С. Латушкіна обмежила типологію слів мінімумом двох класів, V і VI, і побудувала її на основі особливостей форми слів і їх змісту. Вона пропонує враховувати довжину слів, їх приналежність до класу конкретних або абстрактних, а також можливість викликати образ слів у свідомості.

Серед типологічних ознак немає, на жаль, сполучуваності слів, не враховується обсяг значень і співвіднесеність висловлюваних понять у двох мовах. Незрозуміла, крім того, причина обмеження аналізованого матеріалу словниковим мінімумом V — VI класів.

Проаналізовані тут далеко неповні підходи до типології лексики показують, що найбільш цікавими з них є ті, в яких враховуються як якісні, так і кількісні характеристики слів.

На користь якісного підходу до типології говорить наступне:

легкість встановлення типів слів на основі якісних характеристик;

можливість його застосування до всіх видів мовного матеріалу;

чіткість в розмежуванні природи труднощів, зумовлююча прийоми роботи над лексикою даного типу;

рівноцінна можливість використання якісної диференціації на всіх етапах навчання.

Якщо зіставити в цьому відношенні кількісний підхід з якісним, то перший має такі переваги:

1) він дає можливість більш об'єктивно розподіляти мовний матеріал за встановленими типами слів, уникаючи всякого суб'єктивізму, який не можна повністю виключити при якісному підході;

2) він створює в процесі навчання передумови для науково обґрунтованого контролю за дозуванням досліджуваного матеріалу, що при якісному способі вимірювання труднощів здійснюється головним чином інтуїтивним шляхом.

Комбінований підхід до створення методичної типології дозволить створити передумови для диференційованого підходу до пояснення і закріплення лексики, а також для розвитку прогностичних умінь.

Він допоможе, крім того, зрозуміти природу і джерела помилок, а отже, і усунути можливість їх появи.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ТА ЛІТЕРАТУРИ

1. Ажнюк Б. М. Англійська фразеологія у культурно-етнічному висвітленні / Ажнюк Б. М — К.: Наук. Думка, 1989. — 136 с.

2. Амосова Н. Н. Основы английской фразеологии / Амосова Н. Н. — Л., 1963. — 194 с.

3. Ахманова О. С., Медникова Э. М., Григорьева С. А. К вопросу о границах сочетаемости слов и путях ее изучения / Ахманова О. С., Медникова Э. М., Григорьева С. А. // Проблемы фразеологии и задачи ее изучения в высшей и средней школе. — Волгоград, 1967. — С. 45−58.

4. Баран Я. А. Основні питання загальної та німецької фразеології / Я. А. Баран — Львів: Вид-во при Льв. Ун-ті, 1980. — 146 с.

5. Верещагін В. М. Лингвострановедческая теория слова / В.М. Верещагін В. Г. Костомаров. — М.: Рус. яз., 1980. — 320 с.

6. Їжакевич Г. П. Стилістика фразеологічних одиниць / Г. П. Їжакевич // Сучасна українська літературна мова. Стилістика. — К., 1973. — С. 150−210.

7. Касарес Х.

Введение

в современную лексикогроафию / Х. Касарес — М.: 1958. — 111 с.

8. Кунин А. В. Английская фразеология / А. В. Кунин — М.: Высш. шк., 1970. — 344 с.

9. Кунин А. В. Фразеология современного английсоко язика / А. В. Кунин — М.: Международные отношения, 1972. — 288 с.

10. Кунин А. В. Англо-русский фразеологический словарь: В 2кн / А. В Кунин — М.: Русский язык, 1967. -1264 с.

11. Мюллер В. К. Англо-русский словарь / В. К. Мюллер — М.: Русский язык, 1992. — 848 с.

12. Чернышева И. И. Фразеологический уровень и фразеологическая система языка / И. И. Чернышева // Уровни языка и их взаимодействие — 1967. — С. 165−166.

13. Cronin A. The Citadel. — Penguin Books, 2008. — 436 с.

14. Henry. Selected Stories. — Penguin Books, 1993. — 544 с.

15. Macaulay Thomas. The History of England. — Penguin Classics, 1979. — 576 с.

16. Prichard K.S. Moon of Desire. — Penguin Books, 1968. — 213 с.

17. Thackeray William. Vanity Fair. — Penguin Classics, 2010. — 880 с.

18. Voynich. The Gadfly. — Penguin Classics, 1997. — 431 с.

19. Yeats. Poems. — Penguin Classics, 1994. — 152 с.

20. Копыленко М. М. Сочетаемость лексем в русском языке. — М., 1973.