Перевезення партіонних вантажів

1. Загальна характеристика об'єкту дослідження

Об'єктом дослідження є транспортний процес при перевезенні вантажів. Предметом дослідження є методи перевезення партіонних вантажів. Перевезення вантажів виконується об'єднаними партіями. Основним вантажем в курсовому проекті є журнали.

Правила перевезень журналів.

Журнали, які подаються для перевезення вантажовідправником, повинні мати обв’язку, яка забезпечує цілість упаковки і виключає можливість доступу до вантажу без порушення обв’язки або упаковки та обандеролювання.

Матеріали, якими виконується обандеролювання (паперова стрічка, тасьма тощо), повинні являти собою єдине ціле (без вузлів і нарощування) та скріплюватись в місцях з'єднання печаткою (штампом) виготовлювача чи вантажовідправника шляхом наклеювання етикетки, що з'єднує обидві частини коробки.

Обандеролювання слід провадити так, щоб доступ до вантажу був неможливим без розривання матеріалу (паперової стрічки, тасьми тощо).

Перевізник повинен надавати для перевезення автомобілі з бортовою платформою, що забезпечені брезентом і вірьовками. Борти автомобілів та причепів при потребі можуть бути нарощені.

Підготовка кузова автомобіля для приймання журналів полягає в сухому очищенні кузова, а після перевезення вантажів, що пилять, і вантажів, що залишили брудні сліди, — митті та просушуванні.

Приймання для перевезення від вантажовідправника та здача вантажоодержувачу журналів здійснюються перевізником за кількістю місць і масою, зазначеною на вантажних місцях і в товарно-транспортних накладних.

Даний вид вантажу, тобто журналу, відноситься до першого класу, тому коефіцієнт статичного використання вантажопідйомності приймемо рівним г_ст = 1.

Другим видом вантажу, який можна перевозити з даним вантажем є книги.

2. Вибір ефективних автотранспортних засобів

Для перевезення об'єднаних парій вантажів вибираємо орієнтовне значення вантажності за формулою:

(2.1)

=(0,24+0,28+0,24+0,25+0,2+0,3+0,24+0,3+0,21+0,28+0,29+0,22+0,21+0,3+

+0,23+0,24+0,29+0,3)/(2*1)=2,31 (т),

а також з урахуванням правил перевезення заданого вантажу обираємо бортовий автомобіль, який обладнаний тентом ГАЗ-330 273−0111.

Технічна характеристика автомобіля ГАЗ-330 273−0111

Колісна формула …2*4

Вантажопідйомність, т … 2,35

Змінні витрати, коп./км…6,719

Постійні витрати, коп./год…127,17

Допустима повна маса, кг …2350

Габаритні розміри, мм…5530 2098 2665

Максимальна швидкість, км/год …90

Тип двигуна… бензинний Робочий об'єм, л …2,13

Розміщення і кількість циліндрів…L4

Коробка передач… механічна п’яти ступінчаста Крутний момент, Н/м…200

Витрати палива, л …12,5.

3. Формування маршрутів перевезень партіонних вантажів

На карті-схемі міста (району), територію якого попередньо поділено координатною сіткою 10 смЧ10 см (рис. 3.1), наносиморозташування вантажовідправника, вантажоодержувачів і автотранспортного підприємства (АТП). По карті визначаємо відстані між вантажовідправником і вантажоодержувачами за формулою:

(3.1)

де k_н — коефіцієнт не лінійності, k_н =1,3;

М-масштаб, М=1.

Розташування вантажовідправника, вантажоодержувачів і АТП представимо на ситуаційному плані.

Рис. 3.1. Схема ситуаційного плану

Складаємо повну таблицю відстаней між вантажовідправником і пунктами призначення вантажу.

Складаємо маршрути руху вибраного автомобіля з урахуванням його вантажопідйомності і ступеня її використання, та розмірів партій вантажів, що завозяться у кожний пункт.

Маршрути перевезень партіонних вантажів

Для першого маршруту:

Р₁ ==0,24+0,24+0,29+0,21+0,28+0,3+0,24+0,25+0,23=2,28 (т)

L_m1=5,85+1,3+5,2+4,16+1,95+2,6+1,3+1,82+4,03+8,32=36,53 (км) Для другого маршруту:

Р₂ ==0,28+0,24+0,3+0,22+0,29+0,2+0,3+0,21+0,3=2,34 (т)

L_m2=1,82+2,86+1,82+1,82+1,3+3,77+1,3+1,82+8,84+3,9=34,32 (км)

4. Розрахунок показників роботи автомобілів

Для кожного з двох маршрутів розрахуємо наступні техніко — експлуатаційні показники:

1) Середній розмір партій вантажу, що завозиться, т:

(4.1)

дерозмір партії вантажу, що завозиться в і-ий пункт завозу, т;

— кількість пунктів завозу на маршруті

=2,28/9? 0,253 (т)

=2,34/9? 0,26 (т)

2) Середній коефіцієнт використання вантажопідйомності автомобіля при розвозі вантажу:

(4.2)

=2,28/2,35 = 0,97

=2,34/2,35 = 0,996

3) Середню кількість пунктів завозу вантажу на маршруті:

(4.3)

=2,35*0,97/0,253=9

=2,35*0,996/0,26= 9

4) Середню відстань доставки вантажу, км:

(4.4)

де — відстань доставки вантажу до і-го пункту завозу, км;

=(5,85+7,02+7,02+5,46+7,41+3,77+10,1+11,96+8,32) /9= 7,43 (км)

=(1,82+2,6+1,95+2,6+3,9+7,02+6,63+7,8+3,9)/9=4,25 (км)

5) Середню відстань між суміжними пунктами завозу вантажу на маршруті, км:

(4.5)

де — відстань між суміжними пунктами завозу на маршруті, км;

для першого маршруту:

=(1,3+5,2+4,16+1,95+2,6+1,3+1,82+4,03)/8=2,8 (км) для другого маршруту:

=(2,86+1,82+1,82+1,3+3,77+1,3+1,82+8,84)/8=2,94 (км)

6) Середню довжину маршруту, км:

(4.6)

= 2*7,43+ (9−1)*2,8=37,26 (км)

=2*4,25+ (9−1)*2,9= 31,7 (км)

7) Середній час простою автомобіля під навантаженням-розвантаженням за їздку, год:

(4.7)

де — тривалість навантаження і розвантаження 1 т вантажу, год/т

=14,1 хв/т = 0,235 год/т (для бортових автомобілів, фургонів загального призначення при навантаженні і розвантаженні вручну вантажів навалочних, упакованих і без упаковки)

= 2,3*0,996*[0,14 (1+0)+(0,15/0,26)]=1,9 (год)

8) Тривалість однієї їздки автомобіля, год:

(4.8)

= 37,26/26,8 + 2,35*0,97*(0,235 (1+0)+ (0,15/0,253))= 3,28 (год)

= 31,7/26,8 + 2,35*0,996*(0,235 (1+0)+(0,15/0,26))= 3,08 (год) Годинну продуктивність автомобіля при роботі на розвізному маршруті визначаємо за формулою:

т/год (4.9)

де l_н— нульовий пробіг автомобіля, км;

l_н = l_н1+l_н2

l_н1 =3,77+4,68=8,45 (км)

l_н2 =3,77+2,86=6,63 (км)

— коефіцієнт супутнього збору (=0);

— час перебування автомобіля в наряді, год.

==0,7 (т/год) Собівартість перевезення 1 тонни вантажу на розвізному маршруті визначаємо за формулою:

грн/т (4.10)

де С_км — витрати на 1 км пробігу автомобіля з урахуванням індексації цін, грн/км:

грн/км (4.11)

де ;- коефіцієнти, які враховують зміни відповідно змінних і постійних витрат при зміні цін;

=20; =8

— змінні витрати на 1 км пробігу автомобіля, грн/км;

— постійні витрати на 1 год роботи автомобіля, грн/год;

=6,719 коп/км=0,0672 грн/км

=127,17 коп/год=1,2717 грн/год С_км=20*0,0672 + 8*1,2717 /26,8 = 1,72 (грн/км)

=1 — [8,45/(26.8*8.1)]=0,968

=1 — [4.68/(26.8*8.1)]=0,978

S_т1= =39 (грн/т)

S_т2==33.13 (грн/т) За проектом визначаємо наступні показники:

1. Середня довжина маршруту, км:

= (4.12)

=(37.26+31.7)/2=34.48 (км)

2. Середнє значення коефіцієнта використання вантажопідйомності автомобіля при розвозі:

= (4.13)

=(2.28+2,34)/(2*2,35) = 0,98

3. Середній розмір партії вантажу, що завозиться, т:

(4.14)

(2.28+2,34)/18 = 0,257 (т)

4. Середня тривалість однієї їздки автомобіля, год:

(4.15)

=(3.28+3,08)/2=3.18 (год)

5. Середній час простою автомобіля під навантаженням-розвантаженням за їздку, год:

(4.16)

=(1,88+1,9)/2=1,89 (год)

6. Сумарний обсяг завозу вантажу, т:

=2.28+2,34=4.62 (т) (4.17)

7. Середня відстань доставки вантажу, км:

(4.18)

=(7.43+4.25)/2=5.84 (км)

8. Середня відстань між суміжними пунктами завозу вантажу на маршруті, км:

(4.19)

(2,8+2,9)/2=2,85 (км)

9. Середня годинна продуктивність автомобіля, т/год:

(4.20)

(0,7+0,71)/2 = 0,705 (т/год)

10. Середня собівартість перевезення 1 тонни вантажу на розвізних маршрутах, грн/т:

(4.21)

(39+33.13)/2 = 36,065 (грн/т) Показники роботи АТЗ на розвізних маршрутах

5. Визначення розподілу розмірів об'єднаних партій вантажів

Розмір об'єднаної партії вантажу є випадковою величиною, розподіл ймовірностей якої підлягає закону розподілу Пуассона. Щільність розподілу випадкової величини об'єднаних партій визначається за формулою:

маршрут партіонний вантаж перевезення

(5.1)

;

; (5.2)

Р (0,лt)=

При n=1:

Р (n-1,)=0,044

При n=2:

Р (n-1,)= 0,08

При n=3:

Р (n-1,)=0,048

При n=4:

Р (n-1,)=0,015

При n=5:

Р (n-1,)=0,0027

При n=6:

Р (n-1,)= 0,33

При n=7:

Р (n-1,)= 0,29

При n=8:

Р (n-1,)= 0,19

.

6. Визначення чисельних характеристик замкнутої пуассонівскої системи масового обслуговування, що представляє собою спільну роботу автотранспортних і навантажувальних (розвантажувальних) засобів

6.1 Визначення чисельних характеристик замкненої пуассонівської системи масового обслуговування

Розглянемо спільну роботу автотранспортних і навантажувальних (розвантажувальних) засобів як замкнену пуассонівську систему масового обслуговування.

Роботу автотранспортних засобів характеризує середня тривалість повернення автомобіля на пост обслуговування, яка визначається за формулою:

(6.1)

де — середня тривалість навантаження (розвантаження) автомобіля, год;

;

½ * 1,89= 0,94 (год)

= 34,48/28,8+0,94 = 2,23 (год) Роботу постів обслуговування, тобто навантажувальних чи розвантажувальних засобів, чи бригад вантажників характеризує тривалість обслуговування. Середня тривалість обслуговування автомобіля на посту навантаження (розвантаження), год:

(6.2)

— тривалість простою автомобіля під навантаженням (розвантаженням) 1 тонни вантажу, год/т;

— тривалість підготовчо-заключних операцій, год.

=½

=½*0,235=0,07 (год)

0,1175*2,35*0,98 (1+0) + 0,15 = 0,42 (год) Розрахунок необхідної кількості автомобілів для перевезення об'єднаних партій вантажів Кількість автомобілів необхідних для перевезення об'єднаних партій вантажів визначається за формулою:

(6.3)

де — річний обсяг перевезень вантажів, т;

— середня добова продуктивність роботи автомобіля, т/добу;

— коефіцієнт випуску автомобілів на лінію;

— число календарних днів роботи автомобілів за період, що розглядається Середня добова продуктивність автомобіля визначається за формулою:

т/добу (6.4)

де — тривалість перебування автомобіля в наряді, год.

=0,705*8,1 = 5,71 т/добу

m =

Визначення кількості постів обслуговування Кількість постів обслуговування, яка необхідна для розрахованого числа автомобілів, що виконується перевезення об'єднаних партій вантажів:

(6.5)

де т — число автомобілів, розраховане для умов виконання перевезень об'єднаних партій вантажів;

Розраховане число постів обслуговування округлюється до цілої величини в більшу сторону.

Визначення розрахункового коефіцієнта Розрахунковий коефіцієнт

(6.6)

де — інтенсивність обслуговування;

— параметр, що характеризує інтенсивність потоку вимог на обслуговування від одного автомобіля.

1/0,42= 2,38

½, 23=0,45

= 2,38/ 0,45 = 5,3.

6.2 Параметри функціонування одноканальної системи масового обслуговування

Імовірність того, що пост буде простоювати в очікуванні прибуття автомобілів:

(6.7)

Середня кількість автомобілів, яка знаходиться під навантаженням (розвантаженням) і в очікуванні навантаження (розвантаження):

(6.8)

= 23 — 5,3*(1−0) = 17,7

Середня кількість автомобілів, які чекають навантаження:

(6.9)

= 17,7 — (1 — 0) =16,7

Середній час простою автомобіля на пункті навантаження (розвантаження), год:

(6.10)

(год) Середній час очікування навантаження (розвантаження), год:

(6.11)

(год)

6.3 Параметри функціонування замкнутої багатоканальної пуассонівської системи масового обслуговування (n>1)

Оскільки величина n>1, доцільно для обчислення імовірностей використовувати рекурентні формули:

де (6.12)

; Y₀=1

0,189;

Розрахуємо параметри функціонування замкнутої Пуассонівської системи масового обслуговування при n = 4:

*0,189*1=4,347

*0,189*4,347=9,37 413

*0,189*9,37 413=11,956 497

*0,189*11,956 497=11,298 890

*0,189*11,298 890=10,143 579

*0,189*10,143 579=8,627 114

*0,189*8,627 114=6,929 729

*0,189*6,929 729=5,238 875

*0,189*5,238 875=3,713 053

*0,189*3,713 053=2,456 184

*0,189*2,456 184=1,508 711

*0,189*1,508 711=0,855 439

*0,189*0,855 439=0,444 615

*0,189*0,444 615=0,210 080

*0,189*0,210 080=0,89 337

*0,189*0,210 080=0,33 769

*0,189*0,210 080=0,11 169

*0,189*0,210 080=0,3 166

*0,189*0,210 080=0,748

*0,189*0,210 080=0,141

*0,189*0,210 080=0,20

*0,189*0,210 080=0,2

*0,189*0,210 080=0,9

Якщо кількість автомобілів дуже велика, то точність обчислення визначається чотирма нулями після коми.

= 1/(1+ 76,905 531) =0,12 837

Р₁=4,347*0,12 837=0,55 802

9,37 413*0,12 837=0,116 013

11,956 497*0,12 837=0,153 486

11,298 890*0,12 837=0,145 044

10,143 579*0,12 837=0,130 213

8,627 114*0,12 837=0,110 746

6,929 726*0,12 837=0,88 957

5.238 875*0,12 837=0,67 251

3,713 053*0,12 837=0,47 664

2,456 184*0,12 837=0,31 530

1,508 711*0,12 837=0,19 367

0,855 439*0,12 837=0,10 980

0,444 615*0,12 837=0,5 708

0,210 080*0,12 837=0,2 697

0,89 337*0,12 837=0,1 147

0,33 769*0,12 837=0,433

0,11 169*0,12 837=0,143

0,3 166*0,12 837=0,41

0,748*0,12 837=0,96

0,141*0,12 837=0,2

0,20*0,12 837=0,3

0,2*0,12 837=0,2

0,9*0,12 837=0,12

Результати розрахунків заносимо у таблицю.

Середня кількість автомобілів, які знаходяться під навантаженням (розвантаженням) і в очікуванні навантаження (розвантаження):

(6.13)

7,290 728

Середнє число автомобілів, які очікують навантаження (розвантаження):

(6.14)

1,637 254

Середнє число навантажувально-розвантажувальних механізмів, які простоюють внаслідок відсутності автомобілів:

(6.15)

0,604 266

Середній час простою автомобіля на пункті навантаження (розвантаження), год:

(6.16)

1,31 341 (год) Середній час очікування навантаження (розвантаження), год:

(6.17)

1,31 341−0,42=0,611 341 (год)

Висновок

При розробці даного курсового проекту були закріплені знання, отримані в процесі вивчення дисципліни, набуті навики вирішення питань, пов’язаних з організацією транспортного процесу при перевезенні партіонних вантажів.