Жак Бенвениста і торжество гомеопатії
Данные результати, писав д-р Бенвениста, переконливо свідчать на користь електромагнітної природи молекулярних сигналів, доти невідомої. Ці сигнали, зафіксовані у «пам'яті води» і потім стерпні нею, очевидно, і забезпечують передачу молекулярної інформацією відсутність самих молекул. Було отримано пряме ключову роль води у передачі молекулярних сигналів — як із звичайній концентрації, і… Читати ще >
Жак Бенвениста і торжество гомеопатії (реферат, курсова, диплом, контрольна)
Жак Бенвениста і торжество гомеопатии
Автор гіпотези «пам'яті води», французький імунолог доктор Жак Бенвениста (Jacques Benveniste, 1935−2004) 1988 року опублікував взорвавшую науковий світ статтю, у якій навів свідоцтва, що підтверджують гомеопатичну концепцію.
Доктор Бенвениста показав дослідним шляхом, що гранично слабкі розчини біологічних агентів — настільки слабкі, що мені не залишилося жодної молекули самого розчиненої речовини, всіх їх «вимиті» з розчину у процесі розчинення — продовжують ініціювати відповідні біологічні механізми як і, як і держава сама ці агенти. Як повідомляв він у статті, ряд експериментів успішно проведено трьох незалежних лабораторіях. «Сліпі» експерименти, проведені незалежної дослідницької групою, показали, що активність надзвичайно слабких розчинів биоагентов то, можливо блокована змінним магнітним полем, чого немає за наявності в розчині самих молекул агента. Пізніше кілька сотень експериментів була показано передачі воді з допомогою підсилювальної системи характерною молекулярної активності більш як 30 типів речовин — фізіологічних і фармакологічних агентів, антитіл (чистих у складі сироватки), і навіть антигенів.
Данные результати, писав д-р Бенвениста, переконливо свідчать на користь електромагнітної природи молекулярних сигналів, доти невідомої. Ці сигнали, зафіксовані у «пам'яті води» і потім стерпні нею, очевидно, і забезпечують передачу молекулярної інформацією відсутність самих молекул. Було отримано пряме ключову роль води у передачі молекулярних сигналів — як із звичайній концентрації, і у надслабких розчинах. Гометопатия, вказував д-р Бенвениста, емпірично використовує саме це властивість води.
Реакция наукових співтовариств з цього публікацію, що супроводжувався зазначенням редакції журналу у тому, що «фізична основа для прояви такої активності відсутня», не забарилася. Група Бенвениста у присутності редактора Nature Джона Мэддокса (John Maddox) і професійного «борця з науковими єресями», у минулому фокусника, Джеймса Ранди (James Randi), окремо не змогла повторити експеримент. Наступні експерименти давали суперечливі результати, було полічено їх спростуванням. Репутації д-ра Бенвениста у власних очах колег був нанесений нищівний шкоди, він втратив фінансування, проте продовжував наполягати своєму. Згодом він проводив дослідження, у цій галузі самостійно, а 1997 року заснував компанію DigiBio, продолжившую дослідження, у цьому напрямі. Спірне відкриття д-ра Бенвениста стимулювало нову хвилю досліджень властивостей води.
Список литературы
Для підготовки даної праці були використані матеріали із сайту internet.