Технологія вирощування кормових кавунів

Кормовий кавун порівняно зі столовим менш вибагливий до умов проростання.

В Україні районовано більше 30 сортів столового кавуна, які істотно різняться між собою тривалістю вегетаційного періоду та іншими господарсько-біологічними ознаками. Найпоширеніші з ранньостиглих Борисфен, Борчанський, Голопристанський, Огоньок; із середньостиглих Астраханський 1, Таврійський, Красень, Десертний; із середньопізніх Мелітопольський 60, Сніжок; з кормових кавунів Дисхим і Яксатовський та ін.

Технологія вирощування. В польових сівозмінах кращими попередниками для кавунів є озимі зернові культури, зернобобові суміші, багаторічні трави. Для розміщення кавунів та інших баштанних культур непридатні поля, на яких у посівах попередніх сівозмінних культур застосовували гербіциди.

Основний обробіток ґрунту під кавуни залежить від попередника. Після озимих проводять лущення стерні на 8 — 10 см. Ділянки, засмічені багаторічними й коренепаростковими бур’янами (осот, молочай, гірчак), з появою їх розетки повторно лущать на глибину 10 — 12 см. Наступну зяблеву оранку проводять через 20 — 25 днів після лущення плугом з передплужником на глибину 27 — 35 см. Рано навесні поле боронують у два сліди, потім культивують на глибину 14 — 16 см з одночасним боронуванням. Передпосівну культивацію проводять на глибину загортання насіння. В роки з посушливою весною і при відсутності бур’янів на легких за механічним складом ґрунтах першу культивацію можна замінити боронуванням у два сліди.

Добрива значно підвищують урожайність кавунів та інших баштанних культур. Під зяблеву оранку рекомендується вносити органічні добрива (гній, перегній-сипець) 25 — 30 т/га. На каштанових і чорноземних ґрунтах під баштанні вносять азотно-фосфорні добрива, а на супіщаних, крім того, й калійні N60−90Р90−135К60. Хороший ефект дає внесення добрив у рядки під час сівби: гранульованої аміачної селітри — 0,2, гранульованого суперфосфату — 0,4 і калійної солі — 0,2 ц/га.

Готувати насіння починають за 1 — 2 місяці до сівби: протруюють препаратом ТМТД з розрахунку 4−8 кг/т. Якщо такої обробки насіння не зробили, то за 1 — 2 дні до висівання його треба замочити в 0,1%-му розчині формаліну.

Для стимуляції насіння до активних фізіологічних процесів його прогрівають на стелажах при температурі 50 °C протягом двох годин; прогрівають на сонці протягом 7 — 10 днів, замочують у воді кімнатної температури (22 — 25 °С) до повного набухання і накльовування, замочують у розчинах мікроелементів тощо. Слід зважати на те, що насіння, яке піддавали тій чи іншій обробці, треба швидко висіяти у вологий і теплий ґрунт, інакше воно може загинути швидше, ніж необроблене насіння.

Для знищення бур’янів перед висіванням кавунів та інших баштанних вносять у ґрунт гербіциди: котофор (3,7 кг/га), дуал (1,6−3 л/га), трефлан (2−3 л/га), пінітран (1,5 — 2 л/га). Гербіциди заробляють у ґрунт боронами в два сліди. Сіяти кавуни можна починати не раніше як через 10 — 12 днів після внесення гербіцидів, інакше можлива гіпертрофія проростків баштанних і подальше відставання рослин у рості й розвитку.

Сіють кавуни, коли встановиться середньодобова температура 12 — 15 °C і мине небезпека похолодання. Використовують для цього зернові або інші сівалки. Схема висіву 1,4 — 2,1×0,7 — 1,4 м, залежно від скоростиглості сорту. Норма висіву 4—5 кг/га (4 — 5 схожих насінин на 1 м рядка), глибина загортання 5−6 см.

Догляд за посівами кавунів починають з досходового боронування легкими або середніми боронами. Боронування впоперек рядків доцільно провести і після з’явлення сходів баштанних. Коли на рослинах розвинеться 5 — 6 листків, їх проривають. Протягом вегетації посіви обробляють культиваторами (при потребі), закінчуючи цей обробіток на початку інтенсивного росту огудини.

Заслуговують на увагу заходи, які прискорюють достигання кавунів: замочування насіння в янтарній кислоті чи у воді, прищипування пагонів, внесення у ґрунт підвищених доз фосфорних добрив, застосування плівкового укриття тунельного типу в поєднанні з розсадним і безрозсадним способами вирощування. Вирощування розсадою дає змогу одержати достиглі плоди на 12 — 18 днів раніше, ніж при сівбі насіння безпосередньо у відкритий ґрунт, і водночас підвищує врожай. На Херсонській селекційній дослідній станції баштанних культур приріст урожаю при розсадному способі вирощування становив 50 — 65%.

Важливим заходом підвищення врожайності кавунів, як і інших баштанних культур, є поливи. Найвищі врожаї одержують, коли поливами підтримують передполивний поріг вологості ґрунту на рівні 75 — 80% НВ. Найефективніші поливи у період до зав’язування плодів.

Збирають кавуни у період повного достигання. Зривають з плодоніжками, щоб плоди краще зберігалися. Масовий збір плодів рекомендується проводити валкоутворювачами УПВ-8 або косинцями, що змонтовані на тракторах. Зберігають плоди в буртах, перекладаючи соломою, або в сухих приміщеннях, які перед завантаженням знезаражують і провітрюють. Найкраще зберігаються кавуни при температурі 1 — 3 °C. Кормові кавуни за належних умов зберігання не втрачають своїх кормових якостей до січня—лютого.