Трудове виховання і політехнічне навчання при викладанні біології

У статті йдеться про здійснення трудового виховання і політехнічного навчання на уроках біології та в позакласній роботі. Наголошується на проблемах сучасної сільської загальноосвітньої школи щодо впровадження принципів трудового виховання.

В умовах ринкової економіки, коли від людини вимагається надійна, якісна і відповідальна праця, трудове виховання школярів набуває особливого значення. Не випадково у більшості країн світу трудова підготовка учнів стає невід'ємною складовою навчально-виховного процесу. Трудова складова в українському вихованні з давніх-давен виступала як досить суттєва педагогічна тенденція. Наш народ завжди вважав працю, трудову діяльність першоосновою буття людини, нації. Трудове виховання дітей здійснювалося шляхом створення умов, які сприяли ранньому залученню дітей до справжньої продуктивної праці, формуванню особистості працівника, господаря [1].

Слід зауважити, що успішне формування особистості в сучасному навчальному закладі може здійснюватися тільки на основі розумно організованого поєднання навчально-виховної роботи з практичної трудовою діяльністю. Передові представники філософської та педагогічної думки (Т.Г. Шевченко, А. С. Макаренко, Я. А. Коменський, К. Д. Ушинський, В. О. Сухомлинський, А. П. Чехов, Г. Г. Ващенко, Д.Л. Сергієнко, О. В. Духнович, П.Р. Атутов) бачили у праці велику перетворюючу силу, що забезпечує прогресивний розвиток як суспільства в цілому, так і кожної людини окремо.

Праця — основне джерело матеріального і духовного багатства суспільства, головний критерій соціального престижу людини, фундамент особистісного розвитку. Правильно організоване трудове виховання, безпосередня участь школярів у суспільно корисній продуктивній праці є дієвим фактором громадянського дорослішання, морального та інтелектуального формування особистості, її фізичного розвитку. Як би не склалася подальша доля учнівської молоді, трудові вміння й гарт будуть потрібні їм у будь-якій сфері діяльності. Ось чому трудовий елемент у навчальному вихованні з давніх часів виступає як вельми суттєва педагогічний чинник [2].

Практична виробнича діяльність позитивно впливає на фізичний розвиток людини. Фізіологічні дослідження показують, що фізична праця, пов’язана з рухом і фізичними вправами на свіжому повітрі зміцнює сили людини та її здоров’я, підвищує її життєву енергію і розумову працездатність. виховний трудовий праця А. С. Макаренко підкреслював, що у трудовому вихованні треба розрізняти дві взаємопов'язані сторони: одна — формування вмінь і навичок працювати, друга — виховання любові і поваги до праці. Він прийшов до важливого висновку, що праця сама по собі є нейтральною, не виконує виховних функцій, а формує лише звичку до трудових зусиль [3]. Педагог був переконаний, що праця може стати позитивним елементом виховання лише за умови, коли вона має на увазі створення якихось цінностей.

Трудове виховання, вважав Макаренко, будучи одним із найважливіших елементів фізичної культури, сприяє разом із тим психічному, духовному розвитку людини. Щоб праця здійснювала правильний виховний вплив на дітей, вона, на думку Макаренка, повинна бути посильною, результативною, осмисленою, творчою, педагогічно доцільною, колективною.

Отже, трудове виховання притаманне всім історичним формаціям і є найдавнішою формою виховання. Сучасна прогресивна дидактика у центр уваги виносить діяльність учня. Молодь — майбутнє нації. Тому навчання і виховання підростаючого покоління було і буде одним із головних завдань школи. На сьогоднішній день робота школи в еколого-натуралістичному напрямі націлює свій навчально-виховний потенціал на учнів, зацікавлених певною природничою галуззю науки. Тому політехнічне виховання здійснюється ефективно завдяки врахуванню не лише соціальних інтересів і природних даних, а й індивідуального виховання учня, що створює поле особистої відповідальності за здобуті знання.

Розвиваючи в учнів пізнавальний інтерес через наукові і науково-практичні дослідження, школа налаштовує учнів на майбутню професію, яку можна здобути лише завдяки сумлінній праці та ініціативі.

Оскільки трудове виховання здійснюється у процесі залучення учнів у відповідну до їхнього віку трудову діяльність, виникає питання: до яких видів праці необхідно залучати учнів?

Широке застосування в навчальних закладах роботи еколого-натуралістичного напряму знаходить, насамперед, трудова діяльність учнів, пов’язана з гуртковою роботою. Починаючи з гуртків початкового рівня, учні займаються виготовленням різноманітних навчально-наочних посібників: таблиць, картин, діаграм, гербаріїв, колекцій, найпростіших моделей, а в гуртках середнього та вищого рівня, крім цього, учні створюють різні механізми, діючі моделі, стенди тощо. Навчаючись у гуртках, учні працюють на навчально-дослідній земельній ділянці, у саду, займаються вирощуванням квітів, створюють куточки живої природи, працюють в учнівській виробничій бригаді, організують роботу з підгодівлі птахів.

Велику роль у трудовому вихованні учнів відіграє суспільно корисна робота з благоустрою території навчального закладу, зі збору вторинної сировини, лікарських рослин, озеленення вулиць. До цієї роботи залучаються учні різного віку.

Як зазначено вище, важливим завданням трудового виховання є формування в учнів потреби у праці й дбайливому ставленні до матеріальних цінностей школи й особистих речей. Тільки потреба створює внутрішній потяг до трудової діяльності, спонукає учня дбайливо ставитися до матеріальних цінностей суспільства, сприяє формуванню таких особистих якостей, як працьовитість і ощадливість.

Педагоги Іванівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Іванівського району Херсонської області вважають, що успішне вирішення цієї проблеми багато в чому залежить від характеру виховання дітей у сім'ї. На заняттях батьківського всеобучу ми наголошуємо на тому, що правильне сімейне виховання полягає в поступовому залученні дитини до посильної і різноманітної трудової діяльності. Спочатку це буває найпростіша робота із самообслуговування, пов’язана з доглядом за своїми іграшками, одягом та взуттям. Потім сфера трудових справ дитини розширюється і включає в себе поливання квітів у будинку, участь у сухому прибиранні квартири, підтримання чистоти у ванній тощо. У лекції для батьків «Виховання у праці» А. С Мааренко перераховує більше 20 видів праці дітей у сім'ї [3]. Саме у праці виховується чесність, дбайливість, колективізм, дитина привчається рахуватися з інтересами інших людей. Праця розвиває відповідальність, уміння розпоряджатися своїм часом і планувати свою роботу, привчає поважати буденну, хоч і не завжди цікаву, але необхідну домашню роботу, цінувати й поважати працю старших. Батькам варто дотримуватися певних принципів трудового виховання:

• — трудове виховання в сім'ї повинно передбачати підготовку повноцінного громадянина, здатного брати участь у суспільній праці;
• — праця в сім'ї не повинна бути важкою, примусовою, вона має бути творчою;
• — виховання працелюбства в дітей потрібно поєднувати з моральним вихованням, з гуманним ставленням до людей;
• — у трудовому вихованні дітей слід виходити з того, що у праці дитина розвивається не тільки фізично, а й духовно.

З такими дітьми легше працювати педагогам.

Отже, основною метою освіти на сучасному етапі є поліпшення підготовки молоді до життєдіяльності в нових соціальноекономічних умовах, тому відповідальне, творче ставлення до праці є однією з найважливіших характеристик сучасної людини як особистості.

Акценти в політехнічній і трудовій підготовці повинні переміститися до формування й розвитку творчої ініціативи, творчого пошуку, інтелектуального наповнення всього змісту трудового навчання, створення реальних умов для реалізації індивідуальних можливостей кожного учня.

Необхідно привчити дитину переборювати перешкоди навіть шляхом переживання фізичної втоми. У дорослому житті доводиться часто втомлюватися для того, щоб досягнути ефекту в роботі. Ми повинні привчити дитину економити свої сили, навчити не тільки працювати, але і знаходити в собі ресурси, щоб привчити себе до праці, привчити до думки про те, що праця сама по собі дає насолоду досягнутої мети, ми маємо привчити її до вмілого, організованого підходу до здолання перешкод і труднощів.

Основними завданнями трудового виховання в навчальному закладі є: виховання в учнів свідомого ставлення до праці, поваги до приватної і колективної власності, розвиток активності школярів, підготовка їх до життя, свідомого вибору професії, активної трудової діяльності, забезпечення участі школярів у сільськогосподарському виробництві, формування трудових умінь і навичок, розвиток інтересу до дослідництва, сприяння організації змістовного й активного відпочинку, фізичного розвитку учнів, зміцненню їхнього здоров’я.

Відомо, що чим раніше учні включаються у продуктивну працю, тим свідоміше вони підходять до вибору професії, свого місця в дорослому житті, ознайомлюючись на уроках трудового навчання з основами сільськогосподарської праці, учні нашої школи мають можливість закріпити набуті знання на практиці, працюючи на пришкільних ділянках.

Важливу роль у трудовому вихованні учнів школи відігравала учнівська виробнича бригада. Роботи з вирощування сільськогосподарських культур, завдячуючи наставникам, здійснювалася на високому агротехнічному рівні, сприяли тому, що учні замислювалися над тим, ким бути, обирали спеціальності інженера-механізатора, агроінженера, зооветеринарного працівника. Адже на ці професії в суспільстві завжди буде попит. На жаль, сьогодні такі можливості втрачені через складні економічні умови на селі.

На сучасному етапі педагогічний колектив школи, ураховуючи значні зміни, що відбулися в останні роки в сільській сім'ї (зменшення особистого підсобного господарства), намагається ліквідувати недоліки трудового виховання в родині. Школа залучає учнів до різноманітних видів суспільно корисної, продуктивної праці.

Учні школи піклуються про шкільну територію, надають посильну допомогу в упорядкуванні садиб підшефних ветеранів війни та праці.

Сьогодні сільські школи мають цілу низку проблем в організації трудової та політехнічної підготовки учнів: практично відсутнє матеріально-технічне забезпечення роботи на пришкільних ділянках, мало забезпечені сучасними методичними матеріалами для здійснення дослідницької роботи.

За таких умов накопичений школами багаторічний досвід у системі політехнічного навчання і трудового виховання, а також усталені традиції не можна втрачати в період оновлення сучасної освіти, в умовах реформування аграрного сектора для налагоджування нових механізмів матеріальнотехнічного утримання школи для розвитку творчої особистості.

Література

• 1. Вербицький В. В. Організація дитячої праці в позаурочний і позашкільний час (на прикладі роботи еколого-натуралістичних центрів) / В. В. Вербицький // Працюючі діти як соціальнопедагогічний феномен. — К.: Ніка-центр. — 2003. — С. 223−226.
• 2. Фіцула М.М. Педагогіка: Навчальний посібник. Видання 2-ге, виправлене, доповнене / М.М. Фіцула. — К.: Академвидав, 2006. — 560 с.
• 3. Макаренко А. С. Виховання в праці / А. С. Макаренко // Твори у 7ми т. — К.: Радянська школа, 1954. — Т. 4. — 454 с.