Особливості використання комп «ютера для вивчення змістової лінії» Нежива природа" на прикладі уроків природознавства у початковій школі

Зміст

Вступ Розділ 1. Особливості вивчення змістової лінії «Нежива природа» на прикладі уроків природознавства у початковій школі

1.1 Методична система вивчення змістової лінії «Нежива природа» на уроках природознавства у початковій школі

1.2 Психолого-педагогічний аспект використання ППЗ для створення дидактичних засобів для змістової лінії «Нежива природа» на уроках природознавства у початковій школі

1.3. Опис ППЗ для розробки дидактичних засобів Розділ 2. Конспекти уроків з природознавства із використанням дидактичних посібників, зроблених за допомогою комп’ютера Висновки Список використаної літератури

Вступ

Немає сумніву в тому, що в найближчому майбутньому розвиток інформаційних і комунікаційних технологій приведе до повсюдного створення електронних бібліотек, наукових і навчальних лабораторій з доступом до відкритих віртуальних університетів, як основу єдиного освітнього і наукового середовища для всієї світової спільноти.

Нові інформаційні технології, а також створена людиною штучне інтелектуальне середовище можуть хоча б частково повернути багатьом людям здатності і комунікаційні можливості, яких їх позбавили природа, екологічні катастрофи, військові конфлікти або людське насильство. Ймовірно, в цьому полягає головна гуманістична тенденція, пов’язана з використанням інформаційних і комунікаційних технологій в освіті і інших сферах матеріальної і духовної діяльності людини.

Предметом нашої курсової роботи є використання прикладного програмного забезпечення (ППЗ) під час вивчення змістової лінії «Нежива природа» на прикладі уроків природознавства у початковій школі.

Мета роботи — створити засоби навчання за допомогою комп’ютера з даної теми.

Об'єкт роботи — змістова лінія «Нежива природа».

Розділ 1. Особливості вивчення змістової лінії «Нежива природа» на прикладі уроків природознавства у початковій школі

1.1 Методична система вивчення змістової лінії «Нежива природа» на уроках природознавства у початковій школі

" Природознавство" в 3−4 класах є логічним продовженням природничої складової курсу «Навколишній світ», який вивчається в 1−2 класах.

Природознавство як навчальний предмет має інтегрований характер, оскільки його зміст утворює система уявлень і понять, відібраних зрізних природничих наук на основі ідеї цілісності природи з урахуванням міжпредметних зв’язків у початковій ланці освіти і перспективних зв’язків із природознавчими курсами, що вивчатимуться в наступних класах.

Головною метою «Природознавства» в 3−4 класах є формування в учнів уявлення про цілісність природи, виховання гуманної, творчої, соціально активної особистості, здатної екологічно мислити, дбайливо ставитися до природи, розуміти значення життя як найвищої цінності. Вона досягається шляхом постановки й реалізації освітніх, розвивальних і виховних цілей.

" Природознавство" - це навчальний предмет, провідним компонентом якого є система природознавчих знань. Вони визначають всі інші компоненти змісту, зокрема, сукупність предметних і загально навчальних умінь.

Програму побудовано за змістовими лініями, які визначені Державним стандартом початкової загальної освіти. Вони є програмовими темами: в 3 класі - «Нежива природа», «Жива природа», в 4 класі - «Планета Земля», «Наша Батьківщина — Україна», «Рідний край» .

Зміст тем «Нежива природа» і «Жива природа» (3 клас) включає систему доступних для молодших школярів фактів, уявлень і понять, які на елементарному рівні всебічно відображають сутність компонентів неживої природи (світло і тепло, повітря, вода, гірські породи, ґрунт) і живої природи (рослини, тварини, гриби, дроб’янки, людина) та зв’язки й залежності між ними.

Основною формою організації процесу навчання природознавства є уроки, які тісно пов’язані з позаурочними й позакласними заняттями. Серед уроків виділяються такі типи:

вступний

комбінований

узагальнюючий

предметний,

екскурсія.

Навчання природознавства здійснюється методами, в яких ураховуються їх внутрішня (зміст) і зовнішня (форма) сторони. Внутрішню сторону відображають методи за рівнем пізнавальної самостійності учнів: пояснювально-ілюстративний, репродуктивний, проблемного викладу, евристичний (частково-пошуковий), дослідницький (пошуковий). А зовнішню — методи за джерелом знань: словесні (бесіда, розповідь, пояснення), практичні (дослід, практична робота, спостереження), наочні (використання натуральних, образотворчих, аудіовізуальних засобів наочності, моделей). Зазначені методи поєднуються. Обов’язковою умовою поєднання є відповідність змісту методу його формі, тобто зовнішньої сторони — внутрішній. Наприклад, репродуктивна бесіда, евристична бесіда, репродуктивна розповідь, проблемний виклад, репродуктивна практична робота, дослідницька практична робота.

Головними критеріями вибору методів у кожній логічно завершеній частині змісту теми уроку виступають власне педагогічні й дидактичні цілі, предметний зміст, навчально-пізнавальні можливості кожного школяра, рівень його готовності. Крім того, враховуються матеріальні умови, час, що відведений для навчання, суб'єктивні можливості вчителя.

На якість уроків впливає й ефективне використання засобів наочності: натуральних, образотворчих, аудіовізуальних, моделей. Це зумовлено специфікою змісту природознавства та віковими особливостями пізнавальних процесів у молодших школярів.

Навчально-пізнавальна діяльність учнів на уроках, позаурочних і позакласних заняттях, організована різними методами з використанням засобів наочності, може бути: фронтальною, індивідуальною, у групах, парами.

Розглянемо, як досліджувана нами змістова лінія «Нежива природа» впроваджується у навчально-виховний процес.

Нежива природа (9 год)

Сонячне світло і тепло. Прямолінійне поширення сонячних променів. Вбирання сонячного тепла предметами неживої природи і живими організмами. їх нагрівання. Залежність нагрівання поверхні Землі від висоти Сонця на небосхилі. Визначення висоти Сонця на небосхилі за довжиною тіні від гномона. Значення сонячного світла й тепла для рослин, тварин і людей.

Термометр. Будова термометра. Вимірювання та записування температури. Правила безпеки під час користування термометром.

Повітря. Властивості повітря (прозоре, безбарвне, без запаху, розширюється при нагріванні, стискується при охолодженні, погано проводить тепло). Склад повітря (азот" кисень, вуглекислий газ та інші гази). Домішки в повітрі (водяна пара, пил, сажа, дим та інші речовини). Значення повітря для рослин, тварин і людей. Охорона повітря.

Вода. Вода в природі. Три стани води: рідкий, твердий і газоподібний. Властивості води-рідини (текуча, не має форми, прозора, без кольору, без запаху, розширюється при нагріванні і стискується при охолодженні). Вода — розчинник. Розчинні і нерозчинні у воді речовини. Пере творення води в природі з одного стану в інший. Значення води для рослин, тварин і людей. Охорона води та її економне використання.

Гірські породи. Тверді, рідкі й газоподібні гірські породи. Корисні копалини. їх різноманітність у природі: горючі, рудні, нерудні. Значення корисних копалин у природі і для людей. Охорона корисних копалин.

Ґрунт. Склад ґрунту (повітря, вода, перегній, глина, пісок, мінеральні солі). Родючість — основна властивість ґрунту. Значення ґрунту для рослин, тварин і людей. Охорона ґрунтів від руйнування.

Екскурсія: ознайомлення із шарами землі, ґрунтом.

Досліди: виявлення властивостей повітря; доведення того, що кисень підтримує горіння, а вуглекислий газ не горить і не підтримує горіння; виявлення властивостей води-рідини та речовин, які розчиняються і не розчиняються у воді; визначення умов перетворення води з одного стану в інший; визначення складу ґрунту.

Практична робота: визначення висоти Сонця на небосхилі за довжиною тіні від гномона; вимірювання температури; розпізнавання окремих корисних копалин у колекції.

Основні навчальні досягнення на кінець року, що стосуються змістової лінії, яка нами розглядається і досліджується.

Учні повинні знати:

що таке тіло, речовини, молекули;

про три стани речовин: твердий, рідкий, газоподібний;

залежність нагрівання поверхні Землі від висоти Сонця;

компоненти неживої природи: повітря, вода, гірські породи, ґрунт та їх основні властивості.

взаємозв'язки в неживій і живій природі, між неживою й живою природою; вплив людини на природу;

норми і правила поведінки в природі.

Учні повинні вміти:

визначати висоту Сонця на небосхилі за довжиною тіні від гномона;

вимірювати й записувати температуру

аналізувати, порівнювати окремі об'єкти природи, узагальнювати й робити висновки;

встановлювати в межах програми взаємозв'язки в природі, пояснювати їх, моделювати;

планувати й вести спостереження за об'єктами природи;

планувати й виконувати елементарні досліди на виявлення ознак і властивостей об'єктів природи;

працювати з підручником та іншими навчальними посібниками;

розв’язувати природознавчі практичні й теоретичні задачі

висловлювати оцінні судження про предмети і явища природи, свою поведінку та поведінку інших людей у природі.

1.2 Психолого-педагогічний аспект використання ППЗ для створення дидактичних засобів для змістової лінії «Нежива природа» на уроках природознавства у початковій школі

Саме собою зрозуміло, що становлення і успішний розвиток інформаційного суспільства неможливі без поліпшення якості освіти кожної особи і, як наслідок, поліпшення якості освіти всього суспільства.

Не маючи загального формального визначення терміну «якість» в контексті освіти, вважаємо, що можна включити в це поняття такі здібності людини, як його здатність орієнтуватися в різних областях науки і техніки; здатність оволодіння навичками, відповідними вимогам новітніх технологій і ринку; здібностями до самоосвіти і постійного культурного та професійного вдосконалення.

Таким чином, якість освіти визначається можливостями людини відповісти на заклики сучасного світу, а наукові знання і професіоналізм як продукт якісної освіти повинні забезпечити успішну участь людини у розвитку суспільства.

На наш погляд, в процесі підвищення якості освіти можуть бути виділені необхідні і достатні умови досягнення цієї кінцевої найважливішої мети освіти.

До необхідних умов слід віднести такі компоненти освіти, як добре обладнані класи і лекційні аудиторії, високопрофесійні адміністратори, висококваліфікований вчительський склад, доступ вчителів і учнів до якісних підручників, методичної і професійної літератури, а також до сучасної навчальної інформації.

Достатні умови мають безпосереднє відношення до здатності кожної окремо взятої людини перетворювати одержані знання і навички в освіту, тобто в персоніфіковану систему етичних, культурних і професійних цінностей, а також до здатності застосовувати цю систему в різних областях духовної і практичної діяльності людини.

Та унікальна роль, яку грають інформаційні і комунікаційні технології в підвищенні якості освіти, заснована на їх здатності ефективно сприяти забезпеченню як необхідних, так і достатніх умов для отримання якісної освіти. Перш за все, сучасний рівень розвитку інформаційних і комунікаційних технологій значно розширює можливості доступу до освітньої і професійної інформації для вчителів і учнів, покращує керування освітньою установою, підвищує ефективність його і освітньої системи в цілому, спрощує інтеграцію національної системи освіти в світову, значною мірою сприяє доступу до міжнародних джерел інформації у області освіти, науки і культури.

В той же час варто згадати, що нинішній рівень розвитку інформаційних і комунікаційних технологій дозволяє успішно застосовувати їх в освіті з метою розвитку творчого потенціалу людини за допомогою ефективнішої організації пізнавальної діяльності навчаних в ході навчального процесу на основі такої найважливішої дидактичної властивості комп’ютера, як індивідуалізація навчального процесу при збереженні його цілісності за рахунок програмних засобів і динамічної адаптивності навчальних програм.

Більше того, нові інформаційні і комунікаційні технології викликали серйозні зміни і в технології отримання знання, перетворення знання в освіту і його застосування на практиці. Сучасні інформаційні і комунікаційні технології забезпечують учня великою кількістю носіїв інформації, такими, наприклад, як:

· відеозображення,

· складні структури системи знань і їх комбінації, які можна одержати через Інтернет або інші комп’ютерні мережі тощо.

Інформаційні і комунікаційні технології значно розширюють можливості зорового сприйняття, зокрема сприйняття невидимого, в зміненому колірному спектрі і формах. Вони стають інструментальною основою нового напряму, що швидко розвивається, в мистецтві — екранного мистецтва, яке робить доступним мільйонам людей у всіх куточках Землі шедеври світової культури. Об'єднання загалом тематичному плані не тільки барвистих зображень творів архітектури, скульптури і живопису, але і супровід цих зображень багатоаспектною текстовою інформацією, музичними творами надає сильну емоційну дію на учня, розвиває його художній смак і одночасно дає можливість отримання знань в області культури, мистецтва, історії розвитку людства. Тут, нам здається, доречно привести слова Оскара Уайльда: «Благо, дароване нам мистецтвом, полягає не в тому, чому ми від нього навчаємося, а в тому, якими ми завдяки йому стаємо».

В той же час ми повинні приймати до уваги той факт, що паралельно з навчанням як прожилкою підготовки в кіберпросторі розвивається лінія кіберпростору, як освітнього середовища.

Після основоположних робіт Л. С. Виготського, Ж. Піаже, Дж. Брунера стало звичним говорити про інтеріоризацію фізичних об'єктів, в процесі якої ми будуємо їх «психічні» еквіваленти у формі концептуальних моделей, а потім використовуємо останні для того, щоб конструювати з їх допомогою різні версії нашої внутрішньої реальності або реальностей, що переживаються віртуально.

Таким чином, інформаційні і комунікаційні технології не просто підвищують роботу інтелекту: вони визначають нове вимірювання в свідомості людини, формують систему нової загальносвітової культури і відкривають нові прекрасні перспективи їх використання для підвищення якості освіти.

Потрібно відзначити, що якщо перший підхід до вивчення взаємин людини і навколишнього середовища вироблявся впродовж багатьох століть еволюції людства, то другий підхід привніс вражаючі зміни в людську свідомість всього за декілька десятиліть. Ми можемо тільки здогадуватися, яка природа цих змін, який масштаб їх дій і наслідків в майбутньому.

1.3 Опис ППЗ для розробки дидактичних засобів

Використання вчителем комп’ютерних дидактичних засобів на сучасному етапі розвитку комп’ютеризації освіти передбачає і одночасне створення таких засобів.

Звичайно, мало обізнаному вчителю в галузі комп’ютерних технологій навряд чи прийде в голову використовувати комп’ютер як засіб навчання.

Але за умови певного навчання (роботи, хоча б у деяких найбільш поширених програмах) таке використання стане досить можливим.

Пропонуємо опис можливостей деяких основних прикладних програм із показом їх використання на темах змістової лінії «Нежива природа».

Використання Word

Функції програми:

· створення документів;

· відкриття документів;

· збереження документів;

· роздруковування документів;

· набір, редагування та форматування текстів;

· створення простих таблиць;

· вставка таблиць з інших програм;

· створення найпростіших малюнків;

· вставка малюнків з інших програм;

· вставка (запис) звуку;

· вставка відео;

Розділ 2. Конспекти уроків з природознавства із використанням дидактичних посібників, зроблених за допомогою комп’ютера

Тема. Повітря навколо нас. Термометр

Мета. Ознайомити учнів із повітрям, його властивостями, значенням; властивостями рідин, які здатні розширюватися при нагріванні та стискатися при охолодженні, використанням цих рідин у термометрах; ознайомити із будовою термометра, його видами; розвивати спостережливість, вміння) аналізувати природні явища; виховувати бережне ставлення до повітря, що нас оточує, зацікавленість до уроку природознавства.

Хід уроку

І. Хвилинка спостережень.

— Яке сьогодні небо?

— Чи були зранку опади?

— Чи є сьогодні вітер?

— Яка довжина тіні від гномона?

— Що можна сказати про сьогоднішню погоду?

— Порівняємо її з погодою попередніх днів тижня. Що ви помітили?

ІІ. Актуалізація опорних знань.

— Що оточує нас усюди і завжди?

— Чим ми дихаємо?

— Загадка: без рук, без ніг, а ворота відчиняє? (Вітер).

— Чому буває вітер?

— Рослини — легені Землі. Чому так говорять?

ІІІ. Повідомлення теми та завдань уроку.

Загадка.

Куди вступиш, усюди маєш, хоч не бачиш, а вживаєш. Що це таке? (Повітря).

- На сьогоднішньому уроці ви дізнаєтеся про повітряну оболонку Землі, властивості повітря, про те, яке значення має воно для всіх живих організмів. Навчимося користуватися термометром, розглянемо його будову й різні види термометрів для вимірювання температури.

IV. Вивчення нового матеріалу.

1. Розповідь з елементами бесіди про властивості повітря.

— Сьогодні мені зустрівся добрий чародій. Як звуть його, ви дізнаєтесь тоді, коли відгадаєте загадку:

" Прийшов хтось, взяв щось, бігти за ним — не знати за ким" (Вітер).

- Так, саме Вітер, житель країни Таємниць повітряного океану, відкрив їх мені, а я хочу розповісти вам.

Уявімо, що ми опинилися посеред чудової лісової галявини. Співають пташки, цвітуть квіти, легенький вітерець погойдує дерева.

— А де ж тут повітря? — запитаєте ви. — Повітря навколо нас, товстим шаром оточує Землю, але ми його не бачимо. Як ви гадаєте, чому? Ми не можемо бачити повітря тому, що воно прозоре, без кольору.

Дослід 1.

— Як же дізнатися, що повітря дійсно існує? Проведемо такий дослід. Візьміть у руки зошит і помахайте ним перед обличчям. Що ви відчули?

— У повсякденному житті нам не доводиться думати про небо, повітря. Ми просто забуваємо про них. І лише під час бігу чи їзди, а також вітру чи бурі ми відчуваємо опір нашому рухові. Це ще більше підтверджує існування повітря.

Дослід 2.

- У мене в руках повітряна кулька. Я розв’яжу ниточку. Що ви почули? Так, шипіння. Отже, у ній містилося повітря. Воно с всередині усіх порожнистих предметів на Землі, також і в органах людського тіла. Повітря тисне на предмети з певною силою. Цей тиск називається атмосферним тиском. Людина пристосувалася до тиску на дні повітряного океану і відчуває зниження або підвищення атмосферного тиску. На висоті більш як 4 км вона відчуває «гірську хворобу»: їй важко дихати, інколи лопаються кровоносні судини, починається кровотеча, запаморочення, втрата свідомості.

Дослід 3.

Спробуємо втопити порожню пляшечку у склянці води. З отвору пляшечки побіжать бульбашки. Що це за невидимка там сидить? Це — повітря. Порожня пляшечка не тоне у воді. Значить, повітря легше за воду.

— Як ви гадаєте, повітря має запах? Ні, але у повітрі легко й швидко поширюється запах духів і аромат квітів. Цілюща ранкова свіжість травня сповнена ароматом квітучої весни. В розпалі літа повітря ніби настояне на травах. Восени, коли небо вкрите свинцевими хмарами, віє свіжістю і прохолодою. А як легко дихається після грози! Ні з чим не зрівняється запах першого снігу, коли свіжий вітерець грайливо змітає перші сніжинки і холодить обличчя. В сонячні березневі дні нас бадьорить особлива свіжість талого снігу.

Отже, повітря має такі властивості: воно прозоре, без кольору, без запаху. легше від води, заповнює всі порожнини, знаходиться у ґрунті, воді.

Використовуємо схему (створюємо її на комп’ютері при спостереженні учнів).

2. Розповідь вчителя про призначення повітря для живих організмів.

Використовуємо презентацію, на основі якої будуємо бесіду.

- Діти, чим ми дихаємо?

— Правильно, повітрям. У ньому є кисень, який дуже необхідний для дихання не лише людям, але й тваринам і рослинам. Саме рослини виділяють кисень і тому їх ще називають зеленими легенями Землі. Завдяки повітрю ми живемо. Тому й повинні дбати про чистоту повітряного океану. Забруднене повітря — велика загроза для всього людства. А ким і чим забруднюється повітря?

Щоб уникнути цього, на заводах, фабриках, комбінатах потрібно встановлювати повітроочисні споруди. Часто пил, який викидається в повітря, містить різні отруйні речовини, що спричиняють ту чи іншу хворобу.

Сьогодні Україна — одна з екологічно «брудних» країн. За 1986;1991 роки усіма джерелами забруднення було викинуто в атмосферу більше 100 мільйонів тонн шкідливих речовин. 20% міського населення України проживає у зонах, де наявність шкідливих речовин у повітрі перевищує допустимі норми у 15 і більше разів. Трагедією в житті українського народу стала аварія на Чорнобильській АЕС.

Тому люди повинні пам’ятати і дбати про чистоту повітряного океану.

3. Фізкультхвилинка.

Повітря нам потрібне всім:

І дорослим, і малим.

Мені, тобі, звірятку, пташці,

Листочку, квіточці, комашці.

Чи під воду ми пірнаємо ;

все ж повітря споживаємо.

Комашка по землі повзе ;

І та повітрям дихає.

Вітер крила обертає молодого вітряка

І вітрила надуває величезного човна, А щоб повітря чистим було, Потрібно, щоб дерев багато росло.

4. Демонстрація дослідів на виявлення властивостей рідин розширюватися при нагріванні і стискуватися при охолодженні.

- Наллємо повну пробірку забарвленої води і закриємо її корком із скляною трубкою. Вода зайде в трубку. На трубці на рівні води є наклеєна смужка паперу. Опустимо пробірку в гарячу воду, що ви помітили? Чому рівень води в пробірці змінився?

— А тепер опустимо ту ж пробірку в холодну воду. Як змінився рівень води в пробірці?

— Як ви гадаєте, чому рівень води при нагріванні підвищується, а при охолодженні знижується? (Вода має властивість розширюватися при нагріванні, стискуватися при охолодженні. Такі властивості, крім води, мають й інші рідини: олія, гас, спирт, рідкий метал ртуть).

5. Ознайомлення з будовою та принципом дії термометра. (Вчитель демонструє на малюнках різні види термометрів).

Термометр складається зі шкали, на якій поділками позначено градуси. Кожна поділка відповідає одному градусу. Цифри, що стоять біля поділок, показують число градусів. До шкали прикріплюється скляна трубка. Нижня частина заповнена ртуттю або спиртом. Коли надворі тепло, рідина в трубці піднімається вище нуля, а коли холодно, — опускається нижче нуля. Як ви гадаєте, чому?

— Покази термометра записують так: якщо рідина піднялася вище нуля, наприклад, на 3 поділки, записуємо +3°, тобто 3° тепла. Кружечок біля цифри означає слово «градус» .

6. Практична робота.

(На моделях термометрів учні показують температуру).

V. Закріплення нового матеріалу.

1. Розв’язування природничих задач.

а). Дівчинка гралася з м’ячем. Раптом він натрапив на гострий предмет і пробився. Почувся гучний свист. Як пояснити це явище?

— Які ще, крім названої, властивості повітря вам відомі?

— Чому потрібно боротися за чистоту повітря?

— Що називають зеленими легенями Землі і чому?

б). Хлопчик не вміє плавати. Він захотів скупатися у річці. Друг позичив йому надувний круг. Чому круг не тонув, а утримував хлопчика на поверхні води?

в). У морозний день Юрко приніс додому повну пляшку олії. Через деякий час олія потекла по стінках пляшки, частина олії вилилася. Чому?

— Де використовують властивості рідин розширюватися при нагріванні і при охолодженні стискуватися?

— Які види термометрів вам відомі?

— З чого складається термометр?

2. Робота з підручником.

а). Опрацювання статей «Повітря навколо нас», «Термометр.» б). Відповіді на питання.

— Які види термометрів вам відомі?

— Чим відрізняються рідини в термометрах для вимірювання температури повітря і вимірювання температури тіла людини? (Забарвлення рідини, що знаходиться всередині).

— Рідина, що має червоний колір, — це зафарбований спирт, а рідина сіруватого кольору — рідкий метал ртуть. Яку властивість рідин використано?

— Погляньте на сторінку 4. Прочитайте дослід № 3. У мене є дві склянки з водою. В одну я кину шматочок крейди. На стінках склянки з’явилися бульбашки. Чому? (Виділилося повітря).

— Для чого потрібне повітря людині?

— Що нового ви дізналися про повітря?

3. Робота з зошитом (ст. 19).

VI. Підсумок уроку.

— Яку тему ми вивчили на уроці?

— Що сподобалось вам на сьогоднішньому уроці?

VII. Домашнє завдання.

Читати і переказувати статті з підручника: «Повітря навколо нас», «Термометр»; дати відповіді на запитання до них.

Тема. Нежива і жива природа

Мета. Продовжувати формувати в учнів поняття «природа»; ознайомити їх зі значенням природи для життя рослин, тварин, людей; навчати дітей розрізняти живу і неживу природу, виховувати дбайливе ставлення до природних об'єктів.

Хід уроку

І. Хвилинка спостережень.

— Яка пора року зараз?

— Який місяць?

— Що ви можете сказати про стан неба?

— Надворі світить сонце, чи хмарно?

— Сьогодні тепло чи холодно?

— Чи є надворі вітер?

— Як поводять себе звірі, птахи?

П. Перевірка домашнього завдання.

1. Фронтальне опитування.

- Що ви знаєте про повітря?

— Як довести, що повітря оточує нас?

— Як ви дізналися, що вода під час нагрівання розширюється, а під час охолодження — стискується?

— Які ще рідини мають такі властивості?

— Чому в теплу погоду ртуть у термометрі піднімається вище нуля, а в холодну — опускається нижче нуля?

— Скільки треба наливати води в посудину, коли її ставлять на вогонь?

2. Індивідуальне опитування (використовуємо комп’ютерні тести або запитання у вигляді роздаткового матеріалу):

ПІ. Повідомлення теми та завдань уроку.

— Ознайомлення з живою і неживою природою; зв’язки між ними.

IV. Вивчення нового матеріалу.

1. Читання вірша з паралельним самостійним переглядом учнями запропонованих малюнків на комп’ютері.

Яка природа!.. кращої нема, Як річка…

— Про що говориться у вірші?

2. Бесіда про природу.

- Що таке природа?

— Чи все те, що оточує нас, належить до природи ?

— Подивіться на будинки, споруди, на все те, що зроблене руками людини. Чи належить це до природи?

.- Розрізняють природу живу і неживу. Що відноситься до неживої природи?

— Нежива природа — це Сонце, Місяць, зорі, Земля, повітря і вода.

— Що таке жива природа? Що сюди відноситься?

— Жива природа — це усе, що народжується, живиться, дихає, росте, розмножується, відмирає. Це рослини, тварини, люди.

— Усе живе дістає від неживої природи необхідні їм для життя тепло, світло, поживні речовини, воду, повітря.

— Здійснимо уявну мандрівку парком. Подихаємо свіжим повітрям. А до якої природи відноситься повітря?

— Подивіться, яке ясне сонечко. Воно пестить нас своїм теплом, ніжним промінням. До якої природи воно належить?

— Вгорі по небу пливуть пухнасті білі хмарки. Як ви думаєте, до якої природи вони належать? А саме небо до якої групи віднесемо?

— Он полетів горобець, сорока скрекоче на яблуні. До якої природи вони відносяться? Чому?

— У сусідньому дворі загавкав пес. Він жива чи нежива істота?

— Погляньте навкруги. Скільки у парку дерев! Чи належать вони до живої природи? Чому?

— А чи відносяться до живої природи кущі? Чому?

— Повертаймося назад до школи. Як ви гадаєте: школа і житловий будинок біля неї належать до природи? Або ж візьмемо машину, кран. Звичайно, вони не належать до природи, тому що зроблені руками людей.

3. Підсумок.

Ми повинні завжди пам’ятати: як живу, так і неживу природу потрібно оберігати. Дуже багато рослин і тварин знаходяться на грані вимирання. Деяких видів налічується дуже мало. Отже, оберігаючи їх, ми цим самим робимо добро собі і всім навколишнім. Крім цього, ми повинні боротися за чистоту повітря, річок, ставків, морів.

V. Закріплення нового матеріалу.

1. Робота з презентацією.

2. Відповіді на питання після тексту.

3. Читання віршів.

Ворон шепче воронятку:

— Мій біленький.

Слон говорить слоненятку:

— Мій маленький.

Заєць каже зайченяті:

— Мій хвостатий.

Гуска ніжно гусеняті:

— Мій крилатий.

— Про кого говориться у вірші?

До якої природи відносяться ці об'єкти? Чому?

В небі, чистім і прозорім, Сонце сяє,

Наче в морі, в жовтім житі

Хвиля грає.

— Про яку природу розповідається у цьому вірші?

(Далі пропонується ще кілька загадок. Діти відгадують і визначають, до якої природи належать відгадки).

4. Гра «Жива чи нежива природа» .

Вчитель називає слова, але демонструє зовсім протилежні об'єкти. Учні, якщо те, що каже (а не показує на комп’ютері) вчитель жива природа, плещуть у долоні, а якщо нежива;- не плещуть.

Соняшник, сонце, ячмінь, білка, півень, повітря, капелюх, жовтень, мірошник, суниця, кожушок, плугатар, автобус, береза, дощ, явище, син, земля, вода, небо, батько, мати, онук, море, сад, кінь, віл, долина, соловей, буряк.

VI. Підсумок уроку.

1. Гра «Хто більше?» . (Учні діляться на дві команди).

— Одна команда називає предмети живої природи. Інша — предмети неживої природи. І так по черзі. Виграє та команда, яка більше назве предметів.

— За якими ознаками ви розрізняєте живу і неживу природу?

2. Робота з зошитом з природознавства (ст. 20).

VII. Домашнє завдання.

Прочитати статтю в підручнику «Нежива і жива природа». Дібрати по три загадки про предмети живої і неживої природи.

Висновки

Сьогоднішній рівень розвитку ІКТ пропонує реальну можливість створення освітнього середовища без меж. Щоб створити освітнє середовище без меж, людині необхідно: подолати дві основні перешкоди:

· географічні відстані;

· відмінності в здібностях різних людей сприймати і передавати одну і ту ж інформацію.

На нашу думку використання ППЗ в навчальному процесі досить можливе і актуальне на даний час, оскільки в сучасних умовах школі просто необхідно наділити підопічних не лише якісною інформацією (що безперечно можна зробити, використовуючи комп’ютерні дидактичні засоби) але й розвити на пропедевтичному рівні такі якості як вміння спілкуватись з інформаційною технікою та правильно діяти в умовах інформаційного середовища.