Виклад основного матеріалу й обґрунтування отриманих результатів дослідження

Опрацювання наукового доробку [1−11] дало змогу з’ясувати, що програма ППФП студентів технічного ВНЗ за напрямом «Мікрота наноелектроніка» має бути побудована на основі визначення вимог до особистості спеціаліста й, насамперед, до його стану його психофізичної підготовленості. Останні, зі свого боку, обумовлені чинниками, що визначені специфікою професійної діяльності. При цьому, як зазначають С. І. Присяжнюк, В. П. Краснов, М. О. Третяков, Р. Т. Раєвський. (2007), Л. П. Пилипей (2009), слід ураховувати реалії цих спеціальностей і бути орієнтованими на перспективу розвитку професії. Загалом, програму заходів ППФП спрямовано на підвищення загальної неспецифічної адаптації та забезпечення довгочасних, пристосованих реакцій удосконалення механізмів її дії.

У цьому аспекті заслуговують на увагу думки низки авторитарних фахівців [2; 3; 5; 7] щодо пріоритетного принципу ППФП, який трактовано у зв’язку з виникненням і розвитком нових спеціальностей. Це так званий принцип «випереджувального розвитку» системи ППФП, порівняно з динамікою розвитку професій і постійно нівелюючих вимог до спеціальності. Випереджувальні відносини професійних, соціальних структур створюють ґрунтовну основу для розвитку системи ППФП. Вона акцентована на посилення прогностичного спрямування на підставі оволодіння професійною соціально-пізнавальною інформацією; соціальними, професійними, суспільними зв’язками та особливостями, у яких реалізується суспільно-професійна й соціальна функція системи ППФП [2−4]. Їх практична реалізація можлива за умови органічної взаємодії та чіткого зворотного зв’язку інноваційного наукового пошуку з процесом навчання й професійного становлення фахівців, котрі спеціалізуються за напрямом «Мікрота наноелектроніка».

В. А. Кабачков, С. А. Полієвський, А. Е. Буров (2010) особливу увагу у своїх роботах звертають на те, що специфічні вимоги до спеціальної фізичної підготовленості працівників технічної галузі обґрунтовані сукупністю конкретних чинників і психофізіологічних навантажень. Теоретико-методичні аспекти спеціальної фізичної підготовки ґрунтуються на чільних науково-методичних положеннях теорії й методики фізичного виховання.

Під час розробки ППФП студентів, які спеціалізуються за напрямом «Мікрота наноелектроніка», її загальні положення слід установлювати, проводячи дослідження в групах споріднених професій [8]. Водночас така діяльність має бути перманентною й доповнюватися поглибленими психофізіологічними дослідженнями на робочих місцях із застосуванням методик, що використовуються у фізіології, психології, гігієні праці та фізичній культурі [1; 4; 7; 9]. Отже, як уважають спеціалісти, накопичується науковий матеріал з урахуванням тих постійних змін, які відбуваються в галузі під впливом науково-технічного розвитку.

При цьому, як зазначено в низці праць [2; 3; 5; 10], конкретизація змістового складника ППФП визначається на основі компетентнісного підходу, а її результат — станом професійної компетентності студентів за напрямом «Мікрота наноелектроніка». Відповідно до базових положень компетентнісного підходу, результатом професійної освіти має бути формування професійної компетентності студентів за обраною спеціальністю як сукупності різнобічних компетенцій, що забезпечують ефективність дій у професійній діяльності.

Професійна компетентність студентів технічних спеціальностей ВНЗ представлена на кшталт інтегральної характеристики особистості. Вона передбачає комплекс сформованих знань, умінь, навичок, здібностей і мотиваційно-ціннісного ставлення до змісту та результатів майбутньої професійної діяльності [3; 5]. Водночас вона й визначає успішність її практичної реалізації. Структурний елемент професійної компетентності - це компетенція. Сукупність компетенцій визначає рівень розвитку професійної компетентності. На думку низки авторів [1; 3−6; 9; 11], провідну роль в організації ППФП має займати особистісно орієнтована спеціалізована фізична підготовка, що формує умови ефективного оволодіння студентів професійними компетенціями та їх ефективною реалізацією.

Відповідно до вимоги й особливостей професійної діяльності за напрямом «Мікрота наноелектроніка», застосування спеціалізованої фізичної підготовки є складовою частиною професійної компетентності студентів ВНЗ.

Роль такої підготовки в змісті професійної компетентності студентів цих спеціальностей полягає в тому, що вона формує й розвиває професійно значимі властивості та якості особистості, необхідні для їхньої майбутньої професійної діяльності за напрямом «Мікрой наноелектроніка».

Головна особливість таких компетентностей як педагогічного явища й результату ППФП — те, що вони не є неспецифічними, абстрактними загальнопредметними логічними операціями. У процесі спеціалізованої ППФП студенти оволодівають конкретними вміннями й навичками, що забезпечують високопродуктивну фахову діяльність за напрямом «Мікрота наноелектроніка» [3; 5].

Практично це інтегрується в готовність самостійно розв’язувати завдання стосовно інтенсифікації розвитку професійно важливих фізичних здібностей, забезпечення на цій основі підвищення рівня дієздатності, збереження та зміцнення здоров' я й конкретизації фізичної підготовленості відповідно до специфіки професії [1; 9].

Згідно з даними наукових джерел [3; 8; 9], формування фракції ППФП студентів технічного ВНЗ за напрямом «Мікрота наноелектроніка» як педагогічної системи передбачає побудову багатофакторних статистичних моделей ППФП фахівця.

Така модель будується на основі з’ясування ключових чинників, що визначають рівень професійної працездатності спеціаліста технічного напряму підготовки, та форм зв’язку й ступеня взаємозалежності структурних складників параметрів моделі. Останнє передбачає побудову професіограми фахівця [2; 8]. Зі свого боку, це вимагає з’ясування основних характеристик, що визначають типові риси майбутньої трудової діяльності за напрямом «Мікрота наноелектроніка», її вплив на організм, а також визначення переліку професійно значущих фізичні здібностей і рухових навичок, що забезпечують високу ефективність праці.

Це вимагає застосування дисперсійного, кореляційного й регресійного методів для об' єктивної оцінки суттєвості значення різних компонентів у ППФП студентів, які спеціалізуються за напрямом «Мікрота наноелектроніка».

Таким чином формуються об'єктивні передумови науково обґрунтованого вибору методичних основ для забезпечення дієвості їх реалізації в системі фізичного виховання.

Конкретизація змісту ППФП у технічному ВНЗ за напрямом «Мікрота наноелектроніка» ґрунтується на [1; 3; 8] психофізіологічній тотожності майбутнього трудового процесу й фізичного виховання. Завдяки саме цій тотожності на заняттях можна моделювати окремі елементи трудових процесів.

Основними чинниками, які визначають загальну спрямованість, завдання й зміст ППФП технічного ВНЗ студентів, котрі спеціалізуються за напрямом «Мікрота наноелектроніка», уважають форми (види) праці фахівців; умови й характер праці; режим праці та відпочинку; особливості динаміки працездатності фахівців у процесі праці й специфіку їхнього професійного стомлення та захворюваності; характер, обсяг інформації, що надходить, й умови її сприйняття студентами в процесі майбутньої трудової діяльності; характер основних професійних рухових дій; особливі зовнішні умови професійної діяльності [1; 3; 7−11].

На підставі узагальнення даних наукового доробку [1−11] з’ясовано, що ППФП студентів, які спеціалізуються за напрямом «Мікрота наноелектроніка», повинно здійснюватися за такими напрямами:

• 1) оволодіння значущими прикладними вміннями й навичками;
• 2) акцентований розвиток окремих фізичних і спеціальних якостей, які є значущими в професійній діяльності визначеного напряму підготовки;
• 3) оволодіння прикладними знаннями та вміннями в режимі праці з урахуванням умов праці визначеного напряму підготовки.

Загалом формування фракції ППФП студентів, котрі спеціалізуються за напрямом «Мікрота наноелектроніка», обумовлено вимогами до особистості фахівця, насамперед до його фізичної й психічної підготовленості, які, зі свого боку, перебувають у перманентному взаємозв'язку зі специфікою професійної діяльності [1; 5]. Основними чинниками, які визначають її зміст, для студентів цього напряму підготовки є, передусім, сфера діяльності та психофізіологічні особливості організму. При цьому вважається, що визначальним чинником, який конкретизує зміст ППФП студентів, котрі спеціалізуються за напрямом «Мікрота наноелектроніка», є динаміка працездатності переважно розумової праці, що визначається на основі фіксованих змін параметрів психофізичного стану.

Фахівці вказують [3; 4; 8], що основна форма праці студентів, котрі навчаються за напрямом «Мікрота наноелектроніка», — це розумова. Проте її поділ на «фізичну» й «розумову» носить умовний характер. Однак він необхідний для вивчення динаміки працездатності фахівців протягом робочого дня, а також конкретизації змісту ППФП. Конкретний зміст ППФП формується на основі врахування умов праці (тривалість робочого часу, комфортність виробничої сфери тощо), що й обумовлює доцільність вибору засобів фізичного виховання для досягнення високого рівня працездатності та трудової активності.

При цьому динаміка працездатності фахівців у процесі праці - інтегральний чинник, що визначає конкретний зміст ІІІІФП студентів, які спеціалізуються за напрямом «Мікрота наноелектроніка».

Загалом, на підставі вищезазначеного встановлено, що формування ППФП студентів напряму «Мікрота наноелектроніка» ґрунтується на тому, наскільки якісно вона створюватиме необхідні передумови для її ефективної реалізації, гарантуватиме інтегральне підвищення загального рівня функціональних й адаптаційних можливостей організму, стимулюватиме різнобічний розвиток рухових здібностей, формуватиме фонд рухових умінь і навичок, що сприяють оволодінню новими та перетворенню засвоєних раніше форм робочих рухів.

прикладний фізичний виховання студент.