Диверсифікація кредитних ризиків банків в умовах глобалізації

Анотація

банківський установа фінансування сільський Розкрито застосування якісно нових підходів до розвитку банківської системи, формування спільного європейського ринку і проведення спільної економічної та фінансової політики. На основі вивченння норм та правил регулювання фінансових систем, правил і моделей, що розроблені наднаціональними органами, які регулятори більшості європейських країн застосовують у своїй діяльності.

Висвітлено концепцію Німеччини в наглядовому процесі, що базується на якісному, ризик-орієнтованому підході, зазначено основні вимоги до кредитних організацій Франції. Окреслено основні документи, що регулюють діяльність банківських установ Іспанії та Португалії. А також, на основі аналізу основних показників розвитку банківської системи Польщі виявлено основні тенденції роботи банківського сектору, та їх роль у фінансуванні сільських територій й сільського господарства країни.

Виявлені основні проблем диверсифікації кредитних ризиків та визначені перспективи розвитку національної банківської системи, шляхи забезпечення стабільного розвитку в умовах глобалізації на основі орієнтації на заплановану глобальну реформу банківського сектора, що отримала назву «Базель 3» і стане найбільшою за останнє десятиліття. Головне положення реформи передбачає поступове збільшення рівня ліквідних резервів власного капіталу банківської установи на 2%. Визначено, що існує необхідність нарощування ресурсної бази, здійснення суттєвих змін в структурі кредитного портфеля та механізмах диверсифікація кредитних ризиків українських банків.

Ключові слова: банки, ризики, диверсифікація, капітал, резерви, глобалізація, ризики, економіка, регулювання, контроль.

Annotation

Application of qualitatively new approaches to development of a banking system, formation of the common European market and carrying out joint economic and financial policy is opened. On a basis вивченння norms and regulations of the financial systems, rules and models developed by supranational bodies, regulators of the majority of the European countries apply in the activity. Are lit the concept of Germany in supervising process, based on qualitative, risk — the focused approach, the main requirements to the credit organizations of France are specified. The main documents regulating activity of banking institutions of Spain and Portugal are defined. And also, on the basis of the analysis of the main indicators of development of a banking system of Poland the main tendencies of work of the banking sector, and their role in financing of rural territories and agriculture of the country are revealed. The main problems of diversification of credit risks are revealed and prospects of development of a national banking system, a way of providing a sustainable development in the conditions of globalization on the basis of the orientation to the planned global reform of the banking sector which received the name «Basel 3» are defined and will become the largest for the last decade. The main thing of provision of reform provides gradual increase in level of liquid reserves of own capital of banking institution by 2%. It is defined that there is a need of accumulation of resource base, implementation of essential changes in structure of a credit portfolio and mechanisms diversification of credit risks of the Ukrainian banks.

Keywords: banks, risk diversification, capital, reserves, globalization, risk, economics, regulation and control.

Постановка проблеми у загальному вигляді та її зв’язок із важливими науковими чи практичними завданнями. Динамічний розвиток глобальної економіки та зміна операційного середовища на рівні локальних економік передусім виявляє слабкі місця саме в банківському регулюванні. Це змушує регуляторів постійно вдосконалювати інструменти регулювання та контролю, щоб мати можливість обмежувати вплив негативних процесів і потенційних ризиків фінансової системи на реальний сектор економіки.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Грошовому кредиту основоположник економічної науки А. Сміт відводив скромне місце, розглядаючи його тільки як засіб активізації капіталу[1]. Кредитній діяльності банківських установ, її ролі в економічному розвитку країни та дослідженню специфіки кредитних ризиків, теорії кредиту та проблемам кредитування і диверсифікації ризиків присвячено праці вітчизняних науковців А. М. Мороза, М. І. Савлук, М. Ф. Пуховкіна [2], К. С. Ревенчук [3], О. В. Дзюблюка, М.І. Крупки, Л.М. Кіндрацької, А. М. Герасимовича, М. Я. Дем’яненко, В. М. Алексійчук, О. Є. Гудзь, А. В. Сомик та інших[4,5]. Усі вони розглядали процес кредитування, що складається із певних стадій: вибору кредитної політики; аналізу ринку кредитів; формування кредитного портфеля; оцінки кредитоспроможності позичальника; стабільності та ефективності кредитної системи. Встановлено, що за допомогою проведеного аналізу можливо виявити недоліки у функціонуванні кредитного портфеля. Домінуючою концепцією оптимізацією кредитних ризиків є теорія диверсифікації. Сутність її полягає у всебічній диверсифікації операцій банку, в тому числі і кредитних. Сучасні дослідники вважають, що надання кількох великих позичок є значно небезпечнішим, ніж значної кількості дрібних. Науковці відмічають, що при такому методі мінімізації ризику проблема розв’язується не за рахунок знищення економічних чинників його появи, а шляхом використання суспільних ресурсів для покриття структурних вад функціонування окремих господарських суб'єктів. Однак наявні дослідження не можуть дати в повній мірі відповіді на всі запитання та повне вирішення проблем розвитку банківської системи в умовах глобалізації.

Формулювання цілей статті. Формування і вдосконалення банківської системи України повинно бути побудоване на використанні світового досвіду банків розвинутих країн які працюють в інших економічних умовах, але їх методи роботи можуть бути адаптовані до застосування і в нашій державі.

Виклад основного матеріалу дослідження. Український банківський регулятор вдосконалює банківський нагляд самостійно (у т.ч. базуючись на міжнародному досвіді), у той час як регулятори більшості європейських країн при визначенні норм та правил регулювання фінансових систем застосовують у своїй діяльності правила і моделі, розроблені наднаціональними органами.

Одними з найбільших в Європі та світі виступають банківські системи Німеччини та Франції є (як за обсягом активів, так і за їх відношенням до ВВП). Стан міжнародних фінансових ринків та світової економіки в цілому залежить значною мірою від стабільності фінансового сектору цих країн[6].

В Німеччині кількість зареєстрованих банківських установ на початок 2013 року склала 1737. Їх загальні активи становили 8,59 трлн. євро, та у 3 рази перевищували ВВП країни. Окрім того, діяльність в країні на відповідну дату здійснювали 40 дочірніх установ банків з країн ЄС; а також 1 та 39 (відповідно) філій та дочірніх установ банків з інших країн. Загальний показник адекватності капіталу становив 14,17%, а частка капіталу першого рівня в капіталі банківської системи становила майже 90%.

Концепція Німеччини в наглядовому процесі (SRP) базується на якісному, ризик-орієнтованому підході, відповідно до вимог статті 124 Директиви 2006/48/ЕС і європейських стандартів для SRP. Ця концепція викладена в публікації «Ризик-орієнтований нагляд після впровадження Компонента 2 Базеля II». Основним елементом ризик-орієнтованого нагляду Німеччини є класифікація ризиків кожної установи і банківської групи шляхом створення Профілю ризиків банку, який складається Бундесбанком, а потім доопрацьовується та затверджується BaFin.

Оцінки ризику варіюється відповідно до характеру, масштабів і складності діяльності фінансової установи. Якість управління ризиками оцінюється щонайменше щорічно, і результат представляється у вигляді 12-позиційної матриці ризиків. Аналізується передусім достатність капіталу та якість організації ризик-менеджменту. Крім річної звітності, до уваги беруться регулярні звіти про платоспроможність інституту, його ліквідність, портфель великих кредитів, а також результати перевірки на місцях та інформація, отримана у зустрічах з вищим керівництвом[6].

Кількість зареєстрованих банківських установ на початок 2013 року у Франції склала 381. Їх загальні активи 7,13 трлн. євро у 3,5 рази перевищували ВВП країни. В країні на цю дату здійснювали діяльність 40 філій і 20 дочірніх установ банків з країн ЄС, а також 42 та 59 (відповідно) філій та дочірніх установ банків з інших країн. Загальний показник адекватності капіталу становив 17%, а частка капіталу першого рівня в капіталі БСФ становила 80% Кредитні організації, що зареєстровані на території Франції, повинні сформувати початковий капітал в обсязі не менше 5 млн. євро. Подібні вимоги застосовуються також для філій іноземних установ, які мають здійснювати діяльність в країні, при цьому кошти, в розмірі не менше 5 млн. євро мають бути розміщені на відповідних рахунках філії. Вимоги стосовно структури капіталу та забезпечення капіталом ідентичні рекомендаціям базельського комітетуБазель ІІ [6].

Центробанки Іспанії та Португалії, що є органами банківського нагляду в цих країнах, у своїй діяльності в частині нагляду спираються на відповідні директиви ЄС, рекомендації Базельського комітету та Європейського комітету з банківського нагляду (CEBS). CEBS є незалежним органом ЄС, основними завданнями якого є забезпечення ефективного та послідовного пруденційного регулювання і нагляду в європейському банківському секторі та сприяння створенню єдиної системи правил банківського нагляду на всій території ЄС, в тому числі підходів до розрахунку достатності капіталу під різні види ризиків[7].

Високими показниками капіталізації та конкуренції, орієнтацією на внутрішню економіку та високим рівнем можна охарактеризувати банківську систему Республіки Польщі. Банки мають розгалужену регіональну мережу та пропонують переважно невисокі відсоткові ставки за кредитами і депозитами. Вклади в банківських установах додатково захищені з боку держави [8].

Таблиця 1. Основні показники розвитку банківської системи Польщі.

*Джерело:побудовано на основі [8]

Банківська система Польщі (далі БСП) складається з Національного банку Польщі (НБП), комерційних та кооперативних банків, а також філій іноземних банківських установ, які здійснюють діяльність в країні. Функції нагляду за діяльністю фінансових установ сконцентровано на рівні Польської фінансової інспекції (KNF^[i]) та НБП. На початок вересня 2013 року в країні працювало 42 комерційні та 572 кооперативні банки, а також 27 філій іноземних банківських установ. При цьому, частка 5 найбільших банків у кредитному портфелі, активах та клієнтських депозитах не перевищує 50%. Переважна частина установ контролюється приватними інвесторами; окрім того, 4 банки підконтрольні державі, а 59 установ мають іноземних власників.

На фінансовому ринку країни зберігається високий рівень конкуренції, що обумовлює поступову втрату позицій кооперативних банків на ринку. Частка кооперативних банків та філій іноземних банківських установ у загальних активах та зобов’язаннях банківської системи на перевищує 10%. Кооперативні банки в Польщі відіграють важливу роль у фінансуванні сільських територій й сільського господарства (через ці установи держава надає пільгові кредити для сільського господарства та здійснює виплати фермерам з фондів ЄС та національного бюджету).

З початку кризи на світових фінансових ринках жодному банку Польщі не знадобилася рекапіталізація за рахунок державних коштів оскільки якість доходних активів і ресурсної бази лишається на високому рівні. Банківські установи підтримують високі показники капіталізації, прибутковості та ліквідності. За даними загальноєвропейського органу банківського нагляду, банківська система Польщі демонструє одні з найкращих показників достатності капіталу.

Балансовий капітал банківської системи на початок вересня 2013 року склав 149,3 млрд. PLN, що на 44% більше, ніж станом на 01.01.2010 р. Зростання капіталу відбулось переважно за рахунок збільшення статутних фондів комерційних банків (у т.ч. емісійного доходу), додаткового капіталу, резервного фонду, а також результатів діяльності. На початок вересня 2013 року частка балансового капіталу у пасивах банківської системи склала 10,7%. Зобов’язання банківської системи з початку 2010 року збільшились на 31% (на 297,4 млрд. PLN) та станом на 01.09.2013 р. склали 1 251,0 млрд. PLN. Акції 15 банківських установ країни обертаються на Варшавській фондовій біржі.

Зростання зобов’язань відбулось переважно за рахунок залучення внутрішніх депозитів клієнтів, частка яких у зобов’язаннях банківської системи складає майже 70%. Основу депозитного портфеля банківської системи формують кошти в національній валюті (їх частка в депозитах домогосподарств перевищує 92%; в депозитах підприємств — 84%). Це зумовлено високим рівнем довіри до національної валюти на внутрішньому ринку та різницею у відсоткових ставках. Загалом якість ресурсної бази банківських установ є високою. Більшість банків орієнтовані на внутрішній депозитний ринок. При цьому, залежність банків від боргового фінансування та стану валютного ринку є помірною.

З початку 2010 року обсяг активів банківської системи збільшився на 32% та станом на 01.09.2013 р. склав 1,4 трлн. PLN. Зростання активів відбулось передусім за рахунок кредитування резидентів та збільшення обсягу фінансових інвестицій. Впродовж аналізованого періоду польські банки активно нарощували роздрібне кредитування (у т.ч. за рахунок надання іпотечних кредитів), а також обсяги кредитування компаній малого та середнього бізнесу. На початок вересня 2013 року частка заборгованості позичальників нефінансового сектору у загальному кредитному портфелі банків склала майже 90%. При цьому, переважають кредити в національній валюті.

У структурі портфеля корпоративних кредитів (великий бізнес) переважають кредити в поточну та інвестиційну діяльність (46% та 32% відповідно). Частка іпотеки та овердрафтів на початок вересня 2013 року склала 8% та 14% відповідно. Останні є найбільш проблемними, виходячи з питомої ваги знецінених кредитів (майже третина відповідного портфеля).

Портфель кредитів МСБ має задовільну якість. Чверть відповідного портфеля сформована кредитами на придбання нерухомості, тоді як частка овердрафтів на початок вересня складає лише 8%. Найбільшу частину роздрібного кредитного портфеля формують кредити на придбання житла (63%) та нецільові споживчі кредити (21%). При цьому, частка карткових кредитів, а також кредитів в поточну і інвестиційну діяльність, є незначною. Якість роздрібного кредитного портфеля є високою. При цьому, рівень знецінених кредитів за картковими і нецільовими кредитами є суттєво вищим, ніж за іпотекою — станом на 01.09.2013 р. він склав 12,6% та 12,1% відповідно.

Якість фінансових інвестицій (що утримуються для продажу) загалом є задовільною, а в їх структурі переважають інструменти боргового характеру. Близько половини від загального обсягу фінансових інвестицій сформовано вкладеннями в суверенні боргові інструменти та цінні папери емітентів фінансового сектору. Обсяг сформованих резервів (на початок липня 2013 року) склав майже 40 млрд. PLN, з яких 44% розраховано на індивідуальній основі. Рівень резервування кредитів і споріднених з ними активів складає близько 4%.

Банківські установи демонструють задовільні показники прибутковості та мають класичну структуру доходів і витрат. При цьому, структура основних складових доходів та витрат суттєвих змін впродовж аналізованого періоду не зазнала: ключовими складовими доходів є процентні і комісійні доходи, ключовими складовими витрат — процентні та загальні адміністративні. Рентабельність капіталу банківських установ впродовж аналізованого періоду коливалась в межах 10−15%; рентабельність активів залишалась на порівняно низькому рівні, хоча й мала позитивні значення[8].

Порівняння показників діяльності свідчать, що активи українських банків на три-п`ять менші польських, а фінансові результати роботи в десятки разів гірші. За важких політичних та економічних умов банківська система України протягом 2014 року наражалася на значні ризики, зокрема кредитний. Саме внаслідок зовнішніх важкопрогнозованих шоків погіршилася платоспроможність позичальників та зріс обсяг проблемної кредитної заборгованості. Банки втратили заставне майно та інше забезпечення за кредитами, що позначилося на якості кредитного портфеля та потребувало вжиття комплексу стабілізуючих заходів [9].

Головні проблеми банківської системи це: значна девальвація гривні, спад в економіці, військові дії, недостатній рівень корпоративного управління зумовили погіршення якості кредитного портфелю банків, низький рівень капіталізації банківських установ, високі збитки банківського сектору, що склали майже 53 млрд. грн., невирішені питання, зокрема у податковій сфері, процесі реформування судової системи України та боротьби з корупцією, викривлення окремими банками статистичної звітності, що ускладнює можливості оцінки реальних масштабів кредитування банками пов’язаних осіб.

Реформування банківської системи НБУ розпочав з збільшенння нормативного значення мінімального розміру регулятивного капіталу банку (Н1) з 120 млн. грн. до 500 млн. грн. з урахуванням вимог Закону України «Про внесення змін до деяких Законів України щодо запобігання негативному впливу на стабільність банківської системи» від 04.07.2014 № 1586-VII[10].

Необхідно також врахувати той факт, що фінансисти світу чекають нові стандартизовані директиви від Базельського комітету з банківського нагляду після «Основних принципів фінансового нагляду» (прийнятих в 1997 та допрацьованих в 2006), «Базель 1» (1988) і «Нових угод про достатність капіталу» (Базель 2) (2004) [11].

За рішенням міністрів фінансів країн Великої 20-ки впровадження «Базеля ІІІ» відбуватиметься поетапно і має завершитися до 2019 року. На перший погляд, посилилися вимоги не настільки істотно. Однак цього буде цілком достатньо, щоб слабкі та нестійкі гравці покинули фінансові ринки. Що стосується тих, хто залишається, їм доведеться залучати сотні мільярдів євро додаткового капіталу. В одній тільки Німеччині для десяти найбільших німецьких банків буде потрібно 105 млрд. євро.

Планована глобальна реформа банківського сектора, що отримала назву «Базель 3», стане найбільшою за останнє десятиліття. Головне положення реформи передбачає поступове збільшення до 2019 року рівня ліквідних резервів власного капіталу банківської установи з 4% до 6%. За невиконання вимог до буферного капіталу передбачаються санкції у вигляді обмежень на виплату бонусів співробітникам та дивідендів акціонерам.

Автори реформи розраховують, що при повторенні кризи у банків не буде необхідності звертатися за державною допомогою для порятунку від банкрутства. «Базель ІІІ», так само, як і «Базель І» та «ІІ», визначатиме насамперед мінімальний розмір регулятивного капіталу, якого фінансові установи змушені будуть дотримуватися. Вимоги до розміру даного стандарту планується значно підвищити.

Згідно з існуючими на даний момент в «Базель ІІІ» вимогами передбачається, що банківські короткострокові зобов’язання строком до 30 днів повинні покриватися ліквідними активами на 100%. Ця вимога про показник ліквідності є першим універсальним міжнародним стандартом такого роду, офіційно вона має бути введена з 2015 року. З 2011 по 2015 рік правило застосовується опціонально з тим, щоб регулятори могли вивчити його наслідки[12].

Останнім часом банки все частіше заявляють про те, що нові стандарти управління ліквідністю вимагатимуть від них різкого скорочення обсягів кредитування як фізичних, так і юридичних осіб. Аналітики стверджують, що банки вже відчувають труднощі з формуванням достатніх запасів коштів державних облігацій, які дозволять виконати нові стандарти.

За оцінками JPMorgan, якби новий стандарт був введений з кінця 2010 року, загальний дефіцит ліквідності для 28 найбільших європейських банків становив 493 млрд. євро. З урахуванням цих обставин регулятори багатьох країн можуть піти на пом’якшення вимог «Базель ІІІ», які вимагають збільшення обсягу ліквідних активів банків для зміцнення позицій на випадок кризи.

Отже, незважаючи на несприятливі зовнішні обставини в банківської системи України певний запас міцності можливий на політиці докапіталізації та очищення банківського сектору від несумлінних банків. Вважаємо, що основними напрямками та заходами інтеграції банківської системи України до ЄС повинні бути: забезпечення стабільності та підвищення конкурентоспроможності вітчизняної банківської системи на міжнародних ринках банківських послуг; розробка механізму попередження та зниження ризиків згідно стандартизованих директив від Базельського комітету; посилення переваг та унеможливлення прояву кризових явищ; можливість збалансування інтересів банків та клієнтів.

Висновки

Суть нових директив полягає в значному посиленні вимог до банківських резервів на покриття можливих втрат від активних операцій, а саме до банківських ліквідних резервів та їх якості. Відповідний регулятивний капітал необхідно мати не тільки для цілей банківського регулювання, але й для визначення рейтингових оцінок та підтримки ринкових котирувань акцій фінансових установ.

На основі вивчення досвіду найбільших європейських банківських систем можна зробити висновки про необхідність нарощування ресурсної бази, здійснення суттєвих змін в структурі кредитного портфеля та механізмах диверсифікація кредитних ризиків українських банків.

Література

• 1. Сміт А. «Дослідження про природу і причини багатства народів» / А. Сміт- [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://pidruchniki.com/1 894 010 637 804/politekonomiya/printsipi_smit_proponuvav_poklasti_osnovu_sistemi_opodatkuvannya
• 2. Мороз А. М. Банківські операції [Текст]: Підручник / А. М. Мороз, М. І. Савлук, М. Ф. Пуховкіна та ін.; За заг. ред. А. М. Мороза. — 3-є вид., перероб. і доп. — К.: КНЕУ, 2008. — 608 с.
• 3. Ревенчук С. К. Гроші та кредит: Підручник / С. К. Реверчук [та ін.]; за ред. д-ра екон. наук, проф. С. К. Реверчука. — К.: Знання. 2011. — 382 с.
• 4. Кредитування в аграрному секторі економіки України: монографія / М. Я. Дем’яненко, В. М. Алексійчук, О. Є. Гудзь, А. В. Сомик — К .: ННЦ ІАЕ, 2005. — 106 с.
• 5. Гудзь О.Є. Фінансові ресурси сільськогосподарських підприємств: монографія / О.Є. Гудзь. — К.: ННЦ ІАЕ, 2007. — 578 с.
• 6. Аналіз пруденційного нагляду в Німеччині та Франції: [Електронний ресурс]. — Режим доступу: Ошибка! Недопустимый объект гиперссылки.
• 7. Аналіз пруденційного нагляду в Іспанії та Португалії: [Електронний ресурс]. — Режим доступу: nabu.com.ua›Analitics/Portug Esp. docx
• 8. Банківська система Республіки Польща: [Електронний ресурс]. — Режим доступу: Ошибка! Недопустимый объект гиперссылки.
• 9. Oсновнi показники діяльності банків України: [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://www.bank.gov.ua/control/uk/publish/article?art_id=36 807&cat_id=36 798
• 10. Постанова Правління Національного банку України від 17 листопада 2014 року № 723 «Про затвердження Змін до Інструкції про порядок регулювання діяльності банків в Україні»: [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/PB14098.html
• 11. Базель ІІ і Базель ІІІ: у чому різниця? [Електронний ресурс] / Д. Лекатіс. — Режим доступу: http://bankografo.com/bazel-ii-i-bazel-iii-u-chomu-riznitsya.html
• 12. Європейські банки: чистка балансів триває: [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://bankografo.com/yevropeyski-banki-chistka-balansiv-trivaye.html

References.

• 1. Smit, A. «The Wealth of Nations» , [Online], available at: http://pidruchniki.com/1 894 010 637 804/politekonomiya/printsipi_smit_proponuvav_poklasti_osnovu_sistemi_opodatkuvannya (Accessed 8 January 2015).
• 2. Moroz, A. M. Savluk, M. I. and Pukhovkina, M. F. (2008) Bankivs’ki operatsii [Banking operations], 3rd ed, KNEU, Kyiv, Ukraine.
• 3. Revenchuk, S. K. (2011), Hroshi ta kredyt [Money and credit], Znannia, Kyiv, Ukraine.
• 4. Dem’ianenko, M. Ya. Aleksijchuk, V. M. Hudz', O. Ye. Somyk, A. V. (2005), Kredytuvannia v ahrarnomu sektori ekonomiky Ukrainy [Lending in the agricultural sector Ukraine], NNTs IAE, Kyiv, Ukraine.
• 5. Hudz', O.Ye. (2007), Finansovi resursy sil’s’kohospodars’kykh pidpryiemstv: monohrafiia [Financial resources farms], NNTs IAE, Kyiv, Ukraine.
• 6. «Analysis of prudential supervision in Germany and France»,Analiz prudentsijnoho nahliadu v Nimechchyni ta Frantsii, [Online], available at: nabu.com.ua/Analitics/FR-Nim.docx
• 7. «Analysis of prudential supervision in Spain and Portugal», Analiz prudentsijnoho nahliadu v Ispanii ta Portuhalii: [Online], available at: nabu.com.ua›Analitics/Portug Esp. docx
• 8. «The banking system of the Republic of Poland», Bankivs’ka systema Respubliky Pol’scha: [Online], available at: nabu.com.ua/Analitics/BS Polsha. docx
• 9. «Key performance indicators of Ukrainian banks», Osnovni pokaznyky diial’nosti bankiv Ukrainy[Online], available at: http://www.bank.gov.ua/control/uk/publish/article?art_id=36 807&cat_id=36 798
• 10. «By the National Bank of Ukraine on November 17, 2014 № 723 «On Amendments to the Regulations on regulation of banks in Ukraine» «, Postanova Pravlinnia Natsional’noho banku Ukrainy vid 17 lystopada 2014 roku № 723 «Pro zatverdzhennia Zmin do Instruktsii pro poriadok rehuliuvannia diial’nosti bankiv v Ukraini» , [Online], available at: http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/PB14098.html
• 11. «Basel II and Basel III: What’s the difference?», Bazel' II i Bazel' III: u chomu riznytsia?, [Online], available at: http://bankografo.com/bazel-ii-i-bazel-iii-u-chomu-riznitsya.html
• 12. «European banks: Cleaning balances continues», Yevropejs’ki banky: chystka balansiv tryvaie, [Online], available at: http://bankografo.com/yevropeyski-banki-chistka-balansiv-trivaye.html