Кредитні відносини комерційних банків із позичальниками та шляхи їх удосконалення (на прикладі УкрСиббанку)

КУРСОВА РОБОТА з дисципліни «Фінанси підприємств»

на тему:

«Кредитні відносини комерційних банків із позичальниками та шляхи їх удосконалення» (на прикладі УкрСиббанку) Чернівці 2011

Вступ

Кредит і кредитні відносини є невід'ємною складовою економічної системи України. Сфера кредитування безпосередньо пов’язана з потребами розвитку національного виробництва. Знаходячись у центрі сучасного грошово-фінансового господарства, обслуговуючи інтереси господарських суб'єктів, кредит опосередковує зв’язки між державою, банком, товаровиробниками і населенням. Нині завдання відновлення виробничого призначення кредиту стає одним із першочергових. Кредитні відносини мають сприяти подоланню економічної кризи в Україні і забезпечувати прогресивний розвиток вітчизняного товарного виробництва.

Питання організації кредитних відносин банків з позичальниками є вельми важливим для країн з перехідною економікою, до яких належить і Україна.

Головною метою даної роботи є комплексне теоретичне і практичне вивчення актуальних проблем, пов’язаних із здійсненням кредитних відносин банків із позичальниками в період становлення ринкових відносин і розробка на цій основі ряду практичних рекомендацій щодо їх розвитку та вдосконалення регулювання кредитних відносин.

Відповідно до поставленої мети визначені конкретні завдання даної курсової роботи:

· розглянути суть, необхідність та роль кредиту в умовах ринкової економіки;

· охарактеризувати основні принципи та умови кредитування, а також функції, форми та види кредиту;

· проаналізувати діючий порядок видачі та погашення банківського кредиту;

· здійснити аналітичну оцінку кредитних відносин комерційних банків України з індивідуальними позичальниками;

· дослідити методику оцінки кредитоспроможності банками своїх позичальників;

· з’ясувати основні методи регулювання кредитного ризику;

· вивчити та розглянути шляхи удосконалення кредитних відносин банків з позичальниками.

Предметом дослідження є теоретичні і практичні питання політики у сфері кредитних відносин банку із позичальниками.

Об'єктом дослідження виступає АТ УкрСиббанк та індивідуальні позичальники.

1. Теоретичні основи кредитних відносин банків із позичальниками

1.1 Суть та необхідність кредитних відносин

Кредит є важливою категорією ринкової економіки, що відображає реальні зв’язки і відношення економічного життя суспільства. Кредит завжди був і залишається важливим важелем у стимулюванні розвитку виробництва. За його допомогою прискорюється процес обігу капіталу як на макро-, так і на мікроекономічному рівні. Опосередковуючи всі стадії відтворювального процесу, кредит сприяє досягненню вищої рентабельності виробництва і прибутковості капіталу.

Радикальні економічні перетворення, які відбуваються в країні, спонукають до переосмислення змісту суті кредиту. Адже він є невід'ємним елементом ринкового господарства. Кредити прискорюють процес відтворення на всіх етапах виробництва, розподілу, обліку і споживання. За їх рахунок формуються основні фонди та обігові кошти, здійснюються розрахунки між товаровиробниками, збільшується обсяг грошової маси в обігу, прискорюються процеси реального накопичення, виробничого і соціального розвитку підприємств.

В економічній літературі є кілька визначень кредиту, кілька трактувань його змісту і принципів впливу на ефективність господарювання. У фінансово-кредитному словнику зазначено:

«Кредит — це позика в грошовій або товарній формі на умовах повернення, і, як правило, зі сплатою відсотків». [9 ст. 103].

Трактування кредиту з точки зору суб'єктів:

«Кредит — це економічні відносини, які виникають між кредитором і позичальником з приводу одержання останнім позички в грошовій або товарній формі на умовах повернення в певний строк і, як правило, зі сплатою відсотків». [19 ст. 147].

Професор М.І. Савлук вважає:

«Кредит — це економічні відносини між юридичними і фізичними особами і державою з приводу перерозподілу вартості на засадах повернення і, як правило, з виплатою відсотків». [22 ст. 128].

В економічній літературі знаходимо й інші визначення поняття кредиту. Та більшість із них зводиться до того, що він є суто технічною категорією, тобто наданням грошових коштів у борг на засадах повернення і сплати. Таке розуміння кредиту в умовах ринкових відносин є дещо звуженим. І ось чому.

По-перше, кредит — це економічна категорія, якою передбачається не лише перерозподіл, а й акумулювання тимчасово вільних коштів держави, суб'єктів господарювання та фізичних осіб.

По-друге, кредиту притаманні принципи не лише сплати і повернення, а й цільового використання запозичених коштів, реального забезпечення кредиту.

По-третє, у кредитні відносини вступають не лише комерційні банки і підприємства, а й держава та населення.

Цей висновок підтверджують характерні особливості сучасних кредитних відносин. [28 ст. 44−47].

Отже, можна зробити такий висновок, що в економічній літературі немає єдиної думки щодо визначення суті кредиту, це пояснюється складністю економічних відносин, що виникають з цього приводу.

Не вдаючись до аналізу всіх точок зору щодо сутності кредиту, зупинимося на такому визначенні кредиту: «Кредит — це економічні відносини, що виникають між кредитодавцем і кредитоодержувачем з приводу перерозподілу вартості на умовах повернення у встановлений строк і зі сплатою процента на підставі кредитного договору». Економічні відносини між кредитором і позичальником виникають під час одержання кредиту, користування ним та його повернення. Сторони, які беруть участь у цих економічних відносинах, називаються їхніми суб'єктами, а ті грошові чи товарно-матеріальні цінності, затрати чи виконанні роботи та надані послуги, щодо яких укладається кредитний договір, є об'єктом кредиту. [22 ст. 101]

Позичальник використовує гроші чи речі для підтримання процесу виробництва або для задоволення своїх особистих потреб. Тому об'єкт кредитних відносин для позичальника має не тільки вартість, а й споживчу вартість. Вона полягає в тому, що спрямовані в обіг гроші чи речі забезпечують позичальнику зростання вартості, тобто є капіталом. Коли ж гроші або речі надаються в кредит для задоволення особистих потреб позичальника, то це передбачає одержання позичальником у майбутньому доходів від його теперішньої, минулої (пенсіонери) чи майбутньої (студенти) участі в процесі суспільного виробництва.

1.2 Роль кредиту в умовах ринкової економіки

В умовах ринкової економіки об'єктом кредитних відносин переважно гроші як загальний ресурс, за допомогою якого можна придбати всі інші ресурси — матеріальні, технічні, трудові, природні.

Кредитні відносини виникають з приводу перерозподілу вартості на засадах повернення. Саме цим вони відрізняються від інших економічних відносин.

Передумовою повернення кредиту є кругообіг основних та оборотних коштів або одержання доходів позичальником. При цьому кошти у позичальника мають вивільнитися у розмірі, що забезпечує повернення позички кредитору. У виключних випадках кредит може бути повернутий третьою особою-гарантом, коли позичальник не спроможний сам це зробити. Звичайно, конкретний строк повернення кредиту залежить від того, як здійснюється кругообіг коштів у позичальника та від можливостей кредитора щодо строку, на який він може надати кредит. Характерною рисою кредиту є сплата процентів за користування ним. Без цього у кредитора не буде зацікавленості позичати гроші. [22 ст. 128−132].

Грошовий обіг вимагає неперервності. Але в ньому бувають розриви. Товарно-грошовий обіг функціонує в системі постійної зміни форм вартості. Розглянемо стадії товарно-грошового обігу:

Стадія 1.

В цій стадії гроші (Г) витрачаються на придбання такого товару (Т), де Рс — робоча сила, Зв — засоби виробництва, без яких неможливо розпочати виробництво.

Стадія 2.

Але безперервність грошового обігу пов’язана з формуванням і відтворенням виробничого потенціалу, оплати праці, ведення витрат на виробництво реалізацією продукції, всіх розрахункових операцій. У цих розривах бере участь кредит, позички на різні цілі.

Основні чинники, які вимагають участі кредиту в системі товарно-грошових відносин:

· до майбутнього отримання виручки від реалізації потреба у додаткових грошових засобах для формування основних виробничих фондів, сверхвласних накопичень;

· потреба у додаткових грошових засобах на формування обігових коштів, понадзформованих власних обігових коштів;

· тимчасова (або сезонна) потреба в грошових засобах у зв’язку з великою тривалістю виробничого процесу, коли одержання грошей переноситься до майбутнього отримання виручки від реалізації готового товару коли потреба в грошах наступає між періодами готовності продукції відвантаженні її і сплати споживачем;

· коли в довгостроковому виробництві виникає потреба в позичці для ритмічного функціонування виробництва і своєчасної виплати заробітної плати.

Кредит виступає і бере участь в товарно-грошовому обігу в цих стадіях і всіх сферах фінансово-господарської діяльності: промисловості, сільському господарстві, будівництві, транспорті, торгівлі, а також у банківській (акціонерній, кооперативній), фінансовій, виступаючи в розривах (відсутності власних коштів) як кредит, тобто в кредитних відносинах.

При цьому треба враховувати, що кредит не повинен покривати всіх грошових засобів, яких не вистачає, а лише тих, які створюють необхідні умови для ефективного функціонування кредиту. Кредит має бути застосований лише тоді, коли повністю використані внутрішні можливості. Кредит функціонує ефективно у відрегульованій системі господарювання. [19 ст. 22−24].

Наявність товарного виробництва і грошей об'єктивно зумовлює існування та функціонування кредиту. З розвитком товарного виробництва кредит стає обов’язковим атрибутом господарювання. Виробництво продуктів як товарів означає, що в процесі відтворення відбувається відрив моменту відчуження товару від одержання грошового еквівалента, відносне відокремлення руху грошової форми вартості від товарної форми, виконання грішми функції засобу платежу та виникають кредитні відносини. Це відносне відокремлення проявляється у розбіжності у часі руху матеріальних та грошових потоків, які виникають при розподілі, обміні та споживанні сукупного суспільного продукту. Якщо рух товарних потоків випереджає грошові, тоді споживачі матеріальних цінностей на момент їх оплати не мають достатніх грошових коштів, це може зупинити нормальний рух процессу відтворення. Коли ж рух грошових потоків випереджає товарні, то в учасників виробничого процесу нагромаджуються тимчасово вільні грошові кошти. Виникає суперечність між безперервним вивільненням грошей у кругообігу обігових коштів і потребою у постійному використанні матеріальних і грошових ресурсів в інтересах прискорення процесу відтворення. Ця суперечність може бути усунута за допомогою кредиту, котрий дає можливість отримувати кредитоодержувачам грошові кошти, потрібні для оплати матеріальних цінностей та послуг, або придбати їх з відстрочкою платежу.

Отже, кредит є об'єктивною вартісною категорією, складовою частиною товарно-грошових відносин, а його необхідність викликана існуванням товарно-грошових відносин.

Потреби у кредитах виникають також у зв’язку з особливостями індивідуальних кругообігів коштів госпрозрахункових підприємств та організацій. Особливості проявляються у розбіжності в часі між вивільненням з обороту вартості в грошовій формі і авансуванням грошових коштів у новий кругообіг. Зазначені розбіжності при кругообігу фондів окремих підприємств та організацій відбуваються передусім, через сезонність виробництва.

Таке чергування зростання додаткових потреб у грошових коштах і створення тимчасово вільних залишків, їх на одному й тому ж підприємстві або організації створюють економічну основу для використання кредитів на формування його виробничих фондів і фондів обігу та погашення їх через певний час. У масштабах економіки країни сезонні потреби в додаткових коштах одних галузей народного господарства супроводжуються виникненням вільних коштів в інших галузях, що створює економічну основу для перерозподілу грошових коштів між різними галузями народного господарства за допомогою кредиту. [22 ст. 98−99].

Одним із джерел коштів, котрі можуть бути надані в позичку, є залишки на рахунках у банках вивільнених із кругообігу авансованих коштів внаслідок постійних коливань як потреби в них, так і джерел їх формування.

Передусім це — кошти призначені для нових закупок сировини, матеріалів, палива. На рахунках у банках тимчасово осідають грошові кошти, необхідні підприємствам для чергової виплати заробітної плати. До використання за цільовим призначенням на рахунках зберігаються також нерозподілені амортизаційні відрахування, прибуток та інші кошти підприємств.

Крім цих тимчасово вивільнених коштів, найбільшим кредитним ресурсом нині є грошові заощадження населення, що зберігаються як на рахунках у кредитних установах, так і на руках. Тимчасово вивільнені кошти постійно є на рахунках державного і місцевих бюджетів та бюджетних установ. Вони теж виступають кредитними ресурсами. Іноді держава з бюджету виділяє банкам кошти на поповнення їх кредитних ресурсів.

Банки, крім коштів своїх клієнтів, що зберігаються у них, мають власні кошти: статутний резервний та інші фонди, нерозподілений прибуток, що також слугують для видачі кредитів.

Отже, в економіці постійно є кошти, які можуть використовуватись як кредитні ресурси для надання позичок. Сукупність цих коштів становить позичковий фонд країни. Одна частина його — це постійні ресурси, а друга — перемінні. Характер і структура ресурсів суттєво впливає на напрями надання позичок, а також строки користування ним. Так, постійні ресурси можуть використовуватись для надання довгострокових кредитів, а перемінні - переважно для короткострокових позичок.

Виходячи із всього сказаного, можна зробити висновок, що необхідність кредиту викликана існуванням товарно-грошових відносин, а його передумовою є наявність поточних або майбутніх доходів у позичальника. Конкретними причинами необхідності кредиту є коливання потреби в коштах та джерелах їх формування як у юридичних осіб, так і у фізичних осіб. [11 ст. 39−45].

Кредитні відносини і ринок кредитних ресурсів є органічною складовою ринкової економіки. Ринок забезпечує умови для цілеспрямованого руху кредитів у ті сфери національної економіки, де вони можуть бути використані найефективніше.

В ринковій економіці кредитні відносини реалізуються шляхом діяльності незалежних конкуруючих між собою комерційних кредитних установ, сааме існування яких (прибутковість і ліквідність) прямо залежить від кредитоспроможності їхніх клієнтів.

Важливим стимулом для банків є конкурентна боротьба за залучення кредитних коштів на ринку кредитних ресурсів. Комерційні банки є самостійними і незалежними в проведенні кредитної політики. Слід зазначити, що на відміну від грошового обороту (безготівкового і готівкового) в сфері кредитування відсутні детальні, централізовано розроблені НБУ інструкції. Купуючи ресурси на вільному ринку кредитних ресурсів і продаючи їх підприємствам (фірмам), комерційні банки здійснюють прямий вплив на розвиток національної економіки. За рахунок кредитів на підприємствах забезпечується організація як поточного господарського обороту, так і розширене відтворення основного капіталу (основних фондів), створення додаткових виробничих потужностей і цілих промислових об'єктів. Обсяги кредитування народного господарства, з одного боку, не повинні перевищувати певну критичну межу, за якою починається посилення інфляційних процесів, а з другого боку, мають забезпечувати стимулювання їх процесів, а з другого боку, мають забезпечувати стимулювання розвитку національного виробництва.

У теорії кредиту проблема впливу кредитних відносин на розвиток економіки розглядається у взаємозв'язку з економічними межами кредитування. Економічні межі кредитування — це межі існування і поширення кредиту, межі, в яких кредитні відносини мають об'єктивну природу і зберігають свої сутнісні риси, що відрізняють їх від фінансових відносин. При порушенні економічних меж кредитування процес перетворюється в процес фінансування.

На макрорівні економічні межі кредиту визначаються відповідністю (кількісною, якісною і в часі) між платоспроможною потребою економіки в позиках та наявністю кредитних ресурсів. Ця відповідність обумовлюється рівнем ефективності функціонування кредитної системи країни.

На мікрорівні економічні межі кредиту визначаються відповідністю (кількісною, якісною і в часі) між пасивними операціями комерційних банків. Від обсягу пасивних операцій залежить розмір банківських ресурсів, а отже, й масштаби кредитування. З позицій позичальника, вирішальне, значення має рівень його кредитоспроможності - здатність забезпечувати своєчасне й у повному обсязі повернення позики.

Порушення меж кредитування призводить до деформації кредитних відносин, що виявляється або в недокредитуванні (нестачі кредитних вкладень у економіку). Відновлення економічних меж кредитування здійснюється у ході реалізації реформи кредитно-банківської сфери. [13 ст. 33−35].

Отже, визначення меж застосування кредиту передбачає встановлення:

· кола потреб в коштах, які можуть задовольнятися за рахунок кредиту;

· меж використання кредиту по економіці в цілому, у тому числі для збільшення оборотних коштів, основних фондів, державних потреб;

· кількісних меж надання кредиту;

· меж надання кредиту окремим позичальникам, обумовлених особливостями взаємовідносин кредитора з постачальником, з урахуванням інтересів і потреб позичальника, а також можливостей та інтересів кредитора.

Межі застосування кредиту визначаються з урахуванням перерахованих умов, а також особливостей і завдань розвитку економіки. Зазвичай межі регулюються в різні періоди розвитку економіки. Перехід до ринкової економіки супроводжувався розширенням меж застосування кредиту, що проявилося у розвиткові комерційного та іпотечного кредиту.

Отже, кредиту відводиться важлива роль у подальшому реформуванні економіки України та відродженні національного виробництва. Кінцевим підсумком має стати розвиток і підвищення ефективності національної економіки. [8 ст. 221].

В економічній літературі немає єдиної думки щодо визначення суті кредиту, це пояснюється складністю економічних відносин, що виникають з цього приводу. Необхідність кредиту викликана існуванням товарно-грошових відносин, а його передумовою є наявність поточних або майбутніх доходів у позичальника. Конкретними причинами необхідності кредиту є коливання потреби в коштах та джерелах їх формування як у юридичних осіб, так і у фізичних осіб.

2. Дослідження кредитних відносин УкрСиббанку із позичальниками

2.1 Характеристика стану економіки та фінансів УкрСиббанку

АТ «УкрСиббанк» є одним з найбільших банків в Україні, заснований в 1990 р. З 2006 р. стратегічним інвестором «УкрСиббанку» є одна з найбільших банківських груп у світі BNP Parіbas, якій належить 51% акцій банку. BNP Parіbas є лідером на міжнародному ринку банківських і фінансових послуг та один з 4 найбільших банків у світі згідно даним міжнародного рейтингового агентства Standard & Poor’s. Група представлена в більш ніж 85 країнах, кількість співробітників 161 000 людей, включаючи 125 000 у Європі. Група посідає провідні позиції у трьох основних сегментах: корпоративний і інвестиційний бізнес, управління активами та роздрібний бізнес. Присутня у Європі в усіх своїх напрямках діяльності, основними для банку двома внутрішніми ринками в роздрібному бізнесі є Франція та Італія. BNP Parіbas посідає істотні позиції в США, а також найсильніші позиції в Азії та на ринках, які розвиваються.

За версією Global Fіnance (Нью-Йорк, США) — провідного міжнародного фінансового видання, «УкрСиббанк» визнано кращим банком в Україні 2010 році:

На ринку іпотечного кредитування «УкрСиббанк» стоїть на першому місці, за даними Української національної іпотечної асоціації він займає 18,8% ринку. На фондовому ринку України «УкрСиббанк» визнано кращим інвестиційним банком. «УкрCиббанк» за версією «Ділового журналу» є кращим роботодавцем у банківській сфері України і отримав 1 місце в дослідженні якості обслуговування в банках. Аналітика банку за підсумками 2009 р. визнана кращою на ринку облігацій України. Журнал Euromoney визнав «УкрСиббанк» кращим банком в Україні в 2008 році. За розміром капіталу «УкрCиббанк» в рейтингу журналу The Banker «1000 найбільших банків світу» є першим в Україні.

АТ «УкрСиббанк» має організаційно-правову форму — відкрите акціонерне товариство, є юридичною особою, має відокремлене майно, може від свого імені набувати майнових і особистих прав, у тому числі укладати договори (угоди, контракти), бути позивачем та відповідачем в судах загальної юрисдикції.

АТ «УкрСиббанк» здійснює свою діяльність на підставі отриманих Ліцензій (Додаток А) відповідно до вимог чинного законодавства України та може виконувати практично всі банківські операції.

АТ «УкрСиббанк» належить до групи найбільших банків України, здійснює щоденну роботу над розширенням спектру фінансових інструментів і пропонує повний перелік банківських послуг, послідовно реалізуючи принцип індивідуального підходу в роботі з кожним клієнтом.

Позиції АТ «УкрСиббанк» на фінансовому ринку щороку продовжують зміцнюватися і розвиватися в усіх сегментах діяльності.

Аналізуючи вище сказане можна побудувати графіки основних фінансових показників п’яти великих банків України, які приведено на рисунках:

Рис. 2.1. Депозити фізичних осіб Рис. 2.2. Депозити юридичних осіб Рис. 2.3. Фінансовий результат Рис. 2.4. Капітал Рис. 2.5. Структура кредитно-інвестиційного портфелю Рис. 2.6. Активи та зобов’язання Оцінивши значні перспективи розвитку малого та середнього бізнесу в Україні, АТ «УкрСиббанк» реалізує стратегії активного проникнення на цей ринок, з максимальною ефективністю за доступними цінами надаючи низку простих банківських продуктів кожному суб'єкту господарської діяльності у будь-якому відділенні банку. Банку вдалося істотно наростити клієнтську базу за рахунок залучення нових клієнтів-юридичних осіб. Високі темпи зростання клієнтської бази досягнуті завдяки просуванню найбільш популярних продуктів, спрощенню тарифної політики, зниженню процентних ставок по кредитам, розширенню кількості відділень банку, що обслуговують підприємства малого та середнього бізнесу.

АТ «УкрСиббанк» вийшов на міжнародні ринки капіталу, та залучив кошти шляхом випуску єврооблігацій, залученням синдикованого кредиту та довгострокових ресурсів під гарантії експортних агентств.

Перетворення АТ «УкрСиббанк» у фінансову корпорацію, що надає повний спектр банківських та інвестиційних продуктів, послуг в сфері страхування, лізингу та спільного інвестування здійснюється за рахунок розширення спектру небанківських фінансових сервісів. Окрему увагу менеджмент банку приділяє оптимізації системи управління різними за своєю сутністю бізнес-процесами, забезпеченню «безшовної» інтеграції різних фінансових продуктів.

Торгова мережа АТ «УкрСиббанк» станом на 31.12.2008 року складає загальну кількість відділень і становить 1004 безбалансових відділень у 192 містах та селищах міського типу України.

Впродовж 2008 року банківська система України продовжувала нарощувати темпи свого розвитку, що забезпечило загальний темп зростання національної економіки. Велика робота проведена щодо залучення коштів населення та підвищення інформаційної культури фізичних осіб.

Основні конкуренти:

· КБ «Приватбанк»

· ВАТ «Райффайзен Банк Аваль»

· Ощадбанк

· Укрексімбанк

· АКБ «Укрсоцбанк»

· Промінвестбанк

· КБ «Надра»

· Правекс — банк

· АБ «Брокбізнесбанк».

Банківський ринок України має чітко визначену структуру із сталим ціновим рівнем, перерозподіл сфер впливу може відбуватися за рахунок розвитку інноваційного напрямку бізнесу. Тому банк постійно працює над розширенням свого продуктового ряду, пропонує клієнтам найбільш ефективні шляхи взаємних відносин і постійно поліпшує якість своїх послуг.

АТ «УкрСиббанк» пропонує клієнтам ряд конкурентоспроможних продуктів:

пакетне обслуговування, яке базується на реальних потребах різних сегментів ринку депозитні лінії - продукт, що пропонується для ефективного управління вільними коротко — та середньостроковими коштами.

Впродовж 2008 року банк проводив політику збільшення долі на ринку традиційних та нових банківських послуг України. Для задоволення зростаючого попиту клієнтів на банківські послуги банком удосконалювались діючи та впроваджувалися нові банківські продукти як для фізичних так і для юридичних осіб, що забезпечують клієнтам Банку зручність та мобільність в управлінні власними коштами. Особливу увагу банк приділяв підтримці іміджу універсального та високотехнологічного фінансового інституту, що в повному обсязі задовольняє потреби клієнтів. В політиці управління Банком суттєве місце посідають питання фінансової стійкості та удосконалення системи управління банківськими ризиками.

Розглянемо доходи банку на 01.01.2008 р.:

Рис. 2.7

На кінець 2008 року структура активів банку мала наступний вигляд:

— найбільша питома вага припадала на кредити, які надано клієнтам — суб'єктам господарської діяльності та фізичним особам — 29 664,962 млн. грн. (78,4% активів);

— вкладення в ЦП в портфелі банку на продаж — 777,888 млн. грн. (1,4%);

— кошти в інших банках на 01.01.09 склали 2 918 974 млн. грн. (7,3%);

— інвестиції в державні цінні папери дорівнювали 147,516 млн. грн. (1,4%).

— основні засоби та нематеріальні активи 1339,057 млн. грн. (5,2%)

Діаграми структури активів і зобов’язань АТ «УкрСиббанк» на 01.01.09 р:

Рис. 2.8. Структура активів Структура зобов’язань В структурі зобов’язань банку найбільша питома вага припадає на кошти банків — 19 932,852 млн. грн. (54,3%), кошти клієнтів складають 11 553,680 млн. грн. (33,9%), боргові цінні папери, емітовані банком — 850,979 млн. грн. (6,6%).

Рис. 2.9

Той факт, що банк стабільно та прибутково функціонує, динамічно розвивається, не допускає порушень економічних нормативів, вказує на високу ефективність створеної системи управління ризиками. При плануванні та фактичному здійсненні активних операцій, що є ризиковими та впливають на фінансовий результат банку багато уваги приділяється саме показнику платоспроможності, його рівень протягом 2008 року зберігався на достатньому рівні, фактичне значення нормативу платоспроможності на кінець 2008 року становив 10,83%, при вимогах НБУ — 10%.

За даними балансу, звіту про фінансовий результат, звіту про сукупні прибутки та збитки, звіту про рух грошових коштів, звіту про власний капітал, визначено основні фінансові показники. Результати від банківських та інших операцій банку у 2009 році складають:

— чистий прибуток/(збиток) становить (3 039 046) млн. грн.

— операційний дохід складає 2047,128 млн. грн.

— чистий процентний дохід становить 1328,666 млн. грн.

— Процентний дохід має таку структуру:

— процентні доходи від операцій з банками — 3,4%

— процентні доходи від кредитування — 92,8%

— процентні доходи за ЦП в портфелі банку на продаж — 3,8%.

Найбільшою складовою частиною в процентних доходах є доходи від кредитування клієнтів корпоративного та роздрібного сегментів ринку, це показує розвиток банку як міцного кредитного інституту, діяльність якого спрямована на сприяння розвитку вітчизняної економіки.

Процентні витрати мають наступну структуру:

— процентні витрати за операціями з банками — 38,7%

— процентні витрати за коштами, що отримані від клієнтів — 46,7%

— процентні витрати за цінними паперами власного боргу — 9,0%

— інші - 5,6%.

Основними складовими процентних витрат є витрати по залученню коштів клієнтів — юридичних та фізичних осіб, як наслідок політики банку, спрямованої на збільшення його долі на ринку банківських послуг.

2.2 Аналіз кредитних відносин УкрСиббанку із позичальниками

Банківський кредит — позичковий капітал Банку у грошовій формі, що передається в тимчасове користування на умовах належного забезпечення, повернення у визначений строк, оплати та цільового характеру використання. Він відображає економічні відносини між суб'єктами кредитування: кредитором — банком, який надає кредити, і позичальником — суб'єктом кредитних відносин, який отримує в тимчасове користування кредитні кошти. Позичальниками можуть бути економічні агенти (фізичні та юридичні особи, держава), які відчувають потребу в кредиті. Кредитні відносини між банком і позичальником будуються на підставі кредитних договорів.

Об'єктом банківського кредиту є грошовий капітал. Банки можуть надавати кредити як у національній, так і в іноземній валюті. Прямий банківський кредит надається безпосередньо тим позичальникам, які мають у цьому потребу, на підставі індивідуальних кредитних угод. Непрямий банківський кредит надається через посередника. Він може набирати форми фінансових зобов’язань банку. Прикладом непрямого банківського кредиту може бути облік векселів, факторингові, фондові, гарантійні операції.

Слід зазначити, що процес кредитування, здійснюваний АТ УкрСиббанком, є досить складним і вимагає добре розробленої правової основи. У нашій країні правова база для здійснення процесу банківського кредитування подана в таких законодавчих актах, як Закони України «Про банки та банківську діяльність», «Про підприємства в Україні», «Про підприємництво» та ін. Крім того, організація банківського кредитування регламентується і цілою низкою положень Національного банку України. Серед них особливе місце займає Положення «Про кредитування» (1995 p.), яке обумовлює основні принципи і форми банківського кредитування.

Етапи кредитування в АТ УкрСиббанку в загальному можна прокласифікувати так:

* попередній, що має кілька складових:

— інтерв'ю з клієнтом;

— визначення кредитоспроможності позичальника;

— структурування кредиту;

* поточний етап — укладення кредитного договору;

* підсумковий етап — контроль за цільовим використанням і погашенням кредиту.

Кредитні операції — це відносини між кредитором і позичальником по наданню кредитором позичальнику визначеної суми коштів на умовах платності, терміновості, зворотності.

Банківські кредитні операції підрозділяються на дві великі групи:

· пасивні, коли банк виступає в ролі позичальника, залучаючи гроші від клієнтів і інших банків у банк на умовах платності, терміновості, зворотності;

· активні це коли залучені банком ресурси розміщуються в різні активи з метою отримання прибутків.

АТ «УкрСиббанк» здійснює кредитні операції відповідно до основних напрямків кредитної діяльності Банку на підставі чинного Законодавства України, свого Статуту (Додаток Г), Ліцензії НБУ на право проведення активних операцій (Додаток А), нормативних актів Національного банку України та внутрішніх документів.

АКІБ «УкрСиббанк» надає кредити на споживчі цілі під заставу будь-якого ліквідного майна (нерухомість, автотранспорт, грошові вклади) для фізичних осіб.

Заставою у подібних випадках може виступати:

— нерухомість;

— автотранспорт;

— грошовий вклад у УкрСиббанку;

— порука третіх осіб (і юридичних, і фізичних осіб).

Структура кредитного портфелю позичальників фізичних осіб УкрСиббанку:

Рис. 2.10

У 2009 р. кредитний портфель фізичних осіб в «УкрСиббанку» склав 17,9 млрд. грн.

Середній і малий бізнес — один з найбільш перспективних напрямів економіки України. Стрімкий розвиток цього сектора диктує нові умови для учасників фінансового ринку. У 2009 р. «УкрСиббанк» залишався кращим фінансовим інститутом по роботі з даним сегментом ринку. Одним з перших усвідомивши перспективність напряму середнього і малого бізнесу, банк пропонує клієнтам вигідні умови обслуговування, що відповідають їх інтересам.

АТ «УкрСиббанк» пропонує своїм клієнтам — суб'єктам середнього так і малого бізнесу кредит за програмою співпраці з ЄБРР.

Європейський банк реконструкції і розвитку (ЄБРР, англ. European Bank for Reconstructіon and Development, EBRD) — інвестиційний механізм, створений у 1991 році 60 країнами і двома міжнародними організаціями для підтримки ринкової економіки в 27 країнах.

Надання кредиту за програмою співпраці з ЄБРР є дуже вигідним для суб'єктів малого та середнього бізнесу.

Надання кредиту природно має певні умови. Кредит може бути наданий юридичним особам, які:

· не знаходяться в повній власності або під повним контролем уряду України, або місцевих органів влади, або урядових відомств України;

· мають штат співробітників не більше 249 осіб;

· мають валюту балансу до 43 млн. євро;

· є незалежними юридичними особами, річний обіг яких не перевищує 50 млн. євро;

· відповідають екологічним вимогам ЄБРР.

Умови кредитування:

· мета кредитування:

— купівля основних засобів;

— поповнення обігових коштів (тільки для неторговельних підприємств);

— інвестиційне кредитування.

· термін кредитування — до 7 років.

· відсоткова ставка по кредитам — 20% в дол. США.

· кредитна комісія — 1,5% від суми кредиту або траншу кредитної лінії.

· максимальна сума кредиту — до 70% вартості майна, яка купується за рахунок кредиту (устаткування, комерційний автотранспорт, нерухомість).

· застава: майно, що купується, або нерухомість, що знаходиться у власності позичальника.

Кредитний портфель «УкрСиббанку» в 2009 р. перевищив 10,5 млрд. грн. За рік портфель активів виріс на 4,5 млрд. грн., що перевищило даний показник з початку року більш ніж на 70%. Динаміка зростання обумовлена, перш за все, орієнтованістю банку на клієнтів, широким продуктовим рядом, що враховує різні потреби: як на розвиток бізнесу, так і на особисті цілі, а також високою якістю обслуговування. За кожним клієнтом середнього і малого бізнесу закріплений особистий фінансовий консультант, який допомагає оформити депозити, кредити на покупку нерухомості, автотранспорту, устаткування, підібрати оптимальний тарифний план, відкрити поточний рахунок або кредитну карту.

У 2009 р. число клієнтів малого бізнесу в «УкрСиббанку» перевищило 33 тис., динаміка зростання в цьому сегменті склала 37,7%. Кількість клієнтів середнього бізнесу зросла на 10% і склала близько 6 тис. У сегменті приватних підприємців приріст клієнтської бази склав 31%, кількість клієнтів на початок 2010 р. досягло 140 тис.

Структура кредитного портфелю позичальників юридичних осіб УкрСиббанку:

Рис. 2.11

Значна доля кредитного портфеля середнього і малого бізнесу доводиться на іпотеку і фінансування оборотного капіталу — 71%.

АТ «УкрСиббанк» має ефективну систему прийняття рішень, пов’язаних з кредитним ризиком, яка включає прийняття рішень колегіальними органами Банку. Кредитний комітет є основним органом прийняття рішень, пов’язаних з кредитним ризиком. До складу Кредитних комітетів входять співробітники підрозділу ризик — менеджменту, які мають право накладати «вето» (право відмовити в прийнятті пропозиції, яка розглядається на кредитному комітету) при прийнятті рішень, пов’язаних з кредитним ризиком.

Основними завданнями Кредитних комітетів є реалізація стратегії банку у сфері кредитування, управління та контролю за кредитним ризиком, координації дій різних підрозділів, прийняття рішень по заявкам на проведення активних операцій.

Процес визначення кредитного ризику у банку поділене на оцінку індивідуального та портфельного кредитного ризику. Джерелом індивідуального кредитного ризику є окремий конкретний контрагент — позичальник, боржник, емітент цінних папір. Оцінка індивідуального кредитного ризику передбачає оцінку кредитоспроможності такого контрагенту, тобто індивідуальну здатність своєчасно і в повному обсязі виконувати прийняті на себе зобов’язання.

Портфельний ризик проявляється у зменшенні вартості активів банку. Джерелом портфельного ризику є сукупна заборгованість перед банком по операціям, яким притаманний кредитний ризик, тобто портфель однорідних кредитних операцій. Оцінка портфельного кредитного ризику передбачає оцінку концентрації та диверсифікації активів банка. Управління кредитним ризиком в «УкрСиббанку» здійснюється шляхом оцінки та моніторингу кредитоспроможності позичальників.

Оскільки кредитна політика банку містить встановлення пріоритетності якості позичальника над якістю доступного забезпечення, рішення про надання кредиту базується, насамперед, на оцінці кредитоспроможності позичальника. «УкрСиббанк» віддає перевагу найбільш ліквідній формі забезпечення з максимальною вартістю повторної продажі, також банк бере до уваги регіональні фактори при визначенні вартості забезпечення. Банк проводить послідовну політику диверсифікації кредитного портфеля з метою зниження кредитних ризиків.

Таким чином, можна стверджувати, що комерційний банк АТ «УкрСиббанк» є великим, добре капіталізованим, платоспроможним і фінансово стійким банком, політика якого направлена на збільшення долі на ринку традиційних та нових банківських послуг України.

3. Шляхи вдосконалення кредитних відносин УкрСиббанку із позичальниками

3.1 Вітчизняний та зарубіжний досвід кредитних відносин банку із позичальниками

кредитний банк позичальник В Україні в сучасних умовах актуальною є проблема реформування системи кредитування суб'єктів господарської діяльності. Йдеться, насамперед, про орієнтацію банківського сектора на першочергове кредитування пріоритетних у народногосподарському плані виробництв. Для виходу української економіки з кризи кредитні відносини мають бути підпорядковані пожвавленню інвестиційної та інноваційної діяльності, фінансовому забезпеченню структурних перетворень та економічному зростанню.

Поки що вітчизняна кредитно-банківська система не виконує ролі прискорювача розвитку національної економіки. Недостатнім є власні кошти банків, а отже, й обсяги кредитування економіки. Негативний вплив на кредитну сферу здійснюють платіжна криза, дефіцит бюджету, різке зниження кредитоспроможності підприємств (фірм). По суті, відсутня практика надання кредитів під виробничі програми довгострокового характеру. Банки майже не залучають ресурси на довгостроковій основі. Більшість проблем у діяльності вітчизняних комерційних банків у сучасних умовах пов’язано з проведенням ризикованої кредитної політики.

Для поліпшення стану справ у сфері кредитування необхідне досягнення в Україні фінансової і макроекономічної стабільності, проведення раціональної промислової і податкової політики, що дозволило б банкам здійснювати виробничі інвестиції, а позичальникам — відновити свою кредитоспроможність.

Кредит має створити сприятливі умови для розвитку всіх сфер і галузей національної економіки України. Він є важливим джерелом капітальних вкладень, тому традиційно виділяється його вагома роль у реструктуризації економіки та інвестиційній діяльності. В Україні сьогодні необхідним є розширення застосування кредитних відносин в інвестиційній сфері.

Відзначається, що у вітчизняній банківській практиці найпоширеніші цільові кредити. Вважається, що залежно від характеру потреби в даному виді кредитів їх слід розділити на дві групи: кредити, котрі обслуговують платіжні потреби економічних суб'єктів, і кредити, що обслуговують потреби суб'єктів, котрі виникають у процесі виробничого та торговельного циклів.

Заслуговує на увагу зарубіжний досвід функціонування кредитних ліній: спеціальна процедура відкриття кредиту; застосування різних видів кредитних ліній; за банком зберігається право відмовити клієнту у видачі кредиту в рамках затвердженого ліміту, якщо він визначить погіршення кредитоспроможності позичальника або порушення умов кредитного договору.

Одним з методів кредитування АТ УкрСиббанку є овердрафт. У нашій країні овердрафт розвивається порівняно швидко, але його питома вага в кредитному портфелі Банку поки що незначна (2,4% на 01.04.2002 р.).

Зарубіжний досвід застосування у банківській практиці кредитування у формі овердрафту свідчить, що:

· банк відкриває овердрафт тим клієнтам, з якими має тривалі й міцні відносини і які відчувають регулярну потребу в банківській позиці;

· відносини між клієнтом і банком є добровільними, тобто вони не можуть нав’язуватись державними органами або третіми особами;

· позичка у формі овердрафту за своєю природою — це бланкова позичка, яка не потребує забезпечення;

· з метою забезпечення банківської ліквідності позичка у формі овердрафту надається в основному для фінансування поточного виробництва і обігу й не пов’язаний з фінансуванням інвестицій;

· через забезпечення клієнтам можливості оперативного користування правом залучення позичкових коштів для врівноваження зобов’язань і вимог за поточними рахунками, овердрафт належить до найбільш дорогих позик (для зарубіжних банків). Крім того, за обслуговування овердрафту банк в обов’язковому порядку стягує з клієнта обігову комісію;

· відносини за овердрафтом регулюються особливим договором між банком і клієнтом, що містить ряд умов, які захищають як сторону, що найбільше ризикує при такому кредитуванні, від невигідних правових наслідків. Суттєвою умовою договору є необумовлене ніяким строком право банку на припинення такого кредитування.

АТ «УкрСиббанк» BNP Parіbas Group має розгалужену кореспондентську мережу, яка охоплює головні фінансові центри світу, і повністю відповідає потребам банку та клієнтів. АТ «УкрСиббанк» здійснює платежі практично в усі країни світу, використовуючи мережу кореспондентських рахунків в усіх основних валютах, у найкоротші строки. Запорукою успіху при проведенні таких операцій є індивідуальний підхід до кожного клієнта, оперативність, налагоджені зв’язки у сфері міжнародних розрахунків з провідними іноземними банками, постійна робота з розвитку співпраці та оптимізації кореспондентської мережі, висока кваліфікація та досвід персоналу, а також гнучкі тарифи на послуги, що пропонуються.

Банкам-кореспондентам АТ «УкрСиббанк» готовий запропонувати наступні умови обслуговування кореспондентських рахунків:

· безкоштовне ведення кореспондентських рахунків в усіх валютах;

· нарахування процентів на кредитний залишок за кореспондентським рахунком;

· безкоштовні внутрішньобанківські перекази;

· здійснення розрахунків у рамках подовженого операційного дня;

· конкурентоздатні тарифи на платежі в іноземній валюті;

· безкоштовне зарахування коштів на кореспондентські рахунки у гривнях та іноземній валюті;

· передача платежів за допомогою розробленого банком ПЗ «Swіft-express» з підтримкою телексних ключів для банків, не підключених до системи SWІFT;

· здійснення міжбанківських валютообмінних та ресурсних операцій у всіх основних валютах.

Перелік основних банків-кореспондентів АТ «УкрСиббанк»

3.2 Рекомендації та пропозиції щодо подальшого вдосконалення кредитних відносин УкрСиббанку із позичальниками

Правильна організація процесу банківського кредитування, розробка ефективної та гнучкої системи управління кредитними операціями виступають основою фінансової стабільності й ринкової стійкості комерційних банків (враховуючи те визначальне місце, яке посідають кредитні операції в портфелі банківських активів). Тому необхідно правильно організувати кредитну політику в банку.

Кредитна політика УкрСиббанку — це стратегія і тактика банку щодо залучення коштів та спрямування їх на кредитування клієнтів банку позичальників на основі принципів:

· поворотності;

· терміновості;

· диференційованості; з

· забезпеченості;

· платності

АТ УкрСиббанк визначає власну кредитну політику, беручи до уваги всю множину ризиків (внутрішніх і зовнішніх), якими він обтяжений, які впливають на ефективність його діяльності, враховуючи також ставлення керівництва банку до ризику.

кредитна політика є основою стратегії ризику в діяльності Банку. Вона може бути агресивною й традиційною (класичною). Кредитна політика як основа процесу управління кредитом визначає пріоритети в процесі розвитку кредитних відносин, з одного боку, та функціонування кредитного механізму — з другого.

Оскільки головною метою УкрСиббанку є отримання прибутку, і кредитні операції займають досить вагоме місце в діяльності банка взагалі, то необхідно створити всі умови для максимального і повного залучення всіх верст населення, всіх суб'єктів господарювання до кредитного процесу. Проте кредитування є досить ризикованою діяльністю, оскільки наявний ризик неповерненості позики, що в свою чергу вже виключає отримання прибутку від даної операції. Тому необхідно зважувати всі ризики.

Таким чином можна виділити ряд шляхів, які дозволять в подальшому удосконалити процес кредитування фізичних та юридичних осіб АТ УкрСиббанк, а саме:

· запровадження нових видів банківських продуктів для юридичних осіб, таких як револьверне та контокорентне кредитування;

· запровадження нових видів банківських продуктів для фізичних осіб з орієнтацією на найменш захищені верстви населення;

· створення програми з кредитування підприємців, які бажають створити власну справу (кредитування стартового капіталу);

· стимулювання потенційних клієнтів для отримання кредиту саме в нашому банку шляхом впровадження диференціації рівня процентних ставок відповідно до результатів аналітичної роботи стосовно кожного індивідуального позичальника та відповідно до умов позичкової операції, визначених у процесі структурування кредиту;

· розширення складу фінансових коефіцієнтів, які використовуються банком для аналізу кредитоспроможності позичальника, що дає можливість отримати різнобічну оцінку його господарської діяльності та у певній мірі нівелювати розбіжності, що можуть виникати між прогнозованими і фактичними тенденціями, що складаються у процесі індивідуального відтворення;

· індивідуальний підхід при зборі проблемної заборгованості;

· вдосконалення роботи щодо оцінки ділової репутації клієнта;

· розроблення мінімального переліку необхідних документів для оформлення кредиту та скорочення часу отримання кредиту;

· акцентування уваги та роз’яснення найбільш значимих аспектів кредитної угоди;

· постійне залучення клієнтів шляхом проведення рекламних акцій та презентацій;

· створення позитивного образу банка для клієнтів.

Зважаючи на існуючі тенденції, що склалися на грошово-кредитному ринку України, слід обов’язково усвідомлювати притаманні ризики, перед впровадженням будь-яких нововведень, тому в таблиці 2.2 відображено шляхи покращення процесу кредитування з урахуванням можливих ризиків.

Шляхи удосконалення процесу кредитування юридичних та фізичних осіб АТ УкрСиббанк