Ефективність лінійного розведення української бурої молочної породи племінного заводу «Михайлівка»

МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ СУМСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІНСТИТУТ ЗАОЧНОЇ ОСВІТИ Спеціальність 7.130 201 — «Технологія виробництва і переробки продукції тваринництва»

ДИПЛОМНА РОБОТА на тему: «Ефективність лінійного розведення української бурої молочної породи племінного заводу «Михайлівка»

Виконавець Гришак Лілія Генадіївна Керівник Л. М. Хмельничий Консультант: О. П. Мартиненко Нормоконтроль І.О. Рубцов СУМИ — 2010

ЗМІСТ Вступ Реферат

1. Огляд літератури

1.1 Важливість структурних елементів в системі селекції молочної худоби

1.2 Роль ліній в удосконаленні порід та стад Розділ 2. Матеріал та методики виконання роботи

2.1 Умови проведення експериментальних досліджень

2.2 Основні методи досліджень Розділ 3. Результати власних досліджень Розділ 4. Економічне обґрунтування результатів досліджень Розділ 5. Охорона праці в тваринництві

5.1 Заходи безпеки праці при механічному доїнні корів у племінному заводі «Михайлівка» Лебединського району Сумської області

Розділ 6. Первинна обробка молока

6.1 Очищення молока

6.2 Теплова обробка молока

6.3 Охолодження молока

6.4 Зберігання молока

6.5 Транспортування молока Висновки Пропозиції виробництву Список використаних джерел Додатки

ВСТУП Ефективне ведення галузі молочного скотарства в сучасних соціально-економічних умовах істотно залежить від генетичного потенціалу тварин спеціалізованих молочних порід, системи організації та ведення селекційно-племінної роботи, використання нових технологій утримання, доїння та повноцінної годівлі, завдяки якій максимально реалізується генетичний потенціал продуктивності тварин.

Селекційний процес у молочному скотарстві нерозривно пов’язаний із удосконаленням нових порід і типів великої рогатої худоби, які проявляють високий генетичний потенціал молочної і м’ясної продуктивності, добру пристосованість до відповідних екологічних умов і сучасних промислових технологій.

В Сумському регіоні найпоширенішою породою є українська бура молочна, яка характеризується інтенсивним ростом і розвитком молодняку (середня жива маса телиць у віці 6 міс. — 162 кг, 12 міс. — 291 кг та 18 — міс. — 362 кг), високою молочною продуктивністю (середня продуктивність понад 4000 кг молока), придатністю корів до технології машинного доїння (тваринам притаманне ванноподібна та чашовидна форми вимені), високою живою масою (досягає у високопродуктивних корів до 650 кг), міцним екстер'єрно-конституціональним типом будови тіла.

Для успішної подальшої селекції української бурої молочної породи слід використовувати комплекс селекційних заходів, спрямованих на приведення популяції худоби до якісного нового стану, який забезпечить нарощування генетичного потенціалу молочної продуктивності.

Основним важелем досягнення високого селекційного рівня має бути дотримання системи добору та підбору на основі достовірного визначення племінної цінності тварин. Відомо, що генетичний прогрес великої рогатої худоби на 90−95% залежить від спадковості бугаїв-плідників. Зробити правильний підбір бугая-плідника для відтворення стада на перспективу справа досить складна і не менш відповідальна, так як від того ніскільки вдалим буде цей підбір, якраз і буде залежати перспектива його поліпшення.

У цьому аспекті немаловажна роль належить розведенню худоби за лініями. Диференціація породи на окремі лінії, що характеризуються певними відмінностями, а значить і різними генотипами, дає можливість створення тварин з досить високою спадковою стійкістю, обумовленою великою кількістю генів, що сприяють як розвитку господарськи корисних ознак, так і зростанню гомозиготності до рівня, який не викликає інбредної депресії, а також збереження в породі достатньої мінливості.

Розведення за лініями є способом перетворення найбільш видатних якостей окремих особливо цінних племінних тварин в групові. В ході свого розвитку лінія, окрім поширення спадкових ознак родоначальника, утримує і об'єднує з ними позитивні якості інших тварин. Відбувається перетворення в групові цінних властивостей не одного родоначальника, а й кращих маток, з якими він спаровується. Цей процес приводить до прогресу лінії.

Отже, аналіз розвитку ліній у селекційному процесі роботи зі стадом є важливою складовою роботи з породою. Такий аналіз вже сам по собі визначає подальший напрям роботи з конкретними лініями та плідниками. Тому дослідження процесу лінійного розведення, який впливає на селекційний прогрес породи та стада, встановлення кращих та перспективних варіантів є актуальним як з наукової, так і з практичної точок зору.

РЕФЕРАТ Об'єкт досліджень — стадо племінного заводу «Михайлівка» Лебединського району з розведення новоствореної української бурої молочної породи.

Мета роботи — дослідити ефективність лінійного розведення в системі селекції української бурої молочної породи.

Методи досліджень — оцінка корів стада за показниками молочної продуктивності на основі біометричного аналізу селекційної інформації, висновки та пропозиції виробництву.

Результати досліджень. У підконтрольному стаді племінного заводу за оцінкою генеалогічних формувань встановлено, що кращими показниками молочної продуктивності характеризувалися нащадки бугаїв-плідників лінії Концентрата 106 157 з середнім надоєм корів-первісток відповідно 3440 кг молока жирністю 3,82%, лінії Елеганта 148 551 з надоєм 3294 кг та Стретча 143 612 з надоєм 3279 кг.

Кращим серед продовжувачів заводської лінії Елеганта 148 551 визнано бугая Зевса 20 905 з продуктивністю дочок за даними першої лактації 3407 кг молока жирністю 3,80%. На доброму рівні за продуктивністю відзначилося потомство бугаїв Джета 312 826 661 та Барона 560 171 473 з надоєм первісток відповідно 3358 та 3352 кг молока жирністю 3,82 і 3,80%.

Серед продовжувачів заводської лінії Стретча 143 612 виявлено бугаїв Фанатика 44 та Форда 397. Надій їхніх дочок за першу лактацію становив відповідно 4207 та 4611 кг молока з вмістом жиру 3,81 та 3,86%. Достатньо добрий прояв молочної продуктивності отримано від дочок таких бугаїв як Вестлі 177 055 (І-3833−3,80), Універсал 1121 (І-3298−3,81) та Георг 211 233 (І-3221−3,81).

Результати оцінки поєднуваності ліній засвідчили кращий результат у варіанті внутрішньолінійного розведення лінії Елеганта 148 551 та різних міжлінійних кросів з материнськими лініями.

Вдалим виявлено підбір бугаїв у варіанті кросу батьківської лінії Елеганта 148 551 з материнськими Дістінкша 159 523, Елейма 110 327 та Пейвена 136 140. Потомство отримане від такого підбору відрізнялося порівняно вищими надоями за першу (3372; 3211 і 3232 кг) та кращу лактації (4282; 4249 і 4176 кг).

Ефективність внутрішньолінійного підбору підтвердилась при розведенні в господарстві заводської лінії Стретча 143 612. Надій дочок використаних у підборах лінійних плідників за першу лактацію становив 3987 кг і за кращу — 4681 кг молока. Досить вдало поєднуються лінії Стретча 143 612 і Дістінкшна 159 523, Стретча 143 612 і Клейма 110 327, Стретча 143 612 і Лайласана 131 528. За надоєм первістки цих міжлінійних кросів перевищують одновікових нащадків, одержаних в решти поєднаннях.

Низькою виявилась продуктивність первісток від схрещування ліній Стретча 143 612 і Дестіні 118 619 з надоєм 2622 кг молока.

РОЗДІЛ І. ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ

1.1 Важливість структурних елементів в системі селекції великої рогатої худоби Порода великої рогатої худоби складається із основних структурних одиниць — відрідь, породних типів, заводів, ліній і родин. В аспекті мінливості структури породи великого значення надається взаємовідношенню між породою і видатним індивідуумом в процесі її розведення. Видатні тварини є немов би концентратом великої зоотехнічної роботи проведеної на численному поголів'ї упродовж ряду поколінь тварин і вони призначені для поліпшення якості майбутніх поколінь усієї породи. Методику використання видатних тварин для підняття цінності стад і порід Н. А. Кравченко називає розведенням за лініями.

Структура породи та її еволюційні можливості - взаємопов'язані елементи. Найбільш високою генетично зумовленою пристосованістю характеризується та біологічна система, яка у певних умовах середовища має найбільше число тимчасово ізольованих субодиниць. Такими найважливішими структурними субодиницями породи є лінії і родини.

Лінія — це об'єктивно існуюча з певними цінними якостями група племінних тварин, які походять від високоцінного плідника і упродовж багатьох поколінь зберігають тип родоначальника, його продуктивні й племінні якості [8,24,36].

Для лінії характерні наступні властивості: вона має достатньо велику численність; представляє частину породи, одну із основних структурних одиниць, на які порода диференціюється; складається лише із споріднених тварин, які походять від певного родоначальника; до неї пред’являють додаткові специфічні вимоги зверх тих, яким повинна відповідати порода; диференційована у поколіннях, розпочинаючи від родоначальника, і має тривалість розвитку, що вимірюється числом поколінь; має свої особливості, свій тип з відносною консолідованістю і константністю цього типу; здатна змінюватись; при зміні поколінь зберігає лише частину своїх характерних якостей, інші її якості змінюються, в тому числі, що особливо важливо, у напрямку їх поліпшення; робота з лінією характеризується цілеспрямованим добором, специфічним підбором і спорідненими паруваннями (переважно помірні інбридинги), які систематично чергуються з неспорідненими паруваннями; диференціюється на гілки і відгалуження, у яких синтезується спадковість родоначальника із спадковістю видатних тварин інших ліній і родин.

О.І. Смірнов систематизує поняття генеалогічних формувань вкладаючи відповідний зміст, який би відповідав виконанню поставленої мети, на генеалогічні групи, генеалогічні лінії, заводські лінії та споріднені групи.

Генеалогічна група — найбільш численна структурна одиниця, до якої входять кілька генеалогічних ліній, створених на основі старої лінії. Спорідненість родоначальників генеалогічних ліній з родоначальником генеалогічної групи знаходиться в межах не більше 5−6 поколінь. Роль генеалогічних груп на думку О.І. Смірнова необхідно зводити тільки до систематизації тварин в цілому по породі.

Генеалогічна лінія — група тварин, які походять від цінного родоначальника, генетична спорідненість з яким складає не менше як 6,25% (за С. Райтом). Спорідненість з родоначальниками необхідно встановлювати, аналізуючи повний родовід не менше як у межах чотирьох рядів предків, а не тільки з крайнього правого боку родоводу.

Заводська лінія — група тих тварин, які увійшли до складу генеалогічної лінії, але крім спорідненості з родоначальником мають спільний з ним тип конституції, будову тіла та продуктивність. Вона є продуктом творчої зоотехнічної роботи з застосуванням глибоко продуманих методів добору та підбору. Тому у справі поліпшення породи заводські лінії відіграють головну роль. Заводська лінія, розвиваючись у свою чергу може розчленовуватись на споріднені групи. Окремі з них, що дуже відрізняються новими цінними якостями від материнської лінії, можуть відділятись у нові лінії.

Ф.Ф.Ейснер стверджував, що методи створення заводських ліній завжди конкретні. Вони залежать від спадкових якостей використовуваних плідників і маточного складу, від масштабів, у яких ця робота проводиться, від можливості здійснювати більш чи менш жорсткий відбір у потомстві родоначальника, і, зрештою, від умов, що сприяють або перешкоджають закріпленню бажаних особливостей лінії. Звідси він вказує на основні етапи, які за звичай мають місце при їх виведенні. Перший етап — це виділення родоначальника на основі оцінки його за якістю потомства, а другий полягає в розмноженні потомства родоначальника у створенні спорідненої групи, достатньо великої для наступного відбору. Третій етап роботи — це типізація лінії з виділенням у межах спорідненої групи кількох категорій тварин на основі їх всебічної оцінки.

1.2 Роль ліній в удосконаленні порід та стад За свідченням численної кількості відомих вчених зоотехнії [21,22,24,35,40,41,54,56] метод розведення за лініями не втратив свого селекційного значення і на сучасному етапі селекції, він визнається вищою формою селекційно-племінної роботи з породою.

Розведення за лініями дає змогу зберегти спадкові якості родоначальника і зберігати лінію шляхом нагромадження упродовж кількох поколінь цінної спадковості та найповніше використовувати для вдосконалення породи видатні якості окремих тварин і перетворювати індивідуальні особливості родоначальників ліній на групові [3,5,10,19,25,43,47,55].

Лінії, на переконання Рубана Ю. Д. [42], — це мікропородні утворення, а тому вони повинні бути добре відселекціоновані за напрямом продуктивності й відображати внутрішньопородну спеціалізацію у межах порідного типу.

Новостворені українські молочні породи мають бути достатньою мірою структуровані на якісно специфічні заводські лінії, що є передумовою подальшої внутрішньопородної селекції.

В умовах великомасштабної селекції з новоствореними українськими молочними породами система лінійного розведення сприяє розмноженню і використанню бугаїв із консолідованою спадковістю [34], дозволяє виявляти та використовувати у подальшій селекційно-племінній роботі генетично зумовлений вплив певних ліній на рівень молочної продуктивності [6,7,16,28,30,55], інтенсивність приросту живої маси телиць [15,53], стійкість до захворювань на мастит [44], на адаптаційну та відтворювальну здатність корів, тривалість продуктивного використання.

Разом з тим група вчених при вивченні заводських і споріднених груп повідомляє [17], що вони часто не мають яких-небудь специфічних продуктивних або екстер'єрних особливостей, так само як і методи селекції у них практично однакові, проте вони розрізняються за генетичною диференціацією і специфічністю.

За свідченням Й.З. Сірацького аналіз родоводів ліній показує, що вони у більшості випадків отримані шляхом кросів, тому на сучасному етапі селекції принцип підбору бугаїв вимагає глибшого аналізу, оскільки кожного плідника відносять до якої-небудь лінії на підставі його родоводу за батьківською стороною. Проведений при цьому аналіз за методикою

Ф.Ф. Ейснера генеалогічної однорідності бугаїв-плідників різних ліній показав, що за останні 15 років в українській червоно-рябій, української чорно-рябій та бурій молочних породах вона підвищилася від 25−35 до 60- 75%. У зв’язку з цим у подальшій роботі з лініями автори рекомендують методику проведення інвентаризації ліній та споріднених груп. Цей захід дозволить вивчити та виявити найкращі поєднання ліній за результатами яких буде розроблена обґрунтована схема ротацій ліній у кожній породі.

Використання міжлінійних кросів, як селекційного заходу, на переконання селекціонерів, дозволяє ліквідувати недоліки у тварин окремих ліній і поєднати якості, які властиві кожній із них [20,26,51], розширити основу успадковуваності, збільшити розмах мінливості селекційних ознак та використати ефект внутрішньопородного гетерозису. При вивченні комбінаційної здатності тварин різних ліній і споріднених груп червоних порід встановлено суттєву різницю за рівнем надою (на 10−15%) та виходом молочного жиру айрширська породи (на 29−63 кг) залежно від їх поєднуваності.

При проведенні аналізу поєднуваності ліній та споріднених груп при розведенні червоної степової, англерської, червоної датської порід у процесі генезису української червоної молочної породи за надоєм, віком першого отелення і коефіцієнтом відтворної здатності Ю. П. Полупан виявив закономірності поєднуваності за цими ознаками і вважає, що повторення найбільш вдалих поєднань та відмова від малоефективних сприятиме підвищенню ефективності селекції.

Лінії характеризуються якістю плідників проте їх спадкові можливості оцінюються за продуктивністю маток від яких вони походять. Тому рівень продуктивності високоцінних маток, які входять до ліній, має велике значення при їх поліпшенні. Але матки належать не тільки до ліній, а й до родин, спадковість яких впливає на властивості ліній і передається через плідників на інших маток. Усе це свідчить про нерозривний зв’язок ліній і родин в селекційно-племінній роботі у заводських стадах.

У провідних племінних стадах родини відіграють роль основного формостворюваного елемента породи. Якраз у кращих родинах, як правило, виявляють видатних корів рекордисток, чоловічі нащадки яких стають родоначальниками нових високопродуктивних ліній або гілок в існуючих лініях. Тому, на переконання В. П. Бурката [11], у заводських стадах необхідно постійно цілеспрямовано взаємно збагачувати генофонд ліній і родин, тому що немає високопродуктивних ліній, які не спираються на родини, як не існує родин поза лініями.

А.І. Самусенко [45,46] на основі аналізу конкретних племінних стад виділив п’ять варіантів підбору ліній до родин: 1) однорідно-поглинальний, для якого характерне парування в ряді поколінь маток з плідниками однієї й тієї ж лінії; 2) однорідно-перемінний, метод підбору якого подібний до перемінного схрещування і полягає у поєднанні родини з двома лініями при посиленні впливу кожної із них; 3) різнорідно-поглинальний варіант характерний тим, що всередині кожного покоління всі тварини походять від плідників однієї і тієї ж лінії, а кожне наступне покоління — від плідників нових ліній; 4) різко диференційований підбір, який найчастіше зустрічається у селекційній практиці і полягає в тому, що кожна гілка і відгалуження родини ведуться відособлено різнорідно-поглинальним варіантом; 5) інбредний підбір на родоначальницю чи продовжувачку родини для закріплення спадковості особливо цінних маток.

Окремі автори дискутують з питання щодо статі родоначальника лінії, оскільки абсолютна п’ятдесяти відсоткова рівноцінність батька і матері у формуванні генотипу потомка є передумовою рівної теоретичної можливості створення ліній за використання у якості її родоначальника як плідника, так і матки. Єдиною спільною незалежною від статі вимогою до родоначальників заводських ліній є висока їх племінна цінність (визначена за якістю потомства) і стійкий характер її передачі наступному поколінню тварин (препотентність).

В існуванні маточних ліній глибоко переконаний В. П. Буркат і як доказ наводить приклад створення заводської лінії Воротки 5992 у племінному заводі «Тростянець», яка була відома своєю унікальною жирномолочністю. Видатні якості її жирномолочності стійко передавались у спадок багаточисельному потомству через синів Визова 890 та Вірного 925 — родоначальників ліній.

Про те, що жіночі особини можуть бути родоначальниками ліній стверджував Н. А. Кравченко. При цьому характерно те, що в лінії, яка йде від самиці, основними продовжувачами є бугаї і лінія корови-родоначальниці є сукупністю ліній її чоловічих потомків.

Е.А. Новиков вважає, що метод розведення за лініями охвачує усі родинні групи, незалежно від того, чи походять вони від особини чоловічої чи жіночої статі, припускаючи можливість створення заводських ліній за використання у якості родоначальниць видатних маток.

Е.А. Арзуманян и др. також стверджують, що жіночі особини через своїх синів та інших чоловічих потомків відіграють визначну роль у розведенні за лініями і цілком можуть служити родоначальниками ліній.

Про можливість використання видатних корів-рекордисток у якості родоначальниць заводських ліній висловлювалась Н.С. Колишкіна.

Оскільки родини у порівнянні з лініями не досить багаточисельні та їхня роль часто обмежена рамками певного стада, проте при проведенні методичної селекції у племінних стадах створюються високоцінні заводські родини, із яких походять бугаї-родоначальники і продовжувачі ліній. Через них якості родини отримують поширення у породі та чинять іноді значно більший вплив на породу, ніж окремі плідники.

Аналізуючи спеціальну літературу та враховуючи реальну селекційну практику автори переконані у теоретичній можливості та реальному практичному існуванні внутрішньопородних селекційних структурних формувань особливого статусу на зразок заводських ліній видатних плідників, але заснованих на використанні спадковості видатних за фенотиповим проявом господарськи корисних ознак зі стійкою передачею високої їх племінної цінності потомству препотентних маток. Таким заводським групам притаманні властивості як чоловічих ліній, так і маточних родин. Особливий статус і комплексні властивості дали підставу авторам запропонувати і спеціальну назву для таких селекційних груп видатних самиць-династії, особливими специфічними методами роботи з якими мають стати ширше застосування сучасних методів біотехнології розмноження — ембріотрансплантація, комплексні інбридинги на родоначальницю та кращих її синів тощо.

Аналіз викладеного матеріалу щодо використання в селекції великої рогатої худоби методів розведення за лініями дозволяє зробити висновок про вичерпну теоретичну вмотивованість і практичну доцільність застосування цих досить потужних засобів генетичного поліпшення новостворених порід і, разом з тим, свідчить про необхідність постійного поглибленого аналізу селекційної ситуації структурних елементів породи з урахуванням стану якої здійснюється добір та підбір в селекційному стаді.

РОЗДІЛ 2. МАТЕРІАЛ ТА МЕТОДИКИ ДОСЛІДЖЕНЬ

2.1 Умови проведення експериментальних досліджень Експериментальні дослідження проведені в період з 2009 по 2010 рік у виробничих умовах племінного заводу ВАТ «Михайлівка» Лебединського району на поголів'ї тварин української бурої молочної породи.

У даному господарстві налагоджений відповідний первинний зоотехнічний та селекційно-племінний облік, який дозволив отримати всю необхідну селекційну інформацію про походження, племінні та продуктивні якості тварин на високо достовірному рівні.

Показники господарсько-економічної діяльності племінного заводу ВАТ «Михайлівка» представлені у табл. 2.1.

За загальною кількістю поголів'я, спостерігається певна стабільність, особливо стосовно корів.

У господарстві розводиться крім української бурої молочної породи, тварини української чорно-рябої молочної породи. Станом на 1.01.2009 року корів бурої худоби нараховувалось 544 голови, а української чорно-рябої молочної - 294 голови.

Створення у господарстві із року в рік належних умов годівлі та догляду дозволило суттєво наростити виробничі показники тваринницької продукції та рівень господарськи корисних ознак тварин української бурої молочної породи.

За останні три звітні роки жива маса корів-первісток зросла на 14 кг і становила у середньому 525 кг перевищивши породний стандарт на 5% або на 25 кг. Жива маса повновікових корів, яка є інтегрованим показником росту та розвитку тварин у період їхнього вирощування і екстер'єрного типу корів, суттєво збільшилась (до 611 кг) і перевищила стандарт української бурої молочної породи у цій віковій категорії на 1,8% або на 11 кг.

Таблиця 2.1 Виробничо-економічні показники галузі молочного скотарства

Про генетичний потенціал продуктивності стада судять також із наявності в ньому високопродуктивних корів та корів-рекордисток, кількість яких у даному господарстві різко зростає і становила у 2008 році 15 голів у яких надій перевищив шеститисячний рівень Середньодобові прирости живої маси ремонтних телиць від народження до 18 — місячного віку становили у 2005 році 700 г, збільшившись до 720 г у 2008 році, що дозволило досягти показника 391 кг живої маси для телиць у парувальному віці.

Показники відтворювальної функції, про рівень яких свідчить вихід телят на 100 корів, наразі знаходиться на середньому рівні і становив у 2009 році 95 телят на 100 корів.

Галузь молочного скотарства у 2007;2009 роках є прибутковою, прибуток по ній становив 90−190 тис грн, який з року в рік невпинно зростає, так сомо як і показники рентабельності.

2.2 Основні методи досліджень Матеріалом для досліджень послужили дані первинного зоотехнічного та селекційно-племінного обліку (форма 2-мол.).

Порівняльна оцінка нащадків за ознаками молочної продуктивності проводилась в межах генеалогічних формувань та потомства окремих бугаїв-плідників.

Біометричне опрацювання експериментальних даних проводили за методиками Н. А. Плохинского і Е. К. Меркурьевой на ПЕОМ типу ІВМ РС/АТ з використанням програмного забезпечення.

РОЗДІЛ 3. РЕЗУЛЬТАТИ ВЛАСНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ У племінному заводі «Михайлівка» для встановлення селекційної ситуації щодо генеалогічної структури стада української бурої молочної породи визначено продуктивні якості корів у межах окремих формувань — заводських та генеалогічних ліній.

Кращі показники молочної продуктивності в стаді бурої худоби одержано від потомства бугаїв генеалогічної лінії Концентрата 106 157 з надоєм за першу лактацію (n=40) 3440 кг молока жирністю 3,79%, а за повновікову та кращу відповідно — 3413 та 4036 кг молока.

Проте найбільша кількість потомства одержана від плідників лінії Елеганта 148 551. Продуктивність нащадків цієї лінії у ПЗ «Михайлівка» (n=324) становила за першу лактацію 3294 кг молока з вмістом жиру 3,79%, а за третю та кращу відповідно — 3501 та 4137 кг молока, табл. 1

В цілому продуктивність тварин оцінених ліній коливалася з мінливістю за даними першої лактації в межах підконтрольного господарства від 2851 до 3440 кг та кращої - від 3565 до 4442 кг, а за жирномолочністю відповідно — від 3,76 до 3,89% за даними першої та від 3,79 до 3,84% - вищої лактацій.

З метою поглибленого аналізу селекційної ситуації у підконтрольному стаді нами були вивчені продуктивні якості нащадків тварин окремих бугаїв-плідників у межах перспективних генеалогічних формувань, оскільки продуктивність будь якої лінії визначається наявністю у ній найбільшої кількості препотентних бугаїв-поліпшувачів.

Дослідження при вивченні цього аспекту були зосереджені на двох заводських лініях, які були затверджені як селекційне досягнення у структурі новоствореної української бурої молочної породи згідно зі спільним наказом Міністерства арополітики України та Української академії аграрних наук за № 386/59 від 3 червня 2009 року — Елеганта 148 551 і Стретча 143 612.

Таблиця 1

Продуктивні якості корів заводських і генеалогічних ліній української бурої молочної породи ПЗ «Михайлівка», (М ± m)

Найвищою продуктивністю серед продовжувачів заводської лінії Елеганта 148 551 виявився бугай Зевс 20 905 з продуктивністю його дочок за даними першої лактації 3407 кг молока жирністю 3,80%, табл. 2.

Майже на такому ж рівні за продуктивністю відзначилося потомство бугаїв Джета 312 826 661 та Барона 560 171 473 з надоєм первісток відповідно 3358 та 3352 кг молока жирністю 3,82 і 3,80%.

Найнижча продуктивність у дочок плідника Гордого 2518 кг з вмістом жиру 3,81%.

Після вибракування низькопродуктивних корів упродовж двох перших лактацій достатньо високий надій у порівнянні з рештою плідників було одержано від дочок бугая Мастера 169 785, який склав за повновікову та кращу лактації відповідно 4629 і 4485 кг молока жирністю 3,78%.

Найкраще проявили себе у стаді племінного заводу «Михайлівка» представники заводської лінії у бурій молочній породі Стретча 143 612 — бугаї Фанатик 44 та Форд 397. Надій їхніх дочок за першу лактацію становив відповідно 4207 та 4611 кг молока з вмістом жиру 3,81 та 3,86%, табл. 3.

Достатньо добрий прояв молочної продуктивності отримано від дочок таких бугаїв як Вестлі 177 055 (І-3833−3,80), Універсал 1121 (І-3298−3,81) та Георг 211 233 (І-3221−3,81).

Відомий вчений Д.Т.Вінничук стверджує, що тривале за часом внутрішньолінійне розведення оригінальних, цінних у селекційному значенні генеалогічних та заводських ліній без застосування вимушених міжлінійних кросів можливе лише за наявності у кожній із них трьох-чотирьох відгалужень. До того ж, щоб забезпечити упродовж чотирьох-шести поколінь їхній прогресивний розвиток, необхідно мати при цьому достатню кількість бугаїв-поліпшувачів.

Таблиця 2

Молочна продуктивність нащадків бугаїв-плідників лінії Елеганта 148 551 ПЗ «Михайлівка», (M±m)

Таблиця 3

Молочна продуктивність нащадків бугаїв-плідників лінії Стретча 143 612, (M±m)

Проаналізовані численними науковцями родоводи генеалогічних ліній на сучасному етапі селекції показують, що вони у більшості випадків отримані шляхом кросів. Разом з тим наукові дослідження з приводу поєднуваності міжлінійних кросів доводять ефективність такого

селекційного заходу. Їхні твердження ґрунтуються на тому, що крос ліній дозволяє отримати внутрішньопородний гетерозис [58, 61, 62, 63, 64].

Існують також дослідження, які свідчать, що не кожний крос дає позитивні результати, тому необхідно відшуковувати вдалі міжлінійні поєднання, оскільки безсистемне схрещування ліній не завжди сприяє консолідації окремих ознак і замість очікуваного гетерозису призводить до погіршення показників продуктивності [59, 60].

Враховуючи важливий селекційний аспект заходу щодо лінійного та міжлінійного розведення ми поставили за мету дослідити ефективність внутрішньолінійного підбору і поєднуваності ліній при розведенні української бурої молочної породи у заводському стаді «Михайлівка».

Результати поєднуваності ліній, що оцінені за показниками надою корів першої, повновікової та кращої лактацій з урахуванням вмісту жиру в молоці, наведені в табл. 4. Аналіз продуктивності дочок, отриманих від бугаїв батьківської лінії Елеганта 148 551 у варіантах внутрішньолінійного розведення та різних міжлінійних кросів з материнськими лініями свідчить, що одним із найбільш вдалих виявився підбір лінійних бугаїв-плідників. Рівень молочної продуктивності за оцінкою достатньої за чисельністю вибірки дочок (n=62), одержаних від підбору плідників лінії Елеганта 148 551 із батьківської та материнської сторін родоводу, яка становила за надоєм першої та кращої лактацій 3451 і 4914 кг молока, свідчить про ефективність та вмотивованість внутрішньолінійного розведення, як методу селекції молочної худоби.

Таблиця 4

Молочна продуктивність корів лінії Елеганта 148 551, одержаних при внутрішньолінійному підборі та міжлінійних кросах, М ± m

Не менш вдалим виявився підбір бугаїв у варіанті кросу батьківської лінії Елеганта 148 551 з материнськими Дістінкша 159 523, Елейма 110 327 та Пейвена 136 140. Потомство отримане від такого підбору відрізнялося порівняно вищими надоями за першу (3372; 3211 і 3232 кг) та кращу лактації (4282; 4249 і 4176 кг).

Досить невдалим виявився підбір лінії Елеганта 148 551 з лінією Дестіні 118 619, про що свідчить низька продуктивність нащадків, отриманих у результаті цього кросу — 2687 кг молока за першу лактацію.

Ефективність внутрішньолінійного підбору знову підтвердилась при розведенні в господарстві заводської лінії Стретча 143 612. Надій дочок використаних у підборах лінійних плідників за першу лактацію становив 3987 кг і за кращу — 4681 кг молока, табл. 5.

Досить вдало поєднуються лінії Стретча 143 612 і Дістінкшна 159 523, Стретча 143 612 і Елейма 110 327, Стретча 143 612 і Лайласана 131 528. За надоєм первістки цих міжлінійних кросів перевищують одновікових нащадків, одержаних в решти поєднаннях.

Низькою виявилась продуктивність первісток від схрещування ліній Стретча 143 612 і Дестіні 118 619 з надоєм 2622 кг молока.

Таким чином, виявлені закономірності в аспекті лінійного розведення підтверджують доцільність постійного моніторингу поєднуваності ліній в процесі подальшого селекційного поліпшення новоствореної української бурої молочної породи.

Встановивши достовірний вплив на молочну продуктивність корів підконтрольного стада поєднуваності генеалогічних формувань, досить важливо з селекційної точки зору, встановити, з якою силою впливає на молочну продуктивність ступінь спорідненості продовжувачів лінії з своїм родоначальником, табл. 6.

Аналізуючи показники молочної продуктивності корів-первісток отриманих від бугаїв-плідників, які поділяються на чотири ступені спорідненості з родоначальником заводської лінії Елеганта 148 551, спостерігаємо певну закономірність зниження надою корів по мірі віддаленості кожного покоління їхніх батьків від родоначальника.

Таблиця 5

Молочна продуктивність корів лінії Стретча 143 612, одержаних при внутрішньолінійному підборі та міжлінійних кросах, М ± m

Таблиця 6

Вплив ступеня спорідненості бугаїв-плідників з родоначальником заводської лінії Елеганта 148 551 на молочну продуктивність жіночих нащадків

Кращий надій одержано від дочок бугаїв за спорідненістю батько-син (3325 кг), а найнижчий — у групі батько-правнук (3083 кг). Різниця між першою і третьою та другою і третьою групами корів за надоєм першої лактації становила 242 і 204 кг молока з достовірністю при Р<0,05.

За оцінкою цих самих груп за даними третьої лактації закономірність впливу ступеня спорідненості бугаїв з родоначальником на молочну продуктивність їхніх дочок виражена більш чітко, тобто з кожним поколінням віддаленості бугаїв від родоначальника надій зменшується.

Якщо різниця за величиною надою між першою та другою групою була недостовірною і становила 76 кг молока, то між другою та третьою високодостовірною і становила 559 кг (Р<0,001), між третьою та четвертою різниця у 220 кг знову виявилася недостовірною через малу чисельність вибірки, яка спричинила велику похибку надою.

Таким чином, при підборі бугаїв-плідників, крім врахування їхньої племінної цінності, слід враховувати і ступінь спорідненості з родоначальником лінії, оскільки вона істотно впливає на продуктивність потомства плідників.

4. ЕКОНОМІЧНЕ ОБҐРУНТУВАННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ ДОСЛІДЖЕНЬ У галузі тваринництва на перспективу головною організаційною формою ефективності ведення галузі молочного скотарства повинно стати високотехнологічне виробництво, яке має ґрунтуватися на високоякісній селекційній основі.

Враховуючи сучасний стан тваринництва в Сумській області, з метою усунення як продовольчої, так і екологічної безпеки, необхідно, поряд із стабілізацією поголів'я й створення умов для нарощування його чисельності в сільськогосподарських підприємствах, вирішувати питання щодо підвищення продуктивності тварин на основі використання сучасних, високоефективних методів селекції.

Згідно закону України «Про племінну справу у тваринництві» в господарствах області необхідно завершити процес удосконалення селекційно-племінної роботи з впровадженням сучасних методів ведення племінного обліку та оцінки тварин, що відповідають вимогам світових стандартів. Цей захід сприятиме підвищенню ефективності селекційної роботи в напрямку поліпшення продуктивних відтворних та якісних показників селекційних ознак, як передумови виробництва конкурентоспроможної продукції. Тому, перш за все, необхідно реалізувати організаційні заходи щодо удосконалення племінної роботи.

На сучасному етапі поліпшення та консолідації новостворених порід і типів молочної худоби велике значення надається лінійному розведенню, яке є обов’язковою формою селекційно-племінної роботи.

Провідною теоретичною і практичною метою розведення за лініями є фенотипова і генотипова диференціація порід на якісно специфічні консолідовані групи. Основною задачею селекції є створення у нових породах заводських ліній, які за переважно адитивного успадкування накопичують певний потенціал продуктивності та консолідованості за відповідними провідними господарськи корисними ознаками.

Тому на кожному етапі селекції має бути вивчена генеалогічна структура стад з визначенням кращих ліній, переважно заводських, що відрізняються високою молочністю з їх подальшим інтенсивним використанням у породі. Враховуючи систематичне зростання реалізаційної вартості молока селекція високопродуктивних ліній має значне економічне значення в нарощуванні рентабельності ведення галузі молочного скотарства.

РОЗДІЛ 5. ОХОРОНА ПРАЦІ В ТВАРИННИЦТВІ

Заходи безпеки праці при механічному доїнні корів у племінному заводі «Михайлівка» Лебединського району Сумської області

Інтенсифікація молочного скотарства здійснює вагомий вплив на виробничі процеси галузі. Впровадження нових модернізованих технологій вимагає від керівників розробки принципово нових підходів у вирішенні проблеми охорони праці робітників тваринництва (Кодекс Законів про працю). З метою вирішення цього актуального питання потрібно вдатись до розробки заходів з охорони праці та до попереднього аналізу охорони праці.

Права та обов’язки сторін регламентують колективним договором який укладається на початку поточного року. В цьому документі встановленні загальні обов’язки сторін щодо регулювання виробничих, трудових та соціально-економічних відносин. Проект колективного договору розроблений адміністрацією господарства та профкомом господарства на основі соціально-економічного розвитку на поточний рік з урахуванням пропозицій, бажань чи зауважень членів трудового колективу.

Аналізуючи стан охорони та організації праці у ПЗ «Михайлівка», можна відмітити, що на даному підприємстві охорона праці організована на підставі і у відповідності з чинним законодавством. Дієвими документами з питань організації охорони праці в господарстві є розроблений колективний договір та статут, які встановлюють трудові відносини між керівництвом та працівниками. Від імені трудового колективу діє професійна спілка. В колективному договорі встановлені взаємні обов’язки сторін щодо регулювання виробничих, трудових і соціально-економічних відносин.

Діють також накази керівництва щодо забезпечення робітників спецодягом та засобами індивідуального захисту й першої медичної допомоги.

Паралельно з дією юридично-правових документів для виконання робіт з охорони праці в господарстві передбачена юридична відповідальність посадових осіб. Директор підприємства відповідає за організацію системи управління охороною праці, зокрема це накази про посадові, виробничі обов’язки працівників господарства. Директор ПЗ «Михайлівка» здійснює комплексний контроль за станом охорони праці: організовує роботи у сфері підвищення кваліфікації та навчання працюючих, забезпечує спецодягом.

У ПЗ «Михайлівка», з метою функціонування системи охорони праці проводиться планування заходів по охороні праці. Найпоширенішим видом планування є поточне і комплексне, як одні з найефективніших з поміж різновидів планувальної роботи.

Фінансування робіт з охорони праці у господарстві проводиться за рахунок коштів на охорону праці (в 2009 році - 9,5 тис. грн.).

На кожній виробничій ділянці господарства є кімнати по техніці безпеки в яких проводять інструктажі з охорони праці: вступний, первинний, повторний, цільовий, позаплановий. На виробничих місцях є інструкції з охорони праці, аптечки засоби індивідуального захисту, першої медичної допомоги та пожежної безпеки.

У ПЗ «Михайлівка», охороні праці приділяється належна увага. Безпека життєдіяльності людей, працівників регламентується тут державними актами, різного роду нормативними документами: Конституцією України, Кримінальним і Громадським кодексами, державними галузевими стандартами системи стандартів безпеки праці, Кодексом законів про працю, постановами Верховної Ради України про охорону праці окремих категорій працюючих, а також різними інструкціями і колективним договором з розділом охорони праці.

Нагляд і контроль за виконанням та дотримання правил охорони праці проводиться відділом охорони праці ПЗ «Михайлівка», пожежною охороною, санітарно-епідемічною станцією та періодично райвідділом з питань охорони праці при Лебединській райдержадміністрації.

За порушення трудової, виробничої дисципліни і правил охорони праці працівники господарства не були притягнені до дисциплінарної, адміністративної чи карної відповідальності, що свідчить про сумлінне виконання вимог з ОП.

За період з 2007 по 2009 рік нещасних випадків з летальним наслідком не було зафіксовано. В господарстві асигновано коштів на охорону праці за 2009 рік — 8900 грн., що на 3900 грн. більше, ніж в 2007 році. Виділені кошти було витрачено на виконання номенклатурних заходів та на засоби індивідуального захисту, табл. 5.1.

Таблиця 5.1

Показники стану охорони праці у ПЗ «Михайлівка» Лебединського району за 2007;2009 рр.

Головними причинами виробничого травматизму в останні роки були недотримання правил техніки безпеки, і зношеність машин в технічному плані. Однак варто відмітити, що деякі випадки травматизму залишаються незанесеними до обліку через незацікавленість потерпілих та керівників виробничих підрозділів господарства.

У ПЗ «Михайлівка», служба охорони праці входить до структури підприємства як одна із основних служб і представлена як самостійний структурний відділ. На чолі стоїть керівник підприємства — директор, який підпорядковується технічному директору праці профспілки, а також органам держнагляду за охороною праці. Йому в свою чергу підпорядкована людина, виконуюча обов’язки інженера по охороні праці. У його підлеглості знаходяться керівники усіх підрозділів підприємств. Громадський догляд за дотриманням законодавства по охороні праці здійснюють трудові колективи. Відповідальність за проведення робіт по охороні праці в цілому по підприємству покладені на директора господарства.

Порушення норм трудового права несе за собою дисциплінарну, адміністративну, кримінальну та матеріальну відповідальність.

Фінансування номенклатурних заходів по охороні праці здійснюється у даному господарстві за рахунок фонду капіталовкладень та капітального ремонту. Усі інші витрати по охороні праці здійснюються за рахунок надходження грошових доходів, направлених на загальногосподарські витрати.

У відповідності до діючого законодавства про працю кожний працівник не може бути допущений до праці, якщо він не пройшов підготовки по охороні праці. Тому з усіма працівниками господарства проводяться усі види з обов’язковою поміткою інструктажів у відповідних журналах.

Спецодяг і засоби індивідуального захисту видаються працівникам ПЗ «Михайлівка» у відповідності з типовими нормативами і ГОСТами. Але, не дивлячись на проведення різних заходів по охороні праці, нещасні випадки у господарстві все ж таки трапляються. Основною причиною травматизму являються не стільки приховані виробничі фактори, як недотримання техніки безпеки самими працівниками.

У теперішній час на тваринницьких комплексах, фермах потрібно організувати виробничий процес і працю людини таким чином, щоб з одного боку досягти підвищення ефективності виробництва, а з іншого — створити для людини на робочому місці умови, які б дозволили відсунути поріг втомлюваності, знизити навантаження, зробити працю творчою. Для цього у першу чергу необхідно розглянути усі можливі небезпечні ситуації технологічного процесу і організувати оптимальний його варіант.

Завдання охорони праці полягають у тому, щоб, здійснюючи різноманітні заходи, звести до мінімуму вплив на людину небезпечних та шкідливих факторів, які виникають на робочих місцях, зменшити вірогідність нещасних випадків, захворювань працівників, забезпечити умови праці, що сприяють підвищенню продуктивності.

Розглянемо виникнення потенційних небезпек на підставі логічного аналізу схеми безпеки виробничих процесів, табл. 5.2.

Велике значення має дотримання техніки безпеки при роботі з великою рогатою худобою, до якої допускаються особи з 16 років. Відповідальність за безпеку працівників господарства при з тваринами несуть завфермою і керівники дільниць. Перш ніж приступити до роботи, скотар, оператори, чергові фуражири оглядають приміщення, знайомляться з утриманням тварин, зі способами доставки кормів, прибирання гною, розпорядком дня.

Проаналізувавши стан організації охорони праці, можна зробити висновок, що на підприємстві слід здійснювати постійний контроль за дотриманням робітниками вимог інструкцій з охорони праці та використанням засобів індивідуального захисту, оскільки це призведе до зниження нещасних випадків та пожеж, що вплине на підвищення продуктивності праці та річну ефективність. Перш ніж приступити до роботи, скотар, оператори, чергові фуражири оглядають приміщення, знайомляться з утриманням тварин, зі способами доставки кормів, прибирання гною, розпорядком дня.

Таблиця 5.2

Логічна схема безпеки виробничого процесу