Наукова колекція А. Рошки, її значення для дослідження біорізноманіття павуків Буковини

ЗМІСТ ВСТУП РОЗДІЛ 1. ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ.

1.1 Наукові колекції, їх створення, зберігання і значення для дослідження біорізноманіття.

1.2 Внесок Александру Рошки у вивчення павуків Буковини.

1.3 Колекція павуків Александру Рошки: історія, стан дослідженості, необхідність подальших досліджень РОЗДІЛ 2. МАТЕРІАЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ.

2.1 Об'єкт, матеріали та методи дослідження.

2.2 Техніка безпеки РОЗДІЛ 3. РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕННЯ ТА ЇХ ОБГОВОРЕННЯ.

3.1 Результати реідентифікації Thomisidae із колекції А. Рошки.

3.2 Результати реідентифікації Philodromidae із колекції А. Рошки ВИСНОВКИ СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ ВСТУП.

Актуальність теми. З диференціацією наук в XIX ст. почали створюватися спеціалізовані колекції однорідних предметів, об'єднаних загальною пізнавальною метою. Великий вплив на колекціонування природничо-наукових об'єктів мала розробка основ наукової систематизації.

Першим етапом зоологічного дослідження завжди є інвентаризація фауни, визначення видів, неможливе без збору тваринного матеріалу та створення колекцій у тому чи іншому вигляді. У формуванні наукового колекціонування провідна роль належала музеям, у яких нині зберігаються зокрема й зоологічні колекції зібрані науковцями різних країн, протягом останніх століть. Такі колекції є надійною основою для вивчення біорізноманіття, з`ясування трансформації фауни певних територій у різні історичні періоди та за умов посилення антропогенного пресингу.

Мета і завдання. Мета роботи — систематизація даних отриманих в результаті дослідження колекції павуків Александру Рошки та реідентифікації родини Xysticidae.

Завдання:.

1) зібрати відомості про колекцію павуків Александру Рошки, проаналізувати стан її дослідженості;

2) систематизувати результати реідентифікації Thomisidae із колекції А. Рошки;

3) систематизувати результати реідентифікації Philodromidae із колекції А. Рошки.

РОЗДІЛ 1. ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ.

1.1 Наукові колекції, їх створення, зберігання і значення для дослідження біорізноманіття Колекціонування — цілеспрямований збір, як правило, однорідних предметів, що зазвичай мають наукову, історичну або художню цінність. У основі колекціонування лежить пізнання, задоволення певних інтересів. Предметом колекціонування можуть бути пам’ятники матеріальної і духовної культури (рукописи, книги, монети, поштові марки, витвори образотворчого мистецтва та ін.), об'єкти природи (мінерали, рослини, комахи тощо). Колекціонування припускає виявлення, збір, вивчення, систематизацію матеріалів, чим воно принципово відрізняється від простого збирання.

З диференціацією наук в XIX ст. почали створюватися спеціалізовані колекції однорідних предметів, об'єднаних загальною пізнавальною метою. Великий вплив на колекціонування природничо-наукових об'єктів зробила розробка основ наукової систематизації.

В процесі розвитку колекціонування зміцнювалися його зв’язки як з природними науками, так і допоміжними історичними дисциплінами. Колекціонування сприяло розвитку нумізматики, геральдики, а також археології, етнографії тощо. Оформилися самостійні напрями колекціонування: наукове, навчальне, аматорське (непрофесійне). У формуванні наукового колекціонування провідна роль належала музеям.

Процес створення зібрань яких-небудь об'єктів, організовується на основі структурних або системних принципів. Колекціонування зв’язане з пошуком відповідних об'єктів, їх систематизацією, зберіганням і експонуванням. Колекціонування вважається яскравою і глибоко своєрідною областю творчості, а будь-яка колекція за своїм складом, величиною і структурою є результатом цієї творчої діяльності.

Створення, систематизація та підтримання в належному стані колекцій живих культур різних організмів є актуальним завданням. Консервація біорізноманітності у колекціях є одним із сучасних методів збереження як рідкісних так і технологічно перспективних видів, засобом забезпечення науковців різного профілю первинним експериментальним матеріалом для досліджень біологічних інвазій, моніторингу навколишнього середовища, включаючи питання оцінки ступеню забрудненості ґрунтів і вод, для здійснення таксономічної ревізії з використанням найсучасніших молекулярно-генетичних методів, а також джерелом учбового матеріалу. Загроза знищення окремих популяцій або суттєвого зниження їх чисельності стає реальністю для дедалі більшої кількості видів — рідкісних, зникаючих і, особливо, ендемічних, що мають обмежений ареал і можуть зникнути назавжди. Одним із важливих ресурсів для інвентаризації раритетної різноманітності флор є наукові колекції, на які покладено функції збереження, поповнення та наукового опрацювання зразків.

Колекції культур є банком генетичного різноманіття організмів та способом його збереження в умовах збільшення антропогенного впливу на оточуюче середовище.

Зоологічні препарати займають важливе місце як в навчальному процесі, так і в науковій роботі. І шкільний курс зоології і, тим більше, університетський неможливо уявити без наочних матеріалів, основу яких складають зафіксовані різними способами та відпрепаровані у відповідності до навчальної мети зоологічні об'єкти. Тому кожний студент-біолог повинен оволодіти навичками препарування тварин та виготовлення натуральних наочних посібників: вологих та сухих тотальних препаратів та окремих систем органів, парафінованих, просвітлених, корозійних, мікропрепаратів, колекцій тощо. Існує два основних підходи до вивчення тварин: безпосереднє спостереження за їх життєдіяльністю в природних умовах та збір матеріалу з його наступним вивченням у лабораторії у живому та фіксованому стані. Першим етапом зоологічного дослідження завжди є інвентаризація фауни, визначення видів, неможливе без збору тваринного матеріалу та створення колекцій у тому чи іншому вигляді.

Репрезентативність та наочність експозицій природничих відділі краєзнавчих музеїв, колекцій зоологічних музеїв вищих навчальних закладів та біологічних кабінетів шкіл значною мірою залежить від фахового рівня збору та обробки тварин для колекційного зберігання. Від вміння збирати та кваліфіковано колекціонувати матеріал залежить також наступна доля експонатів та великих колекцій, їх призначення та збереженість. Вміло виготовлені експонати не лише збагачують експозиції та фонди музеїв різного рівня, але й поможуть широкому загалу краще пізнати та полюбити живий світ рідного краю, а натуралістам-аматорам оволодіти професійними навичками колекторів та таксидермістів.

За способом консервації розрізняють мокрі (вологі) та сухі зоологічні препарати. Мокрі препарати зберігають у спеціальних консервантах (спирт, формалін тощо).

Найкраща рідина для фіксації тваринних матеріалів це спирт — ректифікат. Зоологічні об'єкти, які вміщені у спирт, довгий час зберігають гнучкість і еластичність, що важливо для їх монтування. Основний недолік такої консервації - зміна забарвлення багатьох об'єктів за тривалого зберігання. У деяких випадках цього можна уникнути, попередньо фіксуючи об'єкти у 2−4% розчині формаліну з наступним промиванням.

Найчастіше застосовують 70% спирт. У ньому консервують прісноводних губок, кишковопорожнинних, кільчастих червів, дрібних ракоподібних, комах, риб, земноводних, пташенят, дрібних ссавців, ембріони хребетних тварин. У 75 — 80% спирті добре зберігаються війчасті черви, молюски, моховатки, великі форми ракоподібних, павукоподібні, багатоніжки та плазуни.

Інша консервуюча рідина — формалін (40% розчин формальдегіду). Ця фіксуюча рідина також має низку недоліків: у формаліні тканини швидко стають твердими, а кістки розм’якшуються. У ньому не можна зберігати молюсків, які мають черепашки, і тварин з вапняковими утвореннями, оскільки вони у формаліні розчиняються. У порівнянні зі спиртом, перевага формаліну полягає у тривалому зберіганні забарвлення тварин і гарантії від загнивання.

У 2 — 3% формаліні добре зберігаються яйця, личинки і лялечки комах, личинкові стадії амфібій, у 4% - найпростіші, коловертки, дрібні ракоподібні, в 5% - пташенята, дрібні ссавці, ембріони та внутрішні органи хребетних. Стьожкових червів консервують у рідині Барбагала: формалін — 30 г, кухонна сіль — 75 г, дистильована вода — 1 л.

Необхідно слідкувати як за станом законсервованих об'єктів, так і консерванту. Слабкий спирт (унаслідок зневоднення тканин) або зіпсований екстрагованими з тканин тварин різними речовинами (жовтуватого кольору) підлягає заміні.

Спиртові, формалінові та інші препарати періодично потрібно доливати. Цього можна уникнути, використовуючи для закупорки скляної тари кремнійорганічні клеї, які гарантують повну герметичність і зберігають свою еластичність. Вологі препарати чутливі до світла, тому їх треба зберігати в темних шафах або на стелажах, завішаних шторами.

Крихкі об'єкти дрібних і середніх розмірів (крім комах), а також черепи дрібних тварин, яйця птахів, черепашки молюсків, великих ракоподібних, скорпіонів, фаланги і т. ін. розмішують на шарі вати в коробках, пробірках та іншій відповідній тарі.

Змонтованих комах зберігають наколотими на ентомологічні шпильки у спеціальних коробках, дно яких вкрите шаром сухого торфу й обклеєне папером. Не змонтованих комах зберігають на ватних матрасиках з відповідними етикетками. Коробки з комахами зберігають у горизонтальному положенні. Ентомологічні колекції ретельно оберігають від підвищеної вологості, прямого сонячного світла та від механічних пошкоджень.

Збір зоологічного матеріалу з метою колекціонування найчастіше проводять протягом весняно-літнього періоду. Відповідно до мети визначають, яких тварин і в якій кількості потрібно зібрати. Наприклад, для створення навчальних колекцій потрібно мати тварин різних видів, родин, класів, але в невеликій кількості, тоді як для наукового дослідження зазвичай обирають окрему групу тварин і роблять масові збори. Для кожної групи тварин існують свої методики відлову.

Організація системи зберігання фондів — одна з найскладніших задач музейної справи. Правильна організація зберігання музейних фондів обов’язкова для кожного музею. Система зберігання повинна відповідати трьом завданням: гарантувати фізичне збереження всіх матеріалів, забезпечити можливість використання кожного з них для наукової роботи, запобігти можливим крадіжкам. Система зберігання природничих музейних матеріалів передбачає комплекс заходів із забезпечення функцій зберігання, а також певний порядок розміщення музейних предметів у фондосховищах і експозиції. Основні напрямки робіт включають створення та підтримку науково обґрунтованих режимів зберігання фондів, проведення профілактичних і захисних процедур.

1.2 Внесок Александру Рошки у вивчення павуків Буковини Александру Рошка майже 40 років займався вивченням павуків територій, які нині належать до складу Румунії, України, Болгарії. Згідно з даними реєстру колекції А. Рошки, його перші збори датуються травнем 1928 року і відбувалися на Буковині: Сучава, Вама, Чернівці, Брашка (Suceava, Vama, Cernauюi, Braєca); останні відбувалися в травні 1966 під час поїздки Репедя-Ясси (Repedea-Iaєi).

А. Рошка є автором 19 одноосібних публікацій, написаних переважно румунською (14 праць), а також німецькою (чотири праці) та французькою (одна праця) мовами. У різні періоди А. Рошка вивчав павуків майже всієї Румунії, відповідно тих провінцій, які на час досліджень входили до її складу: Буковини, Бессарабії, Молдови, Добруджі, Валахії, Трансильванії (Bucovina, Basarabia, Moldova, Dobrogea, Valahia, Transilvania). У зв’язку з репресіями і вимушеним усуненням від викладання в університеті, А. Рошці не вдалося втілити у життя задум щодо публікації каталогу павуків Румунії, над складанням якого він працював тривалий час.

Ґрунтовні дослідження А. Рошки присвячені павукам Буковини, за результатами яких опубліковано шість праць, у тому числі й дисертаційна робота на тему «Фауна павуків Буковини (систематика, екологія та географічне поширення)» (Fauna Araneelor din Bucovina (sistematica, ecologia si rгspвndirea geographica)). Дисертація А. Рошки вийшла друком у Науковому віснику Чернівецького університету, викладена на 93 сторінках, містить 14 рисунків (Buletinul facultгюii de єtiinюe Cernгuюi, vol. Х, Fasc. 1 єi 2, p. 123−216 (cu 14 figuri оn text). Автор аналізує видовий склад; фактори, які визначають географічне поширення павуків; деякі етологічні особливості (зокрема, шлюбну поведінку); статевий диморфізм павуків Буковини та ін. Виділяє групи павуків за способом життя та місцем існування: наземні форми; рослинні форми, підстилкові форми, нідікольні форми, гідрофільні форми. Цікаво зазначити, що до нідікольних форм А. Рошка відносить павуків мурашників і приміщень.

Нами встановлено, що на території Буковини А. Рошка збирав матеріал протягом 1928;1937 рр. у межах 70 локалітетів. Ми підібрали сучасні назви і з’ясували географічні координати цих локалітетів, що дозволило представити їх на карті, встановити межі територій, охоплених дослідженнями.

Відомості А. Рошки щодо аранеокомплексів, які у тридцятих-сорокових роках ХХ століття населяли території власне Чернівців, а також Цецино, Гарячого Урбану, Клокучки, Роші і Жучки, що нині належать до адміністративних меж м. Чернівці, лягли в основу проведення ретроспективного аналізу. Співставлення видового складу павуків згаданих територій першої половини ХХ століття і початку ХІ століття (власні дослідження) дозволило виявити зміни структури аранеокомплексів.

А. Рошка наводить відомості (Roєca, 1930;1938) про виявлення 159 видів павуків із територій, що нині належать до адміністративних меж Чернівців. У період 2002;2011 у різних біотопах Чернівців нами зареєстровано 212.

А. Рошка (1936) виокремив синантропні види («domicole») як окрему екологічну групу павуків. До синантропних павуків території сучасних Чернівців він відніс сім видів. З них, слідуючи термінології, яку використав А. Рошка, чотири види траплялися «дуже часто»: Pholcus opilionoides, Ph. phalangioides, Steatoda bipunctata і S. castanea; три види траплялися «часто»: Tegenaria atrica, T. domestica і Steatoda grossa. Всі ці види були виявлені нами у приміщеннях Чернівців..

У інших місцеіснуваннях (за винятком приміщень) на територіях, що нині належать до адміністративних меж м. Чернівці А. Рошкою виявлено 152 види. Серед них 22 види траплялися «дуже часто», 112 — «часто», 12 — «не часто», 2 — «рідко»; для чотирьох видів інформація щодо частоти трапляння не наведена. Ми виявили у різних місцеіснуваннях (крім приміщень) Чернівців 183 види. Слід зазначити, що з поміж видів, віднесених за частотою трапляння А. Рошкою до категорій «дуже часто» і «часто», нам не вдалося виявити 15 видів: Coelotes atropos, Clubiona caerulescens, Centromerus ludovici, Hypomma bituberculatum, Erigone atra, Mansuphantes mansuetus, Frontinellina frutetorum, Neriene peltata, Alopecosa trabalis, Pirata piraticus, Thanatus arenarius, Evarcha laetabunda, Zora pardalis, Xysticus luctuosus і Xysticus lanio.

У той же час 11 видів, які за нашими даними нині є масовими у різних біотопах Чернівців, у працях А. Рошки для згаданої території не наводяться: Inermocoelotes falciger, Micaria subopaca, Diplocephalus picinus, Megalepthyphantes nebulosus, Pardosa alacris, Xerolycosa miniata, Pholcus alticeps, Pholcus ponticus, Spermophora senoculata, Parasteatoda tabulata, Steatoda triangulosa.

1.3 Колекція павуків Александру Рошки: історія, стан дослідженості, необхідність подальших досліджень У 1972 році Олівія-Ніколета Тодераш (дочка А. Рошки) продала батькову колекцію павуків Національному природничому музеєві імені Грігоре Антіпи (Бухарест) (Museul National de Istorie Naturalг «Grigore Antipa» (Bucureєti), про що свідчить подана нижче довідка — сертифікат № 1582 від 26 липня 1972 р. (рис. 1.1.).

Рис. 1.1 Сертифікат про передачу колекції павуків (596 видів, 1526 екз.) Національному природничому музеєві імені Грігоре Антіпи (Бухарест) Колекція надійшла у картонних коробках, що містять скляні баночки з гумовими кришками (рис. 1.2). На кожній баночці наклеєно етикетку із написаними тушшю відомостями щодо видової назви, місця і дати збору. Колекція супроводжувалася реєстром, що засвідчував наявність 596 видів павуків, представлених 1526 екземплярами. Реєстр включав наступну інформацію: назва виду, кількість екземплярів, місце збору (в основному назви населених пунктів) і дату збору. Матеріал був зібраний доктором А. Рошкою в період 1925;1964 на територіях, що нині належать Румунії, Україні, Молдові та Болгарії.

Рис. 1.2 Фото частини колекції павуків Александру Рошки, що зберігається в Національному природничому музеї імені Грігоре Антіпи (Бухарест) Пізніше деякі зразки з колекції Александру Рошки були перевірені і використовувалися як матеріал для порівняння німецькими і румунськими арахнологами (Braun, 1982; Sterghiu, 1985; Urak, Weiss, 1997; Petrisor, 1999) і частина колекції була реорганізована в скляні трубки, розміщені в пластикових банках з 70 ° спиртом (Petriєor, 1999). Інша частина колекції знаходиться в тому ж стані, в якому вона надійшла до музею, і потребує реорганізації та перевірки. Гумові кришечки на окремих банках ушкоджені, що спричиняє висихання матеріалум (рис. 1.3).

Рис. 1.3 Баночка з колекції павуків Александру Рошки і матеріал, що висох (фото: М.М. Федоряк) Щоб запобігти висиханню матеріалу, для тривалого зберігання пробірки ставлять вверх дном. Тоді при частковому висиханні спирту, в пробірках спирт все ж залишається. Інший спосіб запобігти втраті матеріалу при висиханні спирту — це додавання в спирт гліцерину (1/10 — 1/9). При висиханні спирту, гліцерин залишається. Якщо в колекції знайдений такий підсохлий матеріал, достатньо просто долити новий розчин. Якщо ж спирт висох повністю (не був доданий гліцерин), то павуків приходиться спочатку декілька днів розмочувати в молочній кислоті. Лише після цього їх можна перенести в свіжий розчин спирту або спирту — гліцерину. Зберігати матеріал потрібно в місцях, де немає прямого сонячного світла.

У 1999 році Анжела Петрішор здійснила реідентифікацію 200 екз. павуків із колекції Александру Рошки з наступних родин: Agelenidae, Amaurobiidae, Cybeidae, Dysderidae, Lycosidae, Pisauridae, Scytodidae, Segestriidae, Tetragnathidae. Автором встановлено, що 11 видів визначено помилково.

У 2012 Марія Федоряк і Лівіу Москалюк перевірили 133 екземплярів павуків із колекції Александру Рошки, які були згадані у реєстрі як такі, що належать до Mimetidae (2), Oxyopidae (12), Pholcidae (15) і Theridionidae (104); Автори також перевірили 12 екземплрів Pisauridae, які були згадані в колекції, як такі, що належить Lycosidae.

Встановлено, що кількість екземплярів у перевіреній частині колекції відповідає кількості, зазначеній у реєстрі. Один екземпляр Dictyna latens (Fabricius, 1775) згадується як Dipoena prona (Menge, 1868) і віднесенй автором до Theridionidae. Авторами встановлено, що 30 видів визначено помилково.

Узагальнюючи відомості, щодо стану дослідженості колекції павуків Александру Рошки варто зазначити, що на сьогоднішній день здійснено реідентифікацію тринадцяти родин, у той же час інша частина колекції потребує реідентифікації.

РОЗДІЛ 2. МАТЕРІАЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ.

2.1 Об'єкт, матеріали та методи дослідження Відомості щодо складу колекції павуків Александру Рошки та її стану отримано науковим керівником — професором кафедри екології та біомоніторингу Федоряк М. М. — під час роботи в Національному природничому музеєві імені Грігоре Антіпи (Бухарест) (Museul National de Istorie Naturalг «Grigore Antipa» (Bucureєti).

Із фондів музею нами отримано ксерокопію реєстру колекції павуків Александру Рошки і відтворено згаданий реєстр у електронному вигляді. Витяг із реєстру із наведенням даних щодо опрацьованих у нашій курсовій роботі Xysticidae подано у Додатоку А.

У грудні 2013 року Федоряк М. М. у межах мобільності, наданої грантом програми EMERGE, здійснила реідентифікацію Xysticidae із колекції павуків Александру Рошки. На основі отриманих даних нами уточнено кількість екземплярів, їх статево-вікову приналежність, видову приналежність і сучасне систематичне положення.

Притримувалися систематичних назв і номенклатури згідно з Каталогом павуків світу The world spider catalog, version 13.5. [Electronic recource] Platnick N. I.

2.2 Техніка безпеки.

Техніка безпеки у польових умовах.

Працюючи в польових умовах кожен студент повинен дотримуватись певних правил техніки безпеки:

1. Перед виїздом в експедиції всіх співробітників навчають надавати першу невідкладну медичну допомогу при переломах, травмах, отруєннях, опіках, пораненнях, розтягненнях і вивихах, втраті свідомості.

2. Роботи в польових умовах проводять тільки в світлий період доби.

3. Забороняється виїзд на маршрут без спорядження, необхідного для даних умов.

4. Кожен співробітник повинен мати особистий пакет першої медичної допомоги.

5. При проведенні польових робіт, при переміщенні і виборі місця для стоянок слід постійно забезпечувати повну безпеку життя, збереженість польової документації.

6. Враховуючи природні умови місцевості, необхідно пам’ятати про можливість появи природних стихій. При їх наближенні всі роботи слід припинити і всю увагу скерувати на забезпечення повної безпеки людей .

7. Польове обладнання з гострими і ріжучуми частинами повинно переноситись в захисних чохлах або сумках.

8. Робочий інвентар потрібно утримувати в справному стані.

9. Забороняється пити сиру воду з місцевих джерел.

10. При сильних громових розрядах не можна перебувати біля поодиноких дерев, поблизу металевих предметів, у водоймах, швидко рухатись.

11. Необхідно дотримуватись правил протипожежної безпеки, розпалювати вогнище лише у відведених для цього місцях.

Техніка безпеки при роботі в лабораторії.

1. Всі працюючі в лабораторії зобов’язані:

· Чітко знати і виконувати встановлені правила пожежної безпеки, не допускати дій які можуть призвести до пожежі чи загоряння.

· Знати пожежну небезпеку хімічних речовин та матеріалів, які використовуються і дотримуватись правил безпеки при роботі з ними.

2. Всі роботи в лабораторії, які пов’язані з можливістю виділення пожежо — та вибухонебезпечних парів та газів, повинні проводитися лише у витяжних шафах.

3. Покидати робоче місце і залишати без нагляду запалені горілки та інші нагрівальні прилади забороняється.

4. По закінченню роботи кожен працюючий в лабораторії зобов’язаний привести в порядок робоче місце, прилади і апарати, а той хто їде останнім повинен вимкнути загальний газовий кран та електрорубильник, вентиляцію та світло, а також перевірити, чи винесені із приміщення лабораторії залишки горючих і легкозаймистих речовин, перероблених рідин, сміття і промаслені ганчірки, перевірити чи весь посуд з реактивами та іншими речовинами закритий і поставлений в спеціально відведені місця.

В приміщеннях лабораторії забороняється:

· Палити;

· Захаращувати коридори, проходи і підходи до засобів пожежогасіння;

· Сушити будь-які предмети на опалювальних приладах.

науковий колекція павук біорізноманіття РОЗДІЛ 3. РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕННЯ ТА ЇХ ОБГОВОРЕННЯ Основою для написання цього розділу слугували результати реідентифікації Xysticidae із колекції павуків Александру Рошки, проведеної в грудні 2013 року Федоряк М. М. у межах мобільності, наданої грантом програми EMERGE. На основі отриманих даних нами уточнено кількість екземплярів, їх статево-вікову приналежність, видову приналежність і сучасне систематичне положення.

3.1 Результати реідентифікації Thomisidae із колекції А. Рошки Ми перевірили 82 екземпляри павуків із колекції Александру Рошки, які були згадані у реєстрі як такі, що належать до Xysticidae, а нині належать до родини Thomisidae. Встановлено наявність 13 видів, що належать до роду Xysticus. Перелік виявлених видів із вказанням авторського визначення, інвентаризаційних номерів, кількості екземплярів, їх статево-вікової приналежності, а також часу і місця збору матеріалу наводимо нижче у систематичному порядку.

Перелік опрацьованого нами матеріалу:.

Родина Thomisidae.

Xysticus lanio C. L. Koch, 1835.

Recorded in collection as: a — Xysticus viduus Kulczynski, 1898; b — Xysticus lateralis Hahn, 1831.

Inv.no/Spec.no: a — 40 270/1 (1 +); b — 40 283/5 (5 ++).

Coll.place/date: a — Suceava, 20.05.1960; b — Medgidia, 25.05.1938.

Xysticus cristatus (Clerck, 1757).

Recorded in collection as: a — Xysticus viaticus Linnaeus, 1758; b — Xysticus kochi Thorell, 1872.

Inv.no/Spec.no: a — 40 271/12 (1 >, 11 ++); b — 40 284/2 (2 >>).

Coll.place/date: a — Valul lui Traian, 20.05.1938; b — Tecuci, 10.04.1937.

Xysticus ulmi (Hahn, 1831).

Recorded in collection as: Xysticus ulmi Hahn, 1831.

Inv.no/Spec.no: 40 272/4 (4 ++).

Coll.place/date: Balcic, 17.05.1938.

Xysticus striatipes L. Koch, 1870.

Recorded in collection as: Xysticus striatipes L. Koch, 1870.

Inv.no/Spec.no: 40 273/6 (2 ++, 4 >>).

Coll.place/date: Iaєi, 10.07.1945.

Xysticus kochi Thorell, 1872.

Recorded in collection as: a — Xysticus kochi Thorell, 1872; b — Xysticus semicarinatus Simon, 1832; c — Xysticus luctator L. Koch, 1870; d — Xysticus gallicus Simon, 1875.

Inv.no/Spec.no: a — 40 284/20 (11 >>, 9 ++); b - 40 274/6 (6 ++); c — 40 281/2 (1 +); d — 40 287/2 (2 >>).

Coll.place/date: a — Tecuci, 10.04.1937; b - Vama, 27.05.1965; c — Chiєinгu, 18.08.1937; d — Valul lui Traian, 20.05.1938.

Xysticus audax (Schrank, 1803).

Recorded in collection as: a — Xysticus pini Hahn, 1831; b — Xysticus gallicus Simon, 1875.

Inv.no/Spec.no: a — 40 277/8 (1 >, 5 ++); b — 40 287/1 (1 +).

Coll.place/date: a — Chiєinгu, 18.08.1937; b — Valul lui Traian, 20.05.1938.

Xysticus tortuosus Simon, 1932.

Recorded in collection as: Xysticus pini Hahn, 1831.

Inv.no/Spec.no: 40 277/2 (2 ++).

Coll.place/date: Chiєinгu, 18.08.1937.

Xysticus parallelus Simon, 1873.

Recorded in collection as: Xysticus parallelus Simon, 1873.

Inv.no/Spec.no: 40 278/1 (1 +).

Coll.place/date: Paєcani, 10.06.1961.

Xysticus viduus Kulczyсski, 1898.

Recorded in collection as: a — Xysticus ovatus Simon, 1876; b — Xysticus lineatus Westring, 1851.

Inv.no/Spec.no: a — 40 279/1 (1 +); b — 40 282/1 (1 >).

Coll.place/date: a — Iaєi, 14.06.1948; b — Medgidia, 25.05.1938.

Xysticus luctator L. Koch, 1870.

Recorded in collection as: a — Xysticus luctator L. Koch, 1870; b — Xysticus sabulosus Hahn, 1831.

Inv.no/Spec.no: a — 40 281/1 (1 +); b — 40 275/1 (1 >).

Coll.place/date: a — Chiєinгu, 18.08.1937; b — Chiєinгu, 18.08.1937.

Xysticus bifasciatus C. L. Koch, 1837.

Recorded in collection as: Xysticus kempeleni Thorell, 1872.

Inv.no/Spec.no: 40 285/1 (1 +).

Coll.place/date: Suceava, 18.05.1935.

Xysticus xerodermus Strand, 1913.

Recorded in collection as: Xysticus kempeleni Thorell, 1872.

Inv.no/Spec.no: 40 285/3 (3 ++).

Coll.place/date: Suceava, 18.05.1935.

Xysticus kempeleni Thorell, 1872.

Recorded in collection as: Xysticus kempeleni Thorell, 1872.

Inv.no/Spec.no: 40 285/2 (2 ++).

Coll.place/date: Suceava, 18.05.1935.

У проаналізованому матеріалі виявлено і виправлено 15 помилкових визначень.

3.2 Результати реідентифікації Philodromidae із колекції А. Рошки Ми перевірили 42 екземпляри павуків із колекції Александру Рошки, які були згадані у реєстрі як такі, що належать до Xysticidae, а нині належать до родини Philodromidae. Встановлено наявність 13 видів, що належать до 4 родів: Philodromus, Thanatus, Tibellus, Runcinia. Перелік виявлених видів із вказанням авторського визначення, інвентаризаційних номерів, кількості екземплярів, їх статево-вікової приналежності, а також часу і місця збору матеріалу, наводимо нижче у систематичному порядку.

Перелік опрацьованого нами матеріалу:.

Родина Philodromidae.

Philodromus cespitum (Walckenaer, 1802).

Recorded in collection as: a — Philodromus aureolus rufolimbatus Chyzer u Kulczynski, 1892; b — Philodromus aureolus similis Chyzynski u Kulczynski, 1892; c — Philodromus fuscomarginatus De Geer, 1778; d — Philodromus glaucinus Simon, 1870.

Inv.no/Spec.no: a — 40 318/2 (1 +, 1 juv.); b — 40 319/2 (2 ++); c — 40 327/1 (1 >); d — 40 328/1 (1 >).

Coll.place/date: a — Sibiu, 10.05.1944; b — Bоrnova, 14.06.1960; c — Suceava, 20.04.1958; d — Grajduri, 14.03.1959.

Philodromus longipalpis Simon, 1870.

Recorded in collection as: a — Philodromus collinus C. L. Koch, 1835; b — Philodromus elegans Blackwall, 1859.

Inv.no/Spec.no: a — 40 321/4 (4 ++); b — 40 324/1 (1 +).

Coll.place/date: a — Mangalia, 15.05.1938; b — Suceava, 14.05.1958.

Philodromus buxi constellatus Simon, 1875.

Recorded in collection as: Philodromus constellatus Simon, 1875.

Inv.no/Spec.no: 40 322/1 (1 Dry).

Coll.place/date: Eforie, 16.05.1938.

Philodromus dispar Walckenaer, 1826.

Recorded in collection as: Philodromus dispar Walckenaer, 1825.

Inv.no/Spec.no: 40 323/4 (1 >, 3 ++).

Coll.place/date: DumbravaSibiu, 20.06.1944.

Philodromus sp..

Recorded in collection as: a — Philodromus laevipes L., 1758; b — Philodromus legridus Blackwall, 1870.

Inv.no/Spec.no: a — 40 330/1 (1 juv.); b — 40 331/1 (1 juv.).

Coll.place/date: a — Suceava, 20.06.1958; b — Mangalia, 15.05.1938.

Philodromus parietalis Simon, 1875.

Recorded in collection as: Philodromus parietalis Simon, 1875.

Inv.no/Spec.no: 40 332/1 (1 Dry).

Coll.place/date: Bоrnova, 10.07.1961.

Philodromus poecilus (Thorell, 1872).

Recorded in collection as: Philodromus poecilus Thorell, 1872.

Inv.no/Spec.no: 40 333/2 (1 >, 1 juv.).

Coll.place/date: Sibiu, 20.06.1944.

Thanatus arenarius L. Koch, 1872.

Recorded in collection as: a — Thanatus arenarius Thorell, 1872; b — Thanatus striatus C. L. Koch 1,845; c — Thanatus royi Simon, 1875.

Inv.no/Spec.no: a — 40 337/1 (1 >); b - 40 342/1 (1 +); c — 40 344/1 (1 +).

Coll.place/date: a — Medgidia, 25.05.1938; b - Cernavoda, 28.05.1938; c — Paєcani, 8.06.1948.

Philodromus emarginatus (Schrank, 1803).

Recorded in collection as: Thanatus formicinus Clerck, 1757.

Inv.no/Spec.no: 40 338/1 (1 +).

Coll.place/date: Dumbrava-Sibiu, 15.06.1945.

Philodromus longipalpis Simon, 1870.

Recorded in collection as: a — Thanatus formicinus Clerck, 1757; b — Thanatus jugarum Simon, 1916; c — Thanatus pictus L. Koch, 1881.

Inv.no/Spec.no: a — 40 338/1 (1 +); b — 40 340/1 (1 +); c — 40 343/1 (1 +).

Coll.place/date: a — Dumbrava-Sibiu, 15.06.1945; b — Bоrnova, 10.06.1959; c — Medgidia, 25.05.1938.

Thanatus alpinus Kulczyсski, 1887.

Recorded in collection as: Thanatus alpinus Kulczynski, 1887.

Inv.no/Spec.no: 40 341/1 (1 +).

Coll.place/date: Rarгu, 03.06.1960.

Tibellus oblongus (Walckenaer, 1802).

Recorded in collection as: a — Tibellus oblongus Walckenaer, 1802; b — Tibellus maritimus Menge, 1874; c — Tibellus parallelus C. L. Koch, 1845.

Inv.no/Spec.no: a — 40 345/9 (8 ++, 1 juv.); b — 40 346/1 (1 +); c — 40 347/3 (3 ++).

Coll.place/date: a — Chiєinгu, 18.08.1937; b — Mangalia, 15.05.1937; c — Medgidia, 25.05.1938.

Runcinia grammica (C. L. Koch, 1837).

Recorded in collection as: Runcinia lateralis C. L. Koch, 1838.

Inv.no/Spec.no: 40 348/1 (1 juv.).

Coll.place/date: Mangalia, 14.05.1938.

У проаналізованому матеріалі виявлено і виправлено 18 помилкових визначень.

ВИСНОВКИ.

1. На основі аналізу стану дослідженості колекції павуків Александру Рошки варто зазначити, що на сьогоднішній день здійснено реідентифікацію тринадцяти родин, у той же час інша частина колекції потребує реідентифікації.

2. На основі реідентифікації матеріалу що зберігається у колекції Національного природничого музею імені Грігоре Антіпи під назвою Xystisidae, встановлено наявність 13 видів, що належать до роду Xysticus родини Thomisidae і 13 видів, що належать до 4 родів: Philodromus, Thanatus, Tibellus, Runcinia родини Philodromidae..

3. У роботі наведено перелік виявлених видів із вказанням авторського визначення, інвентаризаційних номерів, кількості екземплярів, їх статево-вікової приналежності і сучасної видової приналежності.

ДОДАТКИ Додаток, А Витяг із реєстру колекції павуків Алексанедру Рошки (перелік родин і види Xysticidae).

INVENTARUL COLEC? IEI.

Prof. Al. Ro? ca.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ.

1. Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Значення колекцій у збереженні біорізноманіття у сучасній науковай діяльності / [К. Баглай, Т. Коломієць, І. Іванова та ін]; Укр., 2012. — 44 с.

2. Голиш Г. М. Основи нумізматики: навчальний посібник / 2-е вид., доп. і випр. — Черкаси: Черкаський ЦНТЕІ, 2006. — 314 с.

3. Мелещук Л.І. Лабораторні спеціалізації: Навчально — методичний посібник / Мелещук Л.І., Ракочий В. К., Хлус Л. М. — Чернівці: ЧНУ, 2009. — 92 с.

4. Марусик Ю. М. Пауки (Arachnida, Aranei) Сибири и Дальнего Востока России / Ю. М. Марусик, Н. М. Ковблюк. — Москва: Товарищество научных изданий КМК, 2011. — 344 с.

5. Пахомов О.Є. Виготовлення зоологічних наочних посібників та наукових колекцій / О.Є. Пахомов, Ю. Л. Кульбачко. — Дніпропетровськ: Вид-во ДНУ, 2006. — 312с.

6. Хлус Л. М. Популяційна екологія тварин / Л. М. Хлус, М. І.Черидарик. — Чернівці: Рута, 2000. — 96 с.e.

7. Щелоков А. А. Увлекательная нумизматика. Факты, легенды, открытия в мире монет. — Москва, «ЭКСМО», 2006. — 384 с.

8. Bejinariu P. Biologi de seamг din Bucovina II / P. Bejinariu, G. Istrate. — Iaєi: Editura Bucovina, 1998. — P. 31−35.

9. Bejinariu P. Eugen Botezat єi єcoala de biologie de la Cernгuюi / P. Bejinariu. — Rгdгuюi: Editura Septentrion, 2005. — P. 1−150.

10. Bonnet P. Bibliographia araneorum / P. Bonnet. — Toulouse, 1945. — Vol. 1. — P. 1−832 (70−71).

11. Braun R. Deutung der angeblich neuen 'Deutschland'-Arten Bцsenbergs und ihrer balkanischen 'Wiederfunde' (Arachnida: Araneida) / R. Braun // Senckenbergiana biologica. — 1982. — Vol. 62. — S. 355−384.

12. Drensky P. Ьber die Identifizierung einiger Spinnenarten, die von Dr. Al. Roєca (1935 u. 1936) als neu fьr die Bukowina (Rumдnien) beschrieben wurden / P. Drensky // Izwestia na Beulgarskoto Entomologitschesko Droujestwo. — Sofia, 1939. — Vol. 10. — S. 85−87.

13. Effects of urbanization on ground-dwelling spiders along a rural-suburban-urban lowland forest gradient in Hungary / R. Horvath, C. Szinetar, T. Magura, B. Tothmeresz // 18-th International Congress of Arachnology: Book of Abstracts. — Poland, Siedlce, 2010. — P. 193.

14. Fedoriak M. M. Communities of spiders (Aranei) of Chernivtsi city horse chestnuts / M. M. Fedoriak, S. S. Rudenko // Mlodzi naukowcy — praktyce rolniczej: materialy III Ogolnopolskiej Mlodziezowej Konferencij Naukowej, 24−26 kwiecien 2007 / Uniwersytet Rzeszowski. — Rzeszow: Uniwersytet Rzeszowski, 2007. — P. 119−123.

15. Fedoriak M. Spiders of Chernivtsi city (Ukraine): a comparison actual species composition and species recorded by A. Roєca (1930;1938) / M. Fedoriak, E. Zhukovets // Biodiversitatea єimanagementul insectelor din Romвnia: volumul de lucrгri al simpozionului. — Suceava, 2011. — P. 157−169.

16. Fedoriak M. The catalogue of «Alexandru Roєca» spider collection from the «Grigore Antipa» National Museum of Natural History (Bucharest) II. Mimetidae, Oxyopidae, Pholcidae, Pisauridae, Theridiidae / M. Fedoriak, L. A. Moscaliuc // Travaux du Musйum National d’Histoire Naturelle «Grigore Antipa». — 2013. — Vol. 56, № 2. — P. 143−156. — doi: 10.2478/travmu-2013;0011.

17. Fedoriak М.М. First records of Tibellus utotchkini (Araneae: Philodromidae) from Romania and Moldova / М. М. Fedoriak, L. A. Moscaliuc // Регіональні аспекти флористичних і фауністичних досліджень: матеріали Першої міжнародної науково-практичної конференції, м. Хотин, 10−12 квітня 2014 р. / відп. ред. І.В. Скільський; М-во екології та природн. ресурсів України, Нац. природн. парк «Хотинський» та ін. — Чернівці: Друк Арт, 2014. — С. 187.

18. Fuhn I. Lycosidae, Arachnida / I. Fuhn, F. Niculescu-Burlacu // Fauna Republicii Socialiste Romвnia. — 1971. — Vol. 5, № 3. — P. 1−253.

19. Helsdingen, P. J. van Fauna Europaea: Araneae [Electronic recource] / Fauna Europaea. Version 2011.2. — 2011. — Online at: http://www.faunaeur.org/ [accessed on 23.01.2012].

20. Iftimovici R. Creaюie romвneascг оn biologia universalг / R. Iftimovici. -Bucureєti: Editura Albatros, 1977. — P. 63.

21. Integrated approaches to long-term studies of urban ecological systems / N. B. Grimm, M. Grove, S. T. A. Pickett, C. Redman // BioScience. — 2000. — Vol. 50. — P. 571−584.

22. Klausnitzer B. Цkologie der GroЯstadt Fauna / B. Klausnitzer. — Stuttgart, New York: Gustav Fischer Verlag, 1987. — 225 s.

23. Petrisor A. The catalogue of «Alexandru Roєca» collection of Araneae (Arachnida) from «Grigore Antipa» National Museum of Natural History (Bucharest). I. / A. Petrisor // Travaux du Musйum national d’histoire naturelle «Grigore Antipa». — 1999. — Vol. XLI. — P. 65−78.

24. Platnick N. I. The world spider catalog, version 13.5. [Electronic recource] / N. I. Platnick. — American Museum of Natural History, 2013. — Online at: http://research.amnh.org/iz/spiders/catalog/INTRO3.html [accessed 22.II.2013]. — doi: 10.5531/db.iz.0001.

25. Roєca A. Contributiuni la cunoaєterea Arachnoidelor din Bucovina / Aleksandru Roєca // Extras din «Bul. Fac. Єti. Cernauti». — 1930. — Vol. IV, fasc. 2. — P. 201−219.

26. Roєca A. Contribuюiuni la cunoaєterea Arachnoidelor din Bucegi / Aleksandru Roєca // Bul. Fac. Єti. Cernгuюi. — 1932. Vol. V, Fasc. 2. — P. 220−225.

27. Roєca A. [Roschka A. in original] Neue Spinnenarten aus der Bukowina (Rumдnien) / Aleksandru Roєca [Aleksander Roschka] // Zoologischer Anzeiger. — 1935. — Bd. 111, Hef. 9/10. — S. 241−254.

28. Roєca A. [Roschka A. in original] Eine neue Spinnenart der Gattung Tarentula Sund. 1833 aus der Bukovina (Rumдnien) / Aleksandru Roєca [Aleksander Roschka] // Festschrift fьr Prof. Dr. Embrik Strand. — 1936a. — Vol. 1. — S. 261−263.

29. Roєca A. Fauna Araneelor din Bucovina (sistematica, ecologia si rгspвndirea geographica) / Aleksandru Roєca // Bul. Fac. Єti. Cernгuюi. 1936b. — Vol. 10. — P. 123−216.

30. Roєca A. [Roska A. in original] Contributions a la connaissance de la faune des Araignees de Moldavie / A. Roєca [A. Roska] // Annales scientifiques de l’Universite de Jassy. Seconde partie. — Iaєi: «Presa bunг», 1937a. — T. XXIV, fasc. 2. — P. 11−14.

31. Roєca A. [Roschka A. in original] Eine weitere neue Spinnenart der Gattung Tarentula Sund. 1833 aus der Bukowina (Rumдnien) / Aleksandru Roєca [Aleksander Roschka] // Zoologischer Anzeiger. — 1937b. — Bd. 117, Heft 11/12. — S. 329−331.

32. Roєca A. Suplement la fauna Araneelor din Bucovina / Aleksandru Roєca // Extras din «Bul. Fac. Єti. Cernгuюi». — 1937 (1938). — Vol. XI. — P. 225−236.

33. Roєca A. [Roska A. in original] Araignees de Dobroudja / A. Roєca [A. Roska] // Extras din «Bul. Fac. Єti. Cernгuюi». — 1938a. — Vol. XII. — P. 246−327.

34. Roєca A. [Roska A. in original] Contributions a la connaissance de la faune des Araignees de Moldavie (environs de la ville de Tecuci) / A. Roєca [A. Roska] // Ac. Roum. Bull. de la sect. sci. — 1938b. — T. 20, N. 1−3. — P. 1−9.

35. Roєca A. [Roschka A. in original] Neue Spinnenarten aus der Dobrogea (Rumдnien) / Aleksandru Roєca [Aleksander Roschka] // Zool. Anz. — 1939. — T. 125, N. 3−4. — S. 91−96.

36. Roєca A. [Roska A. in original] Araignees de Bessarabie / A. Roєca [A. Roska] // Anal. Acad. Romana. Mem. Secю. єtiinю. — 1940. — Ser. III, Vol. 15, Mem. 15. — P. 389−406.

37. Roєca A. Notiunea de biotop / Aleksandru Roєca // Revista Єtiinюficг «Vol. Adamachi». — 1943. — Vol. XXIX, № 2. — P. 206−208.

38. Roєca A. Alte specii de Aranee colectate in imprejurimele Iaєului / Aleksandru Roєca // Extras din revista Єtiinюficг «Vol. Adamachi». — Iaєi: Lupta Moldovei, 1946a. — Vol. XXXII, № 2−3. — P. 1−4.

39. Roєca A. Contribuюiuni la cunoaєterea faunei Araneelor din Moldova (Iaєi) / Aleksandru Roєca // Extras din revista Єtiinюficг «Vol. Adamachi». — Iaєi: Lupta Moldovei, 1946b. — Vol. XXXII, № 1. — P. 1−4.

40. Roєca A. O alta interpretare a unui fel de aplicare a firului de matasa la Hogna vultosa C. L. K. / Aleksandru Roєca // Revista Stiintifica «Vol. Adamachi». — 1947. — Vol. XXXIII, № 2−3. — P. 156.

41. Roєca A. Contribuюii la cunoaєterea Araneelor din R. P. R. (Transilvania) / Aleksandru Roєca // Ac. R. P. R. Filiala Iaєi, St. єi Cerc. Єt. Biol. єi St. agr. — 1958. — Anul IX, fasc. 2. — P. 305−320.

42. Roєca A. Contribuюii la cunoaєterea Araneelor din R. P. R. (Transilvania) / Aleksandru Roєca // Ac. R. P. R. Filiala Iaєi, St. єi Cerc. Єt. Biol. єi St. agr. — 1959. — Anul X, fasc. 1. — P. 43−57.

43. Roєca A. Cercetгri asupra faunei de Aranee din оmprejurimile Iaєilor / Aleksandru Roєca // St. єi cerc. de biol., ser. zool. — 1968. — T. 20, № 2. — P. 79−87.

44. Satco E. Enciclopedia Bucovinei / E. Satco. — Iaєi: Princeps Edit, 2004. — Vol. II. — S. 318.