Поняття кредитоспроможності позичальника і основні показники, використовувані при її оцінці

Кредитоспроможність позичальника на відміну від платоспроможності не фіксує неплатежі за минулий період або будь-яку дату, а прогнозує здатність до погашення боргу на найближчу перспективу. Ступінь неплатоспроможності в минулому є одним з формальних показників, на які спираються в оцінці кредитоспроможності клієнта. Якщо позичальник має прострочену заборгованість, а баланс ліквідний і достатній розмір власного капіталу, то разова затримка платежів банку в минулому не є підставою для висновку про некредитоспроможності клієнта. Платоспроможним можна вважати підприємство, у якого сума оборотних коштів значно перевищує розмір заборгованості. Тим самим розглянемо відмінності понять кредитоспроможності та платоспроможності в таблиці 1.1.

Таблиця 1.1. — «Відмінності понять кредитоспроможності та платоспроможності»

Об'єктивна оцінка фінансової стійкості позичальника та врахування можливих ризиків за кредитними операціями дозволяють банку ефективно управляти кредитними ресурсами та одержувати прибуток.

За даними російських аналітиків 35 — 40% прострочених позичок виникає в результаті недостатньо глибокого аналізу фінансового стану позичальника на попередній стадії переговорів.

Світова та вітчизняна банківська практика дозволила виділити критерії кредитоспроможності клієнта, від якої банкіри повинні відштовхуватися при оцінці кредитоспроможності клієнта.

Розглянемо критерії кредитоспроможності клієнта:

• 1) Характер клієнта — це репутація клієнта, вона складається з тривалості функціонування клієнта в даній сфері бізнесу, його кредитна історія; репутація його партнерів у діловому світі;
• 2) Здатність запозичувати кошти — це наявність у клієнта права на подачу заявки на кредит, правознавства від клієнта переговорів, право підпису кредитних документів;
• 3) Можливість заробити кошти в ході поточної виробничої діяльності;
• 4) Капітал клієнта. При оцінці капіталу клієнта слід звернути увагу на два основні моменти:

Залишковість капіталу, який оцінюється на основі коефіцієнтів;

Ступінь вкладення капіталу клієнта в кредитуються операцію.

• 5) Забезпеченість позички. Під забезпеченістю кредиту розуміється вартість активів позичальника і конкретною величиною джерела погашення боргу (застава, банківська гарантія, порука і д.р.).
• 6) Умови, в яких здійснюється кредитна операція. Слід звернути увагу:

На прогноз економічної ситуації в країні, регіоні діяльності позичальника, галузі кредитуемой операції;

На облік політичних чинників.

7) Здійснення контролю. Під контролем тут розуміється наявність законодавчих і нормативних засад для здійснення клієнтом заходів, що кредитуються.

Виходячи з цих критеріїв існують певні способи визначення кредитоспроможності, які будуть розглянуті в главі II.

Основна мета аналізу кредитоспроможності - визначити здатність і готовність позичальника повернути запитувану позичку відповідно до умов кредитного договору. Банк повинен у кожному випадку визначити ступінь ризику, який він готовий взяти на себе, і розмір кредиту, який може бути наданий у даних обставинах.

Коефіцієнти, що застосовуються в практиці оцінки кредитоспроможності позичальника можна розділити на п’ять груп:

Роблячи висновки з вище викладеного можна визначити основні завдання аналізу кредитоспроможності підприємства:

Визначення фінансового стану позичальника;

Попередження кредитних ресурсів у наслідок не ефективності господарської діяльності позичальника;

Стимулювання діяльності підприємства — позичальника у напрямку підвищення її ефективності, підвищення ефективності кредитування;

Мінімізація ризиків при кредитуванні.