Організація роботи в операційному відділі

У філії - Першому відділенні м. Дніпропетровська ПАТ «Альфабанк» відкриваються строкові та поточні рахунки фізичним особам-резидентам та нерезидентам, а також юридичним особам-резидентам як в національній, так і в іноземній валютах.

Для відкриття фізичній особі-нерезиденту поточного або депозитного рахунку в національній або іностранній валютах не потрібна довідка про присвоєння ідентифікаційного номеру, але необхідне надання документу, який підтверджує джерело походження коштів. Таким документом є митна декларація, квитанція з банку про отримання переказу із-за кордону, квитанція про вилучення коштів з рахунку, що відкритий в іншому банку України.

Виконання операцій на поточних рахунках здійснюється на підставі розрахункових документів у безготівковій та готівковій формах.

На поточні рахунки фізичних осіб-резидентів зараховуються:

• — оплата праці, пенсії, допомоги, авторські гонорари;
• — страхові платежі;
• — плата за надання в оренду власного майна;
• — кошти за реалізоване власне маймо та сільськогосподарську продукцію;
• — кошти в національній валюті за продану іноземну валюту;
• — інші надходження згідно з чинним законодавством.

З поточних рахунків фізичних осіб-резидентів можуть бути здійснені за їх розпорядженням такі платежі:

• — розрахунки за надані послуги юридичними та фізичними особами;
• — розрахунки за придбані товари;
• — відрахування обов’язкових платежів до бюджету;
• — вкладення у статутні фонди підприємств;
• — розрахунки за придбану іноземну валюту;
• — інші платежі, що не суперечать чинному законодавству. Не дозволяється перерахування коштів на будь-який рахунок фізич них осіб-нерезидентів.

Щодо фізичних осіб-нерезидентів, то на їх поточні рахунки можуть бути зараховані:

• — готівкові кошти (за наявності підтвердження джерел їх походження) — кошти, одержані як оплата праці, допомога, авторські гонорари;
• — кошти від продажу власного майна;
• — успадковані кошти;
• — страхові суми;
• — кошти, що були раніше зняті власником рахунка, але не використані ним;
• — інші надходження, що не суперечать чинному законодавству.

З поточних рахунків фізичних осіб-нерезидентів можуть здійснюватись такі платежі:

• — видача коштів готівкою;
• — розрахунки за послуги, надані юридичними та фізичними особами на території України;
• — сплата мита, податків та інших обов’язкових платежів;
• — перерахування на рахунок іншої фізичної особи;
• — вкладення в статутний фонд юридичної особи-резидента у випадках, передбачених чинним законодавством;
• — інші платежі, що не суперечать законодавству України.

Для виконання безготівкових операцій, що пов’язані з веденням рахунків клієнтів, використовуються такі розрахункові документи, як:

• — платіжні доручення;
• — платіжні вимоги-доручення;
• — чеки;
• — акредитиви;
• — платіжні вимоги;
• — інкасові доручення (розпорядження);
• — векселі.

Платіжне доручення — це письмове розпорядження клієнта банку, який його обслуговує, на перерахування відповідної суми грошових коштів зі свого ра хунка. Цей документ містить такі основні реквізити:

• — назву документа;
• — номер документа і дату його виписки (число, місяць, рік);
• — назву платника грошових коштів;
• — назву одержувача грошових коштів;
• — назву, місцезнаходження та коди банків платника й одер жувача;
• — суму платежу цифрами та прописом;
• — призначення платежу (наприклад, оплата будівельних робіт згідно з договором № 3-В від 10 грудня 1999 р. Без ПДВ).

Підприємства можуть надавати банкам платіжні доручення на перерахування коштів з поточних рахунків протягом 10 ка лендарних днів після дня їх заповнення. За допомогою платіжних доручень здійснюються розрахунки між підприємствами, організаціями та установами:

• — у порядку попередньої оплати;
• — за фактично відвантажену продукцію (виконані роботи, надані послуги);
• — для завершення розрахунків за актами звірки взаємної заборгованості підприємств;
• — для перерахування підприємствами сум на рахунки фізич них осіб (заробітна плата, пенсії, грошові доходи);
• — в інших випадках за згодою контрагентів.

Значно рідше в банківській практиці використовуються платіжні вимоги-доручення. Це — комбінований розрахун ковий документ, який складається з двох частин:

• — верхня — вимога постачальника безпосередньо до покуп ця оплатити вартість відвантаженої йому продукції (виконаних робіт, наданих послуг);
• — нижня — доручення покупця своєму банку перерахувати з його рахунка відповідну суму на користь постачальника.

Платіжна вимога-доручення заповнюється постачальником-одержувачем коштів і надсилається безпосередньо на адресу покупця-платника. Якщо покупець згоден оплатити вимогу-доручення, він має заповнити нижню частину документа і подати його в свій банк для виконання. Платіжні вимоги-доручення вважаються дійсни ми та приймаються банками протягом 20 календарних днів після дня їх виписки.

Розрахунковий чек — це документ, що містить письмове розпорядження власника рахунка (чекодавця) банківській установі (банку-емітенту), що обслуговує його рахунок, оплатити чекоутримувачу суму грошових коштів, вказану в чеку. Розрахункові чеки виготовляються на спеціальному папері та брошуруються у книжки по 10, 20 і 25 чеків. Термін дії чекової книжки — один рік. Чеки із чекової книжки виписуються чекодавцем і видаються чекоутримувачу в оплату за отримані товари, виконані роботи, надані послуги. Чекоутримувач має право пред’явити в свій банк для оплати одержаний від платника чек протягом 10 календарних днів з дня виписки чека. Банк чекоутримувача зобов’язаний перевірити правильність заповнення чека та своєчасність пред’явлення його до оплати.

Для здійснення чекових розрахунків між контрагентами — клієнтами різних банків банк чекоутримувача відсилає чек з відповідним реєстром-спецзв'язком до банку-емітента. У цьому разі грошові кошти на рахунок чекоутримувача зараховуються тільки після отримання їх від банка-емітента.

Наступною формою розрахункового документа є акредитив. Акредитив — це форма розрахунків, за якою банк, що відкри ває акредитив (банк-емітент), за дорученням свого клієнта (заявника акредитива) зобов’язаний здійснити платіж на користь третьої особи (бенефіціара) за поставлені товари, виконані роботи та надані послуги або надати повноваження іншому (виконуючому) банку здійснити цей платіж. Банк-емітент може відкривати акредитиви таких видів:

• — покритий, за яким для виконання платежів завчасно акумулюються грошові кошти платника на окремому рахунку в банку-емітенті або у виконуючому банку;
• — непокритий, оплата за яким гарантується банком-емітентом та здійснюється за рахунок банківського кредиту.

Акредитиви бувають відзивні та безвідзивні.

Відзивний акредитив — це документ, який може бути змінений або анульований банком-емітентом без попереднього погодження з бенефіціаром.

Безвідзивний акредитив — це документ, який може бути змінений або анульований тільки за згодою бенефіціара.

Платіжна вимога — це документ, що містить письмове розпорядження стягувача коштів обслуговуючій його банківській установі на списання грошей з рахунка відповідної юридичної або фізичної особи. Платіжні вимоги приймаються банка ми протягом 10 календарних днів з дня виписки. Обов’язковою умовою виконання платіжної вимоги є внесення в рядок платіж ної вимоги «Призначення платежу» назви та відповідної статті закону, якою передбачено беззаперечне списання коштів, або до дання до платіжної вимоги відповідного виконавчого документа, на підставі якого здійснюється безакцептне стягування грошових коштів. Суми недоїмки за податками та іншими податковими платежами, штрафи, нараховані податковими органами, стягуються у беззаперечному порядку за допомогою інкасових доручень. За формою, призначенням та порядком використання інкасові доручення схожі з платіжними вимогами.

Розрахункові документи на безакцентне списання грошових коштів з основних поточних рахунків підприємств приймаються банками незалежно від наявності грошових залишків на цих рахунках.

У разі недостатності грошових коштів на основних рахунках платників здійснюється часткова оплата безакцептних розрахункових документів в межах наявних залишків на цих рахунках. Не пізніше наступного дня банк повинен повідомити своїх клієнтів про надходження вказаних документів. Після отримання такого повідомлення платник зобов’язаний протягом 3 робочих днів надати доручення на перерахування залишків з інших поточних рахунків на основний рахунок для забезпечення погашення заборгованості або погасити її безпосередньо з додаткового рахунка.

Дуже важливим і досить актуальним в сучасних умовах є використання векселів як специфічної форми розрахунків.

Вексель — це безумовне грошове зобов’язання, за яким одна особа зобов’язується сплатити іншій визначену суму коштів у визначений строк. Здійснення розрахункових операцій за рахунками клієнтів забезпечується за допомогою системи міжбанківських розрахунків. Міжбанківські розрахунки — це система безготівкових розрахункових операцій зі списання та зарахування коштів на банківські рахунки за грошовими вимогами та зобов’язаннями, що виникають між банківськими установами чи їхніми клієнта ми в процесі діяльності. Всі міжбанківські розрахунки в Україні здійснюються через систему електронних платежів Національного банку України. Система електронних платежів (СЕП) НБУ — це державна платіжна система, що забезпечує здійснення міжбанків ських розрахунків у електронній формі між установами банків на території України.

Готівкові операції за рахенками клієнтів здійснюються на підставі заяви на переказ готівки та заяви на видачу готівки, розрахункового чека.

За допомогою заяви на переказ готівки клієнт банку може поповнити рахунок готівковими коштами. В документі мають бути вказані: дата, вид валюти, сума поповнення, прізвище, ім'я та по батькові особо, що здійснює операцію, сума прописом, призначення платежу, паспортні дані - за умови здійснення операції на суму, що перевищує 50 000 гривень або еквівалент цієї суми в іноземній валюті, підпис платника.

В заяві на видачу готівки вказуються ті самі реквізити, що при поповненні рахунку.

Після перевірки документа касир перераховую отриману готівку, ставить підписи та іменні штампи на обох екземплярах, та віддає клієнту квитанцію (та готівку при операції з видачі кошьів).

Чек виписується чекоутримувачем на ім'я одержувача та дійсний протягом 10 днів з дня виписки. Касир має перевіряти строк дії чека, вказані в ньому дані. На прикінці операції чек підписується та зберігається в документах дня.