Деякі проблемні питання страхового брокерства

Перше. Хто платить страховому брокеру винагороду? Платить той, кому за брокерським договором надана (буде надана) брокерська послуга.

Друге. Хто може бути клієнтом страхового або перестрахового брокера? Будь-яка дієздатна особа, що уклала з ним брокерський договір. Це — очевидне.

Третє. Як уникнути конфлікту інтересів між споживачем страхових послуг та страховиком, якщо вони одночасно — клієнти страхового брокера?

Це забезпечується через державне регулювання і контроль над діяльністю страхових брокерів їхніх профоб'єднань.

Брокер також обов’язково повинен інформувати свого майбутнього клієнта — споживача страхових послуг, про його (брокера) договірні зобов’язання із страховиком, що можуть вплинути на сумлінне виконання ним (брокером) своїх зобов’язань перед майбутнім клієнтом.

Обов’язкова також наявність у страхового брокера достатніх фінансових гарантій відповідальності за збиток, завданий клієнтові його непрофесійними діями та інформування клієнта про ці гарантії до укладання з ним брокерського договору. Членство страхового брокера в професійному об'єднанні, що припускає колективну відповідальність і виконання Кодексу честі страхового брокера. Жорстка конкуренція на ринку брокерських послуг у страхуванні і перестрахуванні не дозволяє безкарно здійснювати непрофесійні дії стосовно клієнтів. Четверте. Потрібність страхового брокера. Один з постулатів ринкових відносин говорить: «На будь-який товар є свій покупець», виходячи з цього твердження, на товар страхового брокера теж є свій покупець. [11].

Таблиця Функції страхових посередників

Асистанські компанії дають можливість страховикам зосередитися на управлінні страховими операціями та фінансовими потоками, передавши процеси врегулювання збитків спеціалізованим установам. Цим самим асистанська діяльність дозволяє страховим організаціям забезпечити процес оперативної допомоги застрахованим особам, врегулювати фінансові аспекти страхових випадків у різних галузях страхування, зокрема медичному, автотранспортному та ін. Для страхової організації співпраця з асистанською компанією є засобом підвищення конкурентоспроможності страхових продуктів, збільшення їх привабливості для потенційних страхувальників. Робота у тісному зв’язку зі спеціалізованою сервісною компанією підвищує якість обслуговування, а також постійний розвиток і вдосконалення системи обслуговування клієнтів. Необхідно зазначити, що страховим компаніям невигідно створювати у своїх структурах відповідні служби, оскільки функції сервісу не є функціями страховика. Головними ж функціями страхових компаній є збір страхових премій для формування резервів, спрямованих на виконання зобов’язань страховика — виплати страхового відшкодування своїм клієнтам.

Отже, створення та утримання у структурі страховика спеціального підрозділу висококваліфікованих лікарів, аварійних комісарів, технічного обладнання, спеціального програмного забезпечення є високовитратними для бюджету компанії. Фінансові затрати, які несе страховик, не завжди виправдані. Ризик настання страхової події має вірогідний характер і не в усіх випадках співробітники підрозділу будуть повністю завантажені. Проте, незалежно від цього, матеріальні витрати на утримання цього штату здійснюватиме страховик. При цьому варто врахувати, що додатково виникають витрати на навчання персоналу, заробітну плату, відрядження, забезпечення мобільним зв’язком. Особливо складним процесом для страховика є налагодження регіональної мережі лікарів та аварійних комісарів на всій території України. [14] Саме тому ефективним вирішенням цих проблем є залучення до співпраці універсальних (спеціалізованих) асистанських компаній. Для асистанських компаній надання оперативної допомоги застрахованим — основний вид діяльності, що дозволяє співпрацювати з декількома страховиками, які потребують відповідних послуг. [13] Зарубіжні страховики давно оцінили переваги роботи з асистанськими компаніями, які беруть на себе зобов’язання із супроводу договорів страхування. Світовий досвід свідчить: поділ функцій між спеціалізованими асистанськими компаніями значно підвищує якість наданих послуг.

Залежно від організаційно-правової форми національні асистанські компанії створюються за такими нормами: як асистанський підрозділ у структурі страхової компанії, у вигляді окремої юридичної особи та мультиасистанс. Перевагами створення асистанського підрозділу у структурі страховика є тісний взаємозв'язок і взаєморозуміння між продавцем страхового продукту, що здійснює моніторинг клієнта, і вузлом, що асистує, висока якість обслуговування клієнтів, швидке реагування на потреби, які змінюються. Щодо недоліків цієї організаційно-правової форми, то страховим компаніям невигідно створювати у своїх структурах відповідні служби, оскільки функції сервісу не є функціями страховика. Особливо важко для страховика налагодити регіональну мережу лікарів та аварійних комісарів на всій території України. Саме тому ефективним вирішенням цих проблем є залучення до співпраці самостійних асистанських компаній. 13].

Асистанська компанія — це доволі складний механізм, у якому, крім цілодобової диспетчерської служби, задіяні інші, не менш важливі, служби: відділи логістики та інформатики, фінансовий та адміністративний відділи, а також комерційний відділ, включаючи маркетинг. Для злагодженої роботи такого механізму необхідний висококваліфікований персонал. Вирішенням цих питань займається кадрова служба і центр підготовки спеціалістів. Поява асистанських компаній та спеціалізація окремих із них на визначенні та ліквідації збитку дає можливість удосконалити управлінські структури страхових організацій. Із кінця минулого століття європейські страхові компанії почали застосовувати так звану «аутсорсингову структуру управління», яка надає можливість виконання низки робіт підприємствами чи організаціями, які не входять до складу страхової компанії. Упровадження такої структури вимагає наявності сервісних компаній, які не завжди функціонують на молодих страхових ринках. Важливим компонентом використання послуг асистансу є контроль якості послуг, що надаються застрахованій особі: перевірка адекватності лікування, правильності виставлених рахунків, а також контроль обґрунтованості цін за спожиті послуги, що виключає можливість страхового шахрайства.

Порівняно з достатньо розвинутим ринком фінансових послуг, український ринок асистанських послуг знаходиться на етапі становлення. Приріст ринку асистансу в посткризові роки відбувся за рахунок зацікавлених у таких послугах страхових компаній та авто імпортерів. Однак автовласники такими послугами користуються дуже рідко, обходячись у випадку поломки автомашини власними силами. Саме тому необхідно констатувати, що розвиток ринку асистансу залежить від розвитку страхового ринку, адже приблизно 90% усіх послуг асистанські компанії надають клієнтам страхових компаній. Підсумовуючи, зазначимо, що необхідність діяльності асистанських компаній на страховому ринку на сьогодні є незаперечною. Співпраця страхових та асистанських компаній надалі зростатиме, адже дає можливість страховикові розробити конкурентоздатні та привабливі страхові продукти для потенційних страхувальників, забезпечити юридичний супровід, врегулювання наслідків та фінансових аспектів страхових випадків у різних галузях страхування, зокрема медичному, автотранспортному тощо.

Замовниками експертизи можуть бути органи державної влади й органи місцевого самоврядування, підприємства, установи і організації, громадяни. Найчастіше експертиза проводиться державними організаціями й установами. Прикладами різних видів державної експертизи є: санітарно-епідеміологічна експертиза, державна екологічна експертиза, державна історико-культурна експертиза, державна експертиза умов праці, державна експертиза науково-технічних проектів.