Логіко-математичні ігри як засіб активізації навчання математики
У дидактиці є різноманітні розвиваючі матеріали. Найбільш ефективним посібником є логічні блоки, розроблені угорським психологом і математикомДьенеша, для розвитку раннього логічного мислення і для підготовки дітей до засвоєння математики. Блоки Дьенеша представляють собою набір геометричних фігур, який складається з 48 об'ємних фігур, різних за формою (кола, квадрати, прямокутники, трикутники… Читати ще >
Логіко-математичні ігри як засіб активізації навчання математики (реферат, курсова, диплом, контрольна)
Інтерес до математики у старших дошкільників підтримується цікавістю самих задач, питань, завдань. Говорячи про цікавості, ми маємо на увазі не розвага дітей порожніми забавами, а цікавість змісту математичних завдань. Педагогічно виправдана цікавість має на меті привернути увагу дітей, підсилити його, активізувати їх розумову діяльність. Цікавість в цьому сенсі завжди несе елементи дотепності, ігрового настрою, святковості. Цікавість служить основою для проникнення в свідомість хлопців почуття прекрасного в самій математиці. Цікавість характеризується наявністю легкого і розумного гумору в змісті математичних завдань, в їх оформленні, у несподіваній розв’язці при виконанні цих завдань. Гумор повинен бути доступний розумінню дітей. Тому вихователі домагаються від самих дітей дохідливого роз’яснення сутності легких задач-жартів, веселих положень, в яких іноді виявляються учні під час ігор, тобто домагаються розуміння сутності самого гумору і його нешкідливості. Почуття гумору звичайно проявляється тоді, коли знаходять окремі веселі риски в різних ситуаціях. Почуття гумору, якщо ним володіє людина, зм’якшує сприйняття окремих невдач в обстановці, що склалася. Легкий гумор повинен бути добрим, створювати бадьорий, піднесений настрій.
Атмосфера легкого гумору створюється шляхом включення в заняття задач-розповідей, завдань героїв веселих дитячих казок, включення задач-жартів, шляхом створення ігрових ситуацій та веселих змагань.
а) Дидактична гра як засіб навчання математики.
На уроках математики велике місце займають ігри. Це головним чином дидактичні ігри, тобто ігри, зміст яких сприяє або розвитку окремих розумових операцій, або освоєння обчислювальних прийомів, навичок в швидкості рахунку. Цілеспрямоване включення гри підвищує інтерес дітей до занять, посилює ефект самого навчання. Створення ігрової ситуації призводить до того, що діти, захоплені грою, непомітно для себе і без особливих зусиль і напруги набувають певні знання, вміння і навички. Устаршому дошкільному віці у дітей сильна потреба в грі, тому вихователі дитячого саду включають її в уроки математики. Гра робить уроки емоційно насиченими, вносить бадьорий настрій в дитячий колектив, допомагає естетично сприймати ситуацію, пов’язану з математикою.
Дидактична гра є цінним засобом виховання розумової активності дітей, вона активізує психічні процеси, викликає в учнів живий інтерес до процесу пізнання. У ній діти охоче долають значні труднощі, тренують свої сили, розвивають здібності і вміння. Вона допомагає зробити будь-який навчальний матеріал захоплюючим, викликає в дітей глибоке задоволення, створює радісний робочий настрій, полегшує процес засвоєння знань.
У дидактичних іграх дитина спостерігає, порівнює, зіставляє, класифікує предмети за тими чи іншими ознаками, виробляє доступні йому аналіз і синтез, робить узагальнення [8, с. 75].
Дидактичні ігри надають можливість розвивати у дітей довільність таких психічних процесів, як увага і пам’ять. Ігрові завдання розвивають у дітей кмітливість, спритність, кмітливість. Багато хто з них вимагають вміння побудувати висловлювання, судження, умовивід; вимагають не тільки розумових, але і вольових зусиль — організованості, витримки, вміння дотримуватися правил гри, підпорядковувати свої інтереси інтересам колективу.
Проте не всяка гра має істотне освітнє і виховне значення, а лише та, яка набуває характеру пізнавальної діяльності. Дидактична гра навчає характеру зближує нову, пізнавальну діяльність дитини з вже звичною для нього, полегшуючи перехід від гри до серйозної розумової роботи.
Дидактичні ігри особливо необхідні у навчанні та вихованні дітей шестирічного віку. У них вдається сконцентрувати увагу навіть самих інертних дітей. Спочатку діти проявляють інтерес тільки до гри, а потім і до того навчального матеріалу, без якого гра неможлива. Щоб зберегти саму природу гри і в той же час успішно здійснювати навчання хлопців математики, необхідні гри особливого роду. Вони повинні бути організовані так, щоб у них: по-перше, як способу виконання ігрових дій виникала об'єктивна необхідність у практичному застосуванні рахунку, по-друге, зміст гри і практичні дії були б цікавими і надавали можливість для прояву самостійності та ініціативи дітей.
б) Логічні вправи на заняттях математики.
Логічні вправи являють собою один із засобів, за допомогою якого відбувається формування у дітей правильного мислення. Коли говорять про логічне мислення, то мають на увазі мислення, за змістом знаходиться в повній відповідності з об'єктивною реальністю.
Логічні вправи дозволяють на доступному дітям математичному матеріалі, в опорі на життєвий досвід будувати правильні судження без попереднього теоретичного освоєння самих законів і правил логіки.
У процесі логічних вправ діти практично вчаться порівнювати математичні об'єкти, виконувати найпростіші види аналізу і синтезу, встановлювати зв’язки між родовими і видовими поняттями.
Найчастіше пропоновані дітям логічні вправи не вимагають обчислень, а лише змушують дітей виконувати правильні судження та наводити нескладні докази. Самі ж вправи носять цікавий характер, тому вони сприяють виникненню інтересу у дітей до процесу розумової діяльності. А це одна з кардинальних завдань навчально-виховного процесу старших дошкільників.
Внаслідок того, що логічні вправи являють собою вправи в розумовій діяльності, а мислення старших дошкільників в основному конкретне, образне, то на уроках я застосовую наочність. Залежно від особливостей вправ в якості наочності застосовують малюнки, креслення, короткі умови задач, записи термінів-понять.
Народні загадки завжди служили і служать захоплюючим матеріалом для роздумів. У загадки зазвичай вказуються певні ознаки предмету, за якими відгадують і сам предмет. Загадки — це своєрідні логічні задачі на виявлення предмету за деякими його ознаками. Ознаки можуть бути різними. Вони характеризують як якісну, так і кількісну сторону предмета. Для уроків математики підбираються такі загадки, в яких головним чином за кількісними ознаками поряд з іншими знаходиться сам предмет. Виділення кількісної сторони предмету (абстрагування), а також перебування предмета за кількісними ознаками — корисні та цікаві логіко-математичні вправи.
в) Роль сюжетно-рольової гри в процесі навчання математики.
Серед математичних ігор для дітей є і сюжетно-рольові. Сюжетно-рольові ігри можна позначити як творчі. Їх основна відмінність від інших ігор полягає в самостійності створення сюжету і правил гри та їх виконання. Найбільш притягальну силу для старших дошкільнят мають ті ролі, які дають їм можливість проявляти високі моральні якості особистості: чесність, сміливість, товариство, спритність, дотепність, кмітливість. Тому такі ігри сприяють не тільки виробленню окремих математичних навичок, а й гостроти і логічності думки. Зокрема, гра сприяє вихованню дисциплінованості, тому що будь-яка гра проводиться за відповідними правилами. Включаючись у гру, дитина виконує певні правила, при цьому він підкоряється самим правилам не з примусу, а цілком добровільно, інакше не буде гри. А виконання правил буває пов’язано з подоланням труднощів, з проявом наполегливості [8, с. 59].
Однак, незважаючи на всю важливість і значення гри в процесі уроку, вона не самоціль, а засіб для розвитку інтересу до математики. Математична сторона змісту гри завжди повинна чітко висуватися на передній план. Тільки тоді вона буде виконувати свою роль у математичному розвитку дітей і вихованні інтересу їх до математики.
У дидактиці є різноманітні розвиваючі матеріали. Найбільш ефективним посібником є логічні блоки, розроблені угорським психологом і математикомДьенеша, для розвитку раннього логічного мислення і для підготовки дітей до засвоєння математики. Блоки Дьенеша представляють собою набір геометричних фігур, який складається з 48 об'ємних фігур, різних за формою (кола, квадрати, прямокутники, трикутники), за кольором (жовті, сині, червоні), розміру (великі й маленькі) по товщині (товсті і тонкі). Тобто, кожна фігура характеризується чотирма властивостями: кольором, формою, розміром, товщиною. У наборі навіть немає двох фігур, однакових за всіма властивостями. У своїй практиці вихователі дитячих садів використовують в основному плоскі геометричні фігури. Весь комплекс ігор та вправ з блоками Дьенеша — це довга інтелектуальна сходи, а самі ігри та вправи — її сходинки. На кожну з цих сходинок дитина повинна встати. Логічні блоки допомагають дитині опанувати розумовими операціями і діями, до них відносяться: виявлення властивостей, їх порівняння, класифікація, узагальнення, кодування і декодування, а так само логічні операції [4, с. 31].
Крім того, блоки можуть закладати в свідомість дітей початок алгоритмічної культури мислення, розвивати у дітей здатність діяти в умі, освоювати подання про числа і геометричні фігури, просторову орієнтацію.
У процесі різноманітних дій з блоками діти спочатку освоюють уміння виявляти і абстрагувати в предметах одна властивість (колір, форму, розмір, товщину), порівнювати, класифікувати і узагальнювати предмети по одному з цих властивостей. Потім вони оволодівають уміннями аналізувати, порівнювати, класифікувати і узагальнювати предмети відразу по двох властивостями (кольором і формою, формою і розміром, розміром і товщині т.д.), трохи пізніше за трьома (кольором, формою, розміром; формою, розміром, товщині і т.д.) і за чотирма властивостями (кольору, формі, розміру, товщині), при цьому розвиваючи логічне мислення дітей.
Водному і тому ж вправі можна варіювати правилами виконання завдання з урахуванням можливостей дітей. Наприклад, кілька дітей будують доріжки. Але одній дитині пропонується побудувати доріжку так, щоб поруч не було блоків однакової форми (оперування одним властивістю), іншому — щоб поруч не було однакових за формою і за кольором (оперування відразу двома властивостями). Залежно від рівня розвитку дітей можна використовувати не весь комплекс, а якусь його частину, спочатку блоки різні за формою і за кольором, але однакові за розміром і товщиною, потім різні за формою, кольором і розміром, але однакові по товщині і в Наприкінці повний комплекс фігур.
Це дуже важливо: чим різноманітнішою матеріал, тим складніше абстрагувати одні властивості від інших, а значить, і порівнювати, і класифікувати, і узагальнювати.
З логічними блоками дитина виконує різні дії: викладає, міняє місцями, прибирає, ховає, шукає, ділить, а по ходу дії міркує.
Отже, граючи з блоками, дитина наближається до розуміння складних логічних відносин між множинами. Від гри з абстрактними блоками діти легко переходять до ігор з реальними множинами, з конкретним матеріалом.