Розробка нормативної бази та техніко-економічне обґрунтування створення комплексної бригади, що виконує вантажні автоперевезення

Зміст Реферат Вступ Вихідні дані

Розділ 1. Аналіз базової схеми виконання перевезень

1.1 Розрахунок норм виробітку при використанні запропонованої схеми перевезення вантажів

1.2 Розрахунок норм часу на виконання навантажувальних робіт

1.3 Розрахунок кількості транспортних засобів та водіїв. Розрахунок кількості виконавців навантажувально-розвантажувальних робіт

1.4. Дослідження впливу нормоутворюючих факторів на норми праці, розробка пропозицій по вдосконаленню автоперевезень та організації навантажувальних робіт Розділ 2. Проектна частина

2.1 Розрахунок складу комплексної бригади

2.2 Розрахунок відрядних розцінок водіям автомобілів та виконавцям навантажувально-розвантажувальних робіт

2.3 Розрахунок колективного заробітку бригади

2.4 Розробка графіків змінності водіям автомобілів

2.5 Розрахунок економічного ефекту Висновок Список використаної літератури

Реферат В курсовому проекті зроблено аналіз виконання перевезень та перевантажувальних робіт базової схеми, також розроблено пропозиції щодо вдосконалення роботи комплексної бригади.

Наведено розрахунки відрядних розцінок водіям автомобілів та виконавцям навантажувально-розвантажувальних робіт, колективного заробітку бригади, та розроблені графіки змінності водіям автомобілів.

Після аналізу базової та запропонованої схеми транспортного процесу розраховано показники ефективності впровадження пропозицій по вдосконаленню організації праці.

Курсовий проект складається з 31 сторінки, графічної частини, яка містить 2 графіка, 5 таблиць, для розрахунку було використано більше 20 формул.

Вступ Важливе значення на підприємствах всіх форм власності займає організація, нормування і оплата праці.

Організація праці - це комплекс заходів, які направленні на використання живої праці з метою підвищення продуктивності та збереження здоров’я працюючих. Організація праці спрямована на створення найсприятливіших умов праці, досягнення повного використання засобів виробництва, збереження та підтримку на високому рівні працездатності працівників, усунення важкої ручної праці і здійснення сприятливих впливів на організм людини.

Нормування праці - це частина організації праці на підприємстві. Під нормуванням праці розуміють процес встановлення науково-обгрунтованих норм витрат праці на виконання робіт.

Поняття «оплата праці» наповнилося новим змістом і охоплює всі види заробітків, включаючи грошові суми, нараховані працівникам відповідно до законодавства за невідпрацьований час (щорічна відпустка, святкові дні тощо).

До сучасної концепції управління господарською діяльністю належить логістика. Логістичні процеси — це сукупність ряду послідовних операцій з товарами, пов’язаних з розвантажуванням, прийманням, переміщенням, комплектуванням, упакуванням, укладанням, зберіганням та відпуском.

Актуальність теми зумовлена тим, що підприємствам, незалежно від форм власності, надані права самостійного вирішення питань з організації, нормування і оплати праці. За рахунок результатів своєї праці підприємства повинні покривати поточні виробничі витрати, в тому числі і на оплату праці, здійснювати вкладення на розширення і реконструкцію виробництва, забезпечувати соціальний розвиток.

Метою даного проекту є вивчення організації та оплати праці на підприємствах в сфері транспортної логістики.

Об'єктом є комплексна бригада, що виконує вантажні перевезення.

Предмет. Розробка нормативної бази та техніко-економічне обґрунтування створення комплексної бригади, що виконує вантажні автоперевезення.

Вихідні дані для курсового проекту Остання цифра шифру — 4.

Бортовий автомобіль ЗИЛ-5301 з причепом ГКБ-817 виконує перевезення будівельних матеріалів ІІ-го класу за маятниковим маршрутом на відстань 14 км. Маршрут проходить поза містом частково (30%) по дорогам 1 групи, (70%) по дорогам 11 групи. Нульовий пробіг 5 км дорогами II групи. Час автомобіля в наряді складає 9,2 годин. Підготовчо-завершальний час складає Тпз- 18 хв.

Вантажні матеріали у вигляді пакетів масою 30 кг розташовані в приміщенні складу та штабельовані на висоті 1,2 м. Їх підносять вручну на відстань 44 м, вкладають на піддони, вантажопідйомністю 420 кг далі за допомогою рокли переміщують на відстань 30 м з подальшого подачею в кузов автомобіля за допомогою автокрану КС-2571 поворотом стріли на кут 150 град .

Загальними для всіх варіантів виконання навантажувальних робіт є викори-стання автокраном сталевих канатів, однозмінний режим роботи, тривалість робочої зміни Тс та добовий обсяг виконання навантажувальних робіт Qд — 300 т.

Місячний фонд робочого часу — 177 год.

Кількість днів роботи автомобіля на місяць = 25 днів.

Розділ І. Аналіз базової схеми виконання перевезень

1.1 Розрахунок норм виробітку при використанні запропонованої схеми перевезення вантажу.

Бортовий автомобіль ЗИЛ-5301 з причепом ГКБ-817 виконує перевезення будівельних матеріалів ІІ-го класу за маятниковим маршрутом на відстань 14 км. Маршрут проходить поза містом частково (30%) по дорогам 1 групи, (70%) по дорогам 11 групи. Нульовий пробіг 5 км дорогами II групи.

Нижче представлена схема маршруту автомобіля (рис. 1.1)

Рис. 1.1. Схема маятникового маршруту перевезення Розрахуємо технічну швидкість автомобіля. Маршрут проходить поза містом частково (30%) по дорогам 1 групи, (70%) по дорогам 11 групи та вантажопідйомність його складає більше 7 тон. В такому випадку технічна швидкість по дорогам І-ої групи складатиме 33 км/год, а в умовах міста — 25 км/год.

Для того щоб розрахувати норми виробітку водіям при виконанні базової схеми перевезень вантажів спочатку розрахуємо тривалість робочого циклу:

(1.1)

де, загальна відстань перевезень;

— нормативно технічна швидкість руху автомобілів по дорогах і-тої гр.

tпр — норма простою на 1 т вантажу; для автомобілів q=3т, tпр = 8,5хв

— маса автомобіля;

=1,25 для вантажу II-го класу;

Зважаючи на те, що маршрут перевезень проходить по різних групах доріг слід використовувати швидкість руху автомобілів:

(1.2)

де аі - доля доріг і-тої групи в загальній довжині маршруту.

=0,3*33+0,7*25=27,4 (км/год) Масу вантажу знаходимо за формулою:

(1.3)

де, вантажопідйомність автомобіля;

=0,8 для вантажів II класу

=3*0,8 = 2,4(т) Розрахуємо скільки можна перевезти мішків з вантажем з даною вантажопідйомністю:

2400/22=109,1

Для знаходження lг відстань перевезення ділиться на 0,5 оскільки маршрут маятниковий.

lг=14/0,5= 28 км Необхідна кількість транспортних циклів:

(1.4)

де Тз — час зміни;

Тпз — підготовчо заключний час;

То — час нульового пробігу.

Час нульового пробігу розрахуємо за формулою:

(1.5)

Обсяг перевезень:

(1.6)

Так як заданий вантаж 2-го класу, то коефіціент вантажопідйомності для нього знаходиться у проміжку від 0,71 до 0,99. Надалі будемо використовувати значення 0,8.

Обсяг вантажу, що повинен перевезти водій за зміну у т/км:

(1.7)

Отже, норма виробітку водія автомобіля при перевезенні сільськогосподарської продукції за маятниковим маршрутом складає 16,8 т або 235,2 ткм за одну зміну.

1.2 Розрахунок норм часу на виконання навантажувальних робіт Базова схема виконання навантажувальних робіт в даній роботі ґрунтується на тому, що вантажі у мішках масою 22 кг розташовані на другому поверсі в складському приміщенні і штабельовані на висоті 1,8 м. Їх переміщують за допомогою візка вантажопідйомністю 250 кг на відстань 45 м до вантажних ліфтів, далі переміщують на відстань 32 м та укладають на розташовані на землі піддони вантажопідйомністю 380 кг. Піддони за допомогою автокрану КС-3571 подаються в кузов автомобіля поворотом стріли на кут 210 град. Час підйому ліфта з урахуванням очікування та заїзду (tлп) рівний 1,0 хв., час спуску (tлс)-1,2 хв.

Схема навантажувальних робіт наведена нижче (рис 1.2).

45 м

32 м Рис. 1.2 Схема навантажувальних робіт

Для розрахунку норм часу на виконання перевантажувальних робіт визначимо продуктивність автокрану КС-3571.

Технічні дані автокрану КС-3571:

· швидкість підняття (опускання) вантажу Vп (о) =20м/хв;

· швидкість повороту платформи (стріли) n=1,5 об/хв.

Тривалість робочого циклу крану визначається за формулою:

(1.8)

Час застропики та відстропки вантажу складає tзв =9 сек, tвв=8 сек.

Час на підняття (опускання) вантажу:

(1.9)

tру =3 сек.

Висота до бортів кузова автомобіля ЗИЛ-5301 — 1,5 м, а висота бортів кузова — 0,5 м. Отже,

hп =1,5+0,5=2(м) Час повороту стріли автокрана з вантажем (без вантажу):

(1.10)

де — кут повороту стріли

n — кількість обертів платформи крану за хвилину.

Отже, для обчислення тривалості робочого циклу крану всі елементи вже розраховані.

Технічна продуктивність автокрану:

(1.11)

де gп — маса підйому вантажу або кількість вантажу, що одночасно переміщується за 1 цикл.

Експлуатаційна продуктивність автокрану:

(1.12)

де Квч — коефіцієнт використання машини в часі, що приблизно дорівнює 0,8. Отже, Час на навантаження та розвантаження 1 т вантажу:

(1.13)

Визначаємо кількість кранів:

(1.14)

Отже технічна продуктивність автокрану КС-3571 при підйомі піддонів масою 380 кг становить 17,2 т/год, необхідна кількість кранів-2.

1.3 Розрахунок кількості транспортних засобів та водіїв. Розрахунок кількості виконавців навантажувально-розвантажувальних робіт Для розрахунку кількості транспортних засобів для перевезення вантажу та кількості водіїв слід використовувати формулу:

(1.15)

де Nвкількість водіїв, що приходиться на 1 автомобіль;

Тз — тривалість зміни;

Тпз — підготовчо-заключиний час;

Др — кількість днів роботи автомобілю на місяць;

Фм — місячний фонд робочого часу.

Др = 25 днів, Фм = 177 год.

Це означає, що на 10 автомобілі приходиться 15 водіїв.

Кількість автомобілів:

(1.16)

Кількість водіїв:

Кількість відпрацьованих змін за місяць:

Отже, за 14 автомобілями треба закріпити 21 водіїв, кожний з яких відпрацює за місяць 9 робочих змін.

Розрахунок кількості виконавців навантажувальних робіт:

Тривалість циклу візка:

(1.17)

де tнав — час на навалку вантажу;

tперв — час на перевезення вантажу;

tукл — час на укладку вантажу;

tпер — час на переміщення вантажника без вантажу:

tпер.лчас переміщення ліфта.

Tнав = 3 сек.

Tукл = 3 сек.

Tперв = 66*1,7=112сек

(За допомогою візка вантажі переміщують на відстань до ліфта =45 м, далі на 32 м)

tпер = 66*1= 66 сек

tпер.л =(1+1,2)*60=132 сек Кількість візків:

(візків) Кількість робітників у ланці вантажників:

(1.18)

де mн — кількість робітників, що здійснюють навалку;

mп — кількість робітників, що здійснюють переміщення;

mу — кількість робітників, що здійснюють укладку.

2 — чоловік на навалку;

2 — чоловік на укладку;

6 — чоловік переміщують візки.

Норма часу на навантаження-розвантаження 1 тони вантажу:

(1.19)

Розрахуємо час на розвантаження автомобіля:

(1.20)

Норма виробітку вантажників:

(1.21)

1.4 Дослідження впливу нормоутворюючих факторів на норми праці. Розробка пропозицій по вдосконаленню автоперевезень та організації навантажувальних робіт Для вдосконалення транспортного процесу можна запропонувати збільшити вантажопідйомність автомобіля, за рахунок залучення в транспортний процес причепа, вантажопідйомність якого 3 т.

Враховуючи це розрахуємо норму виробітку водіям при удосконаленому варіанті організації перевезень:

(1.22)

tпр — норма простою на 1 т вантажу;

для автомобілів вантажопідйомністю 6 т tпр =8,5 хв

=6*0,8=4,8(т)

(1.23)

Скоригуємо тривалість зміни:

Обсяг перевезень:

(1.24)

Транспортна робота:

(1.25)

Тобто, із збільшенням вантажопідйомності автомобіля на 3 т, в даному випадку, збільшується транспортна робота на 100,8 ткм.

Тепер розрахуємо за новою схемою кількості транспортних засобів та водіїв:

(1.26)

Кількість автомобілів:

(1.27)

Кількість водіїв:

Кількість відпрацьованих змін за місяць:

Отже, за 10 автомобілями треба закріпити 14 водіїв, кожний з яких відпрацює за місяць 13 робочих змін.

Для дослідження організації навантажувальних робіт розглянемо експлуатаційну продуктивність автокрану в залежності від куту повороту стріли. Для прикладу візьмемо кут повороту стріли 120є, 150є, 180є.

(1.28)

Час застропки та відстропки вантажу складає tзв = 9 сек, tвв= 8 сек.

hп =1,5+0,5=2(м) Час повороту стріли автокрана з вантажем (без вантажу):

(1.29)

1) б = 120є

2) б = 150є

3) б = 180є

Результати розрахунків подані в таблиці 1.1

Таблиця 1.1

Рис. 1.3. Графік залежності експлуатаційної продуктивності крану від кута повороту стріли Даний графік показує, що зі збільшенням куту повороту стріли продуктивність крану зменшується. Для вдосконаленої схеми я пропоную встановити кут повороту крану на 120є.

Щоб розробити раціональну схему виконання навантажувальних робіт, потрібно дослідити вплив вантажопідйомності піддону та технічну продуктивність автокрану КС-3571.

(1.30)

Щоб вдосконалити процес переміщення вантажів потрібно розглянути піддони різної вантажопідйомності: 0.18 т, 0,28 т, 0.48 т, 0.58 т, 0,68 т.

1) При =0,18

2) При =0,28

3) При =0,48

4) При =0,58

5) При =0,68

Залежність технічної продуктивності автокрану КС-3571 від вантажопідйомності піддона наведена у таблиці 1.2.

Таблиця 1.2

Рис. 1.4. Графік залежності технічної продуктивності автокрану КС-3571 від вантажопідйомності піддону.

Даний графік показує, що зі збільшенням вантажопідйомності піддону збільшується технічна продуктивність автокрану.

Для вдосконалення розвантажувальних робіт можна застосовувати піддон вантажопідйомністю 0,58 т. Розрахунок нової схеми виконання робіт:

Розрахунок норм виробітку крановиків.

Технічна продуктивність крану:

(1.31)

=59,5сек Експлуатаційна продуктивність автокрану:

Час на навантаження та розвантаження 1 т вантажу:

(1.32)

Визначаємо кількість кранів:

(1.33)

Замінимо візки вантажопідйомністю 250 кг на візки вантажопідйомністю 300 кг. Розрахуємо кількість виконавців навантажувальних робіт та кількість візків у такому випадку.

Тривалість циклу візка:

(1.34)

Tнав = 3 сек.

Tукл = 3 сек.

Tперв =66*1,5=99сек

tпер = 66*1= 66 сек

tпер.л =

Кількість візків:

Кількість робітників у ланці вантажників:

(1.35)

де mн — кількість робітників, що здійснюють навалку;

mпер — кількість робітників, що здійснюють переміщення;

mу — кількість робітників, що здійснюють укладку.

2 — чоловік на навалку;

2 — чоловік на укладку;

5 — чоловік переміщують візки.

Норма часу на навантаження-розвантаження 1 тони вантажу:

(1.36)

Отже, норма часу на навантаження-розвантаження 1 т вантажу складає 0,34 люд. год/т.

Розділ ІІ. Поектна частина

2.1 Розрахунок складу комплексної бригади Склад комплексної бригади розраховується виходячи з кількості водіїв, механізаторів, вантажників. Спочатку розрахуємо склад комплексної бригади в базовій схемі:

Кількість водіїв — 21 чол.

Кількість крановиків — 2 чол.

Кількість вантажників на навалку — 2 чол.

Кількість вантажників на укладку — 2 чол.

Кількість чоловік, що переміщують візки — 6 чол.

Отже, комплексна бригада складається з 33-х чоловік.

Склад комплексної бригади при удосконаленій схемі перевезень та розвантаження :

Кількість водіїв — 14 чол.

Кількість крановщиків — 1 чол.

Кількість вантажників на навалку — 2 чол.

Кількість вантажників на укладку — 2 чол.

Кількість чоловік, що переміщують візки — 5 чол.

Отже, комплексна бригада складається з 24-х чоловік.

2.2 Розрахунок відрядних розцінок водіям автомобілів та виконавцям навантажувально-розвантажувальних робіт Заробітну плату водіям розраховують використовуючи відрядно-приміальну систему. Ця система базується на врахуванні таких показників роботи водіїв як вантажообіг та обсяг перевезень, а також відрядних розцінок.

Годинно-тарифна ставка водіїв приймається в розмірі 6 грн., механізаторів-7 грн., вантажників — 5 грн.

1. Заробітна плата водіїв

(2.1)

і - відрядні розцінки.

Для даного випадку вираховується за наступною формулою:

(2.2)

=

(2.3)

2. Заробітна плата крановщиків

(2.4)

3.Заробітна плата працівників, що здійснюють навантаження:

(2.5)

4. Заробітна плата працівників, що здійснюють розвантаження:

(2.6)

Розрахунок відрядних розцінок водіям автомобілів та виконавцям навантажувально-розвантажувальних робіт при вдосконаленій схемі роботи.

1. Заробітна плата водіїв

і - відрядні розцінки.

Для даного випадку вираховується за наступною формулою:

(2.7)

=

(2.8)

2. Заробітна плата крановщиків

(2.9)

3. Заробітна плата працівників, що здійснюють навантаження:

(2.10)

4. Заробітна плата працівників, що здійснюють розвантаження:

(2.11)

2.3 Розрахунок колективного заробітку бригади Колективний добовий заробіток:

Колективний заробіток за місяць:

Річний фонд заробітної плати:

Розрахунок колективного заробітку бригади після впровадження нової схеми перевезення.

Колективний добовий заробіток:

Колективний заробіток за місяць:

Річний фонд заробітної плати:

Отже при впровадженні нової схеми перевезення та перевантаження можна зекономити на виплату заробітної плати 424 902 грн.

2.4 Розробка графіків змінності водіям автомобілів Нормування праці водіїв складається також у розробці раціональних графіків руху, що забезпечують отримання економічного ефекту від роботи автомобілів на лінії, режиму праці і відпочинку. Графік розробляється для кожного водія і автомобіля. Так як водії мають ненормований робочий день то розробка графіку потребує особливої уваги. Графіки змінності повинні забезпечувати додержання місячної норми робочого часу і рівномірність розподілу роботи і відпочинку.

Розробка графіків змінності при базовій схемі перевезення:

Кількість автомобілів:

Кількість водіїв:

Кількість відпрацьованих змін за місяць:

Отже, за 14 автомобілями треба закріпити 21 водіїв, кожний з яких відпрацює за місяць 9 робочих змін. Графік роботи водіїв при базовій схемі представлений у вигляді таблиці 2.1.

Таблиця 2.1

Графік роботи водіїв при базовій схемі

Графік роботи водіїв при базовій схемі

Розробка графіків змінності при вдосконаленій схемі перевезення також базується на наступних розрахунках:

Кількість автомобілів:

Кількість водіїв:

Кількість відпрацьованих змін за місяць:

Отже, за 10 автомобілями треба закріпити 14 водіїв, кожний з яких відпрацює за місяць 13 робочих змін. Графік роботи водіїв при удосконаленій схемі представлений у вигляді таблиці 2.2.

Таблиця 2.2

Графік роботи водіїв при удосконаленій схемі перевезень

Графік роботи водіїв при удосконаленій схемі перевезень

2.5 Розрахунок економічного ефекту Показники до і після удосконалення схеми переміщення занесені нижче до таблиці 2.3.

Таблиця 2.3

Порівняння показників до і після удосконалення схеми переміщення вантажу

При зміні вантажопідйомності за рахунок використання в транспортному процесі причепа необхідна кількість водіїв для виконання транспортної роботи зменшилася від 21 до 14, тобто вдалося вивільнити 7 водіїв разом з тим вивільнилося 4 автомобіля.

За рахунок зміни вантажопідйомності тривалість циклу також зазнала змін, зменшилася кількість циклів на одиницю.

Звичайно зміна вантажопідйомності безпосередньо вплинула на обсяг перевезень (зріс на 7,2 т), а також на транспортну роботі, яка збільшилася на 100,8 ткм.

При зміні вантажопідємності візка з 250 кг до 300 кг вдалося зменшити їх кількість на одну одиницю, при цьому вивільнився один навантажувач.

При впровадженні удосконаленої схеми фонд заробітної плати теж зазнав змін:

Зміна добового колективного заробітку:

Зміна місячного колективного заробітку:

Зміна річного фонду ЗП:

Отже, при впровадженні нової схеми переміщення вантажу вдалося вдосконалити автоперевезення та організацію навантажувальних робіт.

Висновок бригада перевезення заробіток В даній роботі був зроблений аналіз виконання перевезень бортовим автомобілем ЗИЛ-5301 вантажопідєністю 3 т, що виконує перевезення сільськогосподарських вантажів II класу за маятниковим маршрутом на відстань перевезень 14 км. Технічна швидкість автомобіля складає 27,4 км/год. Робочий цикл рівний 86,8хв., кількість транспортних циклів — 7, тривалість зміни становить 10,2год, транспортна робота рівна 235,2 т.км. Було розраховано, що перевезення виконується на 14 автомобілях за якими закріплено 21 водіїв. Розроблений графік змінності водіям.

Навантаження автомобіля виконується за допомогою 1-го автокрану КС-3571 та бригади вантажників яка складається з вантажників які виконують навалку 2 чол., укладку 2 чол., та 6 чол., які переміщують вантажі на візках до автокранів.

Для вдосконалення транспортного процесу було запропоновано збільшити вантажопідємність автомобіля, за рахунок залучення в транспортьний процес причепа, враховуючи це норма виробітку водіям при удосконаленому варіанті організації перевезень рівна 336 т.км., тривалість зміни становить 9,9 год., кількість автомобілів скоротилась на 4 і відповідно зменшилась кількість водіїв на 7 чол.

Також в курсовому проекті було проводено дослідження залежності продуктивності автокрана від вантажопідємності піддона, з підвищенням вантажопідємності піддона збільшується продуктивність автокрану. Було запропонувано збільшити вантажопідємність піддону до 0,58 т., та збільшити вантажопідйомність візка до 300 кг, за рахунок чого зменшилась кількість чоловік, що переміщують візки. В результаті запропонованої схеми перевезень та перевантажувальних робіт можна вдосконалити транспортний процес, зекономити на виплатах заробітної плати за цілий рік на 424 902 грн.

Зробивши висновки, можна сказати, що вдосконалена схема транспортного процесу є економічно вигідною і доцільною.

Список використаної літератури :

1. «Єдині норми часу на перевезення вантажів автомобільним транспортом та відрядні розцінки водіям автомобілів»

2. Адамчук В. В. «Организация и нормирование труда» М. «Финстатинформ» 1999

3. Багрова І.В. Нормування праці: Навчальний посібник. — Київ: Центр навчальної літератури, 2003. — 212 с. Воркут А. И. «Грузовые автомобильные перевозки» К. «Вища школа» 1986

4. Голованенко С. Л. «Справочник инженера-экономиста автомобильного транспорта» К. «Техника» 1991

5. Дзюба С. Г., Гайдай І.Ю. Нормування праці: Навчальний посібник. — Донецьк: ТОВ «Юго — Восток, ЛТД», 2004

6. Иванов В. Б. «Справочник по нормированию труда на автомобильном транспорте» К. «Техника» 1991

7. Канарчук В.Є. «Система забезпечення роботоздатності автотранспортних засобів» К. НМК ВО 1991

8. Матюха М. Економіка праці та соціально-трудові відносини: Навчальний посібник для дистанційного навчання/ Микола Матюха; Відкритий міжнародний ун-т розвитку людини «Україна». — К.: Університет «Україна», 2007

9. Нагаева И. Д. «Организация и оплата труда на автомобильном транспорте» М. «Транспорт» 1989

10. Порфиренко В. И. «Научная организация и нормирования труда» К. КАДИ 1990

11. Сологуб Д. М. «Техническое нормирование труда на автомобильном транспорте» К. «Вища школа» 1977