Проблема входження на національний банківський ринок закордонних інвесторів
Інтенсивність та швидкість, з якими іноземні банки опановують український фінансовий ринок, вимагають поглибленого дослідження питань, пов’язаних як із присутністю, так і з можливими напрямами впливу цих банків на розвиток національної банківської системи та української економіки. Присутність банків з іноземним капіталом у банківській системі України відповідає інтересам розвитку національної… Читати ще >
Проблема входження на національний банківський ринок закордонних інвесторів (реферат, курсова, диплом, контрольна)
Контрольна робота
з дисципліни:
«Банківські операції»
Завдання: т.1,15; з5
Зміст
Питання № 1. Дослідити проблему входження на національний банківський ринок закордонних інвесторів. Визначити переваги та недоліки динамічного зростання присутності закордонного капіталу в банківській системі України
Задача № 9
Список використаних джерел.
Питання № 1
Дослідити проблему входження на національний банківський ринок закордонних інвесторів. Визначити переваги та недоліки динамічного зростання присутності закордонного капіталу в банківській системі України
Іноземні банки упродовж другої половини ХХ століття та початку ХХІ ст. невпинно збільшують свою кількість і частку в активах приймаючих країн. Так, протягом останнього десятиліття в країнах, що розвиваються, кількість вітчизняних банків скоротилася на 24%, а іноземних зросла на 58%. Зростання кількості іноземних банків окреслює чітку глобальну тенденцію активної експансії іноземного банківського капіталу, що стає джерелом комплексу якісних змін у банківських системах приймаючих країн.
Традиційним показником, який характеризує участь іноземного капіталу в банківській системі країни, є наявність у статутному капіталі банку частки, яка належить нерезиденту. В економічній енциклопедичній літературі поняття іноземного капіталу розглядається як різноманітні форми капіталу (приватний, акціонерний, державний, банківський, промисловий, фінансовий та капітал міжнародних фінансово-кредитних організацій та ін.), який належить закордонним власникам [5, с. 726].
Вітчизняне законодавство пояснює термін «банк з іноземним капіталом» як банк, у якому частка капіталу, що належить хоча б одному іноземному інвестору, становить не менше 10%. Таке трактування враховує участь іноземного капіталу в банківській установі, частка якого становить більше 10% і не враховує можливості вкладених кількома інвесторами коштів менше цієї частки.
Отже, під поняттям банку з іноземним капіталом необхідно визначати банківську установу з частковою участю іноземних інвесторів, а поняття іноземний банк необхідно розуміти як банк, який повністю на сто відсотків належить іноземним інвесторам і діє насамперед у власних інтересах.
Нині в Україні суттєво зросла участь іноземних інвесторів у роботі банківської системи. Присутність банків з іноземним капіталом, з одного боку, сприяє залученню іноземних інвестицій і розширенню ресурсної бази соціально-економічного розвитку, а з іншого — посилює вразливість вітчизняної економіки до світових фінансових криз та послаблює дієвість грошово-кредитної політики Національного банку України. За цих обставин наукове обґрунтування та практичне впровадження запобіжних заходів виступає невід'ємною передумовою ефективної та безпечної взаємодії України зі світовими фінансовими ринками.
Протягом останніх років вітчизняний банківський сектор суттєво змінився, передусім структурно — приплив іноземного капіталу значною мірою скоригував стратегії розвитку місцевих банків. За офіційними даними Національного банку України, за станом на 01.01.2011 р. в Україні було зареєстровано 55 банків з іноземним капіталом (31,2% від загальної кількості діючих), із них 20 (11,3% від загальної кількості діючих) — зі 100процентним іноземним капіталом (табл. 1).
Таблиця 1
Показники діяльності банків з іноземним капіталом в Україні у 2005;2010 pp.
Показники | Роки | ||||||
Кількість зареєстрованих банків | |||||||
Кількість банків, що мають ліцензію НБУ на здійснення банківських операцій | |||||||
Банки з іноземним капіталом | |||||||
у т.ч. зі 100-відсотковим іноземним капіталом | |||||||
Статутний капітал діючих банків, млн. грн. | 11 648 | 16 144 | 26 266 | 42 873 | 82 454 | 14 108 1 | |
Частка іноземного капіталу в статутному капіталі діючих банків, % | 9,6 | 19,5 | 27,6 | 35,0 | 36,7 | 39,1 | |
Як видно з даних таблиці 1 за період із 2005;2010 рр. кількість банків з іноземним капіталом у банківській системі зросла у 2,3 рази, а зі 100-процентним — у 2,2 рази. Тобто за такої динаміки банки з іноземним капіталом орієнтуються не тільки на поступальне, а й інтенсивне зміцнення своїх ринкових позицій. Відповідним чином суперечності між економічними інтересами резидентів і нерезидентів трансформуються в проблему економічної, у тому числі фінансової безпеки. Так, на думку більшості науковців, безпечним пороговим значенням частки іноземного капіталу в банківській системі, за якого не відбувається суттєвих негативних змін, може бути рівень у 30%. У той же час частка іноземців у статутному капіталі банківської системи на початку 2011 року становила 40,6%. [14, с. 64]
За період 2001;2010 рр. іноземні фінансово-кредитні установи інвестували в акціонерний капітал українських банків близько 10 млрд дол. США. Крім того, дочірні структури іноземних банків в Україні були рефінансовані з-за кордону приблизно на 40 млрд дол. США [18, с. 87]. Серед позитивних сторін активного залучення іноземного капіталу зауважимо можливість певним чином компенсувати дефіцит довгострокових фінансових ресурсів, який протягом останніх років досить гостро відчувається на вітчизняному банківському ринку.
Водночас значний приплив іноземного капіталу в банківську систему України підвищив уразливість економіки України до змін настроїв на світових фінансових ринках. Адже банки з іноземним капіталом, щоб відшкодувати високі затрати при входженні на український ринок банківських послуг, зосередили свою увагу на розвитку роздрібного сегмента, що дозволяло забезпечити значний приріст активів і високу процентну маржу. Як результат, в Україні в докризовий період спостерігався кредитний бум — обсяги кредитів у 2006;2008 роках зростали зі швидкістю 70% на рік, а їх відношення до ВВП підвищилося до 83,4% на кінець 2008;го (порівняно з 35,4% на кінець 2005 року). Таким чином, під час розгортання фінансово-економічної кризи восени 2008 року зовнішній чинник лише прискорив внутрішні дисбаланси вітчизняної банківської системи, які накопичувались протягом останніх років, а саме:
— дисбаланс ліквідності, що проявлявся в падінні співвідношення між довгостроковими депозитами і довгостроковими кредитами (якщо у 2007 році це співвідношення становило 1,07, то на 01.10.2008 року — лише 0,37);
— розрив у фінансуванні банківських активів зобов’язаннями у формі депозитів (коефіцієнт покриття банківських кредитів зменшився з 0,77 до 0,48 упродовж 2007;2008 рр.);
— погіршення структури банківського кредитного портфеля в частині, по-перше, надвисокої концентрації - на кінець 2008 року 72% кредитів було надано в сектор металургії, торгівлі і будівництві, які різко уповільнили свій розвиток; по-друге, незадовільної валютної структури — в іноземній валюті було понад 59% усіх кредитів [6, с. 21];
— посилення системних ризиків — різке подорожчання долара майже в 1,5 раза посилило одночасно валютні, кредитні ризики і ризик ліквідності;
— зростання від'ємного сальдо платіжного балансу (2,8; 5,4, 7,7% у 2006, 2007 та 2008 роках відповідно).
Відмітимо особливості поведінки іноземних банківських установ в Україні в сучасних умовах:
— банки з іноземним капіталом діють у правових рамках тих країн, де є їхня материнська установа;
— основна маса отриманих іноземними філіями прибутків спрямовується в загальний обсяг прибутків їхніх головних банків;
— за кризових умов іноземні інвестори вважають за краще виводити свої гроші в міжнародні фінансові центри, а дочірні структури іноземних банків концентрують ресурси в центральних офісах.
На рис. 1 схематично зображено основні ризики, що пов’язані з присутністю банків з іноземним капіталом в Україні.
Що стосується конкурентоспроможності вітчизняної банківської системи на світових ринках, то вона — в умовах подальшої глобалізації, загострення конкуренції, загрози втрати суверенітету банківської системи, зростання її нестабільності і чутливості до криз — знижується, про що свідчить глобальний індекс конкурентоспроможності.
Рис. 1. Основні загрози фінансовій безпеці держави при залученні іноземного капіталу до банківської системи
За індексом глобальної конкурентоспроможності за 2009;2010 рр. Україна посідає 82-ге місце, хоча в попередньому році була на 73-му. Якщо порівняти конкурентоспроможність України з іншими країнами, що перебувають на другій стадії розвитку, то вона випереджає лише Аргентину.
Як справедливо зазначає з цього приводу Т. Смовженко, «…іноземні інвестори, купуючи українські банки або ж створюючи власні установи на території України, не керуються інтересами розвитку української економіки і не будуть цілеспрямовано підтримувати оголошений у країні курс „інноваційного розвитку економіки“» [13, с. 38]. Адже як засвідчують дослідження роботи транснаціональних корпорацій, принципово нові, інноваційні продукти виробляють виключно у високо-технологічно розвинених країнах, а в країнах, де працюють відділення та філії материнських компаній, здебільшого виробляють слабо конкурентоспроможну, за мірками країни їх походження, продукцію. Для прикладу, якщо нині у світі надається до 600 видів різних банківських послуг, то в Україні, навіть у великому банку, — 100−180.
Інтенсивність та швидкість, з якими іноземні банки опановують український фінансовий ринок, вимагають поглибленого дослідження питань, пов’язаних як із присутністю, так і з можливими напрямами впливу цих банків на розвиток національної банківської системи та української економіки. Присутність банків з іноземним капіталом у банківській системі України відповідає інтересам розвитку національної фінансової системи, сприяє залученню іноземних інвестицій і розширенню ресурсної бази соціально-економічного розвитку.
Одночасно існують достатньо серйозні фінансові й економічні ризики швидкого зростання частки іноземного банківського капіталу, пов’язані з можливою втратою суверенітету в сфері грошово-кредитної політики, можливим посиленням нестабільності, несподіваними коливаннями ліквідності банків, спекулятивними змінами попиту та пропозиції на грошово-кредитному ринку, можливим відтоком фінансових ресурсів.
Іноземні банки впливають на банківські системи приймаючих країн через зміну параметрів, що наведені в таблиці 2.
Даний поділ є умовним, оскільки всі перераховані вище характеристики банківської системи взаємозалежні та випливають одна з одної. Прихід іноземного капіталу може викликати як позитивні, так і негативні наслідки в кожному з виділених параметрів, що стимулює банківську систему адаптуватися до нових змін.
Враховуючи всю наведену інформацію, можна зробити певні висновки, які будуть складатись як з позитивних, так і з негативних наслідків функціонування банків з іноземним капіталом в Україні.
До позитивних наслідків можна віднести такі:
Добре вплине на економіку України залучення іноземного капіталу в банківську сферу, позитивними моментами цього процесу є прискорення розвитку фінансових ринків, розширення спектру банківських послуг та їх якості.
Таблиця 2
Потенційні переваги та ризики експансії іноземних банків
Позитивні наслідки | Негативні наслідки | |
КАПІТАЛ | ||
Підвищення капіталізації банківської системи | Вибірковий характер кредитування | |
Зростання обсягів кредитування населення та суб'єктів господарювання (особливо великі та транспарентні підприємства) | Обслуговування в основному провідних і найбільших за розміром місцевих підприємств, а також компаній країни-донора, кредитна підтримка в просуванні їх товарів і послуг | |
Посилення стабільності джерел надходження капіталу | Відмова іноземних банків у кредитуванні невеликих та нових підприємств | |
Зростання потоків прямих іноземних інвестицій у реальний сектор економіки | Відмова в кредитуванні малорентабельних підприємств і фірм, які є конкурентами для країни походження або акціонерів | |
Полегшення доступу до різних видів міжнародного капіталу | Збільшення валютного ризику внаслідок зростання кредитування в іноземній валюті | |
Сприяння розвитку міжнародної торгівлі | Сприяння кредитним бумам | |
Загалом: економічне зростання держави | Загалом: гальмування рівномірного економічного розвитку, збільшення диспропорцій в економіці | |
ТЕХНОЛОГІЯ | ||
Впровадження нових банківських технологій, ноу-хау, сучасних систем ризик-менеджменту | Проблема адаптації продуктів і технологій до умов нового ринку | |
Підвищення кваліфікації персоналу, якості обслуговування клієнтів та доступності банківських продуктів | Проблема сумісності технологій з уже існуючими | |
Розширення асортименту банківських продуктів, особливо нетрадиційних | При цьому поширення банківських технологій цілком можливе і без експансії іноземного капіталу | |
Ефект «перетоку» технологій до вітчизняних банків | ; | |
Загалом: збільшення довіри до банківської системи, особливо іноземних банків | Загалом: зниження ефективності банківської системи | |
ЕФЕКТИВНІСТЬ І КОНКУРЕНЦІЯ | ||
Підвищення ефективності банківської системи та загострення конкуренції | Зниження ефективності банківської системи | |
Зниження банківської маржі внаслідок здешевлення кредитів та інших послуг | Погіршення фінансового стану або банкрутство вітчизняних банків | |
Зниження накладних витрат | Загроза олігополізації ринку іноземними банками | |
Вищі ціни продажу банківських акцій | Зростання фондової капіталізації банків часто має спекулятивний характер | |
Загалом: підвищення добробуту клієнтів Загалом: зниження добробуту клієнтів | ||
КОРПОРАТИВНЕ УПРАВЛІННЯ ТА ФІНАНСОВА ІНФРАСТРУКТУРА | ||
Розвиток корпоративного управління | Зростання соціальної напруги внаслідок масових звільнень під час реструктуризації | |
Впровадження високих міжнародних стандартів аудиту, бухгалтерського обліку, звітності та внутрішнього нагляду | Громіздкі корпоративні структури ТНБ не дозволяють швидко та адекватно реагувати на події внутрішнього ринку | |
Збільшення прозорості банків та безпеки банківської діяльності, зростання ринкової дисципліни | Ризик посилення суперечностей між транснаціональними та національними інтересами | |
Розвиток фінансових ринків і фінансової інфраструктури (зростання присутності рейтингових агентств та аудиторських компаній) | Окремі іноземні банки можуть віддавати перевагу задоволенню економічних інтересів країни походження капіталу | |
Позитивні наслідки | Негативні наслідки | |
Загалом: задоволення інтересів усіх стейкхолдерів | Загалом: задоволення інтересів іноземних стейкхолдерів за рахунок національних | |
ФІНАНСОВА СТІЙКІСТЬ | ||
Підвищення фінансової стійкості банківських систем | Зниження фінансової стійкості банківських систем | |
Зменшення залежності банківських систем від внутрішніх політичних та економічних ризиків | Іноземні банки можуть стати провідниками криз з країн походження | |
Зростання кредитних і депозитних портфелів іноземних банків під час криз | Згортання діяльності іноземних банків і відтік іноземного капіталу під час криз | |
Підтримка проблемних вітчизняних банків під час криз шляхом поглинань і рекапіталізації | Іноземні банки можуть мати короткострокові цілі і бути непередбачуваними кредиторами | |
Зниження ймовірності виникнення криз внаслідок географічної диверсифікації і приналежності до економічно більш стабільних країн | Транснаціональні банки можуть протягом значно тривалішого часу концентрувати на своїх балансах значні обсяги проблемної заборгованості та створювати фінансові піраміди | |
Збереження зв’язків з клієнтами після купівлі вітчизняних банків | Посилення загрози економічному суверенітету | |
Загалом: стійке економічне зростання | Загалом: зниження стійкості банківської системи | |
РЕГУЛЮВАННЯ ТА НАГЛЯД | ||
Розвиток банківського та інвестиційного законодавства з огляду на фінансову глобалізацію | Ускладнення банківського нагляду за розгалуженими транснаціональними холдинговими структурами | |
Стимуляція розвитку систем банківського нагляду в руслі останніх світових тенденцій | Нав’язування систем регулювання, які неадекватно відображають потреби національної економіки, і просто «копіюються» | |
Розвиток національних систем гарантування вкладів | Відтік депозитів у країни з міцними системами гарантування вкладів | |
Загалом: стійке економічне зростання | Загалом: зниження стійкості банківської системи | |
Поява іноземних банків може призвести до зниження процентних ставок на депозити та кредити. Така ситуація була характерна і Східній Європі, де після переходу банківської сфери під контроль західноєвропейським компаніям, прибутки за депозитами впали в середньому до 4−6% річних.
Позитивом діяльності банків з іноземним капіталом для економіки України є швидке впровадження передових технологій банківської діяльності, зокрема використання досвіду фінансового менеджменту, антикризового управління, підходів до реорганізації та реструктуризації комерційних банків; запровадження зарубіжного досвіду управління ризиками.
За прогнозами експертів, можливе здешевлення споживчих та іпотечних кредитів, збільшення термінів їх надання.
Буде змінена процедура роботи з клієнтами.
До негативних наслідків функціонування банків з іноземним капіталом в Україні можна віднести наступні факти:
Діяльність філій іноземних банків може створювати додаткові ризики для банківської системи, серед основних слід виділити ризик банкрутства материнського банку, ризик спекулятивної діяльності, політичний ризик.
Іноземні банки можуть нав’язувати модель деформованого розвитку, коли цілі іноземних банків не збігаються з соціально-економічними пріоритетами країни.
Можливий неконтрольований відтік капіталу, погіршення конкурентоспроможності українських банків, ризик залежного розвитку. Реалізація цих ризиків може спричинити дестабілізацію роботи банківської системи, зменшення довіри населення до банків.
Отже, іноземний капітал Україні необхідний, тому що використання іноземних кредитів сприятиме економічному відтворенню, виробництву конкурентоспроможних продуктів, які б генерували нову додану вартість в українській економіці, а також сприяли наповненню бюджету та створенню нових робочих місць. Проте участь іноземного капіталу в банківській сфері повинна контролюватись з боку держави, щоб уникнути втрати контролю за фінансовою політикою банківської системи.
Задача № 9
Визначити та проаналізувати середні залишки кредитів за кожний рік та показники швидкості обороту кредитів банку. Заповнити таблицю.
Показники | Сума, тис.грн. | Відхилення | |||
Базисний рік | Звітний рік | ||||
Абсолютні, тис.грн. | у % до базисного року | ||||
Залишки кредитних вкладень на початок року | … | ||||
Кредити, надані на протязі року | … | ||||
Кредити, погашені протягом року | |||||
Залишки кредитних вкладень на кінець року | … | ||||
Відповідь
1. Балансове рівняння для кредитних операцій:
Кна кінець періоду= Кна поч. періоду + Ов — Оп, де К — залишки заборгованості за кредитами (на дату),
Ов — оборот кредитів за видачею,
Опоборот кредитів по погашенню.
Звідси заповнюємо таблицю
Показники | Сума, тис.грн. | Відхилення | |||
Базисний рік | Звітний рік | ||||
Абсолютні, тис.грн. | у % до базисного року | ||||
Залишки кредитних вкладень на початок року | 20,0 | ||||
Кредити, надані на протязі року | 8,7 | ||||
Кредити, погашені протягом року | 9,1 | ||||
Залишки кредитних вкладень на кінець року | 16,7 | ||||
2. Середні залишки кредитів банку за кожний рік
тис. грн.
тис. грн.
Аналіз середніх залишків кредитів у базовомуо і звітному роках:
Абсолютний приріст середніх залишків
тис. грн Відносні зміни — коефіцієнт росту
Темп росту
Коефіцієнт приросту
Темп приросту
Абсолютне значення 1% приросту тис. грн.
3. Середні показники швидкості обороту кредитів банку Число оборотів позик
Середня тривалість обороту позики
де D — тривалість періоду в місяцях.
міс., міс.
Індекс швидкості обороту одного обороту
Індекси тривалості одного обороту
Отже, у звітному році порівняно з базисним число оборотів позик (зріст 0,3%) майже не змінилося, не змінилася і середня тривалість одного обороту позик, хоча є абсолютний приріст показників обсягу кредитних вкладень (позик) як в базовому, так і звітному роках.
банківський ринок капітал кредит
Список використаних джерел Гроші та кредит: Підручник / За ред. М.І. Савлука. — К: КНЕУ, 2006. — 744 с.
Дзюблюк О. До питання про суть банка та специфіку банківського продукту // Вісник Національного банку України.- 2006. № 4. — С. 60−62.
Дзюблюк О. Теоретичні аспекти визначення сутності банку і змісту банківської діяльності // Банківська справа.- 2001. № 6. — С. 5−11.
Диба М.I., Осадчий Є.С. Вплив іноземного капіталу на економічні процеси в Україні // Фінанси України. — 2009. — № 11. — С. 35−46.
Економічна енциклопедія: У трьох томах, т. 1/ Редкол.: С. В. Мочерний (відп. ред.) та ін. — К.: Вид. центр «Академія», 2000. — 864 с.
Економічна криза в Україні: виміри, ризики, перспективи / Жаліло Л.А., Бубанін О. С, Белінська Я.В. та ін.; За ред. Л.А. Жаліла. — К.: НІСД, 2009. — 142 с.
Енциклопедія банківської справи України/ Редкол.: В. С. Стельмах (голова) та ін. — К.: Молодь, Ін Юре, 2001. — 680 с.
Єпіфанов А.О., Маслак Н. Г., Сало І.В. Операції комерційних банків: Навч. посібник. — Суми: Університетська книга, 2007. — 523 с.
Закон України «Про банки і банківську діяльність», № 2121-ІІІ від 07.12.2000 р./ www.rada.gov.ua.
Клюско Л.А. Транснаціональні банки: позитивний вплив і негативні наслідки для банківської системи України // Актуальні проблеми економіки. — 2010. — № 8 (110). — С. 257−264.
Конилюк Р. Українські банки в тенетах іноземного капіталу / Р. Конилюк // Економічна правда. — 2010. — № 15. — С. 5−7.
Мороз, А.М. Іноземні банки та іноземна валюта: окремі аспекти їх функціонування в Україні [Текст] / А. М. Мороз // Фінанси, облік і аудит: зб. наук. пр. — Вип. 13. — К.: КНЕУ, 2009. — 313 c.
Новий етап розвитку банківської системи України: зростання участі іноземних інвесторів [Текст]: монографія / [Т. С. Смовженко, О. І. Кірєєв, О. О. Другов та ін.]; під ред. Т. С. Смовженко. — К.: УБС НБУ, 2008. — 231 с.
Основні показники діяльності банків України на 1 січня 2011 р. // Вісник НБУ — 2011. — № 1. — С 64.
Офіційний сайт Національного банку України. Основні засади грошово-кредитної політики на 2011 рік [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://www.bank.gov.ua.
Павлюк К. В. Діяльність іноземних комерційних банків в Україні: тенденції та проблеми / К. В. Павлюк, В. А. Кажан // Фінанси України. — 2010. — № 6. — С. 143−150.
Пинтягин Ю. Межбанковская интеграция в условиях глобального кризиса // Банкаускі веснік. — 2011. — № 1. — С. 33−36.
Правик Ю. Банківська система України в період світової фінансової кризи: впровадження антикризових заходів // Банківська справа. — 2011. — № 1. С. 76−87.
Прімєрова О.К. Особливості діяльності банків з іноземним капіталом / О. К. Прімєрова // Формування ринкових відносин в Україні. — 2010. — № 3. — С. 40−43.
Ходаківська В.П., Бєляєв В. В. Ринок фінансових послуг: теорія і практика. — К.: ЦУЛ, 2002. 616 c.
Шелудько Н.М. Іноземний капітал у банківському секторі України: тенденції, проблеми і перспективи / Н. М. Шелудько // Фінанси України. — 2009. — № 12. — С. 100−107.
Шелюдько H.M. Проблеми капіталізації державних банків України та шляхи їх вирішення // Економіка і прогнозування. — 2008. — № 3. — С 45−60.