Проект постів діагностування Д-1, Д-2 для СТОа м. Одеси

РОЗРАХУНКОВО-ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

ДО КУРСОВОГО ПРОЕКТУ

На тему:

Проект постів діагностування Д-1, Д-2 для СТОа м. Одеси

Вихідні дані

- кількість населення тис. осіб 220

- модель автомобілів, їх кількість на тис. чол. ВАЗ 18/1000, Таврія12/1000

- середньорічний пробіг в км. 25 000 20 000

- режим роботи СТО за рік днів 305

- кількість змін 1,5

- тип СТО універсальна

- кількість заїздів автомобіля на СТО 4

- природно-кліматичні умови помірні

Зміст

1. Вступ

2. Технологічна частина

2.1 Розрахунок кількості автомобілів, які обслуговуються на СТО

2.2 Вибір типу СТО

2.3 Розрахунок річного обсягу робіт на СТО

2.4 Розрахунок допоміжних робіт

2.5 Розрахунок трудомісткості ТО і Р

2.6 Розрахунок площі виробничих приміщень

3. Розрахунок відділення, постів ТО і Р

3.1 Опис і схема технологічного процесу відділення, зони

3.2 Розрахунок чисельності робітників зони, відділення

3.3 Розрахунок площі відділення

3.4 Характеристика даних будівлі відділення, зони

3.5 Водопостачання, електропостачання, постачання стиснутим повітрям

4. Організаційна частина

4. 1 Розробити заходи з техніки безпеки в зоні, відділенні

5. Висновок Література Додаток

1. Вступ

Автомобільний транспорт займає провідне положення в задоволенні потреб народного господарства в перевезеннях пасажирів і вантажів, що постійно зростають в нашій країні. Основними напрямами економічного і соціального розвитку країни передбачається освоєння і розширення виробництва вантажних і спеціалізованих автомобілів і автобусів, в першу чергу дизельних збільшення випуску малотонажних вантажних автомобілів і електромобілів для внутрішньо міських перевезень, значне збільшення виробництва причепів і напівпричепів для забезпечення перевезень автопоїздами.

Автотранспорт найважливіший елемент інфраструктури під якою розуміють галузі народного господарства, що створюють загальне його функціонування.

Автотранспорт надає активний вплив на процес розширеного відтворення, величину запасів, сировини, палива і промислової продукції виробничу потужність складів, тобто на ефективність функціонування різних галузей народного господарства. Подальший розвиток автомобільного транспорту, може бути досягнутий шляхом вдосконалення організації використання автомобільного парку і за рахунок збільшення випуску нових автомобілів. Проте одним з найбільш ефективних резервів збільшення автомобільного парку країни є ремонт автомобілів, тому його розвитку і вдосконаленню в нашій країні приділяється велика увага. Ремонтне виробництво має величезне народногосподарське значення, з метою підтримки в справному стані автомобільного транспорту і продовження терміну служби автомобілів, а також є джерелом економічній ефективності, оскільки використовується залишковий ресурс деталей. Приблизно 70−75% деталей, які пройшли, термін служби до першого капітального ремонту мають залишковий ресурс і можуть бути використані повторно. Основним завданням авторемонтних підприємств є те, щоб з найменшими витратами відновити працездатність автомобілів. У вирішенні завдань подальшого розвитку автомобільного транспорту основна роль належить інженерно-технічним працівникам, які займаються технічним обслуговуванням (ТО) і ремонтом автомобілів і вирішують проблему поліпшенням якості ремонту і технічного обслуговування.

Автомобільний транспорт в Україні набуває дедалі більшого значення. Особливо він зручний при перевезенні вантажів на короткі відстані, при доставці їх до залізничних станцій, пристаней і портів, в обслуговуванні місцевого і сільськогосподарського вантажообігу. За обсягом вантажообігу автотранспорт не поступається залізничному й морському. Він є найбільш маневреним і ефективним видом транспорту для перевезення масових вантажів дрібними партіями на близьку відстань. Цей вид транспорту розпочинає і закінчує транспортний процес на морському, річковому і залізничному транспорті. Автотранспорт забезпечує функціонування і територіальну організацію всіх галузей народного господарства, і насамперед, галузей АПК, які займають важливе місце в економіці України.

Вантажі, які перевозять автотранспортом, в основному є продукція сільського господарства, харчової і легкої промисловості, будівельні матеріали. В районах Донбасу і Придніпров'я велике значення має також транспортування продукції вугільної промисловості.

Переважна сфера використання автотранспорту — перевезення всередині підприємства (технологічні), в межах міста, між населеними пунктами області. Частково автотранспорт використовується в міжреспубліканських і міжнародних перевезеннях.

Невелику частину (18%) автомобілів, складають автомобілі вантажопідйомністю до двох тонн. Тенденція розвитку приватного підприємництва та фермерства потребуватиме різних малотоннажних автомобілів вантажопідйомністю 0,6—2,0 т з різноманітним устаткуванням, їх частка має становити 60—70% загальної кількості.

Значний потенціал вантажного парку України (70%) зосереджено в господарствах і автопідприємствах (АТП) агропрому та корпорації «Укравтотранс», решта — на підприємствах різних відомств.

Автомобільно-транспортний комплекс України потребує значного технічного оновлення, оптимізації структури парку за вантажопідйомністю, типами кузовів, наявністю спеціалізованих транспортних засобів, особливо малої вантажопідйомності, розвитку мережі сервісного обслуговування, створення нових і модернізації діючих авторемонтних заводів.

Станція технічного обслуговування (СТО) в місті Одеса. Загальна площа приміщень складає 270 м². Загальна кількість постів — 15. З них 3 напільних постів, 4 постів оснащених підйомниками. На СТО виконуються наступні види робіт: ТО, ПР, діагностування легкових автомобілів ВАЗ, ГАЗ, ЗАЗ і інших автомобілів іноземного та вітчизняного виробництва. Технологічна база СТО складається з ряду спеціалізованого та універсального обладнання. На СТО присутні зони ТО, ПР, кузовне відділення оснащене відповідним обладнанням (стенд для відновлення геометрії кузова легкових а/м), пости діагностики ДТЗ.

Станція технічного обслуговування (СТО) є спеціалізованою і обслуговує автомобілі марок ВАЗ, ГАЗ, ЗАЗ. Підприємство працює 305 днів на рік в дві зміни з 8:00 до 17:00 години. Всі допоміжні підрозділи підприємства працюють в одну зміну з 8:00 до 17:00 години.

автомобіль транспорт гальмо ремонт

2.Технологічна частина

2.1 Обґрунтування потужності та типу СТО

2.1.1 Розрахунок чисельності автомобілів, що знаходяться в зоні обслуговування проектованої СТО

Для визначення чисельності автомобілів, що знаходяться в зоні обслуговування проектованої СТО необхідно визначити кількість легкових автомобілів, що належать населенню даного району.

N'= A · n / 100, (2.1)

де: A — кількість населення, тис. чол.;

n — кількість автомобілів на 1000 мешканців;

N'- кількість легкових автомобілів, які належать населенню даного району.

ВАЗ N'_ВАЗ= 132 000*18/1000= 2376 авт

ЗАЗ заз=88 000*12/1000=1056 авт Враховуючи, що деяка частина власників виконує ТО і ПР автомобілів своїми силами, розрахункова кількість автомобілів, які обслуговуються на даному СТО за рік визначається за формулою:

N = N' · k, (2.2)

де: k — коефіцієнт кількості власників автомобілів, які користуються послугами СТО (згідно завдання).

ВАЗ N_ВАЗ = 2376*0.8= 1901 авт

ЗАЗ Nзаз=1056*0.8=845 авт

2.1.2 Вибір типу СТО

Згідно завдання — СТО універсальна.

2.2 Розрахунок річного об'єму СТО

2.2.1 Розрахунок об'єму основних робіт

Річний об'єм робіт станції технічного обслуговування включає технічне обслуговування, ремонт, прибирально-мийні роботи .

Річний об'єм робіт по технічному обслуговуванню і поточному ремонту

(у людино-годинах) визначається за формулою:

T = N · L_p · t / 1000, (2.3)

де: T — річний об'єм робіт СТО по технічному обслуговуванню і поточному ремонту, люд. год.;

N — кількість автомобілів, які обслуговуються на СТО, од.;

L_cp — середньорічний пробіг автомобілів, км.;

t — питома трудомісткість робіт з ТО і ПР, люд. год./1000км.;

ВАЗ T_ВАЗ = 1901*25 000*2.3/1000 = 109 307 люд. год ЗАЗ T_ЗАЗ = 845*20 000*2.1/1000 = 35 490 люд. год При проектуванні універсальних СТО, при обслуговуванні автомобілів

різних марок сумарний об'єм робіт по технічному обслуговуванню і поточному ремонту визначається за формулою:

?T = T_ВАЗ + T_ЗАЗ

де: ?T — сумарний об'єм робіт по технічному обслуговуванню і поточному ремонту робіт за рік, люд.год.

?T = 109 307 + 35 490 = 144 797 люд. год Річний об'єм прибирально-мийних робіт визначається виходячи з кількості заїздів автомобілів на СТО, та середньої трудомісткості МПР, за формулою:

T_МПР = N · d · t_МПР, (2.4)

де: T_МПР — річний об'єм допоміжних робіт, люд.год.;

d — кількість заїздів автомобілів на СТО за рік;

t_МПР — питома трудомісткість МПР, люд.год.

ВАЗ T_{МПР ваз} = 1901*4*0.2 = 1520.8 люд.год.

ЗАЗ Тмпрзаз =845*4*0.2= 676 люд.год

При проектуванні універсальних СТО при обслуговуванні автомобілів різних марок сумарний об'єм прибирально-мийних робіт (МПР) визначається за формулою:

де: - сумарний об'єм прибирально-мийних робіт (МПР) за рік, люд.год.

Тмпр=1520.8+676=2197 люд.год.

Річний об'єм робіт станції технічного обслуговування складає суму об'єму робіт по технічному обслуговуванню і поточному ремонту і об'єму прибирально-мийних робіт (МПР):

T_? = ?T +? T_МПР (2.5)

де: T_? — річний об'єм робіт станції технічного обслуговування, люд.год.

T_? = 144 797+2197= 146 994 люд.год.

2.2.2 Розрахунок об'єму допоміжних робіт

Річний обсяг допоміжних робіт визначається як певна доля робіт загального річного обсягу робіт по СТО. Обсяг допоміжних робіт (для СТО з кількістю постів більше 30) складає 20%, і визначається за формулою:

Т_доп = T_? · % /100, (2.6)

де: Т_доп — річний обсяг допоміжних робіт, люд.год.;

% - відсоток річного обсягу допоміжних робіт в залежності від кількості постів СТО.

Т_доп = 146 994* 20 / 100 = 29 399 люд.год.

2.2.3 Розрахунок трудомісткості постів і відділень

Визначаємо кількість постів у першому наближенні (остаточна кількість постів визначається у подальшому при розрахунку їх за видами робіт):

Х = Т_УП · к_Н / Д_рр · n · t_ЗМ · р · к_в, (2.7)

де: к_Н — коефіцієнт нерівномірності завантаження постів (к_Н = 1,12);

Д_рр — кількість робочих днів на рік, дн.;

n — кількість змін роботи на добу;

t_зм — тривалість зміни;

р — чисельність одночасно працюючих на одному посту робітників (для попереднього розрахунку р = 1,5);

к_в — коефіцієнт використання робочого часу поста (для попередніх розрахунків к_в = 0,93);

Х = 144 797· 1,12 / 305 · 1.5· 8 · 1,5 · 0,93 =162 172/5106=31 постов

— трудомісткість постових робіт визначається за формулою:

%/100

де: %- відсоток робіт, що припадає на робочі пости. Зважаючи на те, що кількість постів ще невідома, то для розрахунків використовуємо середнє значення постових робіт, яке складає 77.84%.

Тп=146 994*77.84/100=114 420

На підставі визначеної кількості постів за формулою (2.8)

вибираємо з таблиці 8.2 стор.228 Несвітський розподіл трудомісткості

за видами робіт і місцем їх виконання Складаючи таблицю розподілу трудомісткості робіт ТО та ПР за видами та місцем їх виконання, визначаємо розподіл обсягу робіт за видами робіт за формулою:

T_i = T · T (%) / 100%, (2.9)

де: T_i — річна трудомісткість за даним видом робіт, люд.год.;

T — сумарний об'єм основних робіт за рік, люд.год.

T (%) — відсоток за нормативами, який визначено на даний вид робіт, %;

Таблиця 2.1- Розподіл трудомісткості робіт ТО та ПР за видами та місцем їх виконання.

Т_доп= Т_заг * b люд.год. (2.10)

де b частка допоміжних робіт відносно загальної трудомісткості

Т_доп = 114 420 * 0,20 = 22 884

3. Проектування постів діагностування

3.1 Схема технологічного процесу діагностування автомобілів

Сучасні СТО оснащені необхідним діагностичним обладнанням .

Діагностування автомобілів проводиться: за заявками клієнтів, як самостійний вид послуг; при прийманні на СТО; при ТО і Р; перед видачею автомобіля власнику для перевірки якості обслуговування.

Найбільше надається заявок на діагностувальні роботи по перевірці і регулюванні кутів установки керованих коліс, динамічнному балансуванні коліс, по системам електрообладнання і живлення двигуна. Це пояснюється тим, що роботи цих вузлів і систем значно визначають витрати на експлуатацію автомобіля, вони зв`язані зі знсом шин і паливною економічністю.

Значна частина контрольно — регулювальних робіт з використовуванням діагностичних засобів проводиться безпосередньо в процесі ТО і Р автомобілів. В основному це відноситься до робіт по обслуговуванню і ремонту двигунів, електрообладнання і ходової частини, які виконуються, як правило з використанням переносних приладів безпосередньо на постах ТО і Р.

Спеціалізовані дільниці оснащюються необхідним обладнанням, яке забезпечує перевірку технічного стану автомобіля.

Визначаємо кількість постів діагностування:

Х = Т_УП · к_Н / Д_рр · n · t_ЗМ · р · к_в, (2.11)

де: к_Н — коефіцієнт нерівномірності завантаження постів (к_Н = 1,12);

Д_рр — кількість робочих днів на рік, дн.;

n — кількість змін роботи на добу;

t_зм — тривалість зміни;

р — чисельність одночасно працюючих на одному посту робітників (для попереднього розрахунку р = 1,5);

к_в — коефіцієнт використання робочого часу поста (для попередніх розрахунків к_в = 0,93);

Х = 10 834· 1,12 / 305 · 1.5 · 8 · 2 · 0,93 = 12 134/6808=2

Приймаємо 2 пости

3.2 Визначення чисельності робітників дільниці

До виробничих робочих відносяться робочі зон і ділянок, що безпосередньо виконують роботи по ТО і ПР легкових автомобілів. Розрізняють технологічно необхідне і штатне число виробничих робочих Визначення явочної чисельності робітників

чол. (2.12)

Де річний номінальний фонд часу

Визначення річного номінального фонду часу

(2.13)

де календарна кількість днів за рік

кількість вихідних днів за рік

кількість святкових днів за рік

Тривалість робочої зміни

кількість передсвяткових днів за рік

кількість скорочення годин в передсвяткові дні

= 10 834 / 2001 = 5чол Штатна чисельність виробничих робочих забезпечує виконання добової і річної виробничої програми станції технічного обслуговування:

Р_ш = Т_?/Ф_ш, (2.14)

де: Р_ш — штатне число виробничих робочих, чол;

Ф_ш — річний фонд часу штатного робітника, год.

Річний фонд часу штатного робітника визначають за формулою:

Ф_рд = (Д_к-(Д_в+Д_с+Д_від+Д_пп)) * t_зм — Д_пс * t_ск (2.15)

де:

Д_від -дні відпустки;

Д_пп — дні пропусків за поважними причинами;

Ф_рд = (366-(105+10+24+6))*8 — 7*1 = 1771 год.

Р_ш = 10 834 / 1771 = 6чол

3.3 Вибір технологічного устаткування відділення

Загальна площа, яку займає технологічне обладнання 6.35 м²

Визначаємо площу поста діагностування:

F_д = (F_А *Х_П + F_обл) * к_щ м² (2.16)

де к_щ — коефіцієнт який визначає щільність розташування технологічного обладнання

F_від = (6.56*2+6.35) *4.5 = 87

Відповідно до вимог БніП приймаємо габаритні розміри поста діагностування 12х6

Площа для планування становить 72 м²

3.1 Будівельні дані поста діагностування

Пост розташований в будівлі каркасного типу із сіткою колон 12×6 м Будівля змонтована із залізобетонних конструкцій.

Перекриття із залізобетонних плит з ухилом 10%. Фундаментстрічковий глибина закладення 1,2 м. Гідроізоляція в стінах установлюється з двох прошарків рубероїду. Для захисту фундаменту від вологи передбачена асфальтобетонна відмостка шириною 1 м.

Електропостачання здійснюється від місцевих електромереж з напругою 220 В і 380 В. Для технологічного устаткування, розрахованого на 12 В і 36 В, зниження напруги проводиться за допомогою трансформаторів.

4. Організаційна частина

4.1 Заходи безпеки на постах діагностування

Робітники, які проводять обслуговування та ремонт транспортних засобів, агрегатів, вузлів та деталей, повинні забезпечуватись справним інструментом та пристроями, що відповідають вимогам техніки безпеки.

Перед початком роботи слід перевіряти весь інструмент. несправний інструмент необхідно замінити.

Під час роботи устаткування не допускається його чищення, змащення або ремонт. Пристрої та інструменти, необхідні для виконання робіт, повинні використовуватись за призначенням, їх слід розміщувати у легкодоступних місцях таким чином, щоб виключалась можливість випадкового переміщення чи падіння.

Робочі місця, виконання робіт на яких пов’язано з небезпекою для працюючих, повинні позначатися знаками безпеки згідно з державним стандартом 12.04.026−76 та відповідними галузевими нормами.

До роботи на стендах діагностування допускаються тільки оператори — діагности, а також слюсарі - авторемонтники, які пройшли спеціальну підготовку за правилами їх експлуатації.

Стенди повинні підлягати обов`язковій періодичній перевірці державними або галузевими контролюючими органами.

На постах діагностування при випробуванні автомобілів на динамометричних або гальмівних стендах забороняється: тримати автомобілі на піднятих площинах; розпочинати роботу без підкладок (упорів) під передні і задні колеса; розпочинати роботу з відкритою випускною трубою без надітого наконечника відсосу відпрацьова них газів з датчиком газоаналізатора, а також з підтіканням палива в паливопроводах, які зєднують карбюратор з витратоміром, палити при роботі на стенді, постороннім особам знаходитись на площинках стеду, біля вентилятора обдуву автомобіля.Для зменшення шуму приміщення відокремлюють звукопоглинаючими подвійними скляними перегородками від стендів, на яких відбуваються випробування при працюючому двигуні.

В приміщенні встановлюють вентиляцію, яка забезпечує 5 — 10 кратний обмін повітря за 1 год.

Для підвищення безпечної роботи на сучасних стендах вони обладнуються додатковими пристроями: дистанційними пультами керування, підйомними платформами і блокуючими пристроями для полегшення виїзду автомобіля зі стенда, вентиляторами, запобіжними роликами для недопущення випадкового викиду автомобіля зі стенда і для можливої безпечної перевірки автомобілів з керуючими передніми ведучими колесами.

Під час перевірки тягово — економічних показників легкових автомобілів на стендах небхідно витримувати слідуючі заходи безпеки.

Проїзд до місця випробовувань повинен бути вільним. Забороняється ставити на стоянку автомобілі безпосередньо перед автомобілем, який випробовується або за ним.

При експлуатації стенда необхідно користуватись Єдиними вимогами безпеки і виробничої санітарії до конструкцій технологічного обладнання для ремонту і технічному обслуговуванню автомобільного транспорту.

Складові частини стенда повинні бути заземлені. Підєднання стенда до електричної мережі повинно бути таким, щоб його можна було легко обезструмити. Технічне обслуговування і ремонт стендів проводиться тільки після їх відключення від мережі.

Забороняється проводити випробування автомобілів з шинами, стан яких знаходиться в межах граничного зносу за умовами безпеки дорожнього руху. Тиск в шинах автомобілів, які випробовуються, повинен відпповідати рекомндаціям заводів — виробників для руху з великою швидкістю і максимальним навантаженням.

Автомобілі з явними дефектами вузлів, які підлягають навантаженням в процесі випробувань не допускаються без ліквідації цих дефектів.

Категорично заборонено з`їзжати з роликів стенду при повному відкритті дросельної заслінки.

Перед початком роботи слід перевіряти весь інструмент, несправний інструмент необхідно замінити.

Під час роботи устаткування не допускається його чищення, змащення або ремонт. Пристрої та інструменти, необхідні для виконання робіт, повинні використовуватись за призначенням, їх слід розміщувати у легкодоступних місцях таким чином, щоб виключалась можливість випадкового переміщення чи падіння.

Робочі місця, виконання робіт на яких пов’язано з небезпекою для працюючих, повинні позначатися знаками безпеки згідно з державним стандартом 12.04.026−76 та відповідними галузевими нормами

Висновок

Конструктивні особливості гальмівних систем сучасних автомобілів (оснащення їх додатковими пристроями — підсилювачами, антиблокуючими пристроями, автоматичне регулювання) і підвищення вимог до їх гальмівних якостей обумовлюють необхідність використання для їх перевірки спеціального стендового обладнання.

На СТОа в основному використовуються силові роликові стенди, які забезпечують постійною силою навантаження гальм від незалежного джерела енергії.

Дуже часто на СТОа використовуються стенди моделі К — 208 М.

Роликовий блок стенда К — 208 М складається з двох роликів 1, звязаних між собою ланцюговою передачею2, привідного мотор — редуктора 6, і датчика вимірювання зусилля 4. Корпус мотор — редуктора встановлений в підшипникових опорах, і його реактивний момент при гальмуванні сприяється датчиком вимірювання зусилля і перетворюється на відповідному індукторі.

Ефективність використання стендів залежить від правильного включення їх в технологічні процеси.

Реальна практика показала, що стенди для перевірки гальм доцільно використовувати в слідуючих випадках: при прийнятті і видачі автомобілів, перевірці гальм за заявками клієнтів, перевірці і регулюванні гальм в процесі проведення ТО і ремонту.

Роликовый блок стенда К-208М:

1 — ролики; 2 — ланцюгова передача; 3 — натяжний пристрій; 4 — датчик виміру зусилля; 5 — важіль; 6 — мотор-редуктор; 7 — муфта

Література

1 Афанасьев Л. Л., МасловАЛ., Колясинский В. С. Гаражи и станции техни — ческого обслуживания автомобилей. — М.: Транспорт, 1980. — 215 с.

2 В. М. Грибков, П. А. Карпекин Справочник по оборудованию для технического обслуживания и текущего ремонта автомобилей. — М: Россельхозиздат 1984 г.

3 ДНАП 000−1.28.97 Правила охорони праці на автомобільному транспорті Київ, 2007 р.

4 ДСТУ 2389−94. Технічне діагностування та контроль технічного стану. Терміни та визначення. — К.: Держстандарт України, 2010.

5 Дунаев А. П. Организация диагностирования при обслуживании автомобилей. — М.: Транспорт, 2010. — 207 с.

6 Карташов В. П. Технологическое проектирование автотранспортних предприятий. — М.: Транспорт, 1981. — 175 с.

7 Лудченко О. А. Технічне обслуговування і ремонт автомобілів: Підруч — ник. — К.: Знання-Прес, 2009. — 511

8 Напольский Г. М. Технологическое проектирование автотранспортних предприятий и станций технического обслуживания: Учебник. — М.: Транс — порт, 1985. — 231 с.

9 Міністерство транспорту України Положення про технічне обслуговування і ремонт дорожніх транспортних засобів автомобільного транспорту 1998 р.

10 Самойленко В. М. Методичний посібник для виконання курсових проектів Одеса 2009 р.

11 Табель технологического оборудования автотранспортних предприятий. Киев: Минавтотранс УССР, 1984 г.

12 Фастовцев Г. Ф. Организация технического обслуживания и ремонта легкових автомобилей — М. Транспорт, 1989. — 240 с.

Додаток

Постова карта на діагностування гальмівної системи легкових автомобілів виконує механік — діагност v розряду трудомісткість 30,0 люд .хв.

1. Встановити автомобіль на стенд

2.Встановити датчик виміру зусилля натискання на гальмівну педаль

3. Ввімкнути електродвигун стенда і заміряти гальмівні зусилля (без натискання на гальмівну педаль), які визвані опором коченню коліс. Ця величина пропорційна вертикальному навантаженню на колесо і для легкового автомобіля складає 49 — 196 Н.

Якщо сила опору коченню колеса виявляється підвищеною і складає приблизно 294 — 392 Н і більше, це означає, що колесо загальмоване. В даному випадку еобхідно визначити причину загальмування колеса

4. Повільно натиснути на гальмівну педаль з зусиллям не більше 392 Н і зняти значення. Допустима різниця гальмівних сил для коліс одної вісі не повинна бути більше 20%.

5. Повільно натиснути на гальмівну педаль так, щоб створити на кожному колесі гальмівну силу біля 490 — 784 Н і підтримувати її постійною на протязі 30 с. Якщо визначиласб велика різниця в показаннях гальмівних сил або стрілка приладу не рухається, ліс.

Якщо різниця залишається сталою, то це пояснюється слідуючими причинами:

поверхня гальмівних накладок забруднена мастилом і має низький коефіцієнт тертя, поршні робочих циліндрів повністю не рухаються.

6. При відпусканні гальмівної педалі вимірювальні стрілки вертаються до мінімальних величин, які створюються опором коченню. За швидкістю і рівномірностю повернення стрілок оцінюють одночасність і розгальмовування коліс.

7. Збільшуючи зусилля натискання на гальмівну педаль до 49 Н, реєструють гальмівні сили при блокуванні коліс.

В процесі цих випробувань оцінюють рівномірність роботи гальм.

Якщо спостерігається незначне збільшення гальмівних сил на двох колесах, то це означає, що тип накладок, які викоримтовуються має високу твердість і не придатний, або поверхня накладок забруднена залишками мастильних матеріалів.

Якщо спостерігається швидке збільшення гальмівних сил (наприклад при зусиллі на педалі, рівному 98 Н, гальмівна силана колесах складає 833 Н, а при збільшенні зусилля на педаль до 196 Н гальмівна сила на колеса збільшується близько до 1960Н) значить гальма можуто самоблокуватись.

8. Аналогічно перевіряють гальма задніх коліс.

9. Підсумовуючи таким чином гальмівні сили на кожному колесі, визначають більшу гальмівну силу, яка повинна бути не менше 60% від повної маси автомобіля.

10. Для перевірки ручного (стоянкового) гальма необхідно поступово переміщати важіль соянкового гальма до початку блокування коліс. Цю операцію слід проводити дуже обережно, так як в мить блокування коліс автомобіль, не утримуваний незагальмованими передніми колесами, може зрушити зі стенда назад. Тому під час випробувань на відстані 2 м від автомобіля не повинно бути людей.

Переміщуючи важіль ручного гальма, рахують кількість трісків храпового механізму для того, щоб перевірити вірність регулювання приводу. Одночасно перевіряють ефективність гальмування і рівномірність дії привода. Технічно справне ручне гальмо повинно забезпечувати гальмівні сили на двох колесах, сума яких не повинна бути менше 25% від повної маси автомобіля.