Конкурентоспроможність малих підприємств в умовах ринкових взаємин

Конкурентоспроможність малих підприємств в умовах ринкових взаємин

Постановка проблеми. Для стійкого розвитку економіки України в напрямі створення повноцінного конкурентного середовища та розвитку конкурентних відносин велике значення має дослідження поняття конкурентоспроможності. Для багатьох економічних законів відбувається у формі примусових сил конкурентної боротьби, в результаті чого конкуренція виступає важливою рушійною силою розвитку економічної системи, складовою частиною її господарського механізму [1, с. 167].

Конкурентний статус організації - позиція організації в конкурентній боротьбі, своєрідний визначник її положення на ринку. Інтенсивність конкуренції визначається п’ятьма факторами: вхідними і вихідними бар'єрами, фазою життєвого циклу під сектора, тиском через товари — субститути: здатністю покупців дійти згоди, здатністю постачальників дійти згоди [2. с. ІЗ].

Забезпечення конкурентоспроможності є цільовою функцією стратегії підприємства, спираючись на яку. на рівні підприємства приймаються рішення і здійснюються заходи, які відповідають характеру виробничої діяльності (сфери послуг) в ринковій економіці [3, с. 33].

Динаміка розвитку багатьох країн світу та України наочно демонструє, що в сучасних умовах господарського розвитку малі підприємства стають вирішальним чинником підвищення конкуренції багатьох галузей підприємництва та економічного розвитку в цілому.

Це підтверджується тим, що частка продукції малих та середніх підприємств у ВВП в найбільш характерних країнах складають: Велика Британія — 50−53%, США — 50−52%, Японія -52−55%, Росія — 12−13% і Україна — 10 -11%. Очевидно, що Україна значно відстає в розвитку малого і середнього бізнесу в порівнянні з найбільш характерними країнами світу.

Постановка завдання. Метою результатів дослідження є вивчення, аналіз і розрахунок конкурентоспроможності малих підприємств в умовах ринкових взаємин; проведення SWОТ-аналізу п’яти торговельних підприємств та визначення лідера конкуренції.

Викладення результатів дослідження. В загальному вигляді концептуальна схема оцінювання конкурентоспроможності підприємств наведено на рис. 1 [5, с 103].

Далі, в даній науковій роботі наводиться конкретний приклад оцінки конкурентоспроможності малих підприємств на основі удосконаленої автором методики і механізм вибору найбільш раціонального з них (лідера). У висновку дослідження виконаний SWОТ — аналіз п’яти малих підприємств та виявлено найбільш слабкі та сильні сторони їх виробничо-господарської діяльності та надано рекомендації.

Як індикатори оцінки конкурентоспроможності, зазвичай виступають такі показники і характеристики: якість, надійність продукції; відносна частка ринку, рівень витрат; рентабельність реалізації; темп зростання виручки від реалізації; темпи зростання прибутку підприємства; рівень плинності кадрового складу тощо.

У тому випадку, якщо на основі індивідуальних (інтегральних або групових) показників розраховується загальний показник конкурентоспроможності, то застосовуються матричні методи, які дають більш об'єктивні результати оцінки. У даному дослідженні використаний матричний метод оцінки конкурентоспроможності малих підприємців.

Один з поширених матричних методів є метод балів, який передбачає виконання наступних етапів:

1. Формування матриці вихідних оціночних показників, до складу якої входять т ключових показників конкурентоспроможності для п об'єктів. Кожен ї-й показник (1 i т) на jму об'єкті (1 j n) задається величиною відповідного коефіцієнта Кij, і в підсумку, створюється.

Матриця X. рядки якої характеризують аспекти конкурентоспроможності об'єкта за m показниками:

X= (1)

2. Ранжування оціночних показників за ступенем вагомості. Результатом цього етапу є побудова деякого вектора (k1… .k2…km,), де ki — коефіцієнт вагомості кожного показника. У вітчизняній практиці аналітичної вагомість показників прийнято визначати експертним шляхом з урахуванням уявлення про важливість того чи іншого показника саме для оцінки конкурентоспроможності об'єкта.

3. Побудова вектора, який складається з максимальних значень за кожним з тих показників. Цей вектор становить додатковий ряд чисел (Kmax) показників підприємства еталона, де:

(2)

4. Складання нормалізованої матриці X' шляхом стандартизації показників виходить матриця Ку до відповідного показника еталонного підприємства за формулою:

(3)

Слід зазначити, що стандартизація дозволяє уникнути неявного ранжирування показників, коли мала варіація окремого показника може вплинути на результати оцінки.

5. Розрахунок балів, отриманих підприємствами за певним оціночним показником шляхом порівняння їх фактичних значень з найкращими в даній сукупності:

(4)

де Бmax — максимально встановлений бал оцінювання окремого показника.

6. Отримання узагальненої бальної оцінки конкурентоспроможності та ранжування підприємств в порядку зростання інтегрального показника з використанням наступної формули:

(5)

Існуюча методика передбачає використання чотирьох ключових факторів: маркетингового, виробничого, фінансового і кадрового, кожен з яких характеризується відповідними двома показниками:

1. Маркетинговий потенціал, виходячи з наявних даних, будуть характеризувати наступні коефіцієнти:

— коефіцієнт співвідношення товарних одиниць (Кme) розраховується як відношення кількості товарних одиниць в асортименті певного підприємства до кількості товарних одиниць в асортименті у середньому по підприємствах, які діють на цьому ринковому сегменті;

— коефіцієнт оборотності запасів (Коз), обумовлений як відношення виручки від реалізації до середньої за період вартості матеріальних запасів для кожного підприємства.

Рис 1 — Концептуальний підхід щодо оцінювання конкурентоспроможності підприємства

2. Виробничий потенціал з урахуванням специфіки галузевої приналежності об'єктів оцінки описують такі показники:

— темпи зростання виручки від реалізації продукції (Трn) розраховані в частинах одиниці;

— рентабельність реалізації продукції (Рpn), яка розраховується як відношення операційного прибутку до суми виручки від реалізації (у частинах одиниці).

3. Фінансовий потенціал молена охарактеризувати за допомогою показників: — рентабельність власного капітал (Pck) розраховується як відношення чистого прибутку до суми власних коштів, в долях одиниці;

— коефіцієнт автономії (Ка) — відношення чистого прибутку до суми власних коштів, в долях одиниці;

4. Кадровий потенціал може бути представлений за допомогою показників: продуктивності праці (Пmp) — відносини виручки від реалізації до середньо облікової чисельності працівників;

— коефіцієнта стабільності кадрового складу (Кcm) — відношення кількості працівників, які перебувають у штаті, до середньо облікової їх чисельності.

В існуючій матричної методикою оцінки конкурентоспроможності підприємств у ринкових умовах України відсутній важливий, на наш погляд, ключовий показникінформаційний. Справа в тому, що взагалі неможливо вести мову про визначення конкурентоспроможності в підприємництво без наявності початкової інформації про результати виробничо-господарської діяльності підприємств. Тим більше в наш час це ускладнюється на законодавчому рівні у зв’язку з прийняттям нормативних актів про таємниці і не розголошення комерційної інформації.

У зв’язку з цим. автором пропонується ввести додатковий показник — інформаційний, який повинен розраховуватися двома коефіцієнтами: коефіцієнтом, що враховує кількість інформації (Ккіл.і) — співвідношення кількості представленої інформації відповідно до індикаторами матриці до нормативної інформації; коефіцієнт якості інформації (Кяк.1) — характеризує як відношення ступеня достовірної інформації до максимально можливої інформації.

Одним із складних питань в роботі стала проблема вибору індикаторів і їх вагомості.

Для вирішення цієї проблеми автором наведено опитування 50 підприємців — респондентів, які висловили свою думку по кожному з п’яти пропонованих індикаторів. Результати опитування респондентів були оброблені методом «Контект-аналізу» і були отримані узагальнені наступні дані (табл. 1) [7.с.ЗЗ-40]. Для оцінки були використані більш десяти показників індикаторів, із яких найбільш пріоритетними виявилися: знання місцезнаходження ринків збуту товарів. інформація про номенклатуру і асортимент товарів, знання оптових і роздрібних цін товарів. можливість ознайомитися і отримати інформацію з Інтернету, інформація про знижки акції і інші пільги для споживачів.

ранжування конкурентоспроможність підприємство індикатор Таблиця 1 — Перелік індикаторів і значень якості інформації

У дослідженні проведено результати застосування даного методу на прикладі оцінки конкурентоспроможності п’яти підприємств роздрібної торгівлі. Вихідна інформація про різні аспекти діяльності об'єктів оцінки — підприємств роздрібної продовольчої торгівлі «Весна». «Гамма», «Лотос», «Веселка» і «Прогрес» (табл. 3).

З точки зору конкурентоспроможності, для життєдіяльності вітчизняних підприємств необхідно управляти її рівнем, так як це є необхідною умовою для розвитку підприємства. Ступінь впливу чинників на рівень конкурентоспроможності наведено в табл. 6.

Наведені результати (табл. 6). свідчать про те, що рівень конкурентоспроможності досліджуваних підприємств характеризується незначними коливаннями навколо його середнього значення. Найбільш сильну позицію в конкурентній боротьбі займає магазин «Весна» за рахунок більш позитивного впливу факторів виробничого (рентабельність реалізації) та фінансового (рентабельність власного капіталу) потенціалу в порівнянні з підприємствами — конкурентами.

У той же час, це підприємство характеризується невисоким ступенем реалізації виробничого потенціалу, на дослідження якого повинні бути направлені майбутні заходи для зміцнення своєї конкурентної позиції. Торговельне підприємство «Весна» і «Гамма» мають приблизно однакову конкурентоспроможність, хоча кожне — з підприємств розрізняються величиною зважених показників. Малі підприємства «Лотос» і «Прогрес» також мають як сильні, так і слабкі позиції.

Таблиця 2 — Вихідні дані виробничо-господарської діяльності підприємств

Результати опитування групи експертів з метою визначення рівня впливу окремих складових потенціалу підприємств на рівень їх конкурентоспроможності наведено нижче.

Таблиця 3 — Ступінь впливу окремих складових потенціалу підприємств на рівень їх конкурентоспроможності

Далі розраховуються зважені бали по кожному показнику з урахуванням вагомості складових факторів та інтегральний показник конкурентоспроможності кожного підприємства за формулою 5.

Таблиця 4 — Результати розрахунку оцінених показників конкурентоспроможності торговельних підприємств

На рис. 2 представлено економічні показники досліджуваних підприємств. Згідно з методом дослідження підприємства були ранжовані за економічними показниками. Це дозволило визначити явних лідерів і відстаючих. Однак для ефективної побудови політики ведення бізнесу необхідно знати сильні і слабкі сторони підприємства, а також можливості та загрози.

Таблиця 5 — Ступінь впливу окремих складових факторів підприємств на рівень їх конкурентоспроможності

У ході проведених досліджень були отримані дані по п’яти підприємствам (табл. 6).

Таблиця 6 — Досліджувані показники аналізованих підприємств

У висновку SWOT-аналізу, відповідно до рекомендацій вчених будується графік (рис. 2), який характеризує отримані результати в планарному вигляді.

Рис. 2 — Графічне представлення економічних показників по досліджуваних підприємствам