Організація бухгалтерського обліку на молочно-переробному підприємстві

ВСТУП На сучасному етапі харчова промисловість знаходиться в занедбаному стані. Зміни, що відбуваються в економіці України негативно впливають на роботу підприємств молочної промисловості.

В сучасних економічних умовах діяльність кожного господарюючого суб'єкта являється предметом уваги широкого кола учасників ринкових відносин, які зацікавленні в результатах його функціонування. На основі доступної їм звітно-облікової інформації вказані особи намагаються оцінити фінансове положення підприємства. Основним інструментом для цього слугує економічний аналіз, за допомогою якого можна об'єктивно оцінити внутрішні і зовнішні відносини об'єкта, що аналізують: охарактеризувати його платоспроможність, ефективність і прибутковість діяльності, перспективи розвитку, а потім по його результатам прийняти обґрунтовані рішення. В цих умовах змінюється роль бухгалтерії, в чиї функції все частіше входить не лише ведення поточного обліку і складання звітності, а і економічний аналіз виключно в цілях управління підприємством. Задовільними нові вимоги адміністрації може лише бухгалтер-аналітик, який здатний розібратися в економіці підприємства, виявити всі її хворі місця на основі фінансово-облікових даних, зрозуміло і чітко встановити міри впорядковуючого характеру. Аналіз фінансового стану підприємства є важливим розділом економічного аналізу.

Одним з факторів, який забезпечує успішне функціонування підприємств в умовах сучасного конкурентного середовища, є створення нової системи одержання інформації про процес виробництва молочної продукції‚ застосування нетрадиційних для вітчизняної практики бухгалтерського обліку підходів до обліку витрат і виходу продукції, що впливатиме на зростання ефективності виробничої та господарської діяльності підприємств молочної промисловості.

Проблеми обліку на переробних підприємствах постійно знаходяться у центрі уваги науковців. Вагомий внесок у їх дослідження зробили такі вітчизняні вчені: І.О. Белебеха, О.С. Бородкін, Ф. Ф. Бутинець, Б.І. Валуєв, М.Я. Дем’яненко, М. Х. Жебрак, М. М. Коцупатрий, М. В. Кужельний, Б. М. Литвин, Л. В. Нападовська, В. В. Сопко, М. Г. Чумаченко; зарубіжні вчені: Р. А. Алборов, І.О. Басманов, П. С. Безруких, К. Друрі, В.Б. Івашкевич, А.Ш. Маргуліс, Й.С. Мацкевічюс, С.А. Ніколаєва, В.Ф. Палій, В. К. Радостовець, Я. В. Соколов.

Не применшуючи значення розробок вищезазначених вчених слід відмітити, що невирішеними залишаються питання теоретичного обґрунтування доцільності організації бухгалтерського обліку на підприємствах молочної промисловості.

Метою роботи є дослідження організації бухгалтерського обліку на молочно-переробному підприємстві .

Об'єкт дослідження — сукупність господарських операцій, що складають процес виробництва продукції молочної промисловості.

Предмет дослідження — сукупність теоретичних і практичних питань організації та методики бухгалтерського обліку молочної промисловості.

1. Загальна характеристика підприємства та організація обліку та аудиту на підприємстві

Продукція Філії «Сир» ДП «Аромат» користується попитом у населення і знайшла своїх споживачів за межами Київської області і Володарського району.

Історія заводу бере свій початок відтоді, коли на базі невеличкого кустарного підприємства по виробництву масла за рішенням Укоопспілки у Володарці в 1927 році розпочалося будівництво паромеханізованого маслоробного заводу, який у вересні 1928 року був зданий в експлуатацію.

Проектом будівництва передбачалося виробництво лише вершкового масла. Однак, виходячи з наявних можливостей, наприкінці 1930 бкло організованого виробництво козеїну.

У перші роки роботи заводу виробничі процеси здійснювалися переважно вручну. Завод мав одне фундаментальне приміщення. В цьому приміщенні обладнали масло-цех. Сир-цех розміщався у примітивному приміщенні, збудованому неподалік масло-цеху.

Починаючи з 1954 року завод поступово технічно вдосконалювався, ручну працю заміняла техніка. І вже з 1960 року поряд з виробництвом твердого сиру завод почав виробляти м’ягкі сири: Чайний, Любительський, Дорожний, Рокфор.

У 1963 році розпочалася генеральна реконструкція заводу за виділені державою кошти. Більшість виробничих процесів вдалося механізувати. Умови праці людей відчутно поліпшилися.

У 1970 році на заводі вироблялося близько 10 видів сирів: Російський, Пікантний, Черкаський, Естонський та інші. Виробляли 3 види масла тваринного, молоко, кефір та ряжанку.

Володарський завод в 1992 році реорганізований в орендне підприємством ОП «Сир», а в 1994 — в акціонерне товариство Ат «Сир».

В 1998 році завод почав виробляти фасовану продукцію: молоко, сметану, ряжанку, кефір, творог, які користувалися великим попитом у покупців.

Після того, як акції АТ «Сир» викупила Фірма «Техагроприлад», з грудня 2000 року підприємство наростило виробництво сиру жирного твердого і освоїло виробництво казеїну технічного.

В грудні 2003 року акції Ат «Сир» Фірма «Техагроприлад» продала ДП «Аромат». Згідно наказу по ДП «Аромат» 15.12.2003 року була створена Філія «Сир», яка не є правонаступником АТ «Сир».

На новоствореній Філії «Сир» була проведена реконструкція і технічне переоснащення сир-цеху, що дало можливість наростити виробництво сиру жирного. Крім виробництва сиру Російського, сиру Звенигородського підприємство освоїло виробництво сирів: Сметанкового, Вершкового, Чардаш, Витязь, Дербі, Король Артур. Сиру Російський і сиру Звенигородський присвоєна торгова марка «Добряна» і торгова марка «Коляда». Реалізація сирів проводилась в основному в Росію.

В зв’язку з розривом торгових відносин з Росією, підприємство вимушене було припинити більшу частину виробництва сирів.

Динаміка фінансово-економічних показників діяльності Філії «Сир» ДП «Аромат» за 2010;2012 рр. представлена в таблиці 1.1.

Таблиця 1.1 Динаміка фінансово-економічних показників діяльності Філії «Сир» ДП «Аромат» за 2010;2012 рр.

Отже за даними таблиці 1.1 робимо висновки, що середньорічний обсяг основних засобів в 2011 році зріс відносно 2010року на 5,38% і склав 1167,4 тис. грн. в 2012 році зростання продовжилося до 1243,9 тис. грн., що на 12,28% більше ніж у 2010 році. Така динаміка показника свідчить про намагання підприємства оновлювати основні виробничі фонди задля більш ефективного його використання та підвищення ефективності виробництва сільськогосподарської продукції.

Також позитивну динаміку демонструє показник середньорічного обсягу оборотних коштів. В 2010 році вони становили 559,25 тис. грн., що на 18,21% менше ніж у 2011, а в 2012 році відбулося зростання показника на 25,58% відносно 2010 року до значення 702,3 тис. грн., що свідчить про розширення діяльності підприємства.

Обсяг реалізованої продукції після істотного зростання у 2011 році на 17,22% до 765,3 тис. грн., у 2012 році знизився до 573,7 тис. грн., що склало 87,87% від реалізації 2010 року.

Відповідно до змін у обсягах реалізації при майже незмінність чисельності працюючих змінилась і продуктивність праці: зросла на 17,22% у 2011 році та впала на 10,59% у 2012 році.

Собівартість продукції в 2011 році становила 698,7 тис. грн., що склало 109,05% від показника 2010 року, при тому, що обсяг реалізації має від'ємну динаміку, це негативний фактор, який свідчить про зростання частки собівартості у обсягах реалізації непропорційно швидко, і демонструє падіння ефективності виробництва.

Також істотно зменшилась рентабельність продукції до 5,1% у 2012 році проти 17,04 у 2010 році, та загальна рентабельність підприємства.

Визначимо основні характеристики та організацію обліку об'єкта дослідження.

Організаційна структура підприємства Філії «Сир» ДП «Аромат» за 2010;2012 рр. зображена на рисунку 1.1.

Філії «Сир» ДП «Аромат» складається з таких структурних підрозділів:

ѕ основне виробництво;

ѕ допомiжне виробництво;

ѕ апарат управлiння;

ѕ непромисловий персонал.

Рисунок 1.1 — Організаційна структура Філії «Сир» ДП «Аромат»

До складу основного виробництва входять:

ѕ дiльниця по виробництва масла тваринного, незбираної i нежирної молочної продукції;

ѕ приймально — апаратна дільниця;

ѕ лабораторiя;

ѕ тарний склад;

ѕ склад готової продукції.

Допомiжне виробництво включає в себе:

ѕ механiчну дільницю;

ѕ компресорне господарство;

ѕ енергодiльницю.

До складу непромислового персоналу входить торгiвля та транспортне обслуговування центрозавозу продукцiї в торгiвельну мережу та центровивозу сировини.

Організація комерційної діяльності на підприємстві Філії «Сир» ДП «Аромат» покладена на комерційного директора підприємства.

Основними завданнями служби організації постачання та збуту є вивчення попиту й установлення тісних контактів зі споживачами продукції; пошук найбільш ефективних каналів і форм реалізації, що відповідають вимогам споживачів; забезпечення доставки продукції споживачеві в потрібний час; контроль над ходом реалізації продукції з метою зниження комерційних (позавиробничі) витрат і прискорення оборотності оборотних коштів.

Основні функції відділу організації постачання та збуту можна представити наступним чином:

ѕ участь у підготовці прогнозів, проектів перспективних і поточних планів виробництва і реалізації продукції, у проведенні маркетингових досліджень по вивченню попиту на продукцію підприємства, перспектив розвитку ринків збуту.

ѕ підготовка і висновок договорів на постачання продукції споживачам, узгодження умов постачань.

ѕ виконання плану реалізації продукції.

ѕ постійне відстеження ринку своєї продукції, покупка зразків продукції, вироблених підприємствами-конкурентами, порівняння якості і попиту на цю продукцію з власною продукцією і при необхідності доведення якості до необхідних рівнів.

ѕ підготовка пропозицій по зменшенню обсягів виробництва продукції з обмеженим попитом і зняттю з виробництва продукції, що користується низьким попитом.

ѕ підготовка і проведення заходів щодо формування збутової мережі.

ѕ розрахунок збутових витрат по окремих видах продукції, районах збуту і споживачах, аналіз зворотних витрат.

ѕ організація оптової торгівлі.

ѕ складання передбаченої звітності по збуту (постачаннях), а також звітів про виконання планів реалізації.

ѕ вивчення вимог покупців до якості, упакування й асортименту продукції

ѕ приймання готової продукції на склади, сортування, комплектація, організація раціонального збереження, внутрішнього транспортування, упакування і підготовки продукції до відправлення споживачам.

ѕ участь в організації виставок, ярмарків, виставок-продажів і інших заходів рекламування продукції.

ѕ врегулювання взаємин з контрагентами, ведення листування і прийом представників з питань реалізації продукції і розрахунків з ними.

1. Однією із функцій відділу організації постачання та збуту є проведення маркетингових досліджень. Такими дослідженнями в області збуту є дослідження потреб і попиту на дану продукцію, дослідження місткості ринку, визначення частки підприємства в загальному обсязі продажу продукції даного асортименту, аналіз ринкової ситуації, вивчення можливостей виходу на зовнішній ринок, дослідження динаміки обсягу продажів, аналіз каналів збуту, вивчення думок покупців і споживчих переваг.

2. Планування збуту. Ця функція включає: вивчення зовнішніх і внутрішніх умов; визначення цілей; розробку кон’юнктури і попиту; підготовку прогнозів реалізації товарів; складання планів поставок готової продукції; планування господарських оптимальних зв’язків; вибір каналів розподілу товару; планування додаткових послуг, зовнішньоторговельних операцій, рекламної діяльності; складання кошторису витрат на управління збутом і розподілом, планування прибутковості.

3. Організація збуту включає:

1) організацію збору інформації про попит;

2) укладання зі споживачами господарських договорів на поставку продукції;

3) вибір форм і методів реалізації продукції, спосіб доставки її споживача;

4) підготовку продукції до відправлення споживачеві;

5) технологію руху товарів; організацію інформаційно-диспетчерської служби, звітності;

6) організацію торговельної комунікації, правової та претензійної роботи;

7) організацію стимулювання попиту і рекламної діяльності.

Маркетинговою діяльністю займається комерційний директор. На нього покладаються такі функції:

ѕ проведення досліджень в області організації і управління виробничо-господарської, комерційної і збутової діяльності підприємства (фірми, об'єднання, компанії), орієнтованих на задоволення потреб реальних і потенційних споживачів ринку;

ѕ аналіз показників виробничо-збутової діяльності суб'єктів господарювання для визначення ефективності їх діяльності по кожному з напрямків виробництва і збуту, виявленні доцільності зміни або збереження стратегії по цих напрямах;

ѕ дослідження попиту, як визначення сегментів ринку через групи критеріїв сегментації з метою забезпечення ринкового успіху суб'єкта господарювання: географічних, національних, професійних, економічних, майнових і т.д.

Планово-економічний відділ проводить аналіз показників використання плану реалізації, показників прибутку та рентабельності, взаємовідносин з Державним бюджетом (фінансування з бюджету і розрахунки з бюджетом та з позабюджетними фондами).

Відділ бухгалтерського обліку аналізує виконання кошторису витрат на виробництво, собівартість продукції, виконання плану прибутку і його використання, фінансовий стан і платоспроможність підприємства.

На підприємстві застосовується спрощена форма обліку. Структуру бухгалтерського обліку можна представити за допомогою наступної схеми (рис. 1.2):

Первинні Відомості Шахова відомість документи

Баланс та звітність Оборотна відомість Рисунок 1.2 Структура бухгалтерського обліку В Україні ведення фінансової бухгалтерії є обов’язковим для всіх підприємств.

Підприємство веде оперативно-технічний, статистичний, бухгалтерський та податковий облік господарської діяльності, згідно чинного законодавства. В установлені строки складає оперативну, бухгалтерську та статистичну звітність.

Підприємство своєчасно аналізує виробничо-фінансову діяльність, розробляє організаційно технічні заходи, спрямовані на поліпшенню техніко економічних показників роботи.

Всі бухгалтерські операції оформлені первинними документами. Первинний документ — це документ, який містить зміст господарської операції і підтверджує її здійснення. Він повинен складатися під час здійснення господарської операції.

Службу бухгалтерії очолює головний бухгалтер, якому підпорядкована бухгалтерська служба з розподіленням видів обліку між бухгалтерами (рис. 1.3).

На підприємстві бухгалтерський і управлінський облік, складання фінансової та податкової звітності ведеться автоматизованим способом, за допомогою програми 1С «Підприємство 8.0 Управління підприємством».

Для досліджуваного підприємства характерна децентралізована форма побудови та лінійно-штабна організаційна структура бухгалтерії (рис. 1.3).

Одним із важливих елементів структури апарату бухгалтерії є формування посад. В основу вибору посад покладено характер, склад та обсяг функцій, які виконуватиме працівник в даній організації.

Рисунок 1.3 — Структура бухгалтерії

В бухгалтерії працює три особи: головний бухгалтер і два бухгалтери-економісти. Розподіл обов’язків наведено в таблиці 1.2.

Таблиця 1.2 Розподіл обов’язків між працівниками бухгалтерії

Документообіг і графік документообігу на підприємстві розробляється головним бухгалтером і затверджується керівником. Вимоги головного бухгалтера щодо порядку складання і подання до бухгалтерії або на обчислювальну установку та опрацювання документів є обов’язковими для всіх підрозділів і служб підприємства. Чітка система документообігу прискорює оформлення і проходження документів, підвищує відповідальність працівників всіх рівнів, що мають справу з документами, за своєчасність їх складання, використання й опрацювання.

Строки подання фінансової звітності встановлені додатком № 1 до облікової політики. В основі належної організації бухгалтерського обліку є внутрішній нормативний документ підприємства про облікову політику:

В цілому звітним періодом для складання фінансової звітності підприємства є календарний рік. На протязі року складається проміжна фінансова звітність, (місячна, квартальна наростаючим підсумком.). Формування фінансової звітності на інші дати може здійснюватися тільки за розпорядженням керівництва виходячи з певних виробничих потреб (проведення аналізів, розробка бізнес-проектів та інше).

2. Фінансова звітність формується на принципах, визначених П (С)БО 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності» .

3. При складанні фінансової звітності визначено межу суттєвості, що дорівнює 1000,0 грн.

Облік необоротних активів.

4. До основних засобів відносити матеріальні активи, які підприємство утримує з метою використання їх у процесі виробництва або постачання товарів, надання послуг очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких більше одного. року (або операційного циклу, якщо він довший за рік).

4.1 Обліковою одиницею бухгалтерського обліку основних засобів вважати об'єкт основних засобів.

4.2 Класифікацію основних засобів здійснювати за групами у відповідності до п. 5 П (С)БО 7 «Основні засоби» .

4.3 Ліквідаційну вартість, об'єктів основних засобів не розраховувати та з метою амортизації прийняти рівною 0.

4.4 Нарахування амортизації за основними засобами здійснювати прямолінійним методом, виходячи зі строку корисного використання. Термін корисного використання об'єкту основних засобів первинно визначається на підставі технічної документації або за її відсутності постійно діючою інвентаризаційною комісією з залученням відповідних фахівців, про що робиться запис в обліковій картці основних засобів. За основу визначення норм амортизації окремих об'єктів можуть братися норми амортизаційних відрахувань на повне відновлення основних засобів, затверджених міністерством загального машинобудування Ш-477 від 20.11.1990року.

4.5 Підприємство може проводити переоцінку об'єктів основних засобів, якщо залишкова вартість цього об'єкта суттєво відрізняється від його справедливої вартості на дату балансу. Висновки по визначенню суттєвості відхилень залишкової вартості об'єктів основних засобів від їх справедливої вартості надаються постійно діючою інвентаризаційною комісією на дату проведення річної інвентаризації та у випадках значних змін ринкових цін.

4.6 Класифікацію витрат, пов’язаних з поліпшенням основних засобів (технічне обслуговування, ремонт, реконструкція, модернізація) здійснювати на підставі наданих актів виконаних робіт.

4.7 Вважати матеріальні активи з терміном корисного використання (експлуатації) понад один рік вартістю до 1000 грн. малоцінними необоротними матеріальними активами (МНМА). МНМА визначати по групі основних фондів офісне обладнання.

4.8 Амортизацію за МНМА нараховувати у першому місяці використання об'єкта в розмірі 100 відсотків його вартості, яка амортизується. Нарахування амортизації спецоснащення та КВП здійснювати згідно нормативів економічного управління, які розраховані на продукцію, яка випускається.

4.9 Облік нематеріальних активів здійснювати у відповідності до вимог П (С)БО 8 «Нематеріальні активи» .

4.10 Амортизацію нематеріальних активів здійснювати прямолінійним методом.

4.11 Термін використання нематеріальних активів визначати по кожному об'єкту окремо, в момент його зарахування на баланс, виходячи з:

4.11.1 терміну використання подібних нематеріальних активів;

4.11.2 передбачуваного морального зносу, правових чи інших подібних, обмежень щодо строків використання та інших факторів.

4.12 Підприємство може здійснювати переоцінку за справедливою вартістю на дату балансу тих нематеріальних активів, щодо яких існує активний ринок.

4.13 Облік капітальних інвестицій вести в розрізі кожного об'єкту незавершеного будівництва за фактичного вартістю понесених витрат.

4.14 Поточні зобов’язання за довгостроковою дебіторською заборгованістю визначати раз на рік при складанні річної фінансової звітності.

5. Облік фінансових інвестицій:

5.1 Фінансові інвестиції первинно оцінювати та відображати у бухгалтерському обліку за собівартістю. Собівартість фінансової інвестиції складається з ціни її придбання, комісійних винагород, мита, податків, зборів, обов’язкових платежів та інших витрат, безпосередньо пов’язаних з придбанням фінансових інвестицій.

5.2 Якщо придбання фінансової інвестиції здійснюється шляхом обміну на цінні папери власної емісії, то собівартість фінансової інвестиції визначати за справедливою вартістю переданих цінних паперів.

Якщо придбання фінансової інвестиції здійснюється шляхом обміну на інші активи, то її собівартість визначати за справедливою вартістю цих активів.

Фінансові інвестиції (крім інвестицій, що утримуються підприємством до їх погашення або обліковуються за методом участі в капіталі) на дату балансу відображати за справедливою вартістю.

Сума збільшення або зменшення балансової вартості фінансових інвестицій на дату балансу (крім інвестицій, що обліковуються за методом участі в капіталі) відображати у складі інших доходів або інших витрат відповідно.

5.5 Фінансові інвестиції, справедливу вартість яких достовірно, визначити неможливо, відображати на дату балансу за їх собівартістю з урахуванням зменшення корисності інвестиції.

Втрати від зменшення корисності фінансових інвестицій відображати у складі інших витрат з одночасним зменшенням балансової вартості фінансових інвестицій.

5.6 Фінансові інвестиції в асоційовані і дочірні підприємства відображати за вартістю, що визначена за методом участі в капіталі. Оцінку інвестицій за методом участі в капіталі здійснювати раз на рік при складанні річної фінансової звітності.

6. Облік запасів.

6.1 Видання та первісної оцінки запасів (матеріалів, сировини, палива, комплектуючих виробів, товарів) здійснювати залежно від шляхів надходження запасів на підприємство: придбані за плату, виготовлені власними силами, внесені до статутного капіталу, одержані безоплатно, придбані у результаті обміну на подібні та неподібні запаси згідно з П (С)БО 9 «Запаси» :

6.2 Обліковою одиницею бухгалтерського обліку запасів вважати найменування запасів;

Облік вибуття запасів при відпуску у виробництво чи іншому вибутті здійснювати методом ідентифікованої собівартості одиниці запасів;.

Облік вибуття товарів для громадського харчування та роздрібної торгівлі вести за цінами продажу;

6.5 Облік вибуття незавершеного виробництва та готової продукції здійснювати за нормативним методом;

6.6 Складський облік руху готової продукції здійснюється за оптовими цінами.

При складанні балансу проводити оцінку запасів та відображати у

бухгалтерському обліку і звітності за найменшою з двох оцінок: первісною вартістю або чистою вартістю реалізації;.

Транспортно-заготівельні витрати обліковуються загальною сумою і списуються на витрати відповідно до розрахунку наведеному у П (С)БО 9 «Запаси» .

Матеріальні активи, що використовуються не більше одного року або операційного циклу, вважати малоцінними та швидкозношуваними запасами.

При передачі малоцінних та швидкозношуваних запасів у виробництво вести їх позабалансовий кількісний облік у розрізі матеріально-відповідальних осіб до моменту їх повної ліквідації. .

Дебіторська заборгованість визнається активом, якщо існує ймовірність отримання підприємством майбутніх економічних вигод та може бути достовірно визначена її сума.

В балансі дебіторську заборгованість за товари, роботи, послуги відображати за чистою реалізаційною вартістю, яка визначається як сума дебіторської заборгованості зменшена на репери сумнівних боргів.

Резерв сумнівних боргів розраховується виходячи з оцінки платоспроможності кожного покупця.

Резерв сумнівних боргів за іншою поточною дебіторською заборгованістю також розраховується виходячи із аналізу платоспроможності кожного дебітора.

В балансі інша поточна дебіторська заборгованість відображається в сумі зменшеній на резерв сумнівних боргів (за принципом «нетто»).

6.15 Суми доходів відображати в бухгалтерському обліку відповідно до П (С)БО 15 «Дохід», яке затверджене наказом МФ України від 29.11.99. р. № 290.

6.16 Оцінку ступеня завершеності операцій з надання послуг здійснювати або визначенням питомої ваги обсягу послуг, наданих на певну дату у загальному обсязі послуг, які мають бути надані, або вивченням виконаної роботи.

6.17 Якщо підприємство вносить або продає активи дочірньому, асоційованому підприємству відповідно і передає значні ризики та вигоди, пов’язані з їх володінням, то у складі фінансових результатів звітного періоду відображається лише та частина прибутку (збитку), яка припадає на частку інших інвесторів дочірнього, асоційованого підприємства відповідно.

Сума прибутку (збитку) від внеску або продажу дочірньому, асоційованому підприємству активів, що припадає на частку підприємства, включається до складу доходів (витрат) майбутніх періодів з визнанням їх прибутком (збитком) підприємства лише після продажу дочірнім, асоційованим підприємством цього активу іншим особам або в період амортизації одержаних чи придбаних необоротних активів.

Дія цього пункту починається після проведення необхідних організаційних заходів та розробки відповідної методичної бази обліку операцій з дочірніми та асоційованими підприємствами.

7. Облік витрат

7.1 Витрати відображати в бухгалтерському обліку відповідно до вимог П (С)БО 16 «Витрати», яке затверджене наказом МФ України від 31.12.99. р. № 318:

7.2 Перелік і склад статей калькулювання виробничої собівартості продукції (робіт, послуг) формується економічними службами відповідно до виду замовлення.;

7.3 Витрати майбутніх періодів списуються на витрати відповідно до спеціальних розрахунків виходячи з періоду їх фактичного отримання.

7.4 Аналітичний облік загально виробничих витрат вести за рахунками 91.1, 91.2, 91.3:

а) змінні: субрахунки 02,03,04 рахунку 91.1

7.5Експлуатація обладнання:

вартість змащувальних, матеріалів для обтирання продукції, емульсії для охолодження та інших допоміжних матеріалів;

основна, додаткова з/п, соцстрах та премії допоміжних працівників;

вартість використаних палива, електроенергії, води, пару, стисненого повітря;

вартість послуг допоміжних виробництв.

91.1.01 Поточний ремонт обладнання та транспортних засобів;

витрати на ремонт обладнання;

вартість запасних частин і матеріалів;

заробітна плата, премії ремонтних працівників;

вартість послуг ремонтних цехів та сторонніх організацій.

91.1.02 Переміщення грузів на території заводу; вартість змазочних та матеріалів для обтирання продукції; заробітна плата, премії, соцстрах працівників, зайнятих переміщенням вантажів; вартість транспортних послуг допоміжних цехів та сторонніх послуг.

б) постійні: субрахунки 01,05,06 рахунку 91.1 та рахунки 91.2 та 91.3 повністю.

91.1.01 Амортизація обладнання і транспортних засобів Знос МШП.

Інші витрати.

7.5 Загальновиробничі витрати — 91.2.01 Утримання апарату управління

— основна, додаткова з/п, премії, соцстрах, відрядження.

91.2.02 Утримання іншого цехового персоналу

— основна, додаткова з/п, премії, соцстрах, відрядження.

Амортизація будівель, споруд, інвентарю.

Утримання будівель, споруд, інвентарю, вартість матеріалів;

основна, додаткова з/п, премії, соцстрах допоміжних працівників;

вартість води, енергії, тепла; послуги допоміжних цехів та сторонніх організацій.

91.2.05 Поточний ремонт будівель, споруд: вартість матеріалів; основна, додаткова з/п, премії, соцстрах ремонтних працівників; вартість послуг ремонтних цехів та сторонніх організацій.

91.2.06 Випробування, дослідження, досліди, раціоналізація:

вартість матеріалів; основна, додаткова з/п, «премії, соцстрах; вартість послуг цехів.

91.2.07 Охорона праці:

спецодяг; вартість матеріалів; основна, додаткова з/п, премії, соцстрах; спецхарчування. Інші витрати

7.6 Загальногосподарські витрати

91.3.01 Утримання іншого апарату управління: основна, додаткова з/п, премії, соцстрах апарату управління;

— відрядженим апарату управління;

91.3.02 Утримання іншого загально виробничого персоналу:

основна, додаткова з/п, премії, соцстрах іншого персоналу;

відрядження іншого персоналу.

Амортизація будівель, споруд, інвентарю.

Утримання будівель, споруд, інвентарю.

вартість матеріалів;

вартість води, енергії, тепла;

послуги допоміжних цехів та сторонніх організацій.

91.3.05 Поточний ремонт будівель, споруд:

вартість послуг ремонтних цехів і сторонніх організацій;

вартість матеріалів.

91.3.06 Випробування, дослідження, досліди, винахідництво.

вартість матеріалів;

основна, додаткова з/п, премії, соцстрах;

вартість послуг цехів.

91.3.07 Охорона праці:

спецодяг;

вартість матеріалів;

основна, додаткова з/п, премії, соцстрах;

спецхарчування.

Знос МШП.

Інші витрати.

Прийняти за базу розподілу загально виробничих витрат між об'єктами витрат — основну заробітну плату;

Прийняти за базу розподілу постійних загально виробничих витрат заробітну плату основних працівників при нормальній потужності. Рівнем нормальної потужності вважати планові показники на звітний рік.

Облік адміністративних витрат здійснювати за переліком субрахунків рахунку № 92:

Адміністративні витрати Зарплати апарату управління підприємства;

Витрати на відрядження;

Утриманим пожежної і воєнізованої охорони;

Інші витрати загальногосподарчого призначення оренда телефонного каналу;

телефонні переговори;

поштові витрати;

нотаріальні витрати;

аудиторські послуги;.

— спецзв'язок, фельдзв’язок

— списання матеріалів, пкв, запчастин, канцтоварів.

92.05 знос МШП.

Заробітна плато іншого загальногосподарського персоналу.

Амортизація основних засобів.

92.08 Утримання та ремонт будівель, споруд, інвентарю загальногосподарського призначення.

Охорона праці.

Витрати на підготовку кадрів.

Податки, збори та інші обов’язкові платежі.

Інші витрати послуги банку; інформаційні послуги; проїзні.

7.11 Облік витрат на збут здійснювати за такими субрахунками рахунку № 93: Витрати на збут Заробітна плата управління, забезпечуючого збут.

Витрати на відрядження.

93.04 Інші витрати загальногосподарського призначення телефонні переговори;

списання матеріалів, ПКВ, канцтоварів.

Знос МШП Заробітна плата іншого персоналу, забезпечуючого збут.

Амортизація основних засобів.

Утримання і ремонт будівель, споруд та інвентарю, забезпечуючого збут.

Охорона праці.

Витрати на підготовку кадрів.

Витрати на гарантійний ремонт та обслуговування.

Податки, збори та інші обов’язкові платежі.

Невиробничі витрати: витрати на упаковку; витрати на митницю; сертифікація; спецзв’язок.

Інші витрати. електрокари; перевод; страхування вантажу; проїзні;

доставка вантажу.

8. Облік зобов’язань

8.1 Зобов’язання поділяються на:

довгострокові;

поточні;

забезпечення;

непередбачені зобов’язання;

— доходи майбутніх періодів,

8.2 До довгострокових зобов’язань відносити:

— довгострокові кредити банків;

— інші довгострокові фінансові зобов’язання;

відстрочені податкові зобов’язання;

інші довгострокові зобов’язання.

Зобов’язання, на яке нараховуються відсотки та яке підлягає погашенню протягом дванадцяти місяців з дати балансу, розглядати як довгострокове; зобов’язання, якщо первинний термін погашення* був більше ніж дванадцять місяців та до затвердження фінансової звітності існує угода про переоформлення цього зобов’язання на довгострокове.

8.3 Поточні зобов’язання включають:

короткострокові кредити банків;

поточну заборгованість за довгостроковими зобов’язаннями;

короткострокові векселі видані;

кредиторську заборгованість за товари, роботи, послуги;

поточну заборгованість за розрахунками з одержаних авансів, за розрахунками, з бюджетом, за розрахунками з позабюджетних платежів, за розрахунками зі страхування, за розрахунками з оплати праці, за розрахунками з учасниками із внутрішніх розрахунків;

— інші поточні зобов’язання.

Поточні зобов’язання відображати у балансі за сумою погашення.

8.4Підприємство може створювати забезпечення для відшкодування

майбутніх витрат на:

виплату відпусток працівникам;

додаткове пенсійне забезпечення;

виконання гарантійних зобов’язань;

інші.

Рішення про створення забезпечень приймаються керівництвом підприємства, за поданням головного бухгалтера.

9. Облік операцій в іноземній валюті

Операції в іноземній валюті під час первинного визнання відображати шляхом перерахунку суми в іноземній валюті із застосуванням валютного курсу на дату здійснення операції (дата визнання активів, зобов’язань, власного капіталу, доходів і втрат).

Суму авансу (попередньої оплати) в іноземній валюті:

Надану іншим особам в рахунок платежів для придбання немонетарних активів (запасів, основних засобів, нематеріальних активів тощо) і отримання робіт і послуг, при включенні до вартості цих активів (робіт, послуг) перераховувати у гривні із застосуванням валютного курсу на дату сплати авансу.

9.3 Суму авансу (попередньої оплати) в іноземній валюті, одержану від інших осіб у рахунок платежів для поставлення готової продукції, інших активів, виконання робіт і послуг, при включенні до складу доходу звітного періоду перераховувати у гривні із застосуванням валютного курсу на дату одержання авансу.

9.4 На кожну дату балансу:

Монетарні статті в іноземній валюті відображати з використанням валютного курсу на дату балансу;

Немонетарні статті, які відображені за історичною собівартістю і зарахування яких до балансу пов’язано з операцією в іноземній валюті, відображати за валютним курсом на дату здійснення операції;

Немонетарні статті за справедливою вартістю в іноземній валюті відображати за валютним курсом на дату визначення цієї справедливої вартості.

Визначення курсових різниць за монетарними статтями в іноземній валюті проводити на дату здійснення розрахунків та на дату балансу.

9.5 Курсові різниці від перерахунку грошових коштів в іноземній валюті та інших монетарних статей про операційну діяльність відображаються у складі інших операційних доходів (витрат).

Курсові різниці від перерахунку монетарних статей про інвестиційну і фінансову діяльність відображати у складі інших доходів (витрат).

Оцінка активів або зобов’язань в операціях пов’язаних сторін здійснюється за методом балансової вартості, тобто за балансовою вартістю, що визначається згідно з відповідним П (С)БО.

Доходи і витрати включати до складу звіту про «фінансові результати на підставі принципів нарахування й відповідності відображати в бухгалтерському обліку та фінансових звітах тих періодів до яких вони відносяться.

Товари, передані на комісію, не вважати реалізованими при передачі комісіонеру, тому ці операції не вважати доходами.

Відстрочені податкові зобов’язання признавати тоді, коли податок на прибуток в декларації про прибуток згідно податковому законодавству підприємств менше податку на прибуток, розрахованого згідно фінансового обліку.

13.Чистий прибуток (збиток) на одну просту акцію визначається у відповідності до П (С)БО 24 «Прибуток на акцію» затвердженого наказом МФ

України від 16.07.2001р. № 344.

14. Складання консолідованої звітності здійснюється у відповідності до вимог П (С)БО 20 «Консолідована фінансова звітність», затвердженого наказом МФ України від 30.07.99 р. № 176.

Загальний контроль за виконанням цього наказу залишаю за собою.

2. Облік та аудит основних засобів Загальна схема обліку вибуття основних засобів та первинні документи з документального оформлення їх руху наведена на рис. 2.1.

Рисунок 2 1 — Схема організації бухгалтерського обліку основних засобів Для всіх первинних документів на підприємстві складають графік документообігу (табл. 2.1).

Таблиця 2.1 Графік документообігу з обліку основних засобів

В основі належної організації бухгалтерського обліку основних засобів на підприємстві, у відповідності з нормативною базою України, є внутрішній нормативний документ підприємства про облікову політику.

Бухгалтерський облік основних засобів повинен забезпечити [32]:

ѕ контроль за зберіганням основних засобів;

ѕ своєчасне, правильне документальне оформлення відображення в обліку надходження основних засобів, їх внутрішнього переміщення (з цеху в цех, зі складу на склад, з відділу у відділ тощо), ефективного використання, вибуття (ліквідація, реалізація, безкоштовна передача);

ѕ своєчасне (щомісячне) відображення в обліку зносу (амортизації) основних засобів;

ѕ відображення в обліку витрат на ремонт основних засобів;

ѕ визначення результатів від ліквідації, а також збитків від списування неповністю амортизованих об'єктів основних засобів;

ѕ виявлення зайвих та морально застарілих основних засобів.

Крім цього, бухгалтерський облік основних засобів повинен забезпечити контроль за ефективним використанням виробничих майданчиків, обладнання, машин, транспортних засобів та інших засобів праці.

Характерною особливістю засобів праці є те, що вони не мають тієї загальної взаємозамінюваності, яка характерна, наприклад, для потенційної робочої сили. Тому ефективність їх різна за галузями, підприємствами, окремими видами. Ця різниця для кожного конкретного засобу праці залежить від його технічного стану, ступеня фізичного й морального зносу.

Промислові підприємства постійно поповнюються новими засобами праці відповідно до вимог, досягнутого рівня технології виробництва, характеру й обсяги виготовлюваної продукції. Поінформованість про наявність засобів праці та постійний контроль за їх ефективним використанням мають велике значення в управлінні виробничою діяльністю кожного підприємства. Цьому має сприяти добре налагоджений їх облік. Синтетичний облік основних засобів ведеться на рахунку 10 «Основні засоби», який призначений для обліку й узагальнення інформації про наявність і рух як власних основних засобів, так і одержаних за умов фінансового лізингу, а також орендованих цілісних майнових комплексів, які належать до складу основних засобів.

По дебету рахунка 10 «Основні засоби» відображаються:

ѕ надходження основних засобів (придбаних, створених, безоплатно отриманих), зарахованих на баланс підприємства;

ѕ сума витрат, яка пов’язана з поліпшенням об'єкта (модернізація, модифікація, добудова, дообладнання, реконструкція тощо), що приводить до збільшення майбутніх економічних вигод, первісне очікуваних від використання об'єкта;

ѕ сума дооцінки вартості об'єкта основних засобів.

По кредиту рахунка 10 «Основні засоби» відображаються:

ѕ вибуття основних засобів внаслідок реалізації, ліквідації, безоплатної передачі іншим підприємствам;

ѕ часткова ліквідація;

ѕ сума уцінки вартості основних засобів.

Рахунок 10 «Основні засоби» ведеться за субрахунками:

100 «Інвестиційна нерухомість» .

101 «Земельні ділянки» .

102 «Капітальні витрати на поліпшення будівель

103 «Будинки та споруди» .

104 «Машини та обладнання» .

105 «Транспортні засоби» .

106 «Інструменти, прилади та інвентар» .

107 «Робоча і продуктивна худоба» .

108 «Багаторічні засадження» .

109 «Інші основні засоби» .

Аналітичний облік основних засобів ведеться по кожному об'єкту окремо. Для обліку інших необоротних матеріальних активів, які не входять до складу об'єктів, які відображаються на рахунку 10 «Основні засоби».

Основні засоби підприємства можуть набувати внаслідок:

ѕ купівлі у інших підприємств;

ѕ внеску до статутного капіталу засновників підприємства;

ѕ власного виготовлення;

ѕ обміну на інший актив;

ѕ безоплатного отримання.

Основні засоби відображаються по дебету рахунка 10 в момент їх надходження на підприємство, але лише у випадку, якщо об'єкт основний засіб:

ѕ не потребує монтажу;

ѕ вводиться в експлуатацію відразу ж після надходження на підприємство.

У цьому випадку кореспонденція рахунків буде такою (таблиця 2.2):

Таблиця 2.2 Основні господарські операції з обліку основних засобів

Для узагальнення інформації про наявність та рух основних засобів, інших необоротних матеріальних активів, нематеріальних активів та зносу необоротних активів, а також для відображення капітальних i фінансових інвестицій призначений Журнал 4 (за кредитом рахунків 10, 11, 12, 13, 14, 15, 18, 19, 35), рекомендований Міністерством фінансів України.

Записи в Журналі 4 ведуться на підставі первинних та зведених облікових документів (акта приймання-передачі основних засобів, накладної на внутрішнє переміщення основних засобів, акта про ліквідацію, розрахунку амортизації тощо). У першому розділі Журналу 4 ведуть, облік операцій з вибуття основних засобів. Їхнє надходження відображається частково у Журналах 1, 2, 3 та другому розділі Журналу 4. Загальна вартість основних засобів (сальдо за дебетом рахунка 10) вказується у Головній книзі.

Операції за кредитом рахунка 10 «Основні засоби» у Журналі 4 записують за кореспонденцією рахунків, яка визначається їхнім змістом, на підставі відповідних первинних документів. Зокрема, за рядком 1 відображають списання основних засобів, що вибули з підприємства внаслідок різних причин, за рахунок нарахованого зносу (дебет 13, кредит 10) на основі актів про ліквідацію. Однак нерідко на підприємствах списують основні засоби, які ще не повністю амортизовані, а тому їхня первісна вартість більша, ніж сума нарахованого зносу за даними інвентарних карток обліку основних засобів. Тому різницю між нарахованим зносом основних засобів (їхню залишкову вартість) списують за дебетом субрахунку 976 «Списання необоротних активів» і відображають таку суму в рядку 16 цього розділу Журналу 4.