Українська організація «Пласт»

Курсова робота Українська організація «Пласт»

Зміст молодіжна українська організація пласт Вступ Розділ І. Коротка характеристика історії та організаційної структури УО «Пласт»

1. Історичний огляд розвитку організації

2. Зміст і напрямки діяльності організації

3. Світовий скаутинг і Український «Пласт»: порівняльний огляд діяльності

Висновки до І розділу Розділ ІІ. Сучасний розвиток УО «Пласт»

1. Мета УО «Пласт»

2. Виховна система

3. Членство, права та обов’язки пластунів

4. Пластовий закон

5. Пластова программа

6. Деякі цікаві відомості про «Пласт»

Висновки до ІІ розділу Висновки Список використаної літератури Додаток1. Герб, обіт та гімн УО «Пласт»

Вступ На сьогодні в Украіні популярними є різноманітні молодіжні організації різного характеру і різного спрямування. Хоч і називаються вони молодіжними, але до деяких з них можуть вступити навіть люди похилого віку. «Головне молодість душі!» — ось гасло таких організацій.

Саме тому темою моєї курсової роботи є «Українська організація Пласт». Я вважаю що данна тема є актуальною в наш час, тому що такого типу організації відіграють дуже важливу роль у вихованні молоді а також сприяють її всебічному патріотичному вихованню, та самовихованню. Метою таких організацій є виховування молоді як свідомих, відповідальних і повновартісних громадян місцевої, національної та світової спільноти, провідників суспільства. Щоб досягнути данної мети, організація Пласт розвиває духовні, розумові, соціальні і фізичні прикмети своїх членів; плекає серед молоді традиції її предків і передання та розуміння її історії, культури та національних традицій самовиховання Об?єктом дослідження виступає, безпосередньо, сама організація Пласт, її історичні відомості та етапи формування.

Предметом дослідженя є зміст та напрямки діяльності організації Пласт, її виховна система, членство, права та обов’язки пластунів, пластовий закон та программа.

Метою даної роботи є дослідження молодіжної організації Пласт, її змісту та напрямків діяльності, її виховної системи та програми.

Досягнення поставленої мети передбачає реалізацію таких завдань як: опис короткого історичного огляду розвитку організації; порівняння українського Пласту з світовими організаціями, такими як Скаутинг; та розвиток Пласту на сучасному етапі.

Пласт постав із відчутної потреби організації молоді для служби українському народові. Взявши за основу скаутську організацію, засновник Пласту — Олександр Тисовський — розробив унікальну виховну систему, яка, хоч і подібна до скаутської, все ж має цілий ряд своїх особливостей, які відрізняють її від більшості скаутських організацій світу.

Пласт, створений як унікальна виховна система і яка має своїм завданням виховувати молодь на добрих громадян і щасливих людей, навчити жити в демократичному суспільстві, дотримуючись загальнолюдських та християнських принципів вірності, допомоги іншим тощо. Перш за все він сприяє формуванню особистості, дає нагоду розвивати таланти, пізнавати себе.

Український Пласт був створений як національний варіант англійського скаутінгу, що на той час швидко поширювався у світі. При цьому було використано досвід світового скаутінгу та національні традиції українського народу.

Розділ І. Коротка характеристика історії та організаційної структури Пласту

1. Історичний огляд розвитку організації

Пласт постав із відчутної потреби організації молоді для служби українському народові. Взявши за основу скаутську організацію, засновник Пласту — Олександр Тисовський — розробив унікальну виховну систему, яка, хоч і подібна до скаутської, все ж має цілий ряд своїх особливостей, які відрізняють її від більшості скаутських організацій світу.

Відповідником терміну «скаутинг» (англ. scouting, від scout — розвідник) став термін «пластування». Саме ж слово «пласт» походить від назви козаків-розвідників, які називались пластунами.

1-й етап: На заранні (1911;1920)

В 1911 р. студенти Петро Франко та Іван Чмола засновують перші пластові гуртки. Офіційним початком Пласту вважається день першої присяги пластового гуртка при Академічній Гімназії у Львові - 12.04.1912. Гурток цей заснував доктор Олександр Тисовський.

В 1913 р. відбувся перший з'їзд представників пластових гуртків у Львові, на якому створено «Організаційний Пластовий Комітет». В цьому році проведено і перший мандрівний табір Пласту.

В 1914 р. вибухає війна, і багато пластунів стають у ряди УСС.

В 1918 р. Пласт пожвавлює діяльність, яку поширює на центральній та східній частині України. [1,11]

2-етап: Віднова Пласту (1920;1930)

Після занепаду Української Держави, Пласт відновлює діяльність, спершу в Західній Україні, а згодом серед української еміграційної молоді в країнах Західної Європи. В Пласті масово гуртується українська шкільна, селянська та робітнича молодь. Починає виходити ряд пластових публікацій, зокрема офіційний пластовий орган «Молоде життя». Виходить в світ книжка Олександра Тисовського «Життя в Пласті» .

До розбудови Пласту приклався і митрополит Шептицький, подарувавши пластунам площу на горі Сокіл у Карпатах.

1928 р. заборонена легальна діяльність Пласту на Волині, а 1930 в Галичині.

3-етап: За існування своєї нації (1930;1944)

В цей період Пласт в Галичині працює нелегально під проводом конспіративного Пластового Центру. Праця ведеться через Комісію Виховних Осель, «Рідну Школу» та публікацію журналу «Вогні» .

Польська влада карає всі прояви праці Пласту арештами та висилкою до концентраційного табору.

В 1939 р. вибухає ІІ Світова війна, і Пласт пробує відновити діяльність в Україні. Проте німецька окупаційна влада не дозволяє існування пластової організації, і пластуни змушені продовжувати діяльність нелегально.

4-етап: Друга віднова Пласту. Великі завдання (1945;1950)

Після останньої війни велике число українців залишилося поза межами України. Організовуються пластові гуртки в багатьох місцевостях з Головною Пластовою Старшиною та Радою в Мюнхені. Пласт діє в країнах Північної та Південної Америки, Австралії, Англії, Австрія, Франція і т.п.

5-етап: Розквіт Пласту на нових місцях поселення (1950;1989)

З 1950 року український Пласт розвинув активну діяльність на нових місцях поселення, Австралії, Аргентини, Канади, Великобританії, Німеччини, США. Переводяться пластові заняття в школи, виховні та спеціалізовані табори. Видаються для вихованців журнали «Вогонь Орлиної Ради», «В дорогу з юнацтвом», для новацтва видається місячник «Готуйсь», для юнацтва «Юнак», «Пластовий Шлях» .

6-етап: Відродження Пласту на незалежній Україні (з 1990)

Наприкінці 80-років XX ст. у Радянському Союзі змінилася політична ситуація: уряд злагіднив контроль над словом і закордонними контактами. Постали організації, які сприяли національному відродженню.

Завдяки праці окремих осіб та підтримці деяких нових організацій виникли пластові групи в різних середовищах і в різних місцевостях. Уже в 1990 році вони були в Луцьку, Києві, Донецьку, але найширше Пласт розвинув свою діяльність на теренах Львівщини та Львова зокрема, де Міська рада 22 лютого 1990 року затвердила Статут пластового товариства. 22]

2. Зміст і напрямки діяльності організації

Скаутинг є фундаментальною основою Пласту. Незважаючи на різноманітність форм, яких набув скаутинг за роки свого існування, пристосовуючись до особливостей кожного окремого суспільства і країни, його фундаментальні основи є тими спільними ознаками, що об'єднують скаутські організації всього світу.

У Фундаментальних основах Скаутський Рух визначається як «добровільний неполітичний виховний рух для молоді, відкритий для всіх, незалежно щодо їх походження, раси чи віровизначення. Метою Скаутського Руху є «сприяння розвитку молоді в досягненні її фізичного, розумового, соціального і духовного потенціалу як особистості, як відповідального громадянина і як члена місцевої, національної і міжнародної спільноти. Слово «Рух» означає серію організованих дій, спрямованих на досягнення мети. 23]

Таким чином, Рух передбачає як мету, досягнення якої намічено, так і певний тип організації для її досягнення.

Скаутський Рух базується на трьох принципах, визначених як «Обов'язок перед Богом», «Обов'язок перед іншими» і «Обов'язок перед собою». Перший принцип стосується співвідношення особи з духовними цінностями життя, другий — співвідношення між особою і суспільством, і третій — зобов’язань щодо самого себе.

" Обов’язок перед Богом" - це «сприйняття духовних принципів, відданість релігії, яка їх виражає, і визначення обов’язків, які з цього випливають.» Весь виховний підхід скаутингу полягає в тому, щоб допомогти молодій людині піднятися над матеріальним світом і включитися у пошук духовних вартостей життя.

" Обов’язок перед іншими" - це «любов до Батьківщини в гармонії з підтримкою місцевого, національного і міжнародного миру, порозуміння і співпраці, а також участь у розвитку суспільства з визнанням і повагою до гідності співвітчизників і цілісності природного світу.»

" Обов’язок перед собою" - це «відповідальність за розвиток самого себе.» Скаутський метод є «системою поступової самоосвіти через:

— Присягу і Закон;

— навчання через діяльність;

— участь у малих групах (наприклад, гуртках) під проводом дорослих;

— поступові і стимулюючі програми різноманітної діяльності, побудовані на інтересах учасників, включно з іграми, корисними навичками і суспільнокорисною працею, все це — переважно на повітрі, в контакті з природою."

Отже, скаутський метод складається з низки взаємозалежних елементів, що творять єдине, неподільне ціле. Ось чому слово «метод» вживається в однині, а не в множині. Оскільки кожен із складників її може розглядатися як самостійний метод (і, фактично, так і розглядається іншими дитячо-юнацькими організаціями), про скаутський метод можна говорити тільки тоді, коли всі ці елементи об'єднані у цілісній виховній системі, побудованій на ідеї поступового самовиховання. [14]

3. Світовий Скаутинг і Український Пласт: порівняльний огляд діяльності

Сутність будь-якого історичного суспільного явища неможливо глибоко зрозуміти без з’ясування тих зовнішніх та внутрішніх умов, що спричинили його виникнення та весь подальший розвиток. Передумови створення та діяльності Пласту необхідно розглянути у широкому історичному контексті. Головною зовнішньою першопричиною цього було поширення світового скаутського руху.

Загальноприйнято вважати головним творцем скаутингу англійського генерала, лорда Байден-Пауелла оф Гілвера (скаутське псевдо «Бі-Пі»). Але при цьому він чимало запозичив з праць європейських, а особливо англійських педагогів, які чи не першими побачили, що людину треба замолоду гартувати у боротьбі та постійній праці так, щоб вона завжди зарадила собі за різних обставин, опанувала кожну ситуацію. Безпосередній прояв це знайшло у створенні вченими Редді і Ліцем так званих «шкільних держав», основою яких була співпраця учителів та учнів.

Особливе місце серед джерел, з яких виник скаутинг, належить творчості та практичній діяльності Ернеста Сетона Томпсона. Його можна вважати «прабатьком» скаутингу. Томпсон — один з найпопулярніших американо-канадських письменників, якого називали ще «апостолом природи». Талант письменника в його особі поєднувався з талантом педагога та вихователя молоді. Він створив організацію «індіанських хлопців», надавши їй романтичного змісту. Вона швидко набула популярності, а по всій Америці стали закладатися подібні гуртки. 1906р. він заснував «Лісову школу Америки».

Безпосередньою подією, що спричинила виникнення теорії та практики скаутингу, стала англо-бурська війна (1899−1902), в якій особливо відзначився генерал Роберт Байден-Пауелл. Він переконався, що молодь є здібна до надзвичайних вчинків, якщо її тільки відповідно вишколити та ідейно підготувати.

Повернувшись до Англії, він покидає військову службу та всеціло посвячується вихованні молоді. Він використовує увесь дотогочасний педагогічний досвід, шукає за зразками в геройській традиції цілого світу від найдавніших часів, студіює всі доступні йому джерела та доповнює власними спостереженнями з ділянки військового вишколу. Так творить він широко поставлену до подробиць продуману виховно-вишкільну систему для молоді та називає її «Скаутингом».

Теоретична розробка ідеї скаутингу йшла паралельно з її практичним втіленням. Влітку 1907 року Бі-Пі провів перший скаутський табір на англійському острові Бравнс, у якому взяли участь 25 хлопців. Він мав великий успіх.

Незабаром після цього табору з’являється книжка «Скаутинг для хлопців», що фактично й дала початок рухові який швидко охопив молодь цілого світу. З Великої Британії шириться цей рух дуже швидко до майже всіх цивілізованих країн світу. Але кожний народ, зберігаючи глибокий внутрішній зміст скаутингу старається надати цій виховній організації молоді своєрідну національну ознаку та поєднати її зі своєю національною традицією. 2]

Розглядаючи окремі аспекти теорії та практики скаутингу, слід перш за все підкреслити, що, за своєю суттю, він виступав як «Велика Гра» для молоді, а не якась науково-теоретична система. Водночас у ній закладалися великі потенціали для постійного саморозвитку та самовдосконалення. Ось як каже про це сам Бі-Пі: «Скаутинг — це гра для хлопців під проводом хлопців, що в ній старший брат створює молодшому братові здорове середовище і заохочує його до здорових занять, що допоможуть розвинути в ньому громадянські чесноти.» А ось визначення поняття «Пласт» Тисовським, одним із перших засновників Пласту на Україні: «Пласт — це організація молоді для всестороннього патріотичного самовиховання.»

У першому визначенні висувається на чільне місце, побіч її ідейного змісту, один із елементів скаутської виховної методи — гру, що являється, чи не найбільш притягаючим чинником з уваги на зацікавлення та психологію молоді (юнака).

У другому визначенні окрім громадянського призначення Пласту висувається на перше місце організація, як форма побудови Пласту для реалізування його виховних цілей, побіч іншого елементу пластової виховної методи — самовиховання.

Все ж таки ці обидва визначення не роз’яснюють нам докладно того, чим скаутинг і Пласт є, чому вони такі популярні, а передусім, чому скаутинг так легко і швидко прищепився на терені різних національних спільнот, що часто не мають з собою нічого спільного, або, що навіть виглядає на певну суперечність, на терені націй, що їхні інтересори стоять з собою у різкій суперечності або яких суспільне і політичне положення є протилежним.

Наприклад, скаутинг в Великобританії і Пласт в Україні. В першому випадку маємо справу з нацією державної суверенності з імперськими атрибутами, а в другому випадку нація політично поневолена, що її етнографічні землі були до останнього часу розділені по різних країнах.

Бі-Пі був противником будь-яких штучних організаційних форм, тому він не творить відразу скаутської організації, а тільки пропонує певні ідейні заложення, певну виховну програму і методичний підхід та поручає застосовувати їх на терені вже існуючих в Англії організацій молоді. Себто на початку скаутинг повстав як ідейний рух молоді, а потім — для порядкування виховних справ цього руху повстала скаутська організація.

Українців же розчленування власної національної території на різні займанщини довело до психічного відчуження між собою. Відчуття матеріальної переваги противника викликало почуття меншовартості. Під впливом тиску духовності окупантів почала змінюватися психіка українця в негативному напрямі. Зокрема російська духовність найбільш згубно вплинула на зміну ментальності українця. Це довело до проявів безвольності, упадку віри і навіть подекуди й до нігілізму — себто вбило віру в можливість власними силами змінити біг історичних подій на власну користь.

Коли ми говоримо про перищеплення скаутської системи на український ґрунт, то це радше відродження українського виховання молоді, що програмово, ідейно та методично їй найбільше відповідає, і яке зникло з нашого життя тільки через занепад власної держави.

Історична спадщина княжих часів, козаччини стала важливим ідейним джерелом Пласту. Згадати б тільки організації «січових молодиків», «козакофільські гуртки молоді», чи гуртки молоді часів Івана Франка. Пластуни вважали себе модерним лицарським товариством і все своє життя прагнули побудувати за козацькими законами. А як же в самих козаків відбувалося виховання молоді? Ось, що про це говорить Д. Яворницький у своїй праці «Історія Запорозьких козаків»: «Запорозькі школи поділялися на школи — січові, монастирські та церковно-парофіяльні. В січовій школі навчалися хлопчаки, що були певною мірою силою забрані козаками будь-звідки, а потім посиновленні ними в Січі, частина самовільно приходила до них з України та Польщі, частина ж навмисне приводилася багатими батьками до Січі для навчання грамоті та військовому мистецтву, і зазвичай називалися в Запорожжі «молодиками». Січові школярі навчалися читанню, співам і Писанню; мали особливий але подібний всьому війську громадський устрій; мали спільну шкільну суму, що завжди була на руках старшого, обирали з власного середовища двох отаманів, — одного для дорослих, другого для малолітніх, і за власним розсудом залишали їх на попередніх посадах, або скидали за часом щороку.

Головним учителем Січової школи був ієромонах-уставщик, який, крім своїх прямих обов’язків виховника, ніс на собі і другорядні…"

Зрештою, сама назва «Пласт» була перейнята з тих же козацьких часів. Український письменник генерал Чорноморського Війська Яків Кухаренко у своїй книжці «Козаки» писав, що: «так звалися не лише військові розвідники, але й кожен зручний сміливий здобутчик, звичайно молодші чоловіки, що здобували собі засоби до життя в плавнях. І назва їх походить від слова „плазувати“, тобто бовтатись у болотах, грязюці, полюючи звіра, ловлячи рибу чи, нарешті, обороняючися від сусіда-ворога».

Українськими пластунами-скаутами назва «пластун» вживалася перш за все в розумінні «розвідник», «шукач пригод», бо це найкраще відповідало англійському «скаут», польському «харцежі» тощо.

Для виникнення та становлення Пласту на різних українських теренах велике значення мала традиція та наявність потенційних спроможностей національної самоорганізації українців, а вони, головним чином, зумовлювалися багатовіковим історичним досвідом. 12]

" Скаути у них, піонери у нас" .

На противагу Скаутському Руху в Радянському Союзі була утворена Піонерська організація ім. В.І. Леніна. Після краху комуністичної ідеології її спадкоємцем стала Спілка піонерських організацій Чернігівщині (СПОЧ). Історична довідка: У 1919 році II з'їзд комсомолу (РКСМ) визнав-скаутську систему позашкільного виховання виключно буржуазною і висловився за розпуск усіх скаутських організацій, а також за ідеологізацію дитячого руху. У 1922 році в статті «РКСМ і бойскаутизм» Н. Крупська пропонує своїм прихильникам подумати про роль релігії у вихованні обов’язків і дисципліни, але знайти їй еквівалентну заміну. Крім того, вона радить їм використати все корисне і цікаве для дітей у скаутингу, але робить висновок, що скаутинг не може бути основою дитячої комуністичної організації через його «буржуазну суть». У тому ж році була створена піонерська організація. Як визнали пізніше самі ідеологи піонерського руху: «Багато у Скаутському Русі схоже з тим, що є і у нашому піонерському досвіді. Це стосується у першу чергу методики організації внутрішнього життя. В той же час є й відмінності:

Перше — обов’язкова віра в Бога.

Друге — самостійність і добровільність як головна перевага скавтингу.

Третє - неприпустимість прямого і безпосереднього впливу будь-якої партії. Приорітет громадських інтересів над партійними, державних над регіональними.

Четверте — важливе значення залучення сім'ї до участі в роботі скаутських організацій.

П’яте — сприяння скаутських організацій професійному становленню юнацтва.

Тісна співпраця з громадськими, виробничими, науковими, державними інститутами," (стр. 23, 24 «Піонерія і скаутизм: від конфронтації до співпраці» Київ, «Молодь», 1991р.) Отже, різниця між «піонерами у нас» і «скаутами у них» є. Бо, власне, державна монополія, адміністративно-командна система, яка продовжує ще панувати в гуманітарній сфері України, і обумовлює існування піонерської Організації як однієї з структур цієї системи, а не як дійсно добровільних самостійних громадських організацій. В цьому, мабуть, і є головна причина моральної кризи піонерського руху. Кризи закономірної, бо інтереси клану державної бюрократії підмінили інтереси суспільства, а ідеологія «імперського інтернаціоналізму» — христианську мораль, національні традиції і звичаї українського народу. На жаль, більшість керівників та спеціалістів в системі державної освіти не цікавляться ні здобутками Всесвітового Скаутського Руху взагалі, ні досвідом українських скаутів-пластунів. Тому не дивно, що багато хто з них продовжує поширювати стереотип: «Скаути у них, а піонери у нас». [23]

Висновки до І розділу

Інколи говорять, що метою Пласту є виховувати, бо це виховна організація. Насправді мета, до якої прямує Пласт, це — добрий громадянин. Виховання — це засіб, який веде до мети. Це швидше завдання на час пластування, ніж ціль. Це так, як у школі: там вчать, але ціллю є не навчання, а знання, до якого веде навчання. Виховувати у пластовій методичній системі означає створити відповідне середовище і відповідні засоби для цілеспрямованого самовиховання.

Пласт, створений як унікальна виховна система, і яка має своїм завданням виховувати молодь на добрих громадян і щасливих людей, навчити жити в демократичному суспільстві, дотримуючись загальнолюдських та християнських принципів вірності Богові і Батьківщині, допомоги іншим тощо. Перш за все він сприяє формуванню особистості, дає нагоду розвивати таланти, пізнавати себе.

Український Пласт був створений як національний варіант англійського скаутінгу, що на той час швидко поширювався у світі. При цьому було використано досвід світового скаутінгу та національні традиції українського народу.

Для виникнення та становлення Пласту на різних українських теренах велике значення мала традиція та наявність потенційних спроможностей національної самоорганізації українців, а вони, головним чином, зумовлювалися багатовіковим історичним досвідом

Розділ ІІ. Сучасний розвиток Пласту

1. Мета Пласту Мета Пластусприяти всебічному, патріотичному вихованню та самовихованню української молоді на засадах християнської моралі; спираючись на ідейні засади Пласту, виховувати молодь на свідомих, відповідальних і повновартісних громадян місцевої, національної та світової спільноти, провідників суспільства.

Щоб осягнути цю мету, Пласт розвиває духовні, розумові, соціальні і фізичні прикмети своїх членів; плекає серед молоді традиції її предків і передання та розуміння її історії, культури та національних традицій.

Самовиховання — це процес постійної праці над собою. Пластуни і пластунки остаточно відповідають за свій всебічний розвиток та вироблення свого характеру. Це поняття включає добровільне складання присяги дотримуватися пластових обов’язків. Праця в групі є невід'ємною частиною самовиховання і включає вміння спільно діяти, організовувати заняття, взаємно дбати один про одного. У цьому процесі юнацтву допомагають виховники, відіграючи роль менторів та скеровуючи самостійну дію молоді в корисний напрям.

Всебічність — всесторонній розвиток: фізичний, інтелектуальний, суспільний, емоційний та духовний. Особливу увагу надається виробленню провідницьких якостей та вмінь. Пласт допомагає розвинути повноцінну особистість, котра вміє корисно діяти самостійно та в групі. Пластуни ставлять собі високі вимоги у здійснені пластових ідеалів і у розвитку своїх здібностей. Вони постійно працюють над удосконаленням свого характеру, стараються здобути глибші знання. Ставлять перед собою вимоги, котрі їх постійно заохочують до подальшого розвитку, праці над собою. Кожен вимірює свої успіхи не лише мірилом інших, а також власним, кожен змагається зі собою, щоб наблизитися до міри своїх здібностей або природного обдарування (до свого потенціалу).

Патріотичність. Пластуни і пластунки стараються рости і ставати щораз кращими не лише заради власного успіху і щастя, але також заради добра суспільства, народу, держави. Українські пластуни плекають любов до української спільноти і готові працювати для її добра. Пласт розвиває корисних громадян, які совісно виконують громадянські обов’язки, та вчить своїх членів брати ініціативу в удосконаленні спільноти й ставати провідниками в суспільстві й державі.

Добровільність — це найважливіша основа успіху. Добровільний вступ до Пласту, добровільне складання Пластової присяги, добровільне зобов’язання дотримуватись Пластового Закону — це може зобов’язати юнака до праці над собою, до змагання стати кращим, стати дійсним пластуном. Юнаки, старші особи тоді свідомо перебирають на себе особисту відповідальність за самовиховання, за свою поставу, поведінку, набування знань і вмілостей, за своє здоров’я тощо.

Як досягається мета Пласту? Через життя в Пласті. Не через приналежність до організації, не через вислуховування на сходинах засад пластового світогляду чи вивчення пластових технічних вмілостей. Але через життя згідно з пластовим світоглядом, практикуванні його у щоденному житті, вдома і на сходинах, в церкві і у школі, в праці і в науці, в грі і в забаві.

Основою пластування, основою життя в Пласті є гра. Гра, яку молодь грає у своєму гурті під проводом провідників, згідно з точно окресленими правилами. Гра, а не забава. Гра, яка має всі елементи життя в організованому суспільстві. Пластова гра — передусім гра в суспільну організацію з прицілом виробити у молоді снагу до творення спільнот, навчити їх форм організації та методів гурткової праці, прищепити молоді гурткову дисципліну, активність та охоту присвятитися для добра спільноти. 24]

2. Виховна система Пластова виховна система складається з трьох елементів:

Ідейні основи Пласту. Це — високогуманна ідея, закріплена в пластовій присязі, та виховний ідеал, який окреслений пластовим законом.

Пластова метода. Надзвичайно доцільна і всестороння, випробувана довгими роками пластова метода самовиховання.

Виховні засоби. Засоби — це зміст пластової діяльності.

В реалізації пластової виховної системи є одна основна вимога: всі елеме-нти цієї системи повинні бути одночасно застосовувані. Два перші елементи є незмінними, бо їх неможливо модифікувати відповідно до бажань чи поглядів виховника. Третій елемент, засоби, можуть змінюватись відповідно до потреб. Можна застосовувати одні чи інші типи занять відповідно до зацікавлень молоді, при умові, що все повинно бути збалансовано згідно із загальними напрямними діяльності в Пласті.

Інколи говорять, що метою Пласту є виховувати, бо це виховна організація. Насправді мета, до якої прямуємо, це добрий громадянин. Виховання — це засіб, який веде до мети. Це швидше завдання на час пластування, ніж ціль. Це так, як у школі: там вчать, але ціллю є не навчання, а знання, до якого веде навчання. Виховувати у пластовій методичній системі означає створити відповідне середовище і відповідні засоби для цілеспрямованого самовиховання.

Самовиховання — це процес постійної праці над собою. Пластуни і пластунки остаточно відповідають за свій всебічний розвиток та вироблення свого характеру. Це поняття включає добровільне складання присяги дотримуватися пластових обов’язків.

Праця в групі є невід'ємною частиною самовиховання і включає вміння спільно діяти, організовувати заняття, взаємно дбати один про одного. У цьому процесі юнацтву допомагають виховники і відіграють роль менторів, скеровують самостійну дію молоді в корисний напрям.

Все у Пласті виховує: дещо — безпосередньо, інше — опосередковано. Пластові організаційні форми — гурток, курінь, кіш, станиця — це прототипи громадських організаційних форм. Його старшина, тобто позиції у пластовій ієрархії - це зразок громадської провідницької системи. Відповідно, обіймаючи ці посади, пластуни вчаться провідництву та громадській активності.

Найпершою підставою для самовиховання є добровільність членства у Пласті. Коли юнак хоче бути добрим пластуном, осягнути вищий ступінь, він повинен жити згідно трьох головних обов’язків. Отже, він повинен вихованти у собі пластові прикмети і здобути знання. І до цього його ніхто не заганяє, йому лише допомагають порадою і прикладом старші та досвідченіші друзі. Пласт вчить юнаків відповідати самим за свою долю, брати відповідальність та ініціативу у свої руки, тобто мати довіру да самого себе. 21]

Пластова самовиховна метода полягає у добровільності членства та поступовій програмі занять і здійснюється в:

а) гуртковій системі, що допускає молодь — хлопців і дівчат — до бажаного ними членства в гурті, який, спершу ведений старшим провідником-виховником, з часом набуває щораз більшої самоуправи:

б) ряді ступеневих проб та накладанні на молодь щораз більшої відповідальності за себе і інших так, щоб вона набувала знання, впевненості в собі, здібності співпрацю-вати з іншими та вмілості провідництва;

в) спрямуванні молоді до таких занять і змагань, головним чином серед природи, які розвивають у неї спостережливість, слухняність і самозараднІсть, виховують повагу до інших, організують її у службі для національного та загального добра, вчать умілостей, корисних для неї самої.

Три головні обов’язки пластуна

Пластова ідея: вірність високогуманним і загальнолюдським ідеалам — Богові, Батьківщині, своєму родові, своїм близьким, всім людям. Ця ідея закріплена в Пластовій Присязі. Присяга — це добровільна, звичайно прилюдна і урочиста заява, якою хтось зобов’язується безумовно та невідклично виконати якесь діло, жити або з усіх сил намагатися виконувати точно визначені умови, а також не зробити якогось злого діла, хоч би які труднощі чи небезпеки довелося б поборювати.

Присягаюсь своєю честю, що робитиму все, що в моїй силі, щоб

— бути вірним Богові й Україні,

— помагати іншим,

— жити за Пластовим законом і слухатись пластового проводу.

У цій Присязі містяться всі зобов’язання, зібрані у трьох точках — Трьох Головних Обов’язках пластуна, — що, як три дороговкази, мають стояти пластунам у пам’яті, просвічувати пластовий шлях у щоденному житті.

Лише після складання пластової присяги пластун має право на однострої герб Пласту — трилисту лілею, та складати пальці правої руки у символ пластового привітання «СКОБ». [15]

1. Вірність в Бога вимагає від нас не лише віри в Бога, але й ведення примірного морального особистого життя. Вірність Богові пластуни виявляють ділами, поводячись згідно з моральними правилами та проявляючи любов до ближнього. Вони відчувають обов’язок дбати про других чи то в родині, в школі, гуртку; шанують все створене Богом: визнають гідність людини, дбають про добро інших створінь, піклуються про природу. Вони розвивають відчуття краси і дотримуються естетичних норм в своїй поведінці, мові, вигляді. Пластуни нікого не принижують.

Кожний пластун (пластунка) шанує Бога згідно зі своїм віровизнанням і одночасно шанує право кожного на своє віровизнання.

Бути вірними Україні означає вважати себе частиною української громади, патріотом держави.

Вірність Україні символізована у пластовому гербі, де пластова лілея нерозлучно переплетена з українським тризубом. Україна — ціла українська спільнота, поселена на прадідівській землі та поза її межами; це, зокрема, культура, мова, церква та інші матеріальні та духовні надбання, здобуті продовж століть існування українського народу. Для юнаків та юначок це значить, що вони:

· вивчають і використовують українську мову;

· вивчають літературу, історію, географію і культуру українського народу, українську спадщину;

· знають українську національну символіку та гімн;

· плекають українські звичаї, знають і дбають про українське суспільство. [17]

2. Обов’язок допомагати іншим окреслює відношення пластуна до свого оточення, до людей і до природи. Це означає не лише виконувати громадські обов’язки, але і творити добрі вчинки з власної ініціативи. Добре діло має бути зразком гуманного характеру пластуна, його індивідуальних здібностей і тому повинно приносити задоволення. Пластовий обов’язок закликає не лише любити ближнього, а й допомагати йому. Пластун повинен бути корисним членом спільноти, у якій живе. Практичне застосування цього обов’язку є у ідеї щоденного доброго діла, про що символічно пригадує вузлик на плас-тових відзнаках. Необов’язково, щоб це було велике діло, але треба, щоб воно виходило з доброї волі пластуна, щоб принесло комусь чи чомусь, людині, тварині чи рослині якусь користь і щоб для цього пластун приніс якусь жер-тву: час, зусилля чи річ.

3. Пластун повинен жити за Пластовим законом. Обов’язок жити за пластовим законом — обов’язок супроти нас самих. Ми маємо не лише знати пла-стовий закон, але повинні свідомо прагнути до ідеалу, який окреслений у ньому. Дійзнайтесь про пластовий закон звідси.

Обов’язок слухатись пластового проводу показує, яке значення надає Пласт громадській дисципліні. Складаючи присягу з власної волі, юнак визнає силу законності, що панує у його громаді. Граючи у пластову гру, ми звикаємо до полслуху законові та провідникові, до гри за правилами. І це визнання юнаки понесуть у життя, у свою державну спільноту. 19]

3. Членство, права та обов’язки пластунів Членами Станиці є усі дійсні члени Пласту, зареєстровані в керівних органах Станиці згідно з відповідними Правильниками.

Дійсними членами Пласту можуть бути громадяни України, громадяни інших держав та особи без громадянства віком від 18 до 28 років, які проживають в Україні на законних підставах і визнають цей Статут. Членство в Пласті індивідуальне.

Старші особи становлять не більше третини дійсних членів організації. У виборних органах Пласту кількість старших осіб не перевищує третини їх складу.

В члени Пласту приймають на підставі заяви, поданої до місцевого осередку Пласту згідно з відповідними Правильниками.

Дійсні члени віком 18−30 років творять Улад Старших Пластунів та Пластунок (УСП), віком понад 30 років — Улад Пластунів Сеніорів та Сеніорок (УПС). Дійсні члени мають активне та пасивне виборче право на виборах до органів Пласту. Вимоги до членів обох Уладів з’ясовані у відповідних Правильниках.

Діти віком 6−18 років стають дійсними членами Пласту після досягнення ними 18-річного віку. Вимоги до дітей регламентуються відповідними Правильниками.

Приятелі — особи старші 18 років, які визнають користь пластової ідеї, пластового виховання, допомагають Пласту, але не беруть безпосередньої участі у виховній роботі. Титул Приятеля надає керівний орган Станиці. Приятелі мають право дорадчого голосу на Крайовому Пластовому З'їзді та Загальних Зборах Станиці.

Титул почесного члена Пласту надається особам, які здійснюють вагомий внесок у розвиток Пласту. Почесні члени мають право дорадчого голосу на Крайовому Пластовому З'їзді і Загальних Зборах Станиці. Почесні члени звільнені від сплати членських внесків. 25]

Члени Пласту зобов’язані:

а) дотримуватись чинного законодавства, положень Статуту, Правильників та інших рішень керівних органів Пласту;

б) вчасно сплачувати внески.

Члени Пласту мають право:

а) брати участь у всіх заходах Пласту, що відповідають їх віку, потребам та можливостям;

б) добровільно вийти з організації за власним письмовим проханням;

в) в місячний термін апелювати до пластових Рад відповідного рівня;

г) вносити пропозиції та запити до органів Пласту у всіх справах, що стосуються діяльності Пласту;

ґ) обирати та бути обраними до керівних органів Пласту місцевого, територіального чи крайового рівнів.

Втрата членства настає у випадку:

а) виступлення — подання керівному органу Станиці письмової заяви про вихід з числа членів Пласту;

б) викреслення — призупинення членства шляхом прийняття відповідної ухвали керівним органом Станиці;

в) виключення — шляхом прийняття відповідної ухвали керівним органом Станиці у випадку ведення діяльності, яка суперечить Статуту, Правильникам, іншим ухвалам керівних органів Пласту, порушенні чинного законодавства України, заплямуванні доброго імені Пласту або довготривалого невиконання зобов’язань перед Пластом, в тому числі несплата членських внесків протягом 4 місяців.

Про викреслення та виключення керівний орган Станиці зобов’язаний протягом місяця повідомити викресленого (виключеного) усно та письмово з вказанням причини.

Виключений не може знову стати членом Пласту. 24]

4. Пластовий закон Три головні обов’язки пластуна, зокрема, зобов’язують пластунів дотримуватись пластового закону.

Пластовий закон — це не заборони, а позитивні вказівки, дороговказ пластуна. Закон вимагає від нас активності, щоб ми розвивались та вдосконалювали свій характер. Він торкається внутрішнього життя пластуна. Точки пластового закону повинні бути «провідними лініями» поведінки у життєвій грі. Юнак чи юначка, вступаючи до організації, вирішують зробити цю поведінку частиною свого щоденного життя. У пластовому законі з’ясовані прикмети пластуна, які є переданням давніх лицарських законів, а тепер уже тривалими основами культурного світу, узгоджені з християнською етикою та ідеалами:

· Пластун словний.

Один раз даного слова дотримується, незважаючи на перепони.

· Пластун сумлінний.

Кожне діло, за яке добровільно взявся, виконує по змозі якнайліпше.

· Пластун точний.

Дотримується визначених меж початку чи кінця якогось заняття або виконання дорученого завдання.

· Пластун ощадний.

Без потреби і користі не витрачає ні грошей, ні часу, ні енергії. Якщо щось залишається, зберігає на той час, коли буде потрібно.

· Пластун справедливий.

Він без вагання признає і віддає кожному все, що тому належить. У кожному змаганні дотримується засад «чесної гри» .

· Пластун ввічливий.

Допомагає у добрій справі, якщо є потреба, уступає, кому слід, першість і гарно поводиться з усіма. Його увічливість не повинна робити враження принизливості, бо це супуеречить лицарським законам.

· Пластун братерський і доброзичливий.

Почуває себе братом усіх пластунів, а також інших людей. Він не дошкуляє нікому, не кривдить живих істот. Працює у відповідності до своїх сил для добра, скріплення і розвитку власного народу, без сліпої ненависті до загалу членів іншої національної спільноти.

· Пластун зрівноважений.

Не діє ніколи під впливом хвилинних настроїв (гніву, розпачу тощо).

· Пластун корисний.

Займається тим, що приносить чесну і справжню користь собі самому та іншим. Також цінити і шанує працю інших людей. Він визнає значення праці у такій послідовності: праця для розвитку всього людства; праця для власного народу, праця для себе самого.

· Пластун слухняний пластовій старшині.

Слухається пластової старшини згідно з обов’язуючими правильниками. Після сумлінного виконання наказу, він може висловити критичну думку щодо доцільності цього наказу. Не виконує наказу, який є незгідний з пластовим законом.

· Пластун пильний.

Ніколи не пропускає нагоди навчитися чи довідатися чогось корисного для розвитку свого духу, своєї працездатності. Спостерігає за довколишнім світом і помічає усі дрібні деталі та зміни, що відбуваються у ньому.

· Пластун дбає про своє здоров’я.

Шанує і плекає здров’я як цінність і передумову своєї працездатності. Не робить нічого, що могло б підірвати його сили або спинити розвиток організму. Він підпрємливий, енергійний і вірить у свої власні сили.

· Пластун любить красу і дбає про неї.

Намагається допомагати красі оточення своїм виглядом, одягом, вчинками, мовою, визнаючи правила доброї поведінки, гарної мови і поширює це зна-ння власним добрим прикладом.

· Пластун завжди доброї гадки.

Не розгублюється і не падає у розпач навіть у найважчих умовах. Завжди спокійний, схильний до веселощів, а у небезпеці - відважний. 21]

6. Пластова программа Перебуваючи в новацтві та юнацтві, пластуни та пластунки проходять ряд етапів. Завершення кожного етапу свідчить про те, що пластун здійснив ще один крок на шляху до самовдосконалення, і таким чином може приступати до осягнення наступного етапу. Після завершення етапу пластунові чи плас-тунці присвоється відповідний пластовий ступінь, який відображаєтсья відз-накою ступеня на пластовому однострої.

Вимоги кожного етапу є пристосовані до конкретного віку та передбачають виконання певних завдань чи освоєння певних знань, необхідних пластунові у його посвякденні пластуванні. Перелік цих завдань є чітко окреслений та викладений у вимогах проби.

Пластові проби — це означена кількість завдань, що їх пластун чи пластунка має виконати. В означеному часі юнак має потвердити в умовах реального життя зусиллям і працею, пережиттям і знанням, що він повністю засвоїв встановлений для нього виховний матеріал та вільно диспонує прикметами та вмілостями, котрі відповідають виховній програмі його віку. 8,16]

В Уладі Пластового Новацтва є три проби:

На ступінь новака/новачки — жовтодзюба;

На ступінь новака/новачки — юного орляти;

На ступінь новака/новачки — орляти.

Коли новак складає першу пробу, тоді складає новацьку обіцянку і отримує новацьку відзнаку, яку носить на береті, над лівою кишенею сорочки.

За час перебування в юнацтві пластуни здають такі спроби та здобувають такі ступені:

Ступінь пластуна-прихильника. Присвоюється через півроку перебування в пластовому гуртку після того, як пластун освоїв ІІІ Головні обов’язки пластуна, пластовий закон та ще ряд базових знань. Свідчить про те, що юнак виказав та підтвердив бажання стати пластуном. Пластуни-прихильники ще не вважаються членами Пласту, а всього лиш кандидатами на членство.

" Скобине крило" - перша проба УПЮ (у віці 12,5−14,5 років) — ступінь пластуна-учасника. Пластун-учасник — це особа, що в повній мірі відповіла вимогам першої пластової проби: засвоїла пластову ідею та прак-тикує бездоганну пластову поставу, орієнтується в організації Пласту, взяла активну участь у пластових заняттях, навчилась життю в природі, вміє дати собі раду у повсякденному житті, займається своїм тіловихованням та здо-була щонайменше 3 пластові вмілості, що відповідають даному етапу.

Після здачі першої проби юнаки складають пластову присягу, і таким чином стають дійсними членами організації.

" Скобиний лет" - друга проба УПЮ (14−16 років) — ступінь пластуна-розвідувача.

Своїми вимогами друга проба загалом нагадує першу пробу, проте вона вимагає від пластуна значно глибших теоретичних знань та проявлення поведінки провідника. Ступінь розвідувача засвідчує, що пластун досконало володіє ідейними засадами Пласту, неодноразово взяв участь в організації разномантіних пластових акцій, вміє самостійно давати собі раду як в повсякденному житті, так і в природі.

Пластун-розвідувач — це особа, що в повній мірі знайома із засадами пласту-вання та може розпочинати самостійно готувати та реалізовувати проекти з тим, щоб підготувати себе до виконання в майбутньому функцій провідника.

" Скобиний хват" - третя проба УПЮ (16−18 років) — ступінь пластуна-скоба (пластунки-вірлиці).

Ця проба не містить жодних конкретних вимог, які слід виконати. Натомість пластун має зреалізувати 9 тематичних проектів, результатом котрих буде позитивний ефект для Пласту чи суспільства.

Третя проба — засіб реалізації мети Пласту з підготовки свідомих, відпові-дальних і повновартісних громадян, провідників суспільства.

Крім згаданих проб в УПЮ існує почесний ступінь гетьманського пластуна скоба (гетьманської пластунки вірлиці). Ступінь гетьманського пластуна-скоба не здобувається юнаком чи юначкою, а може бути наданий за ініціативою виховника. Цей ступінь надається за винятково взірцеву працю та поставу. Передумовами для отримання цього ступеня є:

Щонайменше 6 місяців бездоганного пластування після здобуття ступеня скоба (вірлиці)

Займав (ла) провідні посади в Пласті

Виказав (ла) провідницький хист

Здобув (ла) щонайменше 20 відзначок пластових вмілостей

Своїм особистим і громадським життям, пластовою поставою та характером дасть підставу пластовому проводу для переконання, що як гетьманський пластун-скоб (гетьманська пластунка-вірлиця) принесе честь і добру славу українському Пласту, житиме строго за пластовим законом і працюватиме для добра Пласту й українського народу.

Під час тижневих сходин, збірок, прогулянок та мандрівок гуртка і в дальшому під час занять цілого куреня юнак ознайомлюється методично і програмово з установленим для нього виховним матеріалом, переживає його в праці і в житті і так виробляє, оформлює і закріплює в себе певні прикмети характеру. 25]

Пластові виховники — зв’язковий і впорядник — допомігши юнакові створити відповідні умови для самовиховної праці, стежать за його самовиховною дія-льністю і стверджують окремі фази у його розвитку. Це ствердження відбу-вається так, що пластові виховники дають юнакові у час здачі проби вико-нати різні доручення, завдання, щоб на основі способу їх виконання встано-вити, в якій мірі юнак засвоїв самовиховний матеріал.

Технічно відбуття пластової проби реалізується у формі гри, вправ чи пластових змагань у гурті інших юнаків, які відбувають ту саму фазу перевірки.

7. Деякі цікаві відомості про Пласт У формі запитань та відповідей я б хотіла подати деяку інформацію про Пласт. Ця інформація буде цікава батькам і всім, хто цікавиться Пластом зрозуміти, для чого створена і діє ця організація та чи насправді вона потрібна їм та їхнім дітям. Детальну інформацію про історію Пласту його статут та розвиток було викладено вище, але коли батьки приводять своїх дітей до Пласту, вони бажають знати про цю організацію все і ставлять найрізноманітніші запитання. Ось наприклад деякі зних:

Пласт — це військова організація?

У 20-их роках сокальські пластуни вибралися на прогулянку по Волині. В одному із сіл їх зустріла дотепна жінка і запитала: «А що то за військо в таких коротких штанах? То вас вже не вистачило на довші?» Хлопці відповіли: «Ми — українське військо. Мандруємо світом, переправляємося через ріки та моря, тому носимо короткі штани, — щоб не замочити».

Слово «пластун» — це відповідник англійського «скаут» (в перекладі — «розвідник»); вона походить від назви кубанських козаків-розвідників.

Пласт має дещо спільного з військом. Використання впоряду (спеціальних команд) допомагає втримувати лад під час мандрівок, святкувань, таборів та інших акцій. Однострій та відзнаки свідчать про осяги пластуна, відбуті ним табори, обов’язки в організації; за одностроєм пластуни впізнають скаутів інших країн.

Що означає «СКОБ»?

Гаслом багатьох скаутських організацій світу є «Будь готовий» (Ве ргерагеd), яке означає, що кожен скаут повинен підготувати себе до того, щоб стати корисним громадянином своєї держави, завжди бути готовим виконати свій обов’язок перед Богом, державою, іншими. Це гасло застосовуємо і ми: пластуни новаки і пластунки новачки вітаються «Готуйсь».

Починаючи з юнацтва, пластуни вітаються між собою «СКОБ», пригадуючи один одному, яким має бути пластун: Сильним, Красним, Обережним, Бистрим. Водночас, слово «скоб» є назвою породи орла «скоб білохвостий», якого пластуни обрали своїм символом. Це птах величиною зі скельного орла, який живе у лісах біля великих рік. Українці здавна шанували орлів, вважаючи їх за сильних, відважних, мудрих, тому багато різних назв у Пласті запозичено з орлиного світу. Від 6-річного віку пластун «виростає» з «жовтодзюба» до «орляти», проходить проби «скобиного крила», «скобиноголету» та «скобиного хвату», щоб стати справжнім пластуном-скобом (все це назви пластових виховних програм та ступенів).

Вітаючись, пластуни подають один одному ліву руку (ту, що ближче до серця), як, зрештою, і всі скаути.

Хто відповідає за «виховання в Пласті»?

Виховання не стається саме по собі. Його творять люди, яких ми звикли називати виховниками. Маленькі і великі, худенькі і не дуже, кирпаті і кучеряві, біляві і засмаглі - всі вони разом складають «Кадру Пластових Виховників». Сходини і мандрівки, вогники і ватри, змаги і табори — все це справа їхніх рук. І діти, новацтво та юнацтво, вчаться слухати і чути, співати і розуміти, складати шатро і вогник, робити все, що вміє і як вміє їхній виховник!

Звідки ви знаєте, що робити з дітьми?

Кожен пластовий провідник добре розуміє, що Пласт є організацією, яка не тільки раціонально заповнює дозвілля своїх членів, а й ставить до них певні вимоги. Ці вимоги визначає пластова ідеологія: пластун повинен працювати над собою, над своїми знаннями і характером, щоб досягти певного ідеалу.

Щоб стати виховником чи виховницею у Пласті, потрібно здобути певну кваліфікацію. Для цього не обов’язково бути за фахом педагогом чи психологом! В організації діє 5-рівнева система підготовки виховників. Однак кваліфікація пластвого виховника полягає не стільки у переході вишколів, написанні методичних праць, як, передовсім, у добрій праці та співпраці із своїми вихованцями, іншими виховниками, батьками, розумінні потреби своєї праці та праці Пласту взагалі, власних можливостей і потреби «ставати кращими»… Можна багато перераховувати, Але все зводиться до одного — виховник, як ніхто інший, має найбільше потреб та можливостей для самовиховання!

«Праця над собою» відбувається в процесі завдань, які допомагають це здійснити на практиці. Протягом всього пластування дитина пізнає себе і навколишній світ, отримує різні вміння, виробляє в собі позитивні навички (наприклад: робити добрі вчинки, виконувати певні обов’язки), гартує характер (виробляє розуміння потреби дотримуватися правил у грі, підкорятися іншим тощо). У цьому їй допомагають спеціально розроблені виховні програми: проби, вмілості, а для наймолодших ще й історичні ігри.

Чи можуть дорослі бути пластунами?

Так. Якщо Ви не були в новацтві та юнацтві, для вступу в Пласт Вам потрібно:

— зголоситися до місцевого пластового осередку або уповноваженого в регіоні;

— написати заяву встановленого зразка;

— обрати для себе ділянку праці в Пласті.

А що дорослим дозволено там робити?

Залежно від Вашого бажання та можливостей: працювати з дітьми, допомагати іншим у такій праці, разом з іншими організовувати суспільні та внутрішньопластові заходи, табори, вчитися на вишколах, знаходити нових друзів у різних куточках України і не тільки, подорожувати, писати статті до місцевих та пластових видань тощо. І Ваша дитина обов’язково підтримає Вас, адже мати батьків пластунів — це так чудово!

Якщо Пласт для Вас — «темний ліс» і Ви не розумієте, що Вам там робити, знайдіть час побувати на пластовому святі, піти з пластунами в мандрівку або допоможіть провести змаг, поїдьте на табір чистити картоплю тощо, тільки зробіть це із щирим зацікавленням і бажанням відчути на собі «чар пластування».

Нещодавно до однієї із станиць зголосилися батьки, дитина яких вже деякий час була в Пласті. Батько розповідав пізніше, як дочка (8 років) їх підбадьорювала: «Не журіться, що у вас так мало відзначок; в мене колись їх взагалі не було!»