Огюст Конт

Огюст Конт.

Основателем соціології як самостійною і цілісної науки про суспільство з’явився французький вчений і філософ Огюст Конт (1798−1857). То справді був енциклопедично освічений мислитель, котра внесла значний внесок у розвиток вчення про суспільство. Конт я виступав проти здобуття права вважати суспільство простий сукупністю індивідів, розглянуті багатьма мислителями своїм роду «соціальні атоми», існуючі хіба що автономно стосовно друг до другу.

Согласно такого розуміння, розвиток окремих осіб хіба що передує розвитку суспільства. Чим більше розвинені окремі індивіди з місця зору, їх здібностей до виробничої, духовної й інший діяльності, моральних, політичних лідеріва і інших рис, тим, отже, досконаліший від буде підписаний і суспільство. Отже, щоб розвивати суспільство, треба передусім розвивати окремих осіб. Так міркували, зокрема, окремі представники німецького і французького Просвітництва, зокрема Гердер, Лессінґ, Вольтер, Руссо і др.

С цим важко сперечатися. Адже рівень розвитку окремих осіб, їх ділових якостей та фізичної культури — справді важливий чинник розвитку суспільства, розв’язання у ньому проблем. Сьогодні ми це ясно бачимо на прикладах нашого суспільства, бачимо, яку роль рішенні найрізноманітніших проблем грають ділові якості, політична компетентність та своє духовне культура людей, особливо ж тих, які вирішують ключових питань нашому житті, бачимо, всі ці якості в людях треба развивать.

Но як це зробити? Самі собою що цими якостями нікого розвиватися що неспроможні. Необхідно принаймні наявність таких соціальних інститутів, як виховання й освіту, внаслідок чого люди можуть опанувати знаннями й досвідом попередніх поколінь, виробити у собі відповідні соціальні якості. Необхідно включення людей різноманітні види спілкування, що вони могли здійснювати на рівні виробничу, політичну та духовну діяльність — письменника, художника, композитора, вченого тощо. д.

На на вирішальній ролі суспільства на формуванні особистості вказували французькі мислителі XVIII в. Гольбах і Гельвецій. Вони переконливо показали роль соціального середовища у формуванні окремих осіб. На думку, як навички у тому чи галузі діяльності, а й характер людей формується обставинами їх соціального життя. Звідси слід було, що російське суспільство, а то й у всім, то багато в чому формує людей зі свого образу і подоби. І щоб змінити людей, зробити їх понад досконалими і гармонійно розвиненими, треба змінити саме суспільстві, його соціальні й політичних інститутів, і навіть системи освіти і традиції виховання. Людина може грати малу чи великій ролі у суспільстві, але тільки як соціальний суб'єкт, ніж як автономно розвиваючись й цілком вільна у діях особистість. Він діє основі, і не більше суспільства, на базі вироблених у суспільстві правив і норм поведінки, виконання яких суспільство забезпечує через відповідні соціально-політичні та інші институты.

Огюст Конт підтримував розвивати саме такий до суспільству, і його розвитку. Він поставив і вирішував проблему функціонування та розвитку суспільства як цілісного соціального організму. Відповідно до його поглядам, суспільство визначає розвиток виробництва і діяльність складових його суб'єктів, будьте особистість, стан чи клас, згадування про яких часто зустрічаються в роботах Конта.

Уже зазначалося, що Конт увів у науковий обіг поняття соціологія, що означає вчення про суспільство. Це вчення він нерідко називав ще соціальної філософією. Останнє поняття близько за значенням поняттю «філософія історії», яке вживав Гегелем своєму вченні про розвиток нашого суспільства та історичного процесу взагалі. Конт користувався також поняттями «соціальна статика» для тлумачення структури нашого суспільства та «соціальна динаміка», з допомогою якого їм розкривався механізм функціонування та розвитку суспільства. У результаті він розробив цілу систему понять, які увійшли до створену їм соціологію, з яких висловив та обґрунтував свої думки на суспільству й так історичний процес. Цьому присвячені багато його роботи, серед яких особливе останнє місце посідають «Курс позитивної філософії» у томах і «Система позитивної політики» чотири томах.

Конт називав свою філософію і соціологію позитивними, пояснюючи у своїй, що вони повністю базуються на даних науки — не так на уяві чи здогадах, але в наукових спостереженнях. Він ввійшов у історію науку й філософії як основоположник позитивізму — однієї з впливових і нині напрямів у сфері філософії і социологии.

Центральным ланкою философско-социологических поглядів Про. Конта є відкритий їм, як він писав, «великий основний закон інтелектуальної еволюції людства». Про відкриття цього закону він оголошує на перших сторінках «Курсу позитивної філософії» (до речі, виданого на російській мові у Санкт-Петербурзі в 1899—1900 рр.), соціальній та інших своїх роботах. Цей закон настільки важливий розуміння соціології Конта, що сказати про неї подробнее.

Согласно цим законом, пізнавальна діяльність покупців, безліч в цілому суспільну свідомість пережили три стадії свого розвитку: теологічну, метафізичну і позитивную.

На теологічною стадії, чи, як у Конт, в теологічному стані людський розум кожним явищем природи й життя людей вбачав надприродні сили. Це з суті фетишистское прояв релігійного свідомості, яке потім змінюється політеїзмом т. е. многобожием, коли, використовуючи тим або іншим суб'єктам явищем бачать дії різних богів. Інакше кажучи, на теологічною стадії розвитку суспільної свідомості домінує релігійна міфологія. Людина прагне абсолютному пізнання вражаючих його уяву явищ й у кінцевому підсумку пояснює дією абсолютних надприродних сил. Наприкінці теологічною стадії здійснюється перехід до єдинобожжю (монотеїзму). До того ж місце релігійного уяви починає займати дослідне знання зв’язки і залежностях явищ зовнішнього світу і життя людей. Але теологічний дух, за словами Конта, був потрібен для «постійного вшанування моральних і розширення політичних ідей», т. е. питання основі моралі й політики вирішувалися у що свідчить з урахуванням релігійним усвідомленням, передусім проповедуемых релігійних ценностей.

На метафізичної стадії, чи метафізичному стані, людську свідомість, по Конту, більше оперує не уявою, а поняттями, що відбивають реальні процеси зовнішнього світу. Але через слабкого розвитку науки ці поняття досить-таки абстрактні. Всілякого роду явища пояснюються шляхом виділення якихось абстрактних сутностей, вираженням яких нібито є предмети зовнішнього, зокрема соціального світу. Як «загальної сутності» називалися природа, космос, матерія, дух як джерела всіх тілесних і духовних явищ. Метафізичний метод, орієнтується, за словами Конта, на пізнання реальних явищ, «спрощував би теологію і помалу розкладав її». У той самий час не давав вичерпну картину природних і соціальних явищ і дозволяв остаточно позбутися мифов.

На позитивної стадії, або у своїй позитивному стані, людську свідомість у своїх судженнях і висновках виходить з наукових спостережень. Теологічний і абстрактно-метафизический підходи до світу дедалі більше змінюються відкриттям і дослідженням його законів, т. е. «постійних відносин, існуючих між наблюдаемыми явищами». Знання цих законів необхідно, щоб враховуватиме й передбачити їхня цілющість. Справжня наука, говорив Конт, поєднує спостереження і передбачення, яке «становить як не глянь головну риску позитивної філософії». У раціональному передбаченні вона бачила практичне призначення позитивної філософії і соціології. «Істинне позитивне мислення полягає переважно у способі бачити, щоб передбачити, вивчати те і звідси укладати у тому, що має статися відповідно до загальному становищу про неминучість природних законів». Таке вчення Конта щодо інтелектуальної власності еволюції людства й підвищення ролі науки в цьому історичному процессе.

Представляют інтерес погляди Конта на закономірний і прогресивний характер розвитку суспільства. Останнє, на його думку, підпорядковується свого розвитку біологічним, і навіть «астрономічним» законам, т. е. законам космосу, руху небесних тіл і планет. Він про який вплив в розвитку суспільства клімату і расового складу населення. Проте головне впливом геть людський розвиток надає, по Конту, інтелектуальна еволюція людства як еволюція її свідомості. Первинність свідомості покупців, безліч його вирішальне вплив в розвитку суспільства — такий основний підхід основоположника позитивізму Про. Конта до вирішення соціальних проблем. У цьому особливу роль він відводив науці як нібито найвищого прояву інтелектуальної эволюции.

В вченні про соціальний динаміці Конт характеризує розвиток суспільства як закономірне і прогресивне. Він свідчить про великій ролі у тому процесі громадського поділу праці та, зокрема, політичної діяльності, дослідженню якій він присвятив свою працю «Система позитивної політики». Обгрунтовуючи ідею соціального прогресу, Конт писав: «Людство безперервно розвивається в час ходу цивілізації з фізичною, моральної, розумової і політичною точок зору». У цьому інтелектуальна еволюція людства визначає утримання і спрямованість усіх сторін прогресивного розвитку суспільства, є хіба що внутрішньої субстанцією цього процесса.

Важное значення мають погляди Конта на проблеми гармонізації у розвитку суспільств та її стабільності. Гармонія у суспільстві гармонією «між цілим і частинами соціальної системи», і навіть узгоджене взаємодія усіх сторін життя суспільства — політичної, економічної, духовної, біологічної та ін. На думку Конта, соціальної гармонії можна досягти з допомогою науки, які мають знайти потрібний механізм взаємодії між всіма частинами общества.

Гармония у суспільстві, наголошував, це теж найкраще поєднання інтересів різних осіб і соціальних верств. Значення політичної влади у тому, щоб мудро погоджувати інтереси соціальних суб'єктів. У цьому вся бачив Конт головна перевага політиків. Гармонія в суспільстві, вважав він, досягається тоді, коли «політичні установи, з одного боку, вдачі та ідеї - з іншого, гармоніюють між собою». У гармонії суспільства Конт бачив основну умову його стабільності, можливість нормального розвитку на ньому кожного стану, кожного народу, кожного человека.

Как видно, проблеми, які вирішувалися в соціології Про. Конта, дуже актуальні нині. Не втратили свого і методи рішення їм них з погляду його уявлень про суспільство як «про цілісному соціальному організмі, про закономірний і прогресивному розвитку суспільства, про роль у тому розвитку громадського поділу праці, політичної діяльності людей, науку й духовної культури. Дуже актуальні сьогодні погляди Конта на чинники гармонії у суспільстві та його стабільність, і навіть в ролі цих політиків у узгодженні інтересів різних соціальних груп, і особистостей. Ці і ще становища соціології Конта допомагають глибше осмислювати сучасні проблеми розвитку нашого суспільства. Усе це робить вчення Про. Конта важливим надбанням сучасної соціології. Саме силу актуальності проблем, поставлених в соціології Конта, і з наукового продуктивності розв’язання вчення було засвоєно і продовжене численними последователями.

При підготовці цієї праці були використані матеріали із сайту internet.