Сборник рефератів про конфликтах

1. ПОНЯТТЯ Про КОНФЛИКТЕ Понятия конфліктології: 1. Учасники (різні сторони, опоненти) — це суб'єкти (окремі особистості, групи, організації, держави), безпосередньо втягнуті у все фази конфлікту (конфліктну ситуацію, інцидент), непримиренно оцінюють суть і перебіг одним і тієї ж подій, що з діяльністю з іншого боку. Опонент — це учасник конфліктної ситуації, має думку, погляди, переконання, аргументи, які протилежні, відмінні від основних, вихідних чи з порівнянню з вашими. Сильний опонент — це опонент, який має як високий рівень знань, умінь, здібностей і особистісних якостей тоді як іншими учасниками конфліктної ситуації. Конфліктний людина — людина, який частіше від інших створює наразі і втягує інших у конфліктні ситуації та конфликты.

2. Об'єкт конфлікту — це предмет, явище, подія, проблеми, мета, дію, викликають до життя конфліктну ситуацію і конфлікт. Проблема — це складне питання, завдання, потребують дозволу, исследования.

3. Конфліктна ситуація — ця ситуація прихованого чи відкритого протиборства двох або кількох учасників (сторін), кожен із яких має мети, мотиви, кошти й шляхи вирішення особистісно значимої проблемы.

4. Інцидент — це практичні (конфліктні) дії учасників (сторін) конфліктної ситуації, які характеризуються безкомпромісністю вчинків і передано на обов’язкове оволодіння об'єктом загостреного зустрічного интереса.

1.1. Сутність конфликта Конфликт — цю різку загострення протиріч (конфліктна ситуація) і зіткнення (інцидент) двох чи більше учасників (суб'єктів) у процесі розв’язання проблеми (об'єкт), має ділову чи особисту значущість кожної з сторон.

Конфлікт = учасники + об'єкт + конфліктна ситуація + инцидент Усиление конфлікту — це процес загострення протиріччя, та боротьба його учасників. Згасання конфлікту — це процес загасання боротьби, і поступова гармонізація взаємовідносин учасників конфликта.

розростання конфликта.

конфліктна ситуація (причина).

інцидент (следствие).

|привід (причина) |поглиблення конфлікту (следствие)|.

2. ТИПИ КОНФЛИКТОВ По ступеня гостроти протиріч, які виникають, конфлікти може бути підрозділені ми такі типи конфликтов:

|недовольство|разногласие |противоречие|размолвка |розбрат |.

|перебранка|стычка |сварка |скандал |ворожнеча |війна |.

По проблемно-деятельностному ознакою можна назвати, наприклад, такі типи конфликтов:

|управленческ|педагогическ|экономически|политические|творческие | |не |не |е | | |.

За рівнем залучення людей конфлікт можна виділити такі типы:

|внутриличностны|межличностные |між личностью|межгрупповые | |е | |і групою | |.

|межколлективные |міжпартійні |міждержавні |.

2.1. Внутріособистісний конфликт Это тип конфлікту відповідає визначенню, даному вище. Його наслідки аналогічні наслідків інших типів конфліктів. Рольової конфлікт — ця ситуація, коли одній людині пред’являється суперечливі вимоги щодо того, яким повинен бути результат його работы.

Схематично внутріособистісний конфлікт можна зобразити так:

личность.

2.2. Міжособистісний конфликт Этот тип конфлікту найпоширеніший. Це конфлікт, який проявляється між різними суб'єктами (личностями).

Схематично міжособистісний конфлікт можна зобразити так:

особистість личность.

2.3. Конфлікт між особистістю і группой Это конфлікт, що виникає внаслідок протиріч між особистістю і группой.

Схематично конфлікт між особистістю і групою можна зобразити так:

группа.

особистість особистість особистість личность.

2.4. Межгрупповой конфликт Конфликт, що виникає внаслідок протиріч між різними группами.

Схематично межгрупповой конфлікт можна зобразити так:

група группа.

2.5.Межгосударственный конфликт Каждый маленький, локальний конфлікт є частиною великого, котрий іноді глобального конфлікту. Наприклад, війна на окремо узятій дільниці фронту в Великої Вітчизняної війні - це що інше, як мала частка війни двох протиборчих сторін: СРСР і фашистської Німеччини. А війна СРСР і фашистської Німеччини — це лише деякі з війни всіх, хто воював за СРСР і тих, хто підтримував фашистську Германию.

3. ОСОБИСТІСНІ ДЖЕРЕЛА (ПРИЧИНИ) КОНФЛИКТОВ.

Джерела (причини) конфліктів — це протиріччя, виникаючі між людьми, групами, організаціями, державами. Джерелами конфліктних ситуацій є загострені протиріччя, розбіжність точок зору, цілей, підходів, бачення способів вирішення виробничих завдань, які однак зачіпають стоять особисті інтереси, зокрема й руководителя.

Источником (причиною) виникнення будь-якого конфлікту є суперечності, а протиріччя виникають там, де є неузгодженість:. цілей, інтересів, позицій;. думок, поглядів, переконань;. особистісних якостей;. міжособистісних відносин;. знань, умінь, здібностей;. функцій управління;. коштів, методів діяльності;. мотивів, потреб, ціннісних ориентациий;. розуміння: інтерпретації інформації;. оцінок і самооценок.

Черты характеру, особливості поведінки людини характерні для конфлікту:. прагнення у що там що домінувати, бути першим, сказати свій останній слово;. бути настільки «принциповим», що це спонукає до ворожим діям і вчинкам;. надмірна прямолінійність у висловлюваннях і судженнях;. критика, особливо необгрунтована, недостатньо аргументована;. поганий настрій, коли вона при цьому періодично повторюється;. консерватизм мислення, поглядів, переконань, не бажання подолати застарілі традиції у житті колективу, котрі почали гальмом у розвитку;. прагнення сказати правду правді в очі, безцеремонне втручання у життя;. прагнення до незалежності - гарна риса, але до певних меж;. надмірна наполегливість (нав'язливість);. несправедлива оцінка вчинків і безкомпромісність дій інших, применшення ролі та значення іншу людину;. неадекватна оцінка своїх і здібностей, особливо їхнього переоцінка;. ініціатива, особливо творча (там, де це нужно);

Устранение особистісних недоліків — головна мета самовдосконалення особистості (самоосвіти, самовиховання і саморазвития).

4. ВНУТРІОСОБИСТІСНИЙ КОНФЛИКТ Внутриличностный конфлікт супроводжує будь-які конфлікти, учасником якого є дана личность.

Личностная тривожність — базова риса особистості, що формується і закріплюється в ранньому дитинстві і виявляється може підвищеного занепокоєння. Мотив уникнення невдач — це стійка тенденція людини досягти вирішення своїх справ буде не гірший більшості інших. Ситуаційна тривожність — це зовнішній прояв тривожного поведінки індивіда у певній ситуації, яка, проте, пов’язана з наявністю у нього особистісної тревожности.

При несприятливі погодні умови тривожність може призвести до фрустрації, тобто. тимчасового стану емоційного розлади, що з переживанням невдачі у досягненні поставленої цілі чи даремністю зусиль, докладених на її достижения.

|Агресивні |Апатія — стан, |Регресія — це | |дії |характерне эмоциональной|временное | |- це внутрішня |пасивністю, равнодушием|возвращение | |розрядка, |до оточуючих подій. |особистості більш | |породжена | |низький рівень | |незадоволеним | |психологічного | |бажанням. | |розвитку. | | | | |.

5. КОНФЛІКТНІ СИТУАЦІЇ У МІЖОСОБИСТІСНИХ ОТНОШЕНИЯХ.

| |Щодо байдужі | | | |(люди й не знають одне одного,| | | |що неспроможні точно | | | |ставитися один до друга) | |.

|Конфліктні | |Колективістські | |(при несприятливих | |(за сприятливих | |умовах) | |умовах) |.

| |Міжособистісні стосунки | | | |учасників микрогруппы-диады| |.

| | |неоднакові | |позитивні |негативні |(один ставитися до | | | |іншому позитивно,| | | |а той щодо нього, | | | |навпаки, | | | |негативно) |.

| |Міжособистісні стосунки в | | | |мікрогрупі - тріаді | |.

|гармоничные |суперечливі |конфліктні | |міжособистісні |міжособистісні |міжособистісні | |відносини |відносини |відносини |.

|совместимые |несумісні |частково |"повно | |суперечливі |суперечливі |конфліктні |конфліктні" | |диадические | | | |.

| |типи міжособистісних конфліктів | |.

|"конфликт |"конфлікт |"конфлікт |"конфлікт | |безвиході" |несовместимости|неопределенност|влечения-боязни| | |" |і" |" |.

6. ПРИЧИНИ ДІЛОВИХ (ПРОФЕСІЙНИХ) КОНФЛИКТОВ Говоря про причини конфліктів у діловому світі, слід зазначити на два виду конфліктної ситуації: гостроконфліктна і провоцирующая.

|остроконфликтная |провокуюча | |Скоротечное виникнення чи |Виявляє себе у явною чи | |прояв конфлікту, високий |прихованої формі, спроби | |розпал емоцій і механізм почуттів. Причини |компрометації когось, | |може бути спонтанними, |штучно створювані | |ситуативними, неусвідомлюваними. |труднощі. | | |Причини може бути усвідомлені, | | |підступні, глубокопроработаны. |.

6.1. Завищення оценок.

1. Помилка внаслідок приятельського розташування. 2. Помилка внаслідок добродушності. 3. Помилка внаслідок високої репутації. 4. Помилка внаслідок слова, а чи не справи (подати у кращому вигляді). 5. Помилка внаслідок внутрішньої симпатії. 6. Помилка контраста.

6.2. Заниження оценок.

1. Помилка внаслідок особистої антипатії. 2. Помилка внаслідок оцінної інерції. 3. Помилка заниженою значимості виконаної роботи. 4. Помилка внаслідок прискіпливого відносини. 5. Помилка внаслідок завищених вимог. 6. Помилка, провокуюча на конфликт.

7. КОНФЛІКТНІ СИТУАЦІЇ ДІЛОВОГО ОБЩЕНИЯ.

Характерні прийоми «тиску» підлеглих:. постійно вишукують на керівника «компромат» і намагаються використовувати його на найвразливішою йому ситуації.. роблять постійно скривджений вид, мотивуючи цим, що й правничий та інтереси керувати постійно ущемляє.. з дрібниці роблять проблему. звинувачують керівника, що не керує, лише вимагає.. оцінюють за свої вчинки так: «Усі вважають мене грамотним фахівцем крім Вас».. провокують маленький конфлікт, втягують до нього якнайбільше покупців, безліч залишають керівника перед великий конфліктної ситуацією.. прагнуть, у що там що об'єднати навколо себе всіх, хто задоволений керівником, «сколотити» проти керівника опозицію.. загрожують скаргою на безпосереднього керівника вищестоящому начальнику.. періодично обурюються і підкреслюють, що «раніше, при старому керівника такого бути не було», що нового він керівника ні хто понимает.

Контрприемы проти «тиску»:. знайти причину, головний мотив і чітку мету, яку переслідує співробітник.. же не давати себе спровокувати на дрібні конфлікти, що вони потім не переросли у великих конфлікт.. всякі елементи «тиску» оприлюднювати і запобігати їх спочатку.. позбавити співробітника будь-якої можливості сколотити навколо себе «опозицію» проти керівника; довести колективу своїми справами й конструктивної критикою, що ви маєте рацію і по-діловому, творчо керуєте коллективом.

Различные форми критичних висловлювань керівника, які створюють напруження й конфліктним ситуаціям у колективі: — подбадривающая критика.. критика — закид.. критика — надія.. критика — аналогія.. критика — похвала.. безособова критика.. критика — занепокоєність.. критика — співпереживання.. критика — жаль.. критика — подив.. критика — іронія.. критика — натяк.. критика — пом’якшення.. критика — докір.. критика — зауваження.. критика — попередження.. критика — вимога.. критика — виклик.. конструктивна критика.. критика — опасение.

8. СТРАТЕГІЯ ПОВЕДІНКИ У КОНФЛІКТНОЇ СИТУАЦИИ.

| |стратегія поведінки у конфліктної | | | |ситуації | |.

|приспособление |компроміс |ігнорування | |(зміна своєї |(врегулювання путем|(выход з конфліктної| |позиції) |взаємних поступок) |ситуації, не вирішуючи | | | |її) |.

|сотрудничество |суперництво | |(спільна розробка рішень, |(конкуренція, відкрита боротьба за| |яка задовольнить інтересам всіх |свої інтереси) | |сторін) | |.

9. ПРОГНОЗУВАННЯ КОНФЛІКТНИХ СИТУАЦІЙ І КОНФЛИКТОВ Для здобуття права прогнозувати конфліктну ситуацію звернімося формуле:

Конфлікт = учасники + об'єкт + конфліктна ситуація + инцидент Нужно вміти визначати: 1. Хто потенційні учасники можливої конфліктної ситуації та чи здатні вони спровокувати інцидент? 2. Чи є проблема (об'єкт)? 3. Назріває і у якому напрямку розвивається конфліктна ситуація в вирішенню суті проблеми? 4. Яка можливість виникнення инцидента?

10. ПОПЕРЕДЖЕННЯ КОНФЛІКТНИХ СИТУАЦІЙ І КОНФЛИКТОВ.

1. Попередження розвитку конфліктної ситуації на ранніх стадіях і, на стадії її зародження. 2. Здоровий морально-психологічний клімат. 3. Значимість особистого прикладу керівника фірми, відділу. 4. Збереження національної стабільності, професійної компетентності і повагу гідності особистості кожного працівника, партнера, клієнта. 5. Усунення з ділового спілкування суджень і оцінок, які б честь гідність співрозмовника. 6. Недопущення при діловому спілкуванні спору. 7. Уміння слухати співрозмовника. Пасивне вислуховування (невтручання у розмова), активне вислуховування (уточнення слів говорить співрозмовника). 8. Поважна манера разговора.

11. ВИРІШЕННЯ КОНФЛІКТНОЇ СИТУАЦІЇ І КОНФЛИКТА.

Дозвіл конфлікту — це процес перебування взаємоприйнятного рішення проблеми, має особистісну значущість учасників конфлікту, й в цій основі гармонізація з взаимоотношений.

11.1. Дозвіл конфліктної ситуації з урахуванням її сущности.

. встановить безпосередній привід конфліктної ситуації, а головне її причину.. визначити «ділову зону» конфліктної ситуації: її об'єктивні передумови, впливом геть успішність виконання службових завдань, потреби, порушених в конфліктної ситуації.. проаналізувати суб'єктивні мотиви вступу кожного із працівників у цю ситуацию.

11.2 Дозвіл конфліктної ситуації з урахуванням її целей Катализатор будь-який конфліктній ситуації - це протиборчих сторін до досягнення певних суспільно чи особисто значимих цілей. Цілі сторін — це рушійна сила конфліктної ситуації. Розчленування — розведення цілей на дві групи, пов’язані з діловим чи межличностным взаимодействием.

11.3. Дозвіл конфліктної ситуації з урахуванням динаміки (процесу) її развития Разрастание конфлікту звичайно за такою схеме:

|Межличностный |Межгрупповой |Общеколлективный | |конфлікт |конфлікт |конфлікт |.

|конструктивні конфлікти |деструктивні конфлікти | |характерні розбіжності, |призводять до негативних і | |які заторкують принципові |руйнівним діям, іноді| |боку, проблеми |переростають в наклеп та інші| |життєдіяльності колективу та |запобігати негативним явищам, наслідком чого стане | |його членів, дозволу яких |різке зниження ефективності | |виводить колектив більш |роботи колективу. | |високий і досить ефективний рівень | | |функціонування та розвитку. | |.

11.4. Етапи і знаходять способи дозволу конфліктних ситуаций.

1. Встановити дійсних учасників конфліктної ситуації. 2. Вивчити мотиви, мети, здібності, особливості характеру, професійну компетентність всіх учасників конфлікту. 3. Вивчити ті до конфліктів ситуації міжособистісні стосунки учасників конфлікту. 4. Визначити справжню причину виникнення конфлікту. 5. Вивчити наміри, уявлення конфліктуючих сторін про засоби владнання конфлікту. 6. Виявити ставлення конфлікт осіб, які беруть участі в конфліктної ситуації, але що у його позитивному вирішенні. 7. Визначити і застосувати способи дозволу конфліктної ситуации.

Правила високоморального поведінки й спілкування:. Не зроби стосовно іншим оскільки ти хотілося б, що вони надходили стосовно тобі.. Дайте людям відчути своє значення.. Дозволяючи конфлікт, чітко визначте свої цілі.. Хто робить перший крок примирення, той і выигрывает.

Несколько правил владнання конфлікту:. Конфликтуйте неквапливо. Аналізуючи конфліктну ситуацію, шукайте причину і «зацикливайтесь» на факті конфлікту.. Подумки програйте все «позитивні» і «негативні» боку, моменти тих чи інших варіантів розвитку конфлікту.. Конфлікт не прагнете «зам'яти», а доведіть його кінця, якщо переконані, що ви маєте рацію, що вас зрозуміють і суспільство підтримають у колективі, коли всі, та найбільш прогресивна частина колективу.. Не конфликтуйте по пустякам.

12. ПОДОЛАННЯ СТРЕСОВИХ НАСЛІДКІВ КОНФЛИКТА.

| |Стрес — напруга, | | | |напруженість. | |.

|дистресс |аустресс |.

Найхарактерніші дії, гніву й ситуації, що призводять до нервовопсихологічному й фізичного перенапруги і стресу:. всі види конфліктів.. критика, особливо необгрунтована, озвучена образливій, грубої формі.. різноманітних помилки, прорахунки, порушення.. виникнення несподіваних труднощів для творчу самореалізацію особистості.. нездоланні бар'єри для професійного зростання.. наклеп, брехня, моральний дискомфорт, сварки.. необгрунтоване зниження на посаді, в заробітної плати, безпідставне позбавлення премії, заохочень, нагород.. нагромадження різноманітних справ України та дефіцит часу їх виконання.. особисті непорядні вчинки, стаючи надбанням широкої гласності.. тривалі дискусії, що переходять у суперечки, які до того ж закінчуються над вашу користь.. розчарування, особливо у близьких людей, які вам змінили, зрадили.. розчарування раніше прийнятої точки зору, позиції, раніше виданих підходах, і установках.. тривалі очікування, пов’язані з якимись надзвичайно важливих подій, які, проте, не принесли очікуваного результата.

12.1. Аутогенная тренировка Аутогенная тренування рекомендується і використовують за самоврядуванню особистості з подолання нервово-психічних і фізичних перенапряжений і з стресових ситуацій. Систематична аутогенная тренування дозволяє відновити нормальне робоче состояние.

| |стрес | |.

|апатія і депресія |некерованість (надмірна | |(аффективное стан, |метушливість, підвищена | |характерне негативним |збуджуваність, іноді | |емоційним тлом, |агресивність) | |змінами мотиваційної | | |сфери, когнітивних | | |уявлень, і загальної | | |пасивністю поведінки) | |.

Прийоми й методи подолання стресових ситуацій:. переключитися на діаметрально протилежний вид діяльності з порівнянню про те, що викликало стресову ситуацію.. спробувати розслабитися, зняти емоційну напругу, використовуючи прийоми аутогенним тренування (дихальні вправи; вправи, зорієнтовані терморегуляцию області чола, кінцівок тощо.).. зайнятися улюбленим виглядом спорту.. зайнятися улюбленою справою, хобі.. терміново поїхати за місто, до лісу, відрядження, котра пов’язані з джерелом стресовій ситуації.. зробити уявний аналіз політики та переоцінку цінностей; переконати себе, що це годі того нервно-психического напруги, яку ви пережили.