Що значать імена Березень і Вересень-Вирисень?

Реферат на тему:

Що значать імена Березень і Вересень-Вирисень?

Доповненням образу «іранізації» Староукраїнських поглядів в добі первісного зладження річного календаря, а також Іранських впливів на розподіл року після Вавилонської концепції солярного року, буде розгляд ще двох — на мою думку — дуже старих місячних імен на Україні, мабуть давніших як аналізовані повище, бо простіших, природніших у своїх провідних ідеях, хоча виразно запозичених з Іранської мови. Це два подібні формою і змістом імена Вересень і Березень (відміна Марця).

Ім'я Вересень називає П. Кривда Соколенко (в згаданій повище статті в «Новій Раді») — нікому незрозумілим і тому непотрібним, що займає лиш місце, в календарі, кращим і відповіднішим місячним іменам (на його думку — Жовтневі).

Дійсно, не пояснено цього імени влучно досі нігде.

Були спроби пояснити це ім'я від Українського слова «верес» (Heidelkraut), що ним називають зілля, яке цвіте й дістає ягідки в 9· ім місяці року. Перші спроби такого пояснення, опертого не на етноґрафічних записках з уст народу, а на індивідуальнім погляді, були в Молитвослові з р. 1861 (видання львівського), в альманасі Вінок, ст. 245 та в календарі Львовянин, з того часу. Опирався на тім поясненні й Фр. Мікльошіч і приймав його за достовірнещоби доказати походження імени Вересень від назви зілля верес, наводив Мікльошіч назву того зілля зі всіх слов’янських мов, бо показувалося, що вони є такі самісінькі у всіх слов. народів.

Тимчасом отся спільність назви зілля вересу у всіх слов’ян нічим не причинюється до пояснення походження імени місяця Вересня. Зілля верес є марне, непоказне й не грає ніякої ролі в господарстві, ані як паша, ані як зерноне має ніякого мітольоґічного, ані реліґійного застосування, не має ніякої долі в народних обрядах, або побутових поведінкахне належить до лічничих зел.

До того, — імени місяця Вересень уживають між слов’янськими народами лишень Українці й Поляки (wrzesie Чехи (vresen).

Польське wrzesieовсім не відповідає відмінюванню іменника wrzos (= верес), який має в другім відмінку: wrzosu, і форма wrzesieе може бути з wrzosu випроваджена.

Ніякого іншого вияснення імени Вересень, крім повищого, ніхто не поставив. А прецінь це ім'я є незвичайно популярне, всюди на Україні уживане й одиноке для дев’ятого в році місяця, крім жартівливої назви «бабське літо» .

Українська назва «сівень» для цього місяця є виняткова (у Хорватів і Сербів іменем «sviba» називають Апріль) — крім того «сівень» — це немов одна частина широкої думки, яка унята іменем Вересень.

Подаючи понижче пояснення цього імени зі Староіранської мови, зазначу передтим, як пояснене воно в такім поважнім Українськім лексиконі, як Русько-німецький словар Евг. Желехівського (з 1886 р.). Буду подавати оба пояснення також в Німецькій мові, щоби не звихнути ніякої думки, висказаної в ориґіналах.

В словарі Е. Желехівського стоїть:

Вересень — September. «Monat der Nachernte, T» atigkeit, Wirksamkeit der Landwirte, des Ackerbaues und des S" aens". T. є. «місяць покінчення жнив, невсипущих робіт і праць рільників, управи ріллі й сійби» .

Цьому імені відповідає отся Іранська рідня слів: varerbum, «wirken Praesens varv — (iterativum) var, aorist — varinfinitiv vyeidyai, var» wirken («діло робити»), «ofters im Gegensatz zu denken (часто в протипоставленні до (слова) думати — 2) mit Objekt: tun, machen, verrichten, vollziehen, bet» atigen (чинити, робити, сповнити, виконати, взяти участь в роботі - спільно працювати).

Вислів vintмайже тотожний з Українським іменем вересень відноситься особливо до пільних робіт (у Christ. Barthol. — сказано: besonders von der Verrichtung der landwirtschaftlichen Arbeit). Новоперське varz, barz — Feldarbeit, Ackerbau (робота в поли, управа ріллі). Подібні слова в сполуці: з aiwi — die Erde bearbeiten, bestellen — землю обробляти, ріллю управлятив спол. з us — wieder gut machen, поправити. Vneutr. Wirken, T" atigkeit, робота діяльністьvvant, adject., energisch, regsam — енерґійний, рухливийvart, adj. wirksam — werkt" atig — працьовитий, ділом занятий. Varmasc. vya, Wirken, Verrichten von-, T" atigkeit: vai, varvyeidyai, infinitiv — zu wirken, zu tun, Wirksamkeit entfaiten. var, neutr.: 1) Kraft, T" atigkeit- 2) W" urde — сила, діяльність, гідністьvar foem. Handeln, Tunvyoto, landwirtschaftliche T" atigkeit, Landwirtschaft.

Повищі Іранські вислови належать очевидячи до окремої, вибірної катеґорії думок про енерґію, роботящість і її гідність, а рільництво й рільне господарство є передовим предметом і ціллю тих змагань і зобов’язань.

Українська господарська характеристика Вересня зовсім відповідає повище висловленим Іранським ідеям, бо вся думка Українського народу перенята в місяці Вересні лишень працею господарською та рільничою, і є зв’язана з нею почуттями обов’язку, особистими амбіціями, надіями, втіхами або журбою, мотивами особистими та суспільними й економічними.

Все те лучить нарід на всій Україні з іменем місяця «Вересень» і толкувати йому про те не потрібно.

Долучу цікаву заввагу, що книжкове ім'я «Вересень» вимовляє Український нарід вірно по-староіранськи: «Вирисень» (грубе и, ы) — що найменше ствердив я це в Конюхах Бережанського повітуособливо в тім тоні звучить вимова жіноцтва, (що, як відомо, найкраще зберігає по селах чистоту і красу Української мови й вимови).

В Українській живій мові є ґрупа споріднених слів дуже подібних до Іранського дієслова var оскільки розходиться про основну думку слова, якою є жива, енерґійна, діяльність. Це слова: борзий (гл. словар. Е. Желех), schnell, geschwind, raschборзо, adverb. — comparativ, боржійdeminutiv. борзенько, rasch, flinkборзість, Schnelligkeit, Munterkeitборзинбистрина бистрість = Schnelligkeit eines StromesStelle, wo die Str" omung heftig istStromschnelle.

Є вдаряюча подібність між Українськими місячними іменами Вересень і Березень, а з порівняння відповідаючих їм Іранських висловів виходить повна тотожність тих імен. Можна би тільки завважити, що ім'я Березень приявляється еволютивом Вересня, що тим певніше, коли порівнати Староіранське vyoto, а Ново-перське varz-, barz-. Це останнє слово означує рільні роботи в полі - і з того виходить, що й Український Березень означує господарські - пільні роботи (на прсні) — і є справді весняним антиподом осіннього Вересня. З цеї причини підпадало би тут ближче пояснення імени Березень як відміни імени Марця (принагідно — Цвітня, бо на Гуцулії так називають Цвітень).

Що до відмін цього імени: «березозол» і «березіль», то я позволю собі поставити під сумнів перше ім'я як народний твір (цю форму подає Евг. Желехівський в Словарі як виняту з творів письменника Тимка Падуриможе бути що вона є самовільним перекрученням народного імени Березіль автором) — «зола» в Українській мові значить лишень «луг» (Die Lange), а «золити» значить мити, прати, лугомотже «березозол» як ім'я місяця було би нісенітницею. Форма «березіль» знаходиться в приказках Номисапро неї ще понижче мова.

Зверну ще увагу, що ім'я Березень сходиться звуково, етимольоґічно і своїм значінням зі Староіранським місячним іменем Fra-vartin (з фро-варсін, фро-варзін), в якім перша часть імени fra є тим самим, що Укр. «про» для означення руху в якімсь напрямі (гл. Слов. Евг. Желехівс.), приміром: промостити дорогупровести й і.- друга частина Іранського імени значить тільки, що Вересень.

Іранське ім'я Вересень в чистій формі не виступає між Авестийськими календарними іменами. Це очевидно, що наколи воно означало господарські дуже пильні й важні роботи, то його іменем був унятий і час таких робіт. Господарські осінні роботи не можна замкнути в клямрах місяця, вони бувають коротші або довші, відповідно до потреби, стану аври, часу покінчення жнив і т. і.

І в Українського народу не кінчаться пільні роботи в Вереснівони кінчаться звичайно в Жовтні, а зачинаються часто ще в Серпні. Тому ясна річ, що ім'я Вересень означало первісно протяг часу господарських осінніх робіт, а не ім'я місяця.

Для того нема його в гієратичнім Іранськім календарі, який був правильно поділив рік на 12 місяців. Це ім'я було правдоподібно в передавестийськім народнім календарі, а в часах Авести могло задержатися як неофіційна назва господарського часу. Про існування тої назви в Стаpoiранських передавестийських часах свідчить якраз факт її існування в Українськім господарськім календарі, бо це очевидно назва не Українського походження.