Розслідування та облік хронічних професійних захворювань і отруєнь

Загальні положення

• 51. Усі вперше виявлені хронічні професійні захворювання іотруєння (далі - профзахворювання) підлягають розслідуванню.
• 52. Віднесення захворювання до професійного проводитьсявідповідно до списку професійних захворювань, затвердженого МОЗ таМінпраці.
• 53. Зв’язок профзахворювання з умовами праці працівникавизначається на підставі клінічних даних і санітарногігієнічноїхарактеристики умов праці, яка складається санепідстанцією заучастю спеціалістів (представників) підприємства.Санітарно-гігієнічна характеристика видається за запитом керівникалікувально-профілактичного закладу, що обслуговує підприємство, або спеціаліста з профпатології міста (області), завідуючоговідділенням профпатології міської (обласної) лікарні. Професійний характер захворювання визначається експертноюкомісією у складі спеціалістів лікувально-профілактичних установта закладів охорони здоров’я, яким надано таке право (додаток 11),і спеціалістів (представників) підприємства. Якщо на час складання санітарно-гігієнічної характеристикиумов праці потерпілий не підпадав під дію чинників виробничогосередовища, що могли викликати профзахворювання, враховується йогопопередня робота, пов’язана з дією несприятливих виробничихфакторів.
• 54. У разі підозри на профзахворюваннялікувальнопрофілактична установа направляє працівника звідповідними документами, перелік яких додається (додаток 12), наконсультацію до спеціаліста з профпатології міста (області).
• 55. Для встановлення остаточного діагнозу і зв’язкузахворювання з впливом виробничих факторів і трудового процесуспеціаліст з профпатології Автономної Республіки Крим, області, міст Києва і Севастополя направляє хворого до спеціалізованихлікувально-профілактичних закладів згідно з переліком, щододається. До цих закладів направляються для встановлення остаточногодіагнозу також хворі, які проходили обстеження в іншихнауково-дослідних інститутах медичного профілю, що не ввійшли дозазначеного переліку. Зазначені лікувально-профілактичні установи і заклади маютьправо приймати на амбулаторне та стаціонарне обстеженняпрацівників за направленням обласного (штатного або позаштатного) спеціаліста з профпатології відповідного профілю. Відповідальністьза встановлення діагнозу хронічного професійного захворюванняпокладається на керівників цих установ і закладів. Забороняється направляти осіб, яким установлено діагнозпрофесійного захворювання, до інших аналогічних установ дляперегляду раніше встановленого діагнозу.
• 56. Перелік установ і закладів, які мають право встановлюватиостаточний діагноз профзахворювань, переглядається через кожніп'ять років та затверджується МОЗ.
• 57. У спірних випадках для остаточного вирішення питання пронаявність профзахворювання хворий направляється до інститутумедицини праці Академії медичних наук України (м. Київ), на якийпокладено функції Українського профпатологічного центру. У разі незгоди хворого або власника з висновком експертноїкомісії лікувально-профілактичної установи чи закладу щодо зв’язкузахворювання з умовами праці питання розглядається в Центральнійекспертній комісії МОЗ України. Оскарження рішення цієї комісіїздійснюється в судовому порядку.

Порядок повідомлення про профзахворювання та розслідування причин, що призвели до їх виникнення.

• 58. На кожного потерпілого від профзахворювання клінікаминауково-дослідних інститутів, відділеннями профзахворюваньлікувально-профілактичних закладів складається повідомлення завстановленою формою (додаток 13). Протягом трьох діб післявстановлення остаточного діагнозу профзахворювання повідомленнянадсилається підприємству, виробничі чинники якого сприяливиникненню профзахворювання, санепідстанції талікувальнопрофілактичній установі (закладу), яка обслуговує цепідприємство.
• 59. Власник організовує розслідування причин кожного випадкупрофзахворювання протягом десяти робочих днів з моменту одержанняповідомлення.

Розслідування профзахворювання проводиться комісією у складіпредставників: санепідстанції (голова комісії), лікувально-профілактичної установи (закладу), підприємства, профспілкової організації, членом якої є хворий, абоуповноваженого трудового колективу з питань охорони праці, якщохворий не є членом профспілки. До розслідування в разі необхідності можуть залучатисяпредставники інших органів. У розслідуванні причин професійних захворювань інфекційної тапаразитарної етіології обов’язково беруть участь фахівці зепідеміології та паразитології санепідстанції.

Розслідування причин двох та більше випадків профзахворюваньу однієї особи проводиться у міру визначення цих захворювань занаявності повідомлення. В акті розслідування зазначається, щораніше у цієї особи було виявлено профзахворювання (найменуваннядіагнозу), та рік виявлення.

• 60. Власник зобов’язаний подати комісії з розслідування данілабораторних досліджень шкідливих факторів виробничого процесу, необхідну документацію на цей процес (технологічні регламенти, вимоги і нормативи з безпеки праці тощо), забезпечити комісіюприміщенням, транспортом і засобами зв’язку, організуватидрукування, розмноження і оформлення в необхідній кількостіматеріалів розслідування.
• 61. Комісія з розслідування зобов’язана:

скласти програму розслідування причин профзахворювання;

розподілити функції між членами комісії;

розглянути питання про необхідність залучення до її роботиекспертів;

провести розслідування обставин та причин профзахворювання;

скласти акт розслідування за встановленою формою (додаток14), в якому намітити заходи щодо запобігання розвитковіпрофзахворювання, забезпечення нормалізації умов праці, а такожвизначити осіб, які не виконали норми (правила, гігієнічнірегламенти).

• 62. Комісія з розслідування проводить гігієнічну оцінку умовпраці хворого за матеріалами раніше проведених атестацій робочихмісць, результатів обстежень і досліджень, вивчає приписидержавного нагляду за охороною праці, одержує письмові поясненняпосадових осіб і працівників з питань, пов’язаних з розслідуваннямпрофзахворювання.
• 63. Акт розслідування причин профзахворювання складаєтьсякомісією з розслідування у п’яти примірниках протягом трьох дібпісля закінчення розслідування та надсилається власником хворому, лікувально-профілактичному закладу, який обслуговує цепідприємство, і профспілковій організації, членом якої є хворий. Один примірник акта надсилається санепідстанції для аналізу іконтролю за здійсненням заходів. Перший примірник актарозслідування зберігається на підприємстві протягом 45 років.
• 64. Власник зобов’язаний у п’ятиденний термін післязакінчення розслідування причин профзахворювання розглянути йогоматеріали та видати наказ про заходи щодо запобіганняпрофзахворюванням, а також про притягнення до відповідальностіосіб, з вини яких допущені порушення санітарних норм і правил, щопризвели до виникнення профзахворювання.

Про здійснення запропонованих комісією з розслідуваннязаходів щодо запобігання профзахворюванням власник письмовоінформує санепідстанцію протягом терміну, зазначеного в акті.

У разі втрати працівником працездатності внаслідокпрофзахворювання власник направляє потерпілого на МСЕК длярозгляду питання подальшої його працездатності.

65. Контроль за правильним та своєчасним розслідуваннямпрофзахворювань, оформленням документації, а також здійсненнямзаходів щодо усунення причин, які призвели до профзахворювання, здійснюють органи та установи державної санітарно-епідеміологічноїслужби МОЗ.

Трудові колективи через обраних ними уповноважених з питаньохорони праці, а також професійні спілки в особі виборних органівта представників здійснюють громадський контроль за розслідуванням причин профзахворювань.