Сучасна просторова організація та перспективи розвитку господарства Кременецького району

Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України Тернопільський національний економічний університет Кафедра управління персоналом і регіональної економіки Комплексне практичне індивідуальне завдання з регіональної економіки на тему:

«Сучасна просторова організація та перспективи розвитку господарства Кременецького району»

Виконала: студентка групи ФБС-11

Азізова І.Д.

Перевірила: канд. геог. наук, доцент Баб’як Г. П.

Тернопіль 2012

План Вступ

1. Наукові підходи до вивчення просторової організації регіону

2. Історія розвитку та сучасна адміністративна організація регіону

3. Демографічний потенціал регіону

4. Господарство регіону

5. Соціальний розвиток регіону

6. Прогнози розвитку регіону Висновок Список використаної літератури

Вступ Кременецький район — адміністративно-територіальна одиниця Тернопільської області України. Площа — 918 км?. Районний центр — місто Кременець.

Проблема збереження генетичних ресурсів рослинного і тваринного світу, пам`яток історії, культури та архітектури є однією із глобальних і актуальних проблем сьогодення. З проблемами охорони і раціонального використання природних ресурсів тісно пов`язуються питання організації відпочинку населення, зокрема масового туризму. Кількість людей, які бажають відвідати Кременецькі гори, помилуватися красою, пройтись туристичними стежками, ознайомитися з історією краю і пам`ятками культури та архітектури, відвідати Почаївську Лавру, з кожним роком зростає.

Проте внаслідок зростаючого стихійного та неорганізованого туризму все більше порушується цілісність природних, історичних, культурних та інших комплексів, спостерігається збідніння багатої та щедрої природи Кременеччини.

1. Наукова підходи до вивчення просторової організації регіону З наукової точки зору Кременецькі гори є одним з унікальних регіонів на території України, що виділяється своєрідністю геологічної будови, рельєфу, рослинного та тваринного світу, мальовничими краєвидами, сприятливим кліматом для використання у рекреаційних цілях. Кременецькі гори мають значну історичну цінність із містом Кременцем. смт. Шумськ, селами Іловиця, Стіжок, Великі Бережці, пов`язаними з рядом історичних подій. У межах території, зарезервованої під створення національного природного парку, розташовано ряд пам’яток історії та архітектури.

Проведення наукових досліджень з метою підготовки планів управління басейном річки Дніпро.

2. Історія розвитку та сучасна адміністративна організація регіону Площа — 918 кв. км., 6,5% від території області, 3 місце серед районів. Район межує з Шумським, Збаразьким та Зборівським районами області, а також Дубнівським і Радивилівським районами Рівненської області, Бродівським районом Львівщини. Відстань від райцентру до Тернополя шосейною дорогою 75 км. Через район проходить міжнародна траса М19 Доманове (на Брест) — Ковель — Чернівці - п.п. Тереблече (на Бухарест).

Кременець це особливе місто яке з давніх часів носило назву «Волинських Афін». Тут витає гордий дух науки започаткований в часи братської школи, філії Києво — Могилянської академії, Вищої Волинської гімназії, Кременецького ліцею Тадеуша Чацького та Гуго Колонтая, Волинської духовної семінарії та учительського інституту, Кременецького ботанічного саду Діонісія Макклклера і Вілібальда Бессера.

Зорею духовності на теренах краю є Почаївська Свято-Успенська Лавра, зведена зодчими світової слави. Тут чудодійна сила Матері Божої, яка з’являлася впродовж століть, боронила від турків і татар, зціляла від ран та недуг.

За рельєфом Кременецький район ділиться на північну частину (Мале Полісся) та південну частину (Холодне Полісся), що лежать у межах Волино-Подільської височини. Мале Полісся, або Кременецький кряж займає 15% площі району й характеризується плоским одноманітним рельєфом, ерозійних процесів не спостерігають. Холодне Полісся охоплює 85% площі району. Тут — складні форми рельєфу, під дією атмосферних опадів, особливо зливових дощів, талих вод, відбуваються ероз. процеси — як площинні, так і глибинні.

Ліси займають понад 12 тис. га: переважно граб, ясен, в’яз, липа, дуб, осика, верба, бук, сосна. Кременецькі гори (бл. 20 тис. га) — північний карниз Волино-Подільської височини. Уцілілі ділянки плато, що мають вигляд з'єднаних між собою окремих підвищень, утворюють вододіл рік.

Ґрунтовий покрив району складний, утворений із різних генетичних груп. Переважають темно-сірі опідзолені (багатогумусні) ґрунти. На Малому Поліссі переважає малогумусові чорнозем на карбонатній основі.

В Кременецькому районі вживаються заходи щодо стабілізації роботи промислових підприємств, нарощування обсягів виробництва і реалізації конкурентоспроможної продукції, розширення асортименту та підвищення її якості.

Сучасний економічний розвиток регіону не може забезпечити всіх його потреб, створює низький економічний та соціальний добробут місцевого населення. Інтереси території вимагають пошуку дієвих засобів для прискорення соціально-економічного розвитку. Одним із таких чинників є створення в регіоні національного природного парку. Орієнтація парку на використання рекреаційних ресурсів території не заперечує доцільності розвитку в окремих його зонах промисловості, сільського, лісового господарства. Вони розширять спектр задоволення соціальних та економічних запитів населення, створять можливість уникнути однобічність в господарському розвитку. Однак розвиток всіх галузей господарства повинен підпорядковуватись статусу національного парку й у крайній мірі відповідати критеріям екологічності.

Територія площею 8321,2 га, зарезервована під створення національного природного парку «Кременецькі гори», згідно з Указом Президента України від 10 березня 1994 року № 79/94 «Про резервування для наступного заповідання цінних природних територій».

3. Демографічний потенціал регіону Населення Кременецького району станом на 01.01.2011 року — 69 442 осіб, для порівняння в 2004 році - 72.2 тис. осіб. національний склад населення: 96,7% — українці, 2,6% — росіяни, 0,3% — поляки. Кількість міського населення становить 29 267 осіб (у райцентрі проживає 21 538 осіб, у м. Почаїв 7878 осіб), сільського — 40 663 осіб, к-сть чоловіків — 33 тис. осіб, жінок — 37 тис. осіб.

Демографічна ситуація характеризується як несприятлива. Так, народжуваність становить 11 ‰, смертність — 16,5 ‰, що свідчить про вимирання населення, темпи якого перевищують середні темпи по області та дорівнюють -5,5 ‰. У сільській місцевості смертність перевищує народжуваність на 7,2 ‰. Показник дитячої смертності є високим і складає 11,5 ‰, що свідчить перш за все про якість надання медичних послуг.

Статево-вікова структура населення відображає негативні процеси, пов’язані зі складною соціально-економічною ситуацією, яка зумовила зниження тривалості життя та посилення міграційних процесів. Частка населення у віці, молодшому за працездатний складає 19,9%, у працездатному — 54,6%, старшому за працездатний — 25,5%. Це свідчить про старіння населення, скорочення частки трудових ресурсів у загальній чисельності населення. У Кременецькому районі структура населення несприятлива. З району постійно виїжджає населення за межі Тернопільської області.

Чисельність економічно-активного населення становить 48 712 осіб, в тому числі працездатного віку 39 905 осіб. Чисельність незайняти громадян працездатного віку 16 200 осіб. Кількість працівників у віці 15−70 років зайнятих економічною діяльністю 9369 осіб. В тому числі у промисловості - 1518 осіб, в сільському господарстві, мисливстві та лісовому господарстві - 980 осіб, у будівництві - 180 осіб. Значна частка зайнятих у сфері послуг (59%).

Значна частина підприємств зорієнтована на переробку сільськогосподарської продукції. У районі виробляється цукор, молокоі хлібопродукти. Також розвивається легка промисловість, металургія, хімічна промисловість. Більша частина підприємств (87%) мають колективну форму власності, також є підприємства державної форми власності.

Наразі основні галузі виробничо-господарського комплексу: машинобудування і металообробна — ВАТ «Кремзвент», ЗАТ «Кременецький завод порошкової металургії»; деревообробна — ВАТ «Кременчанка», держлісгосп; промисловість будівельних матеріалів — ВАТ «Крейдяний завод»; легка промисловість — ВАТ «Фабрика Ватин», ТзОВ «Іква» та ТзОВ «Пластик» (обидвам. Почаїв); харчова — ЗАТ «Кременець-цукор», ЗАТ «Молоко», Кременецький хлібозавод, Кременецький комбінат хлібопродуктів.

4. Господарство регіону Земельні ресурси і землекористування.

Площа сільсько-господарських угідь — 65,962 тис. га або 6,6% угідь області, в тому числі ріллі 50,585 тис. га або 6% ріллі області, 11,788 тис. га — пасовища. Виробники с/г продукції — 45 господарств різної форми власності. Посівні площі сільськогосподарських культур в основному займають озима та яра пшениця, ярий ячмінь, кукурудза на зерно, горох, цукрові буряки, соняшник, ріпак, картопля, овочі, плоди, ягоди.

Сільське господарство.

Виконання «Перспективного плану розвитку галузі рослинництва до 2015 року» буде забезпечено за рахунок введення в обробіток земель, які не оброблялися, впровадження нових технологій вирощування сільськогосподарських культур, покращення культури землеробства, підвищення урожайності сільськогосподарських культур. В результаті у 2015 році валовий збір сільськогосподарських культур досягне рівня 1990 року.

Враховуючи зростання виробництва зернових культур та цукрового буряка, потребує вирішення питання роботи цукрового заводу та комбінату хлібопродуктів. На виконання програми садівництва у районі буде пропагуватися вирощування плодово-ягідних культур сільськогосподарськими підприємствами та фермерськими господарствами.

З метою забезпечення сільського населення робочими місцями необхідно впроваджувати переробку безпосередньо на місцях.

Розроблені невідкладні комплексні заходи, спрямовані на докорінне покращення ситуації. Зокрема заплановано збільшення поголів'я ВРХ у всіх категоріях господарств до 19 750 голів, або 129%, корів до 12 400 голів — 128%, свиней до 19 400 — 120%.

В сільськогосподарських підприємствах поголів'я ВРХ збільшиться до 2200 голів, або в 10 разів, поголів'я корів до 850 голів, або в 7 разів, свиней до 900 голів, або в 22 рази. За рахунок збільшення поголів'я відповідно збільшиться виробництво молока в сільськогосподарських підприємствах до 2120 тон, або у 18 разів, та м’яса — до 350 тон, або у 22 рази.

Виробництво продукції тваринництва всіма категоріями господарств

Виробництво продукції тваринництва господарства населення

Виробництво продукції тваринництва сільськогосподарськими підприємствами

Для реалізації заходів програми необхідно залучити кошти за рахунок надходження інвестицій, державного та місцевого бюджетів, коштів сільськогосподарських підприємств, а саме: по СВЗМП «Крижі" — 4,6 млн. грн., СТОВ «Лідихівське» — 3,8 млн. грн., ПФГ «Едельвейс» — 1,6 млн. грн., ПФГ «Віра» — 1,6 млн. грн., СТОВ «Аграрій» — 4 млн. грн.

Мінерально-сировинні ресурси.

У Кременецькому районі зосереджені найпотужніші в області запаси крейди. Найбільші поклади розміщені у с. Підлісці. Поклади залягають близько до поверхні (10 — 40 м), мають значну товщину, і це дозволяє вести видобуток відкритим способом. Крейда застосовується в комбікормовій промисловості, для вапнування грунтів, виготовлення шкільних олівців. Також є незначні поклади бентонітових глин. Їх можна застосовувати як адсорбційний (поглинаючий) матеріал. Паливні корисні копалини на території району представлені незначними запасами бурого вугілля і торфу. Запаси бурого вугілля невеликі, якість невисока, тому поклади його зараз не розробляються. На найбільших родовищах торфу проводиться його видобуток. Торф використовується, в основному, для удобрення полів. Рудні корисні копалини на території району незначні і промислового значення не мають. Трапляються залізні руди у вигляді окремих конкрецій серед осадових порід на території Кременецького району. Уміст заліза в окремих місцях доволі високий (до 71%), але поклади руд незначні. Також є родовища кварцових та глауконітових пісків, вапняків, глини, каменю. Виявлені окремі скупчення марганцевих руд серед неогенових відкладів. Розвідані запаси родовищ корисних копалин вказують на доцільність організації діяльності підприємств із виробництва будівельних матеріалів, зелених фарб, поживних сумішей.

Водні ресурси.

Через територію Кременеччини протікають річки Іква та Горинь — ріки басейну Прип’яті, які течуть на північний схід. Іква витікає із джерел поблизу с. Чернеця у Кременецькому горбогір'ї, протікає на північ за межі області і впадає у р.Стир. У верхів'ї долина ріки коритоподібна, із крутими схилами. Заплава подекуди заболочена, річище слаборозвинуте.

Горинь належить до числа найдовших правих приток Прип’яті. Вона починається поблизу с. Волиці на півдні Кременецького району і тече на схід через територію Збаразького і Лановецького районів на Хмельниччину. Долина у верхів'ї течії річки вузька, і Горинь має тут високі урвисті береги. Нижче за течією заплава розширюється, береги стають пологими. Деякі вчені припускають, що верхів'я Горині в минулому було притокою Дністра, але внаслідок ерозії його перехопила притока Прип’яті.

Оскільки річки мають незначний нахил русла, повільну течію, тому вони небагаті на енергоресурси. Вони використовуються для розведення риби, водоплавної птиці, водопостачання населених пунктів, тваринницьких ферм, промислових підприємств.

В Кременецькому районі є штучні водойми — ставки. Більшість із них розміщуються у долинах рік Горині, Ікви. Використовуються вони для водопостачання населення, розведення риби і водоплавної птиці, а також для відпочинку людей.

Лісові ресурси.

Загальна площа лісів Кременецького району становить 742 тис.га. У постійному користуванні ДП «Кременецького лісгоспу» 8,3 тис. га. в користуванні Кременецького районного лісогосподарського підприємства «Кремліс» 6.5 тис.га.

Розміщення лісових масивів на території району нерівномірне. Більшість лісів сконцентровано в північній частині району.

В лісовому фонді району переважають насадження хвойних порід сосни звичайної, ялини звичайної, модрини європейської - 46% твердолистяні породи представлені дубом звичайним, ясеном звичайним, грабом звичайним та іншими-36%, мягколистяні -18% вкритої лісом площі.

Частка продукції лісової галузі у валовому продукті району є значною, лісове господарство в економіці краю займає важливе місце. ДП «Кременецький лісгосп» заготовляє від усіх видів рубок понад 45.0 тис. куб. м деревини. В лісах району проводиться заготівля цінної лікарської сировини, дикоростучих плодів і ягід.

Станом на 01 січня 2010 року площа природно — заповідного фонду Кременецького району становить 2.131 тис. га., в тому числі 1 об'єкт загальнодержавного значення займає площу 151 га, 14 об'єктів місцевого значення — 1980 га. Таким чином, природно-заповідний фонд району становить -13.4%. Більшість об'єктів і територій природно-заповідного фонду були створені і підібрані в 70−80-роках минулого сторіччя. Частина із них, очевидно, в силу різних причин, втратила своє функціональне призначення. Назріла потреба в проведенні комплексної інвентаризації і оптимізації мережі об'єктів і територій природно-заповідного фонду району.

Охорона навколишнього середовища Державне управління охорони навколишнього природного середовища в області надіслало до Міністерства охорони навколишнього природного середовища України матеріали про погодження місця розташування земельних ділянок для створення національного природного парку (далі НПП) «Кременецькі гори» на площі 6,95 тис. га.

У межах зарезервованої території є 30 територій та об'єктів природно-заповідного фонду, з яких чотири — загальнодержавного значення, 26 — місцевого. Серед них — філія «Кременецькі гори» природного заповідника «Медобори» площею 1000 га, чотири ботанічних заказники загальною площею 359,0 га, три загальнозоологічних заказники загальною площею 1581,0 га, сім геологічних пам’яток природи загальною площею 31 га, 16 ботанічних пам’яток природи загальною площею 82 га, один ботанічний сад площею 200 га.

Кременецькі гори є одним з унікальних регіонів на території України, що виділяється своєрідністю геологічної будови, рельєфу, рослинного і тваринного світу, мальовничими краєвидами, сприятливим кліматом, що може використовуватися в рекреаційних цілях.

Неповторні природні ландшафти Кременецьких гір зберегли чимало рослин-ендеміків.

Зелений туризм на території проектованих НПП дозволить залучити зовнішні інвестиції у фермерські господарства, сільськогосподарські кооперативи та особисті селянські господарства для створення умов сталого сільськогосподарського виробництва. Регіон відомий як центр паломництва. Свято-Успенську Почаївську лавру та інші храми щорічно відвідують 200 тис. паломників з усього світу. Також у Кременці, Почаєві, Шумську є велика кількість архітектурних пам’яток, музеїв.

Сьогодні, на жаль, інфраструктура для обслуговування туристів та відпочивальників розвинена недостатньо. В регіоні є 7 готелів, 76 закладів харчування. Подальший розвиток рекреаційного комплексу пов’язаний з розширенням інфраструктури готельного комплексу, закладів харчування, спортивно-розважальних та спортивно-оздоровчих баз.

Заходи щодо підвищення рівня суспільної екологічної свідомості6 на 2011;2015 роки:

1. Виконання Програми підтримки проектів громадських екологічних організацій.

2. Участь в утворенні регіональних екологічно-просвітницьких центрів на базі навчальних закладів, неурядових екологічних організацій об'єктів і територій природно-заповідного фонду, підпорядкованих місцевим органам виконавчої влади, екологічних літніх таборів, шкільних екологічних гуртків.

3. Впровадження механізму залучення громадськості до процесу екологічної освіти, освіти для сталого розвитку екологічної просвіти та виховання.

4. Проведення громадського обговорення результатів оцінки ефективності реалізації державної екологічної політики.

5. Проведення навчально-просвітницьких акцій, спрямованих на впровадження моделей невиснажливого господарювання та екологічно дружніх технологій.

Заходи щодо поліпшення екологічної ситуації та підвищення рівня екологічної безпеки:

1. Участь у підготовці та реалізації на підприємствах, наслідком виробничої діяльності яких є найбільш шкідливі викиди в атмосферне повітря, пілотних проектів з моніторингу рівня викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря та впровадження сучасних систем їх очищення.

2. Сприяння розробленню та здійсненню заходів щодо зменшення негативного впливу автомобільного транспорту на довкілля, врахування транспортної складової під час формування та реалізації містобудівної політики (шляхом будівництва транспортних розв’язок, реконструкції автодоріг, створення автоматизованих систем управління транспортними потоками).

3. Проведення наукових досліджень з метою підготовки планів управління басейном річки Дніпро.

4. Участь у підготовці проекту акта щодо внесення змін до державних цільових програм з будівництва (реконструкції) об'єктів та мереж водовідведення, в тому числі систем стічних вод у населених пунктах, заміни аварійних каналізаційних мереж та зношеного обладнання очисних станцій.

5. Виконання робіт з консервації деградованих, малопродуктивних та техногенно забруднених земель, рекультивації порушених земель.

6. Удосконалення методів управління агроландшафтами для відновлення навколишнього природного середовища, підвищення природноресурсного потенціалу території, збереження біологічного та ландшафтного різноманіття з урахуванням необхідності розвитку екологічної мережі.

7. Удосконалення землеустрою і схем планування території на регіональному рівні з метою розроблення регіональних програм сталого землекористування.

8. Оповіщення населення про надзвичайні ситуації природного та техногенного характеру, підвищення ефективності функціонування системами такого оповіщення.

Рекреаційні ресурси.

Рекреаційний комплекс регіону розвивається на основі природнокліматичних ресурсів, пам’яток природи, культури, історії та архітектури. Сприятлива екологічна ситуація обумовлена найвищим потенціалом стійкості до антропогенного навантаження та загалом найнижчим ступенем трансформації ландшафтів в Тернопільській області.

Лікувально-оздоровчі заклади розвиваються з використанням лісових ресурсів. У регіоні можуть лікуватись хворі з бронхо-легеневими і серцево-судинними захворюваннями, так, зараз у Кремінці працює дитячий санаторій. Унікальні природні ландшафти Кременецьких гір можуть привабити відвідувачів рослинами-ендеміками. Тут розташовано один із найстаріших в Україні ботанічний сад, Веселівський державний заказник. Важливим напрямком розвитку рекреаційного комплексу є зміцнення і розширення бази зимових видів спорту. У Кремінці є санна траса, після реконструкції якої заплановано створити центр підготовки збірних України із санного спорту, стрибків з трампліну, лижного двоборства.

5. Соціальний розвиток регіону Реальні доходи і витрати По загальному фонду доходи по власних надходженнях на 01.10.2011 р. становлять 10 628,7 тис. грн., а якщо враховувати дотацію вирівнювання, додаткову дотацію на вирівнювання фінансової забезпеченості місцевих бюджетів, додаткову дотацію з державного бюджету місцевим бюджетам на забезпечення пальним станцій (відділень) екстреної, швидкої та невідкладної медичної допомоги, додаткову дотацію з державного бюджету місцевим бюджетам на забезпечення виплат, пов’язаних із підвищення рівня оплати праці працівників бюджетної справи, кошти, що надходять до районного бюджету з міських, селищних, сільських бюджетів, а також субвенції, то доходи становлять 142 049,3 тис. грн. Видатки державного управління, освіти, охорони здоров’я, соціального захисту, культури і мистецтва, засобів масової інформації, фізичної культури і спорту, транспорту та видатки не віднесені до основних груп становлять 143 383,3 тис. грн.

Залишок коштів на 01.10.2011 р. — 1823,1 тис. грн.

По спеціальному фонду районного бюджету за 9 місяців 2011 року сума доходів становить 1 963,3 тис. грн. Видатки державного управління, освіти, охорони здоров’я, соціального захисту, культури і мистецтва, фізкультури і спорту, будівництва, програм в галузі сільського господарства, лісового господарства, рибальства та мистецтва, охорони і раціонального використання земель, видатки не віднесені до основних груп становлять 2 842,2 тис. грн.

Залишок коштів на 01.10. 2011 р. — 473,5 тис. грн.

Торгівля і ресторанне господарство.

Обсяг роздрібного товарообігу підприємств торгівлі та ресторанного господарства району з червня 2010 року по травень 2011 року склав 129 млн. грн., ріст до відповідного періоду минулого року — 10,4%.

За цей період в районі відкрито 16 закладів торгівлі та 2 заклади громадського харчування. За рахунок нового будівництва відкрито торговий центр в м. Кременець по вул. Медова, 5. Частину приміщення торговою площею 350 кв. м здано в оренду 16 підприємцям. Створено 20 нових робочих місць.

За період з червня 2010 року по травень 2011 року зареєстровано 259 фізичних осіб — підприємців та 29 юридичних осіб, проведено державну реєстрацію припинення 242 фізичних осіб — підприємців та 15 юридичних осіб. В цілому, проведено 1490 реєстраційних дій. Всього в районі зараз зареєстровано 2607 фізичних осіб — підприємців та 354 юридичних особи з ознакою прибутковості (всього — 877 юридичних осіб).

Житлово-комунальне господарство.

Гострою проблемою залишається відсутність в більшості населених пунктів санкціонованих сміттєзвалищ. Не в належному стані централізовані системи водопостачання та водовідведення.

Недостатньо високий рівень розвитку інфраструктури, зокрема дорожнього, вуличного господарства, інформаційних комунікацій стримує економічний розвиток району.

Якість питної води за окремими фізико — хімічними показниками частково не відповідає вимогам чинних стандартів.

Етапи реформи:

— до кінця 2011 року передати функції регулятора тарифів на житлово-комунальні послуги на центральний рівень, привести тарифи до економічно обґрунтованого рівня.

— до кінця 2012 року — створення ринку житлово-комунальних послуг. (Збільшити кількість ОСББ, розвиток приватних ЖЕКів і управлінських компаній), залучення приватних компаній через механізм державно-приватного партнерства для надання послуг ЖКГ і модернізації інфраструктури до кінця 2014 року — технічне переобладнання й підвищення ресурсу й енергоефективності ЖКГ, впровадження ОСББ на обов’язкові основі.

Колективні, громадські та особисті послуги.

У районі нараховується 16 фермерських господарств, які мають у своєму підпорядкуванні 1010 га землі. Район виділяється виробництвом цукру, молочних продуктів, плодоовочевих консервів. Тут працюють: тютюновий, цукровий, цегельний заводи, маслосирзавод; фабрики: меблева, «Ватин» і «Райдуга» (Кременець); «Іква» та «Пластик» (Почаїв); комбінат хлібопродуктів.

Населення району обслуговує понад 180 лікарів усіх спеціальностей, середній медичний персонал нараховує понад 500 осіб.

До послуг населення Кременецького району 49 клубів (у т.ч. 47 у сільській місцевості); 7 кінотеатрів (у т.ч. 5 у сільській місцевості); Кременецький краєзнавчий музей.

Проведено капітальний ремонт ліній зв’язку — 26,4 км., з них 8,5 км в сільській місцевості. Розширено телефонну мережу на 15 номерів в м. Почаїв. Проведено модернізацію трьох радіотрансляційних вузлів в сільській місцевості. Прийнято програму відновлення повідкового радіомовлення в районі та розвитку поштового зв’язку.

Транспортне обслуговування населення.

В районі охоплено автобусним сполученням 99% населених пунктів. Відкрито два нових автобусних маршрути, поновлено два автобусних маршрутів. Оновлено автобусний парк перевізників новими автобусами на 30%.

Обсяг пасажирських перевезень по Кременецькому району всього за 2010 рік склав 4,5 млн. пасажирів, що на 14,8% менше ніж за січень — грудень 2009 року. Обсяг вантажних перевезень по району становить 51 тис. тонн. вантажів, що на 27,5% більше в порівнянні з попереднім роком.

В районі зареєстровано 162 приватних перевізників — підприємців фізичних осіб, які закривають сектор міських та міжміських перевезень. Це на 11 підприємців більше ніж у попередньому році.

Освіта.

Пріоритетними напрямами діяльності освітньої галузі району у 2010;2011 роках було створення належних умов для забезпечення конституційного права громадян для здобуття повної загальної середньої освіти, підвищення якості освіти шляхом впровадження в навчально-виховний процес нових інтерактивних, інформаційних технологій.

У 2010;2011 роках повністю збережено мережу загальноосвітніх і позашкільних закладів освіти, розширено мережу дошкільних навчальних закладів. Зокрема, у жовтні 2010 року відновлено роботу дошкільного навчального закладу с. Розтоки. У 2011 році відновлено роботу ще однієї дошкільної групи в дошкільному навчальному закладі № 2 м. Кременця «Золотий ключик».

В даний час проводяться ремонтні роботи по відновленню дошкільний навчальний заклад у с. Крижі, Лосятин, Шпиколоси, Дунаїв.

На утримання закладів освіти району в 2010 році спрямовано асигнувань на 22,8 відсотків більше, ніж в 2009 році. Це дало можливість значно покращити матеріальну базу навчальних закладів. Для розширення мережі дошкільних закладів в минулому році на капітальний ремонт приміщень Колосівською, Лопушненською, Млинівецькою та Розтоцькою сільськими радами використано 246,9 тис. грн., з бюджету розвитку на виготовлення проектно-кошторисної документації та будівельні роботи профінансовано 391,5 тис. грн.

В 2011 році для фінансування закладів освіти з місцевих бюджетів передбачено 73,8 млн. грн., в тому числі для облаштування приміщень під дитячі садки — 812,8 тис. грн. З бюджету розвитку на розширення мережі дошкільних закладів заплановано використати 200,6 тис. грн.

Охорона здоров’я та соціальна допомога.

В 2011 році проведено реорганізації Ридомильської дільничної лікарні в Ридомильську амбулаторію загальної практики сімейної медицини з денним стаціонаром на 10 ліжок та утворенням геріатричного відділення.

Розпочато перепроектування довгобуду корпусів центральної районної комунальної лікарні.

Проведено підготовчі роботи щодо створення гемодіалізного відділення ЦРКЛ. На базі Новоолексинецького ФАПу створено амбулаторію сімейної медицини.

Починаючи з червня 2010 року та по даний час прийнято 10 514 жителів району з питань соціального захисту.

Зокрема за 2010 рік призначено та виплачено видів допомог на суму 56 195,5 тис.грн. за січень — травень 2011р. на суму 26 680,6 тис.грн.

На обліку в управлінні перебуває 20 325 осіб, яким відповідно до чинного законодавства у 2010 році надано пільг на суму 5590,5 тис.грн., за 5 місяців 2011 р на суму 3477,0 тис. грн.

Пільгове перевезення населення у 2010 році здійснювало чотири перевізники, а починаючи з березня 2011 року проведено укладання нових угод згідно яких в пільгових перевезеннях задіяно 14 перевізників.

Проведено санаторно — курортне оздоровлення осіб, які постраждали внаслідок аварії на ЧАЕС в кількості 15 осіб, з них 11дітей. Також оздоровлено 19 інвалідів війни, 10 учасників війни, 14 інвалідів загального захворювання, 8 — учасників бойових дій.

Культура та відпочинок.

Відновлено діяльність централізованої бібліотечної системи, продовжено ремонт районного будинку культури, придбано мультимедійне обладнання, прийнята програма поповнення бібліотечних фондів.

Стратегічні завдання:

— здійснення технічного переоснащення та реорганізація (перепрофілювання) клубних установ району;

— інформатизація культурно-мистецької сфери;

— забезпечення фінансування витрат на організацію музеїв та оновлення і поповнення бібліотечних фондів;

— фінансування видатків на збереження культурної та архітектурної спадщини;

— паспортизація пам’яток історії і культури місцевого значення;

— активізація роботи з талановитою творчою молоддю.

Туризм, рекреаційна діяльність.

Перешкодами на шляху до перетворення туристичної сфери району у сучасну галузь економіки є: недостатній розвиток туристичної інфраструктури, зокрема, нестача закладів розміщення туристів різних стандартів (готелів, мотелів, хостелів, кемпінгів), відсутність індустрії відпочинку та розваг, не облаштовані місця короткочасного відпочинку туристів, незадовільний стан доріг, відсутність під'їздів до багатьох популярних туристичних об'єктів, зокрема до Замкової гори, незадовільний стан більшості пам’яток культурної спадщини, не розроблені дієві програми їх збереження та пристосування для потреб туристів, недостатня забезпеченість туристичної галузі висококваліфікованими спеціалістами. Вкрай недостатньо використовується потенціал розвитку туризму в сільській місцевості як одного із чинників зменшення безробіття у селах.

Програмою передбачається здійснення комплексу заходів щодо удосконалення системи управління туристичною галуззю, зміцнення її матеріальної бази, створення умов для реалізації інвестиційних проектів, розвитку сільського зеленого туризму, підвищення якості та розширення асортименту туристичних послуг.

Архітектурний ансамбль міста складається з багатьох пам’яток. Серед найцікавіших — славнозвісний єзуїтський колегіум. У центральній частині міста знаходиться ще один комплекс — колишній Василіанський монастир ХVІІ ст. Першопочатково тут було засновано Богоявленське братство, а згодом монастир і друкарня, звідки в світ вийшло кілька книжок, серед яких і «Кременецька граматика». На території Кременеччини нараховується 72 пам’ятки архітектури, з них 7 — національного значення, що й спричинило до створення Кременецько-Почаївського державного історико-архітектурного заповідника. При заповіднику діє екскурсійно-туристичний відділ, який пропонує кваліфіковані екскурсійні послуги.

6. Прогнози розвитку регіону Темпи, пропорції і структура економіки.

Ключовими проблемами, що потребують поетапного розв’язання на даному етапі є наступні:

— низька конкурентоспроможність району;

— низька інвестиційна привабливість територій та інноваційна активність в них;

— неефективне використання наявних природних ресурсів;

— недостатній рівень життя переважної частини населення.

Першочерговим завданням найближчих років е доведення валового внутрішнього продукту району до рівня 1990 року, тобто на кінець 2015 року ВВП по району повинен становити 2,5 млрд. грн., або зрости у 8.2 рази в порівнянні з 2010 роком. Такого показника можно досягнути за рахунок приросту обсягів виробництва валової продукції сільського господарства, росту промислового виробництва, лісового господарства, зростання обороту роздрібної торгівлі та інших галузей економіки району.

Значного збільшення обсягів промислового виробництва можна досягти за рахунок відновлення діяльності ЗАТ «Кременецьцукор», що дасть змогу збільшити виробництво промислової продукції на 215 млн. грн. щороку, а за п’ять років буде вироблено продукції на 1449 млн. грн. Для відновлення роботи цукрового заводу необхідно провести ряд ремонтних робіт. За попередніми розрахунками на проведення даних робіт, потрібні кошти в сумі 500 млн. грн (в діючих цінах). При введені цукрового заводу в експлуатацію у 2011 році, обсяг промислового виробництва до кінця 2015 року буде становити 1549 млн.грн., буде створено 500 нових робочих місць, до всіх рівнів бюджету щороку надійде платежів в сумі 66 млн. грн., за п’ять років поступить коштів в сумі 412 млн. грн.

Потрібно провести реконструкцію Шпиколоського цегельного заводу, провести технічне переоснащення, впровадити сучасні технології. Вартість таких робіт буде становити близько 300 млн.грн. При річному обсязі виробництва 20 млн. шт. цегли повнотілої М 100., це в рік 21 млн. товарної продукції (в діючих цінах), за п’ять років — 105 млн. грн. До бюджетів всіх рівнів надійде платежів в сумі 6 млн. грн., за п’ять років — 30 млн. грн. Буде створено в районі 50 нових робочих місць.

Доцільно відновити в районі роботу плодоовочевого консервно-сушильного заводу: організувати сушіння фруктів, обладнати цехи варіння повидла, варення, сиропів, квашення овочів. На базі цього заводу можна організувати виробництво овочевих консервів: зелений горошок, солодка кукурудза, квасоля, гриби, огірки, кабачки, тощо.

На базі Держлісгоспу можна налагодити виробництво пілетів, які є екологічно чистим паливом і коштуватимуть дешевше за газ та вугілля.

Для налагодження виробництва котлів на альтернативному виді палива на незадіяних виробничих площах ВАТ «Завод порошкової металургії» необхідні кошти в сумі 37 млн.грн. Це дозволить збільшити обсяги промислового вирбництва в районі на 24 млн.грн. в рік, а до 2015 року на 120 млн.грн. До зведеного бюджету поступить додатково за цей період понад 30 млн.грн. Таке виробництво дозволить створити 40 робочих місць.

Реалізація Стратегії забезпечить зменшення безробіття й підвищення рівня зайнятості населення, збільшення доходів населення і його купівельної спроможності, що, своєю чергою, призведе до підвищення рівня життя та стандартів проживання, збільшення надходжень до місцевих бюджетів і спроможності фінансувати місцеві соціальні програми, поліпшення умов особистого розвитку, що стимулюватиме людей жити й працювати у районі, а не емігрувати за кордон, зменшення соціальної напруги в суспільстві й збільшення довіри громади до регіональних і місцевих органів влади.

Характеристика основних показників і прогноз розвитку промисловості.

Найслабшим місцем економіки району є структурна розбалансованість промислового комплексу. Застаріла і вузькоспеціалізована економічна база району не відповідає сучасним вимогам ринкової економіки і не використовує весь наявний потенціал. Господарська діяльність району сьогодні базується на харчовій та переробній галузях промисловості. Окремі підприємства виробляють низькотехнологічну продукцію, зокрема ТОВ «Почаївська фабрика «Іква», ВАТ «Завод порошкової металургії», ТОВ «Дослідний спеціалізований завод».

Значна частина основних фондів промисловості фізично зношена і морально застаріла. Рівень інноваційної діяльності є дуже низьким. Недостатньо використовується мінерально — ресурсна база району.

На сьогоднішній день із розвіданих родовищ твердих корисних копалин не виготовлені відповідні документи на видобуток на території Дунаївської сільської ради, урочище Вольська на території м. Почаєва, урочище Дубина Білокриницької сільської ради, через що кошти до бюджетів не поступають.

Добувна промисловість. Основна мета ефективно та раціонально використовувати природні ресурси.

В Кременецькому районі видобувають відкритим способом крейду, оскільки вона залягає близько до поверхні (10−40 м). Найбільше родовище в с. Підлісці. Видобутком крейди займається ВАТ «Крейдяний завод». Крейда застосовується в комбікормовій промисловості, для вапнування грунтів, виготовлення шкільних олівців.

Обробна промисловість.

Харчова промисловість і перероблення сільськогосподарської продукції

Основні завдання на 2011 рік: організувати роботу із укладання прямих договорів на поставку продуктів харчування, у тому числі картоплі та овочів, між місцевими виробниками та підприємствами торгівлі, стимулювати фірмову торгівлю та проведення сільськогосподарських ярмарок у районному та обласному центрах.

Обсяги промислового виробництва в харчовій промисловості становили 129 169,0 тис. грн. станом на 2010 рік. Обсяг виробництва продукції по підприємствах: ПП «Бекерай» — 5105,7 тис. грн., ПП «Почаївський хлібзавод» — 3123,6 тис. грн., ТОВ «Кременецьке Молоко» — 120 697,0 тис.грн.

Легка промисловість.

Обсяги промислового виробництва в легкій промисловості становили 2538,9 тис. грн. В легкій промисловості працюють такі підприємства як: ВАТ «Фабрика Ватин», ТзОВ «Іква» та ТзОВ «Пластик» (обидвам. Почаїв). Обсяги виробництва продукції легкої промисловості становлять: ТОВ «Фабрика Ватин» — 2361,2 тис. грн., ТОВ «Почаївська фабрика «Іква» — 177,7 тис. грн., ТОВ «КП Почаївська фабрика «Пластик» — 14 170 тис. грн.

Деревообробна промисловість.

Обсяги промислового виробництва в деревообробній промисловості становили 1307,7 тис. грн. В деревообробній промисловості працюють: ТОВ «Піраміда», ТОВ «В-4», держлісгосп. Обсяги виробництва продукції деревообробної промисловості становлять: ТОВ «Піраміда» — 917,3 тис. грн, ТОВ «В- 4» — 390,4 тис. грн.

Металургія та оброблення металу.

Обсяги промислового виробництва в металургії та обробленні металу становили 283,5тис. грн. В деревообробній промисловості працюють: ТОВ «Дослідний спеціаліз. завод», ВАТ «Завод порошкової металургії». Обсяги виробництва продукції деревообробної промисловості становлять: ТОВ «Дослідний спеціаліз. завод» — 183,4 тис. грн, ВАТ «Завод порошкової металургії» — 100,1 тис. грн.

Виробництво і розподілення електроенергії, газу та води.

кременецький регіон господарство Заходи з енергозбереження

Будівельний комплекс.

Основним засобами відновлення будівельної галузі району має стати активізація житлового будівництва, створення сприятливого інвестиційного клімату, спрощення дозвільних процедур у будівництві.

З метою зниження вартості житла, забезпечення його доступності для ширших верств населення, необхідно вирішити на державному рівні наступні питання:

— звільнити від сплати податку на додану вартість будівництво житла, в першу чергу такого, що будується за бюджетні кошти;

— звільнити замовників, що будують житло, від пайової участі у розвитку інженерно-транспортної і соціальної інфраструктури населених пунктів, а також придбання земельних ділянок для будівництва на конкурсній основі;

— запровадити систему цільового продажу будівельних матеріалів, що використовуються на будівництво житла, без податку на додану вартість або повернення податку після представлення забудівником документів, що підтверджують використання будматеріалів для житлового будівництва;

— удосконалити і спростити процедуру надання необхідних дозволів на будівництво житлових будинків, а також порядок надання земельних ділянок для будівництва житла.

— на території Кременецького району діють чотири підприємства, які мають ліцензію на виконання будівельних робіт в тому числі - генеральний підрядник у будівництві: ТзОВ «Куличівка», ТзОВ «Обрій ЛТД», ПП «Будсервіс», ГБД ВАТ «Тернопільбуд».

— удосконалити процедуру проведення тендерів максимально враховуючи можливості місцевих будівельних фірм.

— відновити незавершене будівництво.

— заключити та поновити охоронні договори на пам’ятки архітектури, провести першочергові роботи по збереженню та відновленню пам’яток.

Транспорт і зв’язок. Обсяг пасажирських перевезень по Кременецькому району всього за 2010 рік склав 4,5 млн. пасажирів, що на 14,8% менше ніж за січень — грудень 2009 року. Обсяг вантажних перевезень по району становить 51 тис. тонн. вантажів, що на 27,5% більше в порівнянні з попереднім роком.

В районі зареєстровано 162 приватних перевізників — підприємців фізичних осіб, які закривають сектор міських та міжміських перевезень. Це на 11 підприємців більше ніж у попередньому році.

Кількість домашніх телефонних апаратів в розрахунку на 100 сімей у 2010 році - 46 штук.

Ринкова інфраструктура.

Запровадження енергозберігаючих технологій: міська рада спільно з комунальними підприємствами впроваджують ряд заходів з метою підвищення енергоефективності, енергоощадності та альтернативної енергетики, забезпечують її промоцію та впровадження

— Заміна насосного обладнання артсвердловин міста

— Встановлення напірно-регулюючої споруди на артсвердловину по вул. Ясна

— Встановлення частотних перетворювачів на насосній станції потік Ірва та артсвердловина Ясна

— Встановлення запірної арматури на магістральному водопроводі м. Кременець

— Проведення утеплення підвальних приміщень

— Проведення планового ремонту запірної арматури внутрішньобудинкових систем водопостачання Створення інформаційної бази даних (тарифи на комунальні послуги): міська рада спільно з Кременецьким відділенням ВАТ «Ощадний банк України» забезпечує створення сучасної інформаційної системи з усією необхідною інформацією про вартість комунальних послуг, що дасть можливість спростити процедуру оплати комунальних послуг.

— Кременецькому відділенню ВАТ «Ощадний банк України» провести збір даних та внести необхідну інформацію в електронну базу даних

— Кременецькому відділенню ВАТ «Ощадний банк України» забезпечити централізовану оплату комунальних послуг за принципом «Єдина розрахункова книжка»

— Перегляд штатної структури та реформування комунальних підприємств

— Виділення коштів на співфінансування при наявності коштів на спеціальному фонді

— Провести аудит доріг на предмет потреб в коштах для здійснення ремонтних робіт В галузі освіти протягом 2007;2010 років в першу чергу необхідно довести до завершення роботи по об'єктах, які вже розпочалися, а саме: добудова Жолобівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів, будівництво Кушлинської ЗОШ І-ІІІ ступенів. Перевести котельні Розтоцької, Білокриницької, Раславської загальноосвітніх шкіл на альтернативні види палива та на електроопалення котельню В. Горянської ЗОШ І-ІІ ступенів Необхідно вдосконалити організацію літнього оздоровлення дітей з метою забезпечення відпочинку за межами навчальних закладів.

В галузі медицини необхідно завершити будівництво Кременецької центральної районної комунальної лікарні або вирішити питання про доцільність перепрофілювання даного об'єкту, добудувати амбулаторію в с. Будки. Подальшу увагу необхідно приділити питанню підвищення якості наданих медичних послуг шляхом зміцнення матеріально — технічної бази та кадрового забезпечення медичних установ.

Розв’язання зазначених вище галузевих проблем дозволить значно поліпшити стан соціально-економічного розвитку району, рівень життя та добробуту населення, його майбутнє.

Стратегічні заходи у сфері охорони здоров’я:

— забезпечення населених пунктів району каретами «швидкої допомоги»;

— оснащення медичних установ сучасним діагностичним та лікувальним обладнанням, покращення інформаційно-аналітичного та комп’ютерного забезпечення;

— підвищення рівня спеціалізованої медичної допомоги та запровадження нових медичних технологій;

— реалізація комплексу заходів щодо зниження рівня інфекційних захворювань, особливо ВІЛ/СНІД та туберкульозу, забезпечення хворих на цукровий діабет, туберкульоз, СНІД та злоякісні пухлини необхідними препаратами за рахунок централізації бюджетних видатків.

Інвестиційна діяльність.

Наш район є недостатньо привабливим для інвесторів, оскільки відсутня можливість швидкого обороту капіталів. Відсутні основні бюджетоутворюючі галузі економіки. Основними галузями господарського комплексу є сільське господарство та харчова промисловість, які дають основну частку валового продукту.

На розвиток економіки району за рахунок усіх джерел фінансування протягом 2010 року спрямовано 70 млн.грн. капітальних інвестицій. Це становить 0,8% загальнообласного обсягу. Переважна частка з них — 95,7% (67 млн.грн.) складали інвестиції в основний капітал, у капітальне будівництво та придбання машин та обладнання.

Загальна сума інвестицій в промисловість за рахунок всіх джерел фінансування у 2010 році становила 5,2 млн.грн., у сільське господарство — 11 млн.грн., це ТОВ «Біо-лан» — 2,6 млн.грн., ТОВ «Аграрій» — 338 тис.грн., ТОВ «Агро СВС» — 361 тис.грн., ТОВ «Анро-Експрес-Сервіс» — 6,9 млн.грн. Серед промислових підприємств залучали інвестиції ПП «Бекерай», ПП «Почаївський хлібозавод».

Основним джерелом інвестицій в основний капітал залишаються кошти витрачені населенням на будівництво індивідуального житла — 34,5 млн. грн., що складає 51,5% від загального обсягу інвестицій в основний капітал.

За підсумками 2010 року обсяг прямих іноземних інвестицій, по наростаючому підсумку — всього становив 323,3 тис. дол. США. Зовнішньоторгівельний оборот склав 1700 тис. дол. США. Обсяг експорту товарів по району за січень — грудень 2010 року склав 1080 тис.дол.США і становить 1.6% у загальному обсязі експорту по області, а обсяг імпорту 620 тис.дол.США і становить 0,7% у загальному обсязі імпорту області. Сальдо обсягів експорту-імпорту товарів по району становить 460 тис.дол. США.

Висновок Отже, першочерговим завданням найближчих років е доведення валового внутрішнього продукту району до рівня 1990 року, тобто на кінець 2015 року ВВП по району повинен становити 2,5 млрд. грн., або зрости у 8.2 рази в порівнянні з 2010 роком. Такого показника можно досягнути за рахунок приросту обсягів виробництва валової продукції сільського господарства, росту промислового виробництва, лісового господарства, зростання обороту роздрібної торгівлі та інших галузей економіки району.

Значного збільшення обсягів промислового виробництва можна досягти за рахунок відновлення діяльності ЗАТ «Кременецьцукор», що дасть змогу збільшити виробництво промислової продукції на 215 млн. грн. щороку, а за п’ять років буде вироблено продукції на 1449 млн. грн. Для відновлення роботи цукрового заводу необхідно провести ряд ремонтних робіт. За попередніми розрахунками на проведення даних робіт, потрібні кошти в сумі 500 млн. грн (в діючих цінах). При введені цукрового заводу в експлуатацію у 2011 році, обсяг промислового виробництва до кінця 2015 року буде становити 1549 млн.грн., буде створено 500 нових робочих місць, до всіх рівнів бюджету щороку надійде платежів в сумі 66 млн. грн., за п’ять років поступить коштів в сумі 412 млн. грн.