Діагностика та терапія собак з піометрою в умовах ветеринарної клініки «Лідер» (м. Харків)

Міністерство аграрної політики України

Харківська державна зооветеринарна академія

Факультет ветеринарної медицини

Спеціальність 7.130 501 — «Ветеринарна медицина»

Дипломна робота на тему

Діагностика та терапія собак з піометрою в умовах Ветеринарної клініки «Лідер» (м. Харків)

Студентка VІ курсу, 5 групи Ю.А. Бичкова

Керівник: докт. біол. наук, професор

В.П. КОШЕВОЙ

Харків — 2011

Зміст

• Реферат
• 1. Вступ
• 2. Огляд літератури
• 2.1 Етіологія та патогенез
• 2.2 Симптоми
• 2.3 Патолого-анатомічні зміни у матці при піометрі
• 2.4 Діагноз
• 2.4.1 Диференційний діагноз
• 2.5 Прогноз
• 2.6 Лікування
• 2.6.1 Консервативний спосіб
• 2.6.2 Оперативний спосіб
• 2.7 Висновок з огляду літератури
• 3. Власні дослідження
• 3.1 Матеріал та методи досліджень
• 3.2 Характеристика місця виконання роботи
• 3.3 Охорона праці і довкілля
• 3.3.1 Ветеринарна санітарія
• 3.3.2 Протипожежні заходи
• 3.4 Результати власних досліджень
• 3.4.1 Визначення динаміки та структури поширеності піометри сук-пацієнтів приватної клініки ветеринарної медицини «Лідер» м Харків
• 3.4.2 Встановлення вікової та сезонної залежності піометри серед сук-пацієнтів приватної клініки ветеринарної медицини «Лідер»
• 3.4.3 Вивчення породної схильності до піометри у сук-пацієнтів приватної клініки ветеринарної медицини «Лідер» м. Харків
• 3.4.4 Анамнез та клінічні симптоми у досліджених собак при ірометрі в умовах приватної клініки ветеринарної медицини «Лідер».
• 3.4.5 Використання методу УЗД при діагностиці та диференційній діагностиці піометри сук в умовах приватної клініки ветеринарної медицини «Лідер»
• 3.4.6 Дослідження проб крові собак при діагностиці у них пірометри в умовах приватної ветеринарної клініки «Лідер»
• 3.4.7 Дослідження проб сечі у собак з піометрою
• 3.5 Терапевтична ефективність лікування піометри сук в умовах приватної клініки ветеринарної медицини «Лідер»
• 3.6 Економічна ефективність ветеринарних заходів
• 3.7 Обговорення результатів власних досліджень
• 4.1 Висновки
• 4.2 Пропозиції
• 5. Список літератури
• 6. Додатки
• Реферат
• Дипломна робота «Діагностика та терапія собак з піометрою в умовах приватної ветеринарної клініки «Лідер» викладена на 51 сторінках друкованого тексту, ілюстрована 7 таблицями, 6 рисунками та фото у додатках. У списку літератури нараховується 41 першоджерело.

Мета роботи полягала у визначенні основних причин виникнення пірометри у собак та розробки методів діагностики та терапії .

В роботі представлені результати динаміки та структури поширеності піометри серед собак, а також вікової, сезонної залежності та породної схильності до піометри.

Для постановки діагнозу проводили дослідження сук-пацієнтів за такими методами: загальне дослідження, ультразвукове дослідження, дослідження проб крові та сечі.

Проведено порівняльну характеристику консервативного та оперативного способів лікування собак з піометрою, а також визначення їх терапевтичної та економічної ефективності.

1. Вступ

Тисячі років поряд з нами живе собака — вірний друг і помічник людини. Вона охороняє стада овець і корів, розшукує злочинців, виявляє наркотики, допомагає мисливцям висліджувати та підстрелювати дичину, оберігає державний кордон, служить біологам і космонавтам, грає з дітьми, водить вулицями людей, що втратили зір, — всього не перерахуєш. Добре відома величина матеріального внеску собак в економіку людства. Так, скажімо, в народному господарстві задіяна значна кількість службових, мисливських і пастухових собак, що дає економічний ефект. Сюди ж відноситься супроводження і охорона матеріальних цінностей, державного кордону, розшук та затримка злочинців. Собаки допомагали освоювати космос, здавна служили науці та багато іншого.

Людина ретельно вивчила цю тварину і створила цілу науку «кінологію», що вивчає собаку в різних її аспектах і є самостійною галуззю тваринництва. Одним із складових є розділ, що вивчає питання фізіології та патології репродуктивної функції собак. Тут маються певні специфічні особливості, але є й спільні з с.-г. тваринами проблеми.

Так, скажімо, акушерсько-гінекологічна патологія у собак також призводить до великих збитків, які можливо порівняти хіба що з інфекційними захворюваннями. Однак, якщо у відношенні заразних захворювань досягнуто суттєвих результатів (існують затверджені інструкції, вакцини, законодавство), то при багатьох акушерсько-гінекологічних патологіях ефективними є лише оперативні методи, результатом яких часто є втрата твариною здатності до відтворення потомства.

В основі ефективної роботи з відтворення лежать глибокі знання фізіології та патології розмноження, вміння встановити причину порушення плодовитості та зниження життєздатності приплоду, визначити шляхи їх ліквідування.

Собаки, відрізняючись особливостями будови статевих органів та фізіологією розмноження, потребує застосування в акушерській та гінекологічній практиці відповідних прийомів та методів діагностики, лікування, профілактиці захворювань, стимуляції статевої функції та інше [3, 12, 14].

Мета роботи полягала у визначенні основних причин виникнення піометри у собак та розробки методів діагностики та терапії.

Для досягнення поставленої мети необхідно було вирішити наступні задачі

1. Визначення динаміки та структури поширеності пірометри серед сук зони обслуговування приватної клініки ветеринарної медицини «Лідер» м. Харків.

2. Встановлення вікової, сезонної та породної залежності прояву піометри серед сук-пацієнтів приватної клініки ветеринарної медицини «Лідер» м. Харків.

3. Ефективність використання методу УЗД при діагностиці піометри сук в умовах приватної клініки ветеринарної медицини «Лідер» м. Харків.

4. Розрахунок терапевтичної та економічної ефективності методів лікування піометри сук в умовах приватної клініки ветеринарної медицини «Лідер» м. Харків.

2. Огляд літератури

У сук зустрічаються ті ж акушерсько-гінекологічні патології, що й у самок с.-г. тварин, однак найчастіше це піометра [5, 32].

Ендометрит, який супроводжується переповненням матки гноєм, називають піометрою або піометритом (рyometritіs) (pyo — гній, metra — матка). Піометра — одне з найпоширеніших захворювань сук, яке перебігає у вигляді залозисто-кистозної гіперплазії ендометрія разом з гнійним ендометритом.

На піометру хворіють 6−7% тварин і найбільш важкий клінічний перебіг, патофізіологічні і патоморфологічні зміни в організмі спостерігаються саме у сук, а також кішок [17, 22]. Плодючість тварин, які довго хворіли на піометру, зазвичай не відновлюється і часто серед хворих тварин трапляються летальні випадки [4, 6, 31]. За даними М. М. Омельяненка серед незаразних захворювань собак на піометру припадає 13,8%. За останні роки спостерігається тенденція до поширення патології до 33,3% [37]

З патолого-анатомічної точки зору зміни у матці сук можна розділити на три основні групи: піометра (= скупчування гною в матці), хронічний ендометрит (= гнійний ендометрит без накопичення секрету у матці) і залозисто-кістозна гіперплазія ендометрію (= кістозна звироднілість маткових залоз). Етіологія і патогенез цих змін вивчені недостатньо. На підставі експериментальних досліджень і клінічних спостережень можна зробити висновок про різноманіття причин виникнення піометри і ендометриту. Порівняння анамнезу і змін у матці дозволяє зробити висновок, що етіологічно всі клінічні випадки можна розділити на дві групи: суки з нормальним статевим циклом («типова піометра») і суки з ендокринними порушеннями (хронічний ендометрит або залозисто-кістозна гіперплазія ендометрію).

2.1 Етіологія та патогенез

Фізіологічні механізми, що відповідають за розвиток піометри, тісно пов’язані з нормальними змінами, що відбуваються під час репродуктивного циклу. Це захворювання виникає у зв’язку з порушенням гормональної функції яєчників при збільшенні виділення прогестерону у зв’язку із затримкою розсмоктування жовтого тіла [7]

Підвищення рівня прогестерону викликає закриття матки і одночасно зменшує стійкість ендометрію до бактерійних інфекцій. Тобто, піометра викликається первинними інфекційними процесами. Бактерії піднімаються через відкриту шийку у матку і викликають запалення. Зазвичай джерелом бактеріального зараження є власна бактеріальна флора піхви. Кількість бактерій у матці збільшується, і виникає ендометрит з гіперсекрецією маткових залоз. Поступово матка наповнюється гнійним секретом. Накопичення гнійних мас у матці може бути таке велике, що стінки органів не витримують внутрішнього тиску та рвуться. Це призводить до перитоніту. Токсини з вмісту матки всмоктуються, і це приводить до токсемії. Гостра фаза запалення протікає клінічно непомітно, фаза токсемії може виявлятися різним чином. При аналізі вмісту матки собак, що страждають на піометрит, виявляються переважно неспецифічні бактерії (кишкова паличка, стафілококи, клебсієли, пастерели та ін.).

Іноді для пригнічення циклів еструсу самицям дають препарати прогестерону. Підвищення рівня прогестерону у крові внаслідок прийому цих препаратів несе за собою великий ризик розвитку кістозної гіперплазії ендометрію. Якщо це відбувається, то подальший розвиток піометри дуже ймовірний. Можливим варіантом розвитку піометри є порушення пропускної здатності шийки матки (повне закриття або звуження її просвіту) внаслідок набряку слизової оболонки або розросту сполучної тканини, рідше при сильній атонії матки. 38].

В окремих випадках піометра може розвиватися як ускладнення при перериванні вагітності у стадії нідації за допомогою естрогену (особливо при початку лікування пізніше 15 дня тічки) або після зрушення тічки за допомогою гестагенів подовженої дії. Після довгострокового пригнічення статевої функції за допомогою гестагенів у сук частіше спостерігається мукометра (= накопичення у матці бактеріологічно стерильного слизу).

2.2 Симптоми

Так звана типова піометра проявляється у собак приблизно через 4−8 тижнів після останньої тічки, що не закінчилась заплідненням.

Через черевну стінку у сук можна пальпувати матку у залежності від ступеню її наповнення.

При слабкому наповненні досить легко знайти збільшення у декілька разів рогів матки, вони часто мають потовщення стінки, вузлуваті чи ампулоподібні розширення або ж бувають рівномірно збільшені. Значно складніше виявити сильнонаповнену матку з потоншеними стінками. Іноді за матку приймають переповнений сечовий міхур. Слід мати на увазі, що у деяких випадках уражається тільки один ріг матки або навіть ділянка рогу. 10].

Нерідко у сук зустрічається не зовсім типова, так звана інволюційна форма піометри. Вона спостерігається частіше за все через 9−10 тижнів після останньої тічки, що приблизно співпадає зі строком щінності, коли в яєчниках відбувається зворотний розвиток (інволюція) жовтих тіл. У цьому випадку при зниженні рівню прогестерону тонус матки може підвищитись, що призведе до відкриття каналу її шийки і виділення гнійного вмісту назовні. Гнійні виділення, частіше вершкоподібні, жовтого, жовто-зеленого або коричневого кольору, спостерігаються не постійно. Часто вони тривають протягом кількох днів, потім припиняються, а через декілька днів або тижнів з’являються знову. У відповідності з цим загальний стан тварини то погіршується, то покращується. Через черевну стінку пальпується помірно збільшена матка (у сук до товщини двох-трьох пальців), більш чи менш наповнена гноєм.

Нормальний стан тварини при піометрі зазвичай порушується, адже йде інтоксикація організму. У тварин спостерігається загальна слабкість, зменшується, а потім зникає апетит. Самка часто й багато п'є воду, з’являється блювота, поліурія при нетриманні сечі. Волосяний покрив не блискучий, скуйовджений, температура тіла частіше у нормі, або часом підіймається. Деякі з названих ознак можуть бути виражені сильніше, інші слабше або зовсім відсутні.

Поліурію відмічають приблизно у 50% собак з піометрою. Причина цих ниркових симптомів поки що недостатньо з’ясована. До ймовірних причин відносять азотемію, що розвивається внаслідок зневоднення або шоку, гломерулопатія, що викликана імунокомплексами, вплив ендотоксинів на функцію ниркових канальців (нецукровий нирковий діабет); не виключається сукупний вплив цих факторів.

Часто спорожнення матки відбувається раніше, ніж виявляться інші ознаки хвороби (= відкрита форма піометри). Такі пацієнти показуються лікарю з приводу несподіваного виділення гною з піхви. Попутно багато власників між іншим відзначають, що собака в останні дні пила більше, ніж звичайно. Шляхом цілеспрямованих розпитувань у випадках «типової піометри» можна з’ясувати, що остання тічка протікала нормально і закінчилася за 4−10 тижнів до цього. У більшості випадків загальний стан тварин нормальний. При огляді впадає в очі, що волоски на черевній стороні лобкового кута склеєні гнійним секретом. Якщо виділення пахнуть, то іноді помилково повідомляється про пронос.

Лише в окремих випадках піометра супроводжується важкою токсемією і приводить до порушень загального стану, що супроводжуються температурою, апатією зневодненням, шоком і преренальною уремією. Також рідко спостерігається виражена слабкість задніх кінцівок. Таке протікання характерне в основному для закритої форми піометри.

При тривалому протіканні захворювання воно приймає характер септицемії і септикопіемії.

Одним із важких ускладнень у такому випадку є гнійний холангіт з формуванням абсцесів печінки, яке потребує уважної ревізії черевної порожнини і проведення сукупних втручань на матці, яєчниках та жовчних шляхах. 40]

2.3 Патолого-анатомічні зміни у матці при піометрі

При розтині трупів тварин, які загинули від піометри, виявляють зміни, пов’язані з загальною інтоксикацією організму та різноманітними системними порушеннями. Але основна патологія локалізується у матці.

Типовим патолого-анатомічними ознаками піометри є збільшення розмірів матки, потовщення її стінок і накопичення у порожнині ексудату червоно-коричневого кров’янистого кольору, слизової консистенції з неприємним запахом, що містить домішки фібрину. Слизова оболонка рогів матки вкрита слизовою масою, що ледве знімається тупим боком скальпеля. При піометрі із закритою шийкою матки в її порожнині накопичується більше 2 літрів ексудату (рН 6,8−7,2). Роги утворюють ампулоподібні розширення з перегородками, що їх ізолюють і ексудат не перемішується.

Піометра може ускладнюватися гематомами, абсцесами і кістами стінки матки, кістами яєчників та ураженням інших органів (гематоми селезінки, тощо). Слизова оболонка темно-синього кольору вкрита дрібними згустками слизу та некротизованих тканин, потовщена, інфільтрована плазматичними клітинами. Спостерігається посилена проліферація епітелію ендометрію, що зберігся, та дистрофія епітелію залоз. Порожнина залоз пуста, стінки розтягнуті, перепонки між залозами руйнуються внаслідок чого утворюються порожнини великих розмірів, заповнені кров’ю. У деяких залозах епітелій зберігається з ознаками секреції та утворенням кіст.

У більшості випадків яєчники мають білий колір, гладенькі, і тільки іноді мікроскопічно виявляють жовті тіла. При гістохімічних дослідженнях виявляють накопичення значної кількості загальних ліпідів і нейтральних жирів у епітелії ендометрію на всіх стадіях захворювання. Встановлено зв’язок між вмістом цих речовин і важкістю протікання захворювання: при повному збереженні епітелію і наявності у ньому ліпідів, а також нейтральних жирів піометра протікає легше, а у випадках дистрофії епітелію і оголенні ендометрію — важче.

Глибокі зміни відбуваються у міометрії. Тут відмічається розростання сполучної тканини і атрофія м’язових компонентів оболонки. Внутрішній шар м’язової оболонки ущільнений і потоншений. Судини міометрію розширені, наповнені пінистою плазмою. Стінка артерій гіалінізована. Пасивна гіперемія супроводжується ерозією стінки вени та утворенням мікрогематом.

Периметрій розпушений, інфільтрований лімфоцитами, нейтрофілами, гнійними тільцями. Клітини мезотелію формують нашарування.

2.4 Діагноз

Комплекс клінічних симптомів на початку розвитку піометри при закритій шийці матки, не є характерним і у багатьох випадках своєчасно діагностувати захворювання важко або взагалі не вдається.

При відкритій формі пірометри спостерігається збільшення черевної стінки та сморідні слизово-гнійні витікання з вульви.

За допомогою вагіноскопічного обстеження можна встановити, виділяється гнійний секрет з шийки матки або з матки. Слизова піхви звичайно гладка і має блідо-рожевий колір. Якщо матка має товсті стінки і наповнена гнійним секретом, її можна легко промацати. Проте якщо стінки тонкі, а рідини мало, вона буде при пальпації вислизати.

Надійна діагностика у цих випадках можлива тільки шляхом фронтальної рентгенографії. У каудо-вентральній частині черевної порожнини видно роздуті петлі, по щільності схожі на м’які тканини, що тягнуться у каудальному напрямку між товстою кишкою і сечовим міхуром.

Рентгенографія дозволяє виявити збільшення матки або вагітність (через 45 днів після овуляції або через 43−54 дні після парування). При накопиченні гною у порожнині матки на рентгенограмі видно довгасте утворення в нижніх відділах живота.

Розміри матки можна виявити при ультразвуковому дослідженні, яке також допомагає оцінити ступінь гіперплазії ендометрію і виключити вагітність. Нормальну, незмінну стінку матки не видно. При кістозній гіперплазії ендометрію і піометри спостерігають потовщення стінки органу і рідину в його порожнині [7].

Cонографія — один із сучасних діагностичних методів. Ультразвукове дослідження внутрішніх статевих органів уже понад 35 років успішно застосовується в репродуктології людини.

У гінекології сонографія також стала одним із основних методів діагностики патологій статевих органів. Ультразвукове сканування дозволило підвищити ефективність лікування при таких хворобах, як полікістоз, ендометрит, ендометріоз, ракові новоутворення в яєчниках та матці, симптом неплідності завдяки проведенню ранньої діагностики на субклінічних етапах розвитку вказаних патологій.

У репродуктології сільськогосподарських та домашніх тварин сонографію почали широко застосовувати в зарубіжних країнах з 90-х років минулого сторіччя. Перше повідомлення про можливість використання ехографів у режимі реального часу для постановки діагнозу на вагітність у корів з’явилося у Франції в 1982 p., а перше успішне ехографічне дослідження для визначення ранніх строків тільності в умовах виробництва було виконано у 1987 р. в Англії. Пізніше було доведено, що ультразвукові прилади дозволяють не лише діагностувати ранні строки вагітності, а й дають можливість вести постійний моніторинг розвитку ембріона.

У нашій країні сонографія почала впроваджуватися у наукові розробки і практику лікарів ветеринарної медицини наприкінці 90-х років. Розроблено нові методи ранньої діагностики вагітності у кобил, корів, свиней, овець, кролів, тести визначення строків вагітності, методика зажиттєвого вимивання ооцитів, прогностичні показники щодо перебігу родів і післяродового періоду в корів.

Застосування візуального контролю морфофункціонального стану яєчників при сонографії дозволило дослідникам більш глибоко вивчити механізми фолікулогенезу, овуляції, формування жовтого тіла та скласти сонографічний моніторинг гонад протягом статевого циклу в корів і кобил.

Визначено сонографічну картину яєчників і матки впродовж післяродового періоду і статевого циклу та її особливість при акушерських і гінекологічних хворобах. Сучасні клініки і господарства впроваджують метод сонографії в сфері своєї діяльності та поширюють знання і досвід.

Враховуючи нові діагностичні можливості методу сонографії, можна бути впевненим, що сонографічне обладнання буде покращуватися, а метод дослідження стане для лікаря ветеринарної медицини таким же буденним, як фонендоскоп, скальпель і шприц.

Сучасні прилади ультразвукової діагностики характеризуються наступними аспектами:

широке програмне забезпечення;

простота використання;

зв’язок із комп’ютером;

мобільність / стаціонарність.

Цим вимогам найбільше відповідають сканери фірми «Pie Medical», оскільки вона за багато років роботи набула великого досвіду сканування коней, корів, овець, свиней, кіз, собак та котів, а також таких тварин, як слони, лами, дельфіни, лососі й кити. Світові лідери, які випускають ветеринарні ультразвукові сканери, успішно виконують зобов’язання щодо задоволення вимог сучасної ветеринарної науки і готові запропонувати великий вибір сканерів — від складних стаціонарних систем до портативних та широкий перелік датчиків до них.

Для ультрасонографії використовують прилади Scanner 100, 200, 480 Vet фірми Pie Medical. Ці прилади працюють на частотах 3,5 МГц, 5,0 МГц, 7,5 МГц. Дослідження виконують транскутанно у В-режимі. Для проведення транскутанного ультрасонографічного дослідження у тварин видаляють шерстний покрив у ділянці черевної стінки та змащують шкіру контактним гелем. Дослідження розпочинають з пошуку сечового міхура, який слугує анатомічним орієнтиром. Зонд зміщують вбік від сечового міхура і досліджують матку в ділянці черевної стінки за останніми пакетами молочної залози.

При ультрасонографії у хворих тварин виявляють ампулоподібні розширення матки, які на екрані монітора мають вигляд сірих утворень (від світлих до темних у залежності від щільності вмісту) з нерівними контурами, їх ідентифікують між дорсальною стінкою сечового міхура і товстим кишечником. Перетяжки між ампулоподібними розширеннями світло-сірого кольору. Також можна діагностувати дрібні кісти ендометрію і яєчників. 8, 11]

Кольпоскопія показана у собак при наявності гнійних виділень із піхви і відсутності ознак збільшення матки. Це дозволяє виявити причину виділень.

На кафедрі акушерства, гінекології та біотехнології розмноження тварин Харківської державної зооветеринарної академії запропоновано для діагностики у собак великих порід піхвове дзеркало. Це дозволяє не тільки виявити зміни стану піхви та переддвір'я піхви, але й контролювати ступінь розкриття каналу шийки матки і характер виділень з неї.

При розпізнаванні піометри необхідно виключити вагітність, асцит, параліч сечового міхура, вагініт, а також пухлинні захворювання органів черевної порожнини. При піометрі на рентгенограмах черевної порожнини на 2/3 заповнюють великі овальні тіні рогів матки. Можливе застосування ультразвукової діагностики. Так з 33 сук хворих піометрою діагноз підтвердився у 31 суки (94%). При дослідженні було виявлено що матка збільшена, у вигляді двох трубчатих структур діаметром 0,5−4 см.

Лабораторні дослідження виявляють підвищення ШОЕ, лейкоцитоз (17−38 тис. кл/мм.) нейтрофілія до 90%, моноцитоз, підвищення у крові концентрації сечовини, креатиніну та активності холінестерази, альбумінурія.

Аналіз вмісту лейкоцитів показує зміни, типові для хронічної інфекції, тобто лейкоцитоз середнього або високого ступеня з нейтрофілією і моноцитозом. Аналіз вмісту еритроцитів не показує ніяких змін. Біохімічні показники у більшості випадків у нормі. Іноді підвищений рівень сечовини.

При піометрі характерний лейкоцитоз (20−50 тис. клітин в 1 мкл та вище), зрушення лейкоцитарної формули вліво, збільшення вмісту сечовини у крові (40−280 мг/%).

Американські дослідники стверджують, що у гострих випадках вміст лейкоцитів у крові може доходити до 30 тис. клітин в 1 мкл, однак у 50% випадків рівень лейкоцитів залишається у межах норми, більш того, при явищі сепсису можлива також лейкопенія. Зсув ядра в лейкоформулі можливо як у регенеративний, так і в дегенеративний бік.

У крові спостерігають нейтрофільний лейкоцитоз із зсувом формули вліво, помірну нормоцитарну нормохромну анемію, гіперглобулінемію і гіперпротеїнемію, азотемію, підвищення активності АЛТ та АСТ (при септицемії або тяжкій дегідратації).

При цитологічних дослідженнях виділень із піхви спостерігають регенераторні поліморфноядерні клітини і бактерії, але при хворобах піхви (вагінит, пухлини, інородне тіло, аномалії розвитку) картина може бути подібною. Роблять також бактеріологічні дослідження, хоча вони рідко допомагають встановити діагноз, бо виявляється нормальна піхвова мікрофлора, і тест на чутливість до антибіотиків.

Серологічні методи можуть виявити Brucella canis. Спочатку застосовують швидкий тест з аглютинацією на предметному склі. Якщо він позитивний, то виконують тест з імунодифузією в агаровому гелі або бактеріологічне дослідження крові, аспірату з лімфатичних вузлів або виділень з піхви.

2.4.1 Диференційний діагноз

Піометру слід диференціювати від:

· пошкодження при спаровуванні;

· вагітності;

· післяродового ендометриту;

· нормального еструсу;

· вагініту;

· пухлин піхви;

· локального або бактерійно обумовленого вагініту;

· ниркової недостатності;

· цукрового діабету;

· недостатності надниркових залоз.

Сукам часто, незабаром після тічки, помилково ставиться діагноз «піометра». Гнійні виділення з піхви на початку метеструсу і одночасного збільшення матки можуть бути обумовлені фізіологічними причинами, і їх слід відрізняти від метропатії. До початку метеструсу відбувається відлущування епітелію піхви. Цей фізіологічний дегенеративний процес пов’язаний з виділенням лейкоцитів і у деяких сук приводить до появи виражених гнійних виділень. Підвищення рівня прогестерону приводить до проліферації ендометрію і збільшення матки, так що це іноді навіть можна встановити радіологічно. У таких випадках показано проведення ультразвукового обстеження. За допомогою сонографії можна встановити, чи пов’язано це збільшення матки з потовщенням її стінок або з накопиченням у ній патологічних секреторних мас.

Якщо при пальпації або рентгенографічному дослідженні встановлюється збільшення матки, не слід упускати з виду можливість нормальної вагітності.

2.5 Прогноз

Прогноз без лікування несприятливий. Довготривалий перебіг хвороби веде до виражених структурно-функціональних змін у печінці, серці, нирках, невідновних морфологічних змін в ендометрії. Це може призвести до гибелі організму. При піометрі результат лікування прогнозують по концентрації креатиніну у крові: 133 мгмоль/л — прогноз обережний, 177 мгмоль/л — несприятливий, 221 мгмоль/л — стан безнадійний.

За даними вітчизняної та зарубіжної літератури прогноз при хірургічному лікуванні піометри сприятливий для тварин. Консервативне лікування усуває симптоми захворювання більш, ніж у 60% сук. При цьому рекомендується пов’язати тварину у першу тічку після курсу лікування. Більш ніж у 70% сук, успішно вилікуваних простагландином F2б у наступні два роки піометра розвивалась знову.

Ефективність консервативного лікування закритої форми піометри простогландинами складає менш ніж 30%.

У тяжких випадках функціональна недостатність життєвоважливих органів, таких як печінка, серце, нирки є причиною загибелі тварин навіть після технічно правильно виконаної операції. Смерть наступає під час наркозу або в перші 1−3 дні після видалення матки [23]

2.6 Лікування

Лікування піометри повинно бути своєчасним та інтенсивним. У залежності від стану тварини, бажання власника зберегти репродуктивну функцію тварини, а також від ступеню відкритості шийки матки можливе застосування оперативного або консервативного методів лікування.

2.6.1 Консервативний спосіб

Консервативне лікування застосовують в основному при відкритій формі піометри, але у більшості випадків воно призводить лише до тимчасового поліпшення стану тварини. У комплекс консервативних лікувальних заходів звичайно вводять естрогенні препарати, окситоцин, антибіотики, сульфаніламіди, внутрішньовенно — глюкозу, розчин Рінгера, краплинно гемодез та інші засоби, які сприяють дезінтоксикації організму та підтримують функції печінки, нирок, серця.

Для видалення гною з матки при більш легких формах захворювання можливе використання окситоцину та деяких інших гормональних препаратів. З кінця 1980;х років використовують простагландин F2б (PG F2б). PG F2б викликає утворення жовтих тіл, розкриття шийки матки і скорочення міометрія. Передумовами для лікування за допомогою PG F2б є хороший загальний стан тварини і відкрита форма піометри. PG F2a вводиться внутрішньом'язово 3 рази на день з розрахунку 20 мкг/кг маси тіла.

Натуральний ПГ F2б (Lutalyse) вводять підшкірно у дозі 0,05−0,25 мг/кг один або два рази на добу протягом 3−5 днів. Синтетичний ПГ F2б (естрофан, ензапрост, аніпрост, ремофан, суперфан, естуфлан, еструмат, люталіз, клатрапростин, клопростенол, просольвін) у лікуванні піометри не використовують, бо вони мають більш сильну дію, ніж натуральний ПГ F2б.

При такому дозуванні не доводиться побоюватися ніяких побічних дій, тривалість лікування до повного спорожнення матки складає 5−8 днів. Одночасно протягом 3 тижнів перорально дається антибіотик широкого спектру дії або антибактеріальний хіміотерапевтичний засіб.

У деяких випадках успішно використовують дренаж та зволоження матки через хірургічно вставлені трубки без проведення оваріогістеректомії. Під час цієї процедури до вставлення у матку трубок із яєчників видаляють corpus leuteum (джерело прогестерону під час діеструсу). Трубки виводять через шийку матки в піхву. Це дозволяє щоденно зволожувати шийку матки розчинами антисептиків. Цей метод вважається дуже складним і не рекомендується для щоденної практики.

Можливе гомеопатичне лікування піометри у собак. Багаторічний досвід лікування піометри у собак гомеопатичними препаратами показує, що процеси, викликані цим захворюванням в організмі зворотні і у більшості випадків успішно підлягають медикаментозному контролю. Встановлено, що таке лікування дозволяє уникнути оперативного лікування у 90% випадків піометри у собак. У 10% випадків терапевтичний метод малоефективний після формування стійких дегенеративних процесів (критичне витончення стінки матки, повна втрата нормальної структури ендометрію, формування кіст тощо). За допомогою гомеопатичних засобів можна покращити стан пацієнта навіть при вираженій ендотоксемії (поліурія, полідипсія, гіповолемія, кахексія), але при вираженій функціональній і тканинній дегенерації неможливо сподіватися на успіх лікування без оперативного втручання. У терапії піометри можна контролювати три параметри:

1) Ендотоксемія. Найбільш ефективним препаратом, що нейтралізує ендотоксини при запальному процесі в репродуктивних органах сук, є Lachesis compositum. Він призначається у вигляді підшкірних та внутрішньом'язових ін'єкцій спочатку щоденно або через день (у залежності від гостроти процесу), потім 2−3 рази на тиждень. Переходити до більш рідких ін'єкцій слід тільки після зниження рівню вживання води і підвищення апетиту (ознаки зменшення інтоксикації)

2) Зміни ендометрію. Функціонально-морфологічні зміни в ендометрії призводять до значного зниження тканинного імунітету. Для його активізації і відновлення нормальної функції і структури ендометрію використовують препарат Mucosa compositum. Він також призначається у вигляді ін'єкцій 3 рази на тиждень, з наступним збільшенням інтервалів (після місячного курсу) до 5−7 днів.

3) Зміни гормонального балансу. Для створення найбільш сприятливих умов для одужання необхідно забезпечити нормальний гормональний фон. Це досягається призначенням препарату Ovarium compositum (2 рази на тиждень) на весь період лікування.

Дози всіх препаратів однакові: 1−2,5 мл у залежності від розмірів тварини. Середня тривалість лікування 3−4 тижні для початкового активного курсу та 4−5 тижнів для досягнення повного одужання.

Кожна тварина повинна бути під контролем ветеринарного лікаря до наступної овуляції. Важливо пам’ятати, що розвиток піометри часто супроводжується формуванням пієлонефріту, тому після завершення основного курсу призначають на довгий час препарат Cantharis compositum. 20] Позитивними сторонами консервативного лікування є:

1) можливість майбутньої вагітності (можлива внутрішньоутробна смертність);

2) можливість уникнути операції для тварин, яким небажано проводити анестезію.

Негативні сторони цього методу:

1) можливість рецидивів;

2) довгий період лікування;

3) ймовірність розриву матки і виходу її гнійного вмісту в черевну порожнину, що приводе до перитоніту. 7]

Слід відмітити, що при закритій формі піометри консервативні лікування протипоказані.

2.6.2 Оперативний спосіб

Не дивлячись на розвиток нових методів і технологій, лікування піометри у більшості випадків зводиться до оваріогістеректомії. Оперативний метод лікування піометри у сук — це проведення операції, коли собакам з важкими порушеннями загального стану після стабілізації кровообігу слід негайно провести видалення яєчників і матки.

2.7 Висновок з огляду літератури

Аналіз доступної нам літератури дозволяє зробити наступні висновки.

Піометра — найпоширеніша акушерсько-гінекологічна патологія у сук, яка з кожним роком реєструється все частіше.

Проблемними залишаються питання діагностики і лікування.

У плані діагностики ситуація у найближчий час повинна значно прояснитись у зв’язку з використанням УЗД.

Лікування на теперішній час переважно оперативне, але з’являються повідомлення щодо успішного використання консервативних способів.

3. Власні дослідження

3.1 Матеріал та методи досліджень

Дипломна робота виконувалася у період виробничої практики з 19.01.2010 по 12.01.2010р. в умовах приватної клініки ветеринарної медицини «Лідер» м. Харкова.

Матеріалом для виконання роботи були дані амбулаторних журналів та ветеринарно-санітарних карток реєстрації пацієнтів клініки «Лідер»; дані ветеринарного обліку та звітності, а також результати власних досліджень та спостережень, одержаних в період проходження практики.

3.2. Характеристика місця виконання роботи

Ветеринарна клініка «Лідер» (Ліц. ГДВМУ АБ № 101 662 від 15.07.05 р.) знаходиться за адресою: пр-т Героїв Сталінграду, 6 (колишній магазин «Гусарик»). Контактні телефони: 764−89−82, 764−39−72, 52−60−48, (093)0284255. Електронна адреса — www.vetclinic.com.ua. Крім того є ще 2 філії - район Нові Дома та Салтівка.

Режим роботи — цілодобово, без перерв та вихідних.

Колектив висококваліфікованих фахівців клініки готовий надати цілодобову ветеринарну допомогу домашнім улюбленцям. У ветеринарній клініці «Лідер» постійно знаходиться бригада ветеринарів для надання необхідної ветеринарної допомоги собакам, кішкам, птахам, гризунам і рептиліям.

До переліку послуг входить: діагностика, терапія, вакцинація, лабораторні дослідження, офтальмологія, УЗД, хірургія, акушерство та ін. (повний список послуг у додатку Б1).

Ветклініка «Лідер» надає послуги виклику лікаря додому (додаток Б2), стаціонарного лікування та готельного утримання тварин.

Клініка складається з 2 приймальних, які знаходяться напроти місця адміністратора. Вхід розташовується прямо перпендикулярно по відношенню до приймальних і захоплює з собою залу очікування, де можна комфортно розташуватися у випадку наявності черги.

Клініка надає послуги стаціонару і на це відведено 2 кімнати, у яких здійснюються функції перетримки собак і кішок. У кімнаті перетримки собак знаходиться усе можливе по догляду й утриманню тварин. Клітки розташовуються двоярусно. Приміщення опалюється за допомогою електричних обігрівачів. Це стосується усієї клініки у цілому.

У стаціонарі для кішок 4-ярусні клітки більш дрібного розміру.

Знаходяться ці 2 кімнати у сусідніх приміщеннях неподалеку від хірургічної, у якій часто проводять операції, у зв’язку з чим вона декілька разів на день піддається кварцюванню і вологому прибиранню. Інструменти дезінфікуються кип’ятінням тривалістю 40 хв.

У клініці маються підсобки — одна прохідна, де можна закип’ятити воду, є дзеркало і вішалка з тремпелями; інша — має ліжко (клініка працює цілодобово, тому розрахована на відпочинок фельдшера у нічну пору доби), стіл (приймання їжі, пиття чаю), шафочка, холодильник для їжі і полички з літературою.

Холодильник є й біля столу адміністратора, у ньому зберігаються виключно медикаменти, так як зберігати їжу разом з лікарськими засобами суворо заборонено по ветеринарно-санітарних устоях.

У холі (поряд з адміністрацією) є туалет з прохідною (умивальник). Тут розміщено засоби дезінфекції (білизна, миючий засіб, рідке мило і т. і.).

У цілому обстановка у клініці зручна, сприяє роботі і частково створює враження дому. Це відчуття комфорту відображається й на клієнтах, що дозволяє постійно збільшувати робочий потенціал і удосконалювати обладнання.

3.3 Охорона праці і довкілля

Охорона праці та зовнішнього середовища — це система правових, технічних і санітарних норм, які забезпечують безпеку для життя і здоров’я працюючим умови праці.

Адміністрація повинна запроваджувати засоби техніки безпеки, які відповідають сучасним вимогам, попереджуючи виробничий травматизм, забезпечуючи санітарно-гігієнічні умови для профілактики виникнення професійних та інших захворювань серед працівників.

Сучасним вимогам охорони праці повинні відповідати планування будівлі клініки, створення у ній мікроклімату.

Одним з джерел травматизму у ветеринарній клініці є погано зафіксовані тварини. Усі працівники повинні знати види фіксації різних видів тварин.

При роботі з собаками та кішками вимагається виключна обережність для захисту від укусів та подряпин (небезпека зараження сказом та ін.).

При влаштуванні на роботу працівники проходять ввідний інструктаж та обов’язкове медичне обстеження. Також постійно проводяться інструктажі для закріплення і оновлення знань з техніки безпеки. Про проведення цих інструктажів роблять запис у журналі реєстрації.

Увесь персонал, який працює з тваринами, необхідно привити від загальних з тваринами захворювань у залежності від епідемічного та епізоотичного стану.

При відсутності у господаря тварини довідки про дослідження на наявність збудників у тварини небезпечних хвороб або щеплення від них, прийом таких тварин заборонено. Використання вказаних правил попереджує випадки травматизму та втрати працездатності при проведення лікувальних заходів.

Діяльність людини відбувається у межах правил антропоцентричного гуманізму, тобто ідеї підкорення людиною всього, що є в природі, ідеї панування над природою. Але насамперед людина є лише часткою природи й Космосу, з законами й силами яких вона повинна рахуватися.

У наш час людство переживає надзвичайно важливий, критичний період своєї історії - період небаченого досі, загрозливого для існування цивілізації зростання низки негативних факторів: деградації природи, деградації людської моралі, зростання бідності, поширення хвороб, голоду, злочинності, агресивності, зростання до критичного рівня конфлікту між техносферою і біосферою.

Охорона навколишнього природного середовища, раціональне використання природних ресурсів, забезпечення екологічної безпеки для життєдіяльності людини — невід'ємна умова сталого економічного та соціального розвитку України. З цією метою Україна здійснює на своїй території екологічну політику, спрямовану на збереження безпечного для існування живої і неживої природи навколишнього середовища, захисту життя і здоров’я населення від негативного впливу, зумовленого забрудненням навколишнього природного середовища, досягнення гармонійної взаємодії суспільства і природи, охорону, раціональне використання і відтворення природних ресурсів.

Основними принципами охорони навколишнього середовища є:

— пріоритетність вимог екологічної безпеки, обов’язковість додержання екологічних стандартів, нормативів та лімітів використання природних ресурсів при здійсненні господарської, управлінської та іншої діяльності;

— гарантування екологічно безпечного середовища для життя і здоров’я людей;

— запобіжний характер заходів щодо охорони навколишнього природного середовища;

— екологізація матеріального виробництва на основі комплексності рішень у питаннях охорони навколишнього природного середовища, використання та відтворення відновлюваних природних ресурсів, широкого впровадження новітніх технологій;

— збереження просторової та видової різноманітності і цілісності природних об'єктів і комплексів;

— науково обґрунтоване узгодження екологічних, економічних та соціальних інтересів суспільства на основі поєднання міждисциплінарних знань екологічних, соціальних, природничих і технічних наук та прогнозування стану навколишнього природного середовища;

— обов'язковість екологічної експертизи;

— гласність і демократизм при прийнятті рішень, реалізація яких впливає на стан навколишнього середовища, формування у населення екологічного світогляду;

— науково обґрунтоване нормування впливу господарської діяльності та іншої діяльності на природне середовище;

— безоплатність загального та платність спеціального використання природних ресурсів для господарської діяльності;

— стягнення плати за забруднення навколишнього природного середовища та погіршення якості природних ресурсів, компенсація шкоди, заподіяної порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища;

— вирішення питання охорони навколишнього природного середовища та використання природних ресурсів з урахуванням ступеня антропогенної зміненості територій, сукупної дії факторів, що негативно впливають на екологічну ситуацію;

— поєднання заходів стимулювання і відповідальності у справі охорони навколишнього природного середовища;

— вирішення проблеми охорони навколишнього природного середовища на основі широкого міждержавного співробітництва.

3.3.1 Ветеринарна санітарія

Перш за все необхідно пам’ятати, що інфекційні захворювання є головною проблемою власників домашніх тварин і утримувачів розплідників, і лише зрозумівши сутність цих захворювань, можна прийти до ефективних методів профілактики і контролю поширення інфекцій [9, 16].

Адже серед них є хвороби, якими людина може заразитись від собак. Інфекційні та інвазійні хвороби тварин, збудники яких здатні паразитувати у людини, називаються антропозоонозами. У цю групу входить значна кількість захворювань, при яких людина заражається від собак, особливо безпритульних.

З інфекційних антропозоонозів особливо велику небезпеку для людини являє сказ, при якому збудник передається через слину під час укусів хворих собак.

При деяких інвазійних захворюваннях з групи антропозоонозів людина може заразитись безпосередньо від собак. До таких захворювань відносяться гельмінтози (ехінококоз, альвеококоз), арахнози (саркоптоз, чи зуднева чесотка), протозоози (токсоплазмоз).

Паразити та їх зародки (яйця гельмінтів) потрапляють в організм людини від собак через рот (яйця ехінокока і альвеокока), шкіру (зудневий кліщ) та декількома шляхами (токсоплазма). Це усі випадки прямого потрапляння паразитів.

Особливістю іншої групи антропозоонозів паразитарної етіології (опісторхоз, діпілідіоз, діфілоботріоз, трихінельоз) є те, що людина не уражається ними безпосередньо від собак, однак ці тварини грають суттєву роль у поширенні даних хвороб і збереженні інвазійного початку в природі.

Велике значення при цьому має дотримання правил особистої гігієни і профілактики. Собаки, хворі антропозоонозами у вираженій чи прихованій формі, — потенційні джерела враження людини цими небезпечними захворюваннями при недотриманні правил особистої гігієни і профілактики.

Так, категорично забороняється гладити, пестити, брати на руки, приносити і залишати у квартирі безпритульних цуценят, а також дорослих бродячих собак. Вони можуть бути враженими небезпечними захворюваннями. Особливо небезпечні тварини для дітей, які більш сприйнятливі до враження антропозоонозами.

Для того, щоб собаки не заражали людину, необхідно періодично доставляти їх у місцеві ветеринарні клініки для огляду, діагностичних досліджень і лікувально-профілактичних обробок (щеплень, дегельмінтизацій і т.і.).

Широка роз’яснювальна робота серед багаточисельних любителів собак (усна чи друковані форми) буде сприяти підвищенню ветеринарно-санітарної грамотності населення.

Хвороби собак, що не передаються іншим тваринам, називаються незаразними; хвороби ж собак, що передаються іншим тваринам, є заразними (інфекційними, інвазійними). Джерелом заразних захворювань є хворі тварини. Враження здорових собак від хворих відбувається при безпосередньому контакті, при участі переносників (комах та ін.), а також через вражені інвентар, предмети догляду за собакою, ґрунт, воду і корм.

Щоб запобігти захворюванню собак, необхідно утримувати її у сухому, чистому приміщенні, щоденно чистити, правильно і повноцінно годувати, своєчасно вигулювати. З метою профілактики не рекомендується допускати контакту собаки з іншими тваринами, а також з бродячими собаками. Необхідно відразу ж попереджати спроби собаки лазити по смітниках, помийницях, підбирати з землі залишки їди.

Важливим профілактичним заходом є суворе і своєчасне виконання встановлених ветеринарними органами профілактичних заходів: проведення щорічні щеплень проти сказу і чуми, обробка собак проти гельмінтів та ін.

Такі ж хвороби як сказ, лептоспіроз, туберкульоз, бруцельоз, хламідіоз, дерматомікози (особливо мікроспорія) та багато інших небезпечні як для власників заражених собак, так і для пересічних громадян.

Собаки також є збудниками дерматомікозів як для людей, так і для с.-г. тварин. Спорами грибів може бути контаміновано ґрунт у місцях вигулів та скупчення тварин. Особливу небезпеку становлять безпритульні здичавілі тварини у селах та містах.

Людина може заражуватись як через контаміновані об'єкти зовнішнього середовища, так і при безпосередньому контакті з інфікованою твариною (власних собак, ветеринарні працівники, діти). Трихофітія у сільській місцевості відноситься до професійних хвороб. У містах більший відсоток захворюваності мікроспорією, якою люди, а найчастіше діти, заражуються від собак.

Персонал ветеринарної клініки «Лідер» після контакту з хворою на інфекційні захворювання твариною, ретельно чистить та дезінфікує інструменти, що використовували при маніпуляціях, одяг. Одяг дезінфікують, прокип’ячуючи його у 2−3% розчинах лугів.

Так як в умовах клініки можливі такі послуги як перетримка тварин у т.ч. хворих, їх розміщують ізольовано, годують в останню чергу, після тих, які не є інфекційно хворими.

Приміщення дезинфікують після звільнення від тварин УФ-лампами та хімічними засобами. Досить ефективним є також застосування бактерицидних ламп, які включають на 20−45 хв.

У ветеринарній клініці «Лідер», при виконанні ветеринарних маніпуляцій з собаками, їх утримує власник. Якщо тварина дуже норовлива та неспокійна, їй зав’язують щелепи бинтом.

При простих маніпуляціях собаку беруть однією рукою за шкіру на шиї біля голови, а іншою — у ділянці попереку та притискають до столу. При болісних маніпуляціях її фіксують дві людини: одна тримає за загривок, інша — за тазові кінцівки. Собаку іноді доводиться завертати у рушник чи хустку, залишивши відкритою лише ту частину тіла, яка потрібна для процедури. Для фіксації у положенні лежачи використовують операційний стіл для дрібних тварин.

3.3.2 Протипожежні заходи

Проведенню протипожежних заходів приділяється велика увага. Систематично організовуються заходи повчального характеру по використанню пожежної техніки, засобів і методів гасіння пожеж на різних об'єктах, регулярно проводяться практичні заняття.

У клініці обладнаний протипожежний щит із справним інвентарем (відрами, вогнегасником, лопатою, сокирою). Клініка забезпечена достатньою кількістю води, необхідною для питних і виробничих потреб. Таким чином, заходи, щодо техніки безпеки, протипожежної охорони, дозволяють зберегти робітникам працездатність і здоров’я.

3.4 Результати власних досліджень

3.4.1 Визначення динаміки та структури поширеності піометри сук-пацієнтів приватної клініки ветеринарної медицини «Лідер» м. Харкова

За даними амбулаторних журналів у 2010 році до клініки за наданням допомоги з лікування звернулися власники з 1365 гол. тварин.

Проблеми, з якими звертаються власники домашніх тварин — це травми, заразні хвороби та їх профілактика, паразитарні хвороби та дегельмінтизація, хірургічні маніпуляції, діагностика та лікування внутрішніх незаразних захворювань. Значна частина клієнтів звертається з патологіями органів розмноження у тварин, а також за наданням допомоги при патологічних родах у тварин.

Серед усіх видів тварин, які обслуговувались клінікою, за допомогою звернулося 627 власників собак (46%), 508 котів (37%), інших тварин — 230 (16%).

Спочатку ми визначили структуру захворюваності сук у зоні обслуговування приватної клініки «Лідер», яка у 2010 році була наступною (рис. 1).

Як бачимо, хвороби органів розмноження є одними з найпоширеніших патологій серед сук-пацієнтів приватної клініки ветеринарної медицини «Лідер» м. Харків, частка яких складає 18,8%.

У свою чергу піометра виявилася найпоширенішою серед акушерської гінекологічних патологій (40,1%) (див. рис. 2).

Крім піометри поширеними виявилися мастити та ендометрити. Серед акушерської патології собак зустрічалися також патологія родів, патологія вагітності, пухлини молочної залози і агалактія; серед гінекологічної - вагініти, виворот піхви, пухлини рога матки, ліпома у ділянці переддвер’я піхви, залозисто-кістозна гіперплазія ендометрію.

Дані про динаміку розповсюдженості піометри сук у зоні обслуговування приватної клініки «Лідер» наведено в таблиці 1.

Таблиця 1 Динаміка розповсюдженості піометри сук у зоні обслуговування приватної клініки «Лідер»

Більш наочно ці дані відображено на рис. 3.

Як свідчать одержані дані, піометра з кожним роком стає все більш поширеною патологією серед сук-пацієнтів приватної клініки ветеринарної медицини «Лідер». Так, якщо у 2006 році було 16 випадків захворювання, то у 2010 році їх кількість зросла до 29.

3.4.2 Встановлення вікової та сезонної залежності піометри серед сук-пацієнтів приватної клініки ветеринарної медицини «Лідер»

Наступним етапом наших досліджень було встановлення вікової та сезонної залежності піометри сук у зоні обслуговування приватної клініки ветеринарної медицини «Лідер»

Дані наведено на рис. 4 та 5.

Прослідковується чітка тенденція щодо переважності захворювання у сук віком старше 4 років. Серед тварин з даною патологією їх було 80,4%. У сук віком до 3 років така патологія реєструвалася лише у 3,1%. У 16,5% дана патологія реєструвалася у віці 3−4 роки.

піометра сука ветеринарна медицина

Отримані дані розвитку патології у тварин середнього і старшого віку перекликаються з літературними повідомленнями, що певно пояснюється ендокринними розладами у собак цих вікових груп.

Вивчаючи сезонну динаміку виникнення піометри, можна зробити висновок про більш частий прояв патології у теплу пору року. Так, на весну припадало 34,1% усіх випадків захворювання, на літо — 25,9%, на осінь та зиму відповідно 19,6% та 20,4%.