Оптимізація методів відновлення зубів вітчизняним матеріалом «Кромлайт-Z»

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ ВИЩИЙ ДЕРЖАВНИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД УКРАЇНИ

«УКРАЇНСЬКА МЕДИЧНА СТОМАТОЛОГІЧНА АКАДЕМІЯ»

КАРПЕЦЬ Лідія Михайлівна УДК 616.314−74:615.462

ОПТИМІЗАЦІЯ МЕТОДІВ ВІДНОВЛЕННЯ ЗУБІВ ВІТЧИЗНЯНИМ КОМПОЗИТНИМ МАТЕРІАЛОМ «КРОМЛАЙТ-Z»

14.01.22 — Стоматологія АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук Полтава — 2008

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Харківській медичній академії післядипломної освіти МОЗ України.

Науковий керівник: доктор медичних наук, професор Куцевляк Валентина Федорівна, Харківська медична академя післядипломної освіти МОЗ України, завідувач кафедри стоматології, терапевтичної та дитячої стоматології.

Офіційні опоненти:

доктор медичних наук, професор Скрипніков Петро Миколайович, ВДНЗУ «Українська медична стоматологічна академія» МОЗ України, завідувач кафедри післядипломної освіти лікарів-стоматологів;

кандидат медичних наук, доцент Удод Олександр Анатолійович, Донецький національний медичний університет ім. М. Горького МОЗ України, завідувач кафедри пропедевтичної стоматології.

Захист відбудеться ___25 листопада___ 2008 року о __13:30__ годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д44.601.01 при ВДНЗУ «Українська медична стоматологічна академія» (36 024, м. Полтава, вул. Шевченка, 23).

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці ВДНЗУ «Українська медична стоматологічна академія» за адресою: 36 024, м. Полтава, вул. Шевченка, 23.

Автореферат розісланий ____24 жовтня_______2008 р.

Вчений секретар спеціалізованої

вченої ради, доктор медичних наук, професор Дев’яткіна Т.О.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Широка розповсюдженість карієсу зубів у дорослого населення України потребує підвищення якості стоматологічної допомоги. У стоматологічній практиці використовуються високоефективні технології реставрації зубів, які пов’язані з вдосконаленням теоретичних знань, застосуванням нових методів та сучасних фотокомпозитних матеріалів (ФКМ) (Белоклицкая Г. Ф., 2004; Борисенко А. В., Неспрядько В. П., 2004; Борисенко А. В., 2005; Дмитриева Л. А., 2006). Аналіз літератури з цієї проблеми свідчить про те, що фірми-виробники спрямовують свої зусилля на розробку декількох різновидів реставраційних матеріалів, використовуючи які лікар-стоматолог міг би досягти оптимальних результатів у кожній конкретній клінічній ситуації (Салова А.В., 2003; Юрген Манхарт, 2005).

Завдяки цьому, сучасний стоматологічний ринок представлений достатньо високоякісними реставраційними матеріалами закордонного виробництва. Однак, незважаючи на вдосконалення фізико-механічних і фізико-хімічних властивостей ФКМ та адгезивних систем, технології роботи з ними, остаточно не вдалося усунути один із основних недоліків цих матеріалів — полімеризаційну усадку (Донский Г. И., Паламарчук Ю. Н., Павлюченко О. Н., 2000; Борисенко А. В., 2005; Николаев А. И., Цепов Л. М., 2007). Це, у свою чергу, може призводити до таких ускладнень, як порушення крайового прилягання, вторинного карієсу, післяопераційної чутливості або відколу матеріалу (Николишин А.К., 2001; Йоффе Е., 2002).

Існують і широко застосовуються дві методики естетичної реставрації бічних зубів — пряма і непряма. Застосування вкладок і накладок (inlay-onlay) для реставрації бічних зубів не знайшло широкого застосування в стоматологічній практиці через високу собівартість та складність технологічного процесу (Прилуцька Я.Д., 2000; Радлінський С.В., 2004).

Пряма методика реставрації має достатньо просту технологію і низьку собівартість. Але ускладнення у вигляді порушення крайової адаптації фотополімерних матеріалів до твердих тканин бічних зубів, яке трапляється досить часто і викликане полімеризаційною усадкою, спонукає шукати нових методів вдосконалення якості композитних відновлень (Радлінський С.В. 2004).

З метою підвищення ефективності прямих методів відновлення ряд авторів пропонують застосовувати «сандвіч» — техніку (Донський Г.І. і співав., 1999; Макеева И. М., 2002; Хидербегишвили О., 2003) та постбондинг (Мандра Ю. і співав., 2002; Суржанский С. К. і співав., 2003; Ярова С. П., Донская И. Г., 2004). Однак до цього часу остаточно не визначено, наскільки ці методи відновлення прийнятні для фотокомпозитних матеріалів вітчизняного виробництва та чи ефективні ці методи відновлення бічних зубів у поєднанні з матеріалами закордонного виробництва.

Таким чином, пошук шляхів оптимізації відновлення бічних зубів прямими методами у поєднанні з вітчизняними фотокомпозитними матеріалами залишається актуальним.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація є фрагментом науково-дослідної роботи кафедри стоматології, терапевтичної та дитячої стоматології Харківської медичної академії післядипломної освіти «Вивчення етіології і патогенезу особливостей клінічного перебігу, резистентності організму та обґрунтування засобів профілактики, терапії та реабілітації основних стоматологічних захворювань» (Державний реєстраційний номер 0104U002512). Автор був безпосереднім виконавцем фрагмента запланованої науково-дослідної роботи.

Мета та завдання дослідження. Мета дослідження — підвищення ефективності реставрації бічних зубів шляхом оптимізації прямих методів відновлення на підставі лабораторної і клінічної оцінки вітчизняного гібридного композитного матеріалу «Кромлайт-Z».

Завдання дослідження:

1. Визначити фізико-механічні та фізико-хімічні властивості вітчизняного гібридного композитного матеріалу «Кромлайт-Z» у лабораторних умовах.

2. Визначити крайову проникність реставрацій І та ІІ класу, виконаних матеріалом «Кромлайт-Z», а також за методом «сандвіч"-техніки та постбондингу і вивчити ультраструктуру зони з ?єднання твердих тканин зуба з відповідними матеріалами.

3. Провести дослідження складу мікробної флори на поверхні реставрацій бічних зубів, виконаних фотокомпозитним матеріалом «Кромлайт-Z» прямими методами.

4. Провести клінічне випробування і оцінити ефективність оптимізованих прямих методів відновлення бічних зубів.

5. Впровадити у стоматологічну практику запропоновані методи відновлення зубів з використанням вітчизняного композиційного матеріалу світлового затвердіння «Кромлайт-Z».

Об'єкт дослідження: бічні зуби, вражені каріозним процесом та відновлені композитним матеріалом «Кромлайт-Z» прямими методами, та їх оптимізація.

Предмет дослідження: фізико-механічні, фізико-хімічні властивості матеріалу «Кромлайт-Z»; крайова проникність реставрацій бічних зубів, відновлених прямими методами; крайове прилягання пломбувальних матеріалів до твердих тканин зубів за методом скануючої електронної мікроскопії; склад мікробної флори зубної бляшки на поверхні реставрацій бічних зубів; клінічне застосування реставрацій, виконаних гібридним композитним матеріалом «Кромлайт-Z» прямим, «сандвіч» — методом та методом постбондингу.

Методи дослідження: лабораторні: фізико-механічні, фізико-хімічні, мікробіологічні, електронно-мікроскопічні дослідження. Загальноприйняті клінічні критерії реєстрації ефективності пломбування зубів.

Статистичні методи — для визначення вірогідності отриманих результатів.

Наукова новизна одержаних результатів. Вперше вивчена мікропроникність композитних реставрацій, виконаних прямими методами («сандвіч"-метод та метод постбондингу) із застосуванням вітчизняного композитного матеріалу «Кромлайт-Z».

Вперше вивчена ультраструктура зони контакту композитних реставрацій, виконаних гібридним композитним матеріалом «Кромлайт-Z» прямим та «сандвіч"-методом з твердими тканинами бічних зубів.

Вперше доведено, що застосування поверхневого силанту вірогідно сприяє зменшенню кількісного складу мікрофлори на оклюзійній і пришийковій ділянках бічних зубів, запломбованих ФКМ «Кромлайт-Z».

Вперше застосовано матеріал «Кромлайт-Z» (НВФ «Кром Дентал») у поєднанні із склоіономерним цементом (СІЦ) «Vitremer» (3M ESPE), текучим композитним матеріалом «Лателюкс-flow» (ЗАТ «Стома Технологія»), поверхневим силантом «Opti Gard» (Kerr) та доведено ефективність цих методів для відновлення бічних зубів.

Практичне значення одержаних результатів. Запропоновано і розроблено для використання в практиці охорони здоров’я України гібридний композитний матеріал «Кромлайт-Z» (патент на корисну модель «Матеріал для пломбування зубів» № 32 046 від 25.04.08 р.) та методи естетичного відновлення бічних зубів із застосуванням вітчизняних композитних матеріалів «Лателюкс-flow» (ЗАТ «Стома Технологія»), «Кромлайт-Z» (НВФ «Кром Дентал») та закордонних склоіономерного цементу «Vitremer» (3M ESPE) та поверхневого силанту «Opti Gard» (Kerr). Дані методи забезпечують збереження крайового прилягання, анатомічної форми та текстури реставрації. Простота, доступність та економічна доцільність розроблених методів реставрації зубів дозволяють рекомендувати їх для використання у клінічній практиці.

Для покращення крайового прилягання реставрацій до твердих тканин бічних зубів встановлено можливість застосування «сандвіч"-техніки із використанням «Кромлайт-Z» (НВФ «Кром Дентал») та СІЦ «Vitremer» (3M ESPE) та композитним матеріалом «Лателюкс-flow» (ЗАТ «Стома Технологія»).

Застосування поверхневого силанту (метод постбондингу) забезпечує профілактику вторинного карієсу за рахунок зменшення мікробного обсіменіння на поверхні реставрацій.

В результаті порівняння досліджуваних методів відновлення зубів була зроблена оцінка якості виконаних робіт у найближчі та віддалені строки спостережень.

Результати досліджень висвітлюються в навчальному процесі на лекціях та на практичних заняттях лікарів-інтернів та лікарів-курсантів на кафедрі стоматології, терапевтичної та дитячої стоматології Харківської медичної академії післядипломної освіти, Сумської філії кафедри стоматології, терапевтичної та дитячої стоматології Харківської медичної академії післядипломної освіти, кафедрі післядипломної освіти лікарів-стоматологів Вищого державного навчального закладу України «Українська медична стоматологічна академія», м. Полтава.

Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є самостійним науковим дослідженням. Автором особисто проведений інформаційний пошук та аналіз наукової літератури з проблеми, сформульовано мету та завдання дослідження, створені і виконані програми експериментальних та клінічних досліджень.

Дослідження виконані за участю автора в лабораторіях Інституту прикладної фізики НАН України, м. Суми, у лабораторії кафедри патологічної анатомії Сумського державного університету, у лабораторії кафедри біофізики, інформатики і медичної апаратури Вищого державного навчального закладу України «Українська медична стоматологічна академія», м. Полтава, лабораторії науково-виробничої фірми «Кром Дентал», м. Київ, на кафедрі стоматології, терапевтичної та дитячої стоматології Харківської медичної академії післядипломної освіти, у бактеріологічній лабораторії Сумської обласної санітарно-епідеміологічної станції. Дисертантка безпосередньо брала участь у проведенні доклінічних випробувань.

Автором самостійно проведені попередні клінічні випробування, сформовані групи пацієнтів для досліджень матеріалу, реставрація зубів у різних групах пацієнтів, вивчено технологічні властивості матеріалу при відновленні зубів, самостійно досліджено і виявлено найбільш ефективний спосіб реставрації бічних зубів, проаналізувано найближчі та віддалені результати клінічного застосування матеріалу «Кромлайт-Z», проведено математичну обробку та оформлено результати досліджень. Дисертанткою написані всі розділи роботи, сформульовані наукові висновки і практичні рекомендації.

Внесок автора в сумісних наукових публікаціях є приорітетним.

Апробація результатів дисертації. Результати дослідження були представлені на обласних науково-практичних конференціях лікарів стоматологічного профілю «Важливість профілактичного напрямку в лікувально-оздоровчих закладах серед дитячого населення області. Перспективи його розвитку» (м. Суми, 21 квітня 2005р.), міжнародній науково-практичній конференції студентів, молодих вчених, лікарів та викладачів «Сучасні проблеми клінічної та теоретичної медицини» (20−22 квітня 2005р.), обласній науково-практичній конференції «Актуальні питання профілактики та лікування стоматологічних захворювань» (м. Харків, 4 квітня 2007р.), науково-практичній конференції «Актуальні питання профілактики захворювань пародонту та слизової оболонки порожнини рота» (м. Київ, 11−12 квітня 2007р.), міжнародній науково-практичній конференції студентів, молодих вчених, лікарів та викладачів «Актуальні питання експериментальної та клінічної медицини» (м. Суми, 25−26 квітня 2007р.), обласній науково-практичній конференції Сумського обласного осередку Асоціації стоматологів України, присвяченій 40-річчю обласної стоматологічної поліклініки (м. Суми, 20 вересня 2007р.), науково-практичній конференції з міжнародною участю «Стоматологія — вчора, сьогодні, завтра», присвяченої 40-річчю кафедри стоматології, терапевтичної та дитячої стоматології ХМАПО та пам’яті проф. Нікітіна В.О. (8−9 листопада 2007р.).

Публікації. За темою дисертації опубліковано 11 робіт, із них 4 статі у наукових фахових журналах, ліцензованих ВАК України, 6 тез наукових конференцій. Одержано патент на корисну модель «Матеріал для пломбування зубів» № 32 046 від 25.04.08 р.

Обсяг і структура дисертації. Дисертація викладена українською мовою на 145 сторінках друкованого тексту, складається з переліку умовних скорочень, вступу, огляду літератури, розділу «Матеріали і методи досліджень», двох розділів власних досліджень, висновків, практичних рекомендацій, списку використаних джерел, який включає 207 найменувань, з яких 166 вітчизняних та 41 іноземних. Текст ілюстрований 22 таблицями та 19 рисунками.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Матеріали та методи досліджень. У процесі створення та сертифікації матеріалу було проведено разом з науково-виробничою фірмою «Кром Дентал» ряд спільних фізико-механічних та фізико-хімічних випробувань матеріалу «Кромлайт-Z». Для дослідження фізико-механічних властивостей використовували зразки, виготовлені із розробленого гібридного композитного матеріалу «Кромлайт-Z». Визначення міцності на стиснення проводилось на 10 зразках матеріалу кольору А3,5 за методикою, описаною в ТУ 550 МК 19 346 592 001 (М., 1993). Для проведення випробувань використовували деформаційну установку МРК-1. Руйнування досліджуваних зразків проводили зі швидкістю 0,20±0,02 мм/хв.

Мікротвердість матеріалу вимірювали за методикою, наведеною в ТУ за стандартним методом Віккерса, на мікротвердометрі ПМТ-3. Для дослідження використовували 10 зразків матеріалу кольору А3,5.

Визначення глибини твердіння проводили за методикою описаною в ТУ, для отвердження матеріалу використовували фотополімеризатор «Люкс Дент» з інтенсивністю світлового потоку 500 мВт/см². Експеримент проводили на 10 зразках матеріалу «Кромлайт-Z» кольору А3,5.

Величину водопоглинання вивчали за методикою, наведеною в ТУ. Для дослідження використовували 10 зразків матеріалу «Кромлайт-Z» відтінку А3,5.

Для проведення експериментальних досліджень крайової проникності композитних реставрацій, виконаних прямими методами відновлення, було використано 40 інтактних молярів та премолярів, видалених за ортодонтичними та хірургічними показаннями в пацієнтів віком 20−55 років. Під водяним охолодженням за допомогою алмазних борів були сформовані стандартні порожнини ІІ класу за Блеком з урахуванням зон безпеки твердих тканин зубів і рекомендацій для прямих фотополімерних реставрацій. Для оцінки крайової проникності було виділено 4 групи по 10 зразів у кожній. В І групі порожнини пломбували гібридним композитним матеріалом «Кромлайт-Z» (НВФ «Кром Дентал») прямим методом; у ІІ - методом відкритого «сандвіча» із застосуванням гібридного композитного матеріалу «Кромлайт-Z» та склоіономерного цементу потрійного затвердіння «Vitremer» (3M ESPE); у ІІІ - методом відкритого «сандвіча» із застосуванням гібридного композитного матеріалу «Кромлайт-Z» (НВФ «Кром Дентал») та текучого композитного матеріалу «Лателюкс-flow» (ЗАТ «Стома Технологія»); у IV — гібридним композитним матеріалом «Кромлайт-Z» (НВФ «Кром Дентал») і покритим поверхневим силантом «Opti Gard» (Kerr).

У зразках І, ІІ та IV груп застосовували бондингову систему «Унібонд» і гібридний композитний матеріал «Кромлайт-Z», у IІІ групі - бондингову систему «Латебонд».

Крайове прилягання до і після термоциклювання зразків досліджували на оклюзійній та пришийковій ділянках шліфів реставрацій за допомогою бінокулярного мікроскопа «Olimpus». Оцінку ступеня крайової проникності композитних реставрацій проводили за загальноприйнятою методикою в балах (Донський Г. И., Трубка И. А., Удод А. А. 2000).

Для дослідження зони з'єднання матеріалів і твердих тканин зубів методом скануючої електронної мікроскопії використовували 21 видалений зуб за ортодонтичними та хірургічними показаннями.

Лабораторні дослідження ультраструктури зони контакту твердих тканин бічних зубів з розробленим гібридним композитним матеріалом «Кромлайт-Z» (НВФ «Кром Дентал») проводили за допомогою методу скануючої електронної мікроскопії (СЕМ). Матеріалом для даного дослідження служили шліфи 21 зубів, відновлених прямими методами, які були поділені на 3 групи. До першої групи увійшли зуби, відновлені гібридним композитним матеріалом «Кромлайт-Z» (НВФ «Кром Дентал»), до другої групи — відновлені методом відкритого «сандвіча» із застосуванням гібридного композитного матеріалу «Кромлайт-Z» (НВФ «Кром Дентал») та СІЦ «Vitremer» (3M ESPE). Третю групу складали зуби, відновлені методом відкритого «сандвіча» із застосуванням гібридного композитного матеріалу «Кромлайт-Z» (НВФ «Кром Дентал») та текучого композитного матеріалу «Лателюкс-flow» (ЗАТ «Стома Технологія»).

Зразки вивчали в скануючому електронному мікроскопі РЕММА-102 (виробництва Сумського ОАО «СЕЛМІ» Україна) за прискорюючої напруги 20 kv і силі струму 5×10^-10 А при збільшенні у 2000 разів .

Для вивчення змін адсорбції мікробної флори зубної бляшки на оклюзійній та пришийковій поверхнях обстежено 40 пацієнтів віком від 22 до 55 років. У залежності від терміну дослідження та методу реставрації були визначені чотири дослідних та одна контрольна групи, в яких мікробну флору зубної бляшки забирали з оклюзійної та пришийкової поверхонь бічних зубів. У пацієнтів першої групи забирали мікробну флору зубної бляшки з оклюзійної та пришийкової поверхонь бічних зубів, каріозні порожнини ІІ класу в яких були відновлені гібридним композитним матеріалом «Кромлайт-Z» прямим методом, через 7 діб та 2 місяці після реставраці; другої групи — з оклюзійної та пришийкової поверхонь бічних зубів, каріозні порожнини ІІ класу в яких були запломбовані методом відкритого «сандвіча» із застосуванням гібридного композитного матеріалу «Кромлайт-Z» та склоіономерного цементу потрійного затвердіння «Vitremer» (3M ESPE), через 7 днів та 2 місяці після реставрації; у пацієнтів третьої групи — з оклюзійної та пришийкової поверхонь бічних зубів, каріозні порожнини ІІ класу, в яких були запломбовані методом відкритого «сандвіча», із застосуванням гібридного композитного матеріалу «Кромлайт-Z» і текучого композитного матеріалу «Лателюкс-flow» через 7 днів та 2 місяці після реставрації; четвертої - з оклюзійної та пришийкової поверхонь бічних зубів, каріозні порожнини ІІ класу у яких були відновлені гібридним композитним матеріалом «Кромлайт-Z» з покриттям поверхневим силантом «Opti Gard» (Kerr), через 7 діб та 2 місяці після реставрації; п’ята група — з оклюзійної та пришийкової поверхонь інтактних бічних зубів пацієнтів попередніх груп у ті самі терміни. Забір матеріалу, його транспортування, виділення та ідентифікацію мікроорганізмів зубної бляшки проводили згідно з загальноприйнятими методиками (Белозерский В.І., 1996). З метою ідентифікації мікрофлори посів здійснювали на 5 поживних середовищах: кров’яний агар, кров’яно-телуристий, середовище Сабуро, шоколадний агар, жовтково-соляний агар. Для підрахунку кількісного складу мікрофлори використовували методику Нікітіна В.О., Куцевляк В.Ф.(1990).

Для проведення клінічних досліджень була відібрана група із 141 пацієнтів чоловічої та жіночої статі віком 22−55 років з дефектами твердих тканин бічних зубів каріозного походження за їх згоди та за умови дотримання задовільного рівня гігієни ротової порожнини. Пацієнти з’являлися на контрольні огляди через 7 днів, 3, 6, 12 та 24 місяці. Пацієнтів, яким було виконано 263 реставрації, поділено на 4 дослідних групи. До першої групи входило 67 пацієнтів, у яких реставрацію 120 порожнин бічних зубів проводили гібридним композитним матеріалом «Кромлайт-Z» (НВФ «Кром Дентал») за прямою методикою. Друга група складалася з 21 пацієнта, яким реставрацію 37 порожнин бічних зубів проводили методом відкритого «сандвіча» із застосуванням гібридного композитного матеріалу «Кромлайт-Z» та СІЦ «Vitremer» (3M ESPE). Третя група нараховувала 20 пацієнтів, в яких реставрацію 37 порожнин бічних зубів виконували методом відкритого «сандвіча» із застосуванням гібридного композитного матеріалу «Кромлайт-Z» (НВФ «Кром Дентал») та текучого композитного матеріалу «Лателюкс-flow» (ЗАТ «Стома Технологія»). У четвертій групі, що складалася із 33 пацієнтів, реставрацію 69 порожнин бічних зубів проводили гібридним композитним матеріалом «Кромлайт-Z» (НВФ «Кром Дентал») і покривали поверхневим силантом «Opti Gard» (Kerr). Отвердження матеріалу проводили за методом спрямованої полімеризації.

Перед виконанням композитних реставрацій, а також протягом контрольних досліджень визначали індекс КПВ, гігієнічний індекс Федорова-Володкіної та стан прикусу.

Клінічну оцінку реставраційних робіт проводили за критеріями USPHS Ryge, що включають анатомічну форму (АФ), крайове прилягання (КП) та шорсткість поверхні (ШП), які є найбільш інформативні. Показники «А» та «В» використовували для позначення реставрацій клінічно задовільними. Показник «А» знаходився в межах позначення «чудовий». Показник «В» — це прийнятний стан реставрації, тобто реставрація не відповідає ідеальній і згодом може потребувати заміни. Показники «С» і «D» означають неприйнятні реставрації, які повинні бути замінені.

Характеристика груп, побудова досліджень, кількість оцінених реставрацій і число спостережень представлені відповідно до переглянутого протоколу вимог до емаль/дентинних адгезивних матеріалів Ради за матеріалами Американської стоматологічної асоціації (ADA) (Чікаго, 1994 р).

Статистичну обробку результатів досліджень здійснювали з використанням стандартних статистичних пакетів Statgraphics, STATISTICA, SPSS. Для первинної підготовки таблиць та проміжних розрахунків використовували пакет Excel.

Результати досліджень та їх обговорення. Результати лабораторних досліджень фізико-механічних і фізико-хімічних властивостей гібридного композитного матеріалу «Кромлайт-Z» показали, що середня міцність при стисненні становила 262,60±2,95 МПа за нормативного показника (ISO 4049) не менше 190 МПа. Мікротвердість матеріалу становила 650,60±2,81 МПа за нормативного показника не менше 500 МПа.

Глибина твердіння матеріалу «Кромлайт-Z», у середньому становила 4,20±0,13 мм за нормативного показника не менше 2 мм. Середня величина водопоглинання зразків становила 22,50±0,69 мг/см (нормативний показник не більше 50 мг/см.)

Отримані абсолютні значення показників фізико-механічних і фізико-хімічних властивостей композитного матеріалу «Кромлайт-Z» свідчать про те, що він відповідає ТУ 550 МК 19 346 592 001 93, а також Міжнародному стандарту ISO 4049 від 1988 р. і його доцільно застосовувати для відновлення бічних зубів, які виконують підвищене жувальне навантаження.

Матеріал «Кромлайт-Z» отримав Свідоцтво про Державну реєстрацію № 1418/2002 (Україна) і дозволений до застосування в медичній практиці в Україні.

Результати досліджень крайової проникності реставрацій до термоциклювання показали щільне прилягання матеріалів до твердих тканин бічних зубів у 100% випадків у всіх групах. Після термоциклювання на оклюзійній поверхні зубів були отримані показники проникнення барвника: у І групі - 1,30±0,19, у ІІ - 1,20±0,17, у ІІІ - 1,10±0,15, у IV — 1,20±0,17 бала. Таким чином, крайове прилягання матеріалу «Кромлайт-Z» до твердих тканин бічних зубів в усіх чотирьох групах на оклюзійній поверхні після термічного навантаження не залежить від застосованої техніки реставрації. Це, можливо, пов’язано з тим, що сила зчеплення адгезивних систем композитних матеріалів до дентину менша, ніж до емалі, а на оклюзійній поверхні товщина емалі значно більша, ніж у пришийковій ділянці (Йоффе Е., 1996, Грютцнер А., 1998, Прилуцька Я., 2000). Отже, застосування «сандвіч"-техніки та поверхневого силанту суттєво не впливає на якість крайового прилягання композитних реставрацій на оклюзійній поверхні жувальних зубів.

У пришийкових ділянках така закономірність не зберігалася. У І групі мікропідтікання реєстрували у 80% випадків, середній показник становив 1,80±0,17 бала. Це вірогідно найгірший результат (р<0,05). Застосування «сандвіч"-методу чи поверхневого силанту покращувало щільність крайового прилягання. Пенетрацію барвника у ІІ та IV групах оцінювали на 1,30±0,19 бала, у ІІІ групі проникнення барвника становило 1,20±0,17 бала.

Це, на нашу думку, пов’язано із швидким твердінням СІЦ «Vitremer», біосумісністю склоіономерного цементу з твердими тканинами зубів, відсутністю мікротріщин та стійкістю до вологи та висихання, а низький модуль еластичності компенсує напруження у пришийковій ділянці, тому при термічному навантаженні спостерігається щільне крайове прилягання, зокрема, у ІІ групі.

У ІІІ групі краще крайове прилягання, на нашу думку, можливе за рахунок підвищеної текучості фотокомпозитного матеріалу «Лателюкс-flow». Матеріал щільно заповнює мікрощілини, нівелює нерівності, а також амортизує внутрішнє напруження. Отже, застосування «сандвіч"-техніки вірогідно (р<0,05) покращує крайове прилягання композитних реставрацій жувальних зубів у пришийковій ділянці.

Для дослідження зони крайового прилягання реставраційних матеріалів до твердих тканин бічних зубів та підтвердження даних, отриманих у ході дослідження крайової проникності реставрацій, було проведено вивчення ультраструктури зони контакту прямих фотополімерних реставрацій з твердими тканинами бічних зубів методом СЕМ.

У всіх дослідних групах спостерігали щільний контакт без ділянок розшарування композитного матеріалу «Кромлайт-Z» у зоні контакту емалі та реставрації і в зоні контакту дентину стінок порожнин із реставраціями. Але у зразках І групи спостерігали розшарування у ділянках дна та кутів порожнин у вигляді щілини з максимальною шириною до 11 мкм та максимальною довжиною до 350 мкм при збільшенні Ч 2000. У ІІ і ІІІ групах спостерігали зони розшарування в ділянках кутів порожнин з максимальною шириною 3,5 мкм і довжиною до 200 мкм. Таким чином, при відновленні каріозних порожнин ІІ класу методом «сандвіч"-техніки із застосуванням гібридного композитного матеріалу «Кромлайт Z» і текучого композитного матеріалу «Лателюкс-flow» або СІЦ «Vitremer» покращується якість крайового прилягання матеріалів до дентину дна каріозних порожнин.

У подальшому було вивчено видовий і кількісний склад мікробної флори зубної бляшки на оклюзійній та пришийковій поверхнях бічних зубів через 7 днів та 2 місяці після проведених реставрацій. Ці терміни спостереження обумовлені адсорбцією мікробної бляшки на поверхні реставрації та гідролізом іонів фтору із пломбувальних матеріалів.

У результаті досліджень було ідентифіковано штами, які належали до роду Streptococcus і становили 3 його види: Str. viridans, Str. anhemoliticus, Str. рyogenes. Штами Str. anhemoliticus не є патогенними для людини і, як правило, не викликають захворювань.

У структурі мікробної флори Str. viridans через 7 днів після реставрації на оклюзійній і пришийковій поверхнях становив відповідно до поверхні в I групі - по 45,5%, в II — по 41,7%, в III — по 41,7%, у IV — по 40%, в V — по 41,7%. Str. рyogenes був виявлений відповідно в такій кількості: в I групі - по 18,1%, в II — по 16,6%, в III — по 25%, в IV — по 20%, в V — по 16,6%.

Через 2 місяці після реставрації на згаданих поверхнях відповідно було ідентифіковано штамів: Str. viridans в I групі - по 38,5%, в II — по 46,1%, в III — по 36,4%, в IV — по 40%, в V — по 46,1%; Str. pyogenes — по 23%, по 15,4%, по 27,2%, по 20% по 15,4%, відповідно.

За видовим складом мікрофлора на оклюзійних і пришийкових поверхнях інтактних зубів і реставрацій у групах не мала вірогідних відмінностей (р>0,05).

У результаті досліджень кількісного складу мікрофлори було встановлено, що через 7 днів на оклюзійній поверхні визначали по 2,85×10⁵ стрептококів у контрольній та І дослідній групах, по 2,86×10⁵ у ІІ та ІІІ групах та 2,79×10⁵ у IV^.. Через 2 місяці їх кількість збільшувалась до 2,86×10⁵ у контрольній та І групах, до 2,87×10⁵ — у ІІ та до 2,81×10⁵ — у IV. У ІІІ групі показники не змінилися (р>0,05). На пришийковій поверхні спостерігали ту саму тенденцію збільшення кількості стрептококів через 2 місяці після реставрації. Вірогідних змін у І, ІІ, ІІІ групах порівняно з контрольною не відзначали. У IV групі на поверхні реставрацій спостерігали вірогідне зменшення кількості мікроорганізмів (р<0,05). Зазначимо, що кількість стрептококів на пришийковій поверхні є вірогідно більшою, ніж на оклюзійній, причому як на відновленнях, так і на інтактних зубах (р<0,05).

Проведені дослідження свідчать, що на поверхні реставрацій, виконаних композитним матеріалом «Кромлайт Z», мікробна бляшка за видовим і кількісним складом не відрізняється від такої на поверхні інтактних зубів.

Отримані результати експериментальних (фізико-механічних, фізико-хімічних, бактеріологічних, крайової проникності та СЕМ) досліджень послужили основою для апробації даного матеріалу в клініці терапевтичної стоматології.

Проведений аналіз початкового стоматологічного статусу І - IV дослідних груп показав, що вони були рівнозначні. Через 7 днів після відновлення усі реставрації за критеріями: анатомічна форма, крайове прилягання, шорсткість поверхні відповідали показнику «А».

Перше порушення за критерієм шорсткість поверхні спостерігали через 3 місяці у І дослідній групі в одному випадку. Порушень стану атомічної форми та крайового прилягання у цій групі не спостерігали. Стан анатомічної форми, крайового прилягання та шорсткості поверхні у всіх інших групах не змінився і відповідав оцінці «А». Скарг на гіперчутливість та больові відчуття в реставрованих зубах не було, стан ясен та слизової оболонки ротової порожнини не погіршувався.

Через 6 місяців на контрольний огляд не з’явився один пацієнт І групи, тому було обстежено 119 реставрацій. Оцінка стану поверхні реставраційних робіт у І групі свідчить про те, що у 113 випадках (94,96±1,99%) поверхня реставраційних робіт була рівна і гладенька, що відповідало показнику «А». У 6 випадках, що становило 5,04 ±1,99%, роботи отримали оцінку «В»: це означає, що поверхня реставрації була дещо шорсткою. Виявлені під час огляду зміни у структурі поверхні після додаткового полірування були ліквідовані і реставрації знову можна було віднести до оцінки «А». За критерієм анатомічна форма 116 реставраційних робіт (97,48±1,43%) знаходились у задовільному стані і отримали оцінку «А», у 3 випадках, що становило 2,52 ±1,43%, виявлено порушення анатомічної форми, що характеризувалися частковою втратою контактних пунктів та сколами матеріалу. Відсутність контактних пунктів не мала вибірковості і траплялася як на поверхні молярів, так і премолярів. Можна, припустити, що наявність сколів та порушення контактних пунктів обумовлені оклюзійними особливостями пацієнтів. У 113 реставраційних роботах (94,96±1,99%) крайове прилягання матеріалу «Кромлайт-Z» до твердих тканин зубів спостерігали без лінії поділу та розшарування, що було оцінено як добре. Оцінку «В» отримали тільки 6 реставрацій, що становило 5,04±1,99%. Порушення крайового прилягання спостерігали у вигляді смуги поділу між тканинами зуба та реставрацією.

У ІІ, ІІІ та IV групах через 6 місяців усі реставрації (100%) за критерієм крайове прилягання отримали оцінку «А». Отже, можна стверджувати, що застосування «сандвіч"-техніки чи поверхневого силанту покращує якість реставраційних робіт у найближчі терміни спостереження.

На контрольний огляд через 12 місяців з’явилися 139 пацієнтів, що мали 261 реставрацію. На контрольний огляд не з’явився один пацієнт з ІІ групи.

Результати обстеження через один рік у І групі свідчили про те, що за критерієм шорсткість поверхні 110 реставрацій (92,44±2,41%) отримали вищу оцінку «А». Поряд з цим відзначено незначну шорсткість поверхні 9 реставрацій (7,56±2,41%), які отримали оцінку «В». За критерієм анатомічна форма 116 реставрацій (97,48±1,43%) отримали оцінку «А». Порушення анатомічної форми було виявлено у 3 випадках (2,52±1,43%). Ці роботи отримали оцінку «В».

У 109 реставраціях (91,60±2,53%) спостерігали добре крайове прилягання матеріалу до твердих тканин зубів, і вони отримали оцінку «А». До оцінки «В» були віднесені 10 реставраційних робіт (8,40±2,53%). Порушення крайового прилягання в цей термін спостерігали у вигляді смуги поділу між тканинами зуба та реставрацією без оголення дентину.

При дослідженні реставрацій ІІ групи через 12 місяців виявлено, що анатомічна форма 34 робіт (94,44±3,75%) знаходилась у доброму стані і отримала оцінку «А». У 35 реставраціях (97,22±2,63%) крайове прилягання діагностували без лінії поділу та розшарування, воно оцінено як добре. В одному випадку, що становило (2,78±2,63%) визначали ледь помітну лінію поділу між твердими тканинами та реставрацією в каріозній порожнині, дно якої знаходилося нижче ясеневої пипочки. Оцінка стану поверхні у 34 випадках (94,50±3,75%) відповідала критерію"А". Незначна шорсткість поверхні у 2 випадках (5,50±3,75%) відповідала оцінці «В».

У ІІІ групі через 12 місяців за критерієм шорсткість поверхні та анатомічна форма 35 реставрацій (94,59±3,71%) отримали оцінку"А". За критерієм крайове прилягання 36 реставрацій (97,30±2,63%) отримали оцінку «А». Реставрації близько прилягали до зуба, щілини та розшарування не виявлено. Проте в одному випадку (2,70±2,63%) у каріозних порожнинах, дно яких знаходилося нижче ясеневої пипочки, спостерігали лінію поділу між тканинами зуба та реставрацією.

У четвертій групі за критеріями шорсткість поверхні, анатомічна форма та крайове прилягання 67 реставрацій (97,10±2,02%) отримали вищу оцінку «А». У двох випадках 2,90±2,02% за кожним з критеріїв виставлена оцінка «В».

Дискомфорту, підвищеної чутливості, вторинного карієсу, а також змін на слизовій оболонці ротової порожнини, які пов’язані із проведеними реставраційними роботами, протягом дванадцятимісячного терміну спостережень не виявлено.

На контрольний огляд через 24 місяці з’явилася така сама кількість пацієнтів, що і в попередній термін, тобто 139 пацієнтів із 261 реставрацєю.

За результатами клінічних спостережень у пацієнтів І групи 108 реставрацій за критерієм шорсткість поверхні отримали оцінку «А», це означає, що вони мали гладку поверхню. Частина реставрацій (9,24±2,72%) відповідали оцінці «В», тобто поверхня була злегка шорсткою або мала невеликі заглибини, які могли бути відновлені до попереднього вигляду за допомогою додаткового полірування. За критерієм анатомічна форма 115 реставраціям присвоєна оцінка «А». У 4 випадках (3,36±1,69%) виявлено часткову втрату контактних пунктів, незначні відколи поверхневого шару матеріалу. Ці роботи отримали оцінку «В». Відновлення були злегка занижені, висота оклюзії збережена. Відсутність контактних пунктів спостерігали на бічних поверхнях молярів і премолярів. Ці порушення спостерігались у пацієнтів як з глибоким прикусом, так і в пацієнтів з ортогнатичним прикусом. У 107 робіт (89,92±2,84%) було виявлено добре крайове прилягання і оцінено за критерієм «А». Втрата крайового прилягання у 11 реставрацій (9,24±2,60%) здебільшого спостерігалась у каріозних порожнинах ІІ класу і візуально характеризувалася білою смугою на межі пломба-зуб та при зондуванні визначалась лінія з'єднання композитної реставрації з твердими тканинами зуба, у одному випадку (0,84±0,80) робота оцінена за критерієм «С» і потребувала заміни.

Зазначимо, що у І групі за критерієм крайове прилягання в каріозних порожнинах ІІ класу за Блеком були отримані найгірші результати за всі терміни спостереження, а кількість ускладнень перевищувала такі показники в інших групах у декілька разів (ІІ-ІV групи).

У пацієнтів ІІ групи установлено, що за критерієм шорсткість поверхні, анатомічна форма та крайове прилягання 34 реставрації (94,44±3,76%) отримали вищу оцінку «А». Відповідно оцінку «В» отримали дві роботи (5,56±3,77%).

Контроль реставрацій у пацієнтів ІІІ групи показав, що за критерієм шорсткість поверхні та анатомічна форма 34 (91,89±4,49%) з них отримали вищу оцінку «А». Відповідно оцінку «В» отримали три роботи (8,11±4,49%). За критерієм крайове прилягання 97,30±2,67% реставрацій отримали оцінку «А». Це найвищий показник за даним критерієм у зазначений термін, який вірогідно (р<0,05) перевищує показник І групи. Реставрації щільно прилягали до зубів без лінії поділу і розшарування. В одному випадку, що становило (2,70±2,37%), при зондуванні визначалася межа між твердими тканинами зуба та матеріалом (оцінка «B»).

У пацієнтів IV дослідної групи 64 відновлення (92,75±3,11%) за критерієм шорсткість поверхні отримали оцінку «А». За критерієм анатомічна форма 67 (97,10±2,02%) реставрацій відповідали оцінці «А». Це найвищий показник у групах у цей термін, але він вірогідно не відрізняється від інших. У 2 (2,90±2,02%) випадках спостерігали порушення контактних пунктів на бічних поверхнях молярів і премолярів. Роботи отримали оцінку «В». Крайове прилягання 65 реставрацій (94,20±2,80%) відповідало оцінці «А». Втрату крайового прилягання спостерігали у 4 (5,80±2,80%) випадках. Ці роботи мали оцінку «В». Втрата крайового прилягання спостерігалася у одному випадку на оклюзійній поверхні і в трьох випадках визначалася при зондуванні каріозних порожнин ІІ класу у молярах.

Змін на слизовій оболонці ротової порожнини за цей період виявлено не було. Дискомфорту або підвищеної чутливості та вторинного карієсу після проведених реставраційних робіт не виявлено.

Отримані нами результати клінічного застосування гібридного композитного матеріалу «Кромлайт-Z» у найближчі та віддалені терміни збігаються із результатами дослідження гібридного композитного матеріалу «Кромлайт-Р» (Шевченко В.К. 2004).

Таким чином, доведено високу клінічну ефективність оптимізованих прямих методів відновлення бічних зубів з використанням вітчизняного композитного матеріалу «Кромлайт-Z».

Проаналізувавши результати клінічного застосування вітчизняного гібридного композитного матеріалу «Кромлайт-Z», слід відзначити, що запропонована розробником консистенція матеріалу зручна в роботі. Матеріал пластичний при моделюванні, зберігає задану форму реставраційної поверхні, не прилипає до інструментів, має хороші експлуатаційні властивості.

При диспансерному спостереженні навколо реставраційних робіт протягом 24-ох місяців не виявлено запальних процесів слизової оболонки ротової порожнини та тканин пародонту, пов’язаних з виконаними реставраційними роботами.

Таким чином, у процесі дворічного спостереження за найближчими та віддаленими результатами клінічного застосування вітчизняного гібридного композитного матеріалу «Кромлайт-Z» було виявлено високі фізико-механічні та естетичні властивості матеріалу, який застосовувався для відновлення каріозних порожнин І, ІІ класів за Блеком.

У результаті проведених досліджень було установлено, що анатомічна форма та шорсткість поверхні пломб не залежать від методу реставрації, крайове прилягання пломб вірогідно покращується (р<0,05) при застосуванні «сандвіч"-техніки.

ВИСНОВКИ

У дисертаційній роботі наведене теоретичне узагальнення проведених лабораторних і клінічних досліджень вітчизняного гібридного композитного матеріалу «Кромлайт-Z», здійснено їх всебічний аналіз та дана оцінка щодо ефективності використання у вітчизняній стоматологічній практиці.

1. Установлено, що фізико-механічні і фізико-хімічні властивості вітчизняного композитного матеріалу «Кромлайт-Z» (міцність при стисненні, мікротвердість, глибина твердіння, водопоглинання) відповідають стандартам ISO 4049, що обумовлює доцільність його застосування для відновлення бічних зубів.

2. Доведено, що крайова проникність композитних реставрацій на оклюзійній поверхні не залежить від методу реставрації. У пришийковій ділянці цей показник, вірогідно, покращується при застосуванні «сандвіч"-техніки. Покращення крайового прилягання в межах дна та кутів каріозних порожнин у разі застосування «сандвіч"-техніки підтверджується результатами скануючої електронної мікроскопії.

3. Мікробне обсіменіння на оклюзійній та пришийковій поверхнях реставрацій не відрізняється від такого на поверхнях інтактних зубів; на оклюзійних поверхнях кількість мікроорганізмів, вірогідно, менша, ніж на пришийкових, а застосування поверхневого силанту вірогідно зменшує кількість мікрофлори на поверхні відновлень.

4. У результаті клінічних випробовувань доведено високу ефективність застосування «сандвіч"-техніки в поєднанні з вітчизняним фотокомпозитним матеріалом «Кромлайт-Z» (94,44% - 97,30%) та постбондингу (94,20%) за показником крайове прилягання залежно від методу реставрації.

5. Результати всебічного вивчення клінічної ефективності матеріалу «Кромлайт-Z» стали підставою для впровадження прямих методів відновлення бічних зубів із застосуванням вітчизняного гібридного композитного матеріалу «Кромлайт-Z» у клініці терапевтичної стоматології.

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

Для підвищення ефективності фотокомпозитних відновлень каріозних порожнин жувальних зубів із застосуванням вітчизняного гібридного композитного матеріалу «Кромлайт-Z» необхідно враховувати такі положення:

1. Для відновлення бічних зубів прямим методом рекомендувати застосовувати в практичній стоматології композитний матріал «Кромлайт-Z».

2. Для запобігання погіршенню цілісності зони з ?єднання твердих тканин зубів із матеріалом доцільно застосовувати «сандвіч"-техніку.

3. Після проведення реставрацій з метою покращення крайового прилягання та збереження гладкості поверхні пломб рекомендовано покривати реставрації фторвміщуючим силантом.

4. Контрольні огляди відновлених зубів для моніторингу гігієнічного стану ротової порожнини доцільно проводити кожних півроку.

5. Для оцінки кількості ускладнень, пов’язаних з вибором методу реставрації, найбільш інформативним є клінічний критерій крайове прилягання.

СПИСОК НАУКОВИХ ПРАЦЬ, ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Карпець Л. М. Застосування «сандвіч"-техніки при усуненні дефектів твердих тканин жувальних зубів композитними матеріалами / Лідія Карпець // Світ медицини та біології. — 2006. — № 4. — C. — 64−67.

2. Куцевляк В. Ф. Результати клінічного застосування гібридного композитного матеріалу «Кромлайт-Z» / Валентина Куцевляк, Лідія Карпець // Вісник стоматології. — 2005. — № 2. — C. 37−39. Особистий внесок здобувача — проведено патентний пошук, сформувано дослідну групу для клінічних досліджень, виконано реставрації бічних зубів гібридним композитним матеріалом «Кромлайт-Z», проаналізувано результати досліджень, зроблено статистичну обробку результатів та написано статтю.

3. Сравинительная характеристика ультраструктуры зоны контакта твердых тканей боковых зубов с фотополимерными реставрациями выполненными различными методиками / Лидия Kарпец, Валентина Куцевляк, Леонид Суходуб, Павел Павленко // Современная стоматология. — 2005. — № 4. — C. 14−16. Особистий внесок здобувача — проведено аналіз літератури по темі, сформувано дослідні групи для експериментальних досліджень та виконано реставрації зубів дослідних груп прямими методами, охарактеризувано якість крайового прилягання пломбувальних матеріалів («Кромлайт-Z» (НВФ Кром Дентал), склоіономерного цементу «Vitremer» (3M ESPE), та текучого композитного матеріалу «Лателюкс-flow» (ЗАТ Стома Технологія) до емалі та дентину на основі електронномікроскопічних досліджень, проаналізувано результати досліджень, зроблено статистичну обробку даних та написано статтю.

4. Карпець Л. М. Ефективність застосування постбондингу для реставрації жувальних зубів, виконаних вітчизняним композитним матеріалом «Кромлайт-Z» / Лідія Карпець, Валентина Куцевляк // Український стоматологічний альманах. — 2006. — № 5. — С. 122−125. Особистий внесок здобувача — проведено аналіз літератури по темі, сформувано дослідні групи для експериментальних та клінічних досліджень, запропонувано оптимізувати метод постбордингу із застосуванням гібридного композитного матеріалу «Кромлайт-Z» та поверхневого силанту «Opti Gard» (Kerr), виконано реставрації зубів дослідних груп прямими методами, проаналізувано результати досліджень, зроблено статистичну обробку даних та написано статтю.

5. Патент на корисну модель № 32 046 UA, МПК А61К6/08, «Матеріал для пломбування зубів» / Лідія Карпець, Валентина Куцевляк, Олександр Подчерняєв; заявник і патентовласник НВФ у формі товариства з обмеженою відповідальністю «Кром Дентал». — №U200802222; заявл. 21.02.08; опубл. 25.04.08, Бюл. № 8-(Промислова власність). Особистий внесок здобувача-проведений пошук першоджерел та їх опрацювання, підготовка дослідних зразків, оформлення та підготовка матеріалів до друку.

6. Карпець Л. М. Поверхнева герметизація композитних реставрацій як засіб профілактики карієсу / Лідія Карпець // Сучасні проблеми клінічної та теоретичної медицини: міжнар. наук.-практич. конф., 20−22 квіт. 2005 р. :тези доп. — Суми, 2005. — C. 206−207.

7. Карпець Л. М. Вивчення ультраструктури зони контакту пломбувальних матеріалів із твердими тканинами бічних зубів / Лідія Карпець // Актуальні питання експериментальної та клінічної медицини: міжнар. наук.-практич. конф., 25−26 квіт. 2007 р. :тези доп. — Суми, 2007. — C. 178.

8. Куцевляк В. Ф. Зміни адсорбції мікробної флори зубної бляшки на поверхні пломб, виконаних гібридним композитним матеріалом «Кромлайт-Z» за різними методиками / Валентина Куцевляк, Лідія Карпець // Актуальні питання профілактики захворювань пародонту та слизової оболонки порожнини рота: наук.-практ. конф., 11−12 квіт. 2007 р.: тези доп. — К., 2007. — С. 60−61.

9. Куцевляк В. Ф. Крайове прилягання пломбувальних матеріалів до твердих тканин бічних зубів за даними електронної мікроскопії / Валентина Куцевляк, Лідія Карпець // Наук.-практич. конф. Сумського обласного осередку Асоціації стоматологів України, присвяченої 40-річчю обласної стоматологічної поліклініки, 20 вересня 2007 р. :тези доп. — Суми, 2007. — С. 13−14.

10. Куцевляк В. Ф. Методи покращення крайового прилягання композитних реставрацій / Валентина Куцевляк, Лідія Карпець // Наук.-практич. конф. Сумського обласного осередку Асоціації стоматологів України, присвяченої 40-річчю обласної стоматологічної поліклініки, 20 вересня 2007 р. :тези доп. — Суми, 2007. — С. 14−15.

11. Куцевляк В. Ф. Вивчення мікробної флори на поверхні композитних реставрацій жувальних зубів / Валентина Куцевляк, Лідія Карпець // Стоматологія — вчора, сьогодні, завтра: наук.-практич. конф. з міжнар. участю, присвячена 40-річчю кафедри стоматології, терапевтичної та дитячої стоматології ХМАПО та пам’яті проф. Нікітіна В.О., 8−9 листоп. 2007 р.: -тези допов. — Х., 2007. — С. 49.

АНОТАЦІЯ

Карпець Л.М. Оптимізація методів відновлення зубів вітчизняним композитним матеріалом «Кромлайт-Z». — Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.22 — стоматологія.-Вищий державний навчальний заклад України «Українська медична стоматологічна академія» МОЗ України.- Полтава, 2008.

Дисертація присвячена підвищенню ефективності лікування каріозних вражень бічних зубів із застосуванням вітчизняного гібридного композитного матеріалу «Кромлайт-Z» за рахунок оптимізації методів відновлення.

У дисертаційній роботі представлені результати лабораторних та клінічних досліджень, комплексна оцінка фотокомпозитних відновлень бічних зубів із застосуванням вітчизняного гібридного композитного матеріалу «Кромлайт-Z» за рахунок оптимізації методів відновлення.

У ході експериментальних досліджень встановлено покращення крайового прилягання пломбувальних матеріалів до твердих тканин бічних зубів при застосуванні «сандвіч"-техніки. Клінічні спостереження проведені в групі із 141 пацієнта через 7 днів, 3, 6, 12 і 24 місяці після проведення реставрацій зубів свідчать про доцільність застосування вітчизняного гібридного композитного матеріалу «Кромлайт-Z» для реставрації бічних зубів. Для покращення крайового прилягання до твердих тканин зубів рекомендовано застосовувати «сандвіч"-техніку. Доведено зменшення кількісного складу мікрофлори на поверхні реставрацій у результаті застосування постбондингу.

Ключові слова: бічні зуби, карієс, крайове прилягання, «сандвіч"-техніка, постбондинг, композитний матеріал «Кромлайт-Z».

АННОТАЦИЯ

Карпец Л. М. Оптимизация методов восстановления зубов отечественным композитным материалом «Кромлайт-Z». — Рукопись.

Диссертация на соискание учёной степени кандидата медицинских наук по специальности 14.01.22-стоматология. — Высшее государственное учебное заведение Украины «Украинская медицинская стоматологическая академия» МЗ Украины. — Полтава, 2008.

Диссертация посвящена проблеме повышения эффективности лечения кариеса боковых зубов путем применением отечественного гибридного композитного материала «Кромлайт-Z» (НВФ «Кром Дентал») и оптимизации методов восстановления.

Лабораторная часть исследований построена на изучении физико-механических, физико-химических свойств композитного материала «Кромлайт-Z», краевой проницаемости и краевого прилегания фотополимерных реставраций к твердым тканям боковых зубов, выполненных прямым, «сандвич"-методом и методом постбондинга, а также результатов качественного и количественного исследования микробной флоры на поверхности реставраций. Изучение краевой проницаемости методом сканирующей электронной микроскопии проводили in vitro на удаленных по ортогнатическим и хирургическим показаниям молярах и премолярах.

В результате исследований установлено, что качество прилегания композитного материала «Кромлайт-Z» на окклюзионной поверхности не зависит от метода реставрации. Применение «сандвич"-техники в полостях ІІ класса по Блеку существенно улучшает качество краевого прилегания в пришеечных областях зубов по сравнению с прямым методом реставрации.