Біографія Я. Коменського

Біографія Я. Коменського

педагог письменник материнський школа

1.Життя та діяльність Я. А Коменського

Народився Ян Амос Коменський у родині міщанина Мартіна Коменського, члена протестантської громади, що зберігала гуситські та жижківські традиції, 28 березня (до речі, цей день на його батьківщині відзначається як день учителя) 1592 р. Місцем його народження більшість дослідників вважає містечко Нівніце, інша частина схильна до думки, що народився він в Угерському Броді. У віці 12 років Ян Амос залишився сиротою. Під час епідемії померли його батько, мати, два брати. Заопікувалася ним тітка, що проживала у Стражниці. Не забули про сироту і члени громади «Чеських братів». Допомогли закінчити латинську школу у Пшерові, а відтак скерували його до Герборнського університету (Німеччина) для здобуття вищої богословської освіти. Закінчив цей університет Коменський у 1613 р., а до січня 1614 р. поглиблював свої знання у знаменитому в той час Гайдельбергському університеті [3, c.402].

З весни того ж року, зразу після повернення до рідного краю, Коменський стає керівником Пшеровської школи й одночасно помічником пшеровського єпископа. З 1618 р. він очолює школу в місті Фульнек і є пастирем-проповідником в общині. 1621 р. переслідувачами чеських патріотів-протестантів було спалено місто Фульнек, згорів і дім Коменського. Помирають від чуми його дружина і діти. Життя його самого як активного протестантського діяча і чеського патріота було в небезпеці, і він вимушений був переховуватися у карпатських лісах. У 1628 р. Коменський очолив переселення великої групи чеських сімей у Польщу, в місто Лешно. В рідний край повернутися йому більше не судилося.

У Лешно Коменський керує чеською гімназією і здійснює душпастирське керівництво общиною, продовжує науково-дослідну роботу. Тут завершує написання головного педагогічного твору «Велика дидактика». Подальші етапи його проживання: 1641−1642 рр. — в Англії; в 1642 р. — у Швеції; 1643−1647 рр. — м. Ельблонг на польському березі Балтійського моря (виконує наукове замовлення шведів); 1648−1650 рр. — знову в Лешно; 1650−1654 рр. — в Угорщині (очолює експериментальну школу в Шарон-Патаці); 1654−1656 рр. — втретє повертається в Лешно до своїх земляків як їх духовний керівник; 1656 р. — поляки примусили чехів покинути Лешно (польські війська знищили місто), і частина чехів на чолі з Коменським перебирається через Німеччину до Амстердама, де і завершилась життєва дорога Я. А. Коменського. Помер він 15 листопада 1670 р. і похоронений у церкві в Наардані поблизу Амстердама [3, c.405].

В умовах цих переселень і навіть підпільного життя він не припиняє творчої роботи. Відомі понад 140 праць, написаних ним. Ще в університеті він розпочав написання великого чеського словника «Скарбниця чеської мови» і продовжив роботу над ним, працюючи у Пшерові та Фульнеку. Тут він працює і над створенням книги з дидактики чеською мовою «Чеський рай», пише публіцистично-філософську працю «Листи до неба». В час скитання в Карпатах написав «Лабіринт світла і рай серця» та твір «Зажурений», який ієзуїти внесли в список єретичних. В Лешно, окрім написання і видання «Великої дидактики» та «Материнської школи», почав роботу над «Пансофією» — енциклопедією знань про природу і суспільство. В Ельблонгу завершив роботу над посібником з латинської мови «Найновіша метода навчання мов», «Правилами життя» та приступив до створення капітальної праці «Поради щодо впорядкування людських справ». В Угорщині був створений оригінальний підручник «Світ чуттєвих речей в малюнках», «Закони добре організованої школи», «Правила поведінки», «Похвала справжньому методу», «Про вигнання лінощів із шкіл», «Про культуру природних обдарувань», філософсько-політичний трактат «Щастя народу» та ін. Крім розробки системи загальної шкільної освіти, її дидактичних основ, Коменський підняв проблему безперервної освіти й виховання і розкрив її у роботі «Пампедія» [2, c.321].

2. Педагогічні погляди Коменського

2.1 Світогляд Я.А. Коменського та його завдання виховання особистості

Світогляд Коменського був суперечливим. За релігійними поглядами вінпротестант. В питаннях теорії пізнання, що спостерігається у ряді його робіт, він виявляє значні матеріалістичні тенденції. У гносеологічному відношенні Коменський — сенсуаліст. Він стверджує, що світ пізнається. Подібно до Аристотеля і Ф. Бекона, Я. Коменський заперечує можливість думки, знання, ідеї. Він стверджує, що розум є тільки «tabularasa», або «чиста дошка», де ще нічого не написано, але на якій з часом може бути написано все.

Дидактичні праці Я. Коменського, і, в першу чергу, «Велика дидактика», побудовані на основі сенсуалістичної гносеології. Значне місце в них відводиться індуктивному методу. До цього методу він звертається також у підручниках «Видимий світ у малюнках», «Відкриті двері до мов» і деяких інших. Сенсуалістичний характер світогляду Коменського лежить в основі його вчення про наочність. «Пансофія» Коменського визначила вимоги всебічної і систематичної освіти і пізнання. Його ідея «всіх учити всьому» випливає Із міркувань про те, що всі люди здібні до пізнання й освіти, простий народ повинен отримати доступ до знань.

У відповідності з потребами часу виховання розглядалось як найважливіший засіб підготовки людини до діяльного, практичного життя, до пізнання реального світу. Коменський виходив із положення, що цілі і задачі виховання повинні витікати із пізнання людини. Великий дидакт бачив у дитині майбутнього діяча, мудреця і з великою повагою та турботою ставився до його особистості.

У відповідності з основною метою виховання Коменський виділяє суттєві елементи виховання: створити людину, яка знає всі речі, яка є володарем речей і самої себе, яка є такою, що себе і все підводить до Бога, джерела всіх речей, яка має здорове тіло. На думку вченого, цьому відповідає: наукове виховання; доброчесність чи моральність, релігійність, фізичне виховання.

2.2 Вимоги Коменського щодо навчання

У «Великій дидактиці» Коменський виклав усі вимоги щодо навчання. Вони викликають не лише історичний, а й практичний інтерес.

Отже, кращі успіхи у навчанні досягаються, якщо:

— освіта людини починається з дитинства і для цього відводяться ранкові години, а все, що підлягає вивченню, розподіляється згідно з ступенями віку;

— розум розвивається раніше, ніж мова. Ніяка мова не вивчається по граматиці, а по відповідних творах письменників. Реальні навчальні предмети передують формальним, а приклади — правилам;

— кожен, кого віддають до школи, залишається в ній до кінця. Розум учнів слід підготувати до засвоєння предмету, який вивчається, а все, що стоїть на заваді навчання, потрібно усунути;

— в школі необхідно встановити порядок, за яким учні в один і той же час займатимуться одним предметом;

— навчальний матеріал має розподілятися так, щоб наступні заняття служили дальшим розвитком одержаних знань в їх частинах подібно до того, як всі гілки дерева виростають одна з одної. Будь-яка мова, наука чи мистецтво спершу повинні викладатись так, щоб в учнів склалось загальне уявлення про ціле;

— школа має знаходитись в тихій місцевості, віддаленій від місць розваг;

— учні одержують відповідні кожному класу книги, які заслужено можна було б назвати джерелами мудрості, благочестя, в школі і поза її стінами не терпітимуть поганого товариства [5, c.119].

Чимало з цих загальних положень, сформульованих Коменським, уже давно стали педагогічними аксіомами, інші ще потребують своєї наукової розробки.

Необхідно, вказував Коменський, щоб навчання дітей було легким і приємним. Опанування мудрості має проходити без труднощів, повинно бути зручним, доступним для всіх, давати справжню насолоду. Вчитель покликаний прищеплювати дітям потяг до знань і навчання. Погано, коли дітей лише примушують вчитися. Необхідно використовувати лише ті методи, які зменшують труднощі навчання з тим, щоб воно не викликало в учнів незадоволення і огиду до занять.

З метою прискорення навчання Коменський запропонував використати класно-урочну систему. Він досить детально обґрунтував і розробив деталі цієї системи навчання і настійно впроваджував її у практику.

2.3 Я.А. Коменський про вимоги до вчителя

Особливе місце впедагогічній системі Коменського займає вчення про роль учителя у вихованні особистості.

Вся робота школи, її успіхи та невдачі залежать від учителя. Він формує з дитини майбутню людину і повинен бути добрим, уважним і одночасно суворим і вимогливим. «Ти не можеш діяти як учитель, якщо ти не ставитимешся як батько».

Про велику громадську роль учителя свідчать слова: «Наступне століття буде саме таким, якими будуть виховані для нього майбутні громадяни».

Ця вихідна позиція, викладена в праці «Про вигнання з шкіл косності», визначає все його ставлення до наставника дітей: «Що таке неук-учитель, пасивний керівник інших? Це тінь без тіла, хмара без дощу, джерело без води, лампа без світла, тобто пусте місце, і хай буде йому соромно!.. Виставляєш себе вчителем — так учи або зніми з себе цю маску!»

Вчитель не повинен відштовхувати дітей від себе надто суворим ставленням, а привертати їх по-батьківськи. Коли він з любов’ю поводитиметься з учнями, то легше завоює їх серця, і дітям приємніше буде перебувати вшколі, ніж дома. Необхідно вміти збуджувати увагу, завдяки чому учні сприймають все відкритим, прагнучим до знань розумом.

Вчитель повинен бути відданим справі навчання й виховання дітей, любити свою професію, не бути заробітчанином, а прагнення покинути цю професію в погоні за грошима веде до того, що він не може бути «живим зразком» для учнів.

Коменський закликав учителів розвивати пізнавальні здібності учнів, особливо турбуватися про вироблення в учнів прагнення до самостійної активної роботи по набуттю знань і застосуванню їх у житті. «У своїх учнів я завжди розвивав самостійність у спостереженні, в мові, в практиці і в застосуванні як єдину основу для досягнення міцного знання», — писав він у роботі «Вихід з схоластичних лабіринтів» [4, c.15−17].

Великого значення надавав педагог-гуманіст естетичному вигляду й поведінці вчителя, який повинен володіти не тільки почуттям прекрасного, але й бути прикладом у створенні всього прекрасного в житті. У зв’язку з цим він вказував на необхідність залучення вихованців до читання художньої літератури, занять музикою і співами, навчання колективному декламуванню. Велика заслуга Коменського полягає в тому, що він пов’язав педагогічну професію із соціальними явищами. Він підкреслював думку про те, що діяльність педагога зумовлюється вимогами, які суспільство ставить до школи, і вимагав, щоб, з одного боку, населення ставилося з повагою до вчителя, а з другого — сам учитель розумів, яку важливу благородну державну функцію він виконує, і був сповнений почуттям власної гідності.

2.4 Підручники Я.А. Коменського

Підручники того часу не відповідали педагогічній системі Я. Коменського ні за змістом, ні з методичної точки зору. Його підручники містять багатий навчальний матеріал, в них вміщені цікаві вправи для засвоєння граматики, відомості з природознавства. Найбільшою популярністю серед вчителів та учнів користувались «Видимий світ у малюнках» та «Відкриті двері до мов і всіх наук» .

" Видимий світ у малюнках" - це свого роду Ілюстрована дитяча енциклопедія первісних знань. Вона містить 150 коротких статей, ілюстрованих малюнками. Тут вміщені дані про природу, діяльність людини, суспільне життя. В цьому підручнику Я. Коменський першим серед педагогів виявив турботу про те, щоб діти одночасно пізнавали слова і речі. Суттєво, що всі коротенькі оповіді для дітей не лише проілюстровані, але і чітко сис-тематизовані. Звичайно, дитяче пізнання вчений розпочинає зі знайомства, з рослинним і тваринним світом. Завершує ж цей процес він дитячим знайомством з тодішнім світом професій, ремеслами і суспільним життям. Цікавим є той факт, що «ОгЬіа русїиз» використовувався батьками, вчителями Західної Європи протягом 250 років. Високо оцінив цей твір у XIX ст. великий К. Ушинський [2, c. 335].

У тяжкий період втрати національної незалежності чеського народу Я. Коменський намагався допомогти своїй вітчизні шляхом поліпшення системи навчання і виховання молоді. Темою його книги «Материнська школа» стало виховання дітей в сім'ї. Він видає також ще ряд книжок, з яких діти черпали свої знання.

Це «Новий метод мов», в якому педагог застосував до конкретної методики вивчення свої загальнопедагогічні принципи і узагальнив три найважливіших положення паралельного вивчення речей і слів, зробив навчання суворо послідовним, проголосив перехід від легкого до важкого у навчанні. Були видані також «Фізика», «Астрономія», «Школа-гра», а також 8 шкільних п'єс, де Коменський широко використовував метод драматизації навчального матеріалу. Вийшов у світ збірник дидактичних творів видатного педагога [5, c.126 ].

Список використаних джерел

1. Антонова О.Є. Проблема розвитку здібностей та обдарованості у педагогічній теорії Я. А. Коменського. — [Електронний ресурс]. — Режим доступу до джерела: -http://studentam.net.ua/content/view/7768/97/ .

2. Волкова Н. П. Педагогіка: «Посібник для студентів вищих навчальних закладів. — К.: Видавничий центр «Академія», 2001 — 576с.

3. Історія педагогіки / За ред. М. С. Гриценка. — К.: Вища школа, 1973 — 448с.

4. Лордкипанидзе Д. О. Великий чешский педагог Ян Амос Коменский. — М.: Знание, 1957. — 30 с.

5. Сисоєва С.О., Соколова І.В. Нариси з історії розвитку педагогічної думки: Навчальний посібник. — К.: Центр навчальної літератури., 2003 — 308с.

ено н