Організація обліку на підприємстві «Київхліб»

Зміст

• Вступ
• Розділ І. Організація обліку на підприємстві, фінансовий облік прибутку
• 1.1 Організація обліку на підприємстві «Київхліб» Хлібокомбінат № 11 та коментар його облікової політики
• 1.2 Фінансовий облік прибутку
• 1.3 Відображення в фінансовій, податковій та статистичній звітності інформації щодо прибутку підприємства
• 1.4 Сучасні комп’ютерні технології ведення обліку прибутку, виклад їх практичного застосування
• Розділ II. Економічний аналіз діяльності підприємства та прибутку
• 2.1 Аналіз основних техніко-економічних показників діяльності підприємства 2010;2011 роки
• 2.2 Теоретичні основи та практичний економічний аналіз прибутку
• 2.3 Сучасні комп’ютерні технології ведення економічного аналізу прибутку та виклад їх практичного застосування
• Розділ III. Внутрішній і зовнішній аудит прибутку, державний контроль за дотриманням чинного законодавства України з обліку прибутку
• 3.1 Теоретичні основи внутрішнього та зовнішнього аудиту прибутку
• 3.2 Державний контроль та відповідальність за недотримання чинного законодавства України з обліку прибутку
• Розділ IV. Охорона праці
• 4.1 Стан охорони праці на підприємстві
• 4.2 Стан охорони праці на робочому місці
• 4.2.1 Повітря робочої зони
• 4.2.2 Шум
• 4.2.3 Освітлення: природне та штучне
• 4.2.4 Психофізіологічні шкідливі фактори, пов’язані з монотонністю роботи
• 4.3 Електробезпека
• 4.4 Пожежна безпека
• Загальні висновки і пропозиції
• Перелік використаної літератури

Вступ

Побудова ринкової моделі економіки зумовлює необхідність глибшого дослідження низки важливих складових фінансової системи, зокрема, фінансів підприємницьких структур. Провідне місце у фінансовому забезпеченні їх діяльності належить прибутку. Він найповніше характеризує ефективність господарської діяльності підприємств, їх фінансові можливості й у кінцевому підсумку визначає рівень фінансової стабільності в державі та є джерелом підвищення рівня суспільного добробуту населення. Прибуток — це певний гарант соціально-економічного прогресу, а його відсутність — найяскравіший доказ регресу та соціальної напруги.

Прибуток — це одна з форм чистого доходу, що виражає в основному вартість додаткового продукту; включає також і частину вартості необхідного продукту. Розподіл знов створеної вартості на необхідний і додатковий продукт — загальна закономірність будь-якої суспільно-економічної формації з часу першого великого суспільного розподілу праці і досягнення такого рівня продуктивних сил, які б зумовили виникнення додаткового продукту.

Прибуток — це частина чистого доходу, що залишається підприємству після відшкодування всіх витрат, пов’язаних з виробництвом, реалізацією продукції та іншими видами діяльності.

В умовах ринку прибуток є джерелом усіх фінансових ресурсів підприємства. Величина прибутку характеризує фінансові результати роботи підприємства та визначає його фінансовий стан.

Фінансові підсумки діяльності підприємства відображаються в прибутку, величина якого складає частину грошової виручки, рівну різниці між вартістю продукції в оптових цінах і повною собівартістю реалізованої продукції.

Як активний та універсальний інструмент державного регулювання економічних і соціальних процесів у державі, прибуток концентрує інтереси підприємницьких структур, окремих учасників господарської діяльності, різноманітних ланок економіки. Саме в даній економічній категорії знаходить відображення ціла низка як внутрішніх, так і зовнішніх факторів. Суттєве значення мають внутрішні фактори, які безпосередньо залежать від організації функціонування підприємницьких структур, форм власності та видів діяльності.

Формування й використання фінансових результатів має свої особливості в умовах трансформації економіки до ринкових засад господарювання. Сьогодні в економіці України питання одержання прибутку і підвищення ефективності виробництва вельми актуальні. Більш як 45 відсотків підприємств працюють збитково, а одержані збитки за 2009 рік становили 9,6 млрд. грн.

Все це зумовлює необхідність поглибленого дослідження теоретичних засад формування та розподілу фінансових результатів, їх впливу на темпи і пропорції суспільного відтворення. На сучасному етапі необхідний якісно новий підхід до теоретичного висвітлення і практичного обгрунтування рекомендацій щодо активізації ролі прибутку в економічній системі, зокрема, як основи розвитку суб'єктів підприємницької діяльності. В науковій літературі ця проблема досліджена ще недостатньо. Значна кількість праць належить представникам науки соціалістичної доби. Зокрема, це роботи Д. А. Аллахвердяна, Е. О. Вознесенського, Г. В. Базарової, В. К. Сенчагова, А.А. Бірмана, В.М. Родіонової, які відображають економічні умови того часу та мають відповідний ідеологічний відтінок.

Значний внесок у розв’язання проблем розвитку нефінансового сектору економіки, формування та використання прибутку в системі забезпечення діяльності підприємницьких структур внесли українські економісти О. Д. Василик, З.С. Варналій, З. М. Васильченко, С. Ф. Голов, М. Я. Коробов, С. С. Осадець, О.І. Пилипченко, А.М. Поддєрьогін, А. А. Пересада, Д. М. Черваньов, В. М. Шелудько, С.І. Юрій та інші. На окрему увагу заслуговують праці І.О. Бланка, в яких розглядаються сучасні методи управління прибутком підприємства в процесі його операційної, інвестиційної та фінансової діяльності.

Метою роботи є визначення економічної природи і призначення фінансових результатів, їх облік, аналіз прибутку підприємства, а також розробка практичних рекомендацій щодо формування фінансових результатів конкретного підприємства.

Поставлена мета зумовила необхідність вирішення таких завдань:

— теоретично обгрунтувати економічну сутність фінансових результатів та особливості їх формування й використання в підприємствах;

— розкрити механізм формування прибутку, зокрема, його вплив на підвищення ефективності підприємницької діяльності;

— визначити основні засади обліку фінансових результатів;

— провести детальний аналіз формування прибутків підприємства.

Об'єкт дослідження — дочірнє підприємство Публічного акціонерного товариства «Київхліб» Хлібокомбінат № 11.

Предмет дослідження — облік і аналіз фінансових результатів підприємства.

Інформаційну базу дослідження становлять відповідні законодавчі та нормативні документи, статистичні матеріали Державного комітету статистики України, дані Міністерства фінансів України, фінансова звітність підприємства «Київхліб» Хлібокомбінат № 11, наукові літературні джерела.

Розділ І. Організація обліку на підприємстві, фінансовий облік прибутку

1.1 Організація обліку на підприємстві «Київхліб» Хлібокомбінат № 11 та коментар його облікової політики

Забезпечення бухгалтерського обліку на підприємстві доручено бухгалтерській службі на чолі з головним бухгалтером.

Структура бухгалтерії зображена на рис. 1.1.

Рис. 1.1. Структура бухгалтерії ПАТ «Київхліб» Хлібокомбінат № 11

Як відображено на рисунку 1.1 бухгалтерія підприємства має чотири підрозділи: розрахунковий, матеріальний, фінансово-економічний та відділ обліку торгівельних операцій. Розрахунковий відділ займається обліком грошових коштів, матеріальний відділ — виробничим обліком, фінансово-економічний — планово-економічною роботою та внутрішнім контролем, відділ обліку торгівельних операцій розрахунками з покупцями та постачальниками, за обов’язковими платежами.

Застосовувати на підприємстві автоматизовану журнальну систему обліку.

Застосовувати форми облікових регістрів, розроблені фахівцями підприємства в минулому році й адаптовані бухгалтерією до нової системи обліку. Для повної та реальної картини здійснюваних господарських операцій та їх результатів дозволити головному бухгалтерові своїм розпорядженням затверджувати додаткову систему субрахунків і регістрів аналітичного обліку.

Бухгалтерам проставляти на первинних документах, що відображаються в обліку, відмітку про їх обробку.

Примітка. Відмітка — у вигляді кореспонденції рахунків, дати, підпису.

Складати щомісяця облікові регістри за журнальної системи обліку.

Дані облікових регістрів і додаткових довідок головному бухгалтеру відображати в оборотному балансі, що є підставою для складання Звіту суб'єкта малого підприємництва. Після обробки облікові регістри і довідки повинні бути підписані головним бухгалтером із вказівкою дати підпису.

Фахівцям відділів: маркетингу, збуту, постачання, виробничо-технічного, ремонтно-механічного — неухильно виконувати вимоги працівників бухгалтерії щодо дотримання порядку оформлення первинних документів і терміну подання їх до обліку. За порушення вимог бухгалтерів, несвоєчасне складання первинних документів і недостовірність відображення в них даних притягати фахівців до дисциплінарної відповідальності.

У випадках якщо документ, підписаний фахівцем, складений з порушенням законодавчих і нормативних вимог, або взагалі не складений, або відсутність такого документа потягла за собою застосування фінансових санкцій до підприємства, то питання про відповідальність фахівця розглядати на засіданні правління товариства за участю представників трудового колективу (профспілки).

Для забезпечення достовірності даних бухгалтерського обліку і фінансової звітності провести інвентаризацію активів і зобов’язань відповідно до Інструкції з інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів і документів і розрахунків, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 11.08.94 р. N 69 (зі змінами і доповненнями).

Установити терміни проведення інвентаризації:

— незавершеного виробництва і напівфабрикатів власного виробництва — щомісяця на 1-е число місяця, що настає за звітним;

— готової продукції, сировини і матеріалів на складах, товарів у торгівлі - щоквартально на 1-е число місяця, що настає за минулим кварталом;

— бланків суворої звітності - щоквартально;

— грошових коштів у касі - щомісяця;

— основних фондів і нематеріальних активів — щорічно станом на 1 грудня;

— розрахунків з постачальниками і покупцями (замовниками) — щорічно станом на 1 січня року, що настає за звітним (з урахуванням щоквартального звіряння розрахунків);

— у разі зміни матеріально відповідальних осіб або виявлення розкрадання (недостач) — відповідно в момент зміни або факту виявлення розкрадання (недостачі).

Дозволяють змінити облікову політику, якщо:

— зміняться вимоги Міністерства фінансів України;

— зміняться статутні вимоги підприємства;

— нові (запропоновані й обґрунтовані фахівцями підприємства) положення облікової політики забезпечують більш достовірне відображення господарських операцій.

При складанні фінансової звітності встановити кордон істотності в розмірі 0,1 тис. грн.,

Установити тривалість операційного циклу для:

— виробництва — 3 місяці;

— торгівлі купованими товарами — 1 місяць;

— робіт і послуг — 1 місяць.

Основним засобом визнавати актив, якщо очікуваний термін його корисного використання (експлуатації), установлений засіданням виробничої комісії, більше року (або операційного циклу, якщо він більше року).

Фінансову інвестицію в дочірнє підприємство на дату балансу відображати за методом участі в капіталі.

Доходи і витрати підприємства визнавати і нараховувати згідно з П (С)БО 15 «Дохід» і П (С)БО 16 «Витрати» відповідно:

— оцінку ступеня завершеності послуг проводити за питомою вагою затрат, які несе підприємство у зв’язку з наданням послуг, у загальній очікуваній сумі таких затрат;

— цільове фінансування з бюджету на компенсацію витрат періоду визнавати доходом у тому періоді, у якому утворилася дебіторська заборгованість, пов’язана із цим фінансуванням (при наявності акта приймання-передачі послуг, затвердженого розпорядником бюджетних коштів);

— здійснені затрати класифікувати відповідно до затвердженого переліку, узгодженого з фінансово-економічною службою, у якому відображений конкретний склад постійних і змінних загальновиробничих витрат, адміністративних, інших операційних і на збут;

— для розрахунку розподілу загальновиробничих витрат виробничому відділу подати до бухгалтерії дані про нормальну виробничу потужність обладнання за цехами до 25 січня наступного за поточним роком.

З метою створення єдиної системи організації бухгалтерського обліку та дотримання єдиної облікової політики для складання звітності філіям виконувати цей наказ, узгоджуючи свої дії з головним бухгалтером підприємства.

Метою діяльності ПАТ «Київхліб» Хлібокомбінат № 11 є здійснення виробничо-господарської, комерційної та інших видів діяльності та отримання прибутку на підставі задоволення суспільних потреб в товарах та послугах, що визначені предметом діяльності, а також задоволення соціально-економічної зацікавленості учасників Товариства та членів трудового колективу.

Предметом діяльності підприємства ПАТ «Київхліб» Хлібокомбінат № 11 є:

— виробництво продукції та товарів;

— надання послуг промислового та побутового характеру;

— торгівельна діяльність;

— оренда основних засобів;

— заготівельно-торгівельна діяльність;

— закордонна торгівельна діяльність та посередництво;

— надання транспортних та інших видів послуг;

— та інша діяльність, яка не суперечить чинному законодавству України.

На підприємстві випускають понад 35 видів продукції: хліб «Український», «Московський». «Бородінський», «Слобідський», «Гражданський», «Ранковий», «Гроно», «Деснянський», рогалі в асортименті, соломку «Солодка», «Ванільна», «Фруктова», «Лівобережна», «Особлива», «З беконом», «Збеконом і сіллю». «Київська», палички «До чаю», «Золотисті», «З маком», «Чиполіно», печиво «Вівсяне», «Українське», «Сюрприз», «Нептун», «Квіточка», «З маком», «Цитринка», «Колосочки», пряники в асортименті, зокрема в сувенірному виконанні.

Підприємство збудоване за типовим проектом, його потужність — 65 т пшеничних сортів хлібобулочних виробів на добу. Біля витоків виробництва були директор П. Гітельман, головний інженер А. Косован, головний механік М.Богдан. Ще під час будівництва на завод прийшло чимало учнів профтехучилища, зокрема Г. Масловська, Т. Демінська, Н. Рокотянська, Р. Кравець, Галина і Зоя Семенюки, Л. Дорошенко та інші. З часом вони стали провідними спеціалістами заводу, очолили бригади. Колектив, де в 1973 р. було 350 працівників, разом з керівниками доклав неабияких зусиль, щоб за короткий термін увести в експлуатацію шість технологічних ліній та забезпечити населення Лівобережжя столиці продукцією високої якості. З 1985 р., коли підприємство очолили директор Л. Русавський і головний інженер В. Мась, на заводі почалося нарощування потужностей та технічне переоснащення виробництва: на п’яти лініях печі було замінено на більш потужні, побудовано новий сухарно-бубличний цех для випуску соломки, сушки та здобних сухарів. У результаті потужність зросла майже вдвічі й завод отримав статус хлібокомбінату.

З метою поліпшення якості продукції та розширення асортименту у 1995 р. почалася реконструкція технологічних ліній із заміною устаткування. Введено в експлуатацію лінію виробництва житніх сортів хліба, встановлені малопотужні печі для виготовлення здобних і кондитерських виробів. Нині в асортименті близько 90 найменувань найрізноманітнішої продукції.

Сьогодні колектив хлібокомбінату з чисельністю 760 чоловік при цілодобовому режимі основного виробництва випускає щоденно понад 110 тон, це понад 90 позицій хлібулочних здобних, сухарних, бараночних, кондитерських виробів, зокрема печиво, кекси, напівфабрикати для тортів. Вся продукція випускається по традиційним технологіям без консервантів та поліпшувачів та ГМО.

В 2010 році на хлібокомбінаті закінчилась одна з масштабних реконструкцій лінії з виробництва сухарних виробів. Було встановлено нове пічне обладнання та створено автоматичне фасувально-пакувальне відділення. Замкнений цикл нового обладнання дозволить уникнути ручної праці на лінії від печі до упаковки.

Хлібокомбінат до недавнього часу не встигав забезпечувати замовлення торгівельної мережі по фасованим сухарям у зв’язку із недостатньою потужністю існуючої лінії і відсутністю автоматизованої фасувально-пакувальної ділянки.

Реалізація інвестиційного проекту по заміні печей (старої ПХС- 25 на піч Г4-ХП2,1−31−01 ШМЗ, Росія), встановлення кулера для охолодження сухаря (ШМЗ, Росія), дозувального комплексу «Ishida» (Японія) та пакувального автомату «Matrix» (США) дало змогу вирішити цілий комплекс проблем.

За рахунок збільшення обсягів продаж продукції та економії фонду оплати праці компанія планує отримати додатковий прибуток 1 млн. 350 тис. грн. на рік.

До складу комбінату в 2007 році на правах цеху № 4 увійшов хлібокомбінат № 6. Це високомеханізований виробничий майданчик із гнучким виробничим процесом і широким асортиментом продукції довготривалого зберігання, який користуються попитом не лише в Україні, а й далеко за її межами — в США, Німеччині, Ізраїлі, Канаді, куди експортуються, зокрема, пряники.

У технічному переоснащенні ПАТ «Київхліб» Хлібокомбінат № 11 активну участь брали раціоналізатори підприємства. Протягом останніх 15 років вони внесли 332 новаторські пропозиції, 319 з яких впроваджено у виробництво.

Організаційна структура управління ПАТ «Київхліб» Хлібокомбінат № 11 належить до лінійно-функціональної. Головним керівником на підприємстві є директор. Його підпорядкуванню підлягають усі організаційно відокремлені структурні підрозділи (відділи, служби) та безпосередньо виконавці. Дана структура управління, що діє на підприємстві, передбачає розподіл сфер повноважень за функціями управління. Тобто функціональне управління зосереджене в руках кваліфікованих спеціалістів, кожен з яких керує діяльністю всіх працівників у межах своєї компетенції (наприклад, спеціалісти відділу збуту, відділу матеріально-технічного постачання, головний інженер). По вертикалі цієї структури відбувається підлеглість нижчих ланок вищим (наприклад, робочі тарної дільниці підпорядковуються майстру тарної дільниці, він — відділу збуту, а цей відділ, в свою чергу, — директору).

Таким чином, організаційна структура управління даного підприємства є раціональною, оскільки дає змогу поєднати лінійну підлеглість з усіх питань із функціональним управлінням, виконує роль мережі каналів, по яких рухаються потоки інформації, необхідної для забезпечення комунікації між керівниками і підлеглими. Це сприяє ефективнішому функціонуванню системи управління в цілому.

Із загального (валового) прибутку сплачується податок. Величина, що залишилась, називається чистим прибутком. З неї виплачуються борги і проценти за довгострокові кредити, а решта поділяється на дві частини. Перша — прибуток, який розподіляється між власниками майна (капіталу) підприємства (акціонерами), спрямовується на заохочувальні виплати його персоналу за результатами роботи та інші потреби (внески у благодійні фонди, допомога різним організаціям, особам тощо). До другої частини належить прибуток, який залишається на підприємстві (нерозподілений прибуток), і використовується на інвестиційні потреби та створення резервного фонду.

Рис. 1.2 Схема використання прибутку підприємства.

Рис. 1.3. Схема організаційної структури управління ПАТ «Київхліб» Хлібокомбінат № 11

Процес постачання на підприємство починається зі збору та аналізу інформації про стан та кон’юнктуру ринку необхідних підприємству сировини та матеріальних ресурсів, обсяги пропозиції товарів, умови їх постачання та ціни, перелік основних постачальників, місця їх розташування, статус та інше. Цими питаннями на підприємстві займається комерційний відділ.

Керівник практики на підприємстві ПАТ «Київхліб» Хлібокомбінат — № 11провідний бухгалтер Рубан Тетяна Миколаївна

Методологія та методика дослідження базуються на системному загальнотеоретичному осмисленні процесів формування та розподілу чистого прибутку підприємства. Для досягнення поставленої в роботі мети використовувались економіко-статистичні, економіко-математичні методи, методи аналізу та синтезу, індукції та дедукції, порівняльних характеристик. Теоретичною та методологічною основою даного дослідження стало вивчення й творче переосмислення основних досягнень вітчизняної і зарубіжної науки з проблем ефективності управління прибутком у системі фінансового забезпечення розвитку підприємств.

Поняття прибутку в економічній системі існує у зв’язку з наявністю товарно-грошових відносин, появою і розвитком інституту власності, особливо приватної. Перші визначення прибутку збігалися зі значенням валового доходу, який за індивідуалістичною системою розподілу поділявся на три категорії: доходи від капіталу, землі та доходи від праці. Спочатку у політичній економіці, а потім і у фінансовій науці усі джерела доходів поділялися на фундирувані й нефундирувані, тобто пов’язані й не пов’язані з капітальним майном, отже, і розподіл доходів здійснювався за двома категоріями: доходи від капітального майна взагалі і доходи від праці, що не пов’язані з володінням капіталом. Дохід від капітального майна, у свою чергу, об'єднував земельну ренту і дохід від капіталу. Д. Рікардо виявив протилежну залежність між прибутком та земельною рентою, між заробітною платою і прибутком. Яка частина продукту сплачується у формі заробітної плати — питання надзвичайно важливе при вивченні прибутку. Останній буде високий або низький у тій самій пропорції, в якій буде низькою чи високою заробітна плата, писав він. Сміт і Рікардо відокремили поняття прибутку в особливу економічну категорію, яку досліджували у тісному зв’язку із процесом накопичення капіталу, із факторами зростання суспільного багатства. У різні часи Сміт трактував прибуток як: закономірний результат продуктивності капіталу; винагороду капіталістові за його діяльність і ризик; вирахування з частини неоплаченої праці найманого робітника. Пояснення джерел виникнення прибутку, яке зробив Сміт, набуло розвитку в різноманітних напрямках подальших теорій прибутку.

1.2 Фінансовий облік прибутку

Розмір і характер прибутків і збитків за кожен період діяльності підприємства є найважливішими підсумковими показниками його роботи. Значна роль прибутку в розвитку підприємства та забезпеченні інтересів його власників і персоналу визначає необхідність ефективного та безперервного управління ним. Управління прибутком є процесом розробки та прийняття управлінських рішень з усіма основними аспектами його формування, розподілу та використання.

Основним завданням управління прибутком є забезпечення оптимізації його розподілу як у звітному, так і в майбутніх періодах. Розподіл прибутку повинен забезпечувати одночасно гармонізацію інтересів власників з інтересами держави та персоналу підприємства.

Побудова системи управління прибутком потребує формування систематизованого переліку об'єктів управління. До них відносяться: управління формуванням прибутку та управління розподілом і використанням прибутку.

Система управління повинна бути органічно інтегрована із загальною системою управління підприємством, так як прийняття управлінських рішень у будь-якій сфері діяльності підприємства прямо або опосередковано впливає на рівень прибутку. Управління прибутком передбачає наявність комплексної системи дій для забезпечення розробки взаємопов'язаних управлінських рішень. Джерелами даних для управління доходами та результатами діяльності є записи на аналітичних рахунках, які відкриваються до рахунків класу 7 «Доходи і результати діяльності» .

Підготовка будь-якого управлінського рішення щодо формування, розподілу та використання прибутку повинна враховувати альтернативні можливості. За наявності альтернативних проектів управлінських рішень їх вибір для реалізації повинен базуватися на системі критеріїв, які визначають політику управління прибутком підприємства.

На аналізованому підприємстві основним джерелом доходу є продаж товарів. Тому важливим моментом є відображення системи обліку фінансового результату, що діє на даному підприємстві. Відправною крапкою в процесі визначення прибутку є відображення реалізації послуг на рахунках бухгалтерського обліку.

Основним правовим документом для здійснення реалізації товарів є договір купівлі-продажу, у якому містяться дані про терміни й умови, вимоги до якості робіт, умови розрахунків, відповідальність сторін за невиконання умов договору. ПАТ «Київхліб» Хлібокомбінат № 11 реалізує товари на підставі договорів купівлі-продажу, але, як правило, при разових послугах реалізація може здійснюватися без укладання письмового договору на підставі виписаних рахунків-фактур.

Для здійснення розрахунків покупцям виписують і пред’являють до оплати рахунки-фактури і платіжні документи, у яких вказується найменування, кількість, ціна, ставка і сума ПДВ, транспортні й інші послуги, що підлягають оплаті. Одночасно виписується податкова накладна, оригінал якої вручається покупцю, а копія залишається в бухгалтерії, як розрахунковий і звітний податковий документ. На підставі податкової накладної роблять відповідний запис у Книзі обліку продажу товарів.

Первинними документами з обліку доходів від реалізації є рахунки-фактури, договори купівлі-продажу, міни, товарно-транспортні накладні, платіжні вимоги, ПКО, виписки банку, акти виконаних робіт (наданих послуг), розрахунки (довідки) бухгалтерії.

Розрахункові документи вважаються пред’явленими покупцеві (замовникові) за умови, що це відбулося способом, передбаченим договором (якщо розрахунки здійснюються без участі установ банків) або після подання їх до установи банку (якщо розрахунки здійснюються через установи банків).

Для обліку реалізації законодавством установлений метод нарахування. При визначенні обсягу реалізації методом нарахування датою реалізації вважається дата продажу товару. Звідси в бухгалтерському обліку роблять записи (табл. 1.1).

Таблиця 1.1 Бухгалтерський облік реалізації

Крім цього в підприємства можуть виникати доходи, бухгалтерський облік яких відображений у таблиці 1.2.

Таблиця 1.2 Типові бухгалтерські проводки по обліку доходів діяльності ПАТ «Київхліб» Хлібокомбінат № 11

Таким чином, ПАТ"Київхліб" Хлібокомбінат № 11 дохід відображає в момент його отримання. Бухгалтерське проведення доходу здійснює бухгалтер. Особливості відображення в синтетичному та аналітичному обліку розглянемо нижче.

Узагальнення даних про доходи від реалізації продукції, товарів, робіт і послуг, доходи від страхової діяльності, а також суми знижок, наданих покупцям, та про інші вирахування з доходу здійснюється на рахунку 70 «Доходи від реалізації» .

За кредитом рахунку 70 «Доходи від реалізації» відображається збільшення (одержання) доходу, за дебетом — належна до сплати сума непрямих податків (акцизного збору, податку на додану вартість та інших обов’язкових платежів, передбачених законодавством); результат операцій перестрахування (у кореспонденції з субрахунком 705 «Перестрахування»); результат зміни резервів незароблених премій (у страхових організаціях) та списання у порядку закриття на рахунок 79 «Фінансові результати». А також за дебетом субрахунку 703 «Доходи від реалізації робіт і послуг» щомісяця відображається списання сум з рахунку 76 «Страхові платежі». Рахунок 76 «Страхові платежі» призначено для узагальнення страховиками інформації про надходження страхових платежів. За кредитом рахунку відображається збільшення у страховика страхових платежів, за дебетом — повернення страхувальнику страхових платежів у випадку дострокового припинення дії договору страхування. Бухгалтерський облік доходів від реалізації ведеться щодо кожного об'єкту за відповідними групами, для яких відкривається окремий субрахунок. Рахунок 70 «Доходи від реалізації'» має наступні субрахунки (табл. 1.3).

Таблиця 1.3 Субрахунки до рахунку 70 «Доходи від реалізації»

Аналітичний облік доходів від реалізації ведеться за видами (групами) продукції, товарів, робіт, послуг, регіонами збуту та/або іншими напрямами, визначеними підприємством.

Підприємство може самостійно розробляти додаткові субрахунки та аналітичні рахунки, виходячи зі специфіки діяльності, конкретних потреб, завдань управління і контролю.

Розглянемо на прикладі порядок відображення операційних доходів в обліку ПАТ"Київхліб" Хлібокомбінат № 11 (табл. 1.4).

Таблиця 1.4 Облік операційних доходів ПАТ"Київхліб" Хлібокомбінат № 11

Таким чином, на аналізованому підприємстві основним джерелом доходу є виробництво. Тому важливим моментом є відображення системи обліку фінансового результату, що діє на даному підприємстві. Відправною крапкою в процесі визначення прибутку є відображення реалізації на рахунках бухгалтерського обліку.

Основними видами доходів, які належать до фінансової діяльності ПАТ"Київхліб" Хлібокомбінат № 11, є:

— доходи від інвестицій в асоційовані, спільні та дочірні підприємства;

— дивіденди одержані;

— відсотки одержані;

— інші доходи від фінансових операцій.

Метод участі в капіталі - метод обліку інвестицій, який передбачає збільшення або зменшення балансової вартості інвестицій відповідно на суму збільшення або зменшення частки інвестора у власному капіталі об'єкта інвестування. Асоційоване підприємство — підприємство, в якому інвестору належить блокувальний пакет акцій (більш як 25% акцій) і яке не є дочірнім або спільним підприємством інвестора. Узагальнення інформації про доходи від інвестицій, здійснених в асоційовані, дочірні або спільні підприємства та облік яких ведеться за методом участі в капіталі, відображається на рахунку 72 «Дохід від участі в капіталі». За кредитом рахунку відображається збільшення (одержання) доходу, за дебетом — списання у порядку закриття на рахунок 79 «Фінансові результати». До рахунку 72 «Дохід від участі в капіталі» можуть бути відкриті наступні субрахунки (табл. 1.5).

Таблиця 1.5 Субрахунки до рахунку 72 «Дохід від участі в капіталі»

Аналітичний облік доходів від участі в капіталі ведеться за кожним об'єктом інвестування та іншими ознаками, визначеними підприємством.

Первинними документами для обліку доходів від участі в капіталі є розрахунки та довідки бухгалтерії, акти переоцінки, рахунки, платіжні доручення тощо.

В аналізованих періодах ПАТ"Київхліб" Хлібокомбінат № 11 доходів від участі в капіталі не отримувало, тому розглянемо відображення в бухгалтерському обліку доходів від участі в капіталі за допомогою наступних записів (табл. 1.6).

Таблиця 1.6 Облік доходів від участі в капіталі

Узагальнення інформації про доходи, які отримані у процесі фінансової діяльності підприємства, зокрема, дивідендів, відсотків та інших доходів від фінансової діяльності, які не обліковуються на рахунку 72 «Дохід від участі в капіталі», ведеться на рахунку 73 «Інші фінансові доходи» .

За кредитом рахунку відображається визнана сума доходу, за дебетомсписання кредитового обороту на рахунок 79 «Фінансові результати» .

Субрахунки до рахунку 73 «Інші фінансові доходи» наведено в таблиці 1.7.

Таблиця 1.7 Субрахунки до рахунку 73 «Інші фінансові доходи»

Аналітичний облік фінансових доходів ведеться за об'єктами інвестування та іншими ознаками, визначеними підприємством. Первинними документами для обліку інших фінансових доходів є розрахунки та довідки бухгалтерії, платіжні доручення, рахунки тощо.

В аналізованому періоді ПАТ"Київхліб" Хлібокомбінат № 11 фінансових доходів не отримувало, тому розглянемо порядок відображення в бухгалтерському обліку інших фінансових доходів на теоретичному рівні (табл. 1.8).

Таблиця 1.8 Облік інших фінансових доходів

До складу доходів від інвестиційної діяльності відносяться доходи від:

— реалізації фінансових інвестицій, необоротних активів (основних засобів, нематеріальних активів тощо), майнових комплексів;

— неопераційних курсових різниць;

— безоплатно одержаних необоротних активів;

— інші доходи від звичайної діяльності.

Для узагальнення інформації про доходи, які виникають у процесі звичайної діяльності, але не пов’язані з операційною та фінансовою діяльністю підприємства, призначено рахунок 74 «Інші доходи». За кредитом рахунку 74 «Інші доходи» відображається збільшення (одержання) доходу, за дебетом — належна до сплати сума непрямих податків і списання в порядку закриття на рахунок 79 «Фінансові результати». Первинними документами при відображенні доходів від інвестиційної діяльності є акти переоцінки, платіжне доручення, ПКО, виписки банку, довідки (розрахунки) бухгалтерії. Відображення в бухгалтерському обліку інших доходів, що отримані ПАТ"Київхліб" Хлібокомбінат № 11 в 2011 році в сумі 0,9 тис. грн. відбувалося наступним чином:

Таблиця 1.9 Облік інших доходів ПАТ"Київхліб" Хлібокомбінат № 11

Таким чином, ПАТ"Київхліб" Хлібокомбінат № 11 в аналізованому періоді серед різних видів фінансово-інвестиційних доходів отримало лише інші доходи у вигляді нарахованої амортизації безоплатно отриманих необоротних активів.

Відповідно до Податкового кодексу України підприємство одночасно с бухгалтерським обліком організовує податковий облік, який відрізняється визначенням сум валових доходів та валових витрат, датою збільшення доходів і витрат з метою оподаткування, яка не збігається з моментом отримання прибутку від реалізації в бухгалтерському обліку. Сума витрат на виробництво або реалізацію не відповідає сумі валових витрат.

Об'єктом оподаткування є величина, що не збігається з одержаним фінансовим результатом виробничо-господарської діяльності підприємства. Об'єктом оподаткування є валовий прибуток, визначений у податковому обліку — а саме це сума скоригованого валового доходу зменшена на суму скоригованих валових витрат та амортизацію відповідного податкового періоду. Згідно чинного законодавства реалізація продукції відбувається з попередньою оплатою та без неї. За вимогами податкового обліку дата виникнення податкових зобов’язань та податкового кредиту настає з настанням першої з подій:

— Відвантаження продукції;

— Отримання або перерахування коштів.

За звиклою методологією в бухгалтери відображали в обліку збільшення або зменшення податкових зобов’язань лише після надходження коштів. Зміни в законодавстві привели до подвійного відображення моменту зміни податкових зобов’язань або кредиту в бухгалтерському та податковому обліку. У зв’язку з цим пропонується класифікація податкових подій:

— Реалізація при попередній оплаті;

— Реалізація після відвантаження (без оплати);

— При попередній оплаті постачальникові за продукцію, товар, матеріали, послуги;

— При оприбуткуванні товарно-матеріальних цінностей без оплати.

Так, витрати, що відображаються в бухгалтерському обліку, не зменшують оподатковуваного прибутку. У зв’язку з цим, для обліку податків створено окремий — податковий — облік.

Отже, податковий облік можна охарактеризувати як облік податків з метою контролю за правильністю їх нарахування та своєчасністю сплати.

Система податкового обліку на підприємстві характеризується тим, що користувачами його інформації є податкові фінансові органи. Податкова адміністрація за покладеними на неї обов’язками здійснює нагляд за підприємствами юридичними особами — платниками податків. Саме для неї на підприємствах фіксується та узагальнюється інформація щодо нарахування сум податків.

Для цього розглянемо приклад господарських операцій в податковому обліку та їх відображення в наступній таблиці:

Таблиця 1.10 Журнал реєстрації господарських операцій

В бухгалтерському обліку загальний оборот коштів за грудень склав 12 180грн., при тому суми валових витрат, валового доходу, податкового кредиту та податкових зобов’язань з ПДВ відображаються один раз за першою з подій — рух грошових коштів, або рух товарно-матеріальних цінностей.

За даними бухгалтерського обліку результат діяльності за грудень звітного року склав — (операція 3 + операція 4 — операція 2)(без ПДВ) 2000+3000−1000= 4000грн.

За даними податкового обліку: (підсумок стовпця 7 — підсумок стовпця 6) 3000−1150=1850грн. Також за даними податкового обліку до бюджету підлягає до сплати (600−230) 370грн. податку на додану вартість.

Облік формування та використання фінансових результатів ПАТ"Київхліб" Хлібокомбінат № 11 ведеться на рахунку 79 «Фінансові результати». Цей рахунок призначений для обліку й узагальнення інформації про фінансові результати підприємства від звичайної діяльності і надзвичайних подій. На кредиті рахунка 79 «Фінансові результати» відбивається сума в порядку закриття рахунків обліку доходів, на дебеті — суми в порядку закриття рахунків обліку витрат, а також належна сума нарахованого податку на прибуток. Сальдо рахунка 79 «Фінансові результати» при його закритті списується на рахунок 44 «Нерозподілений прибуток»:

Дебет рахунка 79 «Фінансові результати»

Кредит рахунка 44 «Нерозподілений прибуток (непокриті збитки)» .

На субрахунку 791 «Фінансовий результат від основної діяльності» визначається прибуток (збиток) від основної діяльності підприємства. По кредиту субрахунку відбивається в порядку закриття рахунків сума доходів від реалізації готової продукції, товарів, робіт, послуг, а також від іншої операційної діяльності (рахунка 70 «Доходи від реалізації», 71 «Інший операційний доход»), на дебеті — сума в порядку закриття рахунків обліку собівартості реалізованої готової продукції, товарів, робіт і послуг, адміністративних витрат, інших операційних витрат (90 «Собівартість реалізації», 92 «Адміністративні витрати», 93 «Витрати на збут», 94 «Інші витрати операційної діяльності»).

На субрахунку 792 «Результат фінансових операцій» визначається прибуток (збиток) від фінансових операцій. На кредиті субрахунку 792 відбивається списання суми в порядку закриття рахунків обліку доходів від участі в капіталі й інших фінансових доходах, на дебеті — списання фінансових витрат з рахунків 95 «Фінансові витрати» і 96 «Втрати від участі в капіталі» .

На субрахунку 793 «Результат від іншої звичайної діяльності» визначається прибуток (збиток) від іншої звичайної діяльності підприємства. На кредиті рахунка відбивається списання суми в порядку закриття рахунків обліку доходів від інвестиційної й іншої звичайної діяльності підприємства, на дебеті — списання витрат з рахунка 97 «Інші витрати» .

На субрахунку 794 «Результат надзвичайних подій» визначається прибуток (збиток) від надзвичайних подій. На кредиті субрахунку 794 відбивається списання доходів, отриманих від надзвичайних подій, на дебеті - списання витрат від надзвичайних подій, що враховуються на рахунку 99 «Надзвичайні витрати». Розмір і характер прибутків і збитків на кожен період діяльності підприємства є найбільш важливим узагальнюючим показником їх роботи. Прибуток формується поступово протягом усього звітного року. Найбільшу частину прибутку складає прибуток від основного виду діяльності, що визначається як різниця між виторгом від реалізації і витратами основної діяльності. Також на підприємстві можуть виникати доходи, не зв’язані з наданням послуг, але які збільшують чи зменшують загальну суму прибутків і збитків. До них можна віднести доходи від інвестиційної, фінансової діяльності, а також результати, зв’язані з надзвичайними подіями.

1.3 Відображення в фінансовій, податковій та статистичній звітності інформації щодо прибутку підприємства

Фінансові результати підприємство веде на рахунку 79, що має субрахунки по видах діяльності: основна, фінансова, інвестиційна, надзвичайна. Схематично формування і визначення фінансового результату за допомогою схем проводок, якими відображаються доходи і витрати, можна відобразити на рисунку 1.2:

Рис. 1.2. Схема проводок, за допомогою яких відображаються в обліку доходи і витрати й визначається фінансовий результат ПАТ «Київхліб» Хлібокомбінат № 11.

Наприкінці року підприємство рахунок 79 по всіх субрахунках закривається наступними записами:

а) якщо отриманий прибуток — Дебет рахунка 79 «Результат діяльності» Кредит рахунка 441 «Нерозподілений прибуток»

б) якщо отримані збитки — Дебет рахунка 442 «Непокриті збитки»

Кредит рахунка 79 «Результат діяльності»

Використання прибутку в звітному періоді відображається по дебету субрахунку 443 «Використання прибутку в звітному році» у кореспонденції з наступними рахунками: 40 «Статутний капітал», 41 «Резервний капітал», 42 «Додатковий капітал», 46 «Неоплачений капітал», 48 «Цільове фінансування» і ін. Погашення збитків поточного року за рахунок прибутку минулих років відображається записом по дебету субрахунку 442 «Непокриті збитки» і кредиту субрахунку 441 «Нерозподілений прибуток».

Порядок визначення прибутку підприємства і відображення його в звітності встановлений П (С)БО 3 «Звіт про фінансові результати». Для відображення підсумків діяльності підприємство складає Звіт про фінансові результати (форма № 2), одним з підсумкових показників якого є чистий прибуток чи збиток від діяльності. При цьому порядок складання фінансової звітності є загальним як для підприємств, що працюють на внутрішньому ринку так і для тих, котрі займаються господарською діяльністю за рубежем.

Форма і зміст «Звіту про фінансові результати» визначені Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 3 «Звіт про фінансові результати» (далі - П (С)БО 3). Звіт про фінансові результати — це звіт про доходи, витрати і фінансові результати підприємства. Вимоги П (С)БО 3 стосуються підприємств, організацій, установ і інших юридичних осіб усіх форм власності (крім банків і бюджетних установ).

Звіт про фінансові результати складається з трьох розділів, кожний з який розкриває певний аспект доходів, витрат і фінансових результатів підприємства (табл. 1.11).

Таблиця 1.11 Структура «Звіту про фінансові результати»