Що Ви знаєте про колективний договір (угоду) ? Хто його укладає? Які положення заносяться до договору?

Колективний договір, угода укладаються на основі чинного законодавства, прийнятих сторонами зобов’язань з метою регулювання виробничих, трудових і соціально-економічних відносин і узгодження інтересів працівників та роботодавців.(Стаття 1 Закону України «Про колективні договори і угоди» і змінами, внесеними згідно із Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо визначення сторін колективних переговорів» N 5458-VI (5458−17) від 16.10.2012).

Сфера укладення колективних договорів, угод.

Колективний договір укладається на підприємствах, в установах, організаціях (далі - підприємства) незалежно від форм власності і господарювання, які використовують найману працю і мають право юридичної особи.

Колективний договір може укладатися в структурних підрозділах підприємства в межах компетенції цих підрозділів.

Угода укладається на національному, галузевому, територіальному рівнях на двосторонній або тристоронній основі:

• — на національному рівні - генеральна угода;
• — на галузевому рівні - галузеві (міжгалузеві) угоди;
• — на територіальному рівні - територіальні угоди.

Сторони колективного договору, угоди.

Колективний договір укладається між роботодавцем з однієї сторони і одним або кількома профспілковими органами, а у разі відсутності таких органів-представниками працівників, обраними і уповноваженими трудовим колективом з іншої сторони.(Частина перша статті 3 із змінами, внесеними згідно із Законами N5458-VI (5458−17) від 16.10.2012 і Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо повноважень на здійснення повідомної реєстрації колективних договорів і угод» N379-VII (379−18) від02.07.2013).

Сторонами колективних угод є сторони соціального діалогу, склад яких визначається відповідно до законодавства про соціальний діалог.(Частини другу, третю і четверту статті 3 замінено однією частиною згідно із Законом N5458-VI (5458−17) від 16.10.2012)(Зміни до статті 3 див. в Законі N5462-VI (5462−17) від16.10.2012.

Право на ведення переговорів і укладення колективних договорів, угод.

Право на ведення переговорів і укладення колективних договорів, угод надається сторонам соціального діалогу, склад яких визначається відповідно до законодавства про соціальний діалог.

За наявності на підприємстві кількох профспілок чи їх об'єднань або інших уповноважених трудовими колективами на представництво органів вони повинні сформувати спільний представницький орган для ведення переговорів і укладення колективного договору.

У разі недосягнення згоди щодо колективного договору у спільному представницькому органі загальні збори (конференція) трудового колективу приймають найбільш прийнятний проект колективного договору і доручають профспілці або іншому уповноваженому трудовим колективом органу, який розробив проект, на його основі провести переговори і укласти затверджений загальними зборами (конференцією) колективний договір від імені трудового колективу з роботодавцем У разі недосягнення згоди у спільному представницькому органі угода вважається укладеною, якщо її підписали представники профспілок чи їх об'єднань, до яких входить більшість найманих працівників держави, галузі, території.

За наявності на національному, галузевому, територіальному рівнях кількох репрезентативних відповідно до законодавства України про соціальний діалог суб'єктів профспілкової сторони та сторони роботодавців для ведення переговорів і укладення угоди відповідного рівня вони повинні сформувати спільний представницький орган.

Ініціювати укладення угоди про утворення спільного представницького органу суб'єктів профспілкової сторони та сторони роботодавців відповідного рівня може будь-який репрезентативний відповідно до законодавства України про соціальний діалог суб'єкт профспілкової сторони та сторони роботодавців.

Професійні спілки та їх об'єднання, організації роботодавців та їх об'єднання, що не відповідають критеріям репрезентативності, за рішенням своїх виборних органів можуть надавати повноваження репрезентативним організаціям та об'єднанням відповідного рівня для представлення своїх інтересів під час ведення колективних переговорів та укладення угод відповідного рівня.

Спільний представницький орган сторони профспілок, роботодавців може вести переговори та укладати колективні угоди відповідного рівня за дорученням його членів, які є репрезентативними відповідно до законодавства України про соціальний діалог. (Стаття 4 в редакції Закону N5458-VI (5458−17) від 16.10.2012).

Зміст колективного договору.

Зміст колективного договору визначається сторонами в межах їх компетенції.

У колективному договорі встановлюються взаємні зобов’язання сторін щодо регулювання виробничих, трудових, соціально-економічних відносин, зокрема:

• — Зміни в організації виробництва і праці;
• — забезпечення продуктивної зайнятості;
• — нормування і оплати праці, встановлення форми, системи, розмірів заробітної плати та інших видів трудових виплат (доплат, надбавок, премій та ін.);
• — встановлення гарантій, компенсацій, пільг;
• — участі трудового колективу у формуванні, розподілі і використанні прибутку підприємства (якщо це передбачено статутом);
• — режиму роботи, тривалості робочого часу і відпочинку;
• — умов і охорони праці;
• — забезпечення житлово-побутового, культурного, медичного обслуговування, організації оздоровлення і відпочинку працівників;
• — гарантій діяльності профспілкової чи інших представницьких організацій працівників;
• — умов регулювання фондів оплати праці та встановлення міжкваліфікаційних (міжпосадових) співвідношень в оплаті праці; { Частину другу статті 7 доповнено абзацом одинадцятим згідно із Законом України «Про внесення змін до окремих законів України щодо оплати праці» N20/97-ВР від 23.01.97}
• — забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків; (Частину другу статті 7 доповнено абзацом згідно із Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв’язку з прийняттям Закону України „Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків“ » N274-VI (274−17) від 15.04.2008)
• — заборона дискримінації. (Частину другу статті 7 доповнено абзацом згідно із Законом України «Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні» N5207-VI (5207−17) від 06.09.2012)