Визначення економічної ефективності використання нового екскаватора

Зміст

• Вступ
• 1. Розрахунок капітальних вкладень
• 1.1 Розрахунок собівартості виготовлення вузла (модернізація)
• 1.2 Розрахунок собівартості складання елементів конструкції машини
• 1.3 Розрахунок повної собівартості та ціни нової машини та сумарних капітальних вкладень
• 2. Розрахунок річної продуктивності машини
• 3. Розрахунок собівартості та проекту ціни машино-години роботи машини
• 4. Основні принципи розрахунків економічного ефекту заходів з НТП і вибору найкращого варіанта їх для впровадження
• 4.1 Методика розрахунку економічної ефективності капітальних вкладень у заходи НТП
• 4.2 Розрахунок економічного ефекту модернізації (заміни) обладнання та періоду окупності капітальних вкладень
• 5. Головні техніко-економічні показники роботи машин
• Висновки
• Перелік використаної літератури

Вступ

Науково-технічний прогрес (НТП) — це процес розвитку і удосконалення засобів і предметів праці, технологій і форм організації виробництва на основі досягнень науки і техніки.

Здійснення заходів, які направлені на прискорення НТП, в більшості випадків пов’язане з значними фінансовими витратами. Тому вибір найбільш вигідного науково-технічного чи організаційно-господарського рішення з усіх варіантів є однією з важливих задач в науково-виробничій діяльності.

Загальним критерієм економічної доцільності того чи іншого заходу НТП є оцінка його економічної ефективності.

У даній курсовій роботі визначається економічна ефективність використання нового екскаватора, тобто його ефективність в сфері використання нової техніки. Порівнюються техніко-економічні показники нового та замінюваного ним екскаватора з такою ж місткістю ковша, характеристикою ходової частини та робочого органу.

1. Розрахунок капітальних вкладень

У цьому розділі курсової роботи розраховуються капітальні вкладення на придбання нової машини.

Для визначення ціни на нову машину потрібно розрахувати повну собівартість її виготовлення.

У даному розділі повну собівартість виготовлення нової машини розраховуємо в такому порядку:

розрахувати виробничу собівартість освоєного промисловістю вузла за статтями калькуляції;

розрахувати виробничу собівартість окремих елементів конструкції нової машини;

на основі цих даних розрахувати повну собівартість і ціну виготовлення нової машини.

1.1 Розрахунок собівартості виготовлення вузла (модернізація)

Виробнича собівартість виготовлення вузла розраховується за статтями калькуляції.

1. Сировина та основні матеріали:

(1.1)

де З_м — витрати на сировину та основні матеріали, грн;

Н_м — норма витрат сировини та основних матеріалів на вузол;

Ц_м — ціна сировини та матеріалів, грн;

Н_відх — норма відходів сировини та основних матеріалів;

Ц_відх — ціна відходів, грн.

грн

2. Витрати на покупні напівфабрикати:

(1.2)

де Ц_{ПФі -} ціна і-го виду напівфабрикатів, грн;

N _ПФі — кількість і-го виду напівфабрикатів.

Сумарна вартість покупних напівфабрикатів на виготовлення вузла задана у завданні.

грн

3. Транспортно-заготівельні витрати:

(1.3)

де Н_тр — норматив транспортно-заготівельних витрат у відсотках від прямих матеріальних витрат.

грн

4 Витрати на паливо та електроенергію на технологічні цілі:

; (1.4),, (1.5)

де Ц_ен — ціна1 кВт-год електроенергії, грн;

Р_ен — витрати електроенергії, кВт-год;

Ц_п — ціна 1 кг палива, грн;

Р_п — витрати палива, кг.

Ці витрати в курсовій роботі окремо не розраховуються, тому що їх облік ведеться в цілому по цеху і вони включаються до загальновиробничих витрат.

5. Основна зарплата основних робітників при відрядній та погодинній формах оплати праці на виготовлення одного виробу:

(1.6)

де З_осн — основна зарплата за виготовлення одного виробу, грн;

Уt_н — сумарна трудомісткість виготовлення вузла, в годинах;

— середня годинна тарифна ставка робітників на виготовленні вузла, або середньогодинна заробітна плата.

грн

За тарифними сітками визначають годинні тарифні ставки за розрядами.

Трудовим законодавством України встановлені надбавки за шкідливість умов праці: за шкідливість та важкі умови праці - до 12%, за особливо шкідливі та особливо важкі - до 24% від годинних тарифних ставок. Якщо умови праці шкідливі і важкі або особливо шкідливі та особливо важкі, визначають годинні тарифні ставки з урахуванням надбавок.

У зв’язку з тим, що середній розряд роботи не ціле число, розраховується годинна тарифна ставка середнього розряду

(1.6)

де — середній розряд праці;

— годинна тарифна ставка середнього розряду;

і - розряд роботи, що безпосередньо передує середньому розряду;

ГТС_і — відповідна йому годинна тарифна ставка;

ГТС_і+1 — годинна тарифна ставка безпосередньо наступного розряду.

грн

6. Додаткова зарплата (премії, надбавки тощо) визначається у відсотках до основної:

(1.8)

де Н_дод — відсоток додаткової зарплати від основної (приймається 20% для всіх варіантів).

грн

7. Відрахування на соціальні заходи:

(1.9)

де Н_соц — норматив відрахувань на соціальні заходи у відсотках, Н_соц=39,5%.

грн

В Україні законами встановлені такі розміри нормативів відрахування від заробітної плати, які включаються в собівартість виробів, робіт, послуг:

на соціальне страхування — 4,0%;

у пенсійний фонд — 32,0%;

у фонд зайнятості - 1,5%.

у фонд індивідуального страхування від нещасних випадків — 2%.

Усього: — 39,5%.

Там, де в складі витрат є зарплата, обов’язково наявні відрахування у відповідні фонди.

8. Витрати на утримання і експлуатацію обладнання включають в себе амортизацію, а також витрати на всі види ремонтів і технічні обслуговування. Задаються у завданні як відсоток від основної зарплати основних робітників (укрупнений розрахунок).

РСЄО = 0,48*448,13 = 215,1 грн

9. Загальновиробничі витрати визначаються за формулою:

(1.10)

де Н_зв — норматив загальновиробничих витрат у відсотках до фонду основної зарплати основних робітників (20−50%).

грн

екскаватор економічна ефективність технічний Таким методом визначаються нормативи у відсотках усіх побічних непрямих витрат в собівартості вузла. За даними розрахунків складається планова калькуляція виробничої собівартості вузла (таблиця 1.1).

Таблиця 1.1 — Планова калькуляція виробничої собівартості вузла

1.2 Розрахунок собівартості складання елементів конструкції машини

Перелік елементів конструкції нової машини наведений у завданні та у таблиці 1.2, в якій містяться дані для розрахунку витрат на матеріали і оплату праці.

Таблиця 1.2 — Трудомісткість і використання матеріалів за елементами конструкції нової машини

Розрахунок величини витрат по кожній статті проводиться тими ж методами, що і в підрозділі 1.1.

Витрати на матеріали розраховуються за формулою 1.1 Для спрощення розрахунків використовуються ті ж ціни на матеріали та відходи.

Витрати на матеріали Зварюв. грн Мех. грн Ел. грн Гідр. грн

Інші грн Враховуючи відсоток транспортно-заготівельних витрат витрати будуть складати:

Зварюв. грн Мех. грн Ел. грн Гідр. грн

Інші грн Основна і додаткова ЗП робітників Зварюв. грн грн Мех. грн грн Ел. грн грн Гідр. грн грн

Інші грн грн Відрахування на соціальні заходи Зварюв. грн Мех. грн Ел. грн Гідр. грн

Інші грн Загальновиробничі витрати Зварюв. грн Мех. грн Ел. грн Гідр. грн

Інші грн За даними розрахунків складається таблиця розрахункової виробничої собівартості елементів конструкції нового обладнання (таблиця 1.3).

Таблиця 1.3 — Розрахункова виробнича собівартість елементів конструкції нової машини

1.3 Розрахунок повної собівартості та ціни нової машини та сумарних капітальних вкладень

Виробнича собівартість виготовлення нової машини визначається за формулою:

(1.11)

де С_{вир (вузла) —} виробнича собівартість вузла (таблиця 1.1);

— виробнича собівартість елементів конструкції (табл.1.3);

С_{п/ф -} витрати на покупні напівфабрикати на машину (задані у завданні);

С_{складання -} витрати на складання машини (12.15% від суми попередніх витрат).

грн

Повна собівартість нової машини дорівнює

(1.12)

де З_{позавир} — позавиробничі витрати (це адміністративні витрати і витрати на збут, приймаються від 20 до 60% від С_вир).

грн

Проект ціни на нову машину:

(1.13)

де П — прибуток від реалізації машини (прибуток виробника), грн.

грн

Його можливо визначити у відсотках від повної собівартості виготовлення машини:

(1.14)

де НР — норматив рентабельності виробу у відсотках (можна прийняти 20 — 30%).

грн

За даними розрахунків складається таблиця 1.4.

Таблиця 1.4 — Планова повна собівартість та ціна нової машини

Проект ціни машини визначається без податку на добавлену вартість (який складає 20% від ціни товару і накладається на кожну операцію купівлі-продажу) та інших податків поза ціною для того, щоб уникнути необхідності вирахування цих податків у подальших розрахунках.

Капітальні вкладення на придбання нової машини дорівнюють її балансовій вартості:

(1.15)

де Ц_бал — балансова вартість основних фондів (в даному випадку — нової машини);

Т — витрати на транспортування нової машини від місця покупки до місця використання (приймаються у розмірі 5…10% від її балансової вартості).

грн

2. Розрахунок річної продуктивності машини

На базі експлуатаційної годинної продуктивності машини визначається її річна продуктивність:

, (2.1)

де В_Г — годинна експлуатаційна продуктивність машини, м³;

Т_р — річний корисний (ефективний) фонд часу роботи машини при повному її використанні;

К_вч — коефіцієнт використання змінного часу (0,75…0,85 — однаковий для замінюваної та нової машини);

(2.2)

де Д_р — кількість днів роботи машини за рік;

К_зм — змінний режим роботи, К_зм = (1 або 2 зміни за технологією). t_зм — тривалість робочої зміни (8 годин для всіх варіантів);

Розрахунки річного корисного фонду часу роботи машини виконуються в табл.2.1.

Таблиця 2.1 — Таблиця розрахунку річного режиму роботи машини

Режим роботи машини після модернізації залишається незмінним.

3. Розрахунок собівартості та проекту ціни машино-години роботи машини

Собівартість машино-години роботи машини дорівнює:

(3.1)

де З_{однораз} — одноразові витрати до початку роботи машини на об'єкті, грн;

Т_о — кількість годин робочого часу находження машини на об'єкті;

З_річ — річні умовно-постійні витрати (амортизаційні відрахування), грн;

Т_р — річний корисний (ефективний) фонд роботи машини годин;

З_г — годинні витрати, грн;

З_н — накладні витрати на 1 машино-годину, грн.

грн

грн

Розрахунки виконуються за наступними формулами.

1. Одноразові витрати до початку роботи машини на об'єкті:

(3.2)

де З_п — витрати на навантаження та вивантаження машини з трейлеру при перевезенні її на об'єкт та назад на базу (приймаються 30 грн для всіх варіантів);

З_тр — витрати на перевезення машини на 1 км відстані (приймаються 15 грн для всіх варіантів;

L_п — відстань від об'єкта до об'єкта або від бази до об'єкта туди та назад;

N_пер — кількість перебазувань машини за рік.

грн

Ці витрати після модернізації не змінюються, тому що режим роботи машини прийнять незмінним для забезпечення співставимості розрахунків.

2. Річні амортизаційні відрахування розраховуються за формулою

(3.3)

де А_{о (р) —} амортизаційні відрахування на реновацію (повне відновлення) основних фондів, грн;

Н_{а (р) —} норма амортизації на реновацію, % (див. дод. А);

К_а — коефіцієнт коректування норм амортизації на реновацію (див. дод. А).

грн

грн

3. Годинні витрати залежать від часу роботи машин і складаються з наступних витрат:

3.1 основна зарплата робітників (З_осн);

3.2 додаткова зарплата (З_доп);

3.3 відрахування на соціальні заходи (В_соц);

3.4 витрати на паливо (З_топ);

3.5 витрати на мастило (З_маст);

3.6 відрахування в ремонтний фонд на капітальний та всі види поточних ремонтів (З_рем).

Порядок розрахунку цих витрат наведено нижче.

3.1 Основна зарплата робітників

(3.4)

де ГТС_м, ГТС_пом — діюча годинна тарифна ставка машиніста (6 розряд) та помічника машиніста (5 розряд).

Склад екіпажу машини визначається в залежності від місткості ковша (при місткості більше 0,4 м³ крім машиніста наявний ще і помічник машиніста).

грн

3.2 та 3.3 Додаткова зарплата та відрахування на соціальні заходи розраховуються аналогічно, як для вузла.

грн

грн

3.4 Витрати на паливо:

(3.5)

де Р_п — експлуатаційні годинні витрати палива, кг (див. дод. А);

Ц_п — ціна 1 кг палива, грн (за діючими цінами).

Після модернізації норма витрат палива на машино-годину зменшується (див. вихідні дані - дод. Б).

грн

грн

3.5 Витрати на мастило

(3.6)

де Р_маст — витрати мастила в розрахунку на годину роботи машини, кг. Їх можна прийняти рівними 4,5 — 5% від витрат палива;

Ц_маст — ціна 1 кг мастила, грн (за діючими цінами).

грн

грн

Для розрахунків по модернізованій машині ціни на всі енергоносії та годинні тарифні ставки всіх робітників приймаються незмінними.

3.6 Відрахування в ремонтний фонд можна прийняти рівними 0,8 — 1,2% від амортизаційних відрахувань у розрахунку на 1 годину роботи машини на об'єкті.

грн

грн

3.7 Можуть також бути інші прямі витрати. Вони складають 1−3% від експлуатаційних витрат.

грн

грн

4. Накладні витрати розраховуються у відсотках від прямих експлуатаційних витрат (50 — 150%).

грн

грн

За даними розрахунків складається калькуляція собівартості машино-години роботи машин — замінюваної та нової (таблиця 3.1).

Таблиця 3.1 — Планова калькуляція собівартості і ціни машино-години роботи машини

Собівартість машино-години роботи буде змінюватися за роками експлуатації. Так з ростом фізичного зношування машини ростуть витрати на всі види ремонтів, витрати часу на ремонт, а час роботи машини на рік зменшується. Тому собівартість буде зростати.

Для забезпечення коректності виконуваних розрахунків економічної ефективності ціна машино-години роботи нової машини приймається рівною ціні машино-години роботи замінюваної машини:

Ц_м-год^нов ₌ Ц_м-год^зам_{. (}3.7)

4. Основні принципи розрахунків економічного ефекту заходів з НТП і вибору найкращого варіанта їх для впровадження

4.1 Методика розрахунку економічної ефективності капітальних вкладень у заходи НТП

До заходів з НТП відносяться розробка, виробництво і використання нових, реконструкція (модернізація) існуючих засобів і знарядь виробництва (машин, устаткування, будівель, споруд, передаточного обладнання тошо), предметів праці (сировини, матеріалів, палива, енергії), предметів споживання, технологічних процесів, а також засобів і методів організації виробництва, праці та управління.

Загальний підхід до вибору найкращого варіанта реалізації заходів з НТП зводиться до наступних дій:

відбираються можливі варіанти, кожний з яких відповідає поставленим вимогам і цілям здійснюваного заходу;

за кожним варіантом визначаються інтегровані результати, затрати і економічний ефект (за весь строк реалізації заходів з НТП), які наводяться до розрахункового року — року початку реалізації заходу НТП;

кращим визначається варіант з найбільшим сумарним (загальним) економічним ефектом за весь строк реалізації заходу з НТП; або — при рівності економічного ефекту — з мінімальними сумарними затратами на здійснення заходу.

Показник економічного ефекту на всіх етапах реалізації заходу з НТП визначається як перевищення вартісної оцінки результатів над вартісною оцінкою сукупних затрат ресурсів за весь період (строк) здійснення заходу з НТП.

Економічний ефект заходу з НТП визначається згідно з умовами використання продукції за розрахунковий період. Сукупний економічний ефект визначається як сума річних економічних ефектів за розрахунковий період з обов’язковим врахуванням фактора часу (дисконтуванням) за формулою:

(4.1)

де Е_т — економічний ефект заходу з НТП за розрахунковий період;

Р_т — вартісна оцінка результатів здійснювання заходу НТП за розрахунковий період;

З_{т -} вартісна оцінка затрат на здійснення заходу з НТП за розрахунковий період.

Визначення економічного ефекту проводиться при умові обов’язкового приведення різночасових вартісних оцінок результатів і затрат до єдиного для всіх варіантів реалізації заходу з НТП моменту часу — розрахункового року t_р.

Приведення різночасових результатів і затрат усіх років періоду реалізації заходу до розрахункового року здійснюється множенням їх вартісної оцінки за кожний рік на коефіцієнт приведення (дисконтування) _t. Цій коефіцієнт відображає змінення вартості грошей в часі внаслідок інфляції, ризиків тощо.

Таблиця 4.1 — Коефіцієнт приведення різночасових витрат та результатів до розрахункового року (б)

Вартісна оцінка результатів за розрахунковий період визначається за формулою:

(4.2)

де Р_t — вартісна оцінка результатів в t-ому році;

t_н — початковий рік розрахункового періоду.

Початковим роком розрахункового періоду є рік початку фінансування робіт по здійсненню заходів з НТП (включаючи науково-дослідні, конструкторські, проектні роботи). Кінцевим роком розрахунку є рік завершення всього «життєвого циклу» заходу з НТП, включаючи розробку, виробництво та використання результатів заходів у народному господарстві. Вартісна оцінка результатів визначається як сума основних і супутних результатів () по роках.

Вартісна оцінка основних результатів визначається для засобів праці тривалого користування за наступною формулою:

(4.3)

де Ц_t — ціна одиниці продукції, яка виробляється за допомогою нових засобів праці в t-ому році;

N_t — обсяг продукції виготовленої із застосуванням нової техніки;

А_t — кількість засобів праці в t-ому році;

В_t — продуктивність одного нового засобу праці в t-ому році (річний обсяг виробленої продукції при використанні одного засобу праці).

Вартісна оцінка супутних результатів включає додаткові економічні результати в різних сферах народного господарства, а також економічні оцінки соціальних і економічних наслідків реалізації заходів з НТП.

Затрати при виробництві чи використанні продукції визначаються за формулою

(4.4)

де — витрати всіх ресурсів в t-ому році (включаючи витрати на отримання супутніх результатів);

— поточні витрати при виробництві (використовуванні) продукції в t-ому році без врахування амортизаційних відрахувань;

— одноразові витрати при виробництві (використанні) продукції в t-ому році;

— залишкова вартість (ліквідаційне сальдо) основних фондів, які вибувають в t-ому році.

Якщо на кінець розрахункового періоду залишаються основні фонди, які можна використовувати ще ряд років, то величина визначається як залишкова вартість цих фондів.

Період повернення загальної суми одноразових витрат, які приведені до умов розрахункового року, () визначається послідовним складанням величин () *б_t за кожний рік здійснення заходу з НТП до того моменту (року), коли отримана сума не зрівняється або перевищить величину одноразових витрат, які приведені до розрахункового року

. (4.5)

Для випадків, коли ефект не пов’язаний з отриманням прибутку і доходу порівняння варіантів буде наступне:

(4.6)

де — витрати всіх ресурсів в t-ому році (включаючи витрати на отримання супутніх результатів) Розрахунок економічного ефекту виконується в табличній формі.

У даному разі за розрахунковий період можна прийняти нормативний строк служби устаткування.

Розраховується період повернення одноразових витрат (у даному випадку — капітальних вкладень на придбання машин) послідовним складанням () за роками, доки одержана сума не зрівняється з величиною одноразових витрат.

У тому році, коли, буде закінчено повернення одноразових витрат (з урахуванням б_t).

4.2 Розрахунок економічного ефекту модернізації (заміни) обладнання та періоду окупності капітальних вкладень

Розрахунок економічної ефективності модернізації (заміни) обладнання виконується за формулами, наведеними вище, у 2-х таблицях (для нового та замінюваного обладнання). Приклад таблиці розрахунку економічного ефекту наведений у табл.4.2.

Період розрахунку визначається терміном експлуатації машини, або бажаним терміном окупності капітальних вкладень у її придбання (наприклад, покупець машини бажає, щоб вона окупилася в експлуатації не більше ніж за 6 років, інакше він її не придбає).

В даній курсовій роботі прийнято часовий горизонт розрахунку 7 років.

Вартість одиниці продукції або роботи — в даному випадку це вартість переробки 1 м³ ґрунту. Вона розраховується як:

(4.7)

де Ц _{1 маш-год} — ціна 1 машино-години роботи машини, грн;

В_г — годинна експлуатаційна продуктивність машини, м³.

Собівартість переробки 1 м ³ розраховується аналогічно.

Строк окупності машини визначається за останнім 17-м рядком таблиці 4.2: коли сума ефекту наростаючим підсумком стане > 0 — капітальні вкладення в машину окупяться.

Після закінчення розрахунків складається порівняльна таблиця (див. таблицю 4.3), на основі якої потрібно зробити висновок про доцільність (або недоцільність) модернізації машини.

У випадку, коли сумарний економічний ефект за 7 років, отриманий від експлуатації модернізованої машини є більшим за ефект від замінюваної машини, при цьому термін окупності модернізованої машини менше ніж 7 років, — модернізація є ефективною і доцільною.

5. Головні техніко-економічні показники роботи машин

Перелік головних техніко-економічних показників наведений в таблиці 5.1 Більшість з цих показників визначена раніше (їх необхідно тільки занести в таблицю), частина ще не розрахована, їх необхідно розрахувати в даному розділі.

Порядок їх розрахунку такий:

6) собівартість річного обсягу робіт — ст. 10 *ст.4;

7) собівартість переробки 1 м³ ґрунту — ст.6: ст. 3.2;

8) вартість річного обсягу робіт — ст. 11 * ст.4;

9) вартість переробки 1 м³ ґрунту — ст.8: ст. 3.2;

12) відносні капітальні вкладення — ст.2: ст. 3.2;

13) прибуток від експлуатації машини — ст. 8 — ст. 6 або (ст. 11 — ст.10) * ст. 4 або (ст. 9 — ст.7) * ст. 5.

Таблиця 4.2.1 — Розрахунок економічного ефекту у сфері експлуатації (замінюваної) машини

Таблиця 4.2.2 — Розрахунок економічного ефекту у сфері експлуатації нової (нової) машини

Таблиця 5.1 — Порівняння варіантів

Висновки

При порівнянні техніко-економічних показників можна побачити, що при модернізуванні даної машини збільшеться продуктивність та зменшиться собівартість робіт, збільшеться прибуток та економічний ефект, що є позитивним. Негативним є збільшення ціни машини, але вона окупиться за один рік.

Перелік використаної літератури

1. Методические рекомендации по комплексной оценке эффективности мероприятий, направленных на ускорение научно-технического прогресса: Госкомитет СССР по науке и технике. — М.: 1988. — 250 с.

2. Стрюков Е. Ф. Экономика, организация и планирование эксплуатации и ремонта дорожных машин. — М.: Транспорт, 1984. — 150 с.

3. Методические рекомендации по определению экономической эффективности мероприятий научно-технического прогресса на железнодорожном транспорте. — М.: Транспорт, 1991. — 170 с.

4. Балака Е. И. Методические указания и задания к проведению практических занятий и контрольных работ по теме «Экономика научно-технического прогресса». — Х.: ХИИТ, 1992. — 32 с.

5. Є.І. Балака, О.І. Зоріна, Н. М. Колесникова, І.М. Писаревський. Оцінка економічної доцільності інвестицій в інноваційні проекти на транспорті. — Харків, 2005.