Фінансово-економічна експертиза проекту інвестицій на освоєння виробництва кавоварок

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ Національний аерокосмічний університет ім. М.Є. Жуковського

«Харківський авіаційний інститут»

Кафедра 605

Розрахунково-пояснювальна записка до курсової роботи

з дисципліні: «Економіка обґрунтування господарських рішень»

«ФІНАНСОВО-ЕКОНОМІЧНА ЕКСПЕРТИЗА ПРОЕКТУ ІНВЕСТИЦІЙ НА ОСВОЄННЯ ВИРОБНИЦТВА КАВОВАРОК «

ХАІ.605.642е.07 В.56 044

Виконав студент гр. 642 е Г. С.Невська

__________________ (№ групи) (П.І.Б.)

Керівник __ доцент___

(науковий ступінь, вчене звання)

___________________ В. М. Гавва Нормоконтролер __ ______

(науковий ступінь, вчене звання)

____________________

ЗАВДАННЯ № 7

на курсову роботу з дисципліни

«Економічне обґрунтування господарських рішень»

Тема «Фінансово-економічна експертиза проекту інвестицій на освоєння виробництва кавоварок»

інвестиція фінансування виробництво Вихідні показники підприємницького пректу

Примітка

N — річний обсяг продажу при повному освоєнні виробництва, тис. шт.;

K1 -капіталовкладення в будівництво, млн. грн.;

K2 — капіталовкладення на придбання устаткування з коротким терміном використання, млн. грн

K3 — капіталовкладення на придбання машин з тривалим терміном використання, млн. грн

O — капіталовкладення на створення обігових коштів, млн. грн.;

Ц — оптово-відпускна ціна виробу (без НДС), грн

Eнз — норматив зведення грошових потоків по часу.

СПИСОК ПИТАНЬ, ЩО МАЮТЬ БУТИ РОЗГЛЯНУТІ

1) Сформувати таблицю вихідних даних для курсової роботи

2) Визначити вид товару для освоєння виробництва і реалізації його на ринку

3) Розрахувати потреби в інвестиціях та визначити джерела фінансування

4) Розрахувати рівень щорічних амортизаційних відрахувань і загальновиробничих витрат

5) Провести розрахунки грошових потоків по роках життєвого циклу і розрахувати узагальнюючи фінансово-економічні показники

6) Проаналізувати результати розрахунків і зробити висновки про доцільність бізнесової ідеї виробництва і реалізації обраного виду товару Виконавець Керівник роботи Студент 642 е группи доцент кафедри 605

__________/ _____________/ _________/__________/

Підпис Прізвище Підпис Прізвище Дата отримання завдання______________200__р.

Строк виконання ____________________200__р.

Зміст ВСТУП

1 ВИХІДНІ ДАНІ ДЛЯ РОЗРАХУНКУ ТЕХНІКО-ЕКОНОМІЧНИХ ПОКАЗНИКІВ ПРОЕКТУ

2 РОЗРАХУНОК РОЗМІРУ ІНВЕСТИЦІЙ ДЛЯ ПРОЕКТУ ТА ВИБІР ДЖЕРЕЛ ФІНАНСУВАННЯ

3 РОЗРАХУНОК ВИТРАТ ВИРОБНИЦТВА ПО РОКАХ РОЗРАХУНКОВОГО ПЕРІОДУ

4 РОЗРАХУНОК УЗАГАЛЬНЮЮЧИХ ФІНАНСОВО-ЕКОНОМІЧНИХ ПОКАЗНИКІВ

5 РОЗРАХУНОК ВНУТРІШНЬОЇ РЕНТАБЕЛЬНОСТІ

ВИСНОВОК ПЕРЕЛІК ПОСИЛАНЬ

ВСТУП

На сьогоднішній день інвестування проектів та їх оцінка являються дуже важливим питаннями не тільки в Україні, але і за її межами. Так як сьогодні багато підприємств потребує модернізації і подальшого розвитку, а на це необхідні не малі капіталовкладення, то постає питання залучення інвестицій в той чи інший проект. Найбільший інтерес це питання викликає у залучених інвесторів — чи не буде цей проект збитковим і чи варто вкладати в нього свої гроші.

Підприємець — самостійний товаровиробник, який діє у відповідному ринковому оточенні, тому фінансово-економічна оцінка будь-якого підприємницького проекту повинна обов’язково враховувати особливості ринку, рухливість багатьох параметрів проекту, невизначеність досягнення кінцевих результатів, суб'єктивність інтересів різних учасників і як наслідок множність результатів його оцінки. [1]

Традиційно розрахунок показників порівняльної ефективності варіантів практично не враховують динамічність параметрів проекту, а ринок це завжди нестійка рівновага, тому при оцінці доцільності проекту дуже важливо врахувати таке: можливість зрушень в попиті на товар, який випускається і відповідних змін обсягів виробництва, очікувані коливання цін на ресурси, що споживаються і на продукцію, яка реалізується, заплановане зниження витрат виробництва в процесі нарощування обсягу випуску, можливі зміни в технічному рівні продукту або виробництва під впливом науково-технічних досягнень, доступність фінансових джерел для інвестування.

Тому при оцінці вигідності інвестиційного проекту віжливо оцінювати такі характеристики:

· можливі зміни попиту на товар, що випускається, і відповідні зміни обсягу випуску;

· очікувані коливання цін на ресурси та продукцію, яка реалізується;

· заплановане зниження витрат виробництва в процесі нарощування обсягу випуску;

· майбутні зміни в технічному рівні продукту чи виробництва, викликані реалізацією науково-технічних досягнень;

· доступність фінансових джерел для необхідних у кожному періоді інвестицій.

· Слід зазначити, що вірогідна оцінка проекту н6еможлива без урахування суб'єктивних інтересів залучених у нього учасників. А інресери ці часто не збігаються. Складність, комплексний характер сучасної підприємницької діяльності призводить до того, що врахувати всі фактори, умови та характеристики реалізації проекту неможливо, тим більше в строго формальному виді. А в зв’язку із суперечливістю інтересів учасників проекту це викликає необхідність застосування в ході техніко-економічної оцінки декількох критеріїв.

Міжнародна практика обґрунтування проектів рекомендує використовувати кілька узагальнюючих показників, які дозволяють підготувати рішення про доцільність вкладення коштів:

· чиста поточна вартість;

· рентабельність;

· внутрішній коефіцієнт ефективності;

· період повернення капітальних вкладень;

· максимальний грошовий вплив;

· точка беззбитковості.

Метою даної курсової роботи є оцінка економічної ефективності інвестиційного проекту. Тобто треба визначити чи раціонально вкладати гроші в даний проект, чи отримає підприємство прибуток при його інвестуванні.

Розглядається проект по виробництву кавоварок. В даному випадку інвестиції будуть залучені шляхом отримання кредитів від постачальників і банків, а також за рахунок акціонерного капіталу (тобто вкладених грошей засновників проекту).

1 Вихідні дані для розрахунку техніко-економічних показників проекту

Аналіз проектно-конструкторської документації й технології виробництва, оцінка трудомісткості робіт і розрахунок потрібної кількості матеріальних і трудових ресурсів дозволили сформувати набір загальних вихідних даних для розрахунку фінансових показників у вигляді зведеної характеристики інвестиційного проекту (таблиці 1.1). Реалізація товару намічена на 10 років передбачається використання закордонної технології. Дворічний період будівництва виробничого об'єкта й монтажу устаткування передбачає початок освоєння виробництва з третього року реалізації інвестиційного проекту.

Вивчення ринку товарів, аналіз тенденції попиту та пропозиції на тостери дали можливість визначити місткість ринку в 110 тис. штук. Реалізація товару намічена на 12 років, за ціною 300 гривень, передбачається використання закордонної технології. Дворічний період будівництва виробничого об'єкта й монтажу устаткування передбачає початок освоєння виробництва з третього року реалізації інвестиційного проекту.

Таблиця 1.1 — Зведена характеристика інвестиційного проекту

2 Розрахунок розміру інвестицій та вибір джерел інвестування

Ефективна діяльність підприємства в довгостроковій перспективі, забезпечення високих темпів його розвитку при переході до риночної економіки в значної мірі визначається рівнем його інвестиційної активності та діапазоном інвестиційної діяльності.[3]

Джерела фінансування поділяються на:

· Власні (нерозподілений прибуток, амортизаційні відрахування);

· Запозичені (комерційні кредити, заборгованості);

· Залучені (розширення уставного фонду через емісію акцій та облігацій)

У ході техніко-економічного обґрунтування доцільності інвестиційного проекту необхідно розрахувати загальну величину інвестицій. Відповідно до рекомендацій для проектів, що передбачають розширення випуску продукції, яку вже виготовляють, або освоєння випуску нової продукції на наявних виробничих потужностях, важливою умовою правильної економічної оцінки витрат є недопущення повторного їх зарахування. Одночасні витрати кожного року реалізації проекту знаходять або прямим рахунком, виходячи з норм і розцінок на будівельно-монтажні роботи, витрат на придбання додаткового устаткування, технології, транспортних та інших послуг, або за показниками питомої фондомісткості чи капіталомісткості діючого виробництва.

На даний проект інвестиції на освоєння виробництва тостерів передбачає в якості джерел фінансування:

1) акціонерний капітал (дивіденди 5% річних) в розмірі 14 100 тис. грн;

2) банківський кредит (10% річних, погашення з третього року виробництва рівними частками за три роки) у розмірі 42 000 тис. грн.;

3) кредит постачальників (8% річних, погашення рівними частками за 5 років, починаючи з третього року виробництва) для створення обігових коштів (в розмірі 4000 тис. грн).

Кошти за всіма цими джерелами мають бути спрямовані на капіталовкладення в будівництво (3000 тис. грн), придбання устаткування з коротким терміном служби — 4200 тис. грн, придбання машин та устаткування з тривалим терміном служби — 11 100 тис. грн, створення обігових коштів у розмірі 4000 тис. грн.

Капіталовкладення відбуваються рівними частками за два роки.

Згідно з графіком реалізації проекту інвестиції були розподілені по роках і представлені у вигляді таблиці 2.1.

Капітал підприємства формується протягом двох років, у той час воно отримує кредити від банків і постачальників. А по закінченні будівництва додатково виникають поточні пасиви (зобов'язання), що пов’язані з початком освоєння виробництва і відшкодовуються у наступному році. Це можна побачити з таблиці 2.2.

Таблиця 2.1 — Загальні інвестиції по роках розрахункового періоду, млн. грн

Таблиця 2.2 — Джерела фінансування по роках, млн. грн

Таблиця 2.3 — Залишкова вартість основних засобів по роках реалізації проекту, млн. грн

3 Розрахунок витрат виробництва по роках розрахункового періоду

Витрати виробництва можна розрахувати на основі відомих правил складання кошторису витрат на виробництво за заводським принципом, тому що загальновиробничі витрати і є витратами згідно з кошторисом.

«Прямі витрати на матеріали» — це загальні матеріальні витрати підприємства за t-й рік, куди входять витрати на сировину, матеріали, комплектуючі, напівфабрикати і покупні вироби за винятком поворотних відходів згідно з усією номенклатурою виробів t-го року. 2]

У ході аналізу проектно-конструкторської і технологічної документації формують відомості про покупні вироби та сировину, придбані напівфабрикати та комплектуючі. Витрати на ці потреби визначають на основі інформації про норми витрати і ціни, що представлені у відповідних відомостях. Поворотні відходи оцінюють за діючими цінами і тарифами. Витрату палива й енергії на технологічні потреби, якщо це передбачено технологічним процесом, також слід відносити до прямих витрат на матеріали.

Для розрахунку витрат на матеріали в t-му році можна скористатися формулою

(3.1)

де — норма витрат і відходів і-го матеріалу (комплектуючих, напівфабрикатів, покупних виробів) на j-й виріб у t-му році;

— ціна одиниці і-го матеріалу (комплектуючих, напівфабрикатів, покупних виробів) у t-му році;

— програма запуску виробу j-го виду у t-му році;

m — кількість використовуваних видів матеріалів, що комплектують, напівфабрикатів, покупних виробів;

— номенклатура виробів t-го року;

— норма витрат палива (енергії) на технологічні потреби по j-му виробу;

— ціна одиниці палива (енергії) на технологічні потреби.

«Прямі витрати на персонал» — це загальна сума фондів оплати праці (ФОП) за всіма категоріями працюючих (крім заводоуправлуння) і відрахувань на обов’язкове державне пенсійне страхування, соціальне страхування і у фонд зайнятості.

Розрахунок можна виконати так:

(3.2)

де ФОПі - річний фонд оплати праці і-ї категорії працівників підприємства (основних робітників, допоміжних робітників, ІТП цехового рівня, лічильно-конторського персоналу цехового рівня і молодшого обслуговуючого персоналу) у t — му році;

Нпс, Нсс, Н3 — нормативи відрахувань на пенсійне і соціальне страхування та у фонд зайнятості.

Для основних робітників фонд оплати праці визначають через трудомісткість планованих для tго року робіт, а витрати на утримання допоміжних робітників, ІТП і службовців — за відповідними нормативами оплати.

" Накладні витрати" - це витрати на утримання і експлуатацію устаткування цехів (але без амортизаційних фондів і фондів оплати праці допоміжних робітників та інших категорій працюючих цехового рівня), на відшкодування зношення інструментів і пристроїв цільового призначення, підготовку й освоєння виробництва, страхування майна та медичне страхування, а також інші непрямі витрати річного кошторису. Розрахунок накладних витрат tго року:

(3.3)

де Звм — витрати tго року на допоміжні матеріали, напівфабрикати, запчастини, призначені для утримання й експлуатації устаткування цехів, будов і споруд цехової належності;

Зпє - витрати tго року на паливо й енергію, для забезпечення виробничої діяльності устаткування, опалення, освітлення, водопостачання будов і споруд цехів;

— вартість послуг інших організацій у tму році, для забезпечення утримання і ремонту устаткування, переміщення вантажів; відновлення інструментів, пристосувань інвентарю (малоцінних); витрати на поточний ремонт будов і споруд; витрати на випробування, дослідження, раціоналізацію і винахідництво, охорону праці та промислову санітарію; інші витрати на утримання і експлуатацію устаткування та загальноцехових потреб;

Зос — відшкодування зношення інструментів і оснастки цільового призначення в tму році;

— витрати tго року на підготовку й освоєння виробництва нових виробів;

— витрати tго року на страхування майна;

— витрати tго року на медичне страхування працівників підприємства;

— інші витрати tго року, куди входять витрати на гарантійне обслуговування та ремонт продукції, на стандартизацію, технічну пропаганду, утримання доріг, відрахування в інноваційний фонд і фонд сприяння конверсії, плата за оренду землі.

Накладні витрати також визначають і через норматив від прямих витрат або від прямої заробітної плати виробничих робітників.

" Адміністративні витрати" - це загальнозаводські витрати, куди входять витрати на такі потреби:

заробітну плату працівників заводоуправління та відрахування на пенсійне і соціальне страхування, у фонд зайнятості;

відрядження, канцелярські та поштові потреби;

утримання будов і споруд заводського рівня, складських і лабораторних

приміщень, що не відносяться до цехів підприємства.

Ці витрати розраховують прямим розрахунком, склавши кошторис адміністративних витрат, чи за нормативами, установленими на підприємстві аналогічного профілю й обсягу виробництва.

" Витрати на збут і розподіл" складаються з річних витрат на маркетингові дослідження, тару й упакування, транспортування готової продукції. При укрупнених розрахунках вони можуть бути визначені як позавиробничі витрати через нормативи, що встановлені на підприємствах аналогічного профілю й обсягу виробництва:

(3.4)

де Нпзв — норматив позавиробничих витрат або дилерська знижка від ціни товару в перерахуванні на весь обсяг реалізації.

Таким чином, «фуккціонально-адміністративні витрати» tго року знаходять за формулою

(3.5)

" Фінансові витрати" являють собою суму виплат відсотків за банківськими кредитами постачальників, що забезпечують поточну виробничу діяльність підприємства. При використанні простих ставок

(3.6)

де — відсоткова ставка по j-му кредиту;

— сума боргу по j-му кредиту в t-му році;

— термін, на який представлено j-й кредит, дні;

— часова база для розрахунку (360 або 365 днів);

n — кількість кредитів.

При використанні складних відсоткових ставок у довгострокових фінансово-кредитних операціях відсотки не виплачують в міру їхнього нарахування, а приєднують до суми боргу, що відповідним чином відіб'ється на величині фінансових витрат.

Нарощена сума повертається разом із первісною сумою кредиту з урахуванням графіка повернення відповідно до кредитного договору.

В міру освоєння виробництва потреби в кредитах знижуються і можуть бути взагалі ліквідовані.

" Амортизація" - це річний амортизаційний фонд по підприємству, розрахований як сума річних амортизаційних відрахувань за всіма видами основних засобів підприємства:

(3.7)

де — річний амортизаційний фонд tго року по основних засобах, що належать до групи 1 (будови, споруди, їхні структурні компоненти і передавальні пристрої, у тому числі житлові будинки та їхні частини (квартири і місця загального користування));

— річний амортизаційний фонд tго року по основних засобах, що належать до групи 2 (автомобільний транспорт і вузли (запасні частини) до нього; меблі; побутові електронні, оптичні, електромеханічні прилади й інструменти, включаючи ЕОМ, інші машини для автоматичної обробки інформації, інформаційні системи, мікрофони і рації, інше конторське (офісне) устаткування, пристрої і приладдя до нього);

— річний амортизаційний фонд tго року по інших основних засобах, не включених у групи 1 і 2.

Річний амортизаційний фонд tго року по і-й групі основних засобів визначають відповідно до норми амортизації tго року і балансової вартості груп основних засобів на початок tго року :

(3.8)

Балансову вартість відповідної групи основних засобів виробництва на початок tго року розраховують за формулою:

(3.9)

де — балансова вартість і-ї групи на початок періоду, що передує звітному;

— сума витрат, понесених на придбання основних засобів, здійснення капітального ремонту, реконструкцій, модернізацій та інших поліпшень основних засобів протягом періоду, що передував звітному;

— сума виведених з експлуатації основних засобів і-ї групи протягом періоду, що передував звітному;

— сума амортизаційних відрахувань по і-й групі основних засобів, нарахованих у періоді, що передував звітному.

Підприємства усіх форм власності мають право застосовувати щорічну індексацію балансової вартості груп основних засобів і нематеріальних активів. Коефіцієнт індексації визначається формулою:

(3.10)

де — індекс інфляції року, за результатами якого здійснюють індексацію. Якщо значення не перевищує одиниці, індексацію не проводять.

У випадку, коли платник податку на прибуток застосував коефіцієнт індексації, він зобов’язаний визнати капітальний дохід у сумі, яка дорівнює різниці між балансовою вартістю відповідної групи основних засобів (нематеріальних активів), визначеною на початок звітного року із застосуванням коефіцієнта індексації, і балансовою вартістю такої ж групи основних засобів (нематеріальних активів), що була до індексації.

Зазначений капітальний дохід відноситься до складу валових доходів платника податку кожного звітного кварталу звітного року в сумі, яка дорівнює 0,25% річної норми амортизації відповідної групи основних засобів (нематеріальних активів) від суми капітального доходу такої групи (нематеріального активу).

При використанні прискореного методу амортизації коефіцієнт індексації не застосовують.

Окремий об'єкт основних засобів групи 1 амортизується до досягнення балансовою вартістю такого об'єкта величини ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Залишкову вартість такого об'єкта зараховують до складу валових витрат відповідного періоду, а вартість такого об'єкта прирівнюють до нуля.

Основні засоби груп 2 і 3 амортизуються до досягнення балансовою вартістю групи нульового значення.

Норми амортизації встановлюють у відсотках до балансової вартості кожної з груп основних фондів на кінець звітного періоду в такому розмірі (у розрахунку на календарний рік) згідно зі статтею 8 Закону:

група 1−5 відсотків;

група 2−25 відсотків;

група 3−15 відсотків.

Підприємство може самостійно прийняти рішення про застосування прискореної амортизації основних засобів групи 3, придбаних після вступу в силу Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» за такими нормами статті 8:

1-й рік експлуатації - 15 відсотків;

2-й рік експлуатації - З0 відсотків;

3-й рік експлуатації - 20 відсотків;

4-й рік експлуатації - 15 відсотків;

5-й рік експлуатації - 10 відсотків;

6-й рік експлуатації - 5 відсотків;

7-й рік експлуатації - 5 відсотків.

Слід пам’ятати, що амортизаційні відрахування мають місце тільки після початку експлуатації, тобто в період освоєння виробництва і виробництва продукції з повною потужністю.

У таблиці 3.1 наведено витрати виробництва з моменту початку виробництва, тобто з третього року реалізації проекту.

Таблиця 3.1 — Витрати виробництва, млн. грн

4 Розрахунок узагальнюючих фінансово-економічних показників

" Дохід від продажу" знаходять як виручку від реалізації продукції (робіт, послуг) у t-му році.

" Ліквідаційну вартість" визначають як суму залишкової вартості основних засобів виробництва на кінець розрахункового періоду нормованих обігових коштів.

Щорічний відплив грошей визначають на основі даних. Необхідно пам’ятати, що тут представлено відплив тих грошей, які повертаються при реалізації продукції.

Слід також урахувати гроші на заміщення основних засобів і обігових коштів.

" Повернення кредитів" постачальників, а також виплата відсотків за їх кредити по роках визначається відповідно до даних.

" Функціонально-адміністративні витрати" по роках запозичають із таблиці 3.1.

Що стосується податків, то насамперед необхідно розрахувати величину податків на прибуток підприємства по роках розрахункового періоду, хоча тут можуть бути враховані й інші податки, що сплачуються підприємством у державний чи місцевий бюджет.

Відповідно до статті З Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» об'єктом оподатковування є прибуток, що визначають шляхом зменшення скоректованого валового доходу звітного періоду на суму валових витрат і амортизаційних відрахувань звітного періоду.

Валовий дохід — загальна сума доходу підприємства від усіх видів діяльності, одержаного (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній чи нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, винятковій (морській) економічній зоні, так і за її межами.

Валовий дохід містить:

загальні доходи від реалізації товарів (робіт, послуг), у тому числі

допоміжних виробництв, які не мають статусу юридичної особи, а також доходи від реалізації цінних паперів (крім операцій по їхньому первинному випуску (розміщенню) і операцій по їхньому остаточному погашенню (ліквідації));

доходи від здійснення банківських, страхових та інших операцій з надання фінансових послуг, торгівлі валютними цінностями, цінними паперами, борговими зобов’язаннями та вимогами;

доходи від операцій, передбачених статтею 7 Закону України «Про

оподаткування прибутку підприємств";

доходи від спільної діяльності й у вигляді дивідендів, одержаних від нерезидентів, відсотків, ройялті, володіння борговими вимогами, а також доходів від здійснення операцій лізингу (оренди);

доходи, не враховані в нарахуванні валового доходу періодів, що

передують звітному, і виявлені у звітному періоді;

доходи з інших джерел і позареалізаційних операцій відповідно до ст. 4.

З валового доходу виключають:

— суми акцизного збору, податку на додану вартість, одержаних (нарахованих) підприємством у складі ціни реалізації продукції (робіт, послуг), за винятком випадків, коли таке підприємство-одержувач не є платником податку на додану вартість, а також суми податків на доходи фізичних осіб, що відраховують з виплат таких доходів і вносять до бюджету у порядку, встановленому законом України про оподатковування доходів фізичних осіб;

— суми засобів або вартість майна, одержані платником податку як компенсація (відшкодування) за примусове відчуження державою іншого майна платника податку у випадках, передбачених законодавством;

суми засобів або майна, отримані платником податку за рішенням суду як компенсація прямих витрат чи збитків;

суми засобів у частині зайво сплачених податків, зборів (обов'язкових платежів), що повертаються чи повинні бути повернуті платнику податку з бюджету;

суми засобів або вартість майна, що надходять підприємству у вигляді прямих інвестицій чи реінвестицій у корпоративні права, емітовані таким підприємством, у тому числі грошові чи майнові внески, відповідно до договорів про спільну діяльність на території України без створення юридичної особи;

інші надходження, прямо визначені нормативами.

Скоректований валовий дохід — валовий дохід, визначений відповідно до представлених вище рекомендацій, зменшений на суми, що виключаються з валового доходу.

Валові витрати — сума будь-яких витрат підприємства в грошовій, матеріальній чи нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), що здобуваються (виготовляються) для їхнього подальшого використання у власній господарській діяльності.

До складу валових витрат включають [3]:

суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду в зв’язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, реалізацією продукції (робіт, послуг) та охороною праці з урахуванням обмежень, встановлених пп. 5.3 — 5.8 статті 5;

суми коштів або вартість майна, добровільно перерахованих (переданих), у Державний бюджет України чи бюджет територіальних товариств, безприбуткових організацій, але не більш чотирьох відсотків оподатковуваного прибутку звітного періоду, за винятком відрахувань, передбачених п. 5.8 статті 5;

суму коштів, перерахованих підприємствами всеукраїнських об'єднань

осіб, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, але не більш десяти відсотків оподатковуваного прибутку;

суму коштів, внесених у страхові резерви в порядку, передбаченому

статтею 12 Закону про оподаткування прибутку підприємства;

суму внесених (нарахованих) податків, зборів (обов'язкових платежів), установлених Законом України «Про оподатковування», за винятком податків, зборів, штрафів, неустойок, передбачених підп. 5.3.3 — 5.3.5 статті 5. Для платників податку, основною діяльністю яких є виробництво сільськогосподарської продукції, до складу валових витрат включають плату за землю, яку не використовують у сільськогосподарському виробничому обороті;

— суми витрат, не віднесених до складу валових витрат минулих звітних періодів, суми безнадійної заборгованості у випадку, коли відповідні заходи для стягнення боргів не привели до позитивного наслідку, а також суми заборгованості, щодо яких закінчився термін давності позову;

— суми витрат, пов’язаних з поліпшенням основних засобів у межах, установлених Законом про оподаткування прибутку і суми перевищення балансової вартості основних засобів і нематеріальних активів над вартістю їхньої реалізації, визначені в порядку, установленому законодавством (стаття 8).

Витрати, що не включають до складу валових витрат, визначаються п. 5.3 Закону про оподаткування прибутку підприємств.

Амортизаційні відрахування для розрахунку оподатковуваного прибутку визначають у порядку, розглянутому вище.

Що стосується ставок оподатковування, то для промислових підприємств, включаючи засновані на власності окремого громадянина України, базова ставка складає 30% від об'єкта оподатковування. Слід пам’ятати, що ставки податків і Закон «Про оподатковування» можуть змінюватися, тому при проведенні розрахунків необхідно це з’ясовувати.

Будь-яка особа, що здійснює виплату фізичній чи юридичній особі в зв’язку з виграшем останньої в лотерею, в казино, в інших гральних місцях (будинках), зобов’язана утримувати у виді податку і вносити до бюджету 30% від суми виграшу за рахунок такої суми.

До речі, цю норму не поширюють на державні грошові лотереї, що передбачають наявність призового фонду в розмірах не менше 50% від суми одержаних доходів і відрахування в Державний бюджет України в розмірі не менш 30% від доходів, що залишаються після виплат призового фонду.

У ході розрахунків і економічного обґрунтування інвестиційних рішень величину податку t-го року знаходять з урахуванням прийнятої ставки оподатковування і суми прибутку, розрахованої як різниця доходу від продажу і загальновиробничих витрат у відповідному році.

" Чистий грошовий потік" обчислюють як різницю припливу та відпливу грошей.

" Кумулятивний грошовий потік" - це чистий грошовий потік, розрахований наростаючим підсумком.

Дисконтування чистого грошового потоку обчислюють шляхом множення показника t-го року на коефіцієнт приведення :

(4.1)

де — норматив зведення, чисельно дорівнює межі рентабельності або нормативу ефективності капітальних вкладів;

— розрахунковий рік;

t — рік, витрати і результати якого зводяться до розрахункового року.

При розрахунку можна враховувати ризики реалізації проекту додаванням до Енп коефіцієнта ризику, тобто, замість Енп використовувати Енпр = Енп + Ер. Величина Енп має бути не менше від розміру облікової ставки за довгостроковими кредитами комерційних банків.

За одержаними результатами, можна побудувати фінансовий профіль проекту інвестицій і наочно продемонструвати процес руху грошових потоків у часі для аналізу й ухвалення рішення про доцільність цих інвестицій і підприємницького проекту в цілому. При цьому не має значення джерело фінансування інвестицій, бо і власні, і запозичені гроші повинні використовуватись і працювати з найвищою ефективністю.

Ліквідаційна вартість підприємства (таблиця 4.1) містить ліквідаційну вартість основних засобів та обіговий капітал на 13-й рік реалізації проекту. Випущений акціонерний капітал, вкладений в основні засоби, являє собою безповоротний відплив, який може бути поворотним тільки при банкрутстві підприємства.

Дисконтування грошових потоків (таблиця 4.1) виконано з коефіцієнтом зведення =0,18. за даними цієї таблиці побудовано фінансовий профіль проекту для кумулятивного дисконтованого чистого грошового потоку (Рисунок 4.1).

" Приплив готівки" визначають на основі джерел фінансування.

" Дохід від продажу" заповнюють аналогічно.

" Відплив готівки" в основному відповідає таблицям 2.1, 2.2, 2.3, 3.1, але частину прибутку, що розподіляється, представлено у виді виплат дивідендів і винагород, якщо це передбачено.

Таким чином, у «Залишок касової готівки» входять поряд з невикористаними коштами нерозподілений прибуток та амортизаційні відрахування.

" Кумулятивну касову готівку" розраховують як суму залишків касової готівки по роках, тобто як залишок по касі наростаючим підсумком.

У таблиці 4.1 наведено розрахунок потоків готівки для фінансового планування.

Коефіцієнти для аналізу фінансів підприємства розраховують так:

(4.2)

Коефіцієнт прибутковості

(4.3)

Рентабельність обороту

(4.4)

Рентабельність капіталу

(4.5)

де В — оборот капіталу (приплив готівки);

К — вкладений капітал (загальні інвестиції);

З — загальні підсумкові витрати (поточні);

П — прибуток (до сплати податків).

Розраховані у таблиці 4.1 коефіцієнти вказують на досить високу ефективність діяльності підприємства.

Таблиця 4.1 — Грошові потоки по роках розрахункового періоду, млн. грн

Таблиця 4.2 — Потоки готівок для фінансового планування, млн. грн

Рисунок 4.1 — Фінансовий профіль проекту інвестицій (дисконтований чистий грошовий потік наростаючим підсумком)

5 Розрахунок внутрішньої рентабельності проекту

Точка беззбитковості - це мінімальний розмір партії продукції, що випускається, при якій забезпечується «нульовий прибуток» і визначається за формулою:

(5.1)

ВЕР=7,86/(300−0,97)=26,29 тис. шт

Таким чином, при випуску більше 6,42 тис. шт тостерів підприємство вже буде отримувати прибуток.

Внутрішній коефіцієнт ефективності визначається як граничне значення рентабельності, при якому забезпечується рівність нулю інтегрального ефекту, розрахованого за економічний термін життя інвестицій:

(5.2)

де Ев — величина внутрішнього коефіцієнта ефективності (внутрішня норма рентабельності) за економічний термін життя інвестицій, що забезпечила умову Єінт = 0.

(5.3)

де Еві - коефіцієнт ефективності, при якому інтегральний ефект Єінт набуває найближчого до нуля позитивного значення;

Еві+1 — коефіцієнт ефективності, коли інтегральний ефект Єінт+1 набуває найближчого до нуля негативного значення.

Таким чином Єінт = +0,38 при Ев = 0,25; Єінт = -0,4 при Ев = 0,27; Єінт = 0 при Ев = 0,26.

При економічному обґрунтуванні, пов’язаному зі створенням нового підприємства, і фінансово-економічній експертизі проекту складно планувати наявність і величину активів у вигляді цінних паперів, дебіторської заборгованості й нематеріальних активів, так само як і іншу короткострокову заборгованість, резерви та фонди пасиву.

Тому практично в активі крім рядка 1 «Готівка» будуть ураховані: рядок 4 -" Запаси товарно-матеріальних цінностей, представлені в обсязі нормованої величини обігових коштів, і рядок 5 — «Нетто основний капітал», який є залишковою вартістю основних засобів на кінець відповідного року.

Заборгованість по короткострокових і довгострокових кредитах у пасив,

балансу проставляють на основі даних.

Статутний капітал відповідає акціонерному або капіталу власнику. Але звичайно баланс підприємства починають складати з пасиву, тому що відомі всі джерела коштів підприємства по роках. Баланс підприємства наведено в таблиці 5.1.

Таблиця 4.3 — Звіт про чисті доходи, млн. грн

Таблиця 5.1 — Баланс підприємства на кінець року

ВИСНОВОК

Мета даної роботи була досягнута, тобто були проведені всі необхідні розрахунки, щоб оцінити даний інвестиційний проект. Отримані результати показують, що інвестиційний проект по освоєнню виробництва електричних плит являється прибутковим. Реалізація даного проекту забезпечить чистий прибуток у розмірі 58,28 млн. грн за економічний термін служби капіталовкладень. Капітальні вкладення по розрахунках повинні повернутися не більше, ніж за 10 років. Рентабельність в середньому за періоди освоєння і повної виробничої потужності складає 1.32, а рентабельність капіталу — 26,5%. Розрахунок точки беззбитковості показав, що підприємство отримає прибуток при виробництві більше 26,29 тис. шт тостерів маючи виробничу потужність у розмірі 110 тис. шт. Одержане значення внутрішнього коефіцієнту ефективності IRR = 0,26 набагато перевищує нормативний коефіцієнт ефективності (Ен = 0,18), що вказує на ефективність даного інвестиційний проект. Таким чином, проведені розрахунки доцільність інвестування даного проекту, так як при його реалізації не виникне проблем з поверненням заборгованості і забезпечення поточної діяльності підприємства.

ПЕРЕЛІК ПОСИЛАНЬ

1. Економічне обґрунтування господарських рішень / В. М. Гавва. — Навч. посібник. — Харків: Нац. аерокосмічний ун-т «Харк. авіац. ін.-т», 2001. — 157 с.

2. Расчет экономической эффективности технологических процессов и оборудования: Учеб. пособие /О.М. Пархоменко, Л. Н. Голованова, В. Д. Кравченко и др. — Харьков: Харьк. Авиац. ин-т, 1983. -125 с.

3. Гавва В. Н., Сафронов Я. В., Шумов В. П. Планирование инвестиций в производство и анализ финансов предприятия: Учеб. пособие. — Харьков: Харьк. авиац. ин-т, 1997. — 73 с.

4. Гавва В. Н., Сафронов Я. В. Технико-єкономическое обоснование предпринимательских проектов: Учеб. пособие. — Харьков: Харьк. авиац. ин-т, 1995.

5. Экономика предприятии / А. И. Бабушкин. — Учебн. Пособие.- Харьков: Нац. аэрокосм. ун-т «Харьк. авиац. ин-т», 2003. — 449 с.