Конституційне закріплення політичних (контрольна работа)

контрольна робота на тему:

Конституційне закріплення політичних прав і свобод План.

1. Вступ.

2. Основи і принципи Конституційно-правового інституту прав і свобод людини.

3. Політичні права і свободи.

4. Політичні гарантії.

5. Висновок.

6. Список використаної літератури.

1. Вступ Розробники Основного Закону нашої держави виходили з того, що особа не може існувати як повноправний член суспільства без належних їй прав і свобод. Людину не можна позбавити її природних прав — це принижує її природу.

У ст. 3 Конституції України сказано, що людина є «найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов’язком держави» .

Конституційні права, свободи І обов’язки називаються основними, тому що вони визначають місце людини в суспільстві, їх зміст має універсальний характер, розвивається і конкретизується в інших галузях права — адміністративному, цивільному, трудовому, сімейному, земельному, фінансовому та інших. Якщо в Конституції йдеться про людину і громадянина взагалі як про абстрактну особу, то в галузях права виступають конкретні суб'єкти правовідносинвласники, працівники, службовці, посадові особи, військовослужбовці, покупці тощо.

Важливо підкреслити, що згідно ст. 22 Конституції закріплені в ній права і свободи людини і громадянина не є вичерпними. Норми, які закріпляють права і свободи повинні динамічно розвиватися та вдосконалюватися. Але в силу верховенства конституційних норм усі правові акти та нормативно-правові приписи, які закріплюють права, свободи і обов’язки людини і громадянина, повинні відповідати Конституції України і не суперечити її положенням.

У визначенні правового статусу людини і громадянина важливе, значення має не лише загальний обсяг прав і свобод особи, а й ті основні ідеї, які перетворюють сукупність, прав і свобод особи на систему.

2. Основними принципами конституційно-правового інституту прав і свобод людини є:

1) закріплення в національному праві прав і свобод, встановлених нормами міжнародного права. Україна як повноправний член світової співдружності, визнає і гарантує права і свободи особи, притаманні цивілізованому суспільству. Тому в Конституції України з’явились нові правові норми, які більш повно відповідають міжнародним документам і перш за все Загальній декларації прав людини, яка була прийнята Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, Міжнародному пакту про громадянські і політичні права (1966 p.), Міжнародному пакту про економічні, соціальні і культурні права людини (1966 p.), Європейській конвенції про захист прав та основних свобод людини (1950 p.), ратифікована 17 липня 1997 року Верховною Радою України. Права і свободи людини і громадянина проголошені у згаданих та інших документах і закріплені в Конституції України, перебувають, таким чином, під міжнародно-правовим захистом;

2) принципи невідчужуваності та непорушності основних природних прав і свобод людини та належність їх від народження (ст. 21 Конституції). Цей принцип означає, що усі люди визнаються вільними, що вони володіють правами і свободами від народження;

3) принципи рівноправності прав і свобод осіб (ст.ст.3,24, 68J Конституції) — Цей принцип означає, що усі громадяни с ріпними перед законом, що кожен зобов’язаний неухильно додержуватися Конституції та законів України, не посягати на права і свободи інших людей. Права і свободи визнаються за всіма однаково, незалежно від раси, статі, походження, місця проживання, майнового стану, мови, ставлення до релігії тощо. Рівність прав і свобод людини проголошується чинною Конституцією, ці права І свободи та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держаки, яка відповідає перед людиною за свою діяльність;

4) принципи єдності прав і обов’язків людини і громадянина (ст. 23 Конституції"). Цей принцип полягає у тому, що не повинно бути прав без обов’язків, як не повинно бути обов’язків без прав. Лише у процесі реалізації обов’язків здійснюються і права, які їм відповідають. У свою чергу здійснення прав породжує ті чи інші обов’язки. Так, згідно ст. 50 Конституції кожен мас право на безпечне для життя і здоров’я довкілля, а згідно ст. 66 кожен зобов’язаний не заподіювати шкоду природі, відшкодовувати завдані ним збитки;

5) принципи гарантування прав і свобод людини і громадянина (ст. 22 Конституції). Цей принцип полягає у тому, що конституційні права і свободи гарантуються державою і не можуть бути скасовані при прийнятті нових законів або при внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

3. Політичні права і свободи.

Політичні права і свободи відображає міру можливої поведінки суб'єкта у сфері управління державою, політики і залежать від правового статусу особи. В основному, політичними правами користуються лише громадяни України. До політичних прав і свобод Конституція відносить.

1) право па свободу об'єднання у політичні партії та громадські організації Гст.36^:

2) право брати участь в управлінні державними справами, у всеукраїнському та місцевих референдумах, вільно обирати і бути обраним до органів державної влади та органів місцевого самоврядування Гст.38^:

3) право збиратися мирно, без зброї і проводити збори, мітинги, походи і демонстрації Гст.39):

право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, оргапіп місцевою самоврядування та посадових і службових осіб цих органів (ст.40).

4. Політичні гарантії.

Політичні гарантії - це політичний плюралізм і свобода політичної діяльності, що не заборонена законодавством, визнання народу єдиним джерелом влади, підконтрольність державних органів громадянам та їх об'єднанням.

Висновок:

Отже, підсумуючи викладене можна визначити, що конституційне закріплення політичних прав і свобод є основними, тому що вони визначають місце людини у суспільстві.

Список використаної літератури.

1. 1.Конституційне право України.- Запоріжжя: ЗДУ, 2002. 64с.

2. 2.Конституційне право України.- К.: Наукова думка, 2002. 732с.

3. 3.Наливайко Лариса Романівна Конституційне право України.- Запоріжжя: ЗДУ, 2004. 79с.

4. 4.Фрицький Олег Федорович Конституційне право України.- К.: Юрінком Інтер, 2004.;

5. 5.Кравченко Віктор Віталійович Конституційне право України.- К.: Атіка, 2000. 320с.

6. 6.Лінецький С.В., Мельник М.І., Ришелюк А. М. Конституційне законодавство України.- К.: Атіка, 2000. 896с.

7. 7.Конституційне право України: Хрестоматія/ Упорядн. В. С. Журавський., Ю. М. Тодика.- К.: Вид-й Дім «Ін Юре», 2004. 884с.- 35.98.

8. 8.Фрицький Олег Федорович Конституційне право України.- К.: Юрінком Інтер, 2002.;

9. 9.Робоча програма навчального курсу «Конституційне право зарубіжних країн» .- Запоріжжя: ЗДУ, 2002. 20с.

10. 10.Шляхтун Петро Панасович Конституційне право: словник термінів.- К.: Либідь, 2005. 568с.

11. 11.Шаповал Володимир Миколайович Конституційне право зарубіжних країн.- К.: Юрінком Інтер, 2006.;

12. 12.Конституційне право України: Підручн. для студ. ВУЗів/ За ред. Ю. М. Тодики, В. С. Журавського.- К.: Ін Юре, 2002. 544с.- 20.00.

13. 13.Наливайко, Лариса Романівна Ситуаційні завдання та тематичні рівняння з курсу «Конституційне право України» .- Запоріжжя: ЗДУ, 2004. 60с.- 5.15.