Фінансово-господарська діяльність товариства з обмеженою відповідальністю

— 17 ;

Міністерство освіти і науки України Українська академія друкарства Кафедра:

Економіки, обліку і аудиту у ВПК Звіт про проходження облікової практики

Фінансово-господарська діяльність товариства з обмеженою відповідальністю Виконав:

студент Зінов'єв Максим Віталійович Керівник проекту від вузу:

Яремек Христина Ярославівна Керівник проекту від підприємства:

головний бухгалтер Горбата Марія Михайлівна Львів-2008

I частина звіту: Ознайомлення з підприємством. Характеристика фінансово-господарської діяльності підприємства

1. Вид підприємства, форма власності

Відповідно до Статуту Статті 1 Товариство «Центр Бізнес-Сервісу» створено на засадах угоди фізичними особами шляхом об'єднання їх майна та підприємницької діяльності з метою одержання прибутку як товариством з обмеженою відповідальністю у відповідності з Законами України «Про підприємництво», «Про господарські товариства», «Про підприємства в Україні». Відповідно до Статті 4 та у відповідності зі ст. 1 та ст. 5 Закону України «Про підприємництво» Товариство створене з метою підвищення матеріального та культурного рівня населення України, шляхом насичення споживчого ринку послугами та товарами, а також впровадження досягнень науково-технічного та соціального прогресу, на підставі принципу вільного вибору діяльності, що відповідає меті та Статуту Товариства.

Відповідно до Статті 6 Майно Товариства утворюється з пайових внесків його Учасників (Статутний фонд) продукції, виробленої Товариством в результаті господарської діяльності, отриманих прибутків, а також майна, отриманого Товариством на інших підставах, передбачених чинним законодавством. Підприємство має приватну форму власності.

2. Основні замовники

Основною діяльністю підприємства є видавництво журналу, який не продається в роздріб, а його реалізація здебільшого відбувається через передплатні агентства і Львівську дирекцію УДППЗ «Укрпошта», отже основними замовниками є такі передплатні агентства як: ДП «Фактор — Преса», ТзОВ «Меркурій», АТЗТ «Самміт», ЗАТ «Передплатне агентство «KSS». Також можливий варіант продажу через редакцію, в цьому випадку основними замовниками є фінансові директори, головні бухгалтери, юристи, аудитори, топ-менеджери.

3. Спеціалізація підприємства

Підприємство спеціалізується на видавництві журналу та торгівлі канцтоварами. Оскільки підприємство займається тільки видавництвом журналу то видом продукції що виробляє підприємство і буде журнал, що також являється і профілюючим.

4. Перелік видів продукції у натуральному і вартісному показниках

Таблиця 1. Динаміка випуску товарної продукції в натуральному виразі

Такий ріст виробництва продукції пояснюється запровадження нової маркетингової політики, яка зорієнтована на підвищення продажу журналу, шляхом безкоштовної роздачі видання.

Таблиця 2. Динаміка випуску товарної продукції у вартісному виразі

Підвищення випуску продукції в грошовому виразі пояснюється збільшенням обсягів виробництва продукції, а також підвищенням ціни на журнал

5. Виробнича структура підприємства

Видавництво журналу і торгівля канцтоварами.

6. Структура управління

На підприємстві присутня функціональна структура управління.

— 17 ;

7. Перелік основного технологічного устаткування

8. Основні техніко-економічні показники виробничо-господарської діяльності підприємства за два суміжні роки

Висновок:

Обсяг випуску товарної продукції у 2007 році порівняно з 2006 роком зріс на 4,35%. Чистий дохід відповідно теж зріс на 4,08%, враховуючи ще і те що ціна на товар теж зросла. Чисельність працюючих залишилась не змінною. Продуктивність праці звичайно зросла, тому що при однаковій кількості працівників, в обох роках, обсяг виробленої продукції збільшився. Фонд оплати праці у 2007 році збільшився на 41%, такий ріст пояснюється тим що зросла мінімальна заробітна плата і сама зарплата теж збільшилась, із ростом цін на ринку, на стільки ж відсотків. Операційні витрати у 2007 році зросли на 7.99%, це пояснюється збільшенням матеріальних витрат, витрат на оплату праці, відрахувань на соціальні заходи, інших операційних витрат і інших показників. Операційні витрати на 1 грн. товарної продукції збільшились на 3.33%, тому що операційні витрати зросли більше ніж обсяг випуску продукції, а це означає, що на виготовлення одиниці продукції, стало більше витрат. Інші операційні доходи у 2007 році збільшились на 378.96%, а інші звичайні доходи у 2007 році взагалі були відсутні. Чистий прибуток у 2007 році зменшився, тобто взагалі став від'ємним, на 261,22%. Це пояснюється тим, що загальні витрати у 2007 перевищували загальні доходи. Фондовіддача у 2007 році знизилась на 20% порівняно з 2006 роком. Тому що середньорічна вартість основних фондів збільшилась непропорційно обсягу випуску продукції.

Загалом у 2007 році у підприємства пішов економічний спад, на що вплинуло багато факторів.

II частина звіту: Організація бухгалтерського обліку на підприємстві

1. Ознайомлення з роботою бухгалтерської служби, обов’язками бухгалтерів, професійно-кваліфікаційним рівнем працівників бухгалтерії

Бухгалтерія складається з одного бухгалтера, який і є головним бухгалтером, стаж роботи 8 років, вік 33 роки, за освітою менеджер-економіст, посадові обов’язки виконує згідно посадової інструкції:

До основних функціональних обов’язків головного бухгалтера належать:

1. Організовує роботу бухгалтерії та підлеглих.

2. Виконує роботу з ведення бухгалтерського обліку майна, зобов’язань і господарських операцій (облік основних фондів, товарно-матеріальних цінностей, затрат на виробництво, реалізацію продукції, результатів господарсько-фінансової діяльності, розрахунків з постачальниками та замовниками, а також за надані послуги тощо).

3. Бере участь у розробці та здійсненні заходів щодо виконання фінансової дисципліни та раціонального використання ресурсів.

4. Виконує нарахування та перерахування податків і платежів до державного та місцевих бюджетів, страхових внесків до державних позабюджетних соціальних фондів, платежів до банківських установ, коштів на фінансування заробітної платні працівників, інших виплат і платежів, а також відрахування коштів на матеріальне стимулювання працівників підприємства.

5. Відповідає за своєчасне та якісне складання документів щодо фінансової звітності підприємства та контролює їх подання у державні установи відповідно до чинного законодавства України.

6. Виконує роботи по формуванню, веденню та зберіганню бази даних бухгалтерської інформації (на паперових та електронних носіях інформації).

До суміжних функціональних обов’язків головного бухгалтера належать:

1. виконання прямих наказів та доручень директора підприємства.

2. Форма ведення бухгалтерського обліку на підприємстві, документообіг

На підприємстві використовується автоматизована форма ведення бухгалтерського обліку, яка ведеться за допомогою комп’ютерної програми «1С: Предприятие 7.7». В документообігу використовується до 500 штук документів.

" 1С: Предприятие 7.7″ є універсальною програмою автоматизації діяльності підприємства, яка використовується для будь-яких розрізів економічної діяльності підприємства, в тому числі й різних ділянок бухгалтерського обліку. Програма «1С: Предприятие 7.7» має компонентну структуру.

Всього існує три основні компоненти:

1) «1С: Бухгалтерия 7.7» ;

2) «1С: Оперативный учет 7.7» ;

3) «1С: Расчет 7. 7.

Інтерфейс програм є російським. Всі команди, документи, довідники та інші функціональні характеристики викладені російською мовою.

" 1С: Бухгалтерия 7.7″ - це програма, що може застосовуватись на підприємствах різних форм власності та видів діяльності.

Ознаки програми «1С: Бухгалтерия 7.7» та їх характеристика

1. Клас програми: універсальна бухгалтерська програма (міді-бухгалтерія)

2. Призначення: для ведення бухгалтерського обліку

3. Група споживачів: невелика чисельність персоналу бухгалтерії

4. Об'єкт обліку: малі та середні за розміром підприємства різних галузей діяльності

5. Спосіб реалізації облікових функцій: перевага надається введенню операцій за шаблонами та за допомогою документів

6. Комплексність виконання функцій: інтегрована програма зведеного обліку, обліку декількох підприємств, ведення обліку паралельно в декількох робочих планах рахунків, багатовимірного та багаторівневого аналітичного обліку, кількісного та валютного обліку.

Програма має однокористувацьку і мережеву версії.

Загальна кількість планів рахунків, які можуть бути створені в програмі «1С: Предприятие 7.7», з технічної точки зору, необмежена і визначається виходячи з реальних вимог обліку. Так «багатоплановий» облік ведеться на спільних підприємствах, які ведуть облік одночасно за двома чи більше планами рахунків бухгалтерського обліку. До того ж для кожного плану рахунків може будуватись довільна ієрархія субрахунків великої вкладеності. У планах рахунків можна здійснювати довільну нумерацію рахунків, використовуючи як цифри, так і літери.

Програма «1С: Бухгалтерия 7.7» дозволяє вести бухгалтерський облік в кількох валютах. Бухгалтерські підсумки по таких рахунках автоматично будуть зберігатися в кожній з валют, що використовується в гривневому еквіваленті по кожній валюті окремо, та сумарно по всіх валютах (гривневе покриття).

Кількісний облік можна вести на будь-якому рахунку або субрахунку.

Як правило, кількісний облік ведуть одночасно з аналітичним обліком, що дозволяє отримувати інформацію про наявність та рух матеріальних цінностей не тільки в грошовому, але й кількісному виразі. Однак програма дозволяє вести кількісний облік без підключення аналітики, що використовується при веденні аналітичного обліку на субрахунках. Для нового рахунку ця ознака може приймати будь-яке із значень: «активний», «пасивний» або «активно-пасивний». Конкретне значення реквізиту визначається потребами обліку. Проте, якщо вводиться новий субрахунок до вже існуючого рахунку, ця ознака проставляється автоматично, виходячи з рахунку вищого порядку.

Для отримання детальнішої інформації про наявність і рух засобів підприємства ведеться аналітичний облік. Сама можливість ведення аналітичного обліку і кількість його можливих розрізів по одному рахунку визначається в процесі конфігурування програми.

В програмі «1С: Бухгалтерия 7.7» аналітичний облік організується за допомогою спеціального механізму «субконто». На етапі конфігурування визначається перелік можливих видів субконто. Під видом субконто розуміють сукупність однотипних об'єктів аналітичного обліку. Так, всі основні засоби утворюють вид субконто «Основные средства», всі матеріали, відповідно, — «Материалы» і т.д.

Ведення аналітичного обліку по конкретному рахунку визначається налагодженням субконто, що задається в плані рахунків.

В програмі «1С: Бухгалтерия 7.7» існує можливість в межах одного синтетичного рахунку одержувати кілька різних систем аналітичних рахунків, які, в свою чергу, різнобічно відображають первинну інформацію. В кожній системі аналітичних рахунків інформація групується і узагальнюється для потреб управління за певним принципом, що визначається видами субконто. Аналітичний облік можна вести для будь-якого рахунку або субрахунку і включати від 3-х до 5-ти різних розрізів аналітики, організувавши при цьому ведення аналітичного обліку в необхідних розрізах.

Для накопичення інформації про множину однотипних об'єктів використовуються довідники.

Довідники — спеціальні засоби, що забезпечують ведення списків однотипних облікових об'єктів та зберігання параметрів, що характеризують ці об'єкти. Всі об'єкти (елементи) довідника мають свій унікальний код, який дозволяє програмі їх Ідентифікувати, незалежно від значень інших параметрів, у тому числі й назви. Як правило, кожному виду субконто відповідає окремий довідник.

Для автоматизації бухгалтерського обліку діяльність підприємства зручно представляти у вигляді послідовності окремих господарських операцій. Задача бухгалтера на початковому етапі полягає в тому, щоб із всієї сукупності характеристик господарської операції виділити необхідні параметри і ввести їх в програму, для цього можуть бути використані діалогові форми «Операция» або «Документ» .

Програма «1С: Бухгалтерия 7.7» дозволяє виконувати реєстрацію облікової інформації кількома способами: 1) введення проводок вручну; 2) використання механізму типових операцій; 3) введення документів за фактами господарської діяльності - складання кореспонденції рахунків за документами.

В програмі реалізовано можливість роботи як з регламентованими, так і зі стандартними звітами.

3. Робочий план-рахунків (субрахунків) підприємства

Підприємство має такий робочий план рахунків:

10 «Основні засоби», 13 «Знос», 201 «Сировина і матеріали», 207 «Запасні частини», 209 «Інші матеріали (бланки суворої звітності)», 22 «МШП», 23 «Виробництво», 26 «Готова продукція», 281 «Товари на складі», 301 «Каса в національній валюті», 311 «Поточні рахунки в національній валюті», 361 «Розрахунки з вітчизняними покупцями», 372 «Розрахунки з підзвітними особами», 377 «Розрахунки з іншими дебіторами», 40 «Статутний капітал», 42 «Додатковий капітал», 42.5 «Інший додатковий капітал», 44.1 «Нерозподілений прибуток», 44.2 «Непокритий збиток», 601 «Короткостроковий кредит в банку в національній валюті», 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками», 641 «Розрахунки за податками», 641.1 «Розрахунок по податку на прибуток», 641.2 «Розрахунок по ПДВ», 641.4.1 «Розрахунок по прибутковому податку», 641.5 «Розрахунок по податку на рекламу», 641.6 «Розрахунок по комунальному податку», 641.9 «Збір за забруднення навколишнього середовища», 643 «Податкові зобов’язання», 644 «Податковий кредит», 651 «За пенсійним забезпеченням», 652 «За соціальним страхуванням», 653 «За страхуванням на випадок безробіття», 661 «Розрахунки за заробітною платою», 69 «Доходи майбутніх періодів», 701 «Дохід від реалізації готової продукції», 702 «Дохід від реалізації товарів», 719 «Інші доходи від операційної діяльності», 719.1 «Доходи відсотки банку», 78 «Валові доходи», 78.1 «ВДРН», 78.2 «ВДРО», 791 «Результат основної діяльності», 793 «Результат іншої звичайної діяльності», 901 «Собівартість реалізованої готової продукції», 902 «Собівартість реалізованих товарів», 92 «Адміністративні витрати», 93 «Витрати на збут», 98 «Податок на прибуток».

4. Наказ на облікову політику

Наказ № 1−1-к «Про облікову політику підприємства» від 3 липня 2000 року присутній в додатках з виділеними основними положеннями

5. Порядок складання статистичної і бухгалтерської звітності, підбір документів

Підприємство складає такі види звітів:

1. Фінансовий звіт суб'єкта малого підприємництва, складається з: Балансу, Форма № 1-м, який складається на 1 січня кожного року, та Звіту про фінансові результати за рік, Форма № 2-м

2. Звіт про основні показники діяльності підприємства, Форма № 1-підприємництво (коротка), річна, поштова. Терміни подання: не пізніше 20 лютого

3. Звіт про виробництво промислової продукції, Форма № 1П-НПП (коротка, річна), поштова. Подається не пізніше 20 лютого

4. Звіт про капітальні інвестиції, Форма № 2-інвестиції, підприємство подає квартальний звіт, не пізніше 25 числа після звітного періоду, якщо за рік, то не пізніше 20 лютого

5. Звіт про наявність парку обчислювальної техніки, Форма № 2-інф, поштова, річна, подається не пізніше 15 лютого Ксерокопії цих звітів за 2 роки є в додатках.

Порядок складання:

Підприємство складає місячну, квартальну та річну фінансово-статистичну звітність, яку подає користувачам відповідно до чинного законодавства. Підготовка та складання річного фінансового звіту має свої етапи, що зумовлено тривалістю облікового періоду і складністю виконуваних робіт. Насамперед необхідно перевірити повноту відображення в поточному обліку господарських операцій, оформлених відповідними документами, і завершити облікові записи; уточнити розподіл витрат і доходів між суміжними звітними періодами; перевірити стан розрахунків з дебіторами і кредиторами, зокрема розрахунків з податковими та фінансовими органами, у необхідних випадках відрегулювати її; визначити обсяги валових доходів і валових витрат і списати відповідні суми на фінансові результати та закрити рахунки; відобразити чисті прибутки (збитки) і їх розподіл чи погашення. Під час проведення цієї роботи перевіряють правильність облікових запасів, звіряють дані синтетичного й аналітичного обліку і роблять виправні записи для усунення виявлених помилок.

Якісна відмінність між квартальним і річним фінансовим звітом полягає в тому, що перший складають в основному за даними поточного обліку, а показники річної звітності підтверджуються результатами інвентаризації активів та зобов’язань, що забезпечує їх достовірність.

Правові основи порядку складання, подання та оприлюднення фінансової звітності закладені в статті 14 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16 липня p. № 996-XIV та у Порядку подання фінансової звітності, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого р. № 419.

Підприємства подають фінансову звітність таким адресатам:

— органам, до сфери управління яких належать підприємства;

трудовим колективам на їх вимогу;

— власникам (засновникам) відповідно до установчих документів;

— іншим органам та користувачам, зокрема органам державної статистики.

Форми фінансової звітності підписуються керівником підприємства і головним бухгалтером, а у випадку відсутності на підприємстві бухгалтерської служби — керівником спеціалізованої організації або фахівцем-бухгалтером, які за угодою виконували роботу з ведення бухгалтерського обліку і складання звітності. Особи, які підписали звітність, несуть повну відповідальність за достовірність звітних даних.

6. Способи виправлення помилок

Підприємство не користується жодним способом виправлення помилок оскільки має автоматизовану форму ведення бухгалтерського обліку і використовує програму «1С: Предприятие 7.7» і будь-які помилки виправляються одразу за допомогою програми або в ручну і не робиться ніяких позначень що використовуються у способах червоного сторно, додаткового запису або коректури. Єдиний випадок де підприємство використовує ручні способи виправлення помилок, а саме спосіб коректури — це у видаткових касових ордерах. Неправильний запис закреслюється, а поруч нього пишеться вірний запис. Біля вірного запису касир пише «виправленню вірити» і ставить свій підпис. Приклад є в додатках.

7. Інвентаризація

На підприємстві інвентаризація проводиться у таких випадках як: заміни матеріально-відповідальних осіб — на день прийому-передачі справ, при виявленні фактів крадіжок або зловживань, псування цінностей — негайно після встановлення таких фактів, на вимогу судово-слідчих органів, перед складанням річної бухгалтерської звітності (але не раніше 1 жовтня), у випадках аварій, пожежі, стихійного лиха, ліквідації підприємства, а також при інших непередбачуваних випадках. Інвентаризацію проводить інвентаризаційна комісія, очолювана керівником підприємства або його заступником за обов’язковою участю головного бухгалтера і матеріально-відповідальних осіб. Склад комісії, об'єкти інвентаризації, порядок її проведення визначаються наказом керівника підприємства. Відповідальність за своєчасне й якісне проведення інвентаризації несе керівник підприємства. Інвентаризація проводиться, як правило, на 1-ше число місяця. Підприємство складає річну і квартальну інвентаризацію.

На підприємстві проводяться такі види інвентаризації:

1) Інвентаризація товарно-матеріальних цінностей проводиться за місцями їх зберігання в присутності матеріально відповідальних осіб. Наявність залишків товарів визначається шляхом підрахунку. При інвентаризації товарно-матеріальних цінностей, що зберігаються в непошкодженій тарі постачальників, дозволяється, в порядку винятку, їхню кількість встановлювати за документами (з обов’язковою вибірковою перевіркою в натурі правильності документальних даних), про що в інвентаризаційному опису роблять відповідні відмітки. Дані інвентаризації кожного виду товарно-матеріальних цінностей заносять в інвентаризаційні описи, які складаються в двох примірниках за місцями зберігання матеріальних цінностей і матеріально відповідальними особами. Після закінчення інвентаризації описи підписуються всіма членами комісії. Матеріально відповідальні особи на кожному опису ставлять свій підпис під текстом такого змісту: «Всі цінності, поіменовані в даному опису, комісією перевірені в моїй присутності і внесені в опис, у зв’язку з чим претензій до інвентаризаційної комісії не маю. Цінності, вказані в опису, знаходяться на моєму відповідальному зберіганні.» Один примірник опису залишається у матеріально-відповідальної особи, другий — передається до бухгалтерії. На виявлені інвентаризаційною комісією зіпсовані матеріальні цінності складають акти, в яких вказують причини й осіб, що допустили псування цінностей.

2) Інвентаризація грошових коштів. При перевірці наявності грошових коштів у касі приймається до уваги тільки фактична наявність готівки. Ніякі документи або розписки в залишок готівки у касі не включаються. При виявленні нестачі або лишків грошових коштів в акті вказують їх суму і причини виникнення. Виявлена в касі готівка коштів, не виправдана прибутковими касовими ордерами, вважається лишком і підлягає зарахуванню в дохід підприємства; нестача коштів — підлягає стягненню з касира.

3) Інвентаризація нематеріальних активів. Нематеріальні активи записуються до інвентаризаційних описів за наявності документів, які є підставою для взяття їх на облік. Під час інвентаризації нематеріальних активів на підставі відповідних документів комісія перевіряє їх вартість, строк використання, нарахування зносу (амортизації), про що має бути зазначено у протоколі. У разі виявлення активів, не взятих на облік, а також тих, щодо яких в облікових регістрах не вказані повні дані або взагалі вони відсутні, комісія складає окремий інвентаризаційний опис з урахуванням відсутніх економічних показників цих активів.

У бухгалтерському обліку вартість виявлених у результаті інвентаризації не взятих на облік об'єктів нематеріальних активів зараховується в дохід підприємства записом по дебету рахунка 12 «Нематеріальні активи» в кореспонденції з кредитом рахунка 746 «Інші доходи від звичайної діяльності».

Виявлена недостача нематеріальних активів списується з кредиту рахунка 12 «Нематеріальні активи» на дебет рахунка 976 «Списання необоротних активів». Визначена спеціальним розрахунком вартість недостачі об'єктів нематеріальних активів, що підлягає відшкодуванню винними особами, відноситься на їх рахунок записом по дебету рахунка 375 «Розрахунки по відшкодуванню завданих збитків» у кореспонденції з кредитом рахунка 716 «Відшкодування раніше списаних активів».

Якщо на час проведення інвентаризації особи, винні у недостачі об'єктів нематеріальних активів, не встановлені, то вартість таких об'єктів списується на рахунок 072 «Невідшкодовані нестачі і втрати від псування цінностей».

4) Інвентаризація основних засобів. До початку інвентаризації основних засобів необхідно провести підготовчу роботу, а саме:

— перевірити наявність і стан первинних документів та реєстрів обліку основних засобів (інвентарних карток, книг, описів);

— технічної документації (паспортів тощо);

— наявність документів на орендовані або здані в оренду основні засоби на відповідальне зберігання чи тимчасове користування;

— опрацювати усі інші документи по надходженню й списанню основних засобів, зробити записи у картках чи книгах та вивести залишки на початок інвентаризації;

— від осіб, відповідальних за збереження довірених їм засобів, взяти розписки про те, що усі документи по надходженню і списанню засобів здані у бухгалтерію господарства і не оприбуткованих або не списаних засобів у них немає.

Під час інвентаризації комісія в обов’язковому порядку перевіряє відповідність технічної документації із записами в первинних документах та реєстрах обліку, записує в інвентаризаційні описи повні найменування об'єктів та їх інвентарні номери (ф. № Інв.-1сг). У випадку відсутності технічної документації про це вказується в описах — у графі 6. Основні засоби записуються у відповідних інвентаризаційних описах в розрізі виробничого або невиробничого призначення об'єктів та по рахунках (субрахунках) обліку основних засобів. Об'єкт, який був реконструйований, пройшов поліпшення чи переобладнання, внаслідок чого змінилось його призначення, вноситься до інвентаризаційного опису під найменування, що відповідає новому основному призначенню.

Будівлі заносяться в інвентаризаційні описи в індивідуальному порядку з детальним описом кожного об'єкту. В описах наводяться також основні розміри будівель. Об'єм будівлі в метрах кубічних (м3) визначається за зовнішніми обмірами (довжина і ширина) — по зовнішньому периметру стін, висота — від рівня землі до рівня стелі. Корисна площа підлоги визначається сумою площ усіх приміщень (по внутрішньому обміру), виключаючи при цьому площі, зайняті печами, перегородками і т.д.

Приклад інвентаризаційного опису основних засобів є в додатках.