Перегляд судових рішень в порядку виключного провадження (реферат)

Реферат на тему Перегляд судових рішень в порядку виключного провадження.

Перегляд судових рішень на підставі нововиявлених обставин.

Законом України «Про внесення змін до Кримінально-процесуального кодексу України» від 21 червня 2001 року введено в дію перегляд судових рішень у порядку виключного провадження.

Цим законом замість перегляду судових рішень у порядку судового нагляду (за протестами вищих посадових осіб прокуратури і суду) передбачений дещо інший суто судовий порядок перегляду судових рішень, які набрали законної сили.

Такий перегляд зазначених рішень необхідний, оскільки він є додатковою надзвичайно важливою гарантією забезпечення законності та справедливості у кримінально-МУ судочинстві.

Судові рішення у кримінальних справах (вироки, постанови, ухвали), що набрали законної сили, можуть бути переглянуті в порядку виключного провадження тільки на підставах, що зазначені в ч. 1 ст. 4004 КПК:

1) за нововиявленими обставинами;

2) у зв’язку з неправильним застосуванням кримінального закону й істотними порушеннями вимог кримінально-процесуального закону, що значно вплинули на правильність судового рішення.

Подання про перегляд справи за нововиявленими обставинами розглядається апеляційним чи касаційним судом, а в зв’язку з неправильним застосуванням кримінального закону й істотними порушеннями вимог кримінально-процесуального закону, що значно вплинули на правильність судового рішення, в порядку виключного провадження судові рішення можуть бути переглянуті тільки на спільному засіданні Судової палати у кримінальних справах і Військової судової колегії Верховного Суду України (ст. 400−10 КПК).

Нововиявлені обставини характеризуються такими ознаками:

-їх невідомість суду з причин, що від нього не залежать;

-їх суттєве значення для справи;

-їх наявність в об'єктивній дійсності до постановлення вироку;

-неможливість урахування під час провадження в справі і постановлення вироку в зв’язку з невідомістю їх суду;

-їх відкриття тільки після набрання вироком законної сили;

-їх спеціальне розслідування прокурором або, за його дорученням, слідчим.

Обов’язковою умовою розгляду справи за нововиявленими обставинами є те, що обставини, які приводяться як привід для поновлення справи, повинні бути абсолютно новими, раніше невідомими слідчим органам і суду, такими, що у матеріалах справи не висвітлені й вимагають окремого розслідування. Новими визнаються обставини незалежно від того, чи були вони відомі кому-небудь із учасників процесу, головне, щоб вони не були відомі органам, які проводили розслідування, і суду.

Такі нововиявлені обставини, як фальсифікація доказів, завідомо неправильний переклад, завідомо неправдиві показання свідка, потерпілого, завідомо неправильний висновок і пояснення судового експерта, зловживання прокурорів, дізнавачів, слідчих і суддів повинні бути установлені вироком суду, а за неможливості його постановлення — матеріалами розслідування. Поновленню справи за такими нововиявленими обставинами обов’язково повинне передувати порушення кримінальної справи, притягнення до кримінальної відповідальності й засудження осіб, винних у фальсифікації доказів, у дачі свідомо неправдивих показань тощо (свідка, потерпілого, експерта, перекладача, прокурора, судді та інших осіб).

Під зловживанням суддів розуміється вчинення ними умисних дій, які містять склад злочину і спричинили винесення завідомо неправосудного вироку, постанови, ухвали. За такі злочини судді несуть кримінальну відповідальність за статтями 374, 375 КК.

Під зловживанням прокурора, дізнавача, слідчого слід розуміти притягнення ними до кримінальної відповідальності завідомо невинуватих, примушення давати показання, завідомо незаконне затримання, привід або арешт, порушення права на захист тощо.

До інших нових обставин належать:

-дані про вчинення злочину іншою особою, а не тим, кого засуджено в справі;

-виявлення живою особи, що вважалася вбитою;

-виявлення факту неосудності засудженого в момент вчинення ним суспільно небезпечного діяння;

-дані про невинуватість засудженого в тій або іншій частині злочинів, що ставляться йому у вину;

-виявлення раніше не відомих учасників злочину;

-встановлення більшого розміру викраденого майна;

-викриття обману, якщо засуджений видавав себе за іншу особу;

-встановлення факту смерті потерпілого у випадку, коли винний був засуджений за заподіяння тілесних ушкоджень, інші обставини.

Не можуть бути визнані нововиявленими обставинами факти неправильної оцінки доказів, неправильного застосування закону, призначення несправедливого покарання, якщо вони не були результатом зловживання суддів або осіб, що проводили розслідування, а також встановлення після винесення вироку нових епізодів злочинних дій засудженого, якщо справу щодо них можна розслідувати і розглядати окремо.

Строки перегляду судових рішень в порядку виключного провадження за нововиявленими обставинами визначені у ст. 400−6 КПК.

Відповідно до ст. 4006 КПК перегляд виправдувального вироку, ухвали чи постанови про закриття справи за нововиявленими обставинами допускається лише протягом встановлених законом строків давності притягнення до кримінальної відповідальності і не пізніше одного року з дня виявлення нових обставин. За наявності доказів, які підтверджують, що особа вчинила більш тяжкий злочин, ніж той, за який вона була засуджена, справа може бути відновлена у зв’язку з нововиявленими обставинами тільки протягом строку давності притягнення до кримінальної відповідальності за більш тяжкий злочин. За наявності доказів, які підтверджують невинуватість засудженого або вчинення ним менш тяжкого злочину, відновлення справи за нововиявленими обставинами строками не обмежено.

Обмеження зазначеними в законі строками перегляду в порядку виключного провадження виправдувальних вироків, ухвал і постанов суду про закриття справи, а також вироків, ухвал і постанов з мотивів необхідності застосування закону про більш тяжкий злочин є однією з істотних процесуальних гарантій для виправданих і засуджених, а також для осіб, справи стосовно яких закриті. Оскільки невинуватий повинен бути реабілітований незалежно від будь-яких строків, що пройшли з моменту його засудження або відкриття нововиявлених обставин, перегляд судових рішень за нововиявленими обставинами з метою повної або часткової реабілітації засудженого або застосування до нього закону про менш тяжкий злочин не обмежений ніякими строками.

Відбуття покарання засудженим або його смерть не перешкоджають перегляду судових рішень щодо нього в порядку виключного провадження в інтересах його реабілітації.

Перегляд обвинувального вироку за нововиявленими обставинами у зв’язку з необхідністю застосувати закон про більш тяжкий злочин обмежений строками давності притягнення до кримінальної відповідальності, передбаченими ст. 49 КК за більш тяжкий злочин.

Поновлення справи за нововиявленими обставинами з метою поліпшення становища засудженого, якщо є докази, які підтверджують невинуватість засудженого або здійснення ним менш тяжкого злочину, строками не обмежено.

Для визначення строків перегляду судових рішень у порядку виключного провадження за нововиявленими обставинами важливим є визначення моменту відкриття цих обставин.

Відповідно до ст. 4006 КПК днем виявлення нових обставин є день набрання законної сили вироком суду щодо свідка, потерпілого, судового експерта, перекладача у зв’язку з дачею ними завідомо неправдивих показань, завідо-мо неправильного висновку, пояснень чи перекладу, щодо прокурора, дізнавача, слідчого, судді у зв’язку з допущеним ними зловживанням, а також щодо інших осіб у зв’язку з фальсифікацією ними доказів, а за неможливості по-становлення вироку — день складання прокурором за матеріалами розслідування висновку про наявність новови-явлених обставин.

Днем виявлення нових обставин у вигляді дій певних осіб, які не підпадають під ознаки злочинів, а також інших обставин є день складання прокурором висновку про підтвердження таких обставин матеріалами розслідування.

Отже, днем виявлення нових обставин, з якого обчислюється річний строк перегляду виправдувального вироку, ухвали або постанови про закриття справи, вважається:

-день набрання законної сили вироком, якщо нові обставини встановлені вироком суду;

-день складання прокурором за матеріалами розслідування висновку про наявність нововиявлених обставин, якщо неможливо винести обвинувальний вирок внаслідок існування нереабілітуючих обставин, які виключають провадження у справі (див. ст. 6 КПК);

-день складання прокурором висновку про підтвердження матеріалами розслідування наявності таких обставин, як дії певних осіб, що не підпадають під ознаки злочинів (добросовісна помилка свідка, потерпілого придачі ними показань або експерта при дачі висновку та ін.), а також інших обставин.

Клопотання про перегляд судових рішень за нововиявленими обставинами вправі подавати учасники процесу (засуджений, його захисник або законний представникпотерпілий або його представникцивільний позивач, цивільний відповідач і їхні представники, якщо новови-явлені обставини стосуються не тільки розміру, а й підстав цивільного позову), а також інші особи, яким законом надано таке право (наприклад, після смерті засудженого з метою його реабілітації клопотання вправі подавати його близькі родичі).

Відповідно до ст. 4008 КПК клопотання про перегляд справи за нововиявленими обставинами заінтересовані особи подають прокурору, який вирішує питання про призначення розслідування нововиявлених обставин або відмовляє в цьому. В разі призначення розслідування прокурор особисто або через органи дізнання чи слідчих проводить розслідування цих обставин. Розслідування проводиться за правилами, встановленими КПК для проведення досудового слідства.

Правом винести постанову про призначення розслідування за нововиявленими обставинами наділені всі прокурори району, області, міста й інші, у тому числі їх заступники і помічники. Право ж внести в суд подання про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами мають Генеральний прокурор України і його заступники, прокурор Автономної Республіки Крим, прокурор області, прокурори міст Києва та Севастополя, військовий прокурор (на правах прокурора області).

Приводом для порушення розслідування нововиявлених обставин є:

-заяви засудженого, підозрюваного, його захисника, законного представника;

-після смерті засудженого — заяви його близьких Родичів, захисника;

-заяви цивільного позивача, цивільного відповідача, або їхніх представників;

-заяви потерпілого, його представника;

-повідомлення державних, громадських, приватних підприємств, установ, організацій і посадових осіб;

-повідомлення в пресі;

-явка з повинною особи, що заявила про здійснення нею злочину, за який засуджена інша особа;

-безпосереднє виявлення прокурором відомостей про нововиявлені обставини.

Підставою для проведення розслідування за нововиявленими обставинами є достатні дані, що вказують на наявність обставин, передбачених ч. 1 ст. 4005 КПК: фальсифікація доказів, неправильність перекладу, а також показань свідка, потерпілого, обвинуваченого, підсудного, висновку і пояснень судового експерта, зловживання прокурора, дізнавача, слідчого чи судді та інші нові обставини, які доводять неправильність засудження або виправдання підсудного.

Для перевірки заяви (повідомлення) прокурор вправі витребувати із суду кримінальну справу.

За наявності зазначених вище приводів і підстав прокурор виносить постанову про призначення розслідування за нововиявленими обставинами.

Постанова повинна відповідати загальним вимогам, які пред’являються до постанов прокурора (див. ст. 130 КПК). У ній, зокрема, вказується привід до порушення розслідування, коли і від кого надійшла заява або повідомлення, які нові обставини наводяться в заяві (повідомленні), чи можуть ці обставини і як саме вплинути на судове рішення, що набрало законної сили, у якій справі проводиться розслідування нововиявлених обставин і кому доручається проведення розслідування.

Якщо прокурор не вбачає в заяві (повідомленні) підстав для призначення розслідування, він виносить постанову про відмову в цьому, про що повідомляє особі, від якої надійшла заява (повідомлення).

Розслідування нововиявлених обставин повинне провадитись з дотриманням правил КПК для провадження досудового слідства.

Закінчивши розслідування нововиявлених обставин, районний, міський прокурор за наявності підстав для відновлення справи направляє її разом із матеріалами розслідування або вироком, що набрав законної сили, яким винні у зловживанні або фальсифікації доказів у справі вже засуджені, і своїм висновком відповідно прокурору Автономної Республіки Крим, прокурору області, прокурору міст Києва чи Севастополя, військовому прокурору (на правах прокурора області), який і вирішує питання про принесення подання до апеляційного суду.

Справи, в яких вирок винесено апеляційним судом, прокурор Автономної Республіки Крим, прокурор області прокурор міст Києва чи Севастополя, військовий прокурор (на правах прокурора області) направляє Генеральному прокурору України, який вирішує питання про принесення подання до касаційного суду.

Якщо прокурор, якому законом надано право вирішувати питання про внесення подання, не погоджується з висновком прокурора, який проводив розслідування но-вовиявлених обставин, щодо наявності нових обставин, він виносить постанову про відмову у внесенні подання, про що повідомляє особу, підприємство, установу, організацію, які подали заяву (повідомлення). Єя постанова може бути оскаржена прокурору вищого рівня або в суд.

Подання про перегляд справ у зв’язку з нововиявлени-ми обставинами розглядаються апеляційними чи касаційним судами. Апеляційний суд має право розглянути подання про перегляд справи у зв’язку з нововиявленими обставинами у справах, розглянутих у першій інстанції будь-яким місцевим судом, якщо судові рішення не переглядалися касаційним судом.

Касаційний суд розглядає подання у справах, розглянутих у першій інстанції апеляційними і прирівняними до них судами, незалежно від того, чи розглядалися вони в касаційному порядку або в порядку виключного провадження з підстав неправильного застосування кримінального закону та істотного порушення вимог кримінально-процесуального закону, які істотно вплинули на правильність судового рішення.

Попередній розгляд справи в апеляційному або касаційному порядку не перешкоджає її розгляду в тій самій судовій інстанції в порядку поновлення в зв’язку з ново-виявленими обставинами.

Подання про перегляд справи у зв’язку з нововиявленими обставинами розглядається за правилами, встановленими для перегляду у касаційному порядку справ, рішення в яких набрали законної сили, колегією суддів у складі трьох суддів за участю прокурора. Не може брати участь у розгляді справи суддя, що раніше брав участь у розгляді цієї справи. Про день розгляду справи повідомляються учасники процесу (засуджений, його законний представник, захисник, потерпілий, цивільний позивач, цивільний відповідач та їхні представники). У необхідних випадках суд вправі викликати їх у судове засідання. У судовому засіданні прокурор обґрунтовує подання і присутні учасники процесу вправі дати свої пояснення. Рішення приймається в нарадчій кімнаті. Протокол судового засідання не ведеться.

Розглядаючи подання про перегляд справи за нововиявленими обставинами, суд може:

-задовольнити подання прокурора, скасувати судове рішення (вирок, ухвалу, постанову) і направити справу на нове розслідування або на новий судовий чи апеляційний розгляд;

-скасувати судове рішення і закрити справу, якщо нововиявлені обставини містять підстави для її закриття;

-змінити вирок, постанову ухвалу;

-залишити вирок, постанову, ухвалу без зміни, а подання — без задоволення.

Після скасування судового рішення досудове слідство і судовий розгляд проводяться в загальному порядку, встановленому чинним КПК.

За нововиявленими обставинами можуть бути переглянуті судові рішення (вироки, постанови, ухвали) всіх судів загальної юрисдикції.

.

Список використаної літератури.

1. 1.Конституція України К.1996.

1. 1.Кримінально-процесуальний Кодекс України // Відомості Верховної Ради. -1961. — К 2. — С. 15.

1. 2.Джелалов О. К. Держава і право. — Вип. 16. — К., 2002.

2. 3.Коляда П. В. Кримінально-процесуальний кодекс України потрібен слідчим // Юридичний вісник України. — 2001. — № 9 — С. 11.

3. 4.Кримінальний процес України: Підручник / Коваленко Є.Г., Маляренко В. Т. — К., 2004.

4. 5.Кримінальний процес України: Підручник. — Харків, 2000.

5. 6.Кримінальний кодекс України.: Науково-практичний коментар / Н. Ф. Антонов, М.І. Бажанов, Ф. Г. Бурчук та інші. — К., 1999.

6. 7.Михеєнко М.М., Нор В. Т., Шибіко В.П., Кримінальний процес України: Підручник. — К.: Либідь, 1992. -413с.

7. 8.Михеєнко М. М. Нор В.Г. Кримінальний процес України: Підручник -2-ге видання перероблене і доповнене. — К., Либідь. 1999. -516с.

8. 9.Науково-практичний коментар Кримінально-процесуального кодексу України. (автори Міхеєнко М.М., Шибіко В.П., Дубинський А. Я, Під. Ред. В. Т. Нор та інш.) К., Юрінком. За станом на 1 серпня 1995 року. 640с.

9. 10.Науково-практичний коментар до Кримінально-процесуального кодексу України. — К.: А.С.К., 2002. — 1056с. (Нормативні документи та коментарі).

10. 11.Никоненко М. Деякі питання презумпції не винуватості і права особи на захист у кримінальному процесі // Право України. — 1999. — № 4.

11. 12.Тертишник В. М. Кримінально-процесуальне право України: Підручник. 4-те вид., доп. і переробл. — К.: Видавництво А.С.К., 2003. — 1120 с.

12. 13.Смирнов М. Дистанційне кримінальне судочинство: реальність та перспективи // Бюлетень Міністерства юстиції України К 9 (35) 2004 — 15.

13. 14.Тертишник В. М. Кримінально-процесуальне право України: Навч. посіб. К.: Юрінком Інтер, 1999. — 576 с.