А я просто українка, україночка

" Сценарій конкурсу за звання «Юна українка» .

А я просто українка, україночка" .

В залі звучить пісня «А я просто українка, україночка». Музика стихає, на сцену виходить ведучий.

Ведучий: Кожен народ має свої звичаї, що виробилися протягом багатьох століть. Вони освячені віками. Звичаї - це ті прикмети, за якими розпізнається народ не тільки в сього-денні, а й в історичному минулому. Це ті неписані закони, якими керуються в найменших щоденних і найбільших національних справах. Звичаї і рідна мова, — це і є незнищені характерні ознаки народу.

/Лунає пісня П. Майбороди на слова А. Малишка «Моя стежина» /.

Ведучий: На конкурсі учасницям надається можливість пока-зати знання народних звичаїв, окрім того. — продемонструвати за-гальну культуру, сміливість та винахідливість, оригінальність. На учасниць чекають різні випробування. Комусь пощастить біль-ше, комусь менше. Але не треба сумувати у разі невдачі, не личить схиляти голови в тузі. Наш народ витриманий, сміливий, дотепний, веселий. Тож будемо гідними називатися українцями. А тепер запрошуємо учасниць конкурсу.

/Звучить музика. Учасниці конкурсу виходять на сцену. Ведучий знайомить глядачів з кожною із конкурсанток/.

Ведучий: Дорогі учасниці, наш перший конкурс має назву «Привітання». Ви повинні протягом 30−45 сек. розповісти про себе, свої інтереси і захоплення, про улюблене заняття і привітатись з членами журі й глядачами й вигляді «Самореклами» .

Першою вступає в змагання учасниця під №…

Ведучий: Дякуємо учасниць за привітання і переходимо до другого конкурсу, який називається «Звичаї українського народу». Кожна з учасниць повинна розповісти про одне з народних свят, яке ми святкуємо.

/Учасниці по черзі витягують квитки, на яких написані назви народних свят/.

Ведучий: Неможливо в нашій Україні перелічити всі трави і квіти, що чарівними, казковими килимами вкривають степи, узлісся, схили гір. Наші учасниці мали домашнє завдання: Створити композицію з квітів, дати їй назву, а також прокоментувати це завдання.

/Учасниці по черзі коментують композицію із квітів. Журі оцінює конкурси, а в цей час звучить пісня «Чорнобривці» /.

Ведучий: «Ой, хустина, хустинонька! Мережана, шита…» Так говорив про хустку Тарас Шевченко у своєму вірші «Хустина». Наш наступний конкурс пов’язаний з хусткою. Завдання для дівчаток: хто швидше зав’яже хустку? Хто найоригіналь-ніше її пов’яже?

/Журі оцінює конкурс, а для глядачів звучить пісня «Вишиванка» /.

Ведучий: Все починається з дитинства, з колискової. Звідти беруть початок наші турботи і радощі, смуток і веселість, тривоги і сподівання. Колискова — це душа, яка хо-дить навшпиньках. Почути її кроки можуть лише ті, хто вміє слухати. Тож давайте послухаємо, які колискові пісні підго-тували наші учасниці. А спочатку конкурс: «Хто швидко і правильно загорне ляльку». А потім проспіває для неї колискову.

/Учасниці під швидку веселу музику загортають ляльок, а по-тім кожна для своєї ляльки співає колискову, Журі оцінює конкурс, а для глядачів звучить українська народна пісня/.

Ведучий: «Їжте і вмочайте, а за решту вибачайте» — при-прошувала господиня гостей, подаючи вареники. Сьогодні наші учасниці запрошують скуштувати їхні страви. Дівчатка змагатимуться за звання «Майстриня-господиня». Кожна приготувала одну із страв україн-ської національної кутні. А журі визначить, хто з них не лише знає українську національну кухню, а й вміє смачно готувати.

/Під музику входять учасниці зі своїми стравами, кожна розповідає, як вона приготувала страву і запрошує до столу. Звучить українська народна пісня «А мій, милий, чорнобривий, вареничків просить…» /.

Ведучий: А зараз пропонуємо конкурс для глядачів. Я за-прошую на сцену дівчат, котрі мають довгі коси. Наше журі визначить, у котрої глядачки найдовші коси.

/Переможниця отримує приз/.

Ведучий: Нашу конкурсну програму продовжують нові завдання для учасниць. Кожна учасниця має змогу зараз виступити перед глядачами із своїм художнім номером.

/Ведучий проводить конкурс/.

Ведучий: «Мода-97» — таку назву має наступний конкурс. Наші конкурсантки продемонструють свої моделі.

/Поки журі визначає кращих за два конкурси, глядачі дивляться номери художньої самодіяльності/.

Ведуча: Українська пісня! Хто не був зачарований нею! Вона багата мелодією, безмежною широтою і красою образів. Під час наступного конкурсу ми й побачимо, чи знають наші учасниці українські народні пісні. Зараз для кожної учасни-ці будуть звучати мелодії українських народних пісень, які вони повинні відгадати.

/Проводиться конкурс. Журі оцінює його. Підводяться підсумки конкурсу «Юна українка». Для глядачів виконуються номери художньої самодіяльності. Оголошуються переможниця. Нагородження/.