Будова та принцип дії газорозподільного механізму ВАЗ 2110

Передмова У нашій країні прийнята планово-запобіжна система технічного обслуговування і ремонту автомобілів, регламентована «Положенням про технічне обслуговування і ремонт рухомого складу автомобільного транспорту», яка є сукупністю засобів, нормативно-технічної документації і виконавців, необхідних для забезпечення працездатного стану рухомого складу. Даною системою передбачається забезпечення працездатного стану рухомого складу автомобільного транспорту шляхом проведення планово-запобіжних робіт по його технічному обслуговуванню і ремонту. Планово-запобіжний характер системи технічного обслуговування і ремонту визначається плановим і примусовим (через встановлені пробіги або проміжки часу роботи рухомого складу) виконанням контрольно-діагностичних операцій з подальшим виконанням по потреби необхідних робіт.

У запропонованій курсовій роботі описано види і режими технічного обслуговування і ремонту газорозподільного механізму з урахуванням умов експлуатації автомобілів що широко експлуатуються в Україні, Росії, і інших. Крім того майбутні водії можуть дізнатися про правила техніки безпеки і заходи з охорони навколишнього середовища.

Оскільки принцип дії одних і тих самих агрегатів автомобілів аналогічний, то достатньо знати кілька найпоширеніших конструктивних рішень їх, щоб мати уявлення про процес в цілому.

Технічним обслуговуванням є комплекс операцій по: підтримці рухомого складу в працездатному стані і належному вигляді; забезпеченню надійності, економічності роботи, безпеки руху, захисту навколишнього середовища; зменшенню інтенсивності погіршення параметрів технічного стану, відмов і несправностей, а також виявленню їх з метою своєчасного усунення. Технічне обслуговування є профілактичним заходом, що проводиться примусово в плановому порядку.

Курсова робота призначена для студентів професійно-технічних закладів освіти які оволодівають професіями водіїв і спеціалістів з обслуговування і ремонту автомобілів, а також може стати у пригоді робітникам автотранспортних підприємств і власникам автомобілів.

газорозподільний механізм технічне обслуговання

Перелік скорочень РС — рухомий склад;

ТО — технічне обслуговування;

ПР — поточний ремонт;

КР — капітальний ремонт;

СО — сезонне обслуговування;

ЩТО — щоденне технічне обслуговування;

А_сп — списочна кількість автомобілів;

L_с-д — середньо — добовий пробіг;

Д_р, Д_р.з. — дні роботи в рік автомобілів і зон ТО і ПР;

К₁, К₂, К₃, К₄, К₅ — коефіцієнти коректування періодичності і трудомісткості ТО і ПР;

К_LТО, К_LКР, К₄, К_tТО, К_tПР — результуючі коефіцієнти коректування відповідно періодичності ТО, пробігу до КР, часу простою в ТО, трудомісткості ТО, трудомісткості ПР;

L^н_то, t^н_то — нормативні значення періодичності і трудомісткості обслуговувань;

L_TO, t_то — фактичні значення періодичності і трудомісткості обслуговувань;

N^р_то, N^д_то — кількість обслуговувань за рік і задобу;

б_т, б_в — коефіцієнти технічної готовності і випуску автомобілів;

Ф_Я, Ф_Ш — фонд робочого часу явочного і штатного працівників;

Т_і — річний об'єм обслуговувань.

1. Аналіз науково-технічної інформації

1.1 Призначення та класифікація об'єктів Механізм газорозподілу призначений для своєчасного максимального наповнення циліндра паливною сумішшю в бензинових двигунах чистого повітря в дизельних та своєчасного максимального очищення циліндрів від продуктів згоряння .

Залежно від розташування клапанів і розподільного вала можна виділити три типи механізмів газорозподілу:

— з нижнім розташуванням вала й клапанів (рисунок 1.1), коли останні встановлюються в блоці циліндрів;

— з нижнім розташуванням вала й верхнім — клапанів (рисунок 1.2);

— з верхнім розташуванням вала й клапанів (рисунок 1.3) .

Рисунок 1.1 — Схема газорозподільного механізму із нижнім розташуванням розподільного вала й клапанів де: 1 — клапан; 2 — штанга; 3 — штовхач; 4 — впускний колектор; 5 — колінчастий вал; 6 — шестерня привода розподільчого вала; 7 — кулачок.

Нижнє розташування вала й клапанів (рисунок1.1) на сьогоднішній день рідко застосовується, адже воно має ряд недоліків основним із яких є неможливість зробити двигун що мав би високу степінь стиснення, це пояснюється наявністю великої камери згоряння.

Більшість сучасних автомобілів мають механізм газорозподілу з верхнім розташуванням клапанів, що дає змогу зробити компактну камеру згоряння, забезпечити краще наповнення циліндрів пальною сумішшю, cпростити регулювання клапанів і теплових зазорів.

Розподільні вали в разі верхнього розміщення клапанів можуть встановлюватись в блоці циліндрів — нижнє розташування (рисунок 1.2) або на головці блока — верхнє розташування (однорядні двигуни автомобілів сімей ВАЗ і «Москвич») (рисунок 1.3).

Рисунок 1.2 — Схема газорозподільного механізму із нижнім розташуванням розподільного вала й верхнім клапані, де: 1 — клапан; 2 — штанга; 3 — штовхач; 4 — впускний колектор; 5 — колінчастий вал; 6 — шестерня привода розподільчого вала; 7 — кулачок.

У механізмі газорозподілу з верхнім розташуванням розподільного вала й клапанів (рисунок 1.3) немає штовхачів і штанг, завдяки чому зменшуються маса й інерційні сили клапанного механізму, що дає змогу збільшити частоту обертання колінчастого вала й знизити рівень шуму під час роботи двигуна.

Рисунок 1.3 — Схема газорозподільного механізму із верхнім розташуванням розподільного вала й клапанів де: 1 — колінчастий вал; 2 — шестерня привода розподільчого вала; 3 — впускний колектор; 4 — циліндр; 5 — клапан.

У двигунах автомобілів сім'ї ВАЗ із приводом на задні колеса розподільний вал розташований в окремому картері на головці блока циліндрів і обертається в підшипниках ковзання. А у передньоприводних верхній розподільний вал установлено в окремому корпусі, розташованому на головці блока циліндрів, в яку запресовані чавунні сідла та напрямні втулки клапанів.

У V — подібних восьмициліндрових двигунах застосовують верхнє розташування клапанів. Нижній розподільний вал таких двигунів, установлений в розвалі блока, є спільним для клапанів правого й лівого рядів циліндрів. За два оберти колінчастого вала впускні і випускні клапани кожного циліндра відкриваються один раз, а розподільний вал здійснює один оберт. Тому зубчасте колесо розподільного вала має вдвоє більше зубів, ніж ведуча шестірня колінчастого вала. [ ]

1.2 Будова та принцип дії газорозподільного механізму ВАЗ 2110

По черговість впуску свіжої суміші і випуску відпрацьованих газів у відповідності із потребами робочого процесу в кожному циліндрі двигуна здійснюються газорозподільним механізмом двигуна. Цей механізм (рисунок 1.4) характеризується верхнім розміщенням клапанів та розподільчого вала.

Рисунок 1.4 Газорозподільчий механізм

де: 1 — клапан; 2 — втулка напрямної клапана, 3 — клапанні пружини; 4 — тарілка; 5 — розподільний вал; 6- кришка головки блоку циліндрів; 7 — важіль клапана; 8 — гидроопора; 9 — головка блоку циліндрів; 10 — свічка запалення; 11 — прокладка головки блоку циліндрів;

Розподільний вал — литий, чавунний, із вибіленими куркульками, приводиться в обертання однорядним роликовим ланцюгом від зірочки колінчастого валу. Осьове переміщення обмежене наполегливим фланцем, що входить в проточку передньої опорної шийки валу. Для правильної установки розподільного валу щодо колінного на зірочках є мітки. Якщо влучна на зірочці колінчастого валу збігається з виступом на блоці циліндрів, то влучна на зірочці розподільного валу повинна збігтися з виступом на корпусі підшипників. Зірочка розподільного валу ставиться тільки в одному положенні і затягується болтом з опорною і фіксуючою шайбами. Вусик останньою входить в отвір в зірочці, а бічна частина відгинається на грань гайки. Сідла і направляючі втулки клапанів — чавунні, запресовані в голівку блоку циліндрів. У запасні частини поставляються ремонтні втулки із збільшеним на 0,2 мм зовнішнім діаметром. Отвори у втулках остаточно обробляються розгорткою після запрессовки. Діаметр отвору втулок впускних клапанів — 8,022−8,040 мм, випускних, — 8,029−8,047 мм. На внутрішній поверхні втулки нарізані канавки для мастила: у втулки впускного клапана — на всю довжину, у випускного — до половини довжини отвору. Зверху на втулки надягнути металлорезинові ковпачки (сальники клапанів) із браслетною сталевою пружиною. Зазори між новими направляючими втулками і стрижнями клапанів повинні знаходитися в межах 0,022−0,055 мм — для впускних клапанів і 0,029−0,062 мм для випускних (граничний зазор при зносі в процесі експлуатації складає 0,3 мм). Клапаны — сталеві; випускні із головками із жароміцної сталі, із наплавленими фасками. Клапани, розташовані в ряд, похило до площини, що проходить через осі циліндрів. Діаметр тарілки впускного клапана (37 мм) більший, ніж випускного (31,5 мм). Клапани призводять від кулачків розподільного валу через важелі («рокери»). 3азори в приводі клапанів не регулюються. Одним кінцем важіль спирається на сферичну голівку гідроопори, а іншим впливає на торець стрижня клапана. Гідроопори живляться мастилом під тиском, що підводиться по окремій трубці через отвір, розташований в корпусі підшипників розподільного валу поряд з середньою шпилькою кріплення корпусу. Клапан закривається під дією двох пружин з протилежною навивкой, встановлених коаксіально (співісний). Нижніми кінцями вони спираються на опорні шайби, а верхніми — на тарілку, яка фіксується двома конусними сухарями, що входять в проточку на кінці стрижня клапана. Для зменшення коливань ланцюга газорозподільного механізму на її лівій гілці між зірочкою валика приводу масляного насоса і зірочкою розподільного валу на двох болтах встановлений пластмасовий заспокоювач. Права гілка ланцюга натягається пружинно-гідравлічним натяжителем, встановленим в голівці блоку циліндрів. Попередний натяг ланцюга (на не працюючому двигуні) забезпечується пружиною, робоче (після пуску двигуна) — підпором масла під тиском, яке подається по сталевій трубці від перехідника датчика аварійного тиску масла. Плунжер натяжителя тисне на черевик, виготовлений, як і заспокоювач ланцюга, із зносостійкої пластмаси. Черевик натяжителя повертається| на осі, розташованій в нижній частині блоку циліндрів, праворуч від зірочки колінчастого валу.

Від ланцюга газорозподільного механізму приводиться і валик приводу масляного насоса. Кріплення його зірочки (30 зубів) аналогічно кріпленню зірочки розподільного валу (38 зубів). Валик обертається у втулках, розташованих в блоці циліндрів, і від осьових переміщень утримується наполегливим фланцем, що входить в проточку на його передній шийці. 3убчатий вінець валика входить в зачеплення із шестернею при вода масляного насоса, встановленою вертикально у втулці блоку циліндрів. У шестерні виконаний подовжній отвір із шліцами, в який знизу входить шліцьовий хвостовик валика масляного насоса. Масляний насос — шестерний, одноступінчатий, із редукційним клапаном; змонтований в корпусі, закріпленому в нижній частині блоку циліндрів. Приймальний патрубок відлив у згоді з нижньою частиною корпусу і закритий штампованою сіткою для грубого очищення масла від механічних домішок.

2. Основна частина

2.1 Характеристика об'єкту проектування

2.1.1 Загальна характеристика дільниці по ремонту ГРМ.

До складу АТП входять автомобілі ВАЗ- 2110−200 штук.

На АТП є склади запасних частин, матеріалів, паливно-змащувальних матеріалів.

2.1.2 Вихідні дані до курсового проекту Таблиця 2.1 — Вихідні дані до курсового проекту

2.2 Розрахунок виробничої програми Т. О і Р рухомого складу АТП

2.2.1 Визначення і корегування періодичності і трудомісткості ТО і Р рухомого складу

2.2.1.1 Вибір коефіцієнтів корегування Нормативи періодичності ТО, пробігу до КР, трудомісткості ТО і ПР корегуються за допомогою спеціальних коефіцієнтів корегування К₁-К₅ які залежать від :

— категорії умов експлуатації - К₁;

— модифікації рухомого складу — К₂;

— природно кліматичних умов — К₃;

— пробігу з початку експлуатації - К₄;

— кількості автомобілів на АТП — К₅;

Результуючі коефіцієнти для кожного виду корегування визначаються по формулах:

К_LТО=К₁*К₃;

К_LКР=К₁*К₂*К₃;

К₄=К₄; (2.1)

К_tТО=*К₂*К₅;

К_tПР=К₁*К₂*К₃*К₄*К₅;

Де К_LТО, К_LКР, К₄, К_tТО, К_tПР — коефіцієнти, корегуючи відповідно періодичність ТО, пробіг до КР, час простою в ТО і ПР, трудомісткість ТО, трудомісткість ПР.

Для автомобілів ВАЗ- 2110:

К_{LТО =} 0,7*1,0= 0,7

К_LКР=0,7*1,0*1,1= 0,77

К₄=1,0

К_tТО=1,0*0,95= 0,95

К_tПР=1,4*1,0*0,9*1,0*0,95=1,19

Результати розрахунків заносимо в таблицю 2.2

Таблиця 2.2 — Коефіцієнти корегування по групах автомобілів

2.2.1.2 Вибір і корегування нормативів ТО і Р рухомого складу АТП Нормативи ТО і Р рухомого складу встановлені «Положенням про ТО і Р рухомого автомобільного транспорту» і відповідають нормальним умовам експлуатації. До них відносяться:

— пробіг до ТО-1: 5000 (км);

— пробіг до ТО-2: 20 000 (км);

— пробіг до КР: 130 000 (км);

— час простою в ТО і ПР: 0,64 (дні/1000км);

— дні простою в КР: 10 (дні);

— трудомісткість ЩТО: 0,3 (люд*год);

— трудомісткість ТО-1: 2.3 (люд*год);

— трудомісткість ТО-2: 9,2 (люд*год);

— трудомісткість ПР: 2,8 (люд*год/1000км).

Корегування нормативних значень проводиться з допомогою результуючих коефіцієнтів корегування по формулах:

(2,2)

Для автомобіля ВАЗ- 2110:

=3500 (км);

L^K_TO-2=14 000 (км);

L^к_кр=100 100 (км);

Д_П=0,64 (дні);

t_ЩТО=0,28 (люд*год);

t_TO-1=2,18 (люд*год);

t_TO-2=8,74 (люд*год);

t_ПР=3,33 (люд*год);

Одержані значення пробігів необхідно скорегувати ще раз, по кратності середньодобового пробігу. Це пояснюється тим, що автомобіль може бути встановленим на слуговування тільки після завершення робочої зміни, тобто період між сусідніми ТО повинен відповідати цілому числу днів.

Корегування по кратності середньодобового пробігу проводиться в такій послідовності:

Для пробігу до ТО-1:

— кількість днів між сусідніми ТО-1:

(2.3)

п_д=

округляється до цілого числа і знаходиться:

L_ТО-1=210*17=3570 (км)

Для пробігу до ТО-2:

— кількість періодів ТО-1 в періоді ТО-2:

(2.4)

п_ТО-2=

округляється до цілого числа і знаходиться:

L_КР=4*3570=14 280 (км) Для пробігу до КР:

— кількість періодів ТО-2 в періоді КР:

(2.5)

п_ТО-2=

округляється до цілого числа і знаходиться:

L_КР=7*14 280=99960 (км)

Для автомобілів ВАЗ- 2110:

Для пробігу до ТО-1: L_ТО-1=3570 (км) Для пробігу до ТО-2: L_TO-2=14 280 (км) Для пробігу до КР: L_КР=99 960 (км) Результати розрахунків заносимо в таблицю 2.3

Таблиця 2.3 — Значення розрахункових нормативів

_Дпр===0,64

2.3 Розрахунок виробничої програми по ТО і Р РС в кількісному вираженні

2.3.1Визначення коефіцієнтів технічної готовності і випуску

(2.6)

Коефіцієнт технічної готовності б_Т являє собою відношення кількості технічно справного рухомого складу до загальної і знаходиться по формулі

де l_с-д— середньодобовий пробіг, км;

Д_ПР— скоригований час простою в ТО і ПР, дні/1000 км;

Д_КР— скориговані дні простою в КР, дні;

L_КР— скоригований пробіг дот КР, км.

Для автомобіля ВАЗ- 2110:

а_Т=

Коефіціент випуску б_В являє собою відношення кількості днів роботи технічно справного РС до загальної кількості календарних днів:

(2.7)

де Д_Р— кількість робочих днів автомобілів;

Д_К— кількість календарних днів в році.

Для автомобіля ВАЗ- 2110:

а_В=0,86*

2.3.2 Визначення річного пробігу групи автомобілів Загальний річний пробіг віх автомобілів однієї технологічно сумісної групи:

(2.8)

де А_СП— число автомобілів однієї технологічно сумісної групи.

Для автомобіля ВАЗ- 2110:

L_P=200*210*365*0,66=10 117 800 (км)

2.3.3 Визначення річної і добової програми ТО і Р РС Кількість КР, ТО-1, ТО-2, ЩТО за рік визначається по кожній технологічно сумісній групі РС по формулах:

Кількість КР:

Кількість ТО-2:

Кількість ТО-1:

Кількість ЩТО

(2.9)

Для автомобіля ВАЗ- 2110:

= (раз)

(раз)

(раз)

(раз) Кількість ЩТО, ТО-1, ТО-2, за добу визначається також по кожній технологічно сумісній групі РС по формулах:

(2.10)

Для автомобіля ВАЗ- 2110:

N ^д_ЩТО= (раз)

N ^д_ТО-1= (раз)

N ^д_ТО-2= (раз) Результати розрахунків заносимо в таблицю 2.4

Таблиця 2.4 — Річна програма ТО і Р РС

2.4 Розрахунок виробничої програми ТО і ПР РС в трудовому вираженні

Річна трудомісткість робіт по ТО визначається на основі річної виробничої програми і скориговані трудомісткості одиниці обслуговування :

— трудомісткість ЩТО:

(2.11)

де К_М=0.35…0.75- коефіцієнт механізації

— трудомісткість ТО-1:

— трудомісткість ТО-2:

Річний об'єм робіт по ПР визначається виходячи з робочого пробігу групи автомобілів і скоригованої трудомісткості ПР на 1000 км пробігу.

(2.12)

Для автомобіля ВАЗ- 2110:

(люд*год);

(люд*год);

(люд*год);

(люд*год);

Результати визначення річних трудомісткостей заносимо в таблицю 2.5

Таблиця 2.5 — Річна програма ТО і Р РС

2.5 Розподіл трудомісткостей ТО і ПР по видах робіт Розподіл по видам робіт проводиться окремо для ЩТО, ТО-1, ТО-2 і ПР .

Користуючись таблицями розподілу робіт ТО і ПР по процентному відношенню, знаходяться трудомісткості окремих видів робіт в межах одного виду обслуговуванняЩТО, ТО-1, ТО-2 або ПР :

(2.13)

де, Т_В— розрахункова трудомісткість окремого виду робіт, люд*год;

Т_N- річна трудомісткість даного виду ТО або ПР (по АТП), люд*год;

спроцентна доля окремого виду робіт від річної трудомісткості даного виду ТО і ПР, %.

Так як нам потрібна трудомісткість по ГРМ роботам, а розраховували трудомісткість по всіх автомобільних системах знаючи, що ГРМ роботи складають 5% від всіх видів робіт, виизначаємо трудомісткість по видам ТО і ПР.

Результати занести в таблицю 2.6

Таблиця 2.6 — Розподіл трудомісткостей ТО і ПР по видах робіт

2.6 Розрахунок чисельності робітників Чисельність робітників знаходиться окремо по проектуємій дільниці. Визначається штатна і явочна кількість робітників.

Чисельність робітників залежить від об'єму робіт на дільниці фонду робочого часу працівника.

Фонди робочого часу явочних і штатних працівників знаходяться за формулами:

Ф_Я= (Д_К-Д_В-Д_СВ)*t_ЗМ-Д_ПС*t_СК

Ф_Ш= (Д_К-Д_В-Д_СВ-Д_ВІД-Д_ПОВ)*t_ЗМ-Д_ПС*t_СК (2.14)

Ф_Я=(365−105−9)*8−9*1=1999 (год) Ф_Ш=(365−105−9-18−3)*8−9*1=1831 (год) Ф_Я=1999

Ф_Ш=1831

де, Д_К — календарні дні; 365 (днів)

Д_В — кількість вихідних днів; 105 (днів)

Д_СВ — кількість святкових днів; 9 (днів)

Д_ВІД — кількість днів відпустки; 18 (днів)

Д_ПОВ — кількість пропусків по хворобі та інших поважних причинах; 3

Д_ПС — кількість передсвяткових днів; 9 (днів)

t_ЗМ — тривалість зміни, год; 8 (днів)

t_СК — час на який скорочується зміна, в суботні та передсвяткові дні; 1

Для розрахунку приймаємо:

t_ЗМ — 7од при 6-денному робочому тижневі;

t_СК — 1 год;

Д_ВІД — 18 днів;

Д_ПОВ — 3 дні.

Явочна і штатна чисельність робітників :

_; (2.15)

;

де, Т_і — річний об'єм робіт по проектуємій дільниці (5% від загальної суми).

Приймаємо на дільницю таку кількість робітників:

— Явочних Р_Я=1 (роб);

— Штатних Р_Ш=1 (роб).

2.7 Вибір обладнання Все обладнання для виконання робіт по ТО та ПР в проектуємій дільниці поділяємо на дві групи: технологічне обладнання (станки, стенди, прилади, діагностичне обладнання і тд.) та технологічна оснастка і інструмент.

Номенклатура і кількість обладнання приймається по табелях технологічного обладнання і спеціалізованого інструменту для АТП, а також по різних довідниках обладнання для ТО і ПР газорозподільного механізму.

Таблиця 2.7 — Табель виробничого обладнання для дільниці по ремонту газорозподільного механізму

Сумарна площа обладнання складає 10,66 м²

Площа відділення визначається:

+Sавт (2.16)

де К_ущ — коефіцієнт ущільнення, який враховує проходи та відстані між обладнанням (приймається К_ущ=3−5);

S_{обл.заг.} — сумарна площа під обладнання, м².

S_ВІД=10,66*4+10=52,64

Отже площа відділення складає 52,64 м²

До даного розділу додається план розміщення обладнання на відділенні АТП.

3. Вартість комплектуючих Вартість комплектуючих та вартість роботи по ремонту вказана в таблиці 4.1

Таблиця 4.1 Вартість комплектуючих.

Адреси магазинів, у яких можна придбати деталі:

1.Автомагазин «Лада» м. Вінниця вул.600-річчя, 36;

2.Авторинок «Він Авто»

3. Вінницяавтотранс м. Вінниця вул. Хмельницьке Шосе,

4. ВТН, ПП м. Вінниця вул.600-річчя, 25;

5. Фірма «Капітал» м. Вінниця вул. І. Богуна, 92;

6.Фірма «Дріада» м. Вінниця вул. Максимовича, 35;

7. «Укравтозапчастини» м. Вінниця вул. Мічуріна 56;

8.Лорд ПП м. Вінниця проспект Юності, 14 а;

9. Койтайк ВО м. Вінниця вул. Чехова, 7;

10. Магазин «Кармен» вул. 1 Травня 59.

3. Охорона праці

При ТО і ремонті автомобілів необхідно застосовувати міри проти їх самостійного переміщення. Забороняється ТО і ремонт автомобілів з робочим двигуном, за виключенням випадків його регулювання. Підйомно-транспортне устаткування повинно бути в справному стані і використовуватися тільки за прямим призначенням До роботи з цим устаткуванням допускаються люди, що пройшли відповідну підготовку й інструктаж.

Під час роботи не слід залишати інструменти на краю оглядової канави, на підніжках, чи капоті крилах автомобіля. При складальних роботах забороняється перевіряти збіг отворів у деталях, що з'єднуються, пальцями: для цього необхідно користатися спеціальними ломиками, чи борідками монтажними гачками.

Під час розбирання і зборки вузлів і агрегатів варто застосовувати спеціальні знімачі і ключі. Гайки, що важко знімаються, спочатку потрібно змочити гасом, а потім відвернути ключем. Відвертати гайки зубилом і молотком не дозволяється.

Забороняється захаращувати проходи між робітниками місцями деталями і вузлами, а також збирати велику кількість деталей на місцях розбирання. Підвищену небезпеку представляють операції зняття й установки пружин, оскільки в них накопичена значна енергія. Ці операції необхідно виконувати на стендах за допомогою пристосувань, що забезпечують безпечну роботу. Гідравлічні і пневматичні пристрої повинні бути, забезпечені запобіжними і пропускними клапанами. Робочий інструмент варто тримати в справному стані.

Приміщення, у яких робітники, виконують технічне обслуговування чи ремонт автомобіля, повинно бути обладнане оглядовими канавами, естакадами з направляючими запобіжними чи ребордами підйомника.

Приточно-витяжна вентиляція повинна забезпечувати видалення виділюваних парів газів І приплив свіжого повітря. Природне і штучне освітлення робочих місць повинне бути достатнім для безпечного виконання робіт.

На території підприємства необхідна наявність санітарно-побутових приміщень — гардеробних, душових, умивальних (працюючі з етилованим бензином обов’язково повинні бути забезпечені гарячою водою).

У разі примусового переміщання автомобілів з поста на пост потокової лінії передбачають світлову або звукову сигналізацію. Після сигналу про початок пересування конвеєра робітники повинні покинути робочі місця, вийти з оглядової ями й відійти від конвеєра. Для екстренного зупинення конвеєра на кожному посту є кнопки «Стоп».

Електричне обладнання діагностичного стенда з біговими барабанами (пульт керування, апаратні шафи, блоки барабанів тощо) має бути надійно заземлене.

Наприкінці зміни слід вимкнути рубильник стенда, закрити крани паливних баків, перекрити вентиль подачі стисненого повітря.

Під час роботи під перекинутою кабіною автомобіля положення обмежувача треба зафіксувати защіпкою, в разі опускання кабіни — надійно закрити запірний механізм і правильно встановити запобіжний крюк у пазу опорної балки.

Висновок

При виконанні даної курсової роботи я детально ознайомився з будовою та принципом дії автомобіля ВАЗ — 2110.

Навчився визначати неполадки та методи їх усунення, виконувати технічне обслуговування ГРМ. Вивчив правила яких необхідно обов’язково дотримуватись при виконанні технічного обслуговування, ремонту чи інших робіт біля автомобіля. А також навчився розраховувати технічне обслуговування автомобіля при різних умовах руху в залежності від погодних умов.

Одним із найважливіших розділів даної роботи являється «Основна частина», у якій виходячи з умов експлуатації автомобілів скореговується пробіг до ТО, КР і трудоємкість виконання робіт, після чого вираховується річна кількість ТО, ЩТО, КР відповідно до середньо добового пробігу. Потім визначається трудомісткість по різним видам робіт. Ще у цьому розділі підраховується кількість працівників, вибирається технологічне обладнання для АТП, визначається площа приміщення і приводиться план дільниці по технічному обслуговуванні та ремонту.

Загалом курсовий проект передбачений для сприяння підтриманню дорожніх транспортних засобів у технічно справному стані та належному зовнішньому вигляді, забезпечення надійності, економічності, безпеки руху та екологічної безпеки.

Використана література

1. Кисликов В. Ф., Лущик В. В. Будова й експлуатація автомобіля. — К.: «Либідь», 1999. —398 с.

2. Кленников В. М., Ильин Н. М., Буралев Ю. В. Ученик водителя (категории «В»). — М.: Транспорт, 1987. —318.

3. Румянцев С. И. Синельникове А.Ф., Штоль Ю. Л. Техническое обслуживания и ремонт автомобилей. — М.: Машиностроения, 1989. —310 с.

4. Прайс-лист