Міжнародні транспортні коридори. 
Швидкісний рух в країнах які межують з Україною

Міністерство транспорту та зв’язку України Дніпропетровський Національний Університет залізничного транспорту ім. академіка В. Лазаряна Кафедра «Економіка та менеджмент на транспорті»

Реферат на тему :

«Міжнародні транспортні коридори. Швидкісний рух в країнах які межують з Україною»

виконав:

студент групи 714

Пивоваров О.Ю.

перевірив:

декану факультету ЕМТ Романко В.І.

м. Дніпропетровськ, 2008р

План

• 1. Розвиток швидкісного руху на ділянках міжнародного транспортного коридору Росії Білорусії. МТК № 2,3,9. 3
• 2. Розвиток швидкісного руху на ділянках міжнародного транспортного коридору Словаччини, Чехії, Угорщини, Румунії і Молдови. МТК № 5, Балтійське море-Чорне море, Європа-Азія 5
• 3. Основні технічні вимоги до плану швидкісних залізниць. 7
• Список використаної літератури 8

Вигідне географічне положення України і наявність розвиненої мережі залізниць сприяють проведенню політики максимального залучення міжнародних транзитних вантажеі пасажиропотоків через її територію з метою збільшення валютних надходжень і поліпшення економічного стану держави, що потребує проведення гнучкої тарифної політики, створення і збільшення резервів пропускної і перевізної спроможностей діючих залізничних напрямків, визначення нових транспортних коридорів, які забезпечили б надійні зв’язки європейських, близькосхідних і африканських країн з Євразійським континентом.

1. Розвиток швидкісного руху на ділянках міжнародного транспортного коридору Росії Білорусії. МТК № 2,3,9.

Підготовленість цього регіону до впровадження швидкісного руху має найбільше значення для України, оскільки мережа українських залізниць взаємодіє з мережею даних країн найбільш тісно.

У Росії розроблена і прийнята Концепція організації швидкісного і високошвидкісного руху, що передбачає в погодженні з білоруською, а також українською мережами поетапне підвищення швидкості руху пасажирських поїздів до 160. .200 км/год на існуючих залізничних лініях.

У межах України Критський коридор № 3 (Берлін/Дрезден — Катовіце — ЛьвівКрасне — Тернопіль — Жмеринка — Козятин — Київ) і МТК ОСЗ № 3 (Згожелець — Вроцлав — Ополе ~ Катовіце — Медика — Мостиська — Львів — Жмеринка — Київ — ЗерновеСуземка — Москва) проходять по Львівській і Південно-Західній залізницях (рис 1).

Намічений полігон швидкісного руху має 10 пріоритетних напрямків, один з яких український — Москва-Суземка. Передбачається комплекс реконструктивних робіт з ліквідації бар'єрних місць, що перешкоджають організації швидкісного руху. Встановлені розрахункові розміри руху, максимальна швидкість на кожному напрямку, час у дорозі і його скорочення, визначені терміни введення швидкісного руху.

Так, для українського напрямку Москва-Суземка ці дані становлять:

· довжина-488км;

· розміри руху — 9 пар поїздів за добу;

· максимальна швидкість — 160 км/год;

· час у дорозі - 5 год 04 хв (існуючий — 8 год 01 хв);

· тип локомотива нового покоління — ЗП10;

· термін уведення -2010р.

Коридор електрифікований від Києва до Львова з виходом у Європу. Цей напрямок є одним з найбільш завантажених. Так, між станціями Фастів і Козятин у рік перевозиться 40…50 млн. т при максимальній швидкості пасажирських поїздів до 120 км/год, вантажних — до 80 км/год.

Відповідно до плану відновляються колії між Києвом і Львом, що дозволить збільшити швидкість руху до 160 км/год і скоротить час поїздки до країн ЄС.

Двоколійна ділянка у межах Львівської залізниці становить 39% від довжини коридору № 3 у межах України. З них 84 км (Державний кордон з Польщею-Львів) електрифіковано постійним струмом; використовується локомотив ВЛ11М, мас. вантажних поїздів на ділянці 4200 і 2800 т. Пасажирський рух забезпечується з допомогою електровоза ВЛ10, маса поїзда 700 т. Від Львова до Підволочиська залізниця працює на змінному струмі. При цьому використовується локомотив ВЛ80 як для вантажного, так і пасажирського руху: маса вантажного поїзда до 5000 т у східному напрямку і до 4500 т — у західному, маса пасажирських поїздів — від 1150 до 1400 т.

На Львівській залізниці найскладніші ділянки профілю, плану й умови експлуатаційної роботи. Найбільші уклони на цьому напрямку сягають 14% о, питома вага кривих ділянок 27,1%, мінімальний радіус 250 м.

Реалізується спільний проект Росії і Білорусі щодо поетапного впровадження підвищених швидкостей на ділянці Брест-Мінськ-Москва (максимальна швидкість 160 км/год). Ця ділянка є частиною напрямку захід-схід (Критський транспортний коридор № 2), по якому здійснюються зв’язки розвинутих країн Західної Європи з країнами СНД, що мають великий економічний потенціал. Залізниці на всьому протязі коридору двоколійні й електрифіковані.

Критський коридор № 9 проходить по Південно-Західній і Одеській залізницях (Алексяндруполіс — Пловдив — Бухарест — Кишинів — Кучурган — Роздільна — Жмеринка — Київ — Ніжин — Чернігів — Горностаївка — Жлобін — Вітебськ — Санкт-Петербург — Гельсінкі) з відгалуженнями: № 9-а (Роздільна — Одеса); № 9-с (Ніжин — Хутір Михайлівський — Зернове — Москва) (рис. 3). Крім пасажирських і вантажних поїздів на цьому напрямку обертаються контейнерний поїзд Клайпеда — Одеса (через Словечно — Бережєсть).

Ділянка Зернове — Хутір Михайлівський — Київ — Пасажирський Південно-Західної залізниці довжиною 354 км є частиною міжнародного транспортного коридору № 9. На ній розташовано 28 станцій. На станціях КиївПасажирський, Конотоп Зернове чи Хутір Михайлівський передбачаються зупинки швидких поїздів. Ділянка Зернове — Київ — двоколійна, електрифікована зі змінним струмом, облаштована системою автоблокування лінія, де пасажирські поїзди уже зараз рухаються зі швидкістю — 120 км/год, вантажні - 80 км/год.

У вантажному русі використовуються локомотиви ВЛ80. Уніфікована маса вантажного поїзда 3600/2800 т відповідно у непарному і парному напрямках. Довжина приймально-відправних колій 850 м.

Вантажонапруженість становить 30…35 млн. т-км/км. Найбільші уклони досягають 8%о. Частка кривих ділянок 10,3%, мінімальний радіус 325 м. За параметрами поздовжнього профілю і плану це одна з найкращих ділянок.

Міністерством транспорту України також проводяться роботи щодо створення і функціонування національної мережі міжнародних транспортних коридорів. У 1998 р. був підписаний Протокол намірів між Укрзалізницею і Білоруською залізницею щодо проведення робіт з електрифікації напрямку Гомель-Чернігів і будівництва цифрових волоконно-оптичних ліній зв’язку. У 1999 р. Україна електрифікувала одноколійну ділянку Ніжин-Чернігів довжиною 83 км і ділянку Роздільна-Кучурган (13,7 км), витративши на це 56 млн. грн. За домовленістю виконання робіт на території Білорусі покладено на українську сторону за рахунок коштів білоруської сторони. Роботи зупинені через відсутність фінансування.

Підвищення швидкості до 160 км/год на напрямку Держкордон з — Україною-Гомель-Мінськ-Держкордон з Литвою передбачається після 2010р.

2. Розвиток швидкісного руху на ділянках міжнародного транспортного коридору Словаччини, Чехії, Угорщини, Румунії і Молдови. МТК № 5, Балтійське море-Чорне море.

Словаччина і Чехія

Програмами розвитку залізниць Чехії намічене впровадження швидкісного руху в напрямку України: (Ширидинг)-Хеб-Пльзень-Прага-Колін-Острава. На частині коридору, що проходить по території Чехії, Хеб-Прага до 2005 р. передбачається модернізувати лінію для реалізації швидкостей руху 120 км/год, а на інших ділянках вказаного напрямку у перспективі до 2010 р. −140… −160 км/год.

У Чехії в рамках виконання програми з 1997 р. використовуються моторвагонні поїзди оснащені системою примусового нахилу кузова на кривих ділянках. Вони розраховані на максимальну швидкість 230 км/год і зможуть експлуатуватися на електрифікованих лініях постійного і змінного струму. Потужність такого поїзда 4000 кВт.

Критський коридор № 5 проходить по Львівській, Південно-Західній і Південній залізницях (Трієст — Любляна — Загреб — Будапешт/Братислава — Чоп — Львів), ОСЗ № 5 (Захонь — Чоп — Стрий — Львів.- Красне — Жмеринка — Фастів — ДарницяГребінка — Полтава — Харків — Тополі - Валуйки) з відгалуженням № 5-а (ДарницяКонотоп — Зернове — Суземка — Москва) (рис. 2). На цьому напрямку вантажі пере-возяться і маршрутними контейнерними поїздами «Чардаш» (Будапешт — Москва) і Ізов — Зернове/Тополі від державного кордону Польщі й Словаччини транзитом по те-риторії України і далі за напрямком Транссибірської магістралі.

Цей коридор у межах України-двоколійна, електрифікована на постійному струмі лінія Львов-Чоп довжиною 266 км, що з'єднує Україні зі Словаччиною, Угорщиною, Болгарією, Румунією та іншими країнами Центральної та Південної Європи.

Словаччина намічає впровадити швидкісний рух за маршрутом кордон з Чехією — Жиліна — Попрад — Татри — Кошице — Чєрна — над — Тісоу — (Чоп) з максимальною швидкістю 160 км/год до 2010 р.

Угорщина

Програмами розвитку залізниць Угорщини намічене впровадження швидкісного руху в напрямку України: (Відень)-Хедьюшхалом-Будапешт-Мішкольц-Захонь-(Чоп). Максимальні швидкості, що плануються на існуючій лінії Хедьюшхалом-Будапешт, — 200 км/год, на інших ділянках — 140… 160 км/год.

Повна реконструкція відповідно до європейських угод проведена на ділянці Хедьюшхалом-Будапешт, який є складовою загальноєвропейського коридору № 4 і по якому можливе курсування швидкісних пасажирських поїздів у напрямку Відня зі швидкістю 160км/год.

Конкретні терміни введення швидкісного руху на інших ділянках не встановлені.

Румунія

Румунські залізниці планують впровадження швидкісного руху в напрямку України: Бухарест-Унгени. Швидкість руху 140 км/год. Терміни введення швидкісного руху не встановлені.

Молдова

Швидкісна мережа Молдови в напрямку України визначена проектом модернізації напрямку Унгени-Кишинів-Бендери-(Роздільна) з виходом до Києва. Швидкість руху до 160 км/год. Термін введення швидкісного руху — 2005 р., однак поки що ніякі роботи на цьому напрямку не ведуться.

Схема розташування ділянок, на яких заплановано введення швидкісного руху, на прилеглих до України територіях сусідніх країн наведена на рис

Балтійське море — Чорне море

МТК Гданськ — Одеса (Балтійське море — Чорне море), Європа — Кавказ — Азія (ТRАСЕСА) — додатковий коридор створений Україною і Польщею для забезпечення мінімальної відстані перевезень з Польщі, скандинавських і прибалтійських країн в порти Чорного моря (рис. 4).

Транспортний коридор Балтійське мореЧорне море і Євроазійський транспортний коридор як єдине ціле залучають в Україну великі транзитні потоки, включаючи зв’язки Південної Азії, Африки, Близького Сходу, Середньої Азії з Європою і створять одну з найбільш перспективних для України транспортних артерій міжконтинентального значення.

У межах України довжина коридору Балтійське море — Чорне море (ЯгодинКовель — Здолбунів-Козятин — Жмеринка — Одеса) становить 917 км., 85,3% якого — двоколійна залізниця. Одноколійною є ділянка Державний кордон — Ягодин — Ковель — Ківерці (від кордону з Польщею до Ковеля прокладена друга колія, шириною 1435 мм). На ділянках Здолбунів — Ковель — Ягодин використовуються тепловози 2М62 як для вантажного, так і для пасажирського руху (рис. 5.). На окремих перегонах (Підгородне — Мацеїв, Обарів — Клевань, Ківерці - Іврожище) є круті підйоми, що ускладнюють рух вантажних поїздів: швидкість руху на них −20…−30 км/год.

Під Ківерців до Жмеринки ділянка електрифікована змінним струмом; для пасажирського руху тут використовуються локомотиви ЧС4, ВЛ60ПК. Розміри вантажонапруженості коливаються у великому діапазоні, кількість пасажирських поїздів до 10 пар на добу, максимальна швидкість руху пасажирських поїздів в основному 100 км/год.

Частка уклонів, крутіших за 10% о, більша на ділянках у межах Львівської залізниці. Значно більша також питома вага кривих радіусом до 700 м, що стримує підвищення швидкості руху.

Єврола-Азія

МТК Єврола-Азія з використанням Критських коридорів № 5 і № 3, і далі від Фастова за маршрутом МТК ОСЗ № 8 (Фастів-Знаменка-Нижньодніпровськ — Вузол — Красна Могила — Гукове) проходить по Південно-Західній, Одеській, Придніпровській і Донецькій залізницях (рис. 6). Далі маршрут пролягає через Волгоград, Астрахань, Бейнеу на Туркменістан та Іран, що скоротить відстань перевезень вантажів з Європи в ці країни на 700−1300 км в порівнянні з північним напрямком коридору через Оренбург.

Проведений аналіз дозволяє зробити такі висновки:

· на міжнародних транспортних коридорах сусідніх країн ведуться роботи щодо впровадження швидкісного руху. Є ділянки швидкісного руху, на яких уже зараз максимальна маршрутна швидкість у 1,3… 1,9 раза перевищує аналогічну на залізницях України. Однак встановлені максимальні швидкості на транспортних коридорах, що прилягають до України, зокрема до Львівської залізниці, поки що не перевищують 120 км/год;

· на продовженні напрямку Москва-Київ і далі на захід зливаються транспортні потоки трьох міжнародних коридорів: № 3, № 9, Балтійське море-Чорне море, що може забезпечити велику економічну ефективність впровадження швидкісного руху.

3. Основні технічні вимоги до плану швидкісних залізниць.

Основним параметром при підготовці інфраструктури залізниці та рухомого складу до швидкісного руху згідно з європейськими вимогами вважається максимальна швидкість. Параметри колії, колійних пристроїв та інших залізничних об'єктів повинні прийматися, виходячи з умов забезпечення безпеки і плавності руху, стійкості та міцності колії, комфортності їзди пасажирів.

Перед уведенням швидкісного руху пасажирських поїздів необхідно провести модернізацію та реконструкцію інфраструктури залізниць на основі відповідної нормативно-технічної бази.

В 2002 р. в Україні вийшла інструкція [53], у якій встановлена класифікація руху за рівнем швидкості: швидкісний рух — це рух пасажирських поїздів зі швидкостями в інтервалах, км/год: 141… 160 (прискорений рух), 161−200 (швидкісний рух) і понад 200 (високошвидкісний рух).

Тимчасова інструкція з організації швидкісного руху пасажирських поїздів — це перша спроба Укрзалізниці в розробці й встановленні вимог на технічне обслуговування та експлуатацію споруд і пристроїв колії, електропостачання, СЦБ і зв’язку, рухомого складу на існуючих ділянках залізниць за умов суміщеного руху вантажних, пасажирських і швидкісних пасажирських поїздів при електричній і тепловозній тязі зі швидкостями в інтервалах 141−160 та 161−200 км/год.

З урахуванням наближеності умов спорудження й функціонування українських та російських залізниць, а також наявності значних спільних пасажиропотоків і переважної частки вантажоперевезень Росії в загальному обсязі вантажообігу залізниць України (65% за даними 2001 р.) при розробці Інструкції частково використані чинні нормативні документи і розробки організацій Міністерства шляхів сполучення Російської Федерації, у першу чергу Всеросійського науково-дослідного інституту залізничного транспорту. Взяті до уваги рекомендації і вимоги документів міжнародних організацій швидкісного транспорту, розробки науково-дослідних установ України, зокрема Дніпропетровського національного університету залізничного транспорту імені академіка В. Лазаряна, Інституту технічної механіки ПАН України, які враховують умови й особливості експлуатації вітчизняних залізниць.

Список використаної літератури

1. Кірпа Г. М. «Інтеграція залізничного транспорту України в Європейську транспортну систему»; - Дніпропетровськ ізд. ДНУСТ, 2003; 268с.

2. Зеркалов Д. В. «Транспорт України» Довідник; - К.: Основа, 2002р.; 416с.

3. Кушнірчук В.Г., Петров В.І., Зеркалов Д. В., «Перевезення вантажів залізничного транспорту»: Довідник: — К. Основа, 2001р. — 512 с.

Бакаєв, Кутах: «Міжнародні транспортні коридори» — 2 т.