Економічний зміст амортизації і зносу основних засобів
Вартість, що амортизується, представляє собою первісну або переоцінену вартість об'єкта основних засобів за вирахуванням ліквідаційної вартості. Реєстраційні збори, державне мито та аналогічні платежі, що здійснюються у зв’язку з придбанням (отриманням) прав на об'єкт основних засобів; Інші витрати, безпосередньо пов’язані з доведенням основних засобів до стану в якому вони придатні для… Читати ще >
Економічний зміст амортизації і зносу основних засобів (реферат, курсова, диплом, контрольна)
Основні засоби (ОЗ) — матеріальні активи, які підприємство утримує з метою використання їх у процесі виробництва чи поставки товарів, надання послуг, здачі в оренду іншим особам чи для виконання адміністративних і соціально-культурних функцій, очікуваний термін корисного використання (експлуатації) яких більше одного року, або одного оборотного періоду. [12].
Основні засоби підприємства — це сукупність матеріально-речових цінностей, що діють у натуральній формі протягом тривалого часу як у сфері матеріального виробництва, так і в невиробничій сфері, і вартість яких поступово зменшується у зв’язку з фізичним та моральним зносом. Об'єкт основних засобів — це закінчений пристрій з усіма пристосуваннями і приладдям до нього або окремий конструктивно відокремлений предмет, призначений для виконання самостійних функцій, чи відокремлений комплекс конструктивно з'єднаних предметів однакового або різного призначень, що мають для обслуговування загальні пристосування, приладдя, керування та єдиний фундамент, внаслідок чого кожен предмет може виконувати свої функції, комплекс — певну роботу тільки у складі комплексу, а не самостійно.
Об'єкт основних засобів визнається активом, якщо існує ймовірність того, що підприємство отримає в майбутньому економічні вигоди від його використання та вартість його може бути достовірно визначена.
Згідно з положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 7 «Основні засоби» основні засоби за натурально-матеріальним складом і для потреб бухгалтерського обліку класифікуються за дев’ятьма групами (рахунками).
Класифікація основних засобів за натурально-матеріальним складом наведена у таблиці 2.
Класифікація основних засобів (рахунок № 10) [1].
Таблиця 2.
№. групи. | Субрахунки. | Назва. |
1. | Земельні ділянки. | |
2. | Капітальні витрати на поліпшення земель. | |
3. | Будинки, споруди та передавальні пристрої. | |
4. | Машини та обладнання. | |
5. | Транспортні засоби. | |
6. | Інструменти, прилади, інвентар (меблі). | |
7. | Робоча та продуктивна худоба. | |
8. | Багаторічні насадження. | |
9. | Інші основні засоби. |
Первісна вартість основних засобів визначається як історична (фактична) собівартість основних засобів у сумі грошових коштів, сплачених при придбанні або створенні необоротних активів.
Основні засоби зараховуються на баланс підприємства за первісною вартістю, яка складається з наступних витрат:
- · суми, що сплачуються постачальникам активів та підрядникам за виконання будівельно-монтажних робіт (без непрямих податків);
- · реєстраційні збори, державне мито та аналогічні платежі, що здійснюються у зв’язку з придбанням (отриманням) прав на об'єкт основних засобів;
- · суми ввізного мита;
- · суми непрямих податків у зв’язку з придбанням (створенням) основних засобів (якщо вони не відшкодовуються підприємству);
- · витрати зі страхування ризиків доставки основних засобів
- · витрати на установку, монтаж, налагодження основних засобів
- · інші витрати, безпосередньо пов’язані з доведенням основних засобів до стану в якому вони придатні для використання із запланованою метою.
До первісної вартості не включаються:
- · витрати на сплату відсотків за користування кредитом при придбанні (створенні) основних засобів, повністю або частково за рахунок позикового капіталу;
- · адміністративні та інші витрати, які не відносяться безпосередньо до придбання основного засобу або доведення його до стану, придатного до експлуатації.
Переоцінена вартість — це вартість основних засобів після проведення їх переоцінки.
Вартість, що амортизується, представляє собою первісну або переоцінену вартість об'єкта основних засобів за вирахуванням ліквідаційної вартості.
Ліквідаційна вартість визначається як сума коштів або вартість інших активів, які підприємство очікує отримати від реалізації (ліквідації) основних засобів в кінці періоду використання, що передбачений, за вирахуванням очікуваних витрат на ліквідацію (продаж) цього об'єкту.
Показники ліквідаційної вартості та вартості, що амортизується, є розрахунковими, оскільки їх значення визначаються на підставі приблизних розрахунків, а не за допомогою безпосереднього вимірювання. Використання показників ліквідаційної вартості та вартості, що амортизується, дозволяє більш обґрунтовано визначити та частину вартості об'єкту, яка повинна бути віднесена на витрати протягом періоду його використання підприємством (за умови достатньо точного визначення ліквідаційної вартості). Якщо величина ліквідаційної вартості є незначною, то при розрахунку вартості, що амортизується, її можна не враховувати.
Залишкова (балансова) вартість основного засобу визначається як різниця між первісною вартістю та сумою нарахованого зносу (амортизації). [8].