Організація і планування виробничого процесу слюсарно-механічного відділення майстерні загального призначення з розробкою технологічного процесу ремонту тр

• 1. Загальна частина
• 1.1 Вступ
• 1.2 Характеристика господарства
• 2. Розрахункова частина
• 2.1 Складання річного завантаження майстерні
• 2.1.1 Визначаємо кількість ремонтів і технічного обслуговування тракторів
• 2.1.2 Визначаємо кількість ремонтів і ТО автомобілів
• 2.1.3 Визначаємо кількість ремонтів і ТО для комбайнів
• 2.1.4 Визначаємо кількість поточних ремонтів не складних сільськогосподарських машин
• 2.1.5 Визначаємо трудомісткість проведення ремонтів
• 2.1.6 Побудова графіка завантаження майстерні
• 2.2 Складання річного плану ремонту по видам робіт
• 2.3 Розрахунок необхідний кількості робітників підприємства допоміжних робітників, молодшого обслуговуючого персоналу
• 2.3.1 Визначення фонду часу робітника за рік
• 2.3.2 Визначаємо необхідну кількість працівників
• 2.3.3 Визначаємо кількість по розрядам
• 2.3.4 Визначаємо кількість технічного персоналу і молодшого персоналу і допоміжних робітників
• 2.4 Розрахунок і підбір обладнання для слюсарно — механічної дільниці
• 2.4.1 Визначаємо фонд часу обладнання за рік
• 2.4.2 Визначаємо необхідну кількість робітників в слюсарно-механічній дільниці
• 2.5 Розрахунок площі і кубатури слюсарно-механічної дільниці
• 2.5.1 Визначаємо площу слюсарно-механічної дільниці
• 2.5.2 Визначаємо кубатуру слюсарно-механічної дільниці
• 2.6 Розрахунок вентиляції, освітленння і опалення
• 2.6.1 Розрахунок вентиляції
• 2.6.2 Розрахунок природного освітлення
• 2.6.3 Розрахунок штучного освітлення
• 2.6.4 Розрахунок опалення
• 3. Технологічна частина ремонт вилки
• 3.1 Основні дефекти
• 4. Економічна частина
• 4.1 Визначаємо середній розряд виробничих працівників
• 4.2 Собівартість ремонту визначаємо по формулі
• 5. Висновки і пропозиції
• 5.1 Охорона праці на ремонтному підприємстві
• 5.2 Охорона навколишнього середовища
• 5.3 Цивільна оборона
• Висновок

1. Загальна частина

1.1 Вступ

У будь-якої машини, незалежно від того, працює вона, простоює чи транспортується, змінюються фізико-механічні і геометричні параметри деталей. Одночасно знижуються техніко-економічні показники конструкції в цілому і настає момент, коли подальша її експлуатація неможлива, або стає економічно недоцільною. Тому у процесі експлуатації машина потребує технічного обслуговування з метою підтримання її технічного стану, а також ремонту для відновлення цих якостей, коли експлуатація стає неможливою.

Проте, коли машина (або інша техніка) вийшла з ладу, то це ще не означає, що всі деталі та спряження втратили свої якості, оскільки деталі виготовленні з матеріалів із різними фізико-механічними властивостями і мають різну інтенсивність зношування; застосування систем допусків на розміри, похибка форми та шорсткості поверхонь, показники термічної обробки та інші параметри обумовлюють випадковість сприятливих та несприятливих поєднань цих параметрів у спряженнях і, як результат, — різні строки служби; неоднакова напруженість роботи деталей та вузлів; строки служби елементів окремих екземплярів машин мають значні розходження внаслідок різноманітних умов роботи.

Відомо, що при нормальній інтенсивності використання основні агрегати тракторів виробляють закладений конструкцією ресурс через 3−4 роки при розрахунковому строку служби 10 років і більше. Створювати ж техніку, яка не потребуватиме ремонту весь період експлуатації, економічно невиправдано, та і досягти цього у недалекому майбутньому неможливо.

Як показують досліди та практика, з одного боку, ремонту сільськогосподарської техніки уникнути технічно неможливо, а з другого — він є економічно доцільний. Адже більшість зношених деталей має високу залишкову вартість: при їх відновленні витрачається у 20−30 разів менше металу і матеріалів, ніж при виготовленні нових. Наприклад, понад 90% маси деталей, віднесених до категорії повністю непридатних до подальшої роботи мають знос всього 0,1−0,3 мм по діаметру, тобто втратили менше 0,1−0,5% маси, і після відновлення 65−75% їх загальної кількості практично можна використати вдруге.

Ефективне виконання усіх видів ремонтних робіт і технічного обслуговування сільськогосподарської техніки із застосуванням прогресивних технологій може бути забезпече6не широко розвинутою системою наукових, виробничих та інших структур. Тому необхідно створювати та постійно удосконалювати ремонтно-обслуговуючу базу сільського господарства.

1.2 Характеристика господарства

ПП «Лебедюк В. М» знаходиться в селищі Володимирівка Велико-Писарівського району Сумської області неподалік від пункту реалізації сільськогосподарської продукції, а також автомобільна дорога. Господарство має 2800 га сільськогосподарських угідь. За напрямком господарство займається вирощуванням зернових культур і деяких технічних культур — соняшник, цукрові буряки.

В господарстві мається своя ремонтна база, на цій базі здійснюється поточний та капітальний ремонт тракторів, автомобілів, комбайнів та іншої та іншої сільськогосподарської техніки.

Ремонт машин здійснюється в майстерні, обслуговування і зберігання на відкритих майданчиках.

Таблиця 1.1 Склад МТП та планове річне навантаження

Таблиця 1.2 Сільськогосподарські машини, які має господарство.

Планово-річне навантаження на трактори, автомобілі, та комбайни визначається на основі плану річних робіт в даному господарстві і представлено в таблиці 1.1.

2. Розрахункова частина

2.1 Складання річного завантаження майстерні

2.1.1 Визначаємо кількість ремонтів і технічного обслуговування тракторів

2.1.1.1 Визначаємо кількість капітальних ремонтів, по формулі:

(2.1)

Де, — планове річне навантаження на один трактор даної марки, витраченого палива (дивись табл.1.1), n — Кількість тракторів даної марки (дивись таблицю 1.1) — напрацювання до капітального ремонту

шт

Приймаємо, шт

шт

Приймаємо, шт

шт

Приймаємо, шт

шт

Приймаємо, шт

шт

Приймаємо, шт

шт

Приймаємо, шт

шт

Приймаємо, шт

2.1.1.2 Визначаємо кількість поточних ремонтів, по формулі:

(2.2)

Де, Напрацювання до поточного ремонту

шт

Приймаємо, шт

шт

Приймаємо, шт

шт

Приймаємо, шт

шт

Приймаємо, шт

шт

Приймаємо, шт

шт

ремонт трактор майстерня собівартість

Приймаємо, шт

шт Приймаємо, шт

2.1.1.3 Визначаємо кількість ТО-З, по формулі:

(2.3)

Де, — напрацювання до ТО-З

шт Приймаємо, шт

шт Приймаємо, шт

шт Приймаємо, шт

шт Приймаємо, шт

шт Приймаємо, шт

шт Приймаємо, шт

шт Приймаємо, шт

2.1.1.4 Визначаємо кількість ТО-2, по формулі:

), (2.4)

Де, — це напрацювання до ТО-2

шт Приймаємо, шт

шт Приймаємо, шт

шт Приймаємо, шт

(2 + 4 + 6) =11,1 шт Приймаємо, шт

шт Приймаємо, шт

шт Приймаємо, шт

=1,6 шт Приймаємо, шт

2.1.1.5 Визначаємо кількість ТО — 1 по формулі:

) (2.5)

Де, — напрацювання до ТО-1

Приймаємо, шт

шт Приймаємо, шт

шт Приймаємо, шт

шт Приймаємо, шт Приймаємо, шт

шт Приймаємо, шт Приймаємо, шт

2.1.1.6 Визначаємо кількість сезонно-технічного обслуговування по формулі:

(2.6)

шт

шт

шт

шт

шт

шт

шт

2.1.2 Визначаємо кількість ремонтів і ТО автомобілів

2.1.2.1 Визначаємо кількість капітальних ремонтів по формулі:

(2.7)

Де, — планове річне навантаження на один автомобіль даної марки, про;

біг в км (дивись таблицю 1.1)

— кількість автомобілів даної марки

— напрацювання до капітального ремонту

Приймаємо, шт

Приймаємо, шт

2.1.2.2 Визначаємо кількість ТО-2 по формулі:

(2.8)

Де, — напрацювання до ТО-2

Приймаємо, шт

Приймаємо, шт

2.1.2.3 Визначаємо кількість ТО-1 по формулі:

(2.9)

Де, — напрацювання до То-1

шт

Приймаємо, шт

шт

Приймаємо, шт

2.1.2.4 Визначаємо кількість сезонно-технічного обслуговування

Для всіх автомобілів приймаємо шт

2.1.3 Визначаємо кількість ремонтів і ТО для комбайнів

2.1.3.1 Визначаємо кількість капітальних ремонтів по формулі:

(2.10)

Де, — планове річне навантаження на один автомобіль даної марки, пробіг в км (дивись таблицю 1.1), — кількість автомобілів даної марки

— напрацювання/

до капітального ремонту

шт

Приймаємо, шт

шт

Приймаємо, шт

шт

Приймаємо, 1 шт

шт

Приймаємо, шт

2.1.3.2 Визначаємо кількість поточних ремонтів по формулі:

(2.11)

Де, Напрацювання до поточного ремонту

шт

Приймаємо, шт

шт

Приймаємо, шт

шт

Приймаємо, шт

шт

2.1.3.3 Визначаємо кількість ТО-2 ремонтів по формулі:

(2.12)

Де, — напрацювання до То-2

шт

Приймаємо, шт

шт

Приймаємо, шт

шт

Приймаємо, шт

шт

Приймаємо, шт

2.1.3.4 Визначаємо кількість ТО-1 ремонтів по формулі:

(2.13)

Де, .

Приймаємо, шт

шт

Приймаємо, шт

шт

Приймаємо, шт

шт

Приймаємо,

2.1.3.5 Визначаємо кількість сезонно — технічного обслуговування

Для всіх автомобілів приймаємо шт

2.1.4 Визначаємо кількість поточних ремонтів не складних сільськогосподарських машин

2.1.4.1 Визначаємо кількість ремонтів плугів по формулі:

(2.14)

Де, кількість плугів;

коефіцієнт охоплення ремонтів плугів.

шт

Приймаємо, шт

шт

Приймаємо, шт

шт

Приймаємо, шт

2.1.4.2 Визначаємо кількість ремонтів лущільників по формулі:

(2.15)

Де, кількість лущильників;

коефіцієнт охоплення ремонтів лущильників.

шт

Приймаємо, шт

шт

Приймаємо, шт

2.1.4.3 Визначаємо кількість ремонтів дискових борон по формулі:

(2.16)

Де, ;

коефіцієнт охоплення ремонтів дискових борон.

шт

Приймаємо, шт

2.1.4.4 Визначаємо кількість ремонтів зубових борон по формулі:

(2.17)

Де, кількість зубових борон;

коєфіцієнт охоплення ремонтів зубових борон.

шт

Приймаємо, шт

2.1.4.5 Визначаємо кількість ремонтів котків по формулі:

(2.18)

Де, коефіцієнт охоплення ремонтів котків.

шт

Приймаємо, шт

2.1.4.6 Визначаємо кількість ремонтів зчіпок по формулі:

(2.19)

Де, кількість зчіпок;

коефіцієнт охоплення ремонтів зчіпок

шт

Приймаємо,

2.1.4.7 Визначаємо кількість ремонтів культиваторів по формулі:

(2.20)

Де, кількість культиваторів;

коефіцієнт охоплення ремонтів культиваторів

шт

Приймаємо, шт

2.1.4.8 Визначаємо кількість ремонтів зернових сівалок по формулі:

(2.21)

Де, кількість зернових сівалок;

коефіцієнт охоплення ремонтів зернових сівалок

Приймаємо, шт

шт

Приймаємо, шт

2.1.4.9 Визначаємо кількість ремонтів кукурудзяних сівалок по формулі:

(2.22)

Де, кількість кукурудзяних сівалок;

коефіцієнт охоплення ремонтів кукурудзяних сівалок

шт

Приймаємо, шт

2.1.4.10 Визначаємо кількість ремонтів обприскувачів по формулі:

(2.23)

Де, кількість обприскувачів;

коефіцієнт охоплення ремонтів обприскувачів

шт

Приймаємо, шт

2.1.4.11 Визначаємо кількість ремонтів протруювачів по формулі:

(2.24)

Де,

коефіцієнт охоплення ремонтів протруювачів

шт

Приймаємо, шт

2.1.4.12 Визначаємо кількість ремонтів косарок по формулі:

(2.25)

Де, кількість косарок;

коефіцієнт охоплення ремонтів косарок

шт

Приймаємо, шт

Приймаємо, шт

2.1.4.13 Визначаємо кількість ремонтів тракторних граблів по формулі:

(2.26)

Де, кількість тракторних граблів;

коефіцієнт охоплення тракторних граблів

шт

Приймаємо, шт

2.1.4.14 Визначаємо кількість ремонтів скиртокладачів по формулі:

(2.27)

Де, кількість скиртокладачів;

коефіцієнт охоплення ремонтів скиртокладачів

0,8 шт

Приймаємо, шт

2.1.4.15 Визначаємо кількість ремонтів жаток по формулі:

(2.28)

Де, кількість жаток;

шт

Приймаємо, шт

2.1.5 Визначаємо трудомісткість проведення ремонтів

2.1.5.1 Визначаємо трудомісткість в люд-год по маркам тракторів:

(2.29)

Де,, ,, , — трудомісткість проведення капітального ремонту. Третього, другого, першого і сезонно — технічного обслуговування даного трактора даної марки.

2.1.5.2 Визначаємо трудомісткість в люд-год по маркам автомобілів:

(2.30)

Де,, ,, , — трудомісткість проведення капітального ремонту. Третього, другого, першого і сезонно-технічного обслуговуванняавтомобіля даної марки

2.1.5.3 Визначаємо трудомісткість в люд-год по маркам комбайнів:

(2.31)

Де,, ,, , — трудомісткість проведення капітального ремонту.

Третього, другого, першого і сезонно-технічного обслуговування комбайна даної марки

2.1.5.4 Визначаємо трудомісткість в люд-год по маркам сільськогосподарським машинам:

(2.32),

2.1.5.5 Визначаємо загальну трудомісткість для тракторів, автомобілів, комбайнів і сільськогосподарських машин:

(2.33)

1173,3 + 1602,8 + 1122,6 + 1763,7 + 878,8 + 38,9 +171,8 + 628,5 + 565 + 878 + 86 + 738 + 277,7 + 42 + 70 + 51 + 17 + 66 + 87 + 88 + 60 + 55 +66 + 144 + 252 +129 +57 + 38 + 50 + 30 + 30 + 30 +30 + 180 = 11 497 люд-год

2.1.5.6 Визначаємо трудомісткість по іншим видам робіт процентного відношення від основних робіт, які виконують в майстернях

Ремонт обладнання складає 8% від загального ремонту тракторів, автомобілів, комбайнів і сільськогосподарських машин.

0,08 * = 0,08 * 11 497 = 920 люд-год (2.34)

Виготовленння запасних частин складає 5% від загального ремонту тракторів, автомобілів, комбайнів і сільськогосподарських машин.

0,05 * = 0,05 * 11 497 = 575 люд — год (2.35)

Ремонт пристроїв складає 3% від загального ремонту тракторів, автомобілів, комбайні і сільськогосподарських машин.

0,03 * = 0,03 * 11 497 = 345 люд-год (2.36)

Виконання ремонту загонів, майстерень, автогаражу та іншої роботи складає 15% від загального ремонту тракторів, автомобілів, комбайнів і сільськогосподарських машин.

0,15 * = 0,15 *11 497 = 1725 люд-год (2.37)

2.1.5.7 Розбираємо трудомісткість по кварталам

Таблиця 2 — Трудомісткість по кварталам

2.1.6 Побудова графіка завантаження майстерні

При побудові графіка завантаження майстерні по об'єктах які ремонтуються, використовуємо дані з таблиці 2.

Графік показує завантаження майстерні роботою по кожному кварталу.

При побудові графіка завантаження майстерні по об'єктах, які ремонтуються, квартали відкладаємо по осі абсцис, трудомісткість в люд. /год. — по осі ординат.

Рис. 2.1 — Графік навантаження майстерні по кожному кварталу.

Після побудови графіка завантаження майстерні по об'єктах ми бачимо що в ІІ і ІІІ кварталах завантаження майстерні менша ніж у І і ІV.

2.2 Складання річного плану ремонту по видам робіт

Річний план ремонту по видам робіт дає можливість визначити трудомісткість в люд/год. по видам робіт. Витрати трудомісткості на ремонт беруться у відсотковому відношенні від загальної трудомісткості на кожний вид робіт.

Примітка

1. Сума відсотків кожного виду роботи повинна дорівнювати 100%

2. Сума трудомісткостей по кожному виду робіт повинна дорівнювати загальній трудомісткості.

Таблиця 3 — Річний план ремонту по видам робіт

2.3 Розрахунок необхідний кількості робітників підприємства допоміжних робітників, молодшого обслуговуючого персоналу

2.3.1 Визначення фонду часу робітника за рік

(2.38)

Де, d_k — кількість календарних днів за рік, d_k = 365 днів;

d_b — кількість вихідних днів, d_b = 48 днів;

d_cд — кількість святкових днів, d_cд =12 днів;

d_o — кількість днів відпусток, d_o =24 днів;

n — кількість змін, n =1;

z — тривалість зміни, z =8,0 год.;

з — коефіцієнт, який враховує пропуски робочого часу з поважних причин і через хворобу, з=0,96.

*1*8*0.96 = 2112

2.3.2 Визначаємо необхідну кількість працівників

(2.39)

де, Р_ВР — кількість робітників по даному виду роботи;

Т_СУМ — річна сумарна трудоємкість по даному виду роботи,

h — коефіцієнт, враховуючий перевиконання плану, h =1,1−1,2.

Приймаємо h=1,2.

2.3.2.1 Визначаємо кількість виробничих робітників по спеціальності

(2.40)

2.3.2.2 Визначаємо кількість чоловік по ремонту гідросистем

чол (2.41)

Приймаємо, чол

2.3.2.3 Визначаємо кількість чоловік по розбирально-мийні і складальні роботи

(2.42)

Приймаємо,

2.3.2.4 Визначаємо кількість чоловік по дефектуванню і вулканізації

(2.43)

Приймаємо,

2.3.2.5 Визначаємо кількість чоловік по слюсарних роботах

чол (2.44)

Приймаємо,

2.3.2.6 Визначаємо кількість чоловік по верстатних роботах

(2.45)

Приймаємо,

2.3.2.7 Визначаємо кількість чоловік по ковальських роботах

(2.46)

Приймаємо,

2.3.2.8 Визначаємо кількість чоловік по зварювальних роботах

чол (2.47)

Приймаємо,

2.3.2.9 Визначаємо кількість чоловік по жистяних роботах

(2.48)

Приймаємо, =0 чол

2.3.2.10 Визначаємо кількість чоловік по столярних роботах

(2.49)

Приймаємо, =0 чол

2.3.2.11 Визначаємо кількість чоловік по випробувальних роботах

(2.50)

Приймаємо,

2.3.2.12 Визначаємо кількість чоловік по ремонту системи мащення

чол (2.51)

Приймаємо,

2.3.2.13 Визначаємо кількість по ремонту електрообладнання

3 чол (2.52)

Приймаємо, =0 чол

2.3.3 Визначаємо кількість по розрядам

(2.53)

Де, — кількість робітників даного розряду;

— загальна кількість виробничих робітників, Р_ЗАГ = 7;

— відсоткова кількість виробничих робітників по розряду, %.

2.3.3.1 Визначаємо кількість робітників І розряду

(2.54)

Приймаємо,

чол

Приймаємо,

2.3.3.2 Визначаємо кількість робітників ІІ розряду

(2.55)

Приймаємо,

чол.

Приймаємо, =1

2.3.3.3 Визначаємо кількість робітників по ІІІ розряду

(2.56)

Приймаємо,

Приймаємо, чол

2.3.3.4 Визначаємо кількість робітників ІV розряду

(2.57)

Приймаємо,

Приймаємо, чол

2.3.3.5 Визначаємо кількість робітників розряду

(2.58)

Приймаємо,

чол.

Приймаємо,

2.3.3.6 Визначаємо кількість робітників VІ розряду

(2.59)

Приймаємо,

2 чол

Приймаємо,

2.3.4 Визначаємо кількість технічного персоналу і молодшого персоналу і допоміжних робітників

2.3.4.1 Визначаємо кількість допоміжних робітників

(2.60)

де — загальна кількість виробничих робітників, =10;

Де, n — кількість персоналу допоміжних робітників, n=5

Приймаємо, = 0 чол

2.3.4.2 Визначаємо кількість інженерно-технічного персоналу

(2.61)

Де, n — відсоткова кількість інженерно-технічного персоналу, n=10

Приймаємо,

2.3.4.3 Визначаємо кількість молодшого обслуговуючого персоналу

(2.62)

Де, n — відсоткова кількість молодшого обслуговуючого, n=4

Приймаємо,

На основі розрахункових даних складаємо звітну таблицю розходів обслуговуючого персоналу.

Таблиця 4 — Таблиця необхідних виробничих працівників

Таблиця 5 — Таблиця необхідної кількості інженерно-технічних робітників і молодшого обслуговуючого персоналу

2.4 Розрахунок і підбір обладнання для слюсарно — механічної дільниці

2.4.1 Визначаємо фонд часу обладнання за рік

(2.63)

де d_k — кількість календарних днів за рік, d_k = 365 днів; d_в — кількість вихідних днів, d_в = 48 днів; d_cв — кількість святкових днів, d_cв = 12 днів; n — кількість змін, n = 1; t — тривалість зміни, t = 8 год; з — коефіцієнт часу роботи верстата з урахуванням простою, з=0,95

2.4.2 Визначаємо необхідну кількість робітників в слюсарно-механічній дільниці

(2.64)

Де, Т — трудомісткість

кількість змін

Приймаємо, 0,95

Приймаємо, = 1

2.4.3 Підбір необхідного обладнання:

1. Токарно-гвинторізний верстат 1А616

2. Токарно-гвинторізний верстат 1К62

3. Токарно-гвинторізний верстат 1М63

4. Горизонтальний універсально — фрезерний верстат 6М82

5. Свердлильний верстат 2Н125

6. Обдирно — шліфувальний верстат 35 634

7. Верстат слюсарний ОРГ-1019−102

8. Тумбочка верстатника ОРГ-1019−555

9. Стелаж ОРГ-1019−501

10. Ящик для стружки

11. Ящик для обдиральних матеріалів ОРГ-1019−704

2.5 Розрахунок площі і кубатури слюсарно-механічної дільниці

2.5.1 Визначаємо площу слюсарно-механічної дільниці

Визначаємо площу слюсарно-механічної дільниці з урахуванням, яку займає ремонтуємо машина і площі, яку займає обладнання, яке використовують в процесі ремонту. Площу слюсарно — механічної дільниці визначають по формулі:

(2.65)

Де, Р — кількість робітників у відділенні

— питома площа на одного виробничого працівника з урахуванням

розташування обладнання і проходів, =20…25,

Приймаємо,

К — коефіцієнт запасу для визначення площі відділення 3…3,5

Приймаємо, К=3

2.5.2 Визначаємо кубатуру слюсарно-механічної дільниці

(2.66)

Де, Н — висота відділення, Н=3,6 м

2.6 Розрахунок вентиляції, освітленння і опалення

2.6.1 Розрахунок вентиляції

Продуктивність вентилятора визначаємо виходячи з кубатури приміщення і кратності обміну повітря.

(2.67)

Де, — кубатура слюсарно-механічної дільниці

К — кратність обміну повітря, К=2…3, приймаємо К=3

Визначаємо потужність електродвигуна немає потреби тому, що заводи випускають вентилятори разом з електродвигунами. Згідно з довідника сільськогосподарського виробництва вибираємо вентилятор:

Таблиця 6 — Характеристика вентилятора

2.6.2 Розрахунок природного освітлення

2.6.2.1 Визначаємо площу вікон для відділення

Площу вікон для відділення визначаємо за формулою:

(2.68)

Де, — площа підлоги

— коефіцієнт природного освітлення К=0,25…30, приймаємо К=0,30

2.6.2.2 Визначаємо кількість вікон для відділення

Кількість вікон визначаємо за формулою:

(2.69)

Де,

За нормами будівельного проектування потрібно взяти стандартні розміри вікон. Для виробничих приміщень можна взяти вікно шириною 1,5 і висотою 2,4 метра. Визначається площа одного вікна за формулою:

Визначаємо площу одного вікна за формулою:

=1,5*2,4 =3,6 м (2.70)

===5 шт

2.6.3 Розрахунок штучного освітлення

Світловий потік необхідний для освітлення приміщення визначаємо за формулою:

(2.71)

Де, а — коефіцієнт запасу, а = 1,3

— площа підлоги

Е — норма штучного освітлення, Е = 75 мм

— ККД джерела освітлення, = 1

— ККД світлового потоку,

=14 625

Знаючи потік однієї лампи визначаємо кількість лампи

(2.72)

=2,6

Приймаємо кількість ламп, =3 шт напругою 220 В і потужністю 400 Вт кожна

2.6.4 Розрахунок опалення

Розрахунок визначаємо за формулою:

(2.73)

Де, — норма витрати кКал/ год, = 15 кКал/ год, — кількість годин опалення, =16 год, — кубатура відділення, = 216 , — теплопровідність природного газу, що використовується, = 8400 кКал/ год

3. Технологічна частина ремонт вилки

3.1 Основні дефекти

Основними дефектами Вилки є:

1. Згин вилки.

2. Знос рейки по товщині.

3. Знос рейки по висоті.

4. Знос лунок під фіксатор по ширині.

5. Знос паза рейки по ширині.

6. Знос рейки по ширині.

7. Знос зева по ширині вилки.

3.2 Технологія відновлення ремонтуємої деталі

1. Згин вилки ремонтуємо так: кладемо на плоску поверхню або пластину і вирівнюємо молотком.

2. Знос щік по товщині ремонтуємо так: наварюємо на пластину методом зварювання, вибираємо електрод 3 мм.

3. Знос рейки по висоті ремонтуємо так, наварювання на рейку проводимо методом газового зварювання, а потім поверхню відшліфовуємо, щоб була рівна.

4. Знос лунок під фіксатор ремонтуємо так, наварити на зруйноване місце методом електрозварювання, а потім поверхню відшліфовуємо наждачною бумагою.

5. Знос паза рейки по ширині ремонтуємо так, в середину пошкодження вставити пластину, потім зварити пластину мотодом зварюванням, для цього вибираємо електрод 3 мм.

6. Знос рейки по ширині ремонтуємо так, ушкоджене місце наварюєм методом електрозварювання, а потім поверхню відшліфовуємо, щоб була рівна.

7. Знос зева по ширині ремонтуємо так, наварюємо ушкоджене місце методом зварювання, для цього вибираємо електрод 3 мм, а потім відшліфовуємо наждачною бумагою.

4. Економічна частина

Розрахунок собівартості ремонту і дефекації ремонту вилки

4.1 Визначаємо середній розряд виробничих працівників

(4.1)

Де,, ,, , , — кількість робітників даного ремонту

— загальна/

кількість виробничих робітників

Приймаємо,

4.2 Собівартість ремонту визначаємо по формулі

С =, (4.2)

Де, — основна заробітня плата виробничих працівників

(4.3)

Де, — трудомісткість ремонту, = 1,5 люд-год

— тарифна ставка для ІІІ розряду, = 20 грн

= 1,5*20 = 30 грн

Додаткова заробітна плата виробничих працівників складає 7% від основної заробітної плати

(4.4)

= 30*0,07 = 2,1 грн

Накладні витрати складають 1,491% від основної і додаткової плати праці

Н =, (4.5)

Н = (30+2,1) *1,491=47,9 грн.

— відрахування на соціальні страхування складає 37% від суми основної і додаткової оплати праці

=, (4.6), = (30+2,1) *0,37 = 11,9 грн

— вартість запасних частин і матеріалів зазначено в таблиці 7

Таблиця 7 — Таблиця розходу запасних частин

C=

С= 30+2,1+47,9+11,9+26,34=118,2 грн Накопичення по плану до вартості витрат становить 8% від собівартості ремонту.

(4.7)

=118,2*0,08 = 9,5 грн Визначаємо товарну вартість ремонту.

(4.8)

=118,2+9,5 = 127,7 грн Таблиця 8 — Таблиця розходів

5. Висновки і пропозиції

5.1 Охорона праці на ремонтному підприємстві

Основними вимогами, що ставляться до конструкції машини і механізмів є безпека для здоровґя та життя людей, надійність та зручність експлуатації.

В ремонтному підприємстві велику увагу приділяють безпеці праці і виконання пожежної безпеки. Охорона праці є найважливішим обов’язком не тільки керівників і майстрів, а також робітників, зайнятих на ремонті машин.

В ремонтній майстерні на всіх робочих місцях повинні бути створені умови, які забезпечують повну безпеку робітників. Робочі місця повинні бути позбавлені від сторонніх предметів, вузлів і деталей.

Забороняється закривати світлові пройми з внутрішньої і зовнішньої сторін, палити користуватися відкритим вогнем в приміщенні. Необхідно вентилювати приміщення під час виконання робіт. Виконувати роботу робітник повинен у спеціальному одязі. Весь інструмент, яким користується робітник, повинен бути у повній справності. Всі пристрої для виконання робіт повинні використовуватися по призначенню.

Мета техніки безпеки в тому, щоб попередити травматизм, забезпечити повну безпеку праці на робочому місці. Всі робітники повинні знати правила пожежної безпеки і вміти користуватися протипожежними засобами.

На ремонтному підприємстві повинен бути встановлений протипожежний щит, вогнегасник. Палити потрібно у спеціально відведених місцях. Повинні бути встановлені протипожежні знаки і таблиці.

5.2 Охорона навколишнього середовища

На сучасному етапі розвитку велику увагу приділяють необхідності охорони середовища. В процесі сільськогосподарського виробництва чітка дія охорони навколишнього середовища перед усім залежить від робітників господарства.

Велике значення має попередження забрудненості навколишнього середовища нафтопродуктами і їх відходами.

Забороняється розташовувати поблизу рік і інших водойм нафтосклади і станції заправки паливно-мастильними матеріалами. Не допускається миття сільськогосподарської техніки у водоймах. Дня цій мети необхідно мати спеціальні установки для миття з наявністю спеціальної водостічної ями і з фільтрації полів для стікання води.

Не допускається вихлоп газів з несправною паливною апаратурою, що збільшує забруднення навколишнього середовища.

5.3 Цивільна оборона

Захист населення, збереження життя — найголовніша мета, яка відповідає конкретним інтересам працівників.

У мирний час величезних людських втрат, збитків економіці і навколишньому середовищу завдають стихійні лиха, аварії і катастрофи. На сільськогосподарських об'єктах у надзвичайних умовах проводять комплекс інженерно-технічних, технологічних і організаційних заходів спрямованих на забезпечення роботи майстерні. Інженерно-технічні заходи повинні забезпечити підвищення стійкості виробничих будівель, споруд, обладнання, захисних споруд. Технічні заходи передбачають підвищення стійкості роботи обєктів, впровадження технологічних процесів, що спрощують виробництво і зменшують можливість впливу небезпечних факторів на людей і матеріальні засоби.

Організаційні заходи передбачають завчасну розробку і планування дії керівного складу спеціального об'єкту, штабу, формуванню цивільної оборони при виробничому процесі, проведення рятувальних і невідкладних робіт у надзвичайних умовах.

Основні способи захисту людей від зброї масового знищення — це укриття населення в захисних спорудах, використання засобів індивідуального захисту. Поряд з цим для збереження життя і захисту людей загальне обов’язкове навчання робітників способам захисту.

Необхідно організувати оповіщення про загрозу нападу з застосуванням зброї масового знищення, захистити воду і рослини від забруднення і організувати радіаційну, хімічну і бактеріальну розвідку.

Тому на підприємстві потрібно будувати споруди, які б мали захистити від зброї масового знищення робітників.

Висновок

Під час виконання курсового проекту я набув знання по розрахунку собівартості робіт, ефективність впровадження прогресивних способів ремонту машин, технологію і організацію ремонту сільськогосподарської техніки. Також набув навички у самостійному вирішенні питань з організації технічного обслуговування і розробки ремонту машин, розробки технологічних процесів обслуговування і ремонту МТП, розрахунок собівартості цих робіт та використанні навчальної і довідкової літератури, матеріалів типової технології ремонту машин, періодичної літератури.