Система періодичного обліку запасів і системи безперервного обліку запасів

Система періодичного обліку запасів і системи безперервного обліку запасов.

Оценка матеріальних запасів за собівартістю. Метод суцільний ідентифікації. Метод середньої вартості. Метод LIFO і FIFO. Вплив оцінки матеріальних запасів на фінансову отчетность..

Для організації обліку товарно-матеріальних запасів використовуються два принципово різних подхода:

1. Система безперервного обліку (Perpetual Inventory System).

2. Система періодичного обліку (Periodic Inventory System).

При використанні системи періодичного обліку немає безперервний аналітичного обліку руху кожної одиниці запасів. Для обліку закуплених запасів ведуться рахунки Закупівлі, Повернення і Уцінка Куплених Товарів, Знижки по Закупівлям за Дострокову Оплату і Транспортні Витрати (з доставки). Періодично і наприкінці звітний період проводиться інвентаризація (Taking physical inventory), тобто. фізичний підрахунок запасів у натурі. Собівартість реалізованої продукції у своїй підході визначається розрахунковим шляхом з урахуванням даних про початкових запасах, чистих закупівель і кінцевих запасів, певних за результатами инвентаризации.

Система періодичного обліку запасів використовується скоріш там, де товари мають відносно невелику вартість за одиницю та його дуже багато, т. е. там, де дорого і занадто багато роботи налагоджувати поштучний облік. Очевидна важливість належної організації за такого підходу системи матеріальну відповідальність, чіткої процедури проведення інвентаризації та визначенням достовірної оцінки запасів на звітну дату.

В системі безперервного обліку, навпаки, ведеться безперервний аналітичний облік руху кожної одиниці запасів. Чотири рахунки, перелічені вище, при цьому підході не використовуються. Рух товарів враховується відразу на рахунку Товари (по дебету прихід кожної одиниці, за кредитами витрата), і, отже, собівартість реалізованої продукції завжди відразу відома. Цю систему використовується там, де товарів скоріш відносно небагато за кількістю вартість їхнього перебування щодо велика, наприклад, торгувати ювелірними виробами, вантажівками, самолетами.

Все активи можна розділити на:

• фінансові (Financial) — грошові кошти й грошові еквівалентами, короткострокові фінансові вкладення, дебіторська заборгованість, векселі полученные,.

• «невитрачені витрати» (Unexpired costs) — товарно-матеріальні запаси, витрати майбутніх періодів, кошти, нематеріальні активы).

При відображенні другої групи активів у бухгалтерському обліку існує основна. Для правильного визначення фінансового результату дотримання правила відповідності, вирішити два вопроса:

1) Яка частка активу була витрачена протягом поточного періоду й, отже, мусить бути списана на витрати цього периода?

2) Яка частка активу залишилася невитраченої і, отже, повинна відбиватися у бухгалтерському балансі розділ «Активы»?

Ошибки у визначенні величини товарно-матеріальних запасів при використанні періодичної системи обліку впливають на фінансові показники компании:

а) Якщо рівень запасів наприкінці року занижений, те й чистий прибуток також протягом року виявиться заниженной.

б) Якщо рівень запасів наприкінці року завищений, те й показник чистої прибутку протягом року буде завышен.

в) Якщо рівень запасів початку року занижений, то чистий прибуток протягом року виявиться завышенной.

г) Якщо рівень запасів початку року завищений, то чистий прибуток протягом року буде занижена.

Если однакові товари закуповуються протягом року з різних цінами, економічно недоцільно враховувати реальний потік фізичних товарів хороших і, отже, їх вартостей, Насправді, фізичне рух товарних запасів не збігаються з рухом їх вартостей. Роблячи різні припущення русі товарно-матеріальних запасів, бухгалтера використовують різні методи оцінки вартості запасів. Узвичаєними є такі методы:

а) метод суцільний ідентифікації (Specific Identification Method),.

б) метод середньої вартості (Average Cost Method) та її варіанти — середньозваженої вартості і метод ковзної середньої вартості (Weight-Average Cost Method, Moving Average Cost Method),.

в) метод ФИФО (FIFO, First-In First-Out),.

г) метод ЛИФО (LIFO, Last-In First-Out).

По методу суцільний ідентифікації вартість товарів, отриманих з урахуванням різних контрактів, реєструється окремо. Рух вартостей у разі відбиває фізичний потік товарів. Проте, треба сказати, що це метод в вона найчастіше неэкономичен. Він швидше застосовується там, де вартість одиниці товару досить значна, а кількість товарів невеличке, наприклад, під час продажу автомобілів, меблевих гарнітурів, ювелірні вироби тощо. п.

В відповідність до методом середньої вартості, спочатку обчислюється середня вартість одиниці товару, наявного на продаж протягом звітний період, т. е. загальна вартість цього товару, наявного на продаж, ділиться на кількість одиниць цього товару. Потім середня ціна на одиницю товару збільшується на число одиниць товару, наявного у наявності наприкінці періоду відповідно до проведеної інвентаризації, виходить вартість товарних запасів наприкінці периода.

По методу ФИФО вартість проданих товарів визначається собівартістю перших за часом закупівель товару. Тому, вартість товарних запасів наприкінці періоду визначається за цінами останніх надходжень. У періоди підвищення цін метод ФИФО дає найвищі показники чистий прибуток із усіх чотирьох згаданих методов.

По методу ЛИФО остання яка партія товару вважається першої проданої. Тому, рівень запасів наприкінці періоду обчислюється з урахуванням цін надходжень початку цього періоду. У періоди підвищення цін метод ЛИФО дає самий низький показник чистий прибуток із усіх згаданих чотирьох методів. Тому, цікаво відзначити, його заборонено у країнах з метою оподаткування. У міжнародні стандарти фінансової звітності метод ЛИФО дозволяється як альтернативний метод.

Метод суцільний ідентифікації (использ п/п, торгующ дорогстоящ товарами) 220 од — це 50ед по 1 $, 100ед по 1,20 $, 70ед по 1,40 $, следовательноно 50*1+100*1,20+70*1,40 = 268 $ с/с реализ продукції = 625 $-268 $ = 357 $.

Метод середньозваженої стоим-ти (кожна од запасів цього періоду має одинак средневз ст-ть у період) Средневз ст-ть = 625 $/500 = 1,25 $ Зап на кін = 220*1,25 $ = 275 $ с/с реализ прод = 625 $ - 275 $ = 350 $.

Метод ФИФО а) с/с продажам за с/с перших приобретений б) с/с кінцевих запасів по ст-ти послід закупівель (220ед: 150ед*1,40 $+70ед*1,30 $ =301 $, с/с реализ прод =625 -301 =324 $).

Метод ЛИФО а) с/с продажам за ст-ти останніх закупок б) с/с запасів за цінами перших покупок (220 од: 50ед*1 $+ 50ед*1,10 $ + 120ед*1,20 $ = 249 $, с/с реалії прод = 625 — 249 = 376 $).

В умовах інфляції ЛИФО — найвигідніший, з т зр н/о: ЛИФО — с/с зростає, прибуток падає, ФИФО — с/с падає, прибуток растет.

Список литературы

Для підготовки даної праці були використані матеріали із сайту internet.