Досвід боротьби з податковими злочинами зарубіжних країн (реферат)

Реферат на тему:

Досвід боротьби з податковими злочинами зарубіжних країн З метою забезпечення ефективної роботи з виявлення і розкриття злочинів у сфері опо­дат­кування важливо враховувати позитивний досвід і ефективні методи розслідування аналогічних злочинів, напрацьовані правоохоронними органами зарубіжних країн.

Специфічною особливістю фіскальних служб у капіталістичних країнах (думка захід­них експертів) є те, що вони значною мірою наділені повноваженнями правоохоронних органів. Органи «фінансового розшуку», які знаходяться у розпорядженні податкових органів, за своєю сутністю є спеціалізованими поліцейськими службами, які часто вико­ристовують при проведенні фінансових розслідувань такі специфічні методи, як негласне спостереження, опитування свідків із оточення підозрюваної особи, перлюстрація пошто­вих відправлень і прослуховування телефонних розмов, залучення платних інформаторів. Співробітники «фінансового розшуку» нерідко проводять розслідування негласно, вико­ристовуючи як прикриття документи різноманітних органів влади, а також приват­них організацій [1, c. 125].

Вивчення зарубіжного досвіду показує, що питанням удосконалення діяльності у сфері оподаткування в економічно розвинених країнах приділяється багато уваги.

Найбільш ефективно діють проти осіб, які ухиляються від сплати податків, правоохо­ронні органи США. Цікавим є досвід США зі спільної підготовки органів, які здійснюють боротьбу з економічною злочинністю Служби внутрішніх доходів, Митної служби, Бюро по алкоголю, тютюну і вогнепальній зброї. Цих співробітників навчають у єдиному наваль­ному центрі за загальною програмоюпри цьому особлива увага приділяється не стільки теоретичним, скільки практичним питанням правозастосування і питанням ком­пе­тенції та повноважень і інших правоохоронних органів у боротьбі з економічними злочинами. Спільне навчання співробітників різних правоохоронних органів США сприяє підвищенню рівня їх практичного співробітництва у боротьбі з податковими та іншими економічними злочинами.

Велика увага в США приділяється співробітництву правоохоронних органів з іншими державними відомствами з метою збору, аналізу і обробки інформації про можливі подат­кові злочини і правопорушення. Як джерела інформації, використовуються матеріали аудиторів і податкових інспекторів, громадських організацій, правоохоронних органів зарубіжних країн, банківських і інших фінансових установ США, а також громадяни США. Активно використовується в США обліково-реєстраційна система, яка передбачає обробку будь-якої інформації. Наприклад, при підготовці арешту або обшуку податковий інспектор заповнює форму «Визначення ступеня ризику» .

У США з метою забезпечення безпеки співробітників правоохоронних органів і цивіль­них осіб, які можуть знаходитися разом з підозрюваним або проживати по сусідству, податковий інспектор додатково аналізує оперативну обстановку, визначає розрахунок сил і засобів, необхідних для проведення операціїпри необхідності ним приймаються заходи з евакуації людей. Наприклад, діти із дитячого садка, який знаходиться біля місця обшуку, трошки раніше направляються на екскурсію.

Прикладом ретельно розробленої і добре організованої системи державного «фіску» може служити організація збору податків і фінансового контролю США. Ядром цієї системи є Служба внутрішніх доходів (СВД) Міністерства фінансів США, яка нази­ваєть­ся також Податковим управлінням, яке складається із центрального апарату і периферійних податкових служб, штатних і місцевих. Органи фінансового розшуку — це спеціалізовані поліцейські служби, укомплектовані професіоналами високої кваліфікації, які використовують при проведенні розслідування такі специфічні методи, як негласне спостереження, опитування свідків з оточення підозрюваної особи, перлюстрацію пошто­вих відправлень і прослуховування телефонних розмов, залучення платних інформаторів. Співробітники фінансового розшуку нерідко проводять розслідування негласно, викорис­товуючи документи різноманітних урядових і приватних організацій. Спеціальним аген­там дозволено носити зброю, провадити податкове розслідування, в інтересах слідства-працювати певний час співробітниками підозрюваної фірми. Служби внутрішніх доходів США мають також свій слідчий апарат, який провадить позасудове переслідування громадян — порушників податкового законодавства.

В основі діяльності Служби внутрішніх доходів США лежать такі принципи і процеду­ри. Платники податків кожний рік зобов’язані до 15 квітня направляти в СВД або його регіональні відділення декларацію встановленої форми про свій сукупний прибуток, який оподатковується.

Одночасно з подачею платниками податків декларації про прибутки всі підприємці, фірми, корпорації, державні установи, банки, біржі, асоціації в обов’язковому порядку надають податковій службі детальні відомості про виплату тій чи іншій особі грошових коштів у вигляді заробітної платні, процентів на вклади, дивіденди, виграшів, гонорарів тощо, а також про здійснені особою фінансові угоди, торгові та інші операції, пов’язані з отриманням прибутку.

Важливим джерелом необхідних податковій службі відомостей є також отримані за останні 10−15 років в США і інших західних країнах інформаційні технічні кредитні бю­ро — приватні фірми, які спеціалізуються на зборі даних, які характеризують фінансовий стан приватних осіб. Поява і ріст чисельності цих фірм, їх діяльність регламентується законодавством. Вони пов’язані з розвитком кредитного обслуговування населення і обумовлені потребами кредиторів в оперативній перевірці кредитоспроможності потен­ціальних найманців. Зацікавлені кредитні установи — банки, страхові компанії тощо — є одночасно і поставниками, і головними споживачами інформації, яка акумулюється в електронних системах кредитних бюро. У трьох крупних кредитних бюро США (їх всього більш ніж 200) — «ТРВ», «Транс Юніон», і «Еквіфакс» — є 400 млн досьє на 160 млн чоло­вік, тобто практично на все доросле населення країни.

У процесі обробки податкової інформації СВД акумулює у своїй автоматизованій системі різноманітні відомості про більш ніж 100 млн платників податків. Накопичення відомостей ведеться за видами діяльності (на корпорації, організації, некорпоративні підприємства тощо), так і за установочними даними на кожного індивідуального платни­ка податків. Обов’язковою умовою при цьому є наявність у платника податків так званого «номера соціального страхування», який відповідно до вимог податкового законодавства присвоюються кожному громадянинові США з дворічного віку.

Об'єктами перевірки є передусім банківські рахунки, чеки, векселі, квитанції, акції, облігації, бухгалтерські книги, інші фінансові документи, а також нерухоме та рухоме майно платника податків.

Усі дані, що поступають у СВД із вказаних джерел, вводяться в комп’ютерну облікову систему, автоматично обробляються і зіставляються з даними, які знаходяться у податко­вих деклараціях. Застосування при обробці інформації спеціальних, як правило, таємних математичних моделей дозволяє відбирати податкові декларації з «підвищеним потенціа­лом для ретельної перевірки», яка згодом здійснюється фінансовим інспектором.

Пошук порушників податкового законодавства проводиться шляхом систематичного «просіювання» своїх і чужих масивів за такими критеріями, як часті переміщення фінансо­вих засобів, використання декількох кредитно-фінансових установ при укладенні угод і здійсненні платежів, невідповідність податкових декларацій масштабам ділової актив­ності платника податку, приховування партнерів з окремих видів бізнесу, суттєвих розривів доходів і витрат, оформлення нерухомості на імена підставних осіб, переводів готівки в предмети розкоші і антикваріату тощо.

Слід зазначити, що в США багато уваги приділяється профілактиці злочинів і право­порушень у сфері оподаткування. У суспільстві існує обстановка нетерпимого ставлення до правопорушників податкового законодавства, що сприяє забезпеченню невідво­рот­ності покарання осіб, які винуваті у вчиненні злочинів. Держава поєднує жорсткі заходи кримінального впливу до винуватих осіб за порушення федеральних законів і законів шта­тів з питань оподаткування з методом постійного переконання і виховання в дусі до­три­­мання законності у платників податків.

Основним податком у США, який складає найбільше процентне вираження у держав­ному бюджеті, є прибутковий податок із фізичних осіб, що становить майже 50% від суми всього прибутку, який отримують громадяни США. У зв’язку з цим можна зробити висно­вок про те, що правова свідомість громадян США досить висока [2, c. 251]. Органи США ініціативно інформують суспільство про осіб, які ухиляються від сплати податків. Діяльність Служби внутрішніх доходів Головного податкового управління Міністерства фінансів США забезпечується розгалуженою комп’ютерною мережею і налагодженою системою звітності, яка дозволяє оперативно контролювати проведення фізичними особа­ ми фінансових і інших, пов’язаних з грошами, операцій. У систему заносяться американці, які мають свій бізнес за кордоном.

Основу інформаційного забезпечення контрольної і оперативної діяльності підрозділів Національної дирекції податкових розслідувань Франції складають дві інформаційні сис­теми, що дозволяє також завчасно реагувати на порушення податкового законо­дав­ства.

Перша — система реєстрації і обліку інформації про платника податку (SPI) забезпечує автоматичне накопичення про фізичних та юридичних осіб, а також їх адреси. Первісний збір інформації здійснюється місцевими відділами Генеральної дирекції податків (DGI), центральний банк даних знаходиться в Ліоні. Система дозволяє спростити процедуру оподаткування і отримати необхідну інформацію при перевірках платників податків. У банку даних накопичені відомості про 48 млн фізичних осіб та їх адрес. Протягом року виконується близько 216 млн запитів.

Важливим елементом інформаційного забезпечення податкових органів Франції є друга система обліку і обробки банківських рахунків — FICOBA. З 1982 року у Франції вказані операції автоматизовані. Дані надходять від банків. Абонентами системи є DGI, митниця, юридична поліція, суди, прокуратура. Завдяки використанню даної системи забезпечується надходження в бюджет майже 12% від усіх виявлених податковими орга­нами сум з-поміж прихованих від оподаткування. У день виконується 20 тис. запитів, а строк виконання — 24 години. Система працює цілодобово, 5 днів у неділю. Між цими систе­мами забезпечена інформаційна взаємодія.

В інтересах інформаційного забезпечення оперативної і контрольної діяльності подат­ко­вих органів Франції широко використовуються портативні комп’ютери типу Notebook. Технологія їх використання в загальних рисах полягає в наступному. Перед виходом на перевірку підприємства інспектор, підключаючись до вищеперерахованих банків даних, проводить автоматизований аналіз банківських рахунків, покупок і продаж, визначає їх матеріальні запаси тощо. Результати обробки інформації записуються в переносний комп’ю­тер. У процесі перевірки підприємства інспектор вводить додаткові дані, які характеризують його діяльність, проводить розрахунок балансу і виявляє можливі розбіж­ності у визначенні прибутку.

Таким чином, комп’ютерні методи пошуку платників податків за криміногенними ознаками для подальшої їх документальної або оперативної перевірки відіграють важли­ву роль у діяльності податкових служб різноманітних країн. У цих країнах також налагод­жена взаємодія фіскальних служб з правоохоронними органами.

За оцінками спеціалістів, СВД має більше даних про приватних осіб, ніж ФБР США, які постійно звертаються до послуг податкової служби при проведенні тих чи інших роз­слі­дувань. Співробітництво з правоохоронними органами і спецслужбами характерно для податкових органів інших західних країн. Наприклад, регіональні податкові управ­ління департаментів у Франції мають спеціальні підрозділи із зв’язків з поліцією, за запи­та­ми яких проводять фінансові розслідування чи надають відповідну інформацію. У ФРГ органи фінансового розшуку тісно співпрацюють з кримінальною поліцією і про­ку­ратурою. Вони можуть проводити фінансове розслідування як за запитами останніх, так і за власною ініціативою. Співробітники фінансового розшуку беруть учать також у слідчих заходах з кримінальних справ, які знаходяться у провадженні органів прокурату­ри, якщо справи стосуються правопорушень у сфері оподаткування.

В Італії головною зброєю у наступі держави на «тіньову» економіку стала Фінансова гвардія [3, c. 245]. Вона підірвала та на законних підставах анулювала фінансові ресурси кримінальних формувань. Офіцери Фінансової гвардії виконують фіскальні функції і мають права поліції по лінії здійснення оперативних дій і кримінального розслідування.

Податкова служба Німеччини [3, c. 245] виконує функції фінансово-правоохоронних органів, структура побудови якої відображує федеративну побудову держави. У великих податкових інспекціях існують слідчі і розшукові відділи, хоча спеціальної податкової міліції не існує і в разі вчинення опору залучається звичайна поліція. Cлідчі і розшукові відділи обладнані апаратурою для підслуховування та звукозапису, мають лабораторії, де проводяться відповідні експертизи, а також аналіз достовірності документів, поданих платниками податків.

Західні спеціалісти підкреслюють, що фінансовий контроль за грошовими операціями населення з боку податкових служб, а через них і з боку правоохоронних органів, став можливим лише на основі розвитку безготівкових рахунків з широким використанням електронно-обчислювальної техніки.

Розповсюдженою формою платежів у таких країнах, як США, ФРГ, Англія, Японія, Канада та інших є використання кредитних карток — «електронних грошей». Вказана обставина значно ускладнює оборот грошових коштів у «тіньовому» секторі економіки, тим самим примушуючи представників тіньового бізнесу вишукувати нові способи «відмивання» прибутків, отриманих від нелегальних джерел.

Разом з тим, як визнають представники фіскальних служб, незважаючи на досягнення, в розвинених країнах за останні десятиріччя успіхи у вдосконаленні фінансового контролю, масштаби ухилення від сплати податків залишаються значними. За оцінками фінансових експертів загальні втрати казни від недоплати податків склали: у Франції - 19% від загальної суми бюджетних доходів, у ФРГ — 16%, в Італії - 10%.

Незважаючи на те, що кримінальне законодавство Чехії містить всього одну статтю, яка передбачає відповідальність за різноманітні форми несплати податків або інших вста­­новлених законом платежів, три передбачених у ній пункти є доброю спробою законо­давчого присікання деяких основних (класичних) форм ухилення від сплати податків з різноманітним ступенем тяжкості. Також відмінною ознакою цієї статті порівняно з анало­гічними статтями інших фіскальних або кримінальних законодавств є «драконівсь­ка» суворість покарання за особливо тяжку форму ухилення — 12 років позбавлення волі [4, c. 168].

Податкові органи Російської Федерації у своїй діяльності також широко використо­вують можливості взаємодії з іншими контролюючими та правоохоронними органами. Можливість і необхідність використання механізму цієї взаємодії і координації діяльності податкових та інших органів Росії знайшли відповідну правову регламентацію у більш як 50 нормативних актів. Лисенко В. В. зазначає, що взаємодію та координацію діяльності можна розглядати у двох напрямах: перший — характеризує організаційну сторону цього процесу, другий — безпосередню діяльність правоохоронних та контролюючих органів про проведення оперативно-розшукових заходів, слідчих дій, податкових перевірок на предмет виявлення, профілактики та запобіганню скоєнню правопорушень у сфері оподат­кування та корупційних діянь серед співробітників податкових та митних органів [5, c. 147].

Механізм взаємодії податкових органів* проявляється у багатьох напрямах, у тому числі: організація надання податковими органами у Федеральний банк відомостей про пору­шення податкового законодавства та обмін інформацією між підрозділами щодо виявлених правопорушень податкового законодавства та використаних форм і методів податкового контролюобмін інформацією, що становить взаємний інтересвиявлення та попередження фактів корупції серед співробітників податкових органівспільна діяльність щодо проведення роз’яснювальної роботи серед платників податківспільні дії щодо виявлення, розслідування та попередження фактів ухилень від сплати податків тощо.

Міжнародне ухилення від сплати податків здійснюється за допомогою різних механіз­мів: міграція, переказ грошових коштів за кордон, створення головного офісу підприєм­ства в офшорних зонах (її називають letter box company) філіалів, акціонерних товариств — все з метою заниження прибутку і ухилення від сплати податків у країні проходження [4, c. 72]. Наприклад, для присікання даного виду ухилення від сплати податків шляхом міграції США ввели інститут «оподаткування у випадку серйозної загрози», тобто американське податкове законодавство передбачало можливість оподаткування перед закінченням податкового року, якщо існувало припущення того, що платник податку може залишити країну або перевести майно за кордон.

У Германії застосовується положення, яке розширює поняття податкової спроможності нерезидента щодо прибуткового податку, податку на майно і спадок. Німецькі постанови передбачають оподаткування протягом десяти років після міграції платників податків у країни з низькими податками. Подібні положення про прискорення в таких випадках ухи­лення від сплати податку передбачають фіскальне законодавство Канади, Данії, Шве­ції, Австралії тощо [4, c. 76].

Специфіка України порівняно з країнами з розвиненою економікою, з погляду контро­лю за виконанням платниками податків фінансового законодавства, зумовлена такими чинниками, як слабка фінансова дисципліна платників податків внаслідок низької подат­кової культури в суспільствінедосконалість законодавчої бази, що не дозволяє залучати до повної відповідальності злісних неплатниківнадлишкова фіскальна орієнтація подат­кової політики тощо. На сьогодні фінансовий ризик при свідомій несплаті податків знач­но нижчий від можливого надприбутку, одержаного за таких умов. Чим вище ставка подат­ку і нижче розмір санкцій, що реально має місце в Україні, тим вище економічний ефект ухилення від оподаткування. Це дає підстави стверджувати, що у несплаті державі належних платежів існує реальне економічне підґрунтя, а ухилення від сплати податків є своєрідною реакцією платників податків на підсилення податкового тягаря та недоско­налість норм податкового законодавства.

Література:

1. Налоговые преступления и правонарушения. Кто и как их выявляет и предупреж­дает / Под ред. В. Д. Ларичева. — М., 1998. — С. 125.

2. Андреев Г. В. Взаимодействие Федеральных органов налоговой полиции и органов внутренних дел при выявлении и расследовании преступлений в сфере налогообложения. Дисс. канд. юрид. наук. — М., 2001. — С. 251.

3. Тіньова економіка та організована злочинність: Навчальний посібник. — К.: НАВСУ, 1999. — С. 245.

4. Тупанчески Н. Р. Уклонение от уплаты налогов в сравнительном праве / Под ред. проф. В. С. Комисарова. — М.: ЮНИТИ-ДАНА, Закон и право, 2001. — 246 с.

5. Лисенко В. В. Виявлення податковою міліцією ухилень від сплати податків. — К., 2002. — 168 с.