Кризові тенденції в банківській системі України

ДИПЛОМНА РОБОТА

«Кризові тенденції в банківській системі України у 2013; 2014 рр. на прикладі діяльності ПАТ «Правекс-банк»

м. Дніпропетровськ 2014 р.

ЗМІСТ ВСТУП РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ФУНКЦІОНУВАННЯ БАНКІВСЬКОЇ СИСТЕМИ УКРАЇНИ

1.1 Банківська система: поняття та організація

1.2 Нормативно-правове забезпечення функціонування банківської системи в Україні

1.3 Методичне забезпечення оцінки стану банківської системи РОЗДІЛ 2. ОЦІНКА СУЧАСНОГО СТАНУ БАНКІВСЬКОЇ СИСТЕМИ УКРАЇНИ

2.1 Сучасний стан та тенденції розвитку банківської системи України

2.2 Вплив фінансово-економічних криз на стан банківської системи та діяльність банків України

2.3 ПАТ КБ «Правекс-банк» у банківській системі України РОЗДІЛ 3. АНТИКРИЗОВІ ЗАХОДИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ БАНКІВСЬКОЇ СИСТЕМИ УКРАЇНИ

3.1 Основні заходи НБУ по стабілізації роботи банківської системи України в умовах кризи 2014 року та їх ефективність

3.2 Оцінка ефективності пропозиції злиття австрійських ПАТ «Правекс-банк» та ПАТ «Надра» як шляху уникнення дефолту ПАТ «Правекс-банк» у 2014 році

РОЗДІЛ 4. ОХОРОНА ПРАЦІ

4.1 Організація охорони праці в відділенні ПАТ КБ «Правекс-Банк»

4.2 Аналіз шкідливих факторів та пропозиції щодо покращення охорони праці в відділенні ПАТ КБ «Правекс-Банк»

ВИСНОВКИ СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ДОДАТКИ

ВСТУП банківський правекс дефолт Актуальність теми бакалаврської роботи полягає в пошуку шляхів фінансової та структурної оптимізації діяльності банківської системи України, яка з руйнівної кризи 2008 — 2009 років та 5-тирічного після кризового відновлення увійшла в не менш руйнівні політико-економічну та територіально-військову кризи 2014 року.

Об'єкти бакалаврського дослідження — банківська система Україна та банк з 100% іноземними інвестиціями «Правекс-банк» (Італія).

Предмет бакалаврського дослідження — динаміка розвитку банківської системи України та окремого проблемного банку з 100% іноземними інвестиціями у 2008 — 2014 рр.

Мета бакалаврського дослідження — ідентифікація трендів динаміки фінансового стану банківської системи України в період світової фінансової кризи 2008;2009 рр. та в період національної політико-економічної кризи 2014 р., оцінка глибини кризових впливів на діяльність банку з 100% ІІ «Правекс-банк"(Італія) та надання пропозиції щодо його подальшого розвитку після технічного дефолту та зміни іноземного власника (Австрія) у 2014 році.

Завдання бакалаврського дослідження:

1. Узагальнити теоретичні визначення сутності та нормативно-правового забезпечення функціонування банківської системи в ринковій економіці;

2. Проаналізувати методичне забезпечення оцінки стану банківської системи;

3. Виконати оцінку сучасного стану банківської системи України та провести аналіз впливу фінансово-економічних криз на стан банківської системи та діяльність банків;

4. Провести дослідження діяльності банка з 100% іноземними інвестиціями ПАТ КБ «Правекс-банк» у кризові та між кризові періоди 2007 — 2014 рр.;

5. Виявити основні проблеми сучасного фінансового стану ПАТ КБ «Правекс-банк» у 2014 р. та перспективи його розвитку після зміни іноземного власника у 2014 р.;

6. Оцінити ефективність пропозицій по підвищенню рівня фінансової стійкості та прибутковості при об'єднанні банків з єдиним іноземним власником ПАТ КБ «Надра» та ПАТ КБ «Правекс-банк» у об'єднаний банк.

Інформаційно-методологічні джерела бакалаврського дослідження — монографії та методологічні посібники по оцінкам фінансово-економічного стану банків та банківської системи, методологічні інструкції Національного банку України, статистичні матеріали баз Національного банку України по фінансовим характеристикам діяльності банків БС України у 2007 — 2014 рр., фінансові звіти ПАТ КБ «Правекс-банк» у 2004;2014 рр., інформаційні звіти з офіційних Інтернет-сайтів банків України та рейтингово-аналітичних установ.

Методи бакалаврського дослідження — первинне «кабінетне» статистичне спостереження, групування та порівняння, методи індексного аналізу та коефіцієнтного аналізу для різномасштабних банків.

Наукова новизна результатів бакалаврського дослідження — застосування методів аналізу на базі еквівалентних характеристик, приведених до більш стійкої світової валюти, що дозволяє оцінити реальну зміну рівня статей активів та пасивів банку при девальваційних «стрибках» (на 45−55%) курса національної валюти відносно стійкої світової валюти.

Практична цінність результатів бакалаврського дослідження — доведення доцільності пропозиції новому іноземному власнику ПАТ КБ «Правекс-банк» про об'єднання банків з єдиним іноземним власником ПАТ КБ «Надра» (з проблемами наслідків технічного дефолту 2008 року, введення тимчасового керування ФГВФО та компенсації вкладів фізосіб за рішеннями судів) та ПАТ КБ «Правекс-банк» (з проблемами наслідків технічного переддефолту 2013 року) у об'єднану банківську установу для компенсації наслідків дефолтів у кризах 2008 та 2014 рр.

Бакалаврська робота складається з вступу, 4 розділів та висновків. Робота представлена на 69 стор., 6 табл., 10 рис., список використаних джерел з 58 найменувань, 5 додатків на 34 стор.

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ФУНКЦІОНУВАННЯ БАНКІВСЬКОЇ СИСТЕМИ УКРАЇНИ

1.1 Банківська система: поняття та організація

У будь-якій державі незалежно від домінуючої економічної моделі та способу організації суспільних відносин банківська система відіграє ключову роль. Недарма її часто порівнюють з кровоносною системою економіки держави. Саме вона забезпечує економіку необхідним обсягом фінансових ресурсів, забезпечуючи вільних рух капіталу, розрахунки суб'єктів господарювання, кредитування економіки, а також реалізацію інших функцій та завдань. Без розвинутої банківської системи неможливо навіть уявити собі розвинуту економіку держави. Розвиток банків, товарного виробництва і обороту історично йшов паралельно і тісно переплітався. При цьому банки проводячи грошові розрахунки і кредитуючи господарство, виступаючи посередниками в перерозподілі капіталів, істотно підвищують загальну ефективність виробництва, сприяють зростанню продуктивності суспільної праці.

Нині, в умовах розвинутих фінансових, товарних ринків, структура банківської системи різко ускладнюється. З’явилися нові види фінансових установ, нові кредитні інструменти і методи обслуговування клієнтів. Відповідно, трансформуються погляди дослідників на сутність та основні поняття банківської системи в державі.

Згідно «Банківській енциклопедії» Національного банку України, банківська система (Banking System) — це сукупність різноманітних видів банків та банківських інститутів у їх взаємозв'язку, які діють у тій чи іншій країні в певний історичний період; складова кредитної системи. Виникає банківська система не внаслідок механічного поєднання окремих банків, а базується на заздалегідь виробленій концепції, в межах якої відводиться певне місце кожному виду банків і кожному окремому банку.

Банківська система є динамічною системою «закритого» типу, в якій банки можуть успішно функціонувати завдяки взаємодії між собою та з суб'єктами банківської інфраструктури (платіжні системи, клірингові механізми, стандарти обліку та звітності тощо).

Банківська система є складовою кредитної системи держави бере участь у виконанні основних функцій фінансової системи, зокрема шляхом:

— стабільності національної грошової одиниці;

— забезпечення способів переміщення фінансових ресурсів у часі, через кордони держав та між окремими галузями тощо;

— розробки та забезпечення способів управління ризиками;

— забезпечення механізму об'єднання фінансових ресурсів та їх розподілу між окремими суб'єктами господарювання;

— забезпечення безперебійного функціонування платіжних систем, зокрема шляхом удосконалення способів клірингу та здійснення розрахунків, що сприяють торгівлі;

— забезпечення насичення ринку ціновою інформацією, що дозволяє координувати децентралізований процес прийняття рішень в окремих галузях економіки.

Аналізуючи організацію банківських систем західних держав в умовах розвинутої економіки, фахівці дійшли висновку щодо трьох основних напрямів розвитку таких систем та їх складових:

— банківські системи з великою кількістю банків з небагатьма відділеннями;

— банківські системи з невеликою кількістю банків із багатьма відділеннями;

— банківські системи з багатьма банками, пов’язаними учасниками.

Поняття банківська система, як і більшість визначень в теорії банківської справи, не є єдиним і сталим. У міжнародній практиці найбільш поширеною є думка про те, що банківська система — це сукупність банківських і небанківських фінансових установ, що виконують окремі банківські операції. Як зазначає Савлук М.І.: «Банківська система має своє особливе призначення, свої специфічні функції, які не просто повторюють призначення і функції окремих банків». Під банківською системою, на його погляд, слід розуміти «законодавчо визначену, чітко структуровану сукупність фінансових посередників грошового ринку, які займаються банківською діяльністю».

В підтвердження визначеної вище точки зору, російський вчений Лаврушин О.І визначає банківську система як «сукупність банків, банківської інфраструктури, банківського законодавства і банківського ринку, що знаходяться в тісній взаємодії один з одним і зовнішнім середовищем.»

Л.М. Стрельбицька і М. П. Стрельбицький надають визначення поняття «банківська система — це сукупність різних видів банків і банківських інститутів в їх взаємозв'язку, що існує в тій чи іншій країні в певний історичний період. Ця система є внутрішньо організованою, взаємопов'язаною, має загальну мету і завдання».

В.С. Стельмах визначає, що «банківська система — це складний комплекс, який функціонує і розвивається відповідно до цілого ряду законодавчих і нормативних документів. Основним елементом цієї системи є комерційний банк — кредитно-фінансова установа, яка залучає і накопичує вільні грошові кошти підприємств, організацій, населення, а також здійснює випуск цінних паперів, кредитування народного господарства і населення на умовах платності, зворотності і строковості. Стан і рівень розвитку банків досить серйозно впливає на розвиток всієї суспільно-економічної формації» [13 с.22;31].

Заслуговує на увагу визначення банківської системи надане А. М. Морозом, який вважає, що «банківська система — це сукупність різноманітних видів банків та банківських установ у їх взаємозв'язку, складова частина кредитної системи держави» [12, с. 128].

Одночасно, знавці банківського права дають дещо узагальнене визначення: «Сукупність фінансових посередників, що діють в рамках загального грошово-кредитного механізму обслуговування обороту капіталу в процесі виробництва і обігу товарів, утворює банківську систему країни. Основні завдання банківської системи: акумулювання коштів підприємств, організацій та населення; використання їх на реалізацію рентабельних проектів різних галузей і сфер економіки».

Банківська система, як обмежена безліч взаємодіючих елементів, характеризується наступними ознаками:

— Сукупність елементів. Сукупність що входять в банківську систему елементів не випадкова. Вона підпорядкована цілям грошово-кредитної політики держави. Тому неможливо включення до неї субєктів інших, наприклад, поштових установ або торговельних організацій.

— Достатність елементів. Банківська система — це не абстрактна сукупність складових його елементів; це пов’язана з собою сукупність, що забезпечує єдність і спільність її функціонування. У банківській системі стільки елементів, скільки необхідно для виконання її функцій.

— Взаємодія — всі елементи банківській системи зв’язані між собою системою кореспондентських відносин, єдиною методологічною базою. Зв’язки елементів банківської системи закріплені і впорядковані, всі вони підпорядковані єдиному центру, взаємно доповнюють один одного. Наприклад, ліквідація одного банку не призведе до припинення функціонування банківської системи в цілому. Відбувається перерозподіл функцій ліквідованого банку між іншими елементами банківської системи.

— Динамічність. Банківська система знаходиться в постійному русі, доповнюється новими компонентами, т, тобто відбувається постійний процес її вдосконалення. Змінюються не тільки кількісні характеристики банківської системи розвитку, а й якісні - нові продукти, технології, види банків і пр. Удосконалюються зв’язку усередині банківської системи — електронні платежі, що банківські карти, міжнародні платіжні системи, наприклад, SWIFT та інші.

— Закритість. Входження в банківську систему будь-якої країни обмежене рядом вимог, встановлених центральними банками держав і обов’язкових для виконання всіма банками. Існує поняття «банківська таємниця», що забороняє поширювати інформацію щодо своїх клієнтів, за винятком випадків, передбачених законодавством.

— Саморегулювання. Банківська система гнучко реагує на зміну політичної та економічної кон’юнктури ринку. Наприклад, збільшення потреби в житло і відповідний розвиток житлового будівництва спонукали банки впровадити в свою практику іпотечне кредитування. Криза серпня 1998 надовго відбила в них «полювання» працювати з державними цінними паперами. Відсутність довгих ресурсів зумовило скорочення кредитування термінів.

— Керованість. Банківська система функціонує у відповідності з федеральним законодавством та нормативними актами Центрального Банку.

До елементів банківської системи відноситься також банківська інфраструктура — підприємства, агентства, служби, що забезпечують життєдіяльність банків.

Для сучасної практики характерне використання різних моделей організації і функціонування банківських систем розвинутих ринкових країн. За сучасних умов практично у всіх країнах з ринковою економікою створені й активно розвиваються дворівневі банківські системи, де на першому рівні функціонує центральний банк країни, який здійснює емісійну, нормотворчу, наглядову та інші види діяльності; на другому — діють комерційні банки, які займаються акумуляцією коштів компаній і підприємств, здійснюють різноманітні банківські операції [10, с. 29].

У деяких країнах функціонують три рівневі банківські системи, до яких входять також кредитні інститути небанківського типу (наприклад, страхові компанії, інвестиційні фонди, фінансові компанії тощо). До таких банківських систем належать системи Швейцарії, Японії. Слід зазначити, що до кредитно-банківської системи Німеччини, Франції, США, крім банків, входять також різні кредитні установи — Федеральне відомство нагляду за кредитною справою (Німеччина); Комітети з банківської регламентації і кредитних установ, а також Банківська комісія (Франція), Рада Керуючих Федеральної Резервної системи. Федеральний комітет відкритого ринку, Управління Контролера грошового обігу і Федеральна корпорація страхування депозитів (США).

Особливістю є й те, що в США переважають приватні кредитно-фінансові інститути (акціонерні), а в країнах Західної Європи та Японії поряд з приватними значне місце посідають напівдержавні, державні і кооперативні кредитно-фінансові установи.

Світова практика виробила два принципи побудови комерційних банків:

— принцип сегментування, коли банківська діяльність обмежена певним видом операцій чи сектором грошового ринку;

— принцип універсальності, коли будь-які обмеження на діяльність банків на грошовому ринку знімаються.

Принцип сегментування чітко простежується в банківському законодавстві США та Японії, де банкам, по суті, заборонено здійснювати операції з цінними паперами корпорацій, з нерухомістю, страхові операції тощо. В більшості країн Західної Європи такі обмеження знято і банки другого рівня можуть надавати будь-які фінансові послуги на грошовому ринку.

У світовій практиці існують різні підходи до організації банківського нагляду. Звідси виділяють три групи країн, які відрізняються місцем і роллю центрального банку в управлінні і способом побудови наглядових структур у державі [30, с. 72]:

1. Перша група — це країни, у яких контрольні функції здійснює центральний банк (Австралія, Ісландія, Італія, Іспанія, Португалія).

2. Друга група — це країни, у яких контрольні функції виконуються не центральним банком, а іншими органами (Австрія, Данія, Канада, Норвегія, Швеція, Фінляндія).

3. Третя група — це країни, у яких контрольні функції здійснюються центральним банком спільно з іншими органами:

— Швейцарія — Центральний банк. Федеральна Банківська комісія та Швейцарська банківська асоціація; Франція — Банк де Франс спільно з Банківською, комісією;

— Німеччина — Німецький Федеральний банк спільно з Федеральним відомством нагляду за кредитною справою;

— США — Федеральна Резервна система спільно з Міністерством фінансів та незалежним агентством — Федеральною корпорацією страхування депозитів.

У практиці зарубіжних країн центральні банки відрізняються не тільки правовим статусом та їх роллю в кредитній системі держави, а й дуже різноманітні за правовими формами, власністю на їх капітал, ступенем незалежності від виконавчої влади тощо.

Здебільшого центральні банки є державними, капітал яких належить державі (Велика Британія, Франція, Німеччина, Канада, Росія тощо); акціонерними (США, Італія); деякі центральні банки мають змішану форму власності (Австрія, Бельгія, Японія), коли частина капіталу належить державі, а частина перебуває в руках юридичних і фізичних осіб. Так, 50% статутного капіталу Австрійського національного банку належить державі, а решта — комерційним банкам, страховим компаніям та іншим організаціям.

Велике значення для забезпечення стабільності економічного розвитку держави має ступінь незалежності центрального банку від виконавчої влади, який у різних країнах різний. Найбільш незалежні від державних органів центральні банки Австрії, Німеччини та Швейцарії. В законодавстві цих країн відсутні норми, що дають змогу уряду втручатися в грошово-кредитну політику, здійснювану центральним банком. Певною самостійністю користуються банки, які за законом підзвітні законодавчим органам (Канада, США, Нідерланди, Японія). В законодавстві Японії чітко передбачено право державних органів скасувати рішення центрального банку. Найбільш залежним від виконавчих органів є центральний банк Італії, де в законодавстві закріплено право уряду на втручання в діяльність цього банку.

Відповідно до Маастрихтських угод європейські держави — члени Європейського Союзу зобов’язані привести свої закони про центральні банки до єдиного знаменника, «тобто центральні банки повинні бути виведені з-під контролю виконавчої влади» [28, с. 102].

Принципове значення має також чітке розмежування державою фінансової і банківської систем країни, тобто йдеться про обмеження можливостей уряду країн користуватися коштами центрального банку. В багатьох країнах пряме кредитування держави, тобто надання банківської позики для покриття бюджетного дефіциту практично відсутнє (США, Японія, Канада, Велика Британія, Швеція, Швейцарія) або законодавче обмежене (Німеччина, Нідерланди, Франція). Основними кредиторами держави виступають не центральні, а комерційні банки та інші фінансово-кредитні установи, компанії, населення.

Існують дві моделі організаційної побудови банківських систем розвинутих країн, що визначаються різноманітністю функцій, які вони виконують. Відповідно до першої моделі центральний банк проводить грошово-кредитну політику, що розглядається як частина інструментарію, яким володіє орган влади для регулювання економіки [31, с. 35].

Відповідно до другої моделі перед центральним банком ставиться мета, яка зводиться до підтримки стабільності цін за допомогою спеціально призначених для цього інструментів грошово-кредитної політики, на яку не впливає політична влада.

Процеси, явища, зв’язки, які стосуються національної банківської системи, це чинники, що визначають тип її поведінки, — реактивний, адаптивний і активний, а також стимулюють розвиток механізмів саморегуляції. Тип поведінки банківської системи визначає напрямки її розвитку.

Загальним визначенням банківської системи, на думку І.І. Д’яконової, слід вважати уявлення про банківську систему як про сукупність банківських установ. Специфіка деяких визначень має розширене трактування банківської системи за рахунок включення додаткових елементів пов’язаних з нею, але які не приймають прямої, безпосередньої участі в створенні системних властивостей, або на основі включення елементів, що виконують окремі банківські операції (небанківські кредитні організації), або в підкресленні спеціалізації комерційних банків.

Одним з важливих моментів у вивченні систем є їх класифікації. Всі системи можна підрозділити, з однією сторони, на прості, складні і дуже складні, а з іншого боку — на детерміновані і імовірнісні. На основі приведеної класифікації банківську систему слід віднести до складної системи, що поєднує в собі елементи детермінованих систем і систем імовірнісного типу.

Отже, за визначенням І.І.Д'яконової, банківська система по своїй суті складна система, яка поєднує в собі риси детермінованих і імовірнісних систем, що активно взаємодіють між собою і зовнішнім середовищем. Це дозволяє підкреслити динамічність і цілеспрямованість банківської системи та існування зворотного зв’язку із зовнішнім середовищем. А також тим, що банківська система відноситься до категорії активних і керованих систем, схильних до коливань. Такий підхід, на нашу думку, дозволить визначити умови і чинники стабільності банківської системи в ринковій економіці.

Характеристика банківської системи як саморегулюючої полягає в її здібності самостійно, без дії ззовні встановлювати та підтримувати надійний режим функціонування і реагувати на зовнішні дії, що порушують її діяльність. Саморегуляція забезпечується на основі зворотного зв’язку з іншими системами, зокрема економічною.

Характеристика банківської системи як керованої системи визначається цілями і завданнями системи, які, поза сумнівом, повинні співпадати з цілями суспільства.

Банківська система України є дворівневою системою, остільки в законах, регулюючих банківську діяльність, визначені цілі функціонування для кожного рівня. Для комерційних банків — отримання прибутку, для Національного банку України — захист і забезпечення стійкості гривні; розвиток і зміцнення банківської системи; забезпечення ефективного і безперебійного функціонування розрахунків.

Узагальнюючи вищенаведене, найбільш правомірним видається формулювання банківської системи як законодавчо визначеної, чітко структурованої та субординованої сукупності фінансових посередників, які займаються банківською діяльністю на постійній професійній основі і функціонально взаємозв'язані в самостійну економічну структуру (М.І. Савлук [52, с. 63]).

Банківська система спроможна виконувати три такі функції:

— трансформаційну;

— створення платіжних засобів та регулювання грошового обороту (емісійну);

— забезпечення стабільності банківської діяльності та грошового ринку (стабілізаційна).

Трансформаційна функція банківської системи базується на аналогічній функції окремих банків. Проте вона не є сумою механічного складання подібної функції всіх банків, що входять у систему. У масштабах системи виникає якісно нова функція трансформації - більш масштабна, більш глибока, більш завершена й ефективна, ніж сума трансформаційних потенціалів окремих банків. Це зумовлюється двома обставинами:

— по-перше, в трансформаційний процес активно включається центральний банк. Як банк банків він активно здійснює всі види трансформаційних процесів на міжбанківському рівні. Через механізми рефінансування (кредитні аукціони, кредитування через «облікове вікно», «ломбардне вікно», пряме кредитування окремих банків тощо) центральний банк трансформує ресурси грошового ринку і за строками, і за розмірами, і за ризиками, і в регіональному аспекті, та ще й у більших масштабах, ніж окремі комерційні банки. Він завершує трансформаційні процеси в межах усього грошового ринку, розпочаті безпосередньо комерційними банками;

— по-друге, система істотно підвищує трансформаційний потенціал вузькоспеціалізованих банків. Умонтовані в систему, вони дістають можливість виконувати цю функцію в кооперації з універсальними банками. Спільно, як складові системи ці банки можуть забезпечити весь комплекс трансформації грошового капіталу на ринку.

Функція створення платіжних засобів і регулювання грошового обороту (емісійна) полягає в тому, що банківська система оперативно змінює масу грошей в обігу, збільшуючи чи зменшуючи її відповідно до зміни попиту на гроші. Іншими словами, банківська система управляє пропозицією грошей.

Це ключова функція банківської системи. У її виконанні беруть участь усі ланки системи — центральний банк, усі банки другого рівня. Вона стосується усіх напрямків банківської діяльності, насамперед кредитної.

Ця функція банківської системи якісно відрізняється від аналогічної функції окремого банку. Кожний окремий банк потенційно спроможний брати участь у формуванні пропозиції грошей і заінтересований розширювати цю свою діяльність, оскільки вона дає йому додаткові доходи. І тільки система може визначити межі цієї діяльності, що адекватні попиту на гроші, і ввести в ці межі емісійну функцію кожного банку. Це досягається методами та інструментами грошово-кредитної політики центрального банку, реалізацію якої забезпечує система в цілому.

Функція забезпечення стабільності банківської діяльності та грошового ринку (стабілізаційна) пов’язана з надзвичайно високою ризикованістю банківської діяльності. Банки, на відміну від інших економічних суб'єктів, криють у собі підвищену загрозу дестабілізації власної діяльності, розладу усього грошового ринку, провокування загальноекономічної кризи. Тому кожний окремий банк не може виконувати стабілізаційної функції, а скоріше навпаки.

Як посередники грошового ринку, банки повинні брати на себе всю відповідальність перед інвесторами за економічні ризики своїх позичальників. Банки потенційно, завдяки широким масштабам своєї діяльності, здатні роз-зосередити (диверсифікувати) ці ризики і максимально пом’якшити їх для інвесторів. Проте реального успіху в цьому можна досягти лише за умови, що це завдання буде вирішуватися зусиллями всієї банківської системи. Тільки банківській системі в цілому під силу створити дійовий механізм страхування банківських ризиків і банківських депозитів.

Виконання банківською системою стабілізаційної функції проявляється двояко [26, с. 41]:

— у прийнятті низки законів та інших нормативних актів, що регламентують діяльність усіх її ланок — від центрального банку до вузькоспеціалізованих комерційних банків;

— у створенні дійового механізму державного контролю і нагляду за дотриманням цих законів та за діяльністю банків узагалі.

На цій підставі створюються спеціальні механізми забезпечення стабільності банківської діяльності, які включають:

— страхування банківських ризиків, передусім кредитних;

— страхування банківських депозитів, насамперед фізичних осіб;

— створення внутрішньобанківських резервів для покриття збитків від кредитних ризиків;

— створення механізму обов’язкового резервування банківських депозитів;

— централізоване встановлення економічних нормативів з тих напрямів банківської діяльності, які пов’язані з найбільшими ризиками;

— створення централізованого нагляду і контролю за банківською діяльністю;

— створення механізму централізованого рефінансування комерційних банків;

— узаконення різних механізмів централізації банківського капіталу (створення консорціумів, картелів, трестів, концернів, холдингів) .

У цих заходах виявляється організаційно-правове забезпечення стабілізаційної функції банківської системи. Кожний із них може бути реалізований лише в межах системи і є специфічним інфраструктурним елементом, що перетворює сукупність банків у якісно нове явище — банківську систему.

1.2 Нормативно-правове забезпечення функціонування банківської системи в Україні

Структура дворівневої банківської системи України, економічні, організаційні і правові засади створення, діяльності, реорганізації і ліквідації банків визначені Законом України «Про банки та банківську діяльність» та Законом України «Про Національний банк України».

Згідно Закону України «Про банки і банківську діяльність» основні суб'єкти банківського ринку та банківських взаємовідносин визначені наступним чином:

1. банк — це юридична особа, яка на підставі банківської ліцензії має виключне право надавати банківські послуги, відомості про яку внесені до Державного реєстру банків;

2. банк з іноземним капіталом — це банк, у якому частка капіталу, що належить хоча б одному іноземному інвестору, становить не менше 10 відсотків;

3. системо утворюючий банк — це банк, зобов’язання якого становлять

не менше 10 відсотків від загальних зобов’язань банківської системи.

Об'єкти банківської діяльності визначені наступним чином [41]:

1. банківська ліцензія — це документ, який видається Національним банком України в порядку і на умовах, визначених у цьому Законі, на підставі якого банки та філії іноземних банків мають право здійснювати банківську діяльність;

2. банківська діяльність — це залучення у вклади грошових коштів фізичних і юридичних осіб та розміщення зазначених коштів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик, відкриття і ведення банківських рахунків фізичних та юридичних осіб;

3. банківський кредит — це будь-яке зобов’язання банку надати певну

суму грошей, будь-яка гарантія, будь-яке зобов’язання придбати право вимоги боргу, будь-яке продовження строку погашення боргу, яке надано в обмін на зобов’язання боржника щодо повернення заборгованої суми, а також на зобов’язання на сплату процентів та інших зборів з такої суми;

7. капітал банку — це власні кошти, залишкова вартість активів банку після вирахування всіх його зобов’язань;

8. капітал приписний — це сума грошових коштів у вільно конвертованій валюті, надана іноземним банком філії для її акредитації;

9. капітал статутний — сплачена грошовими внесками учасників банку вартість акцій, паїв банку в розмірі, визначеному статутом;

10. капітал регулятивний — сукупність основного та додаткового капіталів, складові яких визначаються цим Законом та нормативно-правовими актами Національного банку України;

11. розрахункові банківські операції - це рух грошей на банківських рахунках, здійснюваний згідно з розпорядженнями клієнтів або в результаті дій, які в рамках закону призвели до зміни права власності на активи.

Згідно статті 4 Закону [41], банківська система України складається з Національного банку України та інших банків, а також філій іноземних банків, що створені і діють на території України відповідно до положень цього

Закону та інших законів України.

Згідно статті 6 Закону [41], банки в Україні створюються у формі публічного акціонерного товариства або кооперативного банку. При цьому державний банк — це акціонерний банк, сто відсотків статутного капіталу якого належать державі.

До особливостей створення, реєстрації та ліцензування діяльності банків в банківській системі України, згідно з главою 2 Закону [41], відносяться наступні:

1. Учасниками банку можуть бути юридичні і фізичні особи, резиденти та нерезиденти, а також держава в особі Кабінету Міністрів України або уповноважених ним органів. Власники істотної участі у банку (більше 10% статутного капіталу) повинні мати бездоганну ділову репутацію та задовільний фінансовий стан.

2. Інститути спільного інвестування не можуть бути засновниками банку та власниками істотної участі у банку.

3. Державна реєстрація юридичної особи, яка має намір здійснювати банківську діяльність, проводиться відповідно до законодавства з питань державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців

4. Мінімальний розмір статутного капіталу на момент державної реєстрації юридичної особи, яка має намір здійснювати банківську діяльність, не може бути меншим 120 мільйонів гривень.

Згідно главі 8 Закону до банки в Україні повинні виконувати наступні вимоги:

1. Банк має право здійснювати банківську діяльність на підставі банківської ліцензії шляхом надання банківських послуг. До банківських послуг належать:

а) залучення у вклади (депозити) коштів та банківських металів від необмеженого кола юридичних і фізичних осіб;

б) відкриття та ведення поточних (кореспондентських) рахунків клієнтів, у тому числі у банківських металах;

в) розміщення залучених у вклади (депозити), у тому числі на поточні рахунки, коштів та банківських металів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик;

2. Банк, крім надання фінансових послуг, має право здійснювати також діяльність щодо:

а) інвестицій;

б) випуску власних цінних паперів;

в) випуску, розповсюдження та проведення лотерей;

г) зберігання цінностей або надання в майновий найм (оренду) індивідуального банківського сейфа;

д) інкасації коштів та перевезення валютних цінностей;

е) ведення реєстрів власників іменних цінних паперів (крім власних акцій);

ж) надання консультаційних та інформаційних послуг щодо банківських та інших фінансових послуг.

3. Банк самостійно встановлює процентні ставки та комісійну винагороду за надані послуги.

4. Банкам забороняється діяльність у сфері матеріального виробництва, торгівлі (за винятком реалізації пам’ятних, ювілейних і інвестиційних монет) та страхування, крім виконання функцій страхового посередника.

Банк може мати у власності нерухоме майно загальною вартістю не більше 25 відсотків капіталу банку. Це обмеження не поширюється на:

— приміщення, яке забезпечує технологічне здійснення банківських функцій;

— майно, яке перейшло банку у власність на підставі реалізації прав заставодержателя відповідно до умов договору застави;

— майно, набуте банком з метою запобігання збиткам, за умови, що таке майно має бути відчужено банком протягом одного року з моменту набуття права власності на нього.

5. Банк має право виконувати додаткові операції, які відносяться до класу кредитних:

а) здійснення операцій на ринку цінних паперів від свого імені;

б) надання гарантій і поручительств та інших зобов’язань від третіх осіб, які передбачають їх виконання у грошовій формі;

в) придбання права вимоги на виконання зобов’язань у грошовій формі за поставлені товари чи надані послуги (факторинг);

г) лізинг.

6. Банк має право на здійснення інвестиційних операцій та операцій з цінними паперами в рамках законодавства України щодо ринку цінних паперів.

7. Банк має право на здійснення валютних операцій та виконання функцій уповноваженого валютного контролю при отриманні додаткової ліцензії НБУ.

1.3 Методичне забезпечення оцінки стану банківської системи Системи оцінки стану банківської системи, якими користується на сьогоднішній день банківський нагляд центральних банків різних країн світу, можна класифікувати так [30, с. 204]:

— системи рейтингової оцінки банків;

— система дистанційного моніторингу (розрахунок фінансових коефіцієнтів і аналіз груп банків);

— комплексні системи ризиків у банківській діяльності;

— статистичні моделі «систем раннього реагування».

Системи ризиків та раннього реагування класифіковано в таблиці 1.1.

Таблиця 1.1 — Системи нагляду фінансового стану банку в різних країнах

Джерело — [34]

Для організації дистанційного щоденного та щомісячного контролю за станом банківської системи України згідно «Правил організації статистичної звітності, що подається до Національного банку України», організована щоденна система електронної звітності банків по каналам «електронної пошти НБУ» в департаменти Національного банку України.

Електронні файли з затвердженими формами звітності формуються в «Операційному дні» САБ банку та накопичуються в центральній базі даних Національного банку України в розрізі банків — юридичних осіб.

Щоденно та щомісячно дистанційно оцінюються по кожному банку та по зведеному балансу банківської системи України показники згідно «Інструкції про порядок регулювання діяльності банків в Україні» [21]:

— нормативи капіталу;

— нормативи достатності та адекватності регулятивного капіталу;

— нормативи платоспроможності банків;

— нормативи ліквідності банків;

— нормативи кредитного та інвестиційного ризику банків;

— створення резервів ризиків кредитного портфелю, портфелю цінних паперів, дебіторської заборгованості, резервів залучених коштів клієнтів;

— рівні валютного ризику;

— рівні рентабельності активів та власного капіталу;

— обсяги та структура активів, зобов’язань та власного капіталу банків;

— обсяги та структура доходів та витрат банків.

При фіксації системою дистанційного контролю ознаків порушення нормативів діяльності чи погрішення фінансового стану банків НБУ проводить виїздні інспекційні перевірки банків для оцінки відповідності реального стану банку та «електронної звітності».

З метою встановлення реального фінансового стану банків Національний банк України проводить оцінювання банків на базі розробленої ним рейтингової системи «CAMELS» та нерейтингової методики «Система оцінки ризиків» (СОР). Рейтингова система «CAMELS» ґрунтується на міжнародній системі CAMEL, яка розроблена експертами Sheshunhoff Bank (США) і впродовж багатьох років застосовується у світовій практиці. СОР розроблена Національним банком України самостійно. Обидві системи дають можливість НБУ оцінювати фінансовий стан та стабільність банків і банківської системи, яке проводиться за результатами комплексних інспекційних перевірок.

Основою рейтингової системи CAMELS є оцінка ризиків та визначення рейтингових оцінок за такими основними компонентами [38]:

— достатність капіталу (C — capital adequacy);

— якість активів (A — assets quality);

— менеджмент (M — management);

— надходження (дохідність) (E — earnings);

— ліквідність (L — liquidity);

— чутливість до ринкового ризику (S — sensitivity to market risk).

За результатами аналізу кожному банку визначається цифровий рейтинг за усіма шістьма компонентами за п’ятибальною шкалою, де оцінка «1» є найвищою оцінкою, а оцінка «5» — найнижчою. Комплексна рейтингова оцінка також визначається за п’ятибальною шкалою — на підставі рейтингових оцінок кожного з компонентів. Остаточний рейтинг банку (його комплексна оцінка) не може визначатися як середнє арифметичне рейтингових оцінок компонентів, має бути цілим числом та враховувати усі основні чинники, які відображені при оцінюванні за усіма компонентами.

Визначення комплексної рейтингової оцінки за системою CAMELS проводиться шляхом підрахунку скільки компонентів системи мають однакову рейтингову оцінку та які саме з них однакові. Зазвичай (у більшості випадків) остаточний рейтинг банку виставляють фахівці суб'єктивно, експертним методом за рейтинговою оцінкою, що трапляється найчастіше. Але така оцінка має бути добре обґрунтована та спиратися на переконливі аргументи. Комплексна рейтингова оцінка та рейтингові оцінки компонентів рейтингової системи CAMELS визначаються для банку як єдиної установи і не можуть використовуватися для оцінки стану філій банку.

Рейтингова оцінка компонентів системи CAMELS визначається на підставі врахування таких внутрішніх чинників кожного з них [38]:

1) достатність капіталу — враховується: відповідність обсягу регулятивного капіталу напрямам діяльності (операціям банку) та тенденції зростання активів і планам розвитку банку; наміри і можливості акціонерів щодо нарощування статутного капіталу з метою мінімізації ризиків; дивідендна політика банку; вплив ризиків на капітал банку; рівень формування резервів під активні операції; доступ до ринків капіталу; інше.

2) якість активів — враховується: співвідношення обсягів нестандартних активів та сукупних активів; рівень активів з негативною класифікацією з урахуванням сформованих резервів; обсяг операцій з інсайдерами; концентрація за активними операціями; ефективність управління кредитним портфелем, цінних паперів та ін.; рівень резервів на покриття можливих збитків за активами; якість, обсяги, тенденції та управління іншими активами, у т. ч. кошти в інших банках, дебіторська заборгованість; тощо.

3) менеджмент — враховується: розуміння керівництвом ризиків пов’язаних з діяльністю банку та зі змінами в економіці; якість інформаційних систем управління; фінансовий стан банку, а саме достатність капіталу, якість активів, надходження, ліквідність та чутливість до ринкового ризику; підготовка та запровадження планів (у тім числі довгострокових та на випадок непередбачених обставин); оптимальність організаційної структури, чіткий взаємозв'язок між підрозділами, наявність програми підготовки кадрів; інше.

4) надходження — враховуються: тенденції та рівень прибутковості; якість, структура і достатність надходжень; обсяг і тенденції змін різних компонентів доходів/витрат, прибутковості активів і витрат за зобов’язаннями; залежність від непередбачених доходів та схильність до таких витрат; залежність від ризикових видів діяльності або нетрадиційних джерел доходу; якість бюджетного та фінансового планування і їх контролю; інше.

5) ліквідність — враховується: оперативність, вчасність та адекватність рішень щодо управління ліквідністю; тенденції, обсяг і джерела ліквідних активів; стабільність залучених коштів; відповідність строків і сум залучених та розміщених коштів; можливість банку диверсифікувати джерела фінансування ліквідності; планування, у тім числі наявність планів фінансування на випадок непередбачених проблем з ліквідністю; інше.

6) чутливість до ринкового ризику — враховується: розуміння банком ринкових ризиків, його здатність визначати їх, вимірювати, здійснювати моніторинг та контролювати; чутливість надходжень банку або економічної вартості його капіталу до процентного та валютного ризиків; характер, складність та обсяги операцій, пов’язаних із ринковим ризиком, на який наражається банк; наявність і ефективність лімітів ринкового ризику; інше.

Таким чином, рейтингова система CAMELS дає можливість визначити вплив значної кількості чинників, за якими оцінюється якість управління, фінансовий стан та якість операцій кожного банку.

Принципово інший, нерейтинговий підхід до визначення рівня фінансового стану банків застосовує Національний банк України на базі «Системи оцінки ризиків». Цей підхід використовується паралельно з рейтинговою системою CAMELS і ґрунтується не на показниках розміру капіталу, якості активів, прибутковості тощо, а на аналізі ризиків, які приймає банк. Ця методика, як і CAMELS, застосовується при проведенні інспекційних перевірок банків, але виявляє чи ефективно здійснюється управління саме ризиками та чи здатен банк повністю їх контролювати. Рейтинг за результатами оцінювання банків на основі СОР не виставляється.

Застосування системи оцінки ризиків дає можливість визначати, як певні існуючі або потенційні проблеми, на які наражається банк або банківська система, впливають на характер і рівень ризиків у цьому банку. НБУ визначає, наскільки добре банк управляє ризиками протягом певного періоду, а не лише на певний момент часу, та фіксує напрямок зміни фінансового стану банку. При оцінюванні ризиків за цією методикою НБУ визначає банківський ризик за його впливом на капітал і надходження. Ризик розглядається як ймовірність того, що певні події очікувані або неочікувані можуть мати негативний вплив на капітал та/або надходження банку.

Безпосередня кількість ризиків, які підлягають аналізу в СОР, є чітко регламентована. До них належать дев’ять категорій [29]:

1) кредитний ризик — виникає через неспроможність сторони, яка взяла на себе зобов’язання, виконати умови будь-якої фінансової угоди із банком або в інший спосіб виконати взяті на себе зобов’язання. Він виникає кожного разу, коли банк надає кошти, бере зобов’язання про їх надання, інвестує кошти або іншим чином ризикує ними відповідно до умов реальних чи умовних угод незалежно від того, де відображається операція — на балансі чи поза балансом;

2) ризик ліквідності - виникає через неспроможність банку виконати свої зобов’язання в належні строки, не зазнавши при цьому неприйнятних втрат, та через нездатність управляти незапланованими відтоками коштів, змінами джерел фінансування та/або виконувати позабалансові зобов’язання;

3) ризик зміни процентної ставки — виникає внаслідок несприятливих змін процентних ставок. Проявляється: при різниці в строках погашення та переоцінки величини ставки активів та зобов’язань; при зміні в нахилі та формі кривої дохідності; при відсутності достатнього зв’язку між коригуванням ставок, отриманих та сплачених за різними інструментами; при наявності у контрагентів права відмови від виконання угоди (реалізації права вибору);

4) ринковий ризик — виникає через несприятливі коливання вартості цінних паперів та товарів і курсів іноземних валют за тими інструментами, які є у торговельному портфелі. Цей ризик виникає з маркетмейкерства, дилінгу, прийняття позицій з боргових та пайових цінних паперів, валют, товарів та похідних інструментів (деривативів);

5) валютний ризик — виникає через несприятливі коливання курсів іноземних валют та цін на банківські метали. Поділяється на: ризик трансакції; ризик перерахунку з однієї валюти в іншу; економічний валютний ризик — полягає у змінах конкурентоспроможності банку на зовнішньому ринку через суттєві зміни обмінних курсів;

6) операційно-технологічний ризик — виникає через недоліки системи внутрішнього контролю, неадекватність інформаційних технологій і процесів обробки інформації. Такі недоліки можуть призвести до збитків через помилку, невчасне виконання робіт або шахрайство чи стати причиною того, що інтереси банку постраждають від непередбачених подій (пожежі, стихійного лиха тощо);

7) ризик репутації - виникає через несприятливе сприйняття іміджу фінансової установи клієнтами, контрагентами, акціонерами або органами нагляду. Це впливає на спроможність банку встановлювати нові відносини з контрагентами, надавати нові послуги або підтримувати існуючі відносини;

8) юридичний ризик — виникає через порушення або недотримання банком вимог нормативно-правових актів, угод, прийнятої практики або етичних норм, а також через можливість двозначного їх тлумачення. Цей ризик може призвести до сплати штрафних санкцій та адміністративних стягнень, необхідності грошового відшкодування збитків, звуження можливостей банку;

9) стратегічний ризик — виникає через неправильні управлінські рішення, неналежну реалізацію рішень і неадекватне реагування на зміни в бізнес-середовищі. Цей ризик виникає внаслідок несумісності стратегічних цілей банку; бізнес-стратегій, розроблених для досягнення цих цілей; ресурсів, задіяних для досягнення цих цілей; якості реалізації цілей банку.

Усі дев’ять категорії ризику визначаються та оцінюються окремо і щодо кожного ризику існує чіткий перелік чинників, які беруться до уваги. Вказані ризики не є взаємовиключними, адже будь-який продукт або послуга може наражати банк на декілька ризиків. Однак для зручності аналізу НБУ виявляє та оцінює ці ризики окремо. Для ефективного використання системи оцінки ризиків при оцінюванні має враховуватися як поточний стан банку, так і чинники, які можуть вказувати на зростання ризиків в майбутньому.

РОЗДІЛ 2. ОЦІНКА СУЧАСНОГО СТАНУ БАНКІВСЬКОЇ СИСТЕМИ УКРАЇНИ

2.1 Сучасний стан та тенденції розвитку банківської системи України Станом на кінець квітня 2014 року сучасний стан банківської системи України можна характеризувати як кризовий, аналогічний кризовому стану у 2009 році, але не за рахунок наслідків світової фінансової кризи, а за рахунок внутрішньої кризи влади і держави в «антикорупційній революції» та військового вторгнення Росії на територію України з анексією частини території та банківського капіталу в Криму, з розхитуванням Росією сепаратистського руху в Південно-Східних областях України, «газовий шантаж» Росії, що веде до суттєвого впливу на економіку України та її банківську систему.

Зовнішні признаки ідентичні [35]:

— суттєва девальвація національної валюти (див. рис. 2.1);

— ажіотажний попит населення на готівкову валюту;

— ажіотажний відтік депозитів із банківської системи з переведенням їх в готівкову форму;

— неплатоспроможність частини банків та введення в них тимчасової адміністрації НБУ та Фонду гарантування вкладів;

— згортання іностраними інвесторами інвестицій в статутні фонди банків та продаж банків з 100% іноземним капіталом;

— бюджетна криза та зниження платоспроможності населення;

— блокування Росією експорту продукції з України, нестача валютної виручки, різке зростання внутрішніх цін в Україні;

— масове рефінансування Національним банком банків України за рахунок «емісіонного випуску ОВДП» для підтримання їх ліквідності, перехід до націоналізації банків — банкротів за рахунок бюджету;

— масове неповернення валютних кредитів за рахунок різкого зростання курсу, нарощування банками резервів кредитного ризику.

Рисунок 2.1 — Девальвація національної валюти в банківських кризах 2008 -2009 рр. та 2014 р. в Україні (побудовано за даними НБУ [54])

На рис. 2.2 наведені основні показники чисельності та станів банків банківської системи України у 2007 — 2014 рр. Як показує аналіз даних, наведених на рис. 2.2:

— загальна кількість банків (з врахуванням ліквідації та заснування нових) за останні 7 років становить приблизно 180;

— кількість банків з іноземним капіталом, збільшившись до максимума 55 у 2010 році поступово знизилась до 51 у 1 кварталі 2014 року (частина західних інвесторів продали свою акціонерну частку національним інвесторам);

— кількість банків із 100% іноземним капіталом, збільшившись до 22 у 2011 році поступово зменшилась до 19 у 1 кварталі 2014 року (національним інвесторам України були продані банки Швеції, Німеччини та Франції);

— загальна частка іноземного капіталу в статутних фондах банків України, збільшившись до рівня 41,9% у 2011 році значно впала до рівня 33,6% у 1 кварталі 2014 року;

— за результатами банківської кризи 2008 -2009 рр. в 19 банках були введені тимчасові адміністрації та згодом на протязі 2010 — 2013 рр. 16 банків були ліквідовані;

— за результатами банківської кризи 2014 року тільки за 1 квартал 2014 року в 5 банках (включаючи великі банки) введені тимчасові адміністрації (ПАТ «Форум», ПАТ «Брокбізнесбанк» та інші.), а 3 банки (включаючи ПАТ «Правекс-банк"(Італія), ПАТ «Райффайзенбанк Аваль» (Австрія) та ПАТ «Промінвестбанк» (Росія)) були виставлені іноземними 100% інвесторами на терміновий продаж.

Рисунок 2.2 — Динаміка кількісних показників розвитку банківської системи України у 2007 — 2014 рр. (побудовано за даними НБУ [54])

Класифікаційна структура сучасної банківської системи України в дипломній роботі представлена в розрізі 4-х основних показників:

— географічна структура реєстрації головних офісів банків-юридичних осіб;

— рейтингова структура банків України по групам за обсягами активів по методології НБУ [54];

— структура власників капіталу банків за групами країн-нерезидентів та резидентами України;

— структура банків по обсягам питомої ваги іноземної валюти в сумарних активах банків.

Як показує аналіз даних, наведених на рисунку 2.3, 66,8% з 181 банку БС України зареєстровано в м. Києві, від 4% до 7% зареєстровані в Дніпропетровській, Донецькій, Харківській та Одеській областях, що визначає основні фінансові центри України.

Рисунок 2.3 — Географічна структура реєстрації головних офісів банків-юридичних осіб (побудовано за даними НБУ [54])

Національний банк проводить перерозподіл банків за групами НБУ раз на рік. Головним критерієм виступає розмір активів, тоді як раніше при визначенні приналежності банку до групи враховувався розмір регулятивного капіталу і активів. Комісія НБУ з нагляду та регулювання діяльності банків своїм рішенням № 975 від 20.12.2013 визначила граничні межі розміру активів для окремих груп банків на 2014 рік. У 2014 році граничні межі розміру активів в першій і другій групах порівняно з 2013 роком зросли на 1 млрд. грн. (з 2012 року гранична межа в першій групі збільшилася на 6 млрд. грн., тобто на 40%). Тепер до першої групи відносяться банки, чиї активи перевищують 21 млрд. грн., а до другої - з активами понад 6 млрд. грн. Граничні межі у третій і четвертій групах залишилися без змін, тобто до третьої групи відносяться банки, чиї активи пе-ревищують 3 млрд. грн., а до четвертої - з активами менше 3 млрд. грн.

Рисунок 2.4 — Розподіл активів в 1 та 2 групі банків рейтингу БС України станом на 01.01.2014 (побудовано за даними НБУ [54])

Згідно аналітичному звіту НБУ «Про стан банківської системи України за 2013 рік [9]:

1. За результатами діяльності банків в 2013 році і перерозподілу банків за групами станом на 01.01.2014 р. (рис. 2.4), в першій групі трійка лідерів (Правекс-банк, Ощадбанк і Укрексімбанк) залишилася без змін. Дельта Банк з восьмої позиції у 2013 році піднявся до четвертої; Сбербанк Росії піднявся з 13 на 9; на одну позицію піднялися Перший український міжнародний банк і Надра Банк; по одній позиції втратили Райффайзен Банк Аваль, Промінвестбанк і УкрсоцбанкUnicredit Bank. ВТБ Банк опустився з 7 на 12 позицію, УкрСиб-банк — з 11 на 13 позицію, а решта (Альфа-Банк, банк Фінанси та Кредит і Укр-газбанк) зберегли свої позиції - вони, відповідно, 10, 14 і 15.

2. У 2 групу великих банків з групи середніх приєдналися: Фідобанк, БТА-банк, Південкомбанк, Всеукраїнський банк розвитку і Укрінбанк. У 3 групу середніх з 4 групи невеликих перемістилися: Реал Банк, Актив-Банк, банк Російський стандарт, Експобанк, Банк Національні інвестиції і Фінбанк.

3. З 2 групи великих у 3 групу середніх вибули два банки: Правекс-Банк і Банк ѕ, а в 4 групу невеликих — Кредитпромбанк, який втратив відразу 76 позицій у загальному рейтингу банків за активами (був викуплений за 1 $ банком ПАТ «Дельта-банк»). З 3 групи середніх у 4 групу невеликих перемістилися чотири банки: Індустріалбанк, Марфін Банк, Піреус Банк МКБ і Омега Банк (рані-ше Сведбанк).

4. У 2013 році НБУ зареєстрував 7 нових банків: Юнісон, Держзембанк, Михайлівський, Авангард, Портал, Інвестиційно-Трастовий Банк і банк Гефест. Розрахунковий центр з обслуговування договорів на фінансових ринках набув статусу банку, отримавши відповідну ліцензію. Протягом 2013 чотири банки змінили власників та назву: Сведбанк тепер називається Омега Банк, Діапазон-Максимум Банк — Вернум Банк, ТММ-Банк — Фінанс Банк, Європейський банк раціонального фінансування — КСГ Банк.

В табл. 2.1 наведені характеристики 23 банків 3 групи (середні банки з обсягом валюти балансу більше 3,0 млрд.грн.), в яку входить досліджуємий в дипломній роботі ПАТ «Правекс-банк» (46 місце в рейтингу БС України з 181 банку та 11 місце у 3 класифікаційній групі).

Таблиця 2.1 — 3 класифікаційна група середніх банків БС України за рейтингом НБУ [9]

Джерело [9]

На рис. А.1 — А.3 Додатку, А наведені основні характеристики груп структурної класифікації банків БС України (4 класифікаційні групи) згідно з якими 68,2% активів (72,35% активів в іноземній валюті) зосереджені в 17 банках 1 групи (надвеликі банки), при цьому чистий прибуток лідера — ПАТ «Приват-банк» перевищує суму прибутків та збитків всієї БС України (181 банк) за 2013 рік.

На рис. А.4 Додатку, А наведений структурний розподіл активів банків в БС України по належності до країн — іноземних інвесторів та контрольних власників банків станом на 01.01.2014.

Згідно з даними, наведеними на рис. А.4 Додатку А:

— 61,0% активів БС України належать акціонерам — резидентам України, а 39,0% активів БС України належать акціонерамнерезидентам України;

— 10,4% активів БС України належать акціонерам з Кіпру;

— 10,1% активів БС України належать акціонерам з Австрії;

— 8,8% активів БС України належать акціонерам з Росії;

— 2,5% активів БС України належать акціонерам з Франції;

— 1,8% активів БС України належать акціонерам з США;

— 1,5% активів БС України належать акціонерам з Угорщини;

— 1,4% активів БС України належать акціонерам з Нідерландів.

В 3-й рейтингові групі БС України з 23 банків — 6 банків з 100% іноземним капіталом та 2 банки з 30% часткою іноземного капіталу (табл. 2.2)

Таблиця 2.2 — Власність акціонерів — нерезидентів банками 3 групи рей-тингу БС України станом на 01.01.2014 (за даними НБУ [54])

2.2 Вплив фінансово-економічних криз на стан банківської системи та діяльність банків України у 2007 — 2014 рр.

В досліджуємому періоді (2007 — 2014 рр.) банківська система Україна діяла в умовах двох криз:

— світової фінансової кризи 2008 року, яка мала наслідками економічну та банківську кризу 2008 -2009 рр. в Україні [8];

— національної кризи «протестної революції та революційної зміни влади» кінця 2013 — початку 2014 рр., яка наслідками має фактичне введення воєнного режиму в економіці (після анексії Криму Росією), бюджетну та банківську кризу перехідного періоду.

Введення НБУ з 7.02.2014 р. «плаваючого"(біржового) офіційного курсу іноземних валют щодо національної валюти України, революційна зміна влади в Україні 21 — 23.02.2014 та воєнна агресія Росії і анексія Криму — вимагають проведення аналізу розвитку банківської системи України за періодами:

а) докризовий розвиток (2007 р. — до 3 кварталу 2008 року);

б) кризовий розвиток в умовах впливу «світової фінансової кризи 2008», різкої девальвації курса національної валюти та масового відтоку залучених у юридичних та фізичних осіб строкових депозитів (4 квартал 2008 — 2009 р.);

в) посткризове відновлення діяльності банківської системи в умовах регулюваного курсу національної валюти до іноземних валют (2010 — 2013 рр.);

г) кризовий розвиток у умовах активної фази внутрішньої революції, переходу до «плаваючого» курса національної валюти, революційної зміни влади, військової агресії Росії та анексії Криму (січень — квітень 2014 р.).

Банківська криза (Banking Crisis) — це різка зміна зовнішніх і внутрішніх умов діяльності банківської системи, внаслідок чого вона стає неспроможною стабільно функціонувати та виконувати свої основні функції. Розрізняють кризу в окремому банку та системну кризу банківської системи. Банківська криза є значним потрясінням для всієї економіки країни та характеризується різким зниженням ліквідності та платоспроможності банків, кризами неплатежів, невиконанням банками своїх зобов’язань перед кредиторами та вкладниками, збільшенням питомої ваги проблемних і прострочених кредитів, зниженням дохідності банківських операцій, а інколи і банкрутством значної кількості банків. Банківська криза супроводжується масовим вилученням коштів із банківської системи, зниженням темпів і обсягів кредитування, підвищенням процентних ставок і рівня доларизації економіки, падінням споживчого попиту та зниженням обсягів виробництва.

До основних факторів виникнення банківської кризи відносять економіч-ні, політичні та соціальні. Причинами банківської кризи можуть бути економічні кризи, грошово-кредитної системи або специфічні кризи на окремих фінансових або крупних товарних ринках. Як правило, поштовхом до банківської кризи, які дестабілізують розвиток банківської системи, є зовнішні фактори, що супроводжуються різкою девальвацією національної валюти, значним дефіцитом бюджету, банківськими паніками, біржовими кризами, високою інфляцією, знеціненням банківських вкладів і фінансових активів, особливо цінних паперів і нерухомості.

Однак справжні причини банківської кризи знаходимо у діяльності самих банків, які за своєю природою є високризиковими установами та завжди повинні бути готові запобігти будь-якому ризику. До внутрішніх причин банківської кризи відносять недостатній рівень капіталізації банків, низький рівень ризик-менеджменту та корпоративного управління, значну залежність від зовнішніх запозичень, недосконалість банківського регулювання та нагляду.

Світова фінансова криза 2008 -2009 рр., яка супроводжувалась банківською кризою, виявилась руйнівною для фінансових і банківських систем багатьох країн. Днем народження світової фінансової кризи 2008 — 2009 рр. вважають 15 вересня 2008 р., коли про своє банкрутство оголосив один із найбільших інвестиційних банків світу — Lehman Brothers. Колапс фінансових ринків, загроза банкрутства найбільших фінансових установ світу, рекордний обвал фондових ринків — ось короткий опис того, що відбулося в наступні кілька тижнів після краху Lehman Brothers.

Джерелом світової фінансової кризи 2008 — 2009 рр. став банківський сектор, який через накопичення значних обсягів індивідуальних ризиків виявився слабо регульованим ланцюгом фінансових систем. Теорія «розсіювання ризику», на яку спиралися фінансисти багато років, вважаючи, що шляхом хеджування індивідуальних ризиків можна уникнути системних потрясінь, виявилась хибною. Методологія та інструменти прогнозування системних ризиків і банківських криз виявились недостатньо розробленими або були відсутні взагалі. Регуляторні системи багатьох країн не врахували реальні проблеми розвитку фінансового сектору, а самі регулятори не змогли передбачити кризові явища та оперативно відреагувати на банківські паніки та фінансові шоки.

Поширення світової кризи 2008 — 2009 рр. на фінансову систему України відбулося через фінансовий, торговельний, психологічний, політичний канали та зовнішні шоки. Зовнішнім каталізатором став шок, якого зазнала фінансова система України внаслідок різкого погіршення світової економічної кон’юнктури, звуження ринку збуту для вітчизняних експортерів та зниження рейтингів міжнародними агенціями. Чинниками перетворення в Україні безпосередньо банківської кризи на подвійну (банківсько-валютну) були: виникнення стратегічних взаємозв'язків між діями учасників валютного та міжбанківського ринку; існування спільних фундаментальних показників банківської й валютної системи; наявність причинно-наслідкового зв’язку між цими двома кризами. Нерівновага, що викликала банківсько-валютну кризу, є результатом надмірної залежності країни від кредитів у іноземній валюті.

Як результат, валютно-фінансова та банківська система України у кризі 2008;2009 рр. [27]:

— отримала девальвацію національної валюти з рівня 4,5 грн./USD до рівня 8,0 грн./USD, тобто стрибок девальвації в 1,78 раз (рис. 2.1);

— втратила 45 млрд. USD валютного еквіваленту сумарних банківських активів, що становить 29,6% від їх загального обсягу (рис. Б.1 Додатку Б);

— додатково провела емісію державних облігацій внутрішнього боргу на 89 млрд.грн., які були витрачені на націоналізацію 4-х банків та компенсацію втрат депозитів їх вкладниками, а також на стабілізаційну підтримку 35 найбільших банків України для компенсації відтоку депозитів;

— втратила 16 банків, які кризою були доведені до банкрутства (рис. 2.2);

— витратила 5,5 млрд. USD золотовалютного резерву України на утримання курсу національної валюти на рівні 8,0 грн./USD в умовах різкого падіння обсягів експортної виручки та зростання негативного зовнішньоекономічного сальдо;

— отримала законодавчу заборону на валютне кредитування юридичних та фізичних осіб, які не мають джерел доходів в іноземній валюті, що практично повністю зупинило нарощування іпотечного та споживчого кредитування в банківській системі України;

— перевела в середньому 20,6% активів банків в резерви від ризиків незабезпеченого кредитного портфелю банків, тобто банківська система різко знизила кредитування економіки, рятуючи власні банки від банкрутства за рішенням НБУ.

— у квітні 2009 р. Національним банком України було прийнято рішення про внесення пропозиції Міністерству фінансів щодо участі держави у рекапіталізації кількох банків, і в червні 2009 р. схвалено заходи щодо рекапіталізації трьох банків: «Укргазбанк», «Київ», і «Родовідбанк» на загальну суму 9,5 млрд. грн. У результаті проведеної рекапіталізації банків частка держави в «Укргаз-банку» становила 84,21% (3,2 млрд. грн.), у «Родовідбанку» — 99,97% (2,8 млрд. грн.), у банку «Київ» — 99,93% (3,5 млрд. грн.).

Для порівняння валютно-фінансова та банківська система України у кризі 1998 р., визваній «дефолтом державної фінансової піраміди ГКО» в Росії та «скритим дефолтом аналогічної фінансової піраміди ОВДП» в Україні [11]:

— отримала девальвацію національної валюти з рівня 2,05 грн./USD до рівня 5,5 грн./USD, тобто стрибок девальвації в 2,68 раз;

— втратила 1,8 млрд. USD золото-валютних резервів НБУ на утримання курсу гривні на новому рівні 5,3 — 5,5 грн./USD в умовах масового відтоку іноземних портфельних інвестицій в ринок державних ОВДП України;

— провела фіскальну «структуризацію» сроків погашення ОВДП з їх відстрочкою на 3 — 5 років, що визвало необхідність термінового рефінансування банків України за рахунок емісії НБУ;

— втратила до 90 млн. USD коштів банків банківської системи України, які були заблоковані та не повернуті з кореспондентських рахунків в збанкрутілих банках Росії.

Згідно з даними, наведеними на рис. 2.1, банківська система України у аналізуємий період (2007 — 2014 рр.) працювала в умовах 2 «стрибків» девальвації національної валюти:

а) з 16.10.2008 по 25.12.2008 офіційний курс НБУ змінився з 5,05 UAH/ USD до 7,7 UAH/USD, тобто рівень девальваційного «стрибка» склав 52,5%;

б) з 06.02.2014 по 23.05.2014 офіційний курс НБУ змінився з 7,993 UAH/ USD до 11,75 UAH/USD, тобто рівень поточного девальваційного «стрибка» вже склав 47,0%.

Оскільки НБУ веде статистику фінансових показників діяльності банків в сумарних показниках (сума національної валюти + сума еквіваленту іноземної валюти в національній валюті по поточному курсу), то такі «стрибки» девальвації національної валюти потребують проведення окремих досліджень:

— динаміка офіційних сумарних показників в національній валюті (національна валюта + еквіваленти іноземної валюти);

— динаміка сумарних показників в опорній іноземній валюті (іноземна валюта + еквівалент національної валюти в іноземній валюті по поточному курсу).

Окрім цього, в дипломнім дослідженні поточні показники діяльності банків нормовані на поточну величину ВВП України, що дозволяє знизити рівень впливу інфляції на обсяги росту показників коштів в банках.

Результати проведених досліджень показників БС України у період 2007 — 2014 рр. наведені у вигляді графіків динаміки на рис. Б.2 — Б.9 Додатку Б.

Як показує аналіз результатів досліджень, наведених на рис. Б.1 — Б.9 Додатку Б:

а) Криза ажіотажного відтоку коштів із банків у 2008 — 2009 рр. та 52,5% «стрибок» девальвації національної валюти привела за період жовтень 2008 — квітень 2009 (7 місяців) (рис. Б.1 Додатку Б):

— до зниження валютного еквіваленту сумарного балансу БС України на

(-43,4) млрд. USD, що становить 29,2% від обсягу валюти балансу станом на 1 жовтня 2008 р.(148,6 млрд. USD);

— до зниження обсягів залучених банками коштів юридичних та фізичних осіб на (-39,05) млрд. USD, що становить 29,9% від обсягу валютного еквіваленту залучених коштів станом на 1 жовтня 2008 р.(130,6 млрд. USD);

Як наслідок масової збитковості у 2009 — 2010 рр., в першому півріччі 2010 р. комерційні банки України першої групи рейтингу (ПАТ «Фінанси та Кредит», «Укрсиббанк», «VAB-банк», «Райффайзенбанк Аваль» та інш.) закрили близько 1 тис. відділень. Всього з початку 2009 р. по 1 липня 2010 р. банки в цілому закрили майже 3 тис. відділень, а процес закриття отримав назву «оптимізації філіальних мереж» [8]: «Райффайзенбанк Аваль» — закрито 272 з 1200 відділень; «Укрсиббанк» -закрито 54 з 744 відділень; «Правекс-Банк» — закрито 80 з 940 відділень; «Промінвестбанк» — закрито 349 з 862 відділень; «Укрпромбанк» — закрито 292 з 300 відділень з подальшим банкрутством.

Таким чином, як наслідок впливу світової фінансової кризи, в банківському секторі України з’явилась стратегічна «конкурентна ніша», яку певним чином почав заповнювати лідер ПАТ КБ «Приватбанк» — загальна кількість філій та відділень банку за 2 кризових роки зросла з рівня 2904 (01.01.2009) до 3242 (01.02.2011).

б) «Революційна» криза ажіотажного відтоку коштів із банків у січні - березні 2014 р. та 41% «стрибок» девальвації національної валюти привела за період січень 2014 — березень 2014 (3 місяці) (рис. Б.2 — Б.9 Додатку Б):

— до зниження валютного еквіваленту сумарного балансу БС України на

(- 40,25) млрд. USD, що становить 25,2% від обсягу валюти балансу станом на 1 січня 2014 р.(159,9 млрд. USD);

— до зниження обсягів залучених банками коштів фізичних осіб на (-14,7) млрд. USD, що становить 27,0% від обсягу валютного еквіваленту залучених коштів фізосіб станом на 1 січня 2014 р.(54,3 млрд. USD);

— до зниження обсягів залучених банками коштів юридичних осіб на (-7,9) млрд. USD, що становить 26,9% від обсягу валютного еквіваленту залучених коштів фізосіб станом на 1 січня 2014 р.(29,4 млрд. USD);

— до зниження обсягів виданих банками кредитів на (- 22,3) млрд. USD, що становить 19,6% від обсягу валютного еквіваленту кредитного портфелю станом на 1 січня 2014 р.(114,0 млрд. USD).

Таким чином, за 3 місяці 2014 року банківська система України повернулась на рівень обсягів валюти балансу квітня 2011 року, тобто на 3 роки назад.

Одночасно у 2014 році банківська система України знов перейшла в збитковий режим роботи (рис. Б.7 Додатку Б) за рахунок масового зростання резервів на ризики кредитного портфеля (рис. Б.9 Додатку Б) аналогічно 2009 — 2010 рр.

При цьому за політичними наслідками, масовим відтоком депозитів фізичних осіб та «революційним» розкраданням банківських коштів — неплатоспроможними з введенням Фондом гарантування вкладів фізичних осіб тимчасової адміністрації і початку ліквідаційної процедури у березні - квітні 2014 ро-ку стали великі банки ПАТ «Брокбізнес-банк» та ПАТ «Реал-банк» (ліквідована фінансова група Курченко), ПАТ банк «Форум» (Кіпр — група Новинського, Крим), ПАТ банк «Меркурій», ПАТ банк «Даніель», ПАТ КБ «Інтербанк».

Анексія Росією Криму 18.03.2014 року з від'єднанням території від банківської системи України, «рейдерський» захват інфраструктури відділень банків України — поставили питання повернення банкам БС України 11,6 млрд. грн. наданих кредитів юридичним та фізичним особам Криму, що в найближчий час може привести до банкрутства ще ряду банків України.

Посилення впливу негативних наслідки політичної кризи й зовнішньої інтервенції на банківську систему України у 2014 році відмічається в останньому оперативному звіті Національного банку України станом на 01.05.2014.

Так, станом на 1 травня 2014 року обсяг активів українських банків склав 1,329 трлн грн. На 1 січня 2014 року цей показник становив 1,278 трлн грн. Але, на 1 січня 2014 року курс гривні становив 7,99 грн/$, а станом на 1 травня 2014 року «плаваючий» курс змінився до 11,4 грн/$. З урахуванням курсу валют, активи БС України становили $ 159,9 млрд на 1 січня, а станом на 1 травня вони скоротилися на 27,0% - до $ 116,57 млрд, або на $ 43,33 млрд.

Найважливіший тренд банківської системи України з кінця 2013 року — це відтік депозитів фізичних та юридичних осіб.

Так, на 1 січня 2014 обсяг депозитів юросіб в українські банки становив 256,6 млрд грн., а до 1 травня 2014 він виріс до 263 млрд грн. Але, у доларовому еквіваленті виходить, що на 1 січня 2014 депозити юросіб склали $ 32,4 млрд., а станом на 1 травня 2014 — уже $ 23 млрд. Таким чином, за чотири місяці депозити юросіб в українські банки скоротилися на 27,7%, або на $ 9,4 млрд. [54]

Обсяг депозитів фізосіб на 1 травня 2014 склав 433,89 млрд. грн. — проти 433,72 млрд. грн. на початок року. У перерахуванні на актуальний курс валюти, 1 січня 2014 обсяг депозитів фізосіб у банки становив $ 54,28 млрд, а 1 травня 2014 — уже $ 38 млрд., тобто обсяг депозитів скоротився на $ 16,28 млрд., або на 29,9%.

Національний банк компенсував критичний відтік ресурсів масовою ви-дачею довгострокових (до 183 днів) кредитів рефінансування банків під всі види застав (акції, гарантії, нерухомість) для підтримання ліквідності (рис. Д. 1 Додатку Д). Частково негативним результатом такої видачі кредитів рефінансування у 2008 — 2009 рр. була вимушена націоналізація 4-х банків, які заставили в НБУ всі ліквідні активи банку, але, частково компенсувавши вимоги вкладників та інвесторів, залишились неспроможними відновити діяльність за причинами масового неповернення кредитів позичальниками проблемним банкам (ефект реальної чи фіктивної неплатоспроможності позичальників в економічно-фінансових кризах).

Так, згідно даним рис. Д. 1 Додатку Д, з моменту вровадження «плаваючого курса» національної валюти загальний обсяг рефінансування банків з боку НБУ становить 38,0 млрд.грн. станом на 20.05.2014 року, а загальний обсяг рефінансування банків з моменту політичної нестабільності в Україні (15.11.2013) становить більше 65 млрд. грн., при цьому за попередній період січень — жовтень 2013 року загальний обсяг рефінансування БС України Національним банком становив усього 1,5 млрд.грн.

Проведений аналіз динаміки показників нормативів ліквідності банківської системи України у 2013 -2014 рр. (рис. Д. 2 Додатку Д) показав падіння їх відносного рівня на протязі 4-х місяців 2014 року на (-9,5%) — (-14,1%) від рівня станом на 01.01.2014 року.

Проведений аналіз динаміки показників нормативів адекватності регулятивного капіталу банківської системи України у 2013 -2014 рр. (рис. 3.3) показав падіння їх відносного рівня на протязі 4-х місяців 2014 року на (-8,1%) ;

(-15,3%) від рівня станом на 01.01.2014 року, що свідчить про негативні тенденції у розвитку всієї банківської системи України.

Так, станом на 01.05.2014 року сумарний збиток банківської системи України за 2014 рік склав -4, 452 млрд. грн. та зріс на -2,46 млрд.грн. тільки за квітень 2014 року. Слід відмітити, що даними НБУ, основний внесок в загальний збиток БС України внесли 5 банків, в яких у березні 2014 року була введена тимчасова адміністрація Фонду гарантування вкладів фізичних осіб в Україні за причиною неплатоспроможності банків.

Одночасно слід відмітити різке падіння у 2014 році прибутковості в великих багатофілійних банках України, які отримують збитки за рахунок безкомпенсаційної анексії Росією їх інфраструктури і коштів в Криму та масової зупинки діяльності банківських відділень, а також руйнувань відділень та грабування банкоматів і інкасаторських машин в зоні війського конфлікту у Донецькій та Луганській областях.

2.3 ПАТ КБ «Правекс-банк» у банківській системі України Сьогодні ПАТ КБ «Правекс-банк» групи INTESA SANPAOLO (Італія) — це універсальна фінансова організація, яка надає весь спектр банківських послуг по всій території України (260 відділень по Україні).

Таблиця 2.3 — Основні ідентифікаційні характеристики банку [55]

Згідно установчого договору комерційний банк «Правекс-банк» був заснований 7 березня 1992 року групою юридичних та фізичних осіб, серед яких були і істотні власники сім'ї Черновецьких, у повну власність яких банк перейшов після 1998 року.

2008 рік став знаковим для КБ «Правекс-банк» — наприкінці червня була завершена угода з продажу 100% акцій банку одній із провідних банківських груп Європи — італійській групі Intesa Sanpaolo. Міжнародна банківська група Intesa Sanpaolo входить до числа провідних банківських груп Єврозони і є лідером в Італії в усіх сферах бізнесу.

Intesa Sanpaolo (Італія) перебуває серед провідних банківських груп Євро-зони, з ринковою капіталізацією 34.9 мільярди євро, і є лідером в Італії у всіх областях бізнес діяльності (роздрібні клієнти, корпоративні клієнти та управління статком). Завдяки мережі, що складається з 6 090 відділень, добре розподілених по країні, із часткою ринку в розмірі більше ніж 15% у більшості регіонів Італії, Група пропонує послуги більше ніж 11,1 млн. клієнтів.

В той же час в 4 кварталі 2008 року банківська система України відчула ніщивний вплив світової фінансової кризи, а ПАТ «Правекс-банк» з «нульового» прибутку за 2008 рік перейшов у посткризовому періоді в систематично високозбиткову діяльність (рис. 2.5).

Рисунок 2.5 — Динаміка чистого прибутку та витрат на створення резервів ризику кредитного портфеля в ПАТ «Правекс-банк» у 2003 — 2014 рр. [48]

Аналіз даних, наведених на рис. 2.5, показує, що зниження прибутковості банку за рахунок зростання витрат на створення внутрішніх резервів ризику кредитного портфеля банку почалось у 2007 році, коли річні відрахування в резерви різко зросли в 5 разів з рівня 29,1 млн.грн. у 2006 році до рівня 151,8 млн. грн. у 2007 році. За результатними першого кризового 2008 року відрахування в резерви кредитного ризику склали вже 228, 9 млн.грн., спрямувавши весь отриманий прибуток банку на створення резервів. За результатами посткризових постанов НБУ у 2009 році банкам було дозволене створення резервів ризику кредитного портфеля не тільки за рахунок поточного прибутку банку, а і за рахунок переходу банку в збиткову діяльність, тобто за рахунок накопиченого прибутку попередніх років, резервів та статутного капіталу банку.

Як показує аналіз графіків рис. 2.5 у 2009 -2013 рр. за рахунок погіршення кредитного портфелю ПАТ «Правекс-банк» був вимушений постійно відраховувати значні суми в додатковий фонд резерву кредитних ризиків виключно за рахунок декларування збиткової діяльності. В результаті 100% акціонер — група INTESA SANPAOLO (Італія) для погашення збитків діяльності, які почали дискваліфіковувати статутний капітал, почала у 2009 — 2010 рр. ввела додатковий капітал 1,2 млрд.грн. за рахунок росту номіналу акцій, а з 2011 року вводити додатковий статутний капітал (у вигляді перевипуску акцій та покупки їх з премією) за рахунок емісійних різниць, що становило на 01.01.2014 року ще 1,5 млрд. грн. (рис. 2.6).

Рисунок 2.6 — Динаміка формування статутного та власного капіталу ПАТ «Правекс-банк» у 2003 — 2014 рр. (побудовано за даними [48])

Враховуючи 5-ти річну збиткову діяльність ПАТ «Правекс-банк» та економічну нестабільність в Україні у 2013 -2014 рр. група INTESA SANPAOLO (Італія), придбавши банк у 2008 році за 504 млн.євро та додатково інвестувавши на його підтримання більше 300 млн.євро, виставила його 23.01.2014 на продаж новому інвестору — CentraGas Holding Gmbh, яка входить в концерн Group DF (Австрія) Д. Фірташа за договорною сумою всього 74 млн.євро. На даний час арешт Д. Фірташа ФБР США зупинив реалізацію договору продажу банку.

Продажна оцінка ПАТ «Правекс-банк» з балансовим обсягом валюти балансу 4,46 млрд.грн., що еквівалентно не менш ніж 300 млн.євро, за вищевказану суму в 4 рази менше вартості активів свідчить про наявність проблемної ліквідності активів банку, що досліджено в дипломному проекті.

Проведений в дипломному дослідженні аналіз діяльності ПАТ «Правекс-банк» у 2003 — 2014 рр. показав (рис. В.1 — В.7 Додатку В):

1. Валютний еквівалент обсягу баланса банка з рівня 1 203, млн. USD у 2007 році скоротився до рівня 446,8 млн. USD у 1 кварталі 2014 року (37,1% від рівня 2007 року);

2. Наростивши у 2008 році валютний еквівалент кредитного портфелю для фізичних осіб до рівня 734,8 млн. USD, банк з 2009 року став поступово його втрачати з темпом по 100 -150 млн. USD/рік, довівши до рівня 206,2 млн. USD у 1 кварталі 2014 року (28,0% від рівня 2008 року);

3. Втрачаючи кредитний портфель фізосіб, банк з рівня 38,3 млн. USD у 2008 році наростив валютний еквівалент кредитного портфелю юросіб до рівня 210,9 млн. USD у 2011 році, але поступово згорнув його до рівня 60,7 млн. USD у 1 кварталі 2014 року (28,8% від рівня 2011 року);

4. За рахунок закриття та продажу ряду відділень обсяг валютного екві-валенту основних засобів з рівня 97,5 млн. USD у 2008 році скоротився до рівня 61,4 млн. USD у 1 кварталі 2014 року (63,0% від рівня 2008 року);

5. Ресурсна база банку з 2007 року по 1 квартал 2014 року (в валютному еквіваленті) скоротилась:

— кошти банків з 228,5 млн. USD до «нуля» (банки закрили вікна);

— строкові кошти фізосіб з 522,5 млн. USD до 128,9 млн. USD;

— поточні кошти фізосіб з 109,8 млн. USD до 81,7 млн. USD;

— поточні кошти юросіб з 79,3 млн. USD до 48,3 млн.USD.

Аналіз якості кредитного портфеля ПАТ КБ «Правекс-банк» показав (рис. В.5 — В.7 Додатку В):

— з структури кредитів 5 категорій ризику у 2011 — 2012 рр. банк перейшов в структуру кредитів тільки 2-х категорій 1 та 5;

— для 5 категорії «безнадійних кредитів», яка складає 44,6% обсягу кредитного портфеля, створений резерв кредитного ризику обсягом тільки 20,8% кредитного портфеля, тобто більше 50% безнадійних кредитів не мають створених резервів ризику;

— у банка не вистачає коштів доходів для створення необхідного обсягу резервів ризику кредитного портфеля, оскільки він постійно знаходиться в збитковому стані та потребує додаткового інвестування коштів від іноземного 100% акціонера;

— для кредитного портфелю банку обсягом еквіваленту 266,9 млн. USD, поточна нестача резерву для покриття ризику кредитів 5 категорії (безнадійних кредитів) становить 49,5 млн. USD, тобто обсяг валютного еквіваленту резерву кредитних ризиків з рівня 93,76 млн. USD у 1 кварталі 2014 року необхідно довести до рівня 125,5 млн. USD;

— відповідно, обсяг чистого кредитного портфелю становитиме 141,4 млн. USD, тобто 107 млн.євро по крос-курсу USD/EURO =1,32.

Таким чином, договірна сума продажу кредитного портфелю ПАТ «Правекс-банк» новому інвестору у сумі 74 млн.євро відповідає реальній вартості чистого кредитного портфелю банку (107 млн.євро) мінус сума нествореного резерву кредитного ризику (33 млн.євро), яку повинен компенсувати новий інвестор. Відсутність нового інвестора, або небажання італійського власника банку — групи Intesa Sanpaolo (Італія), яка витратила 804 млн.євро на придбання та підтримку діяльності ПАТ КБ «Правекс-банк», на подальше фінансування постійно збиткового банку, може в 2014 році привести до банкрутства банку.

РОЗДІЛ 3. АНТИКРИЗОВІ ЗАХОДИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ БАНКІВСЬКОЇ СИСТЕМИ УКРАЇНИ

3.1 Основні заходи НБУ по стабілізації роботи банківської системи України в умовах кризи 2014 року та їх ефективність

Для стабілізації роботи банківської системи України в умовах кризи 2014 року Національний банк України прийняв на протязі лютого — квітня 2014 року 3 основні регулюючі постанови, кожна з которих діяла на протязі місяця, а потім була модернізована з врахуванням змін на кредитно-фінансовому ринку України.

Першою постановою від 06.02.2014 року № 49 «Про заходи щодо діяльності банків та проведення валютних операцій» НБУ був введений плаваючий біржовий курс національної валюти відносно іноземних валют, що на протязі лютого — березня 2014 привело до девальвації офіційного курса з рівня 7,99 грн./USD у 2010;2013 рр. до «пікового» рівня 12,85 грн./USD та поступового зниження до рівня 11,4 -11,8 грн./USD (див. рис. 2.1).

Після «революційної зміни» уряду і керівництва НБУ у березні 2014 року була прийнята постанова від 28.03.2014 р. № 172 «Про врегулювання діяльності фінансових установ та проведення валютних операцій» [46], яка відмінила дію постанови НБУ № 49 і ввела на місяць (до 28.04.2014 р.) наступні регулюючі умови діяльності банківської системи у кризовий період 2014 року:

1) дозволити резидентам здійснювати погашення кредитів, позик (фінансової допомоги) в іноземній валюті за договорами з нерезидентами, у тому числі в разі укладання додаткових угод до кредитних договорів, не раніше строку, передбаченого договорами. Зазначена вимога поширюється на випадки дострокового виконання резидентом-позичальником зобов’язань як за основною сумою кредиту/позики, так і за іншими платежами, установленими договором кредитування (позики, фінансової допомоги);

2) за дорученням фізичних осіб за межі України здійснюються перекази іноземної валюти за поточними валютними неторговельними операціями:

— без підтвердних документів з поточного рахунку в іноземній валюті або без його відкриття — на суму, що в еквіваленті не перевищує 15 000 гривень на місяць. Фізичні особи — нерезиденти здійснюють такі перекази на підставі підтвердних документів;

— на підставі підтвердних документів виключно з поточного рахунку в іноземній валюті - на суму, що в еквіваленті перевищує 15 000 гривень, але не більше, ніж 150 000 гривень на місяць.

3) зобов’язати уповноважені банки для здійснення купівлі іноземної валюти за дорученням юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців, іноземних представництв (крім офіційних представництв) попередньо зараховувати кошти в гривнях на окремий аналітичний рахунок балансового рахунку 2900 «Кредиторська заборгованість за операціями з купівлі-продажу іноземної валюти, банківських та дорогоцінних металів для клієнтів банку». Із цього рахунку кошти можуть бути перераховані для купівлі іноземної валюти не раніше третього операційного дня після дня зарахування гривень на цей рахунок, а починаючи з 1 квітня 2014 року — не раніше другого операційного дня після дня зарахування гривень на цей рахунок.

4) операції з купівлі-продажу іноземної валюти за гривні на міжбанківському валютному ринку України без поставки валют забороняються;

5) дозволити здійснювати операції з продажу готівкової іноземної валюти одній особі в один операційний (робочий) день у сумі, що не перевищує в еквіваленті 15 000 гривень в межах однієї банківської установи;

6) дозволити купівлю готівкової іноземної валюти у фізичних осіб у сумі, що в еквіваленті не перевищує 150 000 гривень, без пред’явлення документів, що посвідчують особу;

7) уповноважені банки зобов’язані обмежити видачу (отримання) готівкових коштів в іноземній валюті з поточних та депозитних рахунків клієнтів через каси та банкомати в межах до 15 000 гривень на добу на одного клієнта в еквіваленті за офіційним курсом Національного банку України та не допускати обмежень щодо переказу коштів в іноземній валюті, що належать клієнтам, відповідно до нормативно-правових актів Національного банку України.

8) призупинити випуск банками ощадних (депозитних) сертифікатів. Погашення раніше випущених ощадних (депозитних) сертифікатів здійснюється виключно шляхом перерахування коштів на рахунок власника сертифіката або його пред’явника;

9) уповноважені банки мають право достроково повертати вклади, залучені в іноземній валюті за всіма типами договорів, та достроково погашати ощадні (депозитні) сертифікати, номіновані в іноземній валюті, у національній валюті за курсом купівлі іноземної валюти уповноваженого банку на день проведення операції.

Постановою НБУ від 29.04.2014 № 245 «Про врегулювання діяльності фінансових установ та проведення валютних операцій» на період травня 2014 року були змінень регулюючі умови діяльності банківської системи.

Новий пакет тимчасових стабілізаційних заходів, є більш ліберальним [47]:

— не містить обмежень, які існували до цього, щодо терміну проведення операцій з купівлі банками іноземної валюти за дорученням юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців, іноземних представництв;

— відновлює на 1 місяць дію тимчасової норми, яка передбачає встановлення нульової ставки резервування коштів за договорами про залучення банками коштів в іноземній валюті від нерезидентів на строк, до дорівнює або менше ніж 183 календарних дні;

— скасовує обмеження на обсяги отримання готівкових коштів з рахунків клієнтів банків в іноземній валюті з операцій із забезпечення витрат на відрядження працівників за кордон.

Водночас Постановою № 245 передбачено продовження терміном на 1 місяць дії всієї низки заходів, що були запроваджені Постановою № 172.

Передбачений постановою № 245 пакет тимчасових стабілізаційних заходів сприяє закріпленню позитивних тенденцій в розвитку грошово-кредитного ринку, які сформувалися в квітні 2014 року, та нівелюванню негативного впливу чинників, пов’язаних із поточними економічними та політичними викликами в Україні.

Згідно інформаційного огляду Національного банку України «Основні тенденції грошово-кредитного ринку України за квітень 2014 року» [35], протягом квітня 2014 року продовжилося уповільнення відпливу коштів з депозитних та кредитних рахунків банків як в національній валюті, так і в іноземній (у доларовому еквіваленті):

1. Обсяг депозитів у національній валюті в квітні 2014 зменшився лише на 0,3% - до 378,6 млрд. грн. (на 3,2% у березні та на 10,3% з початку року), у тому числі, фізичних осіб — на 0,1% (з початку року на 12,8%) — до 221,1 млрд. грн., юридичних осіб — на 0,6% (з початку року на 6,7%) — до 157,5 млрд. грн.

2. Протягом квітня 2014 також знизився обсяг депозитів в іноземній валюті (у доларовому еквіваленті) на 4,1% (на 6,7% у березні та на 17,3% з початку року) — до 25,5 млрд. дол. США, у тому числі, фізичних осіб — на 4,8% (з початку року на 17,7%) — до 18,9 млрд. дол. США, юридичних осіб — на 2,2% (з початку року на 16,1%) — до 6,6 млрд. дол. США.

Відносно фінансового оздоровлення чи ліквідації банків, які втратили платоспроможність в ході розвитку кризи 2014 р. (станом на 29.05.2014) [54]:

1. Обсягів Фонду гарантування вкладів фізосіб — 7,9 млрд.грн. не вистачає для компенсаціїї вкладів фізосіб в 9 банках — банкротах (16 млрд.грн.)

2. Для великих банків «Форум"(вклади — 5,5 млрд.грн.). «Брокбізнесбанк» (вклади — 4,3 млрд.грн.) та «Південкомбанк"(вклади — 2,9 млрд.грн.) НБУ шукає інвесторів, або банки будуть приєднані до націоналізованого в кризі 2008;2009 рр. державного банку «Укргазбанк» зі створенням об'єднаного державного банку та компенсацією втрат фізосіб за рахунок бюджетного кредиту;

3. Малі банки «Реал-банк», «Інтербанк», «Даніель», «Меркурій» «Пром-економбанк», «Західінкомбанк» (вклади до 0,6 млрд.грн.) будуть ліквідовані.

Таблиця 3.1 — Проблеми банківської системи України у 2014 році та шляхи їх вирішення

3.2 Оцінка ефективності пропозиції злиття австрійських ПАТ «Правекс-банк» та ПАТ «Надра» як шляху уникнення дефолту ПАТ «Правекс-банк» у 2014 році

Одним із ефективних заходів вирішення критичних проблем, які виникли в банківській системі України є продаж проблемних банків інвесторам, які вже мають банки на Україні, та об'єднання банків для створення більш ефективної банківської установи. Так, в дипломному проекті проаналізований ефект від перспективного об'єднання банку «Надра» (власник — 94% «Group DF (Firtash)», Австрія) та банку «Правекс-банк"(новий власник 2014 р. в стадії оформлення — 100% «Group DF (Firtash)», Австрія) за результатами діяльності 1 кв. 2014 року.

Розраховані за даними НБУ характеристики окремих банків «Надра» та «Правекс-банк» і перспективного об'єднаного банку «Надра+Правекс-банк» станом на 01.04.2014 р. наведені на рис. Е.1 — Е.6 Додатку Е.

Як показав аналіз даних, наведених на рис. Е.1 — Е.6 Додатку Е, банки мають свої проблеми, які зміняться при об'єднані банків:

1. За обсягами валют балансів банки входять в 1групу рейтингубанк «Надра» (35,57 млрд.грн.) та 3 групу рейтингу — банк «Правекс-банк» (4,46 млрд.грн.). Об'єднаний банк з обсягом валюти 40, 0 млрд.грн. ввійде в 1 рупу рейтинга НБУ (найбільші банки України).

При цьому, якщо активи балансу «Правекс-банку» мають питому вагу 81,2% у нестабільній національній валюті та 18,8% у іноземній валюті, то об'єднаний банк матиме 53,84% - у національній валюті та 46,16% у іноземній валюті.

2. За рахунок різної питомої ваги депозитів фізичних та юридичних осіб в депозитних портфелях банків «Надра» та «Правекс-банк», в об'єднаному банку структура зміниться наступним чином:

— питома вага строкових депозитів фізичних осіб з рівня 17,56% у банку «Надра» за рахунок високої питомої ваги у «Правекс-банку"(39,17%) зміниться на 19,6% («Надра+Правекс-банк»);

— питома вага поточних коштів фізичних осіб в нацвалюті за рахунок розвинутої системи пластикових карток та зарплатних проектів в банку «Правекс-банк» (24,85%) зміниться з рівня 3,56% в банку «Надра» до питомої ваги 5,6% в об'єднаному банку;

— в об'єднаному банку питому частку в 29,2% ресурсів займуть кошті міжбанківських кредитів, питома вага яких в банку «Правекс-банк» -0%.

3. За рахунок різної питомої ваги кредитів, наданих фізичним і юридичним особам в кредитних портфелях банків «Надра» та «Правекс-банк», в об'єднаному банку структура зміниться наступним чином:

— відсоток резервів на кредитні ризики в портфелі кредитів, наданих юридичним особам з рівня 23,5% у «Правекс-банку» знизиться до рівня 17,1% у об'єднаному банку «Надра+Правекс-банк»;

— відсоток резервів на кредитні ризики в портфелі кредитів, наданих фізичним особам з рівня 38,56% у «Правекс-банку» знизиться до рівня 24,8% у об'єднаному банку «Надра+Правекс-банк».

4. Структура власного капіталу банків «Надра» та «Правекс-банк» є практично однотипною (накопичений збиток діяльності банків покритий умовно емісійною різницею за рахунок додаткового випуску акцій, викуплених єдиним акціонером), тому в об'єднаному банку структура не зміниться і потребує додаткового інвестування акціонером при перевипуску акцій об'єднаного банку.

5. За рахунок покращання характеристик кредитного портфелю «Правекс-банку» та повернення частки резервів на кредитні ризику вдається знизити збитки банку «Надра» та в об'єднаному банку вийти на прибуткову діяльність у 2014 році.

Одночасно, при об'єднані багатофілійних банків «Надра» та «Правекс-банк» кількість філій зросте з 260 в «Правекс-банку» до 470 в «Надра+Правекс».

За рахунок об'єднання під новою назвою будуть вирішені проблеми: невідновленої довіри вкладників до банку «Надра» після його технічного дефолту, проблеми недовіри і відсутності міжбанківського кредитування до «Правекс-банку».

Таблиця 3.2 — Проблеми ПАТ «Правекс-банк» у 2014 році та шляхи їх вирішення

РОЗДІЛ 4. ОХОРОНА ПРАЦІ

4.1 Організація охорони праці в відділенні ПАТ КБ «Правекс-Банк»

Умови праці на робочому місці, безпека технологічних процесів, машин, механізмів, устаткування та інших засобів виробництва, стан засобів колективного та індивідуального захисту, що використовується працівником, а також санітарно-побутові умови повинні відповідати вимогам нормативних актів про охорону праці, обумовлених Законом України «Про охорону праці».

Проведений в дипломному дослідженні аналіз санітарно-гігієнічних умов праці в відділенні ПАТ КБ «Правекс-банк» виявив наступне.

Регіональне відділення ПАТ КБ «Правекс-банк» розташоване на 5 поверсі 8-поверхової будівлі колишнього інституту «Укрстальпроект», збудованого у 1976 році із залізобетонних конструкцій, викупленого у 2003 році і перебудованого під загальноофісні приміщення банку.

Площа приміщення відділення, розділена склоперегородками висотою 1,5 м, дорівнює 600 м² при висоті приміщення 2,8 метри. В залі постійно працює 26 працівника персоналу та до 52 відвідувачів. Отже, на одну людину приходиться 7,7 м² площі та 21,5 м³ об'єму. Ці показники відповідають нормам ДСанПін 3.3.2−007−98 [18], де на одне автоматизоване ПЕОМ робоче місце в офісно-публічних приміщеннях повинно бути не менше 6 м² площi та 20 м³ об'єму.

Загальна обстановка залу добре пристосована для працi персоналу. Стеля бiла, стiни у кiмнатi прошиті гіпсокартоном кольором «біла ніч», що позитивно впливає на психiчний стан працiвникiв, а пiдлога вкрита лiнолеумом світло-коричневого кольору. У залі знаходиться 42 письмових столи iз поліматеріалів (ДСП та МДФ плити), 80 дерев’яних стiльцiв, 22 комп’ютера, 2 мережевих принтера, 6 ксероксів, 22 прилада безперебійного електроживлення, 36 телефонів та 6 факсів.

Вентиляція в корпусі - централізована приточно-витяжна з механічним двигуном на даху. В приміщенні температура повiтря знаходиться в інтервалі вiд 18 (зимовий період) до 29 (літній період) градусiв по Цельсiю, що не вiдповiдає нормам у літній період. Вiдносна вологiсть повiтря складає 40−55% при нормi 40−60%. Швидкiсть руху повiтря при зачинених вікнах — 0,1 м/с, що вiдповiдає санiтарним нормам ДСанПіН 3.3.2−007−98 [18], однак, після встановлення герметичних пластикових вікон виникла проблема з ефективністю вентиляції, оскільки для притоку свіжого повітря через вікна їх треба відчиняти, що створює некомфортні протяги (швидкість руху повітря при відчинених вікнах зростає до 0,15 м/с) та захворюваність персоналу.

Для забезпечення пiдтримки метеорологiчних вимог у залі в холодну пору року використовують централізоване водяне опалення від теплопункту комунальних тепломереж (температура радіаторів взимку досягає 50 — 55 градусів). У примiщеннi знаходиться 8 чавунних радiаторів iз 10 секцiй. У жарку пору року для забезпечення робочого клiмату у примiщеннi використовується 4 віконні кондицiонери застарілої конструкції, які недостатньо забезпечують при необхiдностi примiщення повiтрям необхiдної температури, особливо після встановлення в залі системи шумопоглигаючих склоперегородок висотою 1,5 м для розподілу загального залу на систему «мікрокімнат».

У кiмнатi є вісім вiкон розмiром 2,25 м на 1,36 м. Природне освітлення — бокове, одностороннє, через 8 вікон.

Оскільки природного освiтлення навіть вдень недостатньо для роботи за письмовим столом та за комп’ютером, у денний та вечiрнiй час доби в банку використовується штучне освiтлення. На стелi знаходяться 24 свiтильники з ртутними лампами типу НСП-07, та 2 типу ПВЛП. Необхідно зауважити, що для аварійного освітлення використовуються світильники з лампами R63 E27 1000 h, а також найбільш економні E27 ES 50−60 hz (як 75 W).

Шум у залі утворюється вiд роботи 22 комп’ютерiв, 2 мережевих принтерів, 6 ксероксів та телефонної аппаратури, а також посилюється при максимальній кількості відвідувачів банку (до 52 осіб), і складає 55−65 дБ, при нормi шуму у примiщеннi даного типу 55 дБ. Для зниження рівня шуму в залі встановлені склоперегородки висотою 1,5 м між секторами, що дозволило, при збереженні функції стелевого охоронного відеоспостереження за мікрокімнатами, знизити рівень шуму до 50 — 55 дБ. Запиленiсть складає 0,1 мг/куб.м. при нормi 0,1 — 0,2 мг на кубiчний метр, забезпечується системою вологого щоденного прибирання приміщень до початку робочого дня.

Таблиця 4.1 — Параметри санiтарно-гiгiєнiчних умов працi у примiщеннi регіонального управління ПАТ КБ «Правекс-банк»

Як показує зведений аналіз параметрів санітарно — гігієнічних умов (табл. 4.1), основні параметри відповідають встановленим нормативам за виключенням: підвищеної температури в приміщенні влітку за останні роки (на 6 градусів) із-за високої температури наружного повітря (35 — 43 градусів), наявності протягів (високої швидкості повітря) при відчинених вікнах, що є результатом недостатньості обсягів вентиляційного повітряобміну в залі та потребує удосконалення системи кондиціонування повітря в банку.

Проведений в дипломному дослідженні аналіз техніки безпеки та протипожежна профілактики у регіональному управлінні ПАТ КБ «Правекс-банк» виявив наступне.

За небезпекою ураження електричним струмом приміщення управління відноситься до приміщень без підвищеной небезпеки, оскільки приміщення сухе, з температурою повітря в межах оптимальних значень. Наявне електрообладнання розміщене та експлуатується згідно з вимогами нормативних документів.

У приміщенні управління знаходиться 22 комп’ютери типу Pentium-4, 100V-240V~50/60 Hz, 70W, 1A-0,5A. Вік комп’ютерів дорівнює близько 1,0 року. В банку використовуються «Правила охорони праці під час експлуатації електронно-обчислювальних машин НПАОП 0.00−1.28−10».

Для захисту від ураження електричним струмом використовується захисне заземлення — навмисне електричне з'єднання з землею або її еквівалентом металевих неструмоведучих частин, котрі можуть опинитись під напругою внаслідок порушення ізоляції електроустановки [21, c.32].

Електропроводка виконана приховано в пластикових коробах.

В банку є «Типове положення про навчання, інструктаж та перевірку знань працівників з питань охорони праці», оновлене у 2010 році. У банку здійснюється перевірка знань по техніці безпеки, проводяться лекції, про що працівники розписуються у «Журналі перевірки знань «ПТЕ установок користувачів» та «ПТБ при експлуатації електроустановок користувачів», «Журналі інструктажів по техніці безпеки та охороні праці» і «Журналі перевірки знань з техніки безпеки у персоналу з групою по електробезпеці». Інструктажі та лекції по техніці безпеки проводяться згідно Закону України «Про охорону праці» [34]: вступний; первинний; повторний, позачерговий.

Оцінка вибухота пожежонебезпеки приміщень і будівель проводиться згідно нормативних документах: ДБН В.2.2−28:2010 [16], НАПБ Б.03.002−2007 та ПБЕЕ. Приміщення по пожежній безпеці відносяться до категорії В, оскільки тут використовуються тверді горючі і важкогорючі речовини та матеріали, наприклад папір, дерев’яні меблі в достаній кількості (питоме пожежне навантаження > 180 Мдж/м2).

До протипожежного інвентарю відносяться вогнегасники ВП — 5Б у кількості 10 штук.

У будівлі на випадок пожежі передбачена евакуація людей через три евакуаційні виходи, такі як:

головний вхід/вихід банку (головні сходи);

евакуаційні металеві сходи з 2-х боків будівлі з виходом дверей на кожному поверсі на площадку сходів («чорні виходи»).

Кількість евакуаційних виходів з будівель відповідає значенням «Правил пожежної безпеки». Відстань від найвіддаленішого робочого місця до найближчого евакуаційного виходу з приміщення — 22 м, це не перевищує значень, що регламентуються.

4.2 Обґрунтування заходів щодо покращення охорони праці в підрозділі ПАТ КБ «Правекс-банк»

В бакалаврській роботі обґрунтовано удосконалення загально обмінної вентиляції приміщення по видаленню надлишків тепла. Для видалення надлишків тепла в залі відділення ПАТ КБ «Правекс-банк» пропонується встановити побутові імпортні кондиціонери класу потолочних спліт-системи.

Для визначення необхідної для охолодження приміщення потужності кондиціонера слід розрахувати сумарне надходження тепла до приміщення, приблизно враховуючи тепло від сонячних променів, освітлення, людей, оргтехніки, тощо. Обрана модель кондиціонера повинна давати таку саму, або навіть дещо вищу потужність. У великому приміщенні можна встановлювати декілька внутрішніх блоків. Так, при приблизному розрахунку пропонується вибір потужності кондиціонера із розрахунку 2 квт на кожні 20 м² площі приміщення при висоті потолків до 3 м (тобто на 60 м³ об'єму приміщення).

Відповідно, попередньо для зняття надлишкового тепла вибрані 4 потолочні спліт-системи кондиціонера Fuji RC-54R потужністю 13,9/15,4 квт (гарантія для приміщення не менше 140 м² по паспорту [58]) для приміщення:

довжина 40 м, ширина 20 м (площа 600 м²);

висота потолків — 2,8 м (об'єм приміщення — 1680 м³);

в залі постійно працює 26 працівника персоналу та до 52 відвідувачів;

— в операційному залі розташовані 22 компьютерних комплекса, 6 ксероксів, 2 мережевих принтера та 22 прилади забезпечення безперебійного електричного живлення, 6 факсів (усього 58 приладів устаткування, які виділяють тепло з блоків живлення);

8 вікон операційного залу виходять не на сонячну сторону будинку;

в операційному залі встановлене штучне освітлення газорозрядними

лампами з мінімальним нагрівом на потолках та 26 настольних ламп з лампами накалювання на робочих місцях (26 *75 вт).

Алгоритм розрахунків надходження тепла в операційний зал управління виглядає таким чином:

ккал/год (4.1)

де — виділення тепла від устаткування розраховується за формулою:

= 860*n*P*k1*k2, ккал/год (4.2)

де n = 58, загальна працююча кількість устаткування, яка виділяє тепло;

Р= 0,25 квт/год — середня теплова потужність одиниці обладнання;

к1 = 0,8 — коефіцієнт використання установленої потужності;

к2 = 0,8 — коефіцієнт одночасної роботи устаткування;

860 — коефіцієнт відношення між потужністю обладнання і кількістю

виділеного тепла при переході електричної енергії в теплову

(1 квт/год = 860 ккал/год [36]).

Підставляємо чисельні значення у формулу (4.2):

= 860*58*0,25*0,8*0,8 = 7 980 ккал /год

— надходження тепла, зумовлене працюючими людьми:

= N*q (4.3)

де N = 78 чоловік (26 працівників та 52 відвідувача), які одночасно

знаходяться в операційному залі банку;

q = 125 ккал/год — середня кількість тепла, що виділяється однією людиною [36];

Підставляємо чисельні значення в формулу (4.3):

= 78*125 = 9 750 ккал/год

— надходження тепла від приладів освітлення (тільки від настольних ламп накалювання):

= 860* N1 * к4 (4.4)

Де N1 = 0,075*26 = 1,95 квт/год — сумарна потужність ламп накалювання

(кількість ламп N1=26, помножених на їх потужність);

к4 = 0,5 — коефіцієнт одночасного використання.

Підставляємо чисельні значення в формулу (4.4):

= 860*1,95 * 0,5 = 838,5 ккал/год

= 135 ккал/год — надходження тепла через зовнішні огородження конструкцій від сонячної радіації (значення для західної півкулі 50-широти).

Таким чином, сумарний поток тепловиділення буде становити:

= 7 980 + 9 750 + 838,5 + 135 = 18 703,5 ккал/год

(або 18 703,5/860 = 21,75 квт/год) Зробимо розрахунок необхідного потоку повітрообміну для зняття надлишків тепла в приміщенні операційного залу управління за формулою:

м³/час (4.5)

де Сp = 0,24 ккал/кг*град — питома теплоємність повітря [49];

с = 1,22 кг/м³ — густина повітря (При стандартних атмосферних умовах, тобто при барометричному тиску 760 мм. рт. ст. і температурі +15 ° С, 1 м³ повітря має вагову густину 1,225 кг [49]);

— температура повітря на вході в внутрішній блок кондиціонера (температуру відтоку воздуху з кімнати);

— температура повітря на виході з внутрішнього блоку кондиціонера (температура припливу воздуху в кімнату) ;

Вибраний тип спліт системи кондиціонера Fuji RC-54R працює без припливу зовнішнього повітря, тобто кондиціонер виконує функції охолодження повітря, яке забирає в кімнаті, очищує від пилу та бактерій на фільтрах та знову повертає охолодженим у кімнату.

Різниця температур залежить від ефективності охолодження фреону у зовнішньому контурі (на вулиці) кондиціонера, що є функцією температури зовнішнього повітря на вулиці, та згідно паспорту кондиціонера Fuji RC-54R становить 12 — 15⁰С.

Результати розрахунку по формулі (4.5) необхідного максимального обсягу повітряобміну:

Таким чином, для підтримки встановлених параметрів мікроклімату в операційному залі управління достатньо вибраних 4-х потолочних спліт-кондиціонера Fuji RC-54R регульованої потужності - 13,9/15,4 Квт з регульованою продуктивністю від 600 до 1500 м³/год кожний [58], тобто з сумарним діапазоном продуктивност 2400 — 6000 м³/год.

При встановлені 4-х потолочних спліт-систем в залі ефективним стане вентиляційне охолодження повітря в «мікрокомнатах», огороджених склоперегородками, щезне необхідність відкриття вікон на постійне провітрювання, будуть демонтовані 4 неефективних віконних кондиціонерів.

ВИСНОВКИ

За результатами виконання поставлених завдань бакалаврського дослідження отримані наступні результати:

1. Узагальнення теоретичних визначень сутності та нормативно-правового забезпечення функціонування банківської системи в ринковій економіці показало:

— банківська система — це законодавчо визначена, чітко структурована та субординована сукупність фінансових посередників, які займаються банківською діяльністю на постійній професійній основі і функціонально взаємозв'язані в самостійну економічну структуру;

— банківська система виконує три основні функції: трансформаційну (накопичення тимчасово вільних капіталів та їх вкладення в активні операції); емісійну (створення платіжних засобів та регулювання грошового обороту) та стабілізаційну (регламентація діяльності всіх ланок банківської системи та їх державний контроль);

— серед існуючих в світі моделей банківських систем в Україні реалізована дворівнева система, яка складається з центрального державного емісійного банку, який виконує також функції банківського нагляду, та системи універсальних та спеціалізованих комерційних банків

2. Проведений аналіз методичного забезпечення систем оцінки стану банківської системи показав:

— для організації дистанційного щоденного та щомісячного моніторингу за «електронним» фінансовим станом банківської системи України організована щоденна система електронної звітності банків по каналам «електронної пошти НБУ» в департаменти Національного банку України;

— з метою документального підтвердження реального фінансового стану банків Національний банк України проводить виїздні перевірки по оцінювання банків на базі розробленої ним рейтингової системи «CAMELS» та нерейтингової методики «Система оцінки ризиків» (СОР).

3. Проведена оцінка сучасного стану банківської системи України та впливу фінансово-економічних криз 2008;2009 рр. і 2014 р. на стан банківської системи України показала:

— динаміка сценарію впливу кризи 2014 р. на банківську систему України аналогічний наслідкам кризи 2008 — 2009 рр.:

а) суттєва девальвація національної валюти (45% -55%);

б) ажіотажний попит населення на готівкову валюту;

в) ажіотажний відтік депозитів із банківської системи з переведенням їх в готівкову форму;

г) неплатоспроможність частини банків та введення в них тимчасової адміністрації НБУ та Фонду гарантування вкладів;

д) згортання іностранними інвесторами інвестицій в статутні фонди банків та продаж банків з 100% іноземним капіталом;

е) бюджетна криза та зниження платоспроможності населення;

ж) масове рефінансування Національним банком банків України за рахунок «емісіонного випуску ОВДП» для підтримання їх ліквідності, перехід до націоналізації банків — банкротів за рахунок бюджету;

з) масове неповернення валютних кредитів за рахунок різкого зростання курсу, нарощування банками резервів кредитного ризику.

к) додатковим ефектом 2014 є повна анексія інфраструктури та капіталів банківської системи України в Криму та їх часткова анексія в Луганській та Донецькій областях.

— банківська система України у 2014 році випробовує негативні наслідки політичної кризи й зовнішньої інтервенції - валютні еквіваленти активів БС України становили $ 159,9 млрд. на 1 січня, а станом на 1 травня скоротилися на 27% - до $ 116,57 млрд. (або на $ 43,33 млрд.);

— найважливіший тренд банківської системи України з кінця 2013 року — це відтік депозитів фізичних та юридичних осіб. На 1 січня 2014 валютні еквіваленти депозитів юросіб склали $ 32,4 млрд., а станом на 1 травня 2014 — уже $ 23 млрд. Таким чином, за чотири місяці депозити юросіб в українські банки скоротилися на 27,7%, або на $ 9,4 млрд.;

— на 1 січня 2014 обсяг валютних еквівалентів депозитів фізосіб у банки становив $ 54,28 млрд, а 1 травня 2014 — уже $ 38 млрд., тобто обсяг депозитів скоротився на $ 16,28 млрд., або на 29,9%.

4. Проведене дослідження діяльності банка з 100% іноземними інвестиціями ПАТ КБ «Правекс-банк» у кризові та міжкризові періоди 2007 — 2014 рр. показало:

— в середині 2008 року 100% акцій українського банку були придбані італійською групою Intesa Sanpaolo;

— під впливом світової фінансової кризи2 2008 -2009 рр. за рахунок погіршення кредитного портфелю ПАТ «Правекс-банк» був вимушений постійно відраховувати значні суми в додатковий фонд резерву кредитних ризиків виключно за рахунок декларування збиткової діяльності;

— враховуючи 5-ти річну збиткову діяльність ПАТ «Правекс-банк» та економічну нестабільність в Україні у 2013 -2014 рр. група INTESA SANPAOLO (Італія), придбавши банк у 2008 році за 504 млн.євро та додатково інвестувавши на його підтримання більше 300 млн.євро, продала його 23.01.2014 новому інвестору — CentraGas Holding Gmbh, яка входить в концерн Group DF (Австрія) Д. Фірташа за договорною сумою всього 74 млн.євро.

5. Проведений аналіз поточного стану та причин продажу ПАТ «Правекс-банк» з балансовим обсягом валюти балансу 4,46 млрд.грн., що еквівалентно не менш ніж 300 млн.євро, за суму в 74 млн.євро, показало:

— валютний еквівалент обсягу баланса банка з рівня 1 203, млн. USD у 2007 році скоротився до рівня 446,8 млн. USD у 1 кварталі 2014 року (37,1% від рівня 2007 року);

— наростивши у 2008 році валютний еквівалент кредитного портфелю для фізичних осіб до рівня 734,8 млн. USD, банк з 2009 року став поступово його втрачати з темпом по 100 -150 млн. USD/рік, довівши до рівня 206,2 млн. USD у 1 кварталі 2014 року (28,0% від рівня 2008 року);

— втрачаючи кредитний портфель фізосіб, банк з рівня 38,3 млн. USD у 2008 році наростив валютний еквівалент кредитного портфелю юросіб до рівня 210,9 млн. USD у 2011 році, але поступово згорнув його до рівня 60,7 млн. USD у 1 кварталі 2014 року (28,8% від рівня 2011 року);

— за рахунок закриття та продажу ряду відділень обсяг валютного еквіваленту основних засобів з рівня 97,5 млн. USD у 2008 році скоротився до рівня 61,4 млн. USD у 1 кварталі 2014 року (63,0% від рівня 2008 року);

— ресурсна база банку з 2007 року по 1 квартал 2014 року (в валютному еквіваленті) скоротилась:

а) кошти банків з 228,5 млн. USD до «нуля» (банки закрили вікна);

б) строкові кошти фізосіб з 522,5 млн. USD до 128,9 млн. USD;

в) поточні кошти фізосіб з 109,8 млн. USD до 81,7 млн. USD;

г) поточні кошти юросіб з 79,3 млн. USD до 48,3 млн.USD.

— аналіз якості кредитного портфеля ПАТ КБ «Правекс-банк» показав:

а) з структури кредитів 5 категорій ризику у 2011 — 2012 рр. банк перейшов в структуру кредитів тільки 2-х категорій 1 та 5;

б) для 5 категорії «безнадійних кредитів», яка складає 44,6% обсягу кредитного портфеля, створений резерв кредитного ризику обсягом тільки 20,8% кредитного портфеля, тобто більше 50% безнадійних кредитів не мають створених резервів ризику;

в) у банка не вистачає коштів доходів для створення необхідного обсягу резервів ризику кредитного портфеля, оскільки він постійно знаходиться в збитковому стані та потребує додаткового інвестування коштів від іноземного 100% акціонера;

г) для кредитного портфелю банку обсягом еквіваленту 266,9 млн. USD, поточна нестача резерву для покриття ризику кредитів 5 категорії (безнадійних кредитів) становить 49,5 млн. USD, тобто обсяг валютного еквіваленту резерву кредитних ризиків з рівня 93,76 млн. USD у 1 кварталі 2014 року необхідно довести до рівня 125,5 млн. USD;

д) відповідно, обсяг чистого кредитного портфелю становитиме 141,4 млн. USD, тобто 107 млн.євро по крос-курсу USD/EURO =1,32.

е) Таким чином, договірна сума продажу кредитного портфелю ПАТ"Правекс-банк" новому інвестору у сумі 74 млн.євро відповідає реальній вартості чистого кредитного портфелю банку (107 млн.євро) мінус сума нествореного резерву кредитного ризику (33 млн.євро), яку повинен компенсувати новий інвестор.

6. Проведена оцінка ефективні пропозицій по підвищенню рівня фінансової стійкості та прибутковості при об'єднанні банків з єдиним іноземним власником ПАТ КБ «Надра» та ПАТ КБ «Правекс-банк» у об'єднаний банк показала:

— за обсягами валют балансів банки входять в 1 групу рейтингубанк «Надра» (35,57 млрд.грн.) та 3 групу рейтингу — банк «Правекс-банк» (4,46 млрд.грн.). Об'єднаний банк з обсягом валюти 40, 0 млрд.грн. ввійде в 1 рупу рейтинга НБУ (найбільші банки України).При цьому, якщо активи балансу «Правекс-банку» мають питому вагу 81,2% у нестабільній національній валюті та 18,8% у іноземній валюті, то об'єднаний банк матиме 53,84% - у національній валюті та 46,16% у іноземній валюті;

— за рахунок різної питомої ваги депозитів фізичних та юридичних осіб в депозитних портфелях банків «Надра» та «Правекс-банк», в об'єднаному банку структура зміниться наступним чином:

а) питома вага строкових депозитів фізичних осіб з рівня 17,56% у банку «Надра» за рахунок високої питомої ваги у «Правекс-банку"(39,17%) зміниться на 19,6% («Надра+Правекс-банк»);

б) питома вага поточних коштів фізичних осіб в нацвалюті за рахунок розвинутої системи пластикових карток та зарплатних проектів в банку «Правекс-банк» (24,85%) зміниться з рівня 3,56% в банку «Надра» до питомої ваги 5,6% в об'єднаному банку;

в) в об'єднаному банку питому частку в 29,2% ресурсів займуть кошті міжбанківських кредитів, питома вага яких в банку «Правекс-банк» -0%.

— за рахунок різної питомої ваги кредитів, наданих фізичним і юридичним особам в кредитних портфелях банків «Надра» та «Правекс-банк», в об'єднаному банку структура зміниться наступним чином:

а) відсоток резервів на кредитні ризики в портфелі кредитів, наданих юридичним особам з рівня 23,5% у «Правекс-банку» знизиться до рівня 17,1% у об'єднаному банку «Надра+Правекс-банк»;

б) відсоток резервів на кредитні ризики в портфелі кредитів, наданих фізичним особам з рівня 38,56% у «Правекс-банку» знизиться до рівня 24,8% у об'єднаному банку «Надра+Правекс-банк»;

— при об'єднані багатофілійних банків «Надра» та «Правекс-банк» кількість філй зросте з 260 в «Правекс-банку» до 470 в «Надра+Правекс». За рахунок об'єднання під новою назвою будуть вирішені проблеми: невідновленої довіри вкладників до банку «Надра» після його технічного дефолту у 2008 році, проблеми недовіри і відсутності міжбанківського кредитування до «Правекс-банку» (переддефолтний стан на кінець 2013 року).

Наукова новизна результатів бакалаврського дослідження — застосування методів аналізу на базі еквівалентних характеристик, приведених до більш стійкої світової валюти, що дозволяє оцінити реальну зміну рівня статей активів та пасивів банку при девальваційних «стрибках» (на 45−55%) курса національної валюти відносно стійкої світової валюти.

Практична цінність результатів бакалаврського дослідження — доведення доцільності пропозиції новому іноземному власнику ПАТ КБ «Правекс-банк» про об'єднання банків з єдиним іноземним власником ПАТ КБ «Надра» (з проблемами наслідків технічного дефолту 2008 року, введення тимчасового керування ФГВФО та компенсації вкладів фізосіб за рішеннями судів) та ПАТ КБ «Правекс-банк» (з проблемами наслідків технічного переддефолту 2013 року) у об'єднану банківську установу для компенсації наслідків дефолтів у кризах 2008 та 2014 рр.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Аналіз банківської діяльності: підручник / [А. М. Герасимович, І. М. Парасій-Вергуненко, В. М. Кочетков та ін.]; за заг. ред. д-ра економ. наук, проф. А. М. Герасимовича. — К.: КНЕУ, 2010. — 599 с.

2. Арбузов С. Г. Банківська енциклопедія / С. Г. Арбузов, Ю. В. Колобов, В.І. Міщенко, С. В. Науменкова. — К.: Центр наукових досліджень Національ-ного банку України: Знання, 2011. — 504 с.

3. Бабкіна І. Досвід зарубіжних країн щодо рейтингової оцінки діяльності банків / І. Бабкіна // Вісник НБУ. — 2010.? № 12. — С. 31−33.

4. Банковское дело. 8-е изд., стер. // Под ред. Лаврушина О. И. — М.: Кно-рус

5. Барановський О. І. Розвиток банківської системи України: монографія / О. І. Барановський, В. Г. Барановська, Є. В. Бридун та ін. // ДУ «Інститут економіки та прогнозування» НАН України. — К., 2008. — 581 c.

6. Барановський О. Антикризові заходи урядів і центральних банків зарубіжних країн/О. Барановський // Вісник Національного банку України. — Київ: Вид-во Нац. банку України, 2009, № 4. С.8−19

7. Барановський О. І. Сутність і різновиди фінансових криз (В 3-х части-нах)/О. І. Барановський // Фінанси України. — К.: Видавництво «Літопис-XX», 2009, № 5. — С. 3−20, № 6. С.3−13, № 8. С.19−32.

8. Буряк О. Світова фінансова криза та її вплив на банківську систему України / О.Буряк. // Збірник наукових праць «Ефективність державного управління» НАДУ. — 2013. — Вип. 34. — С.320 — 325

9. Бюлетень Національного банку України (за 2013 рік) № 2/2014 (251) від 07.02.2014 -[Електронне видання] - режим доступу: http://www.bank.gov.ua /doccatalog/document;jsessionid=id=4 881 598. Загол. з екрана.

10. Васюренко О. В. Економічний аналіз діяльності комерційних банків: Навч. посібник/ О. В. Васюренко, К. О. Волохата.- К.: Знання, 2006. — 464 с.

11. Гриценко Р. Уроки фінансової кризи для банківської системи України / Р. Грищенко // Вісник Національного банку України, № 9 (199), Вересень 2012. — С. 27 — 32

12. Гроші та кредит: підручник. 4-те вид., перероб., і доп. / М. І. Савлук, А. М. Мороз, І. М. Лазепко та ін.; за заг. ред. проф. М. І. Савлука. — К.: КНЕУ, 2006. — 744 с.

13. Грошово-кредитна політика в Україні / Стельмах В. С., Єпіфанов А.О., Гребеник Н.І., Міщенко В.І.- 2-е вид., перероб. і доп.- К.: Знання, 2003. 421 с.

14. Державні будівельні норми України, «Захисні заходи електробезпеки в електроустановках будинків і споруд» (ДБН В.2.5−27−2006) // Введені Наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 29 березня 2006 р. № 97 з 1 жовтня 2006 р., 2006. — [Електронний документ] - режим доступу: http://www.mebius.ua/files/normativy /1 004 621.doc. Загол. з екрана.

15. Державні будівельні норми України СHиП 2.09.02−85 «Произ-водственные здания» // Наказом Держбуду України від 21.10. 2004 року N 195 набуття чинності з 1 квітня 2005 року — [Електронний документ] - режим доступу: http://info-build.com.ua/normativ/detail.php?ID=40 964. Загол. з екрана.

16. Державні будівельні норми України ДБН В.2.2−28:2010 «Будинки і споруди. Будинки адміністративного та побутового призначення» — [Електрон-ний документ] - режим доступу: http://dbn.at.ua/load/normativy/dbn/1−1-0−806. Загол. з екрана.

17. Державні будівельні норми «Пожежна безпека об'єктів будівництва», затверджені наказом Держбуду України від 03.12.2002 N 88 (ДБН В.1.1.7−2002) — [Електронний документ] - режим доступу: http://document.ua/zahist-vid-pozhezhi.-pozhezhna-bezpeka-obektiv-budivnictva-nor300.html. Загол. з екрана.

18. Державні санітарні правила і норми. ДСанПіН 3.3.2−007−98. Гігієнічні вимоги до організації роботи з візуальними дісплейними терміналами електронно-обчислювальних машин // Наказ Міністерства охорони здоров’я України від 10.12.1998 — [Електронний документ] - режим доступу: http://www.budinfo.org.ua/ doc/1 809 115.jsp. Загол. з екрана.

19. Дзюблюк О. В. Банківські операції: Підручник / За ред. д.е.н., проф. О. В. Дзюблюка. — Тернопіль: Вид-во ТНЕУ «Економічна думка», 2009. — 696 с.

20. Д’яконова І.І. Поняття банківської системи та особливості банківської системи України / І.І.Д'яконова // «Вісник СумДУ, серія Економіка», № 1, 2008. — с.180 -189

21. Інструкція про порядок регулювання діяльності банків // Постанова Правління НБУ N 368 від 28.08.2001 (Із змінами, внесеними згідно з Постано-вою НБУ N 454 від 14.11.2013).- [Електронний ресурс]. — Режим доступу до ресурсу — http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z0841−01. Загол. з екрана.

22. Карлін М. І. Фінансові системи країн Західної Європи: навч. посібник / М. І. Карлін. — К.: Академія, 2009. — 320 с.

23. Костюченко О. А. Банківське право України: Підручник.— 3-тє вид./ О. А. Костюченко. — К.: Видавництво А.С.К., 2003.— 928 с.

24. Кузнецова С. А. Банківська система [текст]: навч. посіб. / С. А. Куз-нецова, Т. М. Болгар, З. С. Пестовська; за ред. С. А. Кузнецової. — К.: «Центр учбової літератури», 2014. — 400 с.

25. Лаврушин О.І. Банківська справа. /О.І.Лаврушин, І.Д. Мамонтова,

Н.І. Валенцева — М.: Фінанси і статистика, 2006. — 386 с.

26. Лютий І. О. Банківська справа: підруч. для студ. вищ. навч. закл. /

І. О. Лютий, А. С. Криклій, В. І. Міщенко, С. В. Науменкова, Н. І. Версаль; ред.: І. О. Лютий; - К.: Київ. нац. ун-т ім. Т. Шевченка, 2009. — 384 c.

27. Лютий І. Фінансово-економічна криза 2008 — 2010 рр.: деякі чинники та уроки /І.Лютий, О. Юрчук//Вісник Національного банку України. — 2011 січень, № 1(179). — С.10−16

28. Мельник П. В. Банківські системи зарубіжних країн: Підручник / П. В. Мельник, Л. Л. Тарангул, О. Д. Гордей. — К., Алерта, Центр учбової літератури, 2010. — 586 с.

29. Методичні вказівки з інспектування банків «Система оцінки ризиків»; затверджені Постановою Правління НБУ від 15.03.2004 р. № 104 [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/ v0104500−04. Загол. з екрана.

30. Міщенко В. І. Банківський нагляд: підручник/ В. І. Міщенко, С. В. На-уменкова. — К.: Центр наук. досл. НБУ; Ун-т банк. справи НБУ, 2010. — 497 c.

31. Монетарна політика Національного банку України: сучасний стан та перспективи змін / За ред. В. С. Стельмаха. — К.: Центр наукових досліджень Національного банку України, УБС НБУ, 2009. — 404 с.

32. НПАОП 0.00−1.28−10 Правила охорони праці під час експлуатації електронно-обчислювальних машин // Наказ Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду від 26.03.2010 N 65 — [Електронний документ] - режим доступу: http://document.ua/pravila-ohoroni-praci-pid-chas-ekspluataciyi-elektronno-obch-nor17970.html. Загол. з екрана.

33. НАПБ Б.03.002−2007 Норми визначення категорій приміщень, будин-ків та зовнішніх установок за вибухопожеженою та пожежною небезпекою (взамен ОНТП -86) // Наказ МНС України № 833 від 03.12.2007 — [Електронний документ] - режим доступу: http://document.ua/normi-viznachennja-kategorii-primishen-budinkiv-ta-zovnishni-nor7322.html. Загол. з екрана.

34. Онищенко В. О. Досвід зарубіжних країн щодо оцінки фінансового стану банків / В. О. Онищенко, Ю. С. Довгаль, О. М. Гребінь // «Проблеми і перспективи розвитку банківської системи України», Українська академія банківської справи НБУ, Збірник наукових праць, 2012, Випуск 35. — c.25−32 — [Електронний документ]. — режим доступу: http://lib.uabs.edu.ua/library/ Zbirnik/1185_2012.pdf. Загол. з екрана.

35. Основні тенденції грошово-кредитного ринку України за квітень 2014 року / Інформаційно — аналітичний огляд Національного банку України — [Електронний документ]/ - режим доступу: http://www.bank.gov.ua/control/ uk/publish/article?art_id=6 781 733&cat_id=58 038. Загол. з екрана.

36. Основи охорони праці: Підручник. 21ге видання, доповнене та пере-роблене. / К. Н. Ткачук, М. О. Халімовський, В. В. Зацарний, Д. В. Зеркалов, Р. В. Сабарно, О. І. Полукаров, В. С. Коз’яков, Л. О. Мітюк. За ред. К. Н. Ткачука і М. О. Халімовського. — К.: Основа, 2006 — 448 с.

37. Положення про порядок реєстрації та ліцензування банків, відкриття відокремлених підрозділів //Постанова Правління НБУ від 08.09.2011 N 306 (Із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку N 296 від 25.07.2013).- [Електронний ресурс]. — Режим доступу до ресурсу — http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/z1203−11. Загол. з екрана.

38. Положення про порядок визначення рейтингових оцінок за рейтинго-вою системою CAMELS"; затверджене Постановою Правління НБУ від 08.05.2002 р. № 171 (Із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку N 60 від 23.02.2005). — [Електронний ресурс]. — Режим доступу до ресурсу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/v0171500−02. Загол. з екрана.

39. Правила безпечної експлуатації електроустановок споживачів, затверджені наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості від 13.02.2012 № 91 — [Електронний документ] - режим доступу: http://safety-rtc.com/view_post.php?id=76. Загол. з екрана.

40. Правила пожежної безпеки в Україні (наказ МНС України від 19.10.2004 N 126) // (Із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства надзвичайних ситуацій N 537 від 24.02.2012) — [Електронний документ] - режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z1410−04. Загол. з екрана.

41. Про банки і банківську діяльність // Закон України від 7 грудня 2000 року № 2121-III (Із змінами, внесеними згідно із Законами України станом № 406-VII від 04.07.2013) — [Електронний документ]. — режим доступу: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2121−14/page. Загол. з екрана.

42. Про Національний банк України: закон України від 20.05.1999 № 679-XIV (Із змінами, внесеними згідно із Законами станом N 399-VII від 04.07. 2013) / [Електронний ресурс]. — режим доступу: // http://zakon4.rada. gov.ua/laws/show/679−14. Загол. з екрана.

43. Про охорону праці /Закон України від 14 жовтня 1992 року N2694-XII // Із змінами і доповненнями, внесеними Законами України станом на N 3458-VI від 02.06.2011;[Електронний документ]. — режим доступу: http://zakon1.rada.gov. ua/ laws/show/2694−12. Загол. з екрана.

44. Про затвердження Правил організації статистичної звітності, що подається до Національного банку України //Постанова Правління НБУ від 19 березня 2003 року N 124 (Із змінами і доповненнями, внесеними постановами Правління НБУ станом від № 266 від 05.07.2013) / [Електронний ресурс]. — режим доступу: // http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/z0353−03.Загол. з екрана.

45. Про заходи щодо діяльності банків та проведення валютних операцій / Постанова Правління НБУ від 06.02.2014 № 49 ({Постанова втратила чинність на підставі Постанови НБУ № 172 від 28.03.2014) — [Електронний документ ] - режим доступу: — http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/v0049500−14. Загол. з екрана.

46. Про врегулювання діяльності фінансових установ та проведення валютних операцій / Постанова Правління НБУ від 28.03.2014 № 172. [Електронний документ] - режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/ laws/show/v0172500−14/paran30#n30 Загол. з екрана.

47. Про врегулювання діяльності фінансових установ та проведення валютних операцій / Постанова Правління НБУ від 29.04.2014 № 245. [Електронний документ] - режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/ laws/show/v0245500−14/paran29#n29 Загол. з екрана.

48. Річна звітність Публічне акціонерне товариство КБ «Правекс-банк» за 2008 — 2013 рр. — [Електронний документ ] - режимх доступу: http://www.pravex. com.ua / rus/about/reports/annual-report Загол. з екрана.

49. СНіП 2.04.05−91 «Опалення, вентиляція та кондиціонування» // Рішення Мінбуду України від 13.05.2005 № 26 «Про проект Зміни N 4 СНиП 2.04.05−91 «Опалення, вентиляція та кондиціювання» — - [Електронний документ] - режим доступу: http://www.budinfo.org.ua/doc/1 811 315.jsp Загол. з екрана.

50. Стрельбицька Л. М. Основи безпеки банківської системи України та банківської діяльності:Монографія / Л. М. Стрельбицька, М. П. Стрельбицький. — К.: Кондор, 2004. — 600 с.

51. Фінансова звітність Публічне акціонерне товариство КБ «Правекс-банк» за 1 квартал 2014 рік. — [Електронний документ ] - шлях доступу: http://www.pravex.com.ua/rus/about/reports/statement. Загол. з екрана.

52. Центральний банк та грошово-кредитна політика: підручник/А. М. Мо-роз, М. Ф. Пуховкіна, М. І. Савлук та ін.; за ред. А. М. Мороза, М. Ф. Пухов-кіної. — К.: КНЕУ, 2005. — 556 с.

53. WEB — Офіційний Інтернет-сайт Фонду гарантування вкладів фізичних осіб України, 2014. [Електронні документи]. — Режим доступу: — http://www.fg.gov.ua. Загол. з екрана.

54. WEB — Офіційний Інтернет-сайт Національного банку України, 2014 — [Електронні документи]. — Режим доступу: http:// www.bank. gov.ua Загол. з екрана.

55. WEB — Офіційний Інтернет-сайт ПАТ КБ «Правекс-банк», 2014 [Електронні документи]. — Режим доступу: http://www.pravex.com.ua/rus/main — Загол. з екрана.

56. WEB — Офіційний сайт Групи Інтеза Санпаоло (Італія), 2014 [Електронні документи]. — Режим доступу: http://www.group.intesasanpaolo.com. Загол. з екрана.

57. WEB — Інформаційноаналітичний сайт агенції «Банківська справа», 2014. [Електронні документи]. — Режим доступу: http://finance-dom.ru/bankivska-sprava/57/252-bankivska-sistema-kra%D1. Загол. з екрана.

58. WEB — http://warmeco.com/catalog/5-air-conditioners-cassette/3650-fuji-rc-54r-ro-54r.html — представництво по продажу кондиционерів FUJI Electric (Японія) в Україні, 2014 Загол. з екрана.

ДОДАТОК, А Структурний аналіз банківської системи України Рисунок А.1 — Структурний розподіл сумарних активів банків в БС України по групам рейтингу обсягів активів станом на 01.01.2014 (побудовано за даними НБУ [54])

Рисунок А.2 — Структурний розподіл частки активів банків в іноземній валюті в БС України по групам рейтингу обсягів активів станом на 01.01.2014 (побудовано за даними НБУ [54])

Рисунок А.3 — Структурний розподіл чистих прибутків банків в БС України по групам рейтингу за 2013 рік (побу-довано за даними НБУ [54])

Рисунок А.4 — Структурний розподіл активів банків в БС України по належності до країн — іноземних інвесторів та контрольних власників банків станом на 01.01.2014 (побудовано за даними НБУ [54])

ДОДАТОК Б Показники діяльності банківської системи Україниу 2007 — 2014 рр.

Рисунок Б.1 — Динаміка доларових еквівалентів обсягів власного капіталу, зобов’язань та загальної валюти сумар-ного балансу банків банківської системи України у 2008;2009 роках (в млн. USD — побудовано за даними [54])

Рисунок Б.2 — Динаміка обсягів сумарних активів в національній валюті і гривневих еквівалентів активів в інозем-ній валюті та їх складових в БС України у 2007 — 2014 рр. (побудовано за даними [54])

Рисунок Б.3 — Динаміка обсягів сумарних пасивів в національній валюті і гривневих еквівалентів пасивів в інозем-ній валюті та їх складових в БС України у 2007 — 2014 рр. (побудовано за даними [54])

Рисунок Б.4 — Динаміка віднесених до поточних рівней ВВП України обсягів агрегатів активів та пасивів в БС України у 2007 — 2014 рр. (побудовано за даними [54])

Рисунок Б.5 — Динаміка обсягів сумарних активів, перерахованих в еквівалент долара США по поточному курсу, та їх складових в БС України у 2007 — 2014 рр. (побудовано за даними [54])

Рисунок Б.6 — Динаміка обсягів сумарних пасивів, перерахованих в еквівалент долара США по поточному курсу, та їх складових в БС України у 2007 — 2014 рр. (побудовано за даними [54])

Рисунок Б.7 — Динаміки сумарного чистого прибутку (збитку) БС України у 2005 — 2014 рр. (побудовано за даними [54])

Рисунок Б.8 — Динаміка питомої ваги статей сумарних доходів БС України у 2009 — 2014 рр. (побудовано за даними [54])

Рисунок Б.9 — Динаміка питомої ваги статей сумарних витрат БС України у 2009 — 2014 рр. (побудовано за даними [54])

ДОДАТОК В Основні характеристики ПАТ «Правекс-банк» у 2007 -2014 рр.

Рисунок В.1 — Динаміка основних статей кредитних ресурсів в пасивах балансу ПАТ «Правекс-банк» у 2003 -2014 рр. (побудовано за даними Правекс-банку [48])

Рисунок В.2 — Динаміка основних статей кредитів в активах балансу ПАТ «Правекс-банк» у 2003 -2014 рр. (побудовано за даними Правекс-банку [48])

Рисунок В.3 — Динаміка еквівалентів (USD) основних статей активів в активах балансу ПАТ «Правекс-банк» у 2003 -2014 рр. (побудовано за даними Правекс-банку [48])

Рисунок В.4 — Динаміка еквівалентів (USD) основних статей ресурсів в пасивах балансу ПАТ «Правекс-банк» у 2003 -2014 рр. (побудовано за даними Правекс-банку [48])

Рисунок В.5 — Динаміка змін структури якості кредитів в кредитному портфелі ПАТ «Правекс-банк» у 2010 — 2014 рр. (побудовано за даними ПАТ «Правекс-банк» [48])

Рисунок В.6 — Динаміка змін питомої ваги категорій кредитів та резервів ризику в кредитному портфелі ПАТ «Правекс-банк» у 2010 — 2014 рр. (побудовано за даними ПАТ «Правекс-банк» [48])

Рисунок В.7 — Динаміка еквівалентів (USD) кредитів юрособам та фізособам і резервів ризику в кредитному порт-фелі ПАТ «Правекс-банк» у 2010 — 2014 рр. (побудовано за даними ПАТ «Правекс-банк» [48])

ДОДАТОК Д Основні показники кризи в БС України у 2014 році

Рисунок Д.1 — Динаміка щоденних та накопичених обсягів довгострокового рефінансування Національним банком України комерційних банків України у період кризи листопад 2013 — травень 2014 рр. (побудовано за даними [54])

Рисунок Д.2 — Динаміка показників нормативів ліквідності банківської системи України у 2013 -2014 рр. (побудовано за даними [54])

Рисунок Д.3 — Динаміка показників нормативів адекватності регулятивного капіталу банківської системи України у 2013 -2014 рр. (побудовано за даними [54])

ДОДАТОК Е Прогнозні показники об'єднання банків «НАДРА» + «ПРАВЕКС-БАНК»

Рисунок Е.1 — Структура обсягів статей активів банків «Надра» та «Правекс-банк» і прогноз структури після об'єднання банків «Надра + Правекс-банк» (побудовано за даними НБУ на 01.04.2014 [54])

Рисунок Е.2 — Структура обсягів статей зобов’язань банків «Надра» та «Правекс-банк» і прогноз структури після об'єднання банків «Надра + Правекс-банк» (побудовано за даними НБУ на 01.04.2014 [54])

Рисунок Е.3 — Структура обсягів статей власного капіталу банків «Надра» та «Правекс-банк» і прогноз структури після об'єднання банків «Надра + Правекс-банк» (побудовано за даними НБУ на 01.04.2014 [54])

Рисунок Е.4 — Структура обсягів статей фінансових результатів за 1 квартал 2014 року банків «Надра» та «Правекс-банк» і прогноз структури після об'єднання банків «Надра + Правекс-банк» (побудовано за даними НБУ на 01.04.2014 [54])

Рисунок Е.5 — Структура кредитних портфелей за 1 квартал 2014 року банків «Надра» та «Правекс-банк» і прогноз структури після об'єднання банків «Надра + Правекс-банк» (побудовано за даними НБУ на 01.04.2014 [54])

Рисунок Е.6 — Структура депозитних портфелів за 1 квартал 2014 року банків «Надра» та «Правекс-банк» і прогноз структури після об'єднання банків «Надра + Правекс-банк» (побудовано за даними НБУ на 01.04.2014 [54])